|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
И нн~њ ꙁа'повњдь с^и к вамъ сщ~енїи.
|
Отже, для вас, священики, ця заповідь:
|
|
2
|
2
|
|
а^ще не ё^слы'шите, и^ а'ще не положите на срDцыхъ вашихъ да'ти сла'вђ и^мени мое^мђ, гл~етъ г~ь вседержи'тель. и^ послю` на' вы кля'твђ, и^ прокленђ блsвенїе ваше и^ ѓ^кленђ е&. и^ раꙁорю блsвенїе ваше и^ не бђдетъ въ васъ, зане` в^ы не влага'сте въ срDца ваша.
|
якщо ви не послухаєтеся і якщо не приймете до серця, щоб воздавати славу імені Моєму, — говорить Господь Саваоф, — то Я пошлю на вас прокляття і прокляну ваші благословення, і вже проклинаю, тому що ви не хочете прикласти до того серця.
|
|
3
|
3
|
|
с^е а^ꙁъ эTлђчю вамъ ра'мо, і^ и^ски'даю трибђхи лютомыи на лица ваша, трибђхи лю'томыи пра'зDникъ вашихъ, и^ прїимђ в^ы въкђ'пњ”
|
Ось, Я відніму у вас плече, і нечистоти розкидаю на обличчя ваші, нечистоти святкових жертв ваших, і викинуть вас разом з ними.
|
|
4
|
4
|
|
И$ раꙁђмњете ꙁане` а^ꙁъ г~ь посла'хъ к ва'мъ ꙁа'повњдь сїю, бы'ти ꙁавњтђ мое^мђ къ левљ=томъ, гл~етъ г~ь вседержи'тель.
|
І ви узнаєте, що Я дав цю заповідь для збереження завіту Мого з Левієм, — говорить Господь Саваоф.
|
|
5
|
5
|
|
завњтъ мои б^њ с ниM жи'ꙁни и^ ми'рђ. и^ дахъ е^мђ бо'ја^ꙁнїю боја%тися мене, и^ эT лица и^мени мое^го сђмнњтися е^мђ.
|
Завіт Мій з ним був завіт життя і миру, і Я дав його йому для страху, і він боявся Мене і благоговів перед ім’ям Моїм.
|
|
6
|
6
|
|
ꙁако'нъ и%стинны б^њ вᲆ ё^стXњ е^го, и^ непра'вда не ѓ^брњте'ся въ ё^стнахъ е^го. въ ми'ръ и^справля'я и^детъ съ мно'ю, и^ мно'ги ѓ^братиT эT непра'вды.
|
Закон істини був на вустах його, і неправди не було на язиці його; у мирі і правді він ходив зі Мною і багатьох відвернув від гріха.
|
|
7
|
7
|
|
ја%ко ё^стнњ і^е^реѓ^вњ съхраня'ете раꙁђмъ, и^ зако'на възы'щђ эT ё^стъ е^го, ја^ко а^гг~лъ г~а вседръжителя е^сть.
|
Бо вуста священика повинні зберігати відання, і закону шукають з уст його, тому що він вісник Господа Саваофа.
|
|
8
|
8
|
|
вы же ё^клони'стеся эT пђтїи, і^ и^знемощьствисте мно'ги эT зако'на, и^стлисте завњтъ левљ=и^нъ, гл~етъ г~ь вседръжи'тель.
|
Але ви ухилилися з путі цього, для багатьох послужили спокусою у законі, зруйнували завіт Левія, — говорить Господь Саваоф.
|
|
9
|
9
|
|
и^ а'зъ да'хъ в^ы въ ё^ничижденїе и^ ѓ^слаблены въ вся` ја^ꙁы'ки, зане в^ы не съхрани'сте пђтїи моиX. н^о лица` ѓ^бинђстеся въ ꙁако'нњ.
|
За те і Я зроблю вас зневаженими і приниженими перед усім народом, оскільки ви не дотримуєтеся шляхів Моїх, лицедієте у ділах закону.
