|
Четве'ртые кни'ги мољ=сїѓвы чи'сла
|
Числа
|
|
Глvа, а~”
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю, въ пђсты'ни сина'истњи, въ хра'мњ свњдњ'нїя, вᲆ а~ дн~ь, мцsа втора'го, втора'го лњта, по и^ꙁᲆше'ствїи иX, эT ꙁемля` е^гљ=петьскїя” Гл~я
|
І сказав Господь Мойсеєві у пустелі Синайській, у скинії зібрання, у перший [день] другого місяця, у другий рік після виходу їх із землі Єгипетської, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
възмњте съчтенїе всего со'ньма сн~овᲆ і^и^л~въ по роже'нїяX и^хъ, и^ по домо'мъ ѓ^ч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, вся'кᲆ мђжескъ полъ, по глава'мъ и^хъ”
|
підрахуйте всю громаду синів Ізраїлевих за родами їх, за сімействами їх, за числом імен, усіх чоловічої статі поголовно:
|
|
3
|
3
|
|
эT дво'юдесяти` лњт# и^ вы'ше, и^ всяk и^ды'и съ си'лою і^и^л~вою, съгляда'ти и^хъ по си'ле и^хъ, т^ы, і^ а^а^ро'нъ, съꙁира'иᲄе и^хъ”
|
від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни у Ізраїля, за ополченнями їх порахуйте їх — ти й Аарон;
|
|
4
|
4
|
|
И$ с ва'ми да бђ'дђт# по си'ле и^хъ ко'ждо и^хъ. кождо по племе'ни, ка'ждого эT кн~ѕеи, по домо'м# эTч~ьства да бђ'детъ”
|
з вами повинні бути з кожного коліна по одній людині, яка в роді своєму є головною.
|
|
5
|
5
|
|
И$ сїя и^мена` мђже'и, и^же ста'нђтъ с ва'ми. эT рђви'ма, е^лисђръ, сн~ъ седиё%ровᲆ”
|
І ось імена чоловіків, що будуть з вами: від Рувима Елицур, син Шедеура;
|
|
6
|
6
|
|
И$ эT симеѓ'на, салами'иль, сн~ъ сђрисада'и”
|
від Симеона Шелумиїл, син Цуришаддая;
|
|
7
|
7
|
|
И$ эT і^ю'ды, наа^ссо'нъ, сн~ъ а^минада'вль”
|
від Іуди Наассон, син Аминадава;
|
|
8
|
8
|
|
И эT и^саха'рᲆ, наџанаи^ль, сн~ъ сога'ровъ”
|
від Іссахара Нафанаїл, син Цуара;
|
|
9
|
9
|
|
и^ эT заё^ло'на, елиаv, сн~ъ хело'нь”
|
від Завулона Елиав, син Хелона;
|
|
10
|
10
|
|
эT сн~ов# и^ѓ'сифль и^ эT е^фрњмль, е^лиса'мъ, сн~ъ семиё%довъ” И$ эT манасі'я гамалі'илᲆ, сн~ъ фадасђровъ”
|
від синів Йосифа: від Єфрема Елишама, син Аммиуда; від Манассії Гамалиїл, син Педацура;
|
|
11
|
11
|
|
и^ эT веньа^ми'на, а^вида'нъ, сн~ъ гадеѓ'ноv”
|
від Веніаміна Авидан, син Гидеонія;
|
|
12
|
12
|
|
И$ эT да'на а^хезеръ сн~ъ а^м#мисадаеv”
|
від Дана Ахиєзер, син Аммишаддая;
|
|
13
|
13
|
|
и^ эT а^си'ра, фага'и^лъ, сн~ъ е^храновъ”
|
від Асира Пагиїл, син Охрана;
|
|
14
|
14
|
|
эT га'да е^лиса'фъ, сн~ъ рагђ'иловъ”
|
від Гада Елиасаф, син Регуїла;
|
|
15
|
15
|
|
И$ эT неџали'ма, а^хире'и сн~ъ е^на'нь”
|
від Неффалима Ахира, син Енана.
|
|
16
|
16
|
|
Сїи` нарече'нїи со'ньма, кн~ѕи эT племе'нъ, по эTч~ьства'хъ и^хъ, ты'сђщницы і^и^л~вы сђть”
|
Це — обрані мужі суспільства, начальники колін батьків своїх, глави тисяч Ізраїлевих.
|
|
17
|
17
|
|
И$ поя` мољ=сїи і^ а^а^ро'нᲆ мђжа сїя нарече'ныя и^менемъ”
|
І взяв Мойсей і Аарон мужів, які названі поіменно,
|
|
18
|
18
|
|
Ве'сь же со'ньм# събра'ша въ а~ дн~ь мцsа, втора'го, втора'го лњта” И$ съгля'даша я& по роже'нїяхъ и^хъ, и^ по эTч~ьства'хъ и^хъ, и^ по числђ и^мени и^хᲆ эT к~ лњтъ и^ вы'ше, вся'къ мђжескъ полъ по глава'мъ и^хъ,
|
і зібрали вони всю громаду в перший [день] другого місяця. І оголосили вони родоводи свої, за родами їх, за сімействами їх, за числом імен, від двадцяти років і вище, поголовно,
|
|
19
|
19
|
|
ја%коже повелᲇ г~ь мољ=сїю, съгляда'ша сїи` въ пђсты'ни сина'истњи”
|
як повелів Господь Мойсеєві. І зробив він підрахунок їм у пустелі Синайській.
|
|
20
|
20
|
|
И$ бы'ша сн~ове рђви'мли прьве'нца, і^и^л~ва, по роже'нїю и^хъ, и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^меn и^хъ, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'къ мђжескъ полъ эT к~ лњтъ и^ вы'ше, вся'къ и^ды'и съ си'лою
|
І було синів Рувима, первістка Ізраїлевого, за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен, поголовно, всіх чоловічої статі, від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
21
|
21
|
|
съгляда'нїя иX эT племе'ни рђви'мля” Wм~, Wѕ~, и^ е~, со'тъ”
|
підраховано в коліні Рувимовому сорок шість тисяч п’ятсот.
|
|
22
|
22
|
|
Сн~овъ же симеѓ'новыхъ, по роже'нїю и^хъ и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства иX, и^ по числђ` и^менъ иX, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'к# мђже'скъ полъ эT к~, лњт# и^ вы'ше, вся'къ и^ды'и съ си'лою
|
Синів Симеона за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен, поголовно, всіх чоловічої статі, від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
23
|
23
|
|
съгляда'нїе иX эT племе'ни симеѓ'ня. Wн~, Wџ~, и^ т~”
|
підраховано в коліні Симеоновому п’ятдесят дев’ять тисяч триста.
|
|
24
|
24
|
|
Сн~овъ і^ю'дины'хъ по роже'нїю и^хъ, и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домоM эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ иX, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'къ мђжескъ полъ, эT к~ лњтъ и^ вы'ше, вся'къ и^ды'и съ си'лою,
|
Синів Гада за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, всіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
25
|
25
|
|
съгляда'нїя и^хъ, эT племе'ни і^ю'дина Wѓ~, Wд~, и^ х~”
|
підраховано в коліні Гадовому сорок п’ять тисяч шістсот п’ятдесят.
|
|
26
|
26
|
|
И$ эT сн~овъ и^саха'ровъ, по роже'нїю иX, и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'къ мђжескъ полъ, эT к~ лњтъ и^ вы'ше, вся'къ и^ды'и съ си'лою,
|
Синів Іуди за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
27
|
27
|
|
съгляда'нїе и^хъ эT племе'ни и^саха'рова, Wн~, и^ Wд~, и^ у~”
|
підраховано в коліні Іудиному сімдесят чотири тисячі шістсот.
|
|
28
|
28
|
|
И$ эT сн~овъ заё^лонь по роженїю и^хᲆ, и^ по со'ньмомъ и^х#, и^ по домоM эTч~ьсᲄва иX по числђ` и^ме'нъ и^хъ, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'къ мђжескъ полъ, эT к~, лњт# и^ вы'ше, вся'кᲆ и^ды'и съ си'лою
|
Синів Іссахара за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
29
|
29
|
|
съгляда'нїе и^хъ, эT племе'ни ꙁаё^ло'ня, Wн~, и^ Wꙁ~, и^ у~”
|
підраховано в коліні Іссахаровому п’ятдесят чотири тисячі чотириста.
|
|
30
|
30
|
|
И$ эT сн~овъ и^ѓ^сифль, и^ сыновъ е^фрњмль, по роже'нїю и^хъ, и^ по сонмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, и^ по погла'вїю и^хᲆ вся'кᲆ мђжескъ полъ, эT к~, лњт# и^ вы'ше вся'къ и^ды'и съ си'лою
|
Синів Завулона за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
31
|
31
|
|
съгляда'нїе иX, эT племе'нъ е^фрњмль, Wм~, и^ е~ соT”
|
підраховано в коліні Завулоновому п’ятдесят сім тисяч чотириста.
|
|
32
|
32
|
|
И$ эT сн~овъ манасі'инъ по роже'нїю иX, и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, и^ по погла'вїю и^хъ вся'кᲆ мђжескъ поl и^хъ, эT к~, лњтъ и^ вы'ше, вся'кᲆ и^ды'и съ си'лою
|
Синів Йосифа, синів Єфрема за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
33
|
33
|
|
съгляда'нїе и^хᲆ эT племе'ни манасі'ина, Wл~, и^ Wв~, и^ с~”
|
підраховано в коліні Єфремовому сорок тисяч п’ятсот.
|
|
34
|
34
|
|
И$ эT сн~овъ веньа'минъ, по роже'нїю иX по соньмо'мъ и^хъ, по домо'м# ѓ^ч~ьсᲄва и^хъ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, по погла'вїю` и^хъ, вся'къ мђжескᲆ полъ иX, эT к~ лњтъ и^ вы'ше, вся'къ и^ды'и сᲆ си'лою,
|
Синів Манассії за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
35
|
35
|
|
съгляда'нїе и^хъ эT племе'ни венья'мина, Wл~, и^ Wе~ и^ у~”
|
підраховано в коліні Манассіїному тридцять дві тисячі двісті.
|
|
36
|
36
|
|
И$ эT сн~ов# га'довъ по роже'нїю и^хъ, по соньмо'мᲆ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'къ мђжескїи полъ и^хъ, эT к~, лњтъ, и^ вы'шеи, вся'къ и^ды'и съ си'лою
|
Синів Веніаміна за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
37
|
37
|
|
съгляда'нїе и^хъ эT племе'ни га'дова, Wм~, Wе~, и^ х~, и^ н~”
|
підраховано в коліні Веніаміновому тридцять п’ять тисяч чотириста.
|
|
38
|
38
|
|
И$ эT сн~въ да'новъ по роже'нїю и^хъ, и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ ѓ^ч~ьства и^хъ, по числђ` и^ме'нъ и^хъ, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'къ мђжескъ полъ и^хъ, эT к~ лњт# и^ вы'ше, всяk и^ды'и съ си'лою,
|
Синів Дана за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
39
|
39
|
|
съгляда'нїе и^хъ, эT племе'ни да'нова, Wћ~, и^ Wв~, и^ з~ соT”
|
підраховано в коліні Дановому шістдесят дві тисячі сімсот.
|
|
40
|
40
|
|
И$ эT сн~овъ а^си'ровъ по роженїю и^хъ, и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, по погла'вїю и^хъ, вся'къ мђжескъ полъ и^хъ эT к~ лњтъ и^ вы'ше, всяk и^ды'и съ си'лою
|
Синів Асира за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
41
|
41
|
|
съгляда'нїе и^хъ, эT племе'ни а^сі'рова Wм~, и^ Wа~, и^ е~ соT”
|
підраховано в коліні Асировому сорок одна тисяча п’ятсот.
|
|
42
|
42
|
|
И$ эT сн~овъ неџалимль по роже'нїю и^хъ и^ по соньмо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по числђ` и^ме'нъ и^хъ, и^ по погла'вїю и^хъ, вся'кᲆ мђжескъ полъ и^хъ эT к~ лњтъ и^ вы'ше, вся'к# и^ды'и съ си'лою
|
Синів Неффалима за родами їх, за племенами їх, за сімействами їх, за числом імен [їх, поголовно, усіх чоловічої статі], від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни,
|
|
43
|
43
|
|
съгляда'нїе и^хъ, эT племе'ни неџали'мля, н~, и^ Wг~, и^ у~”
|
підраховано в коліні Неффалимовому п’ятдесят три тисячі чотириста.
|
|
44
|
44
|
|
Сїя съгляда'нїя е^же гляда'ша мољ=сїи съ а^а^ро'номъ, и^ кн~зи і^и^л~вы, в~і мђжїи. мђжъ е^ді'нъ эT племе'ни е^ді'наго, эT племе'ни до'мђ эTч~ьства и^хъ.
|
Ось ті, що ввійшли у підрахунок, яких порахував Мойсей і Аарон і начальники Ізраїля — дванадцять чоловік, по одній людині з кожного племені.
|
|
45
|
45
|
|
и^ бысть всего съгляда'нїя, сн~въ і^и^л~въ, съ си'лою и^хъ, эT к~ лTњ и^ вы'ше, вся'къ и^сходя'и въполча'тися въ і^и^л~ви,
|
І було всіх, що ввійшли в підрахунок, синів Ізраїлевих, за сімействами їх, від двадцяти років і вище, усіх придатних для війни в Ізраїлі,
|
|
46
|
46
|
|
х~, ты'сђщь и^ Wг~, и^ е~ со'тъ, и^ н~”
|
і було всіх, що ввійшли у підрахунок шістсот три тисячі п’ятсот п’ятдесят.
|
|
47
|
47
|
|
Леви'ти же ѓтъ племе'ни ѓ^ч~ьства и^хъ, не съгляда'шася въ сн~охъ і^ил~выхъ”
|
А левити за поколіннями батьків їх не були пораховані між ними.
|
|
48
|
48
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
49
|
49
|
|
вњждь племя` левгі'ино, да не сᲆгляда'еши е&, и^ числа` и^хᲆ да не прїимеши среди` сн~овъ і^и^лвъ”
|
тільки коліна Левія не внось у перепис, і не враховуй їх разом із синами Ізраїля;
|
|
50
|
50
|
|
Ты' же приста'ви леви'ты къ хра'мђ свњдњнїя, и^ къ всњмъ съсђ'домᲆ е^го и^ къ всемђ е^ли'коже е^сть в не'мъ” да въздви'жђтъ сїи` хра'мъ, и^ вс^я съсђды е^го, и^ да слђжатъ в немъ, и^ ѓ^крsтъ хра'ма да ся въполча'тъ”
|
але доручи левитам скинію одкровення і все приладдя її і все, що при ній; нехай вони носять скинію і все приладдя її, і служать при ній, і біля скинії нехай ставлять стан свій;
|
|
51
|
51
|
|
И$ вънегда` въꙁдви'гнђти хра'мъ, да раꙁрђша'тъ леви'ты, и^ вънегда` поста'вити хра'мъ да поста'вятъ, а^ и^ноплеме'ниk прикасая'ся да ё%мреT”
|
і коли потрібно переносити скинію, нехай піднімають її левити; і коли потрібно зупинитися скинії, нехай ставлять її левити; а якщо приступить хто сторонній, відданий буде на смерть.
|
|
52
|
52
|
|
И$ да въполча'тся сн~ове і^и^л~вы, мђж# въ свое^мъ чинђ`, и^ мђжъ въ свое^мъ старњи'шинᲆствњ, съ си'лою свое^ю”
|
Сини Ізраїлеві повинні ставати кожен у стані своєму і кожен при своєму прапорі, за ополченнями своїми;
|
|
53
|
53
|
|
Леви'ти же да ся въполча'тъ съпротивъ ѓ^крsт# хра'ма свњдњ'нїя, и^ да не бђ'детъ съгрњше'нїя въ сн~охъ і^и^л~выхъ, и^ да снабдя'тъ леви'ти са'ми, снабдњ'нїе хра'ма свᲇдњ'нїя”
|
а левити повинні ставити стан біля скинії одкровення, щоб не було гніву на громаду синів Ізраїлевих, і будуть левити стояти на сторожі при скинії одкровення.
|
|
54
|
54
|
|
И$ сътвори'ша сн~ве і~и^л~вы по всемђ`, е^ли'коже ꙁаповњда` г~ь мољ=сїю, та'ко сътвори'ша”
|
І зробили сини Ізраїлеві; як повелів Господь Мойсеєві, так вони і зробили.
|
|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
чл~къ дръжа'ися по чинђ свое^мђ, и^ зна'менїю и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, да ся вᲆполча'ют# сн~ве і^и^л~вы прDе гм~ъ, ѓ^крsтъ хра'ма свњдњ'нїя, да ся въполча'ютᲆ сн~ове і^и^л~вы”
|
сини Ізраїлеві повинні кожен ставити стан свій при прапорі своєму, при знаках сімейств своїх; перед скинією зібрання навколо повинні ставити стан свій.
|
|
3
|
3
|
|
Въполча'ющїи`ся пе'рвїи, на въсто'къ чи'на по'лка і^ю'дина, съ си'лою и^хъ, и^ кн~ꙁь эT сн~овъ і^ю'динᲆ наа^ссо'нъ, сн~ъ а^минада'вль,
|
З передньої сторони на схід ставлять стан: прапор стану Іудиного за ополченнями їх, і начальник синів Іуди Наассон, син Аминадава,
|
|
4
|
4
|
|
си'ла е^го съгляда'ная, Wо~, и^ Wд~, и^ х~”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сімдесят чотири тисячі шістсот;
|
|
5
|
5
|
|
И$ въполчится с ни'мъ племя и^саха'рово, кн~ꙁь же сн~овъ и^саха'ровъ наџа'иль сн~ъ сога'ровъ,
|
після нього ставить стан коліно Іссахарове, і начальник синів Іссахара Нафанаїл, син Цуара,
|
|
6
|
6
|
|
си'ла е^го съгляда'ная, Wн~, и^ Wд~, и^ у~”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, п’ятдесят чотири тисячі чотириста;
|
|
7
|
7
|
|
И$ въполчи'тся племя` ꙁаё^ло'не, кн~ꙁь же сн~овъ ꙁаё^ло'нь, е^лїа'въ сн~ъ хело'нь
|
[далі ставить стан] коліно Завулона, і начальник синів Завулона Елиав, син Хелона,
|
|
8
|
8
|
|
си'ла е^го съгляда'ная Wн~, Wз~, и^ у~”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, п’ятдесят сім тисяч чотириста;
|
|
9
|
9
|
|
Всњхъ же съчте'ни эT по'лка і^ю'дина, р~, ты'сђщъ, Wп~, Wѕ~, и^ у~, съ си'лою и^хᲆ” Пръвыи да поставля'ютᲆ
|
всіх, що увійшли у підрахунок до стану Іуди, сто вісімдесят шість тисяч чотириста, за ополченнями їх; першими вони повинні вирушати.
