|
Глаv, д~.
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
Тогда` і^с~ възведе'нъ бысть дх~оM в пђсты'ню и^скђси'тися эT дїа'вола.
|
Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол.
|
|
2
|
2
|
|
и^ пости'вся дн~їи четы'ридесяте и^ но'щїи четы'ридесяте, послњди вꙁалка`”
|
І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів.
|
|
3
|
3
|
|
и^ пристђпль к немђ` и^скђси'тель, рече`. а%ще сн~ъ е^си бж~їи, рц^и ја%ко да ка'менїе с^е хлњби бђ'дђтъ”
|
І, приступивши до Нього, спокусник сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це хлібами стало.
|
|
4
|
4
|
|
ѓ'н же эTвњщавъ, рече. пи'сано е^сть. не ѓ^ хлњбᲇ еді'номᲆ жив# бђ'детъ чл~къ, н^о ѓ^ всякомъ гл~њ и^сходя'щимъ и^зъ ё'стъ бж~їихъ”
|
Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих.
|
|
5
|
5
|
|
Тогда` поя'тъ е^го дїа'волъ, въ ст~ы'и граD, и^ постави е^го` на крилњ цр~ковнеM.
|
Тоді узяв Його диявол до святого міста і поставив Його на крилі храму,
|
|
6
|
6
|
|
и^ гл~а е^мђ`. а%ще сн~ъ е^си бж~їи, врьзися ни'зђ. пи'сано б^о е^сть, ја%ко а%гг~лоM свои^мъ ꙁаповњсть ѓ^ тебњ съхрани'ти т^я, и^ на рђка'хъ во'змђтъ т^я, да не когда` претъкнеши ѓ^ ка'мень но'гђ твою”
|
та й каже Йому: якщо Ти є Син Божий, кинься вниз, бо написано: ангелам Своїм заповість про Тебе, щоб оберігали Тебе, і на руки візьмуть Тебе, щоб не спіткнувся об камінь ногою Твоєю.
|
|
7
|
7
|
|
Рече же е^мђ і^с~, пакы пи'сано е^сть. не и^скђсиши г~а б~а свое^го`”
|
Сказав же йому Ісус: написано також: не спокушай Господа Бога твого.
|
|
8
|
8
|
|
пакы поя'тъ е^го` дїа'волъ на' горђ высокђ ѕњло`, и^ показа` е^мђ вс^њ црsтвїа мира, и^ сла'вђ и^хъ,
|
Знову бере Його диявол на дуже високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню,
|
|
9
|
9
|
|
и^ гл~а е^мђ. сїя` вс^я тебњ даM, аще паD покло'нишимися”
|
та й говорить Йому: це все Тобі дам, якщо, впавши, поклонишся мені.
|
|
10
|
10
|
|
Тогда` гл~а емђ` і^с~, и^ди` за мно'ю сатана`. пи'сано бо е^сть. г~ђ б~ђ твое^мђ` покло'нишися, и^ томђ` е^ді'номђ послђж'иши”
|
Тоді Ісус говорить йому: відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому Єдиному служи.
|
|
11
|
11
|
|
тогда` ѓ^ста'ви е^го` дїа'волъ” и^ с^е а%гг~ли пристђпи'ша и^ слђжа'хђ е^мђ`”
|
Тоді залишив Його диявол, і ось ангели приступили й служили Йому.
|
|
12
|
12
|
|
Слы'шав же і^с~, ја%ко і^ѓ^а'ннъ предан# бысть, эTи'де в# галиле'ю,
|
Коли ж почув Ісус, що Іоан відданий під варту, пішов до Галилеї.
|
|
13
|
13
|
|
и^ ѓ^ста'вль наꙁа'ретъ, пришDе всели'ся в# каперънаё^мъ, в# помо'рїе, в# предњлњхᲆ заё^ло'них# и^ нефџали'млиX
|
І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморському, в краях Завулонових і Неффалимових,
|
|
14
|
14
|
|
да сбђдется реченное и^са'і^емъ пррoкомъ гл~ющеM”
|
щоб збулося сказане пророком Ісаєю, який говорить:
|
|
15
|
15
|
|
земля ꙁавђло'ня, и^ ꙁемля нефџали'мля, пђть мо'ря ѓ^б онъ полъ і^ѓ^рда'нњ, галиле'а ја^зы'к#.
