|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Тогда слы'шащи сїя сн~ове і^и^л~еви, и^же ѓ^бита'хђ въ земли` і^ё'динњ,
|
Сини Ізраїля, які жили в Юдеї, почувши про все, що зробив з народами Олоферн, воєначальник Ассирійського царя Навуходоносора, і як розграбував він усі святилища їх і віддав їх на знищення,
|
|
2
|
2
|
|
ё^страшишася ѕњло эT лица` е^го. тре'петъ и^ ё'жасъ нападе` на ниX. да не тоже сътвориT і^ерsлі'мђ и^ цр~кви гн~и. и^же сътвори прочимъ гра'домъ и^ хра'момъ и^хъ.
|
дуже, дуже злякалися його і тремтіли за Єрусалим і храм Господа Бога свого;
|
|
3
|
3
|
|
бо нещодавно повернулися вони з полону, нещодавно увесь народ юдейський зібрався, й освячені від осквернення сосуди, жертовник і дім Господній.
|
|
|
4
|
4
|
|
и^ посла'шA по все'и самарїи ѓ%крsтъ даy до е^ри'хона и^
|
Вони послали в усі краї Самарії і Конії, і Ветерона і Вельмена, і Єрихона, і в Хову й Есору, і в рівнину Салимську,
|
|
5
|
5
|
|
ѓ^блего'ша вси връси го'ръ. и^ стњна'ми ѓ^гради'ша ё'лицы и^хъ. и^ собра'ша ѓ^би'лїя въ ё^готованїе ѓ^полъче'нїя”
|
зайняли усі вершини високих гір, відгородили стінами селища, що знаходяться на них, і відклали запаси хліба на випадок війни, тому що ниви їхні недавно були зжаті,
|
|
6
|
6
|
|
Сщ~енъникъ же і^елеа^ки'мъ писа` къ всњмъ, и^же бя'хђ противђ е^з#дрело'на, и^же е^сть противъ по'ля вели'каго бли'зъ дотаиM, и^ всњмъ по кои'хъ пђть бы'ти можа'ше,
|
а великий священик Іоаким, який був у ті дні у Єрусалимі, написав жителям Ветилуї і Ветомесфема, що лежить навпроти Ездрилона, на передній стороні рівнини, близької до Дофаїма,
|
|
7
|
7
|
|
да ѓ^блягђтъ го'ры и%миже пђть бы'ти можа'ше къ і^ерsлі'мђ. и^ тђ` да стрегђтъ гдњ` тњснота` пђть бы'ти можа'ше межDђ го'ръ.
|
щоб вони зайняли входи у нагірну країну, тому що через них був вхід у Юдею, і їм легко було перешкодити тим, що приходили, тому що тісним був прохід навіть для двох людей.
|
|
8
|
8
|
|
и^ сътвори'ша та'ко сн~ове і^и^л~еви ја%коy повелњ` и^мъ сщ~енникъ гн~ь і^елїакиM.
|
Сини Ізраїля зробили так, як повелів їм великий священик Іоаким і старійшини всього народу ізраїльського, що перебували у Єрусалимі.
|
|
9
|
9
|
|
И$ възва` весь по'лкъ къ г~ђ б~ђ настоянїе вели'ко, и^ смири'шася дш~ами свои'ми въ по'стњ и^ въ мл~тваX
|
І з великою щирістю взивали до Бога всі мужі Ізраїля і смирили душі свої з великою ревністю:
|
|
10
|
10
|
|
ѓ^ни` и^ же'ны и^хъ” И$ ѓ^блеко'шася сщ~енн#ицы въ вре'тища,
|
вони і дружини їхні, і діти їхні, і худоба їхня; і всякий прибулець, і найманець, і куплений за срібло наклали веретища на стегна свої.
|
|
11
|
11
|
|
и^ младе'нцы своя положи'ша на земли` противђ лица` хра'ма гн~я.
|
І всякий чоловік ізраїльський і всяка дружина, і діти, і жителі Єрусалима упали перед храмом, посипали попелом свої голови, розстелили перед Господом свої веретища,
|
|
12
|
12
|
|
и^ ѓ^лта'рь гн~ь покриша вре'тищи. и^ възваша къ г~ђ б~ђ і^и^л~евђ е^ді'нодђшно, да не дадђтся въ плњнъ младенцы ихъ, и^ же'ны и^хъ въ раздњле'нїе, и^ гра'ды иX въ и^стребле'нїе, и^ ст~ая и^хъ въ ѓ^скверне'нїе, да не да'ны бђдTђ въ порђганїе ја^зы'коM”
|
вдягли жертовник у веретище і ревно й одностайно взивали до Бога Ізраїлевого, щоб Він, на радість язичникам, не віддав дітей їхніх на розкрадання, дружин їхніх на здобич, міста спадщини їхньої на руйнування, святинь їхніх на осквернення і наругу.
|
|
13
|
13
|
|
Тогда е^лїакиM сщ~енниk гн~ь вели'кїи ѓ^бъхожда'ше весь лю'д# і^и^л~ьскїи, и^ гл~а иM рекђщи” Вњсте ја%ко ё^слы'шиT г~ь б~ъ мл~твы ва'ша, а^ще живђще пребђдете въ по'стњ, и^ въ мл~твахъ преD гм~ъ. и^ памятъствова'ти и%мате мољ=сїа раба` гн~я, и^же лю'ди а^м#мали'тьстїи надњю'щися въ си'лњ свое'и, и^ ѓ^ вельмо'жъствњ свое^мъ, и^ ѓ^ во'ехъ свои^хъ, и^ ѓ^ щи'тњхъ свои^хъ, и^ ѓ^ колесни'цаX свои^хъ, и^ ѓ^ вса'дницњхъ свои^хъ, не желњзомъ ѓ^плъча'ющи, н^о моли'твами ст~ыми свои^ми моля'щися ѓ^долњлъ. та'ко да бђдђтъ вси` вра'зи і^и^л~еви, а%ще прилежите в тоM дњлњ чт^о нача'сте. сего ради б^о ё^че'нїемъ е^го моля'щися пребыва'хђ преD лицеM гн~имъ.
|
І Господь почув голос їхній і зглянувся на скорботу їхню; і в усій Юдеї й Єрусалимі народ багато днів постився перед святилищем Господа Вседержителя.
|
|
14
|
14
|
|
такоже и^ тїи и^же жрътвђ приношахђ г~ђ б~ђ, препоја%саны въ вре'тища приноша'хђ жрътвђ гн~ю,
|
А Іоаким, великий священик, і усі священики, які стояли перед Господом, служителі Його, оперезавши веретищем стегна свої, приносили безперестанні всепалення, обітниці і добровільні дари народу.
|
|
15
|
15
|
|
и^ посы'паша пе'пеломъ на главы своя. и^ всњмъ срDцем# своиM моля'хђ г~а б~а, да посети'тъ лю'ди своя і^и^л~я”
|
На кидарах їхніх був попіл, і вони з усієї сили взивали до Господа, щоб Він відвідав милістю весь дім Ізраїля.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