|
|
10
|
10
|
|
чи'ны по'лка, рђви'м# кᲆ ю'гђ съ си'лою е^го, кн~зь же сн~овᲆ рђви'мль, е^лисђр# сн~ъ седиё%ровъ,
|
Прапор стану Рувимового на південь, за ополченнями їх, і начальник синів Рувима Елицур, син Шедеура,
|
|
11
|
11
|
|
си'ла е^го, сᲆгляда'ная Wм~, и^ Wѕ~, и^ е~ соT”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок шість тисяч п’ятсот;
|
|
12
|
12
|
|
И$ въполчи'тся с ни'мъ, племя' симеѓ'не княZ же сн~овъ симеѓ'нь саламі'иль, сн~ъ сђрисада'инъ,
|
поряд нього ставить стан коліно Симеонове, і начальник синів Симеона Шелумиїл, син Цуришаддая,
|
|
13
|
13
|
|
и^ си'ла е^го съчита'ная, Wн~, и^ Wџ~, и^ т~”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, п’ятдесят дев’ять тисяч триста;
|
|
14
|
14
|
|
И$ въполчи'тся племя' гадово кн~ꙁь же сн~въ га'довъ, е^лиса'џъ, сн~ъ рагђ'иль,
|
потім коліно Гада, і начальник синів Гада Елиасаф, син Регуїла,
|
|
15
|
15
|
|
си'ла е^го сᲆгляда'ная Wм~, и^ Wе~, и^ х~, и^ н~”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок п’ять тисяч шістсот п’ятдесят;
|
|
16
|
16
|
|
Всњхъ же съчтенїи полка рђви'мля, Wр~, Wн~, и^ Wа~, и^ у~, и^ н~, съ си'лою и^хъ” вторы'и да поставля'ю^тъ чи'ны полка,
|
усіх, що увійшли у підрахунок до стану Рувима, сто п’ятдесят одна тисяча чотириста п’ятдесят, за ополченнями їх; другими вони повинні вирушати.
|
|
17
|
17
|
|
и^ да въꙁдвизае^тся хра'мъ свњдњ'нїя, съ по'лком# леви'тъским# средњ` по'лковᲆ, ја%коже въполча'ются, та'же и^ да въста'юT ко'иждо держа'ся по чинђ свое^мђ поD ꙁнаменїе^мъ чи'на свои^мᲆ”
|
Коли піде скинія зібрання, стан левитів буде в середині станів. Як стоять, так і повинні йти, кожен на своєму місці при прапорах своїх.
|
|
18
|
18
|
|
Знаменїе же по'лка е^фрњмля, подле мо'ря съ си'лою иX, кн~ꙁь же сн~овъ е^фрᲇмль, е^лиса'ма сн~ъ а^мїю'довъ,
|
Прапор стану Єфремового за ополченнями їх на захід, і начальник синів Єфрема Елишама, син Аммиуда,
|
|
19
|
19
|
|
си'ла е^го сᲆчеᲄа'ная Wм~, и^ е~ сTо”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок тисяч п’ятсот;
|
|
20
|
20
|
|
И$ вᲆполчи'тся с ни'мъ племя' манасі'ино кн~ꙁь же сн~овъ манасі'инъ, гамалі'илъ сн~ъ фаDдасђровъ,
|
поряд нього коліно Манассіїне, і начальник синів Манассії Гамалиїл, син Педацура,
|
|
21
|
21
|
|
си'ла е^го, съгляда'ная, Wл~, и^ Wв~, и^ с~”
|
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, тридцять дві тисячі двісті;
|
|
22
|
22
|
|
И$ въполчи'тся и^же дрᲆжа'тся племя' вениа^миново кн~ꙁь же сн~овъ венья^ми'нь а^вида'нъ сн~ъ гадеѓ'нинъ,
|
потім коліно Веніаміна, і начальник синів Веніаміна Авидан, син Гидеонія,
|
|
23
|
23
|
|
си'ла е^го съчета'ная Wл~, Wе~, и^ у~,”
|
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, тридцять п’ять тисяч чотириста;
|
|
24
|
24
|
|
Всњх же съчтенїи полка е^фрњмля Wр~, и^ Wи~, и^ р~, съ си'лою и^хъ” Третїи да поставля'ютъ
|
усіх, що увійшли у підрахунок до стану Єфрема, сто вісім тисяч сто, за ополченнями їх; третіми вони повинні вирушати.
|
|
25
|
25
|
|
чины по'лка, да'нъ, къ сњ'верђ съ си'лою и^хъ кн~ꙁь же сн~въ да'новъ, а^хие^ꙁе'ръ сн~ъ а^мисада'и,
|
Прапор стану Данового на північ, за ополченнями їх, і начальник синів Дана Ахиєзер, син Аммишаддая,
|
|
26
|
26
|
|
си'ла е^го съгляда'ная ћ~, ты'сђщъ, и^ Wв~, и ꙁ соT”
|
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, шістдесят дві тисячі сімсот;
|
|
27
|
27
|
|
Въполчи'т же ся и^же дръжа'тся е^го с ни'мъ племя' а^си'рово, кн~ꙁь же племе'ни а^си'рова фаге'на, сн~ъ е^хра'новᲆ,
|
поряд нього ставить стан коліно Асирове, і начальник синів Асира Пагиїл, син Охрана,
|
|
28
|
28
|
|
си'ла е^го съгляда'ная Wм~, и^ Wа~, и^ е~ соT”
|
і воїнства його, що увійшли у підрахунок його, сорок одна тисяча п’ятсот;
|
|
29
|
29
|
|
И$ вᲆполчи'тся племя' неџали'мле, кн~ꙁь же сн~овᲆ неџали'мль, а^хире'и сн~ъ е^на'нь
|
далі [ставить стан] коліно Неффалима, і начальник синів Неффалима Ахира, син Енана,
|
|
30
|
30
|
|
си'ла е^го съгляда'ная, Wн~, и^ Wг~, и^ у~”
|
і воїнства його, що ввійшли у підрахунок його, п’ятдесят три тисячі чотириста;
|
|
31
|
31
|
|
Всᲇх же съчᲄенїи по'лка данова р~ ты'сђщъ, и^ Wн~, и^ Wз~, и^ х~, съ си'лою и^хъ. послњднїи да поставля'юT чины по'лка по ꙁнаменїю и^хъ”
|
усіх, що увійшли у підрахунок до стану Дана, сто п’ятдесят сім тисяч шістсот; вони повинні йти останніми при прапорах своїх.
|
|
32
|
32
|
|
Сїе съчита'нїе сн~овъ і^и^л~въ, по домо'м# эTч~ьства и^хъ вс^я съгляда'нїя по'лковъ съ силами и^хъ, х~, ты'сђщь, и^ Wг~, и^ е~ соT, и^ н~”
|
Ось ті, що увійшли у підрахунок, сини Ізраїля за сімействами їх. Усіх, що увійшли у підрахунок у станах, за ополченнями їх, шістсот три тисячі п’ятсот п’ятдесят.
|
|
33
|
33
|
|
Леви'ти же не сᲆгляда'шася, среди` сн~овъ і^и^л~въ, ја^коже заповњда` г~ь мољ=сїю”
|
А левити не увійшли у підрахунок разом із синами Ізраїля, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
34
|
34
|
|
И$ сътвори'ша сн~ове і^и^л~вы вс^е е^ли'ко заповњда г~ь мољ=сїю” Та'ко въполча'хђся по' чинехъ и^хъ, и^ та'ко вᲆстава'хђ е^ді'ныи кои'ждо иX дръжа'щеся по со'ньмђ иX, и^ по домоM эTч~ьства иX”
|
І зробили сини Ізраїлеві все, що повелів Господь Мойсею: так ставали станами при прапорах своїх і так ішли кожен за племенами своїми, за сімействами своїми.
|
|
Глvа, г~”
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
Сїя же рожде'нїя мољ=сїя і^ а^ро'на, въ дн~ь во'нже гл~а г~ь мољ=сїю на горњ сина'исᲄњи”
|
Ось родовід Аарона і Мойсея, коли говорив Господь Мойсеєві на горі Синаї,
|
|
2
|
2
|
|
Сїя же и^мена` сн~овъ а^а^ро'нь прьвене'цъ, нада'въ, и^ а^виё%дъ, е^лиа^ꙁа'ръ. и^џама'ръ”
|
і ось імена синів Аарона: первісток Надав, Авиуд, Єлеазар та Іфамар;
|
|
3
|
3
|
|
Сїи` и^мена` сн~овъ а^а^ро'нь жрець пома'ꙁаныя, и%мже съвершиша'ся рђцњ иX жрњти,
|
це імена синів Аарона, священиків, помазаних, яких він посвятив, аби священнодіяти;
|
|
4
|
4
|
|
и^ сконча'ся нада'въ, і^ а^виё^дъ, прDе гм~ъ, принося'щи и^мъ ѓ%гнь чю'ждъ прDе гм~ъ, въ пђсты'ни сина'истњи, ча'дъ же ё^ нихъ не бы'сть и^мъ и^ жре'чествовахђ, е^лиа^ꙁоr и^џамаръ, съ а^а^рономъ ѓ^ц~емъ иX”
|
але Надав і Авиуд померли перед лицем Господа, коли вони принесли вогонь чужий перед лице Господа в пустелі Синайській, дітей же в них не було; і залишилися священиками Єлеазар та Іфамар при Аароні, батькові своєму.
|
|
5
|
5
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
6
|
6
|
|
пои^ми племя` левїи^но, и^ поста'вї я предъ а^а^ро'номъ жерце'мъ, и^ да слђжатъ е^мђ”
|
приведи коліно Левія, і постав його перед Аароном священиком, щоб вони служили йому;
|
|
7
|
7
|
|
И$ да стрегђтъ стражбы е^го и^ стра'жбы сн~овъ і^и^л~въ предъ храмоM свњдњ'нїя, слђжи'ти слђжбђ хра'м#нђю”
|
і нехай вони будуть на варті за нього й на варті за всю громаду при скинії зібрання, щоб відправляти служби при скинії;
|
|
8
|
8
|
|
И$ да снабдяT вс^я сосђды хра'ма свњдњ'нїя, и^ стра'жбы сн~овъ і^и^л~въ по всњмъ дњломъ храма,
|
і нехай зберігають усі речі скинії зібрання, і будуть на варті за синів Ізраїлевих, щоб відправляти служби при скинії;
|
|
9
|
9
|
|
и^ да даси` леви'ты а^а^ро'нђ братђ твое^мђ, и^ сн~омъ е^го жерцемъ да'ни, дани б^о сђть е^мђ сїи` эT сн~овᲆ і^и^л~въ”
|
віддай левитів Аарону [братові твоєму] і синам його [священикам] у розпорядження: нехай будуть вони віддані йому з синів Ізраїлевих;
|
|
10
|
10
|
|
А$а^рона y и^ сн~ы е^го, пристави вᲆ хра'мњ свњдњнїя` и^ да снабдя'тъ жре'чество и^хъ. и^ вс^е е^же ё^ ѓ^лтаря и^ внђт'реняя` ꙁавњсы, и^ноплеме'никъ же прикаса'я^ся да ё%мретъ”
|
Аарону ж і синам його доручи [скинію одкровення], щоб вони пильнували священичі обов’язки свої [і все, що при жертовнику і за завісою]; а якщо приступить хто сторонній, відданий буде на смерть.
|
|
11
|
11
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
12
|
12
|
|
с^е а^зъ вꙁяхъ леви'ты, эT среди` сн~овъ і^и^л~вᲆ, въ мњсто всего` прьвенца`, эTвръꙁа'ющаго ё^тро'бђ эT сн~овъ і^и^л~въ, и^ да бђ'дђтъ мнњ леви'ты”
|
ось, Я взяв левитів із синів Ізраїлевих замість усіх первістків, що розкривають утробу, з синів Ізраїлевих [вони будуть замість них]; левити повинні бути Мої,
|
|
13
|
13
|
|
Мнњ б^о вся'къ прьвене'цъ во'нже дн~ь побихъ всякъ прьвенецъ въ ꙁемли` е^гљ=пеᲄъстњи, и^ ѓст~ихъ себњ вся'къ первене'цъ въ і^и^л~и, эT чл~ка до скота` мнњ` да бђ'дђтъ, а^ꙁъ г~ь”
|
бо всі первістки — Мої; у той день, коли уразив Я всіх первістків у землі Єгипетській, освятив Я Собі всіх первістків Ізраїлевих від людини до худоби; вони повинні бути Мої. Я Господь.
|
|
14
|
14
|
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю вᲆ пђсты'ни сина'истњи гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві в пустелі Синайській, говорячи:
|
|
15
|
15
|
|
съгляда'и сн~овъ леви'инъ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по со'ньмђ и^хъ, и^ по рожде'нїю и^хъ, вся'къ мђжескъ полъ эT мцsа е^дінаго и^ вы'ш#ше, съглядае^ши и^хъ”
|
підрахуй синів Левія за сімействами їх, за родами їх; усіх чоловічої статі від одного місяця і вище підрахуй.
|
|
16
|
16
|
|
И$ сᲆчте` и^хъ мољ=сїи по велњ'нїемᲆ гн~имᲆ ја^коже повелњ е^мђ г~ь”
|
І полічив їх Мойсей [і Аарон] за словом Господнім, як наказано.
|
|
17
|
17
|
|
Бњя^хђ же сїи` сн~ове леви'ини эT и^ме'нъ и^хъ, геrсонъ, каа^џъ, и^ мера'ри”
|
І ось сини Левія за іменами їх: Гирсон, Кааф і Мерарі.
|
|
18
|
18
|
|
Сїи` же и^мена сн~овъ геръсо'нь по соньмђ и^хъ ловенїи симе'и”
|
І ось імена синів Гирсонових за родами їх: Ливні і Шимей.
|
|
19
|
19
|
|
Сн~ове же каа'џовы по племе'ни и^хъ, а^мъвра'мъ, и^ сага'ръ, и^ хевроn, и^ ѓ^ꙁїиль”
|
І сини Каафа за родами їх: Амрам та Іцгар, Хеврон та Узиїл.
|
|
20
|
20
|
|
Сн~ове же мера'рины по племе'ни и^хъ, мђли, и^ мђси'лъ, сїи` сђть со'ньми левъвиTстїи, по до'момъ эTч~ьства и^хъ.
|
І сини Мерарі за родами їх: Махлі й Муші. Ось роди Левія за сімействами їх.
|
|
21
|
21
|
|
эT герсо'на со'ньмъ ловенїинъ, и^ соньм# симеи^нь, сїи` сђть со'нми герсо'новы
|
Від Гирсона рід Ливні й рід Шимея: це роди Гирсонові.
|
|
22
|
22
|
|
съгляда'нїе и^хъ по числђ всего` мђжеска полђ, эT мцsа е^ді'наго и^ вы'ше, съгляда'нїя и^хъ, з~ ты'сђщъ, и^ е~ соT”
|
Підрахованих було всіх чоловічої статі, від одного місяця і вище, сім тисяч п’ятсот.
|
|
23
|
23
|
|
Сн~ове же геръсо'новы за хра'момъ да въполча'ются къ мо'рю.
|
Роди Гирсонові повинні ставати станом позаду скинії на захід;
|
|
24
|
24
|
|
кн~ꙁь же до'мђ эTч~ьства и^хъ со'ньма геръсо'ня, е^лисафъ сн~ъ даи^лъ.
|
начальник покоління синів Гирсонових Елиасаф, син Лаелів;
|
|
25
|
25
|
|
Стражба же сн~овъ геръсо'новъ, въ хра'мњ свњдњ'нїя, хра'мъ и^ покро'вᲆ е^го, и^ покро'въ две'рїи хра'ма свњдњнїя,
|
синам Гирсоновим при скинії зібрання доручаються охорона скинії й покрову її, і завіса до входу в скинію зібрання,
|
|
26
|
26
|
|
и^ ѓ^по'ны две'рныя, и^ ꙁавњса две'рная притво'ра, и^же е^сть ё^ храма, и^ вся дњла е^го”
|
і завіси двору і завіса входу до двору, що навколо скинії й жертовника, і шнури її, з усіма їх приладдям.
|
|
27
|
27
|
|
эT каа'џа соньмъ а^мъврамль е^ді'нъ, и^ со'ньмъ и^саа'ровъ е^ді'нъ, и^ со'ньмъ хевро'нь, е^ді'нъ и^ со'ньмъ ѓ^ꙁі'ель е^ді'нъ, сїи` сђть со'ньми каа'џовы
|
Від Каафа рід Амрама й рід Іцгара, й рід Хеврона, і рід Узиїла: це роди Каафа.
|
|
28
|
28
|
|
по числђ`, всяk всяk мђжескᲆ поL, эT мцsа е^ді'наh и^ выjше и~ ты'сђщъ, и^ х~, сᲄрегђщїи`, сᲄра'жбы ст~ых#”
|
За підрахунком усіх чоловічої статі, від одного місяця і вище, вісім тисяч шістсот, які охороняли святилище.
|
|
29
|
29
|
|
Соньми сн~овъ каа^џовᲆ да въполча'ются по странњ` хра'ма къ ю'гђ.
|
Роди синів Каафових повинні ставити стан свій на південному боці скинії;
|
|
30
|
30
|
|
кн~ѕь же до'мђ эTч~ьства и^хᲆ со'ньма каа'џова, е^лисафа'нъ, сн~ъ ѓ^зі'иль”
|
начальник же покоління родів Каафових Елцафан, син Узиїла;
|
|
31
|
31
|
|
Стра'жба же и^хъ, ковче'гъ и^ трапе'ꙁа, и^ свњти'ло, и^ ѓ^лтарь и^ сосђ'ды ст~го, е^ли'ко в ни'хже слђжаT и^ покро'въ, и^ вс^я дњ'ла иX”
|
під їх охороною ковчег, стіл, світильник, жертовники, священні сосуди, які вживаються при служінні, і завіса з усім приладдям її.