|
земле Завулонова і земле Неффалимова, за Йорданом на шляху приморському, Галилеє язичників.
|
|
16
|
16
|
|
лю'дїе сњдя'щеи` въ тмњ`, видњша свњтъ ве'лїи. и^ сᲇдя'щиM въ странњ` и^ сњни см~ртнњи свњтъ восїа и^мъ”
|
Народ, що сидів у темряві, побачив світло велике, і тим, що перебувають у країні й тіні смерти, світло засяяло їм.
|
|
17
|
17
|
|
эTто'лњ начаT і^с~ проповњ'дати, и^ гл~ати Пока'иᲄеся, прибли'жи бо ся црsтво нбsное”
|
Відтоді почав Ісус проповідувати й говорити: покайтеся, наблизилося бо Царство Небесне.
|
|
18
|
18
|
|
Ходя' же при' мори галиле'истњм#, видњ два` бра'та. си'мона гл~емаго пеTра, и^ а^ндрњ'а бра'та е^го, вмњта'юща мержю в мо'ре. бњ'ста б^о ры'баря”
|
Проходячи ж біля моря Галилейського, Він побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, брата його, які закидали сіті в море, бо вони були рибалками.
|
|
19
|
19
|
|
І$ гл~а и%ма грядњта по мнњ`, и^ сотворю` в^ы ловця чл~комъ”
|
Та й каже їм: ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей.
|
|
20
|
20
|
|
ѓ^на же а%бїе ѓ^ста'вльшя мре'жя, по немъ и^до'ста”
|
І вони зараз же, покинувши сіті, пішли за Ним.
|
|
21
|
21
|
|
И$ прешеD эTтђ'дђ, видњ` и%на два` бра'та, і^а'кова зеведе'ѓ^ва, и^ і^ѓ^а'нна бра'та е^го, в корабли` сᲆ зеведе'ѓмᲆ эTц~ем# ею`, завяꙁа'юща мре'жю свою`, и^ въꙁва` я&.
|
І, відійшовши звідтіля, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Іоана, брата його, у човні із Зеведеєм, батьком їхнім, які лагодили сіті свої, і покликав їх.
|
|
22
|
22
|
|
ѓ^на же а%бїе ѓ^ста'вльша кора'бль, и^ эTц~а своего`, по нем# и^до'ста”
|
Вони, одразу ж покинувши човен і батька свого, пішли за Ним.
|
|
23
|
23
|
|
и^ прохожаDше вс^ю галиле'ю і^с~. ё^ча` на со'нмищиX и^х#, и^ проповњ'даа е^љhлїе цр~ьствїа, и^ исцњляа` всякъ недђ'гъ, и^ вся'кђ ја%ꙁю в лю'дехъ.
|
І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи в синагогах їхніх і проповідуючи Євангеліє Царства, зціляючи всяку недугу і всяку неміч у людях.
|
|
24
|
24
|
|
І$ и^зы'де слђх# е^го по все'и сљ=рїи. и^ приведо'шя е^мђ вс^я боля'щаа разли'чными недђ'гы, и^ стра'стьми ѓ^дръжи'мы, и^ бњ'сны, и^ мњ'сячныа, и^ расла'блены жи'лами. и^ і'сцњли` и^хъ”
|
І розійшлася чутка про Нього по всій Сирії; і приводили до Нього всіх немічних, хворих на всілякі недуги, й одержимих, і біснуватих, і сновид, і розслаблених — і Він зціляв їх.
|
|
25
|
25
|
|
И$ по немᲆ идо'шя наро'ди мно'ѕи эT галилеа, и^ десятигра'дъ, і^ эT і^е^рsли'ма, і^ ю^де'а, и^ съ ѓ%ного по'лђ і^ѓ^рда'на”
|
І йшло за Ним багато народу з Галилеї, і з Десятиграддя, і з Єрусалима, і з Юдеї, і з іншого боку Йордана.
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.