|
Глvа, к~в”
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
|
Тогда` съзва` і^сђсъ сн~овъ рђви'новыX. и^ сн~овъ га'довыX” И$ по'лъ пле'мени манасїи'на и^ рече и^мъ
|
Тоді Ісус покликав коліно Рувимове, Гадове і половину коліна Манассіїного і сказав їм:
|
|
2
|
2
|
|
в^ы снабдњ'сте вс^е е^ли'ко заповњ'да мољ=сїи ра'бъ гн~ь и^ послђшасте рњ'чи мое^я, по всемђ` е^ли'ко заповњ'дах# ваM”
|
ви виконали все, що повелів вам Мойсей, раб Господній, і слухалися слів моїх в усьому, що я наказував вам;
|
|
3
|
3
|
|
И$ не ѓ^ста'висте бра'тїя ва'шея сїя дн~и и^ множа'иши до дне'шняго дн~е. снабдњсте страQбђ` за'повњди г~а б~а на'шего”
|
ви не залишали братів своїх упродовж багатьох днів до цього дня і виконали, що належало виконати за повелінням Господа, Бога вашого:
|
|
4
|
4
|
|
Нн~њ же поко'и г~ь б~ъ ва'ш# бра'тїю вашђ, ја%коже рече иM. нн~њ ё^бо възврати'вшеся эTи'дете въ до'мы ваша” И$ въ земли` ѓ^дръжа'нїя ва'шего, ю^же даде` ваM мољ=сїи ра'бъ гн~ь. ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на”
|
нині Господь, Бог ваш, заспокоїв братів ваших, як говорив їм; отже, поверніться і підіть у намети ваші, в землю вашого володіння, яку дав вам Мойсей, раб Господній, за Йорданом;
|
|
5
|
5
|
|
Но^ храни'те ѕњлотвори'ти за'повњди и^ зако'нъ, е^го'же заповњ'да ваM мољ=сїи ра'бъ гн~ь. да лю'бите г~а б~а ва'шего, ходи'ти въ вся` пђти` е^го, снабдњти за'повњди е^го и^ прилежа'ти и^мъ. и^ слђжи'ти е^мђ эT всего срDца ва'шего, и^ эT всея` дш~а ва'шея”
|
тільки намагайтеся старанно виконувати заповіді і закон, який заповідав вам Мойсей, раб Господній: любити Господа Бога вашого, ходити всіма путями Його, зберігати заповіді Його, приліплятися до Нього і служити Йому всім серцем вашим і всією душею вашою.
|
|
6
|
6
|
|
И$ блsви я& і^сђ'съ, и^ эTпђсти я&. и^ эTи^до'ша въ до'мы своя`”
|
Потім Ісус благословив їх і відпустив їх, і вони розійшлися по наметах своїх.
|
|
7
|
7
|
|
И$ полђ племе'ни манасїинђ въдаде` мољ=сїи ѓ^держа'нїе въ васа'нњ. и^ второ'мђ полђ племе'ни даде` і^сђ'съ съ бра'тїею и^хъ, ё^ і^ѓ^рда'на къ за'падђ. и^ сиX эTпђсти` і^сђ'съ въ до'мы и^хъ, и^ блsви и^хъ”
|
Одній половині коліна Манассіїного дав Мойсей наділ у Васані, а другій половині його дав Ісус наділ з братами його по цей бік Йордану на захід. І коли відпускав їх Ісус у намети їхні і благословив їх,
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече къ ни'мъ гл~я, съ и^мњ'нїемъ мно'гиM възврати'стеся въ до'мы своя`. и^ ско'тъ мно'гъ ѕњло, и^ сребро` и^ зла'то и^ мњ'дь и^ желњ'зо, и^ ри'зы мно'ги ѕњло. раздњли'те плњ'нъ вра'гъ вашиX съ бра'тїею ва'шею”
|
то сказав їм: з великим багатством повертаєтеся ви в намети ваші, з безліччю худоби, зі сріблом, із золотом, з міддю і з залізом, і з безліччю одягу; розділіть же здобич, узяту у ворогів ваших, із братами своїми.
|
|
9
|
9
|
|
И$ възврати'вшеся эTи^до'ша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови, и^ по'лъ племе'ни манасїина, эT сн~овъ і^и^л~евъ. эT сило'мъ е^же въ земли` ханаа^ньстњ, да и%дTђ въ зе'млю галаа'довђ въ зеMлю прїа'тїа свое^го, ю%же причасти'ша повелњ'нїеM гн~имъ въ рђцњ мољ=сїинњ”
|
І повернулися, і пішли сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного від синів Ізраїлевих із Силома, що в землі Ханаанській, щоб іти в землю Галаад, у землю свого володіння, яку одержали у володіння за повелінням Господнім, даним через Мойсея.