|
|
32
|
32
|
|
Кн~ѕь же наD кн~ѕи леви'тъскими, е^лїаꙁаръ, сн~ъ а^а^ро'на жерца`, стрегђщїи стра'жбы ст~ыхъ”
|
Начальник над начальниками левитів Єлеазар, син Аарона священика; під його наглядом ті, яким ввірена охорона святилища.
|
|
33
|
33
|
|
эT мера'ра же соньмᲆ мђлинь, и^ со'ньмъ мђсїилинь, сїи` сђт# со'ньми мера'рини,
|
Від Мерарі рід Махлі й рід Муші: це роди Мерарі;
|
|
34
|
34
|
|
и^ сᲆгляда'нїе и^хᲆ, по числђ` вся'къ мђжескъ полъ, эT мцsа е^ді'наго и^ вы'ше, Wѕ~, и^ с~”
|
підрахованих за числом усіх чоловічої статі, від одного місяця й вище — шість тисяч двісті;
|
|
35
|
35
|
|
Кн~ѕь же домђ эTч~ьства и^хъ, племени мера'рина, и^сђрїи'ль, сн~ъ а^вихеѓ^въ, эT странњ хра'ма, да ся въполча'ютъ кᲆ сњ'верђ”
|
начальник покоління родів Мерарі Цуриїл, син Авихаїла; вони повинні ставити стан свій на північній стороні скинії;
|
|
36
|
36
|
|
Съгляда'нїе стра'жбы сн~овъ мера'ринъ, дъски хра'ма, и^ роꙁво'ры е^го, и^ столпы` е^го и^ стоя'ла и^хъ, и^ вся` съсђды е^го, и^ вс^я дњ'ла е^го,
|
охороні синів Мерарі доручаються бруси скинії і жердини її, і стовпи її, і підніжжя її і всі речі її, з усім обладнанням їх,
|
|
37
|
37
|
|
и^ столпы` притворъны'я, и^же ѓ%крsтъ, и^ стоя'ла и^хъ, и^ колики` и^хъ, и^ ве'рви и^хъ
|
і стовпи двору з усіх боків і підніжжя їх і кілки їх і шнури їх.
|
|
38
|
38
|
|
въполча'ю^щися съ пре'ди хра'ма на въсᲄо'ки” Мољ=сїи же і^ а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го, стрегђще стра'жбы ст~го. въ стра`жбах# сн~овъ і^и^л~въ, а^ и'ноплеме'нникъ прикоснђ'выися да ё%мрет#”
|
А з передньої сторони скинії, на схід перед скинією зібрання, повинні ставити стан Мойсей і Аарон і сини його, яким довірено охорону святилища за синів Ізраїлевих; а якщо приступить хто сторонній, відданий буде на смерть.
|
|
39
|
39
|
|
Вс^е съгляда'нїе леви'тъско, ја^же съгляда` мољ=сїи, і^ а^а^ро'нъ по велњ'нїем# гн~им# по племе'ни и^хъ. вся'къ мђжескъ полъ, эT мцsа е^ді'наго и^ вы'ше, Wк~, и^ Wв~”
|
Усіх підрахованих левитів, яких підрахували Мойсей і Аарон за велінням Господнім, за родами їх, усіх чоловічої статі, від одного місяця й вище, двадцять дві тисячі.
|
|
40
|
40
|
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я съглядаи вс^я первенца` мђжеск# по'лъ сн~вᲆ і^и^л~въ эT мцsа е^ді'наго и^ вы'ше, и^ въꙁми` число` и^хъ по и'мени и^хъ,
|
І сказав Господь Мойсеєві: підрахуй усіх первістків чоловічої статі з синів Ізраїлевих, від одного місяця і вище, і перелічи їх поіменно;
|
|
41
|
41
|
|
и^ да пои'меши мнњ леви'ты за вс^я первенцы сн~овъ і^и^л~въ, а^ꙁъ г~ь” И$ скоᲄы и^хъ ꙁа вс^я первенцы въ скотњхъ сн~овъ і^и^л~въ эTлђчи'ши мн^њ”
|
і візьми левитів для Мене, — Я Господь, — замість усіх первістків із синів Ізраїля, а худобу левитів замість усієї первородної худоби синів Ізраїлевих.
|
|
42
|
42
|
|
Съгляда' же мољ=сїи, ја%коже ꙁаповњ'да е^мђ г~ь, вся'къ первене'цъ въ сн~њхᲆ і^и^л~выхъ,
|
І підрахував Мойсей, як повелів йому Господь, усіх первістків із синів Ізраїлевих
|
|
43
|
43
|
|
и^ бы'ша вс^и первенцы` мђжескаго полђ, по числђ` и^ме'н# эT мцsа е^ді'наго, и^ вы'ше эT съгляда'нїя и^хᲆ Wк~, ты'сђщъ и^ Wв~, и^ с~, и^ о~г”
|
і було всіх первістків чоловічої статі, за числом імен, від одного місяця і вище, двадцять дві тисячі двісті сімдесят три.
|
|
44
|
44
|
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
45
|
45
|
|
пои^ми` леви'ты ꙁа вс^я первенцы` сн~вᲆ і^и^л~въ, и^ скоᲄы леви'тъскы въ скота` мњ'сто и^хъ, и^ бђ'дђтъ мн^њ леви'ты, а^ꙁъ г~ь”
|
візьми левитів замість усіх первістків із синів Ізраїля і худобу левитів замість худоби їх; нехай левити будуть Мої. Я Господь.
|
|
46
|
46
|
|
И$скђпъ же эT двђ сотъ, о~г, эT и^ꙁбыва'ющихъ прьвенцъ сн~въ і^и^л~въ наD леви'ты
|
А для викупу двохсот сімдесяти трьох, які зайві проти числа левитів, з первістків Ізраїлевих,
|
|
47
|
47
|
|
да въꙁ'меши по е~, си'кль на главђ`, по си'клю ст~омђ, и^ да бђ'дет# к~, пњ'няꙁеи си'кль”
|
візьми по п’ять сиклів за людину, за сиклем священним візьми, двадцять гер у сиклі,
|
|
48
|
48
|
|
И$ даси` сребро` а^а^ро'нђ, и^ сн~омъ е^го, и^скђпъ эT и^з#быва'ющихъ надъ ни'хъ”
|
і віддай срібло це Аарону і синам його, на викуп за зайвих проти числа їх.
|
|
49
|
49
|
|
И$ вꙁ^я мољ=сїи сребро`, и^скђ'пное эT и^ꙁбыва'ю^щиX наD ни'хъ, на и^скђпъ леви'тоM”
|
І взяв Мойсей срібло викупу за зайвих проти числа замінених левитами,
|
|
50
|
50
|
|
эT первене'цъ же сн~овъ і^и^л~въ, вꙁ^я сребро`, Wа~, тћ~е си'клевъ, по си'клю ст~омђ”
|
від первістків Ізраїлевих узяв срібла тисячу триста шістдесят п’ять [сиклів], за сиклем священним,
|
|
51
|
51
|
|
И$ даде мољ=сїи ѓ^кђ'пное сребро`, и^збы'вшихъ а^а^ро'нђ и^ сн~омᲆ е^го по велњ'нїемъ гн~имъ, ја%коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю”
|
і віддав Мойсей срібло викупу [за зайвих] Аарону і синам його за словом Господнім, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
Глvа, д~”
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
пои^ми старњи'шинᲆство сн~въ каа'џовъ эT среды` сн~овᲆ левїи'нъ по со'ньмђ иX, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ,
|
підрахуй синів Каафових із синів Левія за родами їх, за сімействами їх,
|
|
3
|
3
|
|
эT к~, и^ е~, лњтъ и^ вы'ше, да'же д^о н~, лњтъ, вся'къ въходя'и слђжиT сътвори'ти вс^я дњ'ла, въ хра'мњ свњдњ'нїя”
|
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усіх здатних до служби, щоб відправляти роботи в скинії зібрання.
|
|
4
|
4
|
|
Сїя же дњлеса` сн~овъ каа'џовъ, эT среды` сн~овъ левїинъ, по соньмђ и^хᲆ, и^ по домо'мᲆ эTч~ьства и^хъ, въ хра'мњ свњдњ'нїя ст~ого ст~ыхъ”
|
Ось служіння синів Каафових [левитів за родами їх, за сімействами їх,] у скинії зібрання: носити Святе Святих.
|
|
5
|
5
|
|
И$ да въни'дђтъ а^а^ро'нъ и^ сн~ы е^го, е^гда` въꙁдви'гнетъся по'лкъ, и^ да съи'мђтъ ꙁавњсђ ѓ^сњня'ющђю, и^ да ѓ^бовью'т# в н^ю ковче'г# свњдњ'нїя,
|
Коли стану потрібно вирушити в дорогу, Аарон і сини його ввійдуть, і знімуть завісу, що закриває, і покриють нею ковчег одкровення;
|
|
6
|
6
|
|
и^ да покры'ютъ е^го покро'вомъ ко'жанымъ си'нимъ, и^ да въꙁложа'тъ на'нь ѓ^де'ждђ вс^ю си'нетънђю съверхђ, и^ да вложа'т# носи'ла”
|
і покладуть на неї покров зі шкір синього кольору, і поверх його накинуть покривало все з блакитної вовни, і вкладуть жердини його;
|
|
7
|
7
|
|
На трапе'ꙁњ же преDложе'нїя да положа'тъ на не'и, ѓ^де'жђ вс^ю багря'нђю и^ блю'да и^ кади'лница и^ ча'ша, і^ и^злива'лница и%миже вᲆꙁлива'ют#, и^ хлbњ на не'и въсегда` да бђ'дђтъ”
|
і стіл хлібів предкладення накриють одежею з блакитної вовни, і поставлять на ньому блюда, тарілки, чаші і кружки для узливання, і хліб його повсякчасний повинен бути на ньому;
|
|
8
|
8
|
|
И$ да възложа'тъ на ню` ѓ^де'ждђ червле'нђ, и^ да покрыю'тᲆ е^я` покро'вомъ ко'жаныM си'нимъ, и^ да въложаT носи'ла е^я`”
|
і покладуть на них одяг багряний, і покриють її покровом зі шкіри синього кольору, і вкладуть жердини його;
|
|
9
|
9
|
|
И$ да въꙁ'мђтъ ѓ^де'ждђ багря'нђ, и^ покры'ютъ свњти'ло свњтя'щее`, и^ свњщи` е^го, и^ щипъцы` е^го, и^ ѓ^цыщала е^го и^ вс^я съсђды ма'сла е^го, и%миже слђжатъ е^мђ”
|
і візьмуть одяг з блакитної вовни, і покриють світильник і лампади його, і щипці його, і лотки його, і всі сосуди для єлею, які вживаються при ньому,
|
|
10
|
10
|
|
И$ да въложа'тъ и& и^ вс^я съсђ'ды е^го, въ покро'въ ко'жанъ си'нїи, и^ да възложа'тъ е^го на носи'ла”
|
і покриють його та все приладдя його покровом зі шкір синіх, і покладуть на носилки;
|
|
11
|
11
|
|
На ѓ^лтарь же ꙁлаты'и да положа'тъ, ѓ^де'жђ багря'нђ, и^ да покры'ютᲆ е^го покро'вом# кожаннымъ си'нимᲆ, и^ да въложа'т# носи'ла е^го”
|
і на золотий жертовник покладуть одяг з блакитної вовни, і покриють його покровом зі шкір синіх, і вкладуть жердини його.
|
|
12
|
12
|
|
И$ да възмђтъ вс^я сосђды слђже'бныя. в ни'хже слђжатъ въ ст~ыхъ, и^ въложа'тъ въ ѓ^де'жђ багря'нђю, и^ да покры'ютъ и^хъ покро'вомъ ко'жанымъ си'нимъ, и^ да воꙁложа'тъ на носи'ла”
|
І візьмуть усі речі службові, які вживаються для служіння у святилищі, і покладуть в одежу з блакитної вовни, і покриють їх покровом зі шкір синіх, і покладуть на носилки.
|
|
13
|
13
|
|
И$ покро'въ да възложа'тъ на ѓ^лтарь, и^ покры'ютъ е^го ѓ^де'жею все'ю багря'ною,
|
І очистять жертовник від попелу і накриють його одежею пурпуровою;
|
|
14
|
14
|
|
и^ да въꙁложа'тъ на'нь вс^я сосђды е^го и^же слђжа'тъ въ ни'х#, и^ кадилники и^ ви'лицы, и^ ча'ша, и^ покро'въ, и^ вс^я сосђды ѓ^лтаря`, и^ да въꙁложа'тъ на' ня покро'въ ко'жанъ си'нь, и^ да въложа'тъ носи'ла е^го” И$ да вᲆꙁмђт# ѓ^де'жђ багря'нђ, и^ да покры'ютъ ё^мыва'лницђ и^ стоя'ла е^я`, и^ да въложа'ть ю& в поволо'кђ ко'жанђ си'ню, и^ да възложа'тъ на носи'ла”
|
і покладуть на його всі сосуди його, які вживаються для служіння при ньому — вугільниці, виделки, лопатки і чаші, всі сосуди жертовника — і покриють його покровом зі шкір синіх, і вкладуть жердини його. [І візьмуть пурпуровий одяг, і покриють умивальник і підніжжя його, і покладуть на них шкіряне синє покривало, і поставлять на носилки.]
|
|
15
|
15
|
|
И$ егда` сверша'ть а^а^ро'нъ и^ сн~ове е^го, покрыва'ющи ст~ая, и^ вс^я сосђды ст~ая, и^ вънегда` въста'етъ по'лкъ” Тогда` же да вни'дђтъ сн~ове каа'џовы въздви'гнђти, да ся не прико'снђт# ст~ыхъ, да не ё^мрђтъ, и^ се е^сть слђже'нїе сн~въ каа'џовыX, въ хра'мњ свњдњ'нїя”
|
Коли, при відправленні стану в дорогу, Аарон і сини його покриють усе святилище і всі речі святилища, тоді сини Каафа підійдуть, щоб нести; але не повинні вони доторкатися до святилища, щоб не вмерти. Ці частини скинії зібрання повинні носити сини Каафові.
|
|
16
|
16
|
|
Смотри'тель же е^лїа'ꙁа'ръ сн~ъ а^а^ро'на жерца`, и^ еле'и свњти'лныи, и^ џемїя'мъ сложе'ныи, и^ тре'бђ ја%же вс^я дн~и, и^ еле'и пома'ꙁанїя смоᲄре'нїе всего` хра'ма, і^ ели'коже е^сть в не'мъ въ ст~омъ, и^ въ всњхъ дњлехъ”
|
Єлеазару, сину Аарона священика, доручається єлей для світильника і запашне кадіння, і повсякчасне хлібне приношення і єлей помазання, — доручається вся скинія та все, що в ній, святилище і приладдя його.
|
|
17
|
17
|
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
|
18
|
18
|
|
да не поᲄреби'те со'ньма племе'ни каа'џова, эT среды` леви'тоv”
|
не погубіть коліна племен Каафових із середовища левитів,
|
|
19
|
19
|
|
Се же да сътвори'те и^мъ, и^ жи'ви бђдђтъ и^ не ё%мрђтъ, приходя'щим# и^мъ, къ ст~ымъ ст~ыхъ, а^а^ронъ и^ сн~ове е^го, да вни'дђтъ, и^ да ё^стро'итᲆ и^хъ, кое^го'ждо по ношенїю е^го
|
але ось що зробіть їм, щоб вони були живі й не померли, коли приступають до Святого Святих: Аарон і сини його нехай прийдуть і поставлять їх кожного на служіння його й біля ноші його;
|
|
20
|
20
|
|
да не вни'дђтᲆ внеꙁапђ видњти ст~ое и^ ё'мрђтъ”
|
але самі вони не повинні підходити дивитися святиню, коли покривають її, щоб не померти.
|
|
21
|
21
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
22
|
22
|
|
пои'ми старњ'ишинъство сн~овъ геръсо'нь, і^ и^же по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, и^ по со'ньмомъ и^хъ, и^ по племе'немъ и^хъ,
|
підрахуй і синів Гирсона за сімействами їх, за родами їх,
|
|
23
|
23
|
|
эT к~, и^ е~ лTњ и^ вы'ше, да'же до н~, лњтъ, сᲆгляда'ите я&, вся'къ вᲆходя'и слђжити слђжбђ и^ твори'ти дњлеса` въ хра'мᲇ свњдњ'нїя”
|
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, підрахуй їх усіх здатних до служби, щоб виконувати роботи при скинії зібрання.
|
|
24
|
24
|
|
Сїя слђжба соньма герсо'нова, слђжи'ти и^ вᲆꙁдвиꙁа'ти
|
Ось роботи сімейств Гирсонових, в їх служінні й носінні важкої ваги:
|
|
25
|
25
|
|
да въꙁдви'жђтъ ѓ^по'ны хра'ма, и^ хра'ма свњдњ'нїя, и^ покро'въ е^го, и^ покро'въ кожъ си'нь сђщїи све'рхђ, и^ ѓ^понђ две'ри ё^ хра'ма свњдњ'нїя,
|
вони повинні носити покрови скинії і скинію зібрання, і покров її, і покров шкіряний синій, який поверх нього, і завісу входу до скинії зібрання,
|
|
26
|
26
|
|
и^ ѓ^по'нђ притво'рнђю, и^ завњсђ враT притво'рныхъ, е^ли'коже ё^ хра'ма свњдњ'нїя, і^ и'же ѓ^крsтъ ѓ^лтаря` и^ ве'рви и^хъ, и^ вс^я сосђ'ды слђже'нїа и^ вся` е^ли'ка слђжатъ в ни'хъ” да сътворя'тъ
|
і завіси двору, і завісу входу до двору, що навколо скинії і жертовника, і шнури їх, і всі речі, що належать до них; і все, що робиться при них, вони повинні працювати;
|
|
27
|
27
|
|
по сло'вђ а^а^ро'на и^ сн~въ е^го, и^ да бђ'детъ вс^я, по всњмъ слђжбам# и^хъ, и^ по всњмъ дњ'лесемъ и^хъ, и^ да съгляда'еши и^хъ по и^ме'немъ вс^я дњлеса ја%же в ниX”
|
за наказом Аарона і синів його повинні виконуватися всі служби синів Гирсонових при всякому носінні важких речей і всякій роботі їхній, і доручіть їм охороняти все, що вони носять;
|
|
28
|
28
|
|
Сїя слђж'ба со'ньма сн~овъ геръсо'новъ, по всњмъ слђжбам# и^хъ, и^ по всњмъ дњ'лесемъ и^хъ, и^ да съгляда'еши и^хъ по и^ме'немъ вс^я дњлеса ја%же в ниX” Сїя слђж'ба со'ньма сн~овъ геръсо'новъ, въ хра'мњ свњдњ'нїя, и^ стра'жба и^хъ въ рђцᲇ џама'ра, сн~а а^а^ро'ня жерца`”
|
ось служби родів синів Гирсонових у скинії зібрання, і ось що доручається їх охороні під наглядом Іфамара, сина Аарона, священика.
