|
Глvа, г~”
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
Тогда' же посла'ша мђжїе послы` своя эT всњхъ гра'довъ и^ предњлъ, цр~їе и^ кня'ѕи, сљ=рїистїи, и^ месопотамїи и^ сљ=рїи, сова'ла, и^ ливїя, и^ киликїя, и^же пришеDши къ ѓ^лофе'рнђ реко'ша.
|
І послали до нього вісників з такою мирною пропозицією:
|
|
2
|
2
|
|
да преста'нетъ гнњвъ твои и^же е^сть наD на'ми. лђчше б^о е^сть да жи'ви сђщи слђжимъ навходоносо'рђ цр~ю вели'комђ, и^ поDрђчни бђдемъ тебњ, нежели ё'мремъ со и^мњнїемъ нашимъ непокори'вшеся”
|
ось ми, раби великого царя Навуходоносора, схиляємося перед тобою: роби з нами, що тобі завгодно.
|
|
3
|
3
|
|
Вся'къ градъ на'шъ и^ дръжа'нїе, вси` го'ры и^ хлъми и^ по'ля и^ ста'дA воло'въ и^ ѓ^ве'ць и козло'въ, ко'нїи же и^ вельблю'довъ, и^ вс^я бога'тъства наша и^ домоча'дцы преD тобо'ю сђть, бђдTђ вся` по сђдђ твое^мђ.
|
Ось перед тобою: і селища наші, і всі місця наші, і всі ниви з пшеницею, і стада овець і волів, і всі будівлі наших жител: використовуй їх, як побажаєш.
|
|
4
|
4
|
|
та'коy и^ мы и^ сн~ове наши раби` твои` е^смы`. прїиди' къ намъ господине ми'рне и^ владњи работою нашею ја%ко годњ т^и е^сть”
|
Ось і міста наші і ті, що живуть у них, — раби твої: йди і роби з ними, як буде угодно очам твоїм.
|
|
5
|
5
|
|
І прийшли до Олоферна чоловіки і передали йому ці слова.
|
|
|
6
|
6
|
|
Тогда` сошеDше з го'ръ в са'дники в си'лњ вели'цњ, и^ ѓ^бья'тъ всякъ гра'дъ, и^ вся` ѓ^бита'ющая на земли. эT вся'кого же гра'да взя` себњ помо'щниковъ мђжїи крњпкиX і^ и^збра'нныхъ къ бра'ни.
|
Тоді він прийшов у приморську країну з військом своїм, оточив високі міста вартою і взяв із них добірних чоловіків у соратники собі.
|
|
7
|
7
|
|
толи'ко же стра'хъ велїи на страны` сїя нападе` ја%ко вењмъ гра'домъ, ѓ^бита'ющїи нача'лницы и^ чsтни въкђпњ съ гража'ны и^зыидо'ша въ срњте'нїе е^мђ на пђть. прїемлющи е^го со вњнцы` и^ со свњща'ми. въспњва'ющи и^ веселя'щеся в тим#па'нњхъ и^ трђбаX.
|
А вони і вся околиця їх прийняли його з вінками, ликами і тимпанами.
|
|
8
|
8
|
|
сїя б^отворя'щи сверњпьства срDца е^го ё^кроти'ти возмого'ша, ја%же и^ гра'ды и^хъ разори`, и^ лњсы` и^хъ моли'твеныя посњче`, заповњда б^о е^мђ навходоносо'ръ цр~ь. да всњхъ бого'въ зе'м#скихъ и^стреби'тъ, токмо да то'и са'мъ нарече'тся бо'г#. и^ эT тњхъ роже'нїи и^же ѓ^лофе'рновњ си'лњ покорятся.
|
Він же зруйнував усі висоти їхні і вирубав діброви їхні: йому наказано було знищити всіх богів тієї землі, щоб усі народи служили одному Навуходоносору, і усі народи і усі племена їх прикликали його, як бога.
|
|
9
|
9
|
|
проходя'щи же сљ=рїю сова'льскђю и^ вс^ю а^п#памїю, и^ месопотамїю. прїиде къ и^дђме'ѓM в зе'млю гаваѓ'тъскђ,
|
Прийшовши до Ездрилона біля Дотеї, що лежить навпроти великої тіснини Юдейської,
|
|
10
|
10
|
|
и^ плени` гра'ды и^хъ, и^ пребысть т^ђ тридесять дн~їи в ни'х же собра'ти повелњ` вси` во'и си'лы свое'я”
|
він розташувався між Гаваєм і містом скіфів і залишався там цілий місяць, щоб зібрати весь обоз свого війська.
|