|
Глvа, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
И$ бы'сть ја%ко ё^слы'шаша вс^и цр~и а^м#мор#реистїи, ја%же ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на. і^ и^же въ го'рстњи і^ и^же въ ра'внњи, і^ и^же подолгъ моря великаго. і^ иже въ сђпроти'внњи дђбравњ, и^ хет#џеи, и^ а^м#мор#реи, и^ гергесе'и, и^ ханане'и, и^ ферезеи, и^ е^веи, и^ е^ё^сеи”
|
Почувши це, всі царі [аморрейські], що за Йорданом, на горі і на рівнині і по всьому березі великого моря, [і які] біля Ливану, хеттеї, аморреї, [гергесеї,] хананеї, ферезеї, евеї та ієвусеї,
|
|
2
|
2
|
|
Снидо'шася въкђпњ сњщися съ і^сђсомъ и^ съ і^ил~емъ е^дїномы'сленно”
|
зібралися разом, щоб однодушно воювати з Ісусом та Ізраїлем.
|
|
3
|
3
|
|
И$ живђщимъ же въ хо'лъмњ въ гаваѓ'нњ. слы'шаша е^ли'ко сътвори` г~ь и^е^рихо'нђ, и^ га'и”
|
Але жителі Гаваона, почувши, що Ісус зробив з Єрихоном і Гаєм,
|
|
4
|
4
|
|
Сътвори'ша же и^ сїи съ лђка'въствоM” пришеDше ё^бо и^ съдњ'лаша себњ` послы`, възе'мше вре'тища ве'тха на ѓ^слы своя`, и^ мњ'хи ве'тхи ви'нны, и^ разсњ'дъшая^ся завя'заны”
|
вдалися до хитрости: пішли, запаслися хлібом на дорогу і поклали старі мішки на ослів своїх і старі, порвані і залатані міхи вина;
|
|
5
|
5
|
|
И$ сапози` веTхи, и^ запла'чены на но'гђ иX. и^ ри'зы поветша'ны на ни'х#, и^ хлњ'б и бра'шна и^хъ бњша пресхли` съдробе'ни и^ съплеснњ'ли”
|
і взуття на ногах їхніх було старе з латками, і одяг на них старий; і весь дорожній хліб їхній був сухим і цвілим [і розкришеним].
|
|
6
|
6
|
|
И$ прїидо'ша къ і^сђ'сђ въ по'лчище і^и^л~ево въ галга'лђ. и^ реко'ша е^мђ и^ всемђ` і^и^л~ю эT земля` да'л#нїа прїидо'хомъ, и^ нн~њ завњща'ите намъ завњтъ”
|
Вони прийшли до Ісуса в стан [Ізраїльський] у Галгал і сказали йому і всім ізраїльтянам: ми прийшли з дуже далекої землі; отже, укладіть з нами союз.
|
|
7
|
7
|
|
И$ реко'ша сн~ове і^и^л~еви къ хоре'ю. вњ'дњ ја%кот^ы посредњ` наs жевеши, ка'ко завњща'ю тебњ завњтъ”
|
Ізраїльтяни ж сказали евеям: можливо, ви живете біля нас? як нам укласти з вами союз?
|
|
8
|
8
|
|
И$ реко'ша къ ісђ'сђ раби` е^смы` твои`. и^ реq к ни'мъ і^сђсъ эTкђдђ е^сте`, и^л^и эTкђ'дђ хо'дите”
|
Вони сказали Ісусові: ми раби твої. Ісус же сказав їм: хто ви і звідки прийшли?
|
|
9
|
9
|
|
И$ реко'ша къ немђ` эT да'лняа земля` ѕњло прїидо'хомъ раби` твои`, въ и%мя г~а б~а твое^го. слы'шахомъ б^о и%мя е^го и^ вс^е е^ли'ко сътвори въ е^гљ=птњ”
|
Вони сказали йому: з дуже далекої землі прийшли раби твої в ім’я Господа Бога твого; бо ми чули славу Його й усе, що зробив Він у Єгипті,
|
|
10
|
10
|
|
И$ вс^е е^ли'ко сътвори двњма цр~ема а^м#мор#ре'искома. и^же бњ'хђ ѓ^бо'нђ странђ` і^ѓ^рда'на, сїѓ'нђ цр~ю сево'ньскђ. і^ и^ѓ'гђ цр~ю васа'ньскђ, и^же живя'ше въ а^старо'џњ, и^ въ дра'инњ”
|
й усе, що Він зробив двом царям аморрейським, які [були] по той бік Йордану, Сигону, царю Есевонському, та Огу, царю Васанському, який [жив] в Астарофі [й Едреї].