|
|
29
|
29
|
|
Сн~ове же мера'рїины по племе'ни и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ съгляда'ите и^хъ
|
Синів Мерариних за родами їх, за сімействами їх порахуй,
|
|
30
|
30
|
|
эT к~, и^ е~, лњтъ и^ вы'ше да'же д^о н~, лᲇтъ, и^ съгляда'ите иX, вся'къ входя'и слђжи'ти, въ дњ'ла хра'ма свњдњ'нїя”
|
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, порахуй усіх здатних до служби, щоб виконувати роботи при скинії зібрання.
|
|
31
|
31
|
|
Сїя снабдњ'нїя въздви'женыхъ и'ми, по всњмъ дњлесе'мъ иX, въ хра'мњ свњдњ'нїя” дъски хра'мныя и^ ꙁаво'ры е^го, и^ столпы е^го, и^ стоя'ла е^го, и^ ꙁапо'ны две'рїи хра'ма, и^ покро'въ е^го”
|
Ось що вони повинні носити за службою їх при скинії зібрання: бруси скинії і жердини її, і стовпи її і підніжжя її,
|
|
32
|
32
|
|
Столпы же притворны'я и^ стоя'ла иX, и^ столпы` ꙁавњ'сныя вра'тъ притво'ра и^ стоя'ла и^хъ, и^ колки` и^хъ и^ ве'рви и^хъ, и^ вс^я съсђ'ды и^хъ, и^ вс^я слђжба и^хъ, по и^ме'немъ и^хъ, съгляда'ите и^хъ, и^ вс^я сᲆсђ'ды стра'жбы въздви'жемыхᲆ и^ми”
|
і стовпи двору з усіх боків і підніжжя їх, і кілки їх, і шнури їх, і всі речі при них і все приладдя їх; і поіменно порахуйте речі, які вони зобов’язані носити;
|
|
33
|
33
|
|
Сїя слђжба племе'ни сн~въ мера'ринъ въ всњхъ дњлесњхᲆ и^хъ, вᲆ хра'мњ свњдњнїа въ рђцњ џама'ра, сн~а а^а^ро'ня жерца`
|
ось роботи родів синів Мерариних, за службою їх при скинії зібрання, під наглядом Іфамара, сина Аарона, священика.
|
|
34
|
34
|
|
и^ съгляда` мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ, и^ кн~ѕи і^и^л~вы, сн~ы каа'џовы по племе'ни иX, и^ по домо'м# эTч~ьства иX,
|
І порахували Мойсей і Аарон і начальники громади синів Каафових за родами їх і за сімействами їх,
|
|
35
|
35
|
|
эT к~, и^ е~, лTњ и^ выjше да'же д^о, н~, лњтᲆ, вся'къ въходя'и слђжити и^ сътвори'ти дњлеса`, въ хра'мњ свњдњ'нїя”
|
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усіх здатних до служби, для робіт у скинії зібрання;
|
|
36
|
36
|
|
И$ бы'сть съгляда'нїе и^хъ, по племе'немъ, и^хъ, Wв~, ꙁ~, со'тъ и^ н~”
|
і були підраховані, за родами їх, дві тисячі сімсот п’ятдесят:
|
|
37
|
37
|
|
Сее` съчте'нїе соньма, каа'џова, всњхᲆ слђжа'щихъ въ хра'мњ свњдњ'нїя, ја%коже съгляда` мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ, по велњ'нїемъ гн~им#, въ рђцњ` мољ=сїи^ни”
|
це — підраховані з родів Каафових, усі службовці при скинії зібрання, яких порахував Мойсей і Аарон за повелінням Господнім, даним через Мойсея.
|
|
38
|
38
|
|
Съгляда'нїе же сн~овъ геръсо'новъ, по племе'немъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTчьства и^хъ,
|
І полічені сини Гирсона за родами їх і за сімействами їх,
|
|
39
|
39
|
|
эT к~, и^ е~, лњтъ и^ выjше, даже д^о н~, лњтъ, всяk въходя'и слђжи'ти и^ твори'ти дњлеса` въ хра'мњ свњдњ'нїя”
|
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усі здатні до служби, для робіт у скинії зібрання;
|
|
40
|
40
|
|
И$ бы'сть съгляда'нїе и^хъ, по соньмо'мъ и^хъ, по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, в~ ты'сђщи, и^ х~, и^ л~”
|
і були пораховані за родами їх, за сімействами їх, дві тисячі шістсот тридцять:
|
|
41
|
41
|
|
Сїя съгляда'нїя, со'ньма сн~въ геръсо'новъ, всњхъ слђжа'щихъ въ хра'мњ свњдњнїя, ја%же сᲆгляда'ша мољ=сїи і^ а^а^роn по гл~ђ гн~ю
|
це — пораховані з родів синів Гирсона, усі службовці при скинії зібрання, яких полічив Мойсей і Аарон, за повелінням Господнім,
|
|
42
|
42
|
|
Съгляда'нїе же сн~овъ мера'ринъ, по племе'немъ и^хъ, и^ по домо'мᲆ эTч~ьства и^хъ,
|
І пораховані роди синів Мерариних за родами їх, за сімействами їх,
|
|
43
|
43
|
|
эT к~, и^ е~ лњтъ и^ выjше, да'же д^о н~ лњтъ, вся'къ входя'и слђжи'ти на слђже'нїе хра'ма свњдњн'їя”
|
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усі здатні до служби, для робіт при скинії зібрання;
|
|
44
|
44
|
|
И$ бы'сть съчте'нїе и^хъ по племе'немъ и^хъ, по сон#мо'мъ и^хъ, и^ по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, Wг~. и^ с~”
|
і були полічені за родами їх, [за сімействами їх,] три тисячі двісті:
|
|
45
|
45
|
|
Сїи` чи'сла со'ньма сн~въ мера'ринъ, ја%же съгляда` мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ, по гл~ђ гн~ю”
|
це — підраховані з родів синів Мерариних, яких порахував Мойсей і Аарон за повелінням Господнім, даним через Мойсея.
|
|
46
|
46
|
|
Всњх же съгляда'нїи леви'товᲆ ја%же сᲆгляда` мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ, и^ кн~ѕи сн~въ і^и^л~вᲆ по со'ньмђ и^хъ, и^ по домо'м# эTч~ьства и^хъ,
|
І підраховані всі левити, яких порахував Мойсей і Аарон і начальники Ізраїля за родами їх і за сімействами їх,
|
|
47
|
47
|
|
эT к~, и^ е~, лњтъ, и^ выjше, да'же д^о, н~, лњтъ, вся'къ и^ды'и на дњло дњ'лати, по дњлесе'хъ въꙁ#движе'нїя, въ хра'мњ свњдњ'нїя”
|
від тридцяти років і вище до п’ятдесяти років, усі здатні до служби для робіт і ношення у скинії зібрання;
|
|
48
|
48
|
|
Бы'ша же сᲆгляда'нїя иX, Wи~, е~ соT, и^ п~,
|
і було підраховано їх вісім тисяч п’ятсот вісімдесят;
|
|
49
|
49
|
|
по велњ'нїемъ гн~имъ” И$ съгляда'ша и^хъ рђко'ю мољ=сїевою, мђжа по слђже'нїи е^го, по дњлесе'мъ е^го, и^ е'же въꙁдвиза'хђ сїи`, и^ съгляда'ни сђть, ја%коже повелњ` г~ь мољ=сїю”
|
за повелінням Господнім через Мойсея призначені вони кожен до своєї роботи і носіння, і пораховані, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
Глvа, е~”
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
повели` сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ да вы'гонятъ и^с полка` вс^я прокаже'ныя, и^ вс^я пролива'ющїя сњмя, и^ вс^я нечи'стыя дш~ею,
|
повели синам Ізраїлевим вислати зі стану всіх прокажених, і всіх, хто має течу, і всіх, що осквернилися від мертвого,
|
|
3
|
3
|
|
эT мђжеска по'лђ до же'ньска, и^ да и^зго'ните во'нъ полка да не ѓ^скверня'тъ по'лкъ свои^хъ, в ни'хже а^зъ быва'ю”
|
і чоловіків і жінок вишліть, за стан вишліть їх, щоб не оскверняли вони станів своїх, серед яких Я живу.
|
|
4
|
4
|
|
И$ сᲆтвори'ша сн~ове і^и^л~вы та'ко, и^ꙁгна'ша и^хъ во'нъ полка`, ја%коже гл~а г~ь мољ=сїю, та'ко сътвори'ша сн~ове і^и^л~вы”
|
І зробили так сини Ізраїлеві, і вислали їх вони зі стану; як говорив Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві.
|
|
5
|
5
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
6
|
6
|
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ рекїи мђжъ, и^л^и жена`, и^ жена а^ще сътвори'тъ, эT всњхъ грњхъ чл~къ, и^ преꙁрњвъ пре'ꙁритᲆ въ г~њ, и^ престђпитъ дш~а т^а”
|
скажи синам Ізраїлевим: якщо чоловік або жінка вчинить який-небудь гріх проти людини, і через це зробить злочин проти Господа, і винна буде душа та,
|
|
7
|
7
|
|
да и^сповњсть грXњ и^же сᲆтвори'ша, и^ да эTда'стъ престђпле'нїе гла'вное, и^ пятђю ча'сть е^го, да приложи'тᲆ к немђ, и^ да эTда'стъ е^мђже съгрњши”
|
то нехай сповідаються у гріху своєму, який вони вчинили, і повернуть повністю те, в чому винні, і додадуть до того п’яту частину і віддадуть тому, проти кого згрішили;
|
|
8
|
8
|
|
А$ще нњсть чл~кђ ё%жикы ја^ко эTда'ти е^мђ престђпле'нїе, да эTдасть престђпле'нїе г~ђ, престђпле'нїе же эTда^емое г~ђ, жерцђ` да бђдетъ, ра'ꙁвњ ѓ^вна` ѓ^цыще'нїя, и^же помо'лится ѓ^ немъ грњха` е^го ра'ди”
|
якщо ж у нього немає спадкоємця, якому слід було б повернути за провину: то присвятити це Господу; нехай буде це священикові, зверх барана очищення, яким він очистить його;
|
|
9
|
9
|
|
И$ вся^къ нача'токъ, и^ вся'ка сщ~аема въ сн~њхъ, і^и^л~евњхъ, е^ли'ко а^ще приносятъ г~ђ жерцђ` да бђ'детъ”
|
й усяке возношення з усіх святинь синів Ізраїлевих, які вони приносять до священика, належить йому,
|
|
10
|
10
|
|
И$ кое^го'ждо ѓ^сщ~енїе, томђ` да бђ'детъ, и^ мђжъ а^ще да'стъ жерцђ` томђ` да бђ'детъ”
|
і посвячене ким-небудь належить йому; все, що дасть хто священикові, йому належить.
|
|
11
|
11
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
12
|
12
|
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ рцы` къ нимъ. мђжђ а^ще престђп'итъ жена` е^го, и^ презира'я пре'зритъ е^го,
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо зрадить кого дружина, і порушить вірність до нього,
|
|
13
|
13
|
|
и^ бђ'детъ кт^о с не'ю ло'же сњмени, и^ ё^таи'тᲆ эT ѓ'чїю мђжа свое^го, и^ ё^кры'ется, а^ ѓ^на' же бђд'етъ ѓ^скверне'на, и^ по'слђха не бђ'дет# на не'я, и^ сїя нᲇсть ја%та”
|
і переспить хто з нею і виллє сім’я, і це буде приховано від очей чоловіка її, і вона оскверниться таємно, і не буде на неї свідка, і не буде викрита,
|
|
14
|
14
|
|
И$ прїидетъ на него дх~ъ ревнова'нїя, и^ въꙁревнђе'тъ женњ свое'и, ѓ^на' же бђ'детъ ѓ^скверне'на, и^л^и прїидетъ е^мђ дх~ъ ревнова'нїю да възревнђеT женњ свое'и, а^ ѓ^на же бђ'детъ неѓ^сквернена”
|
і найде на нього дух ревнощів, і буде ревнувати дружину свою, коли вона осквернена, або зійде на нього дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, коли вона не осквернена, —
|
|
15
|
15
|
|
И$ да приведе'тъ мђжъ женђ` свою къ жерцђ`, и^ да принесе'т# да'ръ ꙁа ню, деся'тђю ча'сть мњры е^фи мђки` ја%чныя`, и^ да не влїетъ на' ню е^ле'я ниже да въꙁложи'тъ на ню` бњ'лаго џимїя'ма. тре'ба бо ревнова'нїя е^сть, тре'ба па'мяти, помина'ющи грњхъ”
|
нехай приведе чоловік дружину свою до священика і принесе за неї в жертву десяту частину ефи ячмінного борошна, але не зливає на нього єлею і не кладе ливану, тому що це приношення ревнощів, приношення спомину, що нагадує про беззаконня;
|
|
16
|
16
|
|
И$ да приведе'тъ ю& жре'цъ, и^ поста'вит# ю& пре'дъ гм~ъ.
|
а священик нехай приведе і поставить її перед лице Господнє,
|
|
17
|
17
|
|
и^ да во'ꙁметъ жрецъ во'дђ жи'вђ чи'стђ въ сосђ'дњ гли'нянњ и^ персти ꙁемли` сђщїя ё^ хра'ма свњдњ'нїя, и^ да во'ꙁметъ жре'цъ да въсы'плетъ въ во'дђ,
|
і візьме священик святої води у глиняну посудину, і візьме священик землі з підлоги скинії і покладе у воду;
|
|
18
|
18
|
|
и^ да поста'витъ жре'цъ женђ` пре'дъ гм~ъ, и^ да эTкры'етᲆ главђ` женњ, и^ да да'сᲄъ в рђцњ тре'бђ па'мяти, ᲄре'бђ ревнова'нїя, а^ в рђцњ жерцђ да бђ'детъ вода` ѓ^бличе'нїя, клено'мая с^и”
|
і поставить священик дружину перед лице Господнє, і відкриє голову дружини, і дасть їй у руки приношення спомину, — це приношення ревнощів, в руці ж у священика буде гірка вода, що наводить прокляття.
|
|
19
|
19
|
|
И$ да заклене'тъ ю& жре'цъ, и^ рече'тъ женњ`, а^ще не бы'сть н^икто'же с тобо'ю, и^ нњси' ли престђпи'ла ѓ^скверᲆни'тися эT мђжа свое^го, неви'нна бђ'ди эT воды` ѓ^бличе'нїя клено'мыя сея`”
|
І закляне її священик і скаже дружині: якщо ніхто не переспав з тобою, і ти не осквернилася і не зрадила чоловіка свого, то непошкоджена будеш від цієї гіркої води, що наводить прокляття;
|
|
20
|
20
|
|
А/ще л^и престђпи'ла е^си мђжа'та сђщи и^л^и ѓ^скверне'на е^си, и^ да'стъ кт^отебњ ло'же свое, ра'звњ мђжа твое^го”
|
але якщо ти зрадила чоловіка твого й осквернилася, і якщо хто переспав з тобою, крім чоловіка твого, —
|
|
21
|
21
|
|
И$ да заклене'т# жре'ц# женђ` кля'твами кля'твы свое^я`, и^ да рече'тъ жре'цъ женњ`, да да'стъ т^я г~ь въ кля'твђ, и^ прокля'тїе среди` людїи твоиX, вънегда` да'стъ г~ь и^ бђди стегнотвое` эTпа'дше, и^ чре'вотвое` эTпа'дше, и^ ѓ^те'кше”
|
тоді священик нехай закляне дружину клятвою прокляття і скаже священик дружині: нехай піддасть тебе Господь прокляттю і клятві в народі твоєму, і нехай зробить Господь лоно твоє опалим і живіт твій опухлим;
|
|
22
|
22
|
|
И$ да вни'детъ вода` клено'мая с^и, въ чре'вотвое, и^ нады'шетъ т^и ё^тро'бђ, и^ эTпаде'тъ стегно` твое`. и^ эTвњща'етъ жена` т^а. бђ'ди то бђ'ди
|
і нехай пройде вода ця, що наводить прокляття, у нутрощі твої, щоб опух живіт [твій] і опало лоно [твоє]. І скаже дружина: амінь, амінь.
|
|
23
|
23
|
|
то” И$ да въпи'шетъ жре'цъ кля'твы сїя вᲆ кни'ги, и^ да ѓ^мо'чит# въ водњ` ѓ^бличе'нїя клено'мыя,
|
І напише священик заклинання ці на сувої, і змиє їх у гірку воду;
|
|
24
|
24
|
|
да напои'тъ женђ` водо'ю ѓ^бличе'нїя, и^ прокля'тїя и^ да вни'дет# в н^ю вода` кля'тая ѓ^бличе'нїя”
|
і дасть дружині випити гірку воду, що наводить прокляття, і ввійде в неї вода, що наводить прокляття, на шкоду їй.