|
|
10
|
10
|
|
Прїидо'ша въ галилоѓ'џъ і^ѓ^рда'ньскъ, и^же е^сть въ земли` ханаа'ни. и^ съгради'ша т^ђ сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови и^ по'лъ племе'ни манасїина ѓ^лта'рь, ё^ і^ѓ^рда'на ѓ^л#та'рь ве'лїи видњ'нїеM”
|
Прийшовши в околиці Йордану, що в землі Ханаанській, сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного спорудили там біля Йордану жертовник, жертовник великий на вигляд.
|
|
11
|
11
|
|
И$ ё^слы'шаша с^е сн~ове і^и^л~евы, гл~ющи, с^е съгради'ша сн~ове рђви'мли. и^ сн~ы га'довњ, и^ по'лъ племе'ни манасїина ѓ^лта'рь, пря'мо земля` ханаа'ня, въ галилоѓ'џњ ё^ і^ѓ^рдана” ѓ^бо'нђ странђ` сн~овъ і^и^л~евъ”
|
І почули сини Ізраїлеві, що говорять: ось, сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного спорудили жертовник на землі Ханаанській, в околицях Йордану, навпроти синів Ізраїлевих.
|
|
12
|
12
|
|
И$ съвъкђпи'шася вс^и сн~ове і^и^л~еви в силоM, ја%коже възшеDше вое^ва'ти на' ня”
|
Коли почули це сини Ізраїлеві, то зібралася вся громада синів Ізраїлевих біля Силома, щоб іти проти них війною.
|
|
13
|
13
|
|
И$ посла'ша сн~ове і^и^л~евы, къ сн~омъ рђви'немъ, и^ къ сн~омъ га'довомъ, и^ по'лђ племе'ни манасїинђ, в зе'млю галаа'довђ. финее'са сн~а е^леа^за'рова, сн~а а^а^ро'на жръца`.
|
Втім, сини Ізраїлеві перше послали до синів Рувимових і до синів Гадових і до половини коліна Манассіїного в землю Галаадську Финеєса, сина Єлеазара, священика,
|
|
14
|
14
|
|
и^ і~. кн~ѕь с ниM. кн~ѕь е^ді'нъ эT до'мђ эTч~ьства, эT всXњ племе'нъ сн~овъ і^и^л~ев#. мђжи` и^ кн~ѕи домо'въ эTч~ьствъ и^хъ, и^же сђть ты'сящницы і^и^л~евы”
|
і з ним десять начальників, по начальнику покоління від усіх колін Ізраїлевих; кожен з них був начальником покоління в тисячах Ізраїлевих.
|
|
15
|
15
|
|
И$ прїидо'ша къ сн~омъ рђви'млимъ, и^ къ сн~омъ га'довымъ, и^ по'лђ племе'ни манасии^нђ, въ зе'млю галаа'довђ. и^ гл~аша къ ни'мъ гл~юще”
|
І прийшли вони до синів Рувимових і до синів Гадових і до половини коліна Манассіїного в землю Галаад і говорили з ними і сказали:
|
|
16
|
16
|
|
Та'ко гл~тъ ве'сь со'нмъ гн~ь. что` с^е прегрњше'нїе и^же съгрњши'сте преD гм~ъ і^и^л~евомъ. эTврати'тися дне'сь эT г~а б~а і^и^л~ева, съгради'сте себњ ѓ^лта'рь тре'бище, эTстђп'никовъ ваs бы'ти дне'сь эT г~а.
|
так говорить уся громада Господня: що це за злочин зробили ви перед [Господом] Богом Ізраїлевим, відступивши нині від Господа [Бога Ізраїлевого], спорудивши собі жертовник і повставши нині проти Господа?
|
|
17
|
17
|
|
е^да` ма'лъ вамъ грњ'хъ фого'ровъ, ја%ко не ѓ^чи'стихоMся эT него` до сего дн~е, и^ бы'сть вре'дъ въ со'нмњ гн~и”
|
Хіба мало для нас беззаконня Фегорового, від якого ми не очистилися до цього дня і за яке вражена була громада Господня?