|
|
10
|
10
|
|
не б~ъ ли е^ді'нъ създа васъ. не эTц~ъ л^и е^ді'нъ всњмъ ва'мъ. чт^о а^ще ѓ^ста'висте ко'ждо бра'та свое^го, ѓ^скверни'ти завњтъ эTц~ь ва'шихᲆ”
|
Чи не один у всіх нас Отець? Чи не один Бог створив нас? Чому ж ми віроломно чинимо одне проти одного, порушуючи тим завіт батьків наших?
|
|
11
|
11
|
|
ѓ^ставленъ бы'сть і^ё'да, и^ ме'рзости бы'сть і^и^л~ь и^ і^ерsли'мъ. зане ѓ^скверни і^ё'да ст~ая гн~я ја%же възлюби, и^ нача'токᲆ бо'гомъ чю'ждиM.
|
Віроломно чинить Іуда, і мерзота звершується в Ізраїлі і в Єрусалимі; бо принизив Іуда святиню Господню, яку любив, одружився з дочкою чужого бога.
|
|
12
|
12
|
|
потреби'тᲆ г~ь чл~ка творя'щаго с^и, до'ндеже смирится эT се'лъ і^а'ковль, и^ эT принося'щихъ жрътвђ бг~ђ вседръжи'телю.
|
У того, хто робить це, знищить Господь із наметів Якова того, який пильнує на варті і який відповідає, і який приносить жертву Господу Саваофу.
|
|
13
|
13
|
|
и^ с^и и%хже ненави'дњхᲆ творя'сте. покрывасте слеза'ми ѓ^лтарь гн~ь, и^ пла'чемъ и^ въꙁдыха'нїемъ эT трђ'довᲆ. е^ще` л^и достоино призрњти на жрътвђ ва'шђ, л^и прїя'ти прїя'тно и^з рђкъ ва'шихᲆ.
|
І ось ще що ви робите: ви примушуєте обливати сльозами жертовник Господа з риданням і воланням, так що Він уже не споглядає більше на приношення і не приймає очищувальної жертви з рук ваших.
|
|
14
|
14
|
|
и^ рњсте, чесо ра'ди. ја%ко г~ь ꙁасвидᲇтельствова междђ тобо'ю, и^ межDђ жено'ю ю%ности твое'я ю^же пђсти`. и^ т^а ѓ^бњщница твоя`, и^ жена` завᲇтђ твое^мђ.
|
Ви скажете: «за що?» За те, що Господь був свідком між тобою і дружиною юности твоєї, проти якої ти чинив віроломно, тим часом як вона подруга твоя і законна дружина твоя.
|
|
15
|
15
|
|
и^ не добрњ сътвори` ѓ^ста'нокъ дх~ђ твое^мђ. и^ рњсте, чесо и%наго про'ситъ б~ъ л^и сњмене. и^ съхрани'теся дх~омъ ва'шимъ, и^ жены` ю%ности свое'я не ѓ^ста'виши.
|
Але чи не зробив того самого один, і в ньому перебував чудовий дух? що ж зробив цей один? він бажав одержати від Бога потомство. Отже, бережіть дух ваш, і ніхто не чини віроломно проти дружини юности своєї.
|
|
16
|
16
|
|
н^о а^ще възненавидњвъ эTпђстиши ю&, гл~етъ г~ь б~ъ і^и^л~евъ. покры'ет# г~ь нече'стїя помышленїя ва'ша, гл~етъ г~ь вседръжи'тель. и^ съхранитеся дх~омъ свои^мъ, и^ не ѓ^ста'вите совњта,
|
Якщо ти ненавидиш її, відпусти, — говорить Господь Бог Ізраїлів; образа покриє одяг його, — говорить Господь Саваоф; тому пильнуйте за духом вашим і не чиніть віроломно.
|
|
17
|
17
|
|
прогнњва'юще б~а сло'весы ва'шими. и^ рњсте, ѓ^ чесомъ прогнњвахомъ е^го. зане` рњсте, вся'къ творя'и зл^о добръ преD гм~ь, и^ ѓ^ тњхъ са'мъ и^ꙁволи'лъ е^сть, и^ гдњ` е^сть б~ъ пра'вдњ”
|
Ви прогнівляєте Господа словами вашими і говорите: «чим прогнівляємо ми Його?» Тим, що говорите: «всякий, хто робить зло, хороший перед очима Господа, і до таких Він благоволить», або: «де Бог правосуддя?»
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.