|
|
25
|
25
|
|
И$ да во'змет# жре'цъ эT рђки` женьски тре'бђ ревнова'нїя. и^ да во'ꙁложи'тъ тре'бђ прDе гм~ъ, и^ да приведе'т# ю& къ ѓ^лтарю`”
|
І візьме священик з рук дружини хлібне приношення ревнощів, і піднесе це приношення перед Господом, і віднесе його до жертовника;
|
|
26
|
26
|
|
И$ да въ'ꙁметъ жреw го'ръстїю тре'бы па'мяти е^я`, и^ да принесе'тъ ю& жреw на ѓ^лта'рь, посе'м же напои'тᲆ водо'ю женђ` т^ђ”
|
і візьме священик жменею з хлібного приношення частину в пам’ять, і спалить на жертовнику, і потім дасть дружині випити води;
|
|
27
|
27
|
|
И$ бђ'детъ а^ще е^сть ѓ^скверне'на, и^ а'ще та'тбою, ё^таи'лася е^сть мђжа свое^го, и^ да ви'идеT в н^ю вода` кля'тая ѓ^бличе'нїя, и^ да надме'тъ чре'во е'и, и^ да эTпадеT стегно` е^я`, и^ да бђ'дет# жена` въ прокля'тїе въ лю'дехъ свои^хъ”
|
і коли напоїть її водою, тоді, якщо вона нечиста і зробила злочин проти чоловіка свого, гірка вода, що наводить прокляття, ввійде в неї, на шкоду їй, і опухне утроба її й опаде лоно її, і буде ця дружина проклятою в народі своєму;
|
|
28
|
28
|
|
А$ще л^и не бђ'детъ ѓ^скверне'на жена, и^ чsта е^сть, и^ невиnна бђ'детъ, и^ да прїиметъ въ чре'вњ и^ всње'тъ сњмя”
|
якщо ж дружина не осквернилася і була чиста, то залишиться неушкодженою і буде запліднена сіменем.
|
|
29
|
29
|
|
Сїи ꙁако'нъ ревнова'нїя е^сть е^же а^ще престђпитъ жена` мђжа'та сђщи, и^ ѓ^скверни'тся”
|
Ось закон про ревнощі, коли дружина зрадить чоловіка свого й оскверниться,
|
|
30
|
30
|
|
И$л^и чл~къ е^мђже а^ще наи'дет# на'нь дх~ъ ревнова'нїя, и^ възревнђ'етъ женњ` свое'и да поста'вит# женђ` свою прDе гм~ъ” И$ да сътвори'тъ е'и жре'цъ ве'сь ꙁакоn сїи,
|
або коли на чоловіка найде дух ревнощів, і він буде ревнувати дружину свою, тоді нехай він поставить дружину перед лицем Господа, і зробить з нею священик усе за цим законом, —
|
|
31
|
31
|
|
и^ чтsъ бђ'детъ чл~къ эT грњха`. жена' же т^а въꙁ'мет# грњхъ сво'и”
|
і буде чоловік чистим від гріха, а дружина понесе на собі гріх свій.
|
|
Глvа, ѕ~”
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
гл~и сн~омъ і^и^л~вымъ, и^ рече'ши къ ни'мъ, мђжъ и^л^и жена` и^же а^ще ѓ^беща'ется ѕᲇло молбо'ю къ г~ђ” да ѓ^чи'стится чистото'ю,
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо чоловік або жінка зважиться дати обітницю назорейства, щоб посвятити себе в назореї Господу,
|
|
3
|
3
|
|
и^ въздержи'тся эT ви'на и^ си'кера, и^ ѓ^цта ви'нна, и^ ѓ^цта ѓ^лови'нна, да не пїетъ, и^ е^ли'коже съдњ'лается эT гро'здъ ви'н#ныхъ да не пїетъ” И$ вина` свњжа'го и^ сђхо'го да не ја%стъ,
|
то він повинен утриматися від вина і міцного напою, і не повинен вживати ні оцту з вина, ні оцту з напою, і нічого виготовленого із винограду не повинен пити, і не повинен їсти ні сирих, ні сушених виноградних ягід;
|
|
4
|
4
|
|
въ вс^я дн~и моли'твы е^го, эT всего` е^же бђ'детъ эT ви'нничины и^ вина`, эT ко'сти и^ до скорᲆлђ'пы да не пїете, ниже ја%сте эT всего`”
|
у всі дні назорейства свого не повинен він їсти [і пити] нічого, що виготовляється із винограду, від зерен до шкірки.
|
|
5
|
5
|
|
И$ въ вс^я дн~и молбы` ѓ^цыще'нїя е^го, бричь да не въꙁы'идеT на главђ` е^го, до'ндеже сконча'ются дн~їе, е^ли'коже ѓ^бњща'лъ е^сть г~ђ, ст~ъ бђ'детъ расᲄя'и вла'сы главы` свое^я”
|
В усі дні обітниці назорейства його бритва не повинна доторкатися до голови його; до закінчення днів, на які він посвятив себе в назореї Господу, святий він: повинний ростити волосся на голові своїй.
|
|
6
|
6
|
|
И$ въ вс^я дн~и молбы` е^го г~ђ. наD все'ю дш~ею сконча'вшеюся, да не хо'дитᲆ.
|
В усі дні, на які він посвятив себе в назореї Господу, не повинен він підходити до мертвого тіла:
|
|
7
|
7
|
|
надъ эTц~а, и^ наD мт~ръ, и^ наD бра'та и^ наD сестрђ, да ся не ѓ^скверни'тъ эT ниX ё^ме'ршимъ и^мъ. ја^ко мольба` б~а е^го на главњ` е^го,
|
доторканням до батька свого, і матері своєї, і брата свого, і сестри своєї, не повинен він осквернятися, коли вони помруть, тому що посвята Богу його на чоло його;
|
|
8
|
8
|
|
вс^я дн~и мольбы` е^го, ст~ъ е^сть г~ђ”
|
в усі дні назорейства свого святий він Господу.
|
|
9
|
9
|
|
А/ще ли кт^о смр~тїю внеза'пђ ё^мретᲆ ё^ него` а%бїе, да ѓ^скверни'тся глава` мольбы` е^го, да ѓ^брїетъ вла'сы главы` своея`. во'ньже дн~ь ѓ^чи'стится, въ дн~ь з~ да ѓ^бросне'тъся,
|
Якщо ж помре при ньому хто-небудь раптово, ненавмисне, і він осквернить тим голову назорейства свого: то він повинен обстригти голову свою в день очищення його, у сьомий день повинен обстригти її,
|
|
10
|
10
|
|
а^ въ дн~ь, и~, да принесе'тъ дв^а го'рличища и^л^и дв^а голђ'бичища, къ жрᲆцђ преD две'ри хра'ма свᲇдњ'нїа”
|
й у восьмий день повинен принести двох горлиць, або двох молодих голубів, до священика, до входу в скинію зібрання;
|
|
11
|
11
|
|
И$ да сътвори'тъ жре'цъ е^ди'нђ грњха` ра'ди, а^ дрђгђю въ вс^есож#же'нїе, и^ да помо'лится жре'цъ ѓ^ не'мъ съгрњше'нїя ра'ди ѓ^ дш~и, и^ да ѓ^ст~итъ главђ` е^го” В то'и дн~ь во'н#же ѓ^ст~ится г~ђ въ дн~и молбы` е^го,
|
священик одного з птахів принесе в жертву за гріх, а іншого у всепалення, і очистить його від осквернення мертвим тілом, і освятить голову його в той день;
|
|
12
|
12
|
|
и^ да приведе'тъ а%гнецъ е^ді'нолњтенъ въ престђпле'нїе, дн~їе же пре'жнїи`, да не бђ'дђтъ е^мђ въ число`, поне'же ѓ^скверни'ся глава` мольбы` е^го”
|
і повинен він знову почати присвячені Господу дні назорейства свого і принести однолітнього агнця в жертву за провину; попередні ж дні пропали, тому що назорейство його осквернене.
|
|
13
|
13
|
|
Сїи же ꙁако'нъ моле'нїя, вᲆнже дн~ь сконча'етъ, дн~ь мольбы` свое^я`, да принесе'тъ са'мъ къ две'ремъ хра'ма свњдњ'нїя”
|
І ось закон про назорея, коли виповняться дні назорейства його: слід привести його до входу в скинію зібрання,
|
|
14
|
14
|
|
И$ да принесе'тъ да'ръ свои г~ђ, а%гнецъ е^ді'нолњтенъ, е^ді'нъ непоро'ченъ въ вс^есъж#же'нїе, и^ а'гницђ е^ді'нолњтнђ непоро'чнђ грњха` ра'ди, и^ ѓ^ве'нъ е^ді'нъ непороченъ сп~сенїя”
|
і він принесе в жертву Господу одного однолітнього агнця без вад у всепалення, і одну однолітню агницю без вад в жертву за гріх, і одного барана без вад у жертву мирну,
|
|
15
|
15
|
|
И$ ко'шъ ѓ^прњсно'чныи хлњ'бовъ эT мђки` пшени'чны, въмњшеныX съ е^леѓ'мъ и^ ѓ^прњсноки пома'заны е^леѓ'мъ и^ тре'бђ и^хъ и^ възлїя'нїе и^хъ”
|
і кошик опрісноків із пшеничного борошна, хлібів, спечених з єлеєм, і прісних коржів, помазаних єлеєм, і при них хлібне приношення й узливання;
|
|
16
|
16
|
|
И$ да принесе'тъ жреw прDе г~ь, и^ да сътвори'тъ е^же грњха` ра'ди е^го, и^ вс^есъж#же'нїе е^го”
|
і представить це священик перед Господом, і принесе жертву його за гріх і всепалення його;
|
|
17
|
17
|
|
ѓ^ве'н# же да сътвори'тъ тре'бђ сп~сеннђю` г~ђ на ко'шницњ ѓ^прњс'ночнњй, и^ да сътвори'тъ жре'цъ тре'бђ, и^ въꙁълїя'нїе е^го”
|
барана принесе в жертву мирну Господу з кошиком опрісноків, також зробить священик хлібне приношення його й узливання його;
|
|
18
|
18
|
|
И$ да ѓ^бро'снется ѓ^бњща'выи, прDе две'рми хра'ма свњдњнїя глава` молбы` е^го, и да въꙁложиT власы` на ѓ^гнь, и^же е^сть ё^ тре'бы сп~сеныя”
|
і обстриже назорей при вході в скинію зібрання голову назорейства свого, і візьме волосся голови назорейства свого, і покладе на вогонь, що під мирною жертвою;
|
|
19
|
19
|
|
И$ да въз'мет# жре'цᲆ ра'мо варе'но эT ѓ^вна`, и^ хлњбъ е^ді'нъ принесе'нъ эT ко'шницы, и^ ѓ^прњ'снокъ е^ді'нъ, и^ да въꙁложи'тъ на рђцњ` ѓ^бњща'вшемђся, по ѓ^броснове'нїи` главы` е^го”
|
і візьме священик зварене плече барана й один прісний пиріг з кошика й один прісний корж, і покладе на руки назорею, після того, як обстриже він голову назорейства свого;
|
|
20
|
20
|
|
И$ да принесе'тъ я& жреw, въꙁложе'нїе пре'дъ г~ь. с^е ст~о да бђдетъ жерцђ` къ грђ'дем# въꙁложе'нїя и^ къ ра'мђ ё^ча'стїя, по се'м же ѓ^бњщавы'ися, да пїетъ вино`.
|
і піднесе це священик, потрясаючи перед Господом: ця святиня — для священика, зверх грудей потрясання і зверх плеча возношення. Після цього назорей може пити вино.
|
|
21
|
21
|
|
сїи закоn ѓ^бњщавшемђся, и^же а^ще ѓ^бњща'е^тъ да'ръ г~ђ ѓ^ молбњ` свое'и, и^же а^ще ѓ^бря'щетъ рђка` е^го, по си'лњ молбы` е^го, ю^же а%ще ѓ^бњща'етъ, с^е да принесе'т# по зако'нђ ѓ^цњще'нїя е^го”
|
Ось закон про назорея, який дав обітницю, і жертва його Господу за назорейство своє, крім того, що дозволить йому достаток його; за обітницею своєю, яку він дасть, так і повинен він чинити, зверх узаконеного про назорейство його.
|
|
22
|
22
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
23
|
23
|
|
гл~и а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го рекїи си'це” Блsви'те сн~ы і^и^л~вы гл~щи и^мъ, и^ въꙁложи'те и%мя мое` на сн~ы і^и^л~вы” И$ а'зъ г~ь блsвлю и^хъ, гл~ющи и^мъ,
|
скажи Аарону і синам його: так благословляйте синів Ізраїлевих, говорячи їм:
|
|
24
|
24
|
|
и^ блsвитᲆ тя г~ь, и^ снабди'тъ т^я
|
нехай благословить тебе Господь і збереже тебе!
|
|
25
|
25
|
|
и^ просвњти'тъ г~ь лице` свое` на' тя, и^ поми'лђетъ т^я”
|
нехай зглянеться на тебе Господь світлим лицем Своїм і помилує тебе!
|
|
26
|
26
|
|
Въꙁдви'гнетъ г~ь лице` свое` на' тя, и^ да'ст# т^и ми'рᲆ
|
нехай зверне Господь лице Своє на тебе і дасть тобі мир!
|
|
27
|
27
|
|
и^ да възложа'ть и%мя мое` на сн~ы і^и^л~вы а%ꙁъ г~ь, блsвлю я&”
|
Так нехай закликають ім’я Моє на синів Ізраїлевих, і Я [Господь] благословлю їх.
|
|
Глvа, з~”
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
И$ бы'сть въ дн~ь вонже сконча` мољ=сїи, ја%коже поста'виᲄи хра'мъ и^ помаза и&, и^ ѓ^ст~и и&, и^ вс^я сосђ'ды е^го, ѓ^л#таръ, и^ вс^я сосђ'ды е^го, и^ пома'ꙁа я& и^ ѓ^ст~и я&”
|
Коли Мойсей поставив скинію, і помазав її, і освятив її і все приладдя її, і жертовник і усе приладдя його, і помазав їх і освятив їх,
|
|
2
|
2
|
|
И$ приведо'ша кн~ѕи і^и^л~тьстїи`, в~і, кн~ѕь до'мђ эTч~ьства и^хъ, сїи` кн~ѕи кое^гождо племе'ни, сїи же преDстоя'тъ на'дъ съгляда'нїи”
|
тоді прийшли [дванадцять] начальників Ізраїлевих, глави сімейств їх, начальники колін, що завідували підрахунком,
|
|
3
|
3
|
|
И$ приведоша дары своя` пре'дъ гм~ъ ѕ~, колесни'цъ, цр~ьскыхъ, и^ в~і, воло'въ, и^ колесни'ца е^ді'на эT дво'ю кн~ѕю, и^ теле'цъ ко'ждо и^хъ, и^ принесо'ша преD храM”
|
і представили приношення своє перед Господом, шість критих возів і дванадцять волів, по одному возу від двох начальників і по одному волу від кожного, і представили це перед скинією.
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
5
|
5
|
|
възми` эT ни'хъ, и^ да бђ'дђтъ на дњлеса` слђже'бная хра'ма свњдњ'нїя, и^ даждь я& леви'томъ ко'ждо и^хъ, по дњлђ иX”
|
візьми від них; це буде для виконання робіт при скинії зібрання; і віддай це левитам, дивлячись за родом служби їх.
|
|
6
|
6
|
|
И$ пои'мъ мољ=сїи колесни'цы и^ волы, и^ да'стъ я& леви'томъ”
|
І взяв Мойсей вози і волів, і віддав їх левитам:
|
|
7
|
7
|
|
дв^њ колесни'цы, и^ д~, волы`, да'стъ сн~омъ геръсо'нимъ по слђжбамъ и^хъ,
|
два вози і чотирьох волів віддав синам Гирсоновим, за родом служби їх:
|
|
8
|
8
|
|
четы'ри же колесни'цы, и^ и~ воловъ, дастъ сн~омъ мера'риномъ, по слђж#бамъ и^хъ и^ поD рђкђ џамара сн~а а^а^ро'на жерца`”
|
і чотири вози і вісім волів віддав синам Мерариним, за родом служб їх, під наглядом Іфамара, сина Аарона, священика;
|
|
9
|
9
|
|
Сн~ом же каа'џовымъ не да'стъ, ја%ко слђжбы ст~го и^мњя^хђ, на рамђ и^хъ да вᲆздви'жђт#”
|
а синам Каафовим не дав, тому що служба їх — носити святилище; на плечах вони повинні носити.
|
|
10
|
10
|
|
И$ принесо'ша кня'ѕи на ѓ^сщ~енїе ѓ^лᲆта'ря, въ дн~ь во'нже пома'за е^го, и^ принесо'ша кн~ѕи да'ры своя преD ѓ^лᲆта'рь”
|
І принесли начальники жертви освячення жертовника в день помазання його, і представили начальники приношення своє перед жертовником.
|
|
11
|
11
|
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю кн~ѕь е^ді'н# на' дн~ь, и^ кн~ѕь вᲆ дн~ь дрђгїи, да принесе'тъ дар`ы своя`, на ѓ^сщ~енїе ѓ^лътаря`”
|
І сказав Господь Мойсеєві: по одному начальнику на день нехай приносять приношення своє для освячення жертовника.
|
|
12
|
12
|
|
Бя'ше же приносяй да'ры своя`, въ а~ дн~ь наа^ссоn, сн~ъ а^минода'вль, кн~ѕь племе'ни і^ю'дина,
|
В перший день приніс приношення своє Наассон, син Аминадавів, від коліна Іудиного;
|
|
13
|
13
|
|
и^ принесе` да'ръ сво'и блю'до сре'бряно е^ді'но, а^ мњра е^го, р~, и^ л~, си'кль, и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ, о~, си'кль, по си'клю ст~омђ, ѓ^бое` по'лны мђки` пшени'чны, спря'жены съ е^леѓ^мъ на тре'бђ”
|
приношення його було: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
14
|
14
|
|
И$ џимїя'мникъ е^ді'нъ і~ зла'тникъ пол`ны каде'нїя”
|
одна золота кадильниця у десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
15
|
15
|
|
И$ теле'цъ а~, эT воло'въ, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а%гнецъ а~, е^ді'нолњтенъ. въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, для всепалення,
|
|
16
|
16
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'зъ а~, грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
17
|
17
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю, ю^ница` в~, и^ ѓ^ве'нъ е~, и^ коꙁе'лъ е~, а%гнецъ е^ді'нолњте'нъ е~, сїи да'ръ наа^ссо'на сн~а а^минода'вля”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Наассона, сина Аминадавового.