|
|
11
|
11
|
|
Реко'ша к на'мъ ста'рцы наши, и^ вс^и живђщ'їи на земли` на'шеи гл~юще. възмњте себњ` бра'шно на пђть, і^ и^дњте проти'вђ и^мъ, и^ рцњте къ ни'мъ раби` е^смы` ва'ши, и^ нн~њ завњща'ите на'мъ завњтъ”
|
[Чуючи це,] старійшини наші і всі жителі нашої землі сказали нам: візьміть у руки ваші хліба на дорогу і підіть назустріч їм і скажіть їм: «ми раби ваші; отже, укладіть з нами союз».
|
|
12
|
12
|
|
Сїи' хлњ'бы на'ши те'плыя взя'хомъ эT домо'въ на'шиX. во'ньже дн~ь и^зыидо'хомъ прїити` къ ва'мъ, нн~њ же пресхо'ша и^ бы'ша и^стоще'ни”
|
Цей хліб наш з домів наших ми взяли теплим у той день, коли пішли до вас, а тепер ось, він зробився сухим і цвілим;
|
|
13
|
13
|
|
И$ сїи' мњ'си ви'нны но'вы иXже налїя'хомъ, и^ с^и рас#сњдо'шася. и^ ри'зы на'ша сїа' и^ ѓ'бђвища на'ша ѓ^беTша'ша, эT до'лга пђти` ѕњ'ло”
|
і ці міхи з вином, які ми налили нові, ось, порвалися; і цей одяг наш і взуття наше постаріли від дуже далекої дороги.
|
|
14
|
14
|
|
И$ взя'ша кн~ѕи бра'шно и^хъ, а^ г~а не въпраша'ша.
|
Ізраїльтяни взяли їхнього хліба, а Господа не запитали.
|
|
15
|
15
|
|
и^ сътвори і^сђ'съ с ни'ми ми'ръ, и^ ё^ста'ви къ ни'мъ завTњ, ради снабдњнїа и^хъ. и^ кля'шася иM кн~ѕи со'ньма”
|
І уклав Ісус з ними мир і ухвалив з ними умову в тім, що він збереже їм життя; і поклялись їм начальники громади.
|
|
16
|
16
|
|
И$ бы'сть потреX дн~ех# по завњща'нїи къ ни'мъ завњта. и^ слы'шаша ја%ко блиZ и^хъ сђть, и^ ја%ко посредњ` иX живђт'ъ”
|
А через три дні, як уклали вони з ними союз, почули, що вони сусіди їхні і живуть поблизу них;
|
|
17
|
17
|
|
И$ въста'вше сн~ове і^и^л~еви възыидо'ша въ' градъ иX, въ тре'тїи дн~ь. гра'ди же ихъ бя'хђ гаваѓ'нъ, и^ кефи'ра, и^ вирои гра'дъ и^а^ри'мъ”
|
бо сини Ізраїлеві, вирушивши у дорогу, прийшли в міста їхні на третій день; міста ж їхні [були]: Гаваон, Кефира, Беероф і Кириаф-Іарим.
|
|
18
|
18
|
|
И$ не сътвори'ша съ ни'ми ра'ти і^сђ'съ и^ сн~ове і^и^л~еви. ја%ко кля'шася и^мъ кн~ѕи со'ньма гм~ъ бг~омъ і^и^л~евымъ, и^ ропта'хђ ве'сь со'нмъ і^и^л~евъ до кн~ѕеи”
|
[Ісус і] сини Ізраїлеві не побили їх, тому що [усі] начальники громади клялися їм Господом Богом Ізраїлевим. За це вся громада [Ізраїлева] обурилася на начальників.