|
|
18
|
18
|
|
И$ в^ы эTврати'стеся дне'сь эT г~а. и^ бђдетъ е^гда` эTстђ'пите дне'сь эT г~а, и^ ё%тро на всемъ і^и^л~ю бђ'детъ гнњ'въ гн~ь”
|
А ви відступаєте сьогодні від Господа! Сьогодні ви повстаєте проти Господа, а завтра прогнівається [Господь] на всю громаду Ізраїлеву;
|
|
19
|
19
|
|
И$ нн~њ а^ще ма'ла земля` прїя'тїа вашего, прїидњте въ зе'млю прїа'тїа гн~я. и^дњже пребыва'етъ храM гн~ь, и^ пђ?ичасти'те средњ` наs, и^ не бђ'дете эTстђ'пницы эT г~а. н^и эT наs не эTстђпи'те. съгражда'юще себњ ѓ^лта'рь кромњ ѓ^лтаря` г~а б~а на'шего”
|
якщо ж земля вашого володіння здається вам нечистою, то перейдіть у землю володіння Господнього, в якій знаходиться скинія Господня, візьміть наділ серед нас, але не повставайте проти Господа і проти нас не повставайте, споруджуючи собі жертовник, крім жертовника Господа, Бога нашого;
|
|
20
|
20
|
|
Не се ли а^харъ сн~ъ зара'новъ, прегрњшенїе прегрњши` эT проклятїа, и^ бысть на весь сонмъ і^и^л~евъ гнњ'въ. а^ще и^ е^ді'нъ сїи бњ'аше, н^о не самъ ё%мре грњхомъ свои^мъ”
|
чи не один Ахан, син Зари, вчинив злочин, узявши з заклятого, а гнів був на всю громаду Ізраїлеву? не один він умер за своє беззаконня.
|
|
21
|
21
|
|
И$ эTвњща'ша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови, и^ поl племе'ни манасїина, и^ гл~аша ты'сящникомъ і^и^л~евымъ”
|
Сини Рувимові і сини Гадові і половина коліна Манассіїного у відповідь на це говорили начальникам тисяч Ізраїлевих:
|
|
22
|
22
|
|
б~ъ бг~омъ г~ь е^сть, и^ б~ъ бг~омъ г~ь самъ вњсть. і^и^л~ь са'мъ позна'етъ свњтъ. а^ще въ эTстђпле'нїе прегрњшихоM прDе гм~ъ. да не и^зба'виT наs б~ъ въ дн~ешнїи дн~ь”
|
Бог богів Господь, Бог богів Господь, Він знає, і Ізраїль нехай знає! Якщо ми повстаємо і відступаємо від Господа, то нехай не пощадить нас Господь у цей день!
|
|
23
|
23
|
|
А$ще съгради'хомъ себњ ѓ^лта'рь, ја%ко эTстђпи'ти наM эT г~а б~а нашего. и^ли възнести намъ на'нь тре'бђ въ все`съжже'нїи. и^ли ја%коже сътвори'ти на не'мъ тре'бђ сп~сенїа, самъ г~ь взы'щет#.
|
Якщо ми спорудили жертовник для того, щоб відступити від Господа [Бога нашого], і для того, щоб приносити на ньому всепалення і приношення хлібне і щоб робити на ньому жертви мирні, то нехай стягне Сам Господь!
|
|
24
|
24
|
|
н^о бл~гоче'стїа гл~ъ ради с^е сътворихомъ гл~юще” да не рекTђ ё%тро чада ваша чадомъ нашимъ гл~юще” Чт^о наM и^ гв~и б~ђ і^и^л~евђ”
|
Але ми зробили це через побоювання, щоб у майбутні часи не сказали ваші сини нашим синам: «що вам до Господа Бога Ізраїлевого!
|
|
25
|
25
|
|
Предњ'лы б^о поста'ви г~ь междђ ва'ми и^ на'ми, сн~ове рђвиMли и^ сн~ове га'дови і^ѓ^рда'на. и^ нњсть вамъ ча'сти гн~я и^ эTврь'гђтъ сн~ове ва'ши сн~овъ на'шиX боя'тися г~а”
|
Господь поставив межею між нами і вами, сини Рувимові і сини Гадові, Йордан: немає вам частки у Господі». Таким чином ваші сини не допустили б наших синів шанувати Господа.
|
|
26
|
26
|
|
Сего ра'ди реко'хомъ сътвори'ти си'це. согражде'нїе ѓ^лтаря`, не приноше'нїи ради, ниже треb ради”
|
Тому ми сказали: спорудимо собі жертовник не для всепалення і не для жертв,
|
|
27
|
27
|
|
Но да бђдетъ свњдњ'нїе с^е междђ ва'ми и^ нами, и^ междђ рожде'нїи на'шими и^ ва'шими, по на'съ слђжи'ти слђжбђ гв~и преD ни'ми. въ приноше'нїихъ на'шихъ, и^ въ тре'бахъ сп~сеныхъ на'шихъ, въ тре'бахъ сн~овъ нашихъ, да не рекђтъ ча'да ваша ё%тро ча'домъ нашиM. нњсть вамъ ча'сти гн~я”
|
але щоб він між нами і вами, між наступними родами нашими, був свідком, що ми можемо служити Господу всепаленнями нашими і жертвами нашими і подяками нашими, і щоб у майбутній час не сказали ваші сини синам нашим: «немає вам частки у Господі».