|
|
18
|
18
|
|
И$ въ в~, дн~ь принесе` наџана'илᲆ сн~ъ сога'ровᲆ кн~ѕь, племе'ни и^саха'ря,
|
На другий день приніс Нафанаїл, син Цуара, начальник [коліна] Іссахарового;
|
|
19
|
19
|
|
и^ принесе` да'ръ свой блю'до сре'бряно а~, а^ мњра е^го р~, и^ л~ си'кль, и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ о~ си'кль, по си'клю ст~омђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны, спря'жены съ е^ле'ѓмъ на тре'бђ”
|
він приніс від себе приношення: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одну срібну чашу в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
20
|
20
|
|
И$ џимия'мникъ е^ді'нъ, і~, ꙁла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одну золоту кадильницю в десять сиклів, наповнену курінням,
|
|
21
|
21
|
|
И$ теле'цъ а~ эT воло'въ и^ ѓ^веn, а~, и^ а'гнецъ, а~, е^динолњтеn въ вс^есъж#же'нїе”
|
одного тельця, одного барана, одного однолітнього агнця, у всепалення,
|
|
22
|
22
|
|
И$ коꙁе'лᲆ эT коꙁᲆ, а~ грᲇха` ра'ди”
|
одного козла в жертву за гріх,
|
|
23
|
23
|
|
На требђ же сп~се'нђю ю^нᲆца, в~, и^ ѓ^веn, е~, и^ коꙁеl, е~, и^ а^гнеw е^динолњтенъ, е~, сїи да'ръ наџана'илеv сн~а сого'рова”
|
і в жертву мирну двох волів, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Нафанаїла, сина Цуарового.
|
|
24
|
24
|
|
И$ въ г~ дн~ь кн~ѕь сн~овъ заё^ло'нь е'лїа'въ сн~ъ хело'новъ,
|
В третій день начальник синів Завулонових Елиав, син Хелона;
|
|
25
|
25
|
|
даr е^го блю'до сре'бряно, а~, мњ'ра е^го р~ и^ л~ си'кль и^ ча'шђ е^ди'нђ сре'брянђ о~, си'кль, по си'клю ст~омђ ѓ^бо'е по'лно мђки` пшени'чны спря'жены съ е^ле'ѓM на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
26
|
26
|
|
И$ џїмия'мникъ е^диn, і~, зла'тникᲆ по'лнᲆ каде'нїя,
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
27
|
27
|
|
И$ теле'цъ, а~, эT волоv и^ ѓ^ве'нъ, а~, и^ а'гнеw а~ е^динолњт'енъ въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
28
|
28
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'ꙁъ а~ грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
29
|
29
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю, ю^нца в~. и^ ѓ^ве'нъ е~, и^ козе'лъ, е~. и^ а'гнецъ е^динолњтенъ, е~. сїи да'ръ е^лїа'вль, сн~а хело'нова”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елиава, сина Хелонового.
|
|
30
|
30
|
|
И$ въ д~, дн~ь, кн~ѕь сн~овъ рђвимль е^лисђ'ръ, сн~ъ сеё^дировъ.
|
В четвертий день начальник синів Рувимових Елицур, син Шедеурів;
|
|
31
|
31
|
|
даръ е^го блю'до сре'бряно. а~, мњ'ра е^го. р~, и^ л~, си'кль, и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ. о~, си'кль по си'клю ст~мђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны, спря'жены съ е^ле'ѓ^мъ на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
32
|
32
|
|
И$ џимїа'мникъ е^ді'нъ. і~, ꙁла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
33
|
33
|
|
И$ теле'цъ а~ эT волоv, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~, е^динолњтенъ, въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
34
|
34
|
|
И$ коꙁе'лᲆ эT ко'ꙁъ а~ грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
35
|
35
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю ю^нца, в~, и^ ѓ^ве'нъ, е~, и^ коꙁе'лъ. е~, и^ а'гнецъ е^ди'нолњтеn, е~, сїи да'ръ е^лисђ'ровᲆ сн~а седеё^рова”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елицура, сина Шедеурового.
|
|
36
|
36
|
|
И$ въ. е~, дн~ь кн~ѕь сн~овъ симеѓ'нь, саламі'иль, сн~ъ сђрисада'иль.
|
У п’ятий день начальник синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая;
|
|
37
|
37
|
|
дарᲆ е^го блю'до сре'бряно. а~, мњ'ра е^го. р~, и^ л~, си'кль, и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ. о~, си'кль по си'клю ст~омђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны, спря'жены съ е^ле'ѓмъ на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
38
|
38
|
|
И$ џимїа'мникъ е^ді'нъ, і~, зла'тникъ по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
39
|
39
|
|
И$ теле'цъ а~ эT волоv, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~ е^динолњтен# въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітний агнець, у всепалення,
|
|
40
|
40
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'ꙁъ а~ грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
41
|
41
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю ю^нца в~, ѓ^ве'нъ. е~, коꙁе'лъ. е~, а%гнецъ е^динолᲇтенъ, е~, сїи да'рᲆ саламїиль, сн~а сђрисадаи^ля”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять однолітніх агнців; ось приношення Шелумиїла, сина Цуришаддаєвого.
|
|
42
|
42
|
|
И$ въ ѕ~ дн~ь, кн~ѕь сн~овъ га'довъ, е^лисаа'фъ сн~ъ рагђи'левъ.
|
В шостий день начальник синів Гадових Елиасаф, син Регуїла;
|
|
43
|
43
|
|
да'ръ е^го блю'до сре'бряно, а~, мњ'ра е^го, р~, и^ л~, си'кль, и^ ча'шђ е^ди'нђ сре'брянђ. о~, си'кль по си'клю ст~мђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны, спря'жены съ е^ле'ѓ^мᲆ на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
44
|
44
|
|
И$ џимїа'мникъ е^ді'нъ. і~, ꙁла'тникъ по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
45
|
45
|
|
И$ теле'цъ а~ эT воло'въ, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~ е^динолњтенъ, въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
46
|
46
|
|
И$ коꙁе'лъ эT коZ, а~, грњха` ра`ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
47
|
47
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю ю^нца`. в~, и^ ѓ^венъ. е~. и^ козе'лъ. е~, и^ а'гнецъ е^динолњтенъ е~, сїи да'ръ е^лиса'фль сн~а рагђ'илева”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів і п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елиасафа, сина Регуїлового.
|
|
48
|
48
|
|
И$ въ ꙁ~, дн~ь, кн~ѕь сн~овъ е^фрњмль, е^лиса'ма сн~ъ семиё%довъ.
|
У сьомий день начальник синів Єфремових Елишама, син Аммиуда.
|
|
49
|
49
|
|
да'ръ е^го, блю'до сре'бряно. а~, мњ'ра е^го. р~, и^ л~ си'кль, и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ. о~, си'кль, по си'клю ст~мђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны, съпря'жены съ е^ле'ѓ^мъ на тре'бђ”
|
Приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
50
|
50
|
|
И$ џимїа'мникъ е^ді'нъ. і~, ꙁла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
51
|
51
|
|
И$ теле'цъ а~ эT воло'въ, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~ е^динолњтенъ, въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітний агнець, у всепалення,
|
|
52
|
52
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'ꙁъ а~ грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
53
|
53
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю ю^нца в~, и^ ѓ^ве'нъ. е~, и^ коꙁе'лъ е~, и^ а'гнецъ е^дїнолњтенъ е~, сїи да'ръ е^лисама'новъ. сн~а семиё%дова”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Елишами, сина Аммиудового.
|
|
54
|
54
|
|
И$ въ и~, дн~ь, кн~ѕь сн~ъ манасїи'нь, гамалїи'ль, сн~ъ фаDдасђ'ровъ.
|
У восьмий день начальник синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура.
|
|
55
|
55
|
|
да'ръ е^го блю'до сре'бряно. а~, мњ'ра е^го. р~, и^ л~ сикль. и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ. о~, си'кль, по си'клю ст~омђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны. сᲆпря'жены съ е^леѓ^мъ на тре'бђ”
|
Приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
56
|
56
|
|
И$ џимїа'мниk е^ді'нъ. і~, ꙁла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
57
|
57
|
|
И$ те'лецъ а~ эT воло'въ, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~ е^динолњтеn, въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
58
|
58
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'ꙁъ а~ грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
59
|
59
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю ю^нца в~, и^ ѓ^ве'нъ е~, и^ коꙁе'лъ е~, и^ а'гнецъ е^динолњтенъ е~. сїи да'ръ гамалїи'ль. сн~а фаDдасђ'рова”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Гамалиїла, сина Педацурового.
|
|
60
|
60
|
|
И$ въ џ~, дн~ь, кн~ѕь сн~овъ венїами'нь, а^вида'нъ сн~ъ гадеѓ'нинъ.
|
В дев’ятий день начальник синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія;
|
|
61
|
61
|
|
да'ръ е^го, блю'до сре'бряно. а~, мњ'ра е^го. р~, и^ л~. си'кль, и^ ча'шђ е^динђ сре'брянђ о~, си'кль, по си'клю ст~мђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны. съпря'жены съ е^ле'ѓ^мъ на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
62
|
62
|
|
И$ џимїа'мниk е^ді'нъ. і~, ꙁла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
63
|
63
|
|
И$ теле'цъ, а~, эT волоv, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~ е^динолњтенъ въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
64
|
64
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'ꙁъ а~, грњха` ра'ди”
|
один козел в жертву за гріх,
|
|
65
|
65
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю. юнца в~, и^ ѓ^ве'нъ е~, и^ коꙁелᲆ е~, и^ а'гнецъ е^динолњтенъ. е~, сїи да'ръ а^вида'новъ сн~а гадеѓ'нїина”
|
й у жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Авидана, сина Гидеонієвого.
|
|
66
|
66
|
|
И$ въ. і~, дн~ь кн~ѕь сн~овъ дановъ, а^хее^ꙁе'ръ, сн~ъ а^мисада'и.
|
В десятий день начальник синів Данових Ахиєзер, син Аммишаддая;
|
|
67
|
67
|
|
да'ръ е^го блю'до сре'бряно, а~. мњ'ра е^го. р~, и^ л~, си'кль. и^ ча'шђ е^ди'нђ сре'брянђ. о~, си'кль, по си'клю ст~мђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны съпря'жены съ е^ле'ѓмъ на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
68
|
68
|
|
И$ џимїа'мникъ е^ді'нъ. і~, ꙁла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
69
|
69
|
|
И$ теле'цъ а~ эT воло'въ, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~, е^динолњтенъ въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
70
|
70
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'ꙁъ а~ грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
71
|
71
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю. ю^нца в~, и^ ѓ^ве'нъ е~ и^ коꙁе'лъ е~, и^ а'гнецъ е^динолњтенъ е~. сїи да'ръ а^хее^ꙁе'ровъ сн~а мисада'иня”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Ахиєзера, сина Аммишаддаєвого.
|
|
72
|
72
|
|
И$ въ а~і, дн~ь кн~ѕь сн~овъ а^си'ровъ, фаге'ль сн~ъ е^хра'нь.
|
В одинадцятий день начальник синів Асирових Пагиїл, син Охрана;
|
|
73
|
73
|
|
да'ръ е^го блю'до сре'бряно а~, мњ'ра е^го. р~, и^ л~ си'кль, и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ. о~, си'кль, по си'клю ст~мђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны, съпря'жены съ е^ле'ѓM на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
74
|
74
|
|
И$ џимїа'мникъ е^диn. і~, ꙁла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
75
|
75
|
|
И$ теле'цъ а~ эT воло'въ, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ, а~, е^динолњтеn, въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
76
|
76
|
|
И$ коꙁе'лъ эT коZ, а~, грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
77
|
77
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю. ю^нца` в~, и^ ѓ^ве'нъ е~, и^ коꙁе'лъ е~, и^ а'гнец# е^динолњтенъ е~, сїи да'ръ фаге'иль сн~а е^хра'ня”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Пагиїла, сина Охранового.
|
|
78
|
78
|
|
И$ въ в~і, дн~ь, кн~ѕь сн~овъ неџали'мль, а^хи'ра сн~ъ е^на'нь.
|
У дванадцятий день начальник синів Неффалимових Ахира, син Енана;
|
|
79
|
79
|
|
да'ръ е^го блю'до сре'бряно а~, мњ'ра е^го р~, и^ л~ си'кль, и^ ча'шђ е^ді'нђ сре'брянђ. о~, си'кль по си'клю ст~мђ, ѓ^бо'е по'лны мђки` пшени'чны. сᲆпря'жены съ е^ле'ѓмъ на тре'бђ”
|
приношення його: одне срібне блюдо, вагою в сто тридцять сиклів, одна срібна чаша в сімдесят сиклів, за сиклем священним, наповнені пшеничним борошном, змішаним з єлеєм, для приношення хлібного,
|
|
80
|
80
|
|
И$ џимїа'мник# е^ді'нъ. і~ зла'тникъ, по'лнъ каде'нїя”
|
одна золота кадильниця в десять сиклів, наповнена курінням,
|
|
81
|
81
|
|
И$ теле'цъ а~, эT воло'въ, и^ ѓ^ве'нъ а~, и^ а'гнецъ а~, е^динолњтеn въ вс^есъж#же'нїе”
|
один телець, один баран, один однолітній агнець, у всепалення,
|
|
82
|
82
|
|
И$ коꙁе'лъ эT ко'ꙁъ а~ грњха` ра'ди”
|
один козел у жертву за гріх,
|
|
83
|
83
|
|
На тре'бђ же сп~сенђю ю^нца в~, и^ ѓ^ве'нъ е~, и^ коꙁе'лъ е~, и^ а'гнецъ е^динолњтенъ е~, сїи да'ръ а^хировъ, сн~а е^на'ня”
|
і в жертву мирну два воли, п’ять баранів, п’ять козлів, п’ять однолітніх агнців; ось приношення Ахири, сина Енанового.
|
|
84
|
84
|
|
Се^ ѓ^сщ~енїе ѓ^лтаря`, во'ньже дн~ь пома'ꙁа и&, эT кн~ѕеи сн~овъ і^и^л~въ, блюD сре'бряныX в~і, и^ ча'шъ сре'бряныX в~і, и^ џимїа'мникъ зла'тыX в~і,
|
Ось приношення від начальників Ізраїлевих при освяченні жертовника в день помазання його: дванадцять срібних блюд, дванадцять срібних чаш, дванадцять золотих кадильниць;
|
|
85
|
85
|
|
по р~, и^ л~ си'кль въ кое'м#ждомъ блю'дњ и^ по о~ си'кль ча'ши е^дїнои, въ всњ'хъ же съсђдXњ сребра` Wв~, у~, си'клевъ по си'клемъ ст~ымъ”
|
по сто тридцять сиклів срібла в кожнім блюді і по сімдесят у кожній чаші: отже, всього срібла в цих сосудах дві тисячі чотириста сиклів, за сиклем священним;
|
|
86
|
86
|
|
И$ џимїа'мникъ ꙁла'тыX в~і, по'лны каде'нїя, по і~ ꙁла'тник# въ кое'м#ждо џимїа'мникђ, всего' же ꙁла'та въ џимїа'мницеX, р~, и^ к~, ꙁла'тникъ”
|
золотих кадильниць, наповнених курінням, дванадцять, у кожній кадильниці по десять сиклів, за сиклем священним: усього золота в кадильницях сто двадцять сиклів;
|
|
87
|
87
|
|
Всњ'хъ же говя'дъ въ вс^есъж#же'нїе. телец' ъ в~і, ѓ^ве'нъ в~і, а%гнецъ е^дїнолњтенъ в~і, тре'бы и^хъ” и^ козе'лъ эT ко'ꙁъ в~і, грњха` ра'ди.
|
у всепалення всього дванадцять тельців із великої худоби, дванадцять баранів, дванадцять однолітніх агнців і до них хлібне приношення, і в жертву за гріх дванадцять козлів,
|
|
88
|
88
|
|
ВсXњ ж'е воло'въ, на тре'бђ сп~сенђю, ю^не'цъ к~д, и^ ѓ^ве'нъ ћ~, и^ коꙁе'лъ е^динолᲇтенъ ћ~, и^ а'гнецъ е^динолњтенъ непоро'чныX, ћ~” Се^ ѓ^сщ~енїе ѓ^лтаря` по и^сполне'нїю рђкъ и^хъ, и^ по помазанїи е^го”
|
і в жертву мирну всього з великої худоби двадцять чотири тельці, шістдесят баранів, шістдесят [однолітніх] козлів, шістдесят однолітніх агнців [без вад]; ось приношення при освяченні жертовника після помазання його.
|
|
89
|
89
|
|
Внегда` въхождаше мољ=сїи въ хра'мъ свњдњнїя, гл~ати е^мђ. и^ ё^слы'ша гн~ь гл~ъ, гл~ющъ къ немђ`, съвы'ше ѓ^цњще'нїя. е^же е^сть ё^ ковче'га свњдњ'нїа. межDђ двњма` херђви'мома, и^ гл~а к немђ`”
|
Коли Мойсей входив у скинію зібрання, щоб говорити з Господом, чув голос, який говорив до нього з кришки, що над ковчегом одкровення між двома херувимами, і він говорив йому.
|
|
Глvа, и~”
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
|
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
гл~и а^а^ро'нђ рекїи к немђ`. е^гда` въста'виши свњти'ла по' рядђ, съпредњ` свњти'ла, да свњтяT. ꙁ~, свњщниk”
|
оголоси Аарону і скажи йому: коли ти будеш запалювати лампади, то на передній стороні світильника повинні горіти сім лампад.
|
|
3
|
3
|
|
И$ сътвори` та'ко а^а^ро'нъ, эT е^ди'ноя страны`, съ прњди` свњти'ла, воQже свњщи` е^го, ја%коже повелᲇ г~ь мољ=сїю”
|
Аарон так і зробив: на передній стороні світильника запалив лампади його, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
4
|
4
|
|
Сеже творе'нїе свњти'лное. сълїа'но ꙁла'то и^ сте'блїе е^го, и^ цвњтци е^го сълїа'ны вс^и, по ѓ%браꙁђ, ја%ко покаꙁа` г~ь мољ=сїю, та'ко сътвори` свᲇщниk”
|
І ось будова світильника: карбований він із золота, від стебла його і до квітів карбований; за образом, який показав Господь Мойсеєві, він зробив світильник.