|
|
19
|
19
|
|
И$ реко'ша вс^и кн~ѕи всемђ` со'ньмђ, м^ы кля'хомся и^мъ гм~ъ бг~омъ і^и^л~евомъ. и^ нн~њ не мо'жеM коснђтися ихъ”
|
Усі начальники сказали всій громаді: ми клялися їм Господом Богом Ізраїлевим і тому не можемо торкнутися їх;
|
|
20
|
20
|
|
Се^ да сътвориM да я& жи'вимъ и ё^стро'имъ я& и^ не бђ'детъ на наs гнњ'въ кля'твы раd е^ю'же кля'хомся и^мъ”
|
а ось що зробимо з ними: залишимо їх живими, щоб не впав на нас гнів за клятву, якою ми клялися їм.
|
|
21
|
21
|
|
И$ рекоша иM кн~ѕи да живђтъ с^и. и^ бђдђтъ древоносцы и^ водоно'сцы всемђ` соньмђ, и^ сътвори` весь соньмъ ја%коже рекоша и^мъ кн~ѕи”
|
І сказали їм начальники: нехай вони живуть, але будуть рубати дрова і черпати воду для всієї громади. [І зробила вся громада] так, як сказали їм начальники.
|
|
22
|
22
|
|
И$ съзва` и^хъ і^сђсъ и^ реq и^мъ гл~я, почто` прельстисте насъ гл~ще. ја%ко далече е^сми эT тебе` ѕњло, вы же насе'лницы е^сте` живђщїи в наs”
|
Ісус покликав їх і сказав: для чого ви обдурили нас, сказавши: «ми дуже далеко від вас», тоді як ви живете поблизу нас?
|
|
23
|
23
|
|
И$ нн~њ прокляти в^ы, и^ не ѓ^скђдњет# эT васъ рабъ древоно'сецъ и^ водоносецъ мн^њ, и^ бв~и мое^мђ”
|
за це прокляті ви! без кінця ви будете рабами, будете рубати дрова і черпати воду для [мене і для] дому Бога мого]!
|
|
24
|
24
|
|
И$ эTвњщаша і^сђсђ гл~юще, понеже възвњстися намъ рабомъ твоиM, е^лико ѓ^бњща` г~ь б~ъ твои мољ=сїю рабђ` свое^мђ дати вамъ вс^ю сїю зе'млю. и^ потребити насъ, и^ вс^я живђщая на неи эT лица ва'шего. сего` ради и^ ё^боя^хоMся ѕњло ѓ^ дш~ахъ нашихъ эT лица` ва'шего сътворихомъ дњло с^е”
|
Вони у відповідь Ісусові сказали: дійшло до відома рабів твоїх, що Господь Бог твій повелів Мойсеєві, рабові Своєму, дати вам усю землю і знищити [нас і] всіх жителів цієї землі перед лицем вашим; тому ми дуже боялися, щоб ви не позбавили нас життя, і зробили цю справу;
|
|
25
|
25
|
|
И$ нн~њ с^е мы` въ рђцњ твоей, ја%коже в^ы е^сть годњ и^ ја^ко ся вамъ мнитъ твори'ти нам#
|
тепер ось ми в руці твоїй: як краще і справедливіше тобі здасться вчинити з нами, так і вчини.
|
|
26
|
26
|
|
сътвори” И$ сътвори'ша имъ сице, і^ и^збави я& ісђсъ въ то'и дн~ь эT рђкђ` сн~овъ і^и^л~евъ, и^же не ё^биша и^хъ”
|
І вчинив з ними так: визволив їх від руки синів Ізраїлевих, і вони не умертвили їх;
|
|
27
|
27
|
|
И$ постави я& і^сђсъ въ то'и дн~ь древоносца и^ водоносца, всемђ` сонмђ и ѓ^л#тарю бж~їю. сего` раd быша живђще, въ гаваѓ'нњ древоно'си, и^ водоноси ѓ^лтарю бж~їю и^ до дн~ешняго дн~е, на мњсте е^же изберетъ г~ь”
|
і визначив у той день Ісус, щоб вони рубали дрова і черпали воду для [всієї] громади і для жертовника Господнього; [тому жителі Гаваона зробилися дроворубами і водоносами для жертовника Божого] навіть до цього дня, на місці, яке б не обрав [Господь].
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