|
|
28
|
28
|
|
И$ реко'хоM а^ще с^е бђдетъ е^гда възгл~ютъ къ на'мъ, и^л^и рожде'нїемъ на'шимъ ё%тро. и^ рече'мъ зри'те на сїе подо'бїе ѓ^лтаря` гн~я, ја^же сътвори'ша эTц~ы на'ши. не приноше'нїя ра'ди ниже тре'б# ради, н^о въ свњдњнїе е^сть междђ на'ми, и^ междђ ва'ми, и^ междђ сн~ы на'шими”
|
Ми говорили: якщо скажуть так нам і родам нашим у майбутній час, то ми скажемо: бачите подобу жертовника Господа, яку зробили батьки наші не для всепалення і не для жертви, але щоб це було свідком між нами і вами [і між синами нашими].
|
|
29
|
29
|
|
И$ не бђди ё^бо на'мъ эTстђпи'ти эT г~а, ја%коже эTврати'тися въ дне'шнїи дн~ь эT г~а ја%коже сътвори'ти намъ ѓ^лта'рь приноше'нїем#, и^ тре'бы сп~сенїя, ра'звњ ѓ^лтаря` г~а б~а на'шего, и^же е^сть прDе хра'момъ е^го”
|
Нехай не буде цього, щоб повстати нам проти Господа і відступити нині від Господа, і спорудити жертовник для всепалення і для приношення хлібного і для жертв, крім жертовника Господа Бога нашого, який перед скинією Його.
|
|
30
|
30
|
|
И$ ё^слы'ша финїе'съ жре'цъ, и^ вс^и кн~ѕи со'нма ты'сящники і^и^л~вы и^же бњша с нимъ словеса` ја%же гл~аша сн~ове рђви'мли, и^ сн~ове га'дови, и^ поl племе'ни манасїина, и^ го'дњ и^мъ бы'сть с^е”
|
Финеєс священик, [усі] начальники громади і голови тисяч Ізраїлевих, які були з ним, почувши слова, які говорили сини Рувимові і сини Гадові і сини Манассіїні, схвалили їх.
|
|
31
|
31
|
|
И$ рече финїе'съ жре'цъ сн~омъ рђви'млимъ, и^ сн~омъ га'довымъ, и^ по'лђ племе'ни манасїи'нђ. днsе позна'хомъ ја%ко с на'ми е^сть г~ь. и^же не погрњши'сте преD гм~ъ прегрњше'нїя, и^ н^о днесь и^зба'висте сн~ы і^и^л~евы эT рђки` гн~я”
|
І сказав Финеєс, син Єлеазара, священик, синам Рувимовим і синам Гадовим і синам Манассіїним: сьогодні ми довідалися, що Господь серед нас, що ви не зробили перед Господом злочину цього; тепер ви визволили синів Ізраїля від руки Господньої.
|
|
32
|
32
|
|
И$ възврати'ся финїе'съ жре'цъ, и^ кн~ѕи эTч~ествъ эT сн~овъ рђви'мль, и^ эT сн~овъ га'довъ и^ эT по'лђ племе'ни манасїи'на, эT земли` галаа'довы. въ зе'млю ханаа'ню къ сн~омъ і^и^л~евомъ, и^ эTвњща'ша и^мъ словеса` с^и”
|
І повернувся Финеєс, син Єлеазара, священик, і начальники від синів Рувимових і від синів Гадових [і від половини коліна Манассіїного] у землю Ханаанську до синів Ізраїлевих і принесли їм відповідь.
|
|
33
|
33
|
|
И$ го'дњ бы'сть слово с^е сн~омъ і^и^л~евомъ. и^ блsвиша б~а сн~ове і^и^л~евы, и^ не реко'ша къ семђ да не и^зы'демъ къ нимъ ра'тїю, потребити зе'млю сн~овъ рђви'мль, и^ сн~овъ га'довъ, и по'лъ племе'не манасїина, и^же вселишася на не'и”
|
І сини Ізраїлеві схвалили це, і благословили сини Ізраїлеві Бога і не думали більше йти проти них війною, щоб розорити землю, на якій жили сини Рувимові і сини Гадові [і половина коліна Манассіїного].
|
|
34
|
34
|
|
И$ прозва'ша сн~ове рђвимли, и^ сн~ове гадови, и^ по'лъ племе'не манасїина ѓ^лта'рь сїи свњдњнїе е^сть междђ на'ми, ја%ко г~ь тои са'мъ е^сть б~ъ”
|
І назвали сини Рувимові і сини Гадові [і половина коліна Манассіїного] жертовник: Ед*, тому що, сказали вони, він свідок між нами, що Господь є Бог наш.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