|
|
5
|
5
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
6
|
6
|
|
пои^ми леви'ты эT посрDњ сн~овъ і^и~левъ, и^ да ѓ^ци'стиши я&”
|
візьми левитів із середовища синів Ізраїлевих і очисти їх;
|
|
7
|
7
|
|
Си'це же да сътвори'ши и^мъ, ѓ^цыще'нїе да покропи'ши на ниX во'дђ ѓ^цњще'нїя, и^ да възы'идетъ бри'чь на все` тњ'ло и^хъ, і^ и^сперђт'ъ ри'ꙁы своя`, и^ чи'сты бђ'дђтъ”
|
а щоб очистити їх, вчини з ними так: окропи їх очищувальною водою, і нехай вони поголять бритвою все тіло своє і вимиють одяг свій, і будуть чисті;
|
|
8
|
8
|
|
И$ да по'имђтъ е^ди'нъ эT воло'въ, и^ тре'бђ мђки` пшени'чны съпря'жены съ е^ле'ѓмъ, и^ теле'цъ вторы'и е^динолњтенъ, да по'имеши грњха` ра'ди”
|
і нехай візьмуть тельця і хлібне приношення до нього, пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, й іншого тельця візьми в жертву за гріх;
|
|
9
|
9
|
|
И$ да приведе'ши леви'ты преD хра'мъ свњдњ'нїа. и^ да и^ събере'ши ве'сь со'ньм# сн~въ і^и~лвъ”
|
і приведи левитів перед скинію зібрання; і збери всю громаду синів Ізраїлевих
|
|
10
|
10
|
|
И$ приведе'ши леви'ты преD г~ь, и^ да въꙁложаT сн~ве і^и~льстїи, рђки` своя` на леви`ты,
|
і приведи левитів їх перед Господом, і нехай покладуть сини Ізраїлеві руки свої на левитів;
|
|
11
|
11
|
|
и^ да эTлђ'читᲆ а^а^ро'нъ леви'ты эTда'нїе преD г~ь эT сн~въ і^и~лвъ, и^ да слђж'атъ слђж'бђ гв~и”
|
Аарон же нехай звершить над левитами посвяту їх перед Господом від синів Ізраїлевих, щоб відправляли вони служіння Господу;
|
|
12
|
12
|
|
Леви'ты же да въꙁложа'тъ рђ'ки на главы` телцемъ, и^ да сътвори'ши е^ді'нъ грњха` ра'ди. а^ вторы'и въ вс^есъж#же'нїе г~ђ, ѓ^чи'стити ѓ^ нихъ”
|
а левити нехай покладуть руки свої на голову тельців, і принеси одного в жертву за гріх, а іншого у всепалення Господу, для очищення левитів;
|
|
13
|
13
|
|
Поста'виши же леви'ты преD а^а^ро'номᲆ и^ преD сн~ъми` е^го. и^ да эTда'си я& эTда'нїе г~ђ”
|
і постав левитів перед Аароном і перед синами його, і зверши над ними посвяту їх Господу;
|
|
14
|
14
|
|
И$ да эTлђ'чиши леви'ты, эT среды` сн~въ і^и~лвъ, и^ да бђ'дђтъ мнњ”
|
і так відокрем левитів від синів Ізраїлевих, щоб левити були Моїми.
|
|
15
|
15
|
|
Посе'мъ же да вни'дTђ леви'ты слђжи'ти слђ'жбђ, въ хра'мњ свњдњнїа, и^ да ѓ^чи'стишї иX, и^ да эTда'си я& эTда'нїе преD гм~ъ. ја%ко эTда'нїа эTда'ны сїи мн^њ сђть, эT среды` сн~въ і^и~лвъ.
|
Після цього ввійдуть левити служити скинії зібрання, коли ти очистиш їх і звершиш над ними посвячення їх; тому що вони віддані Мені з синів Ізраїлевих:
|
|
16
|
16
|
|
въ эTврерꙁа'ющихъ мњ'сто, вся'ка ложесна` первене'цъ всXњ эT сн~въ і^и~лвъ, прїја%хъ я& себњ”
|
замість усіх первістків із синів Ізраїлевих, що розкривають усякі утроби, Я беру їх Собі;
|
|
17
|
17
|
|
ЈА/ко мн^њ е^сть весь прьвене'цъ эT сн~въ і^и~лвъ. эT чл~ка до ско'та, въ дн~ь во'нже поби'хъ ве'сь первене'цъ, в ꙁемли` е^гљ=петьсте'и, ѓ^ст~ихъ я& себњ”
|
бо Мої всі первістки з синів Ізраїлевих, від людини до худоби: у той день, коли Я уразив усіх первістків у землі Єгипетській, Я освятив їх Собі
|
|
18
|
18
|
|
И$ поја%хъ леви'ты въ мњ'сто вся'каго прьвенца` сн~овъ і^и~лвъ”
|
і взяв левитів замість усіх первістків у синів Ізраїлевих;
|
|
19
|
19
|
|
эTда'х# же леви'ты эTда'нїеM” а^а^ро'нђ и^ сн~омъ е^го, эT среды` сн~овъ і^и~лвъ, слђжи'ти слђж'бђ сн~въ і^и~лвᲆ въ хра'мњ свњдњ'нїя. и^ да мо'лятся ѓ^ сн~њхъ і^и~лвыхъ. ја%ко да не бђ'детᲆ гнњвъ на сн~њхъ і^и~лвыхъ. е^гда` пристђпи'ти и^мъ къ ст~ымъ”
|
і віддав левитів Аарону і синам його із середовища синів Ізраїлевих, щоб вони відправляли служби за синів Ізраїлевих при скинії зібрання і служили охороною для синів Ізраїлевих, щоб не спостигло синів Ізраїлевих ураження, коли б сини Ізраїлеві приступили до святилища.
|
|
20
|
20
|
|
И$ сътвори` мољ=сїи и^ а^а^ро'нъ и^ ве'сь соньмъ сн~овъ і^и~лвъ, леви'томъ ја%коже ꙁаповњда` г~ь мољ=сїю ѓ^ леви'тXњ. та'ко сътвори'ша и^мᲆ сн~ве і^и~ лви”
|
І зробили так Мойсей і Аарон і вся громада синів Ізраїлевих з левитами: як повелів Господь Мойсеєві про левитів, так і зробили з ними сини Ізраїлеві.
|
|
21
|
21
|
|
И$ ѓ^чи'стишася леви'ти. і^ и^спра'ша ри'ꙁы своя`, и^ эTда'стъ я& а^а^ро'нъ эTда'нїе преD гм~ъ. и^ помоли'ся ѓ^ ни'хъ а^а^ро'нъ ѓ^чище'нїя ра'ди и^хъ”
|
І очистилися левити й омили одяг свій, і звершив над ними Аарон посвяту їх перед Господом, і очистив їх Аарон, щоб зробити їх чистими;
|
|
22
|
22
|
|
Посе'мъ внидо'ша леви'ти. слђжи'ти слђж'бы иX въ хра'мњ свњдњ'нїя. преD а^а^ро'номъ и^ преD сн~ы е^го. ја%коже повелᲇ г~ь мољ=сїю ѓ^ леви'техъ та'ко сътвори'ша”
|
після цього ввійшли левити відправляти служби свої в скинії зібрання перед Аароном і перед синами його. Як повелів Господь Мойсеєві про левитів, так і зробили вони з ними.
|
|
23
|
23
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
24
|
24
|
|
с^е е^сть ѓ^ леви'техъ, эT, к~е, лњтъ и^ вы'ш#ше. да вни'дђтъ слђжи'ти слђже'нїе, въ хра'мъ свњдњ'нїя.
|
ось закон про левитів: від двадцяти п’яти років і вище повинні вступати вони в службу для робіт при скинії зібрання,
|
|
25
|
25
|
|
эT н~ же лњтъ да ѓ^ста'нђтъ слђже'нїя, и^ да не слђжатъ по се'мъ”
|
а в п’ятдесят років повинні припиняти виконання робіт і більш не працювати:
|
|
26
|
26
|
|
И$ да слђ'жатъ бра'тїя е^го, въ хра'мњ свњдњ'нїа стрњщи` стражбђ`. а^ дњ'ла да не дњ'лаюT. та'ко сътвори` леви'тоM въ страQбњ иX”
|
тоді нехай допомагають вони братам своїм утримувати варту при скинії зібрання, працювати ж — нехай не працюють; так чини з левитами стосовно служіння їх.
|
|
Глvа, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю въ пђсты'ни сина'истњи, въ второ'е лњто, и^зшеDшимъ и^мъ и^з ꙁемля` е^гљ=пеTскїа въ, а~, мцsа гл~я”
|
І сказав Господь Мойсеєві в пустелі Синайській на другий рік після виходу їх із землі Єгипетської, у перший місяць, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
Рцы` да сътворя'тъ сн~ве і^и~льстїи па'схђ въ' время е^я`”
|
нехай сини Ізраїлеві звершать Пасху в призначений для неї час:
|
|
3
|
3
|
|
Въ д~і, дн~ь, мцsа, а~, къ ве'черђ. и^ сътвори'ши ю& въ' время е^я`, по ꙁако'нђ е^я`, и^ по сђдђ` е^я` сътвори'ши я&”
|
у чотирнадцятий день цього місяця ввечері звершіть її в призначений для неї час, за всіма постановами і за всіма обрядами її звершіть її.
|
|
4
|
4
|
|
И$ реq мољ=сїи сн~омъ і^и~льскиM, сътвори'те па'схђ”
|
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим, щоб звершили Пасху.
|
|
5
|
5
|
|
И$ сътвори`ша па'схђ, начина'ющђся, а~, мцsђ, въ д~і дн~ь. въ пђсты'ни сина'исᲄеи, ја%коже повелњ` г~ь мољ=сїю, та'ко сътвори'ша сн~ве і^и~лви”
|
І звершили вони Пасху в перший місяць, у чотирнадцятий день місяця ввечері, у пустелі Синайській: в усьому, як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили сини Ізраїлеві.
|
|
6
|
6
|
|
И$ прїидо'ша мђж'и и^же бᲇхђ нечисᲄи ѓ^ дш~и чл~чи, и^ не можа'хђ сътвори'ти па'схи, въ то'и дн~ь, и^ прїидо'ша преD мољ=сїа и^ а^а^ро'на въ то'и дн~ь,
|
Були люди, які були нечисті від дотику до мертвих тіл людських, і не могли звершити Пасху в той день; і прийшли вони до Мойсея й Аарона в той день,
|
|
7
|
7
|
|
и^ реко'ша к немђ, м^ы нечи'сты е^сми ѓ^ дш~и чл~чи, чесо` ра'ди намъ не досто'итъ принести` да'ръ г~ђ въ' в'ремя е^го, посредњ сн~въ і^и~лвъ”
|
і сказали йому ті люди: ми нечисті від дотику до мертвих тіл людських; для чого нас позбавляти того, щоб ми принесли приношення Господу в призначений час серед синів Ізраїлевих?
|
|
8
|
8
|
|
Рече же мољ=сїи к ни'мъ ста'ните т^ђ, да слы'шђ г~ь ѓ^ ваs чт^о повели'тъ”
|
І сказав їм Мойсей: постійте, я послухаю, що повелить про вас Господь.
|
|
9
|
9
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
10
|
10
|
|
гл~и сн~омъ і^и~лвымъ рекїи” Чл~къ чл~къ и^же а'ще бђ'деT нечи'стъ ѓ^ дш~и чл~чи. и^л^и на пђти` дале'че, и^л^и въ васъ, и^л^и в роже'нїи ва'шемъ, и^ да сътвори'тъ па'схђ г~ђ”
|
скажи синам Ізраїлевим: якщо хто з вас або з нащадків ваших буде нечистий від доторкання до мертвого тіла, або буде в далекій дорозі, то і він повинен звершити Пасху Господню;
|
|
11
|
11
|
|
Въ мцsъ вторы'и. въ д~і дн~ь мцsа къ ве'черђ, да сътворя'тъ ю&, съ ѓ^прњ'сноки съ горчи'цами, да ја%дя'тъ ю&”
|
у чотирнадцятий день другого місяця ввечері нехай такі звершать її і з опрісноками і гіркими травами нехай їдять її;
|
|
12
|
12
|
|
Не ѓ^ста'вятъ же эT нея` наё%трїя, и^ ко'сти да не съкрђша'тъ эT нея`, по всемђ` ꙁако'нђ па'схи да сътворяT ю&”
|
і нехай не залишають від неї до ранку і кістки її не розтрощують; нехай звершать її за всіма уставами про Пасху;
|
|
13
|
13
|
|
Чл~къ же и^же а'ще чи'стъ бђ'детъ и^ на пђти` дале'че нњ'сть, и^ ѓ^ста'нетъ сътвори'ти па'схђ, потреби'тся дш~а т^а эT людїи' свои^хъ, ја'ко да'ра гн~я не прине'съ въ' время е^го, грњхъ сво'и прїиметъ чл~къ то'и”
|
а хто чистий і не знаходиться в [далекій] дорозі і не звершить Пасхи, — знищиться душа та з народу свого, тому що він не приніс приношення Господу у свій час: понесе на собі гріх людина та;
|
|
14
|
14
|
|
А$ще л^и прїидеT к ва'мъ прише'лецъ въ ꙁе'млю вашђ, и^ сътвори'тъ па'схђ г~ђ, по ꙁако'нђ па'схи, и^ по' чинђ е^я`, та'ко сътвори'тъ е^я`” Зако'нъ е^ді'нъ да бђ'детъ вамъ, и^ прише'лцђ и^ т^ђꙁемцђ”
|
якщо буде жити у вас прибулець, то і він повинен звершити Пасху Господню: за уставом про Пасху і за обрядом її він повинен звершити її; один устав нехай буде у вас і для прибульця і для тубільця.
|
|
15
|
15
|
|
И$ въ дн~ь во'нже поста'вися храмъ, покры'лъ ѓ%блакъ хра'мъ, и^ до'мъ свᲇдњ'нїя, эT вече'ра же бᲇа'ше на хра'мњ а^ки ꙁаря` ѓ%гнена до заё%трїя.
|
У той день, коли поставлена була скинія, хмара покрила скинію одкровення, і з вечора над скинією ніби вогонь видний був до самого ранку.
|
|
16
|
16
|
|
та'ко бысть всегда`, ѓ%блак# покрыва'ше е^го вᲆ дн~ь, а^ ꙁаря ѓ%гнена но'щїю”
|
Так було і завжди: хмара покривала її [удень] і подоба вогню вночі.
|
|
17
|
17
|
|
Є$гда же эTстђпа'ше ѓ%блаk эT хра'ма, по си'хъ въздвиꙁа'хђся сн~ве і^и~льᲄестїи, на мњ'сто на нем#же стоя'ше ѓ%блакъ. та'мо въполча'хђся сн~ве і^и~лви”
|
І коли хмара піднімалася від скинії, тоді сини Ізраїлеві вирушали в путь, і на місці, де зупинялася хмара, там зупинялися станом сини Ізраїлеві.
|
|
18
|
18
|
|
По повелњ'нїю гн~ю да въста'ютъ сн~ве і^и~лви. и^ по велњнїемъ гн~имъ ста'нђтъ вᲆ вся' дн~и, в ня'же ѓ^сњня'етъ ѓ%блакъ на хра'мᲇ да вᲆполча'юTся сн~ве і^и~лви”
|
За повелінням Господнім вирушали сини Ізраїлеві в путь, і за повелінням Господнім зупинялися: весь той час, коли хмара стояла над скинією, і вони стояли;
|
|
19
|
19
|
|
Є$гда' же премедлитъ ѓ%блакъ на хра'мњ дн~и мно'ги. да снабдяT сн~ве і^ил~ьтестїи снабдњ'нїе гн~е, и^ да не въста'юᲄъ”
|
і якщо хмара довгий час була над скинією, то і сини Ізраїлеві додержувалися цієї вказівки Господа і не вирушали;
|
|
20
|
20
|
|
И$ бђ'детъ е^гда` покры'етъ ѓ%блакъ дн~и чте'ныя на храмъ, гл~омъ гн~иM да ста'ютъ, и^ по велњ'нїемъ гн~имъ да подвижђтся”
|
іноді ж хмара недовгий час була над скинією: вони за вказівкою Господньою зупинялися, і за вказівкою Господньою вирушали у путь;
|
|
21
|
21
|
|
Бђ'детъ же е^гда` бђ'деT ѓ%блакъ эT ве'чера до ꙁаё%трїа, и^ а'ще въꙁдви'гнется ѓ%блакъ заё%тра, да въꙁдви'гнђтся дн~їю, и^л^и но'щїю.
|
іноді хмара стояла тільки від вечора до ранку, і зранку піднімалася хмара, тоді і вони вирушали; або день і ніч стояла хмара, і коли піднімалася, і вони тоді вирушали;
|
|
22
|
22
|
|
и^ а'ще подви'гнется ѓ%блакᲆ и^ да по'идTђ” И$л^и дн~ь, и^л^и мцsъ, и^л^и дн~їи ё^мно'житъ ѓ%блакъ ѓ^сеня'ющъ на не'мъ” да ста'нђтъ сн~ове і^и~лви, и^ да не въꙁдвиꙁа'ются. въ эTстђпле'нїи е^го, въꙁдвизашеся”
|
або, якщо два дні, або місяць, або кілька днів стояла хмара над скинією, то і сини Ізраїлеві стояли і не вирушали в путь; а коли вона піднімалася, тоді вирушали;
|
|
23
|
23
|
|
ЈА/коже по велњ'нїемъ гн~имъ въполча'ются, и^ по велњ'нїемъ гн~имъ да эTи'дђтъ, снабдњ'нїе гн~е да снабдᲇша по повеле'нїи гн~и, в рђцњ мољ=сїинњ”
|
за вказівкою Господньою зупинялися, і за вказівкою Господньою вирушали в путь: додержувалися вказівки Господньої за повелінням Господнім, даним через Мойсея.
|
|
Глvа, і~”
|
Глава 10
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
сътвори` себњ дв^њ трђбы` сре'бряны кова'ны съᲄвори'ши я& и^ да бђ'дета т^и на съзва'нїе со'ньмђ, и^ въставля'ти по'лки”
|
зроби собі дві срібні труби, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для зняття станів;
|
|
3
|
3
|
|
И$ да трђ'биши и'ма, и^ да събере'ᲄся к тебњ` ве'сь со'ньмᲆ преD две'рми хра'ма свњдњ'нїя”
|
коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу в скинію зібрання;
|
|
4
|
4
|
|
А/ще л^и е^ди'ною трђбо'ю въстрђ'бятъ, да прїидђт# к тебњ вс^и кн~ѕи и^ ты'сящники і^и~льтестїи”
|
коли однією трубою засурмлять, зберуться до тебе князі й тисячоначальники Ізраїлеві;
|
|
5
|
5
|
|
И$ да трђ'бите въ ꙁна'менїе. и^ да въꙁдви'жђтся по'лцы въполча'ющїися на въсто'ки”
|
коли засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до сходу;
|
|
6
|
6
|
|
И$ да въстрђ'бите въ ꙁна'менїе вто'рое, и^ да възDви'гнTђся по'лцы въполча'ющїися эT ю'га” И$ да въстрђ'бите вᲆ ꙁна'менїе тре'тїе, и^ да ся въꙁдви'гнђтъ по'лцы, въполча'ющїися эT мо'ря” И$ да въстрђ'бите въ ꙁна'менїе четве'ртое, и^ въꙁдви'гнђтся по'лцы въполча'ющїися эT сњ'вера. ꙁна'менїя же да въстрђ'бятъ въ воздви'женїе иX”
|
коли в другий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півдня; [коли засурмите в третій раз тривогу, піднімуться стани, що стають до моря; коли в четвертий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півночі;] тривогу нехай сурмлять при вирушенні їх у путь;
|
|
7
|
7
|
|
Є$гда' же събере'те со'нмᲆ, да въстрђбите не въ ꙁна'менїе.
|
а коли потрібно зібрати зібрання, сурміть, але не тривогу;
|
|
8
|
8
|
|
сн~ве же а^а^ро'ни жерцы да трђ'бятъ трђба'ми, и^ да бђ'детъ ва'мъ зако'нъ вњ'чныи в роже'нїя ваша”
|
сини Ааронові, священики, повинні сурмити трубами: це буде вам постановою вічною у роди ваші;
|
|
9
|
9
|
|
А/ще ли и^ꙁы'идете на' брань въ земли` ва'шеи къ сђпоста'тоM сђпроти'вящимся вамъ, и^ воZтрђби'те, и^ съꙁна'менђ'итеся трђба'ми, и^ въспомяне'теся преD гм~ъ” і^ и^ꙁба'витеся эT вра'гъ ва'шихъ”
|
і коли підете на війну в землі вашій проти ворога, що нападає на вас, сурміть тривогу трубами, — і будете пом’януті перед Господом, Богом вашим, і врятовані будете від ворогів ваших;
|
|
10
|
10
|
|
Въ дн~ь же весе'лїа ва'шего и^ въ пра'здникахъ ва'шихъ, и^ въ новомњ'сечїа'хъ ва'шиX, да въстрђ'бите трђба'ми. и^ на вс^есъж#же'нїе и^ на тре'бы сп~се'нїи ва'шиX, и^ да бђдTђ ваM на въспомина'нїе преD бм~ъ ва'шиM, а%зъ г~ь б~ъ вашъ”
|
і в день радости вашої, і в свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть трубами при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших, — і це буде нагадуванням про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
|
|
11
|
11
|
|
И$ бы'сть въ второ'е лњто въ вторы'и мцsъ, въ к~ мцsа, въꙁнесе'ся ѓ%блаk эT хра'ма свњдњ'нїа.
|
У другий рік, у другий місяць, у двадцятий день місяця піднялася хмара від скинії одкровення;
|
|
12
|
12
|
|
и^ въꙁDвиго'шася сн~ове і^и~леви, съ со'ньмы свои'ми эT пђсты'ни сина'искїа, и^ ст^а ѓ%блакъ въ пђсты'ни фара'ни”
|
і вирушили сини Ізраїлеві за станами своїми з пустелі Синайської, і зупинилася хмара в пустелі Фаран.
|
|
13
|
13
|
|
И$ въꙁдви'гнђшася первїи съ гла'сомъ гн~имъ, рђко'ю мољ=сїе^вою.
|
І піднялися вони в перший раз, за велінням Господнім, даним через Мойсея.
|
|
14
|
14
|
|
и^ въꙁдвиго'ша ꙁна'менїе по'лка сн~въ и^ю'динъ, пе'рвыи съ си'лою своею, наD си'лою же иX наа^ссо'н#, сн~ъ а^минода'вль”
|
Піднято було по-перше прапор стану синів Іудиних за ополченнями їх; над ополченням їх Наассон, син Аминадава;
|
|
15
|
15
|
|
НаD си'лою же племе'ни сн~въ и^саха'ровъ наџана'елъ, сн~ъ сога'ровъ”
|
і над ополченням коліна синів Іссахарових Нафанаїл, син Цуара;
|
|
16
|
16
|
|
НаD си'лою же племе'ни сн~въ ꙁаё^ло'нь, е^лїа'въ сн~ъ хело'нь”
|
і над ополченням коліна синів Завулонових Елиав, син Хелона.
|
|
17
|
17
|
|
И$ да слага'ютъ хра'мъ и^ въздвиго'шася сн~ве герсо'ни, и^ сн~ве мераринњ, нося'щи хра'мъ”
|
І знята була скинія, і пішли сини Гирсонові і сини Мерарині, що носять скинію.
|
|
18
|
18
|
|
И$ въꙁдви'жеся зна'менїе по'лка рђви'мля, съ си'лою свое^ю, наD си'лою же е^го и^е^лисђ'ръ сн~ъ седиё%ровъ”
|
І піднято було прапор стану Рувимового за ополченнями їх; і над ополченням його Елицур, син Шедеура;
|
|
19
|
19
|
|
НаD си'лою же племе'ни сн~овъ симеѓ%нь саламїилъ сн~ъ сђрисаDда'евъ”
|
і над ополченням коліна синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая;
|
|
20
|
20
|
|
НаD си'лою же племе'ни сн~в# га'довъ, е^лиса'фъ сн~ъ рагђ'илевъ”
|
і над ополченням коліна синів Гадових Елиасаф, син Регуїла.
|
|
21
|
21
|
|
И$ да въꙁдви'гнђтся сн~ве каа'џовы, въꙁдвиꙁа'ющїи ст~ая, и^ да поста'вятъ хра'мъ до'ндеже сїи прїидTђ”
|
Потім пішли сини Каафові, що носять святилище; скинія ж була поставлена до приходу їх.
|
|
22
|
22
|
|
И$ да въздви'гнется зна'менїе по'лка е^фрњмля съ си'лою свое^ю, наD си'лою же е^го е^лиса'ма сн~ъ семиё%довᲆ”
|
І піднято було прапор стану синів Єфремових за ополченнями їх; і над ополченнями їх Елишама, син Аммиуда;
|
|
23
|
23
|
|
НаD си'лою же племе'ни сн~овъ манасїинъ гамалеи'лъ сн~ъ фадасђ'ровъ”
|
і над ополченням коліна синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура;
|
|
24
|
24
|
|
НаD си'лою же племе'ни сн~овъ венїами'нь а^вида'нъ сн~ъ гадеѓ%новъ”
|
і над ополченням коліна синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія.
|
|
25
|
25
|
|
И$ да въꙁдви'гнется ꙁна'менїе по'лка сн~овъ да'новыхъ, послњ'днїи всњ'хъ по'лкъ съ си'лою свое^ю, наD си'лою же иX а^хие^ꙁе'ръ сн~ъ а^мисада'евъ”
|
Останнім із усіх станів піднято було прапор стану синів Данових з ополченнями їх; і над ополченням Ахиєзер, син Аммишаддая;
|
|
26
|
26
|
|
НаD си'лою же племе'ни сн~овъ а^сирь фагееl, сн~ъ е^хра'нь”
|
і над ополченням коліна синів Асирових Пагиїл, син Охрана;
|
|
27
|
27
|
|
НаD си'лою же пле'мени сн~оv неџали'мль, ахи'ръ сн~ъ е^на'нь”
|
і над ополченням коліна синів Неффалимових Ахира, син Енана.
|
|
28
|
28
|
|
Сїи полки сн~овъ і^и~лвъ, съ си'лою и^хъ и^ та'ко въꙁдвиго'шася”
|
Ось порядок ходу синів Ізраїлевих за ополченнями їх. І вирушили вони.
|
|
29
|
29
|
|
Рече же мољ=сїи и^ѓ^ва'вђ сн~ђ рагђ'илевђ мадїа'нинђ, те'стю мољ=сїѓ^вђ, въста'емᲆ м^ы на мњ'сто ѓ^ не'мже г~ь рекїи. дамъ е& вамъ, пои^ди` с на'ми сътвори'мъ тебъ добро`, ја%ко г~ь до'брњ гл~а ѓ^ і^и~ли”
|
І сказав Мойсей Ховаву, сину Рагуїловому, мадианитянину, родичеві Мойсея: ми вирушаємо в те місце, про яке Господь сказав: вам віддам його; йди з нами, ми зробимо тобі добро, тому що Господь добре прорік про Ізраїль.
|
|
30
|
30
|
|
эTвњща` к немђ` не идђ`, н^о въ зе'млю мою`, и^ в роже'нїе мое` и^дђ`”
|
Але він сказав йому: не піду; я піду у свою землю і на свою батьківщину.
|
|
31
|
31
|
|
И$ реq, не ѓ^ста'ни насъ поне'же б^њ с на'ми въ пђсты'ни, и^ бђ'деши в наs ста'рецъ”
|
Мойсей же сказав: не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і будеш для нас оком;
|
|
32
|
32
|
|
И$ бђ'детъ а^ще и'деши с на'ми, эT бл~га сего` е^же г~ь намъ сътвори'тъ, бл~го сътвори'мъ и^ тебњ”
|
якщо підеш з нами, то добро, яке Господь зробить нам, ми зробимо тобі.
|
|
33
|
33
|
|
эTи^до'ша же эT горы` гн~я въ пђт'ь тр^и дн~и. и^ ковче'гъ ꙁавњта гн~я преди и^дя'ше преD ни'ми въ пђт'ь тр^и дн~и сᲆгляда'ти иM ста'на”
|
І вирушили вони від гори Господньої на три дні путі, і ковчег завіту Господнього йшов перед ними три дні путі, щоб знайти їм місце, де зупинитися.
|
|
34
|
34
|
|
И$ бы'сть е^гда` въꙁдвиꙁа'хђ ковче'гъ, ре'че мољ=сїи, въста'ни г~и, да раꙁ#сы'плются вра'ꙁи твои`, и^ вс^и ненави'дящїи тебе` да побњ'гнђтъ эT лица` твое^го”
|
І хмара Господня осіняла їх вдень, коли вони вирушали зі стану.
|
|
35
|
35
|
|
И$ въ поста'вленїи ковче'га рече” Въꙁвраща'и г~и тысђща теM въ і^и~ли.
|
Коли піднімався ковчег у путь, Мойсей говорив: встань, Господи, і розвіються вороги Твої, і побіжать від лиця Твого ненависники Твої!
|
|
36
|
36
|
|
ѓ%блакъ же гн~ь бы'сть на ниX въ дн~ь е^гда` въꙁдвиза'хђся с по'лка”
|
А коли зупинявся ковчег, він говорив: повернись, Господи, до тисяч і десятків тисяч Ізраїля!
|
|
Глvа, а~і”
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
|
И$ бы'ша людїе ро'пщђще ꙁла'я преD гм~ъ. и^ слы'ша г~ь и^ раꙁ#гнњ'вася гнњ'вомъ, и^ раZгорњ'ся в ниX ѓ%гнь эT г~а, и^ потреби` ча'сᲄь е^ді'нђ эT поlка”
|
Народ став нарікати вголос на Господа; і Господь почув, і запалав гнів Його, і загорівся у них вогонь Господній, і начав знищувати край стану.
|
|
2
|
2
|
|
Възопи'шаже лю'дїе къ мољ=сїю, и^ помоли'ся мољ=сїи къ г~ђ, и^ ё^ста'вися ѓ%гнь.
|
І заволав народ до Мойсея; і помолився Мойсей Господу, і затих вогонь.
|
|
3
|
3
|
|
и^ проꙁва'ся и'мя мњ'стђ томђ запале'нїе, ја^ко раꙁгорњ'ся в ниX ѓ%гнь эT г~а”
|
І нарекли ім’я місцю цьому: Тавера*, тому що загорівся у них вогонь Господній.
|
|
4
|
4
|
|
Прїидо'ша же и^же в ниX, пожада'ша похотњ'нїе” И$ сњд'ше пла'кахђся сн~ове і^и~лви. и^ реко'ша, кто` н^ы напита'етъ мя'съ”
|
Прибульці між ними стали виявляти примхи; а з ними і сини Ізраїлеві сиділи і плакали й говорили: хто нагодує нас м’ясом?
|
|
5
|
5
|
|
Помянђх'оM бо ры'бы ја%же ја%до'хомъ въ ꙁемли` е^гљ=пеTстњ, тђ'не” И$ смо'квы и^ ды'ни, лђ'къ, и^ червле'ныи лђ'къ, и^ чесноk”
|
Ми пам’ятаємо рибу, яку в Єгипті ми їли задарма, огірки і дині, і цибулю, і ріпчасту цибулю і часник;
|
|
6
|
6
|
|
А$ нн~њ дш~а на'ша и^схла`, ничто'же то'чїю ма'нна преD ѓ^чима на'шима”
|
а нині душа наша знемагає; нічого нема, тільки манна в очах наших.
|
|
7
|
7
|
|
Ма'нна же бя'ше а^ки сњмя корїа'ндрово е^сть, ѓ^бли'чїе е^го ја%ко ѓ^бли'чїе би'сера чи'ста”
|
Манна ж була подібна коріандровому насінню, на вигляд, як бдолах;
|
|
8
|
8
|
|
И$схожда'хђ лю'дїе, и^ събира'хђ, и^ меля'хђ в же'рновнаX, и^ толца'хђ въ стђ'пахъ, и^ варя'хђ въ горшка'хъ, и^ творя'хђть е^ю` потре'бники, и^ бяше вкђше'нїе е^го, ја%ко вкђше'нїе мђки` съ е^ле'ѓм#”
|
народ ходив і збирав її, і молов у жорнах або товк у ступі, і варив у казані, і робив із неї коржі; смак же її подібний був до смаку коржів з єлеєм.
|
|
9
|
9
|
|
Є$гда' же схожда'ше роса` на по'лкъ но'щїю, схожда'ше же ма'нна на' ня”
|
І коли роса сходила на стан уночі, тоді сходила на нього і манна.
|
|
10
|
10
|
|
И$ ё^слы'ша мољ=сїи пла'чющихся и^хъ въ со'нмXњ своиX, ко'ждо иX преD свои'ми две'рми, и^ разгнњ'вася г~ь гнњ'вомъ ѕњло, и^ преD мољ=сїѓM бњше зл^о”
|
Мойсей чув, що народ плаче в сімействах своїх, кожен біля дверей намету свого; і сильно запалав гнів Господній, і прикро було Мойсеєві.
|
|
11
|
11
|
|
Реq мољ=сїи къ г~ђ, въскђ'ю ꙁаѕли` рабђ` свое^мђ, почто^ не ѓ^брњтоX блгDти преD тобо'ю, е^же въꙁложи'ти напа'сть людїи сихᲆ на' мя”
|
І сказав Мойсей Господу: для чого Ти мучиш раба твого? і чому я не знайшов милости перед очима Твоїми, що Ти поклав на мене тягар усього народу цього?
|
|
12
|
12
|
|
Є$да` а'ꙁъ е^смь въ ё^тро'бњ ꙁача'лъ вс^я лю'ди сїа, и^л^и а'ꙁъ е^смь роди'лъ я`, ја%ко да гл~еши м^и въꙁми` и^хъ на ра'мђ твою`, ја%коже дои'лица носитъ дои'мыя, въ зе'млю е^ю'же кля'ся эTц~емъ и^хъ”
|
хіба я носив в утробі весь народ цей, і хіба я народив його, що Ти говориш мені: неси його на руках твоїх, як нянька носить дитину, в землю, що Ти з клятвою обіцяв батькам його?
|
|
13
|
13
|
|
эTкђ'дђ мн^њ мя'са да'ти всњмъ лю'демъ симъ, ја%ко пла'чютъ на' мя гл~юще, да'ждь н^ы мя'са да ја%мы”
|
звідки мені взяти м’яса, щоб дати всьому народу цьому? бо вони плачуть переді мною і говорять: дай нам їсти м’яса.
|
|
14
|
14
|
|
Не могђ а'ꙁъ е^диn вести` людїи сихъ, ја%котяжча'иши мене` е^сть”
|
Я один не можу нести весь народ цей, тому що він важкий для мене;
|
|
15
|
15
|
|
А/ще л^и та'котвори'ши мн^њ, побїи м^я побїе'нїем#, а%ще л^и е^смь ѓ^брњ'лъ блгDть преD тобо'ю, да не ви'жђ заѕлњ'нїя мое^го”
|
коли Ти так чиниш зі мною, то краще умертви мене, якщо я знайшов милість в очах Твоїх, щоб мені не бачити нещастя мого.
|
|
16
|
16
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, събери` м^и, о~, мђ'жъ эT ста'рецъ і^и~лвъ, ја%же т^ы саM вњси, ја%котїи сђть ста'рцы люDстїи, и^ книhчїя и^хъ. и^ да приведе'ши я& въ хра'м# свњдњ'нїа, и^ да ста'нђтъ та'мо с тобо'ю”
|
І сказав Господь Мойсею: збери Мені сімдесят мужів зі старійшин Ізраїлевих, яких ти знаєш, що вони старійшини і наглядачі його, і візьми їх до скинії зібрання, щоб вони стали там з тобою;
|
|
17
|
17
|
|
И$ сни'дђ, и^ гл~ю та'мо с тобо'ю и^ ё^и^мђ` эT' дх~а и^же при тебњ, и^ въꙁложђ` на' ня да подо'имђтᲆ с тобо'ю, накаꙁа'нїе людїе тїи, да не во'диши т^ы е^ди'нъ”
|
Я зійду, і буду говорити там з тобою, і візьму від Духа, Який на тобі, і покладу на них, щоб вони несли з тобою тягар народу, а не один ти носив.
|
|
18
|
18
|
|
Лю'дем# же рече'ши ѓ^чи'ститеся до ꙁаё%трїа да ја^сᲄе мя'са, ја%ко пла'кастеся преD гм~ъ, гл~юще, кто` н^ы напита'етъ мясъ, ја%ко добрњ'е н^ы бы'сть въ е^гљ=птњ, и^ да'стᲆ г~ь ваM мя'са ја%сти, и^ ја%сте мя'са”
|
Народу ж скажи: очистіться до завтрашнього дня, і будете їсти м’ясо; оскільки ви плакали голосно до Господа і говорили: хто нагодує нас м’ясом? добре нам було в Єгипті, — то і дасть вам Господь м’ясо, і будете їсти [м’ясо]:
|
|
19
|
19
|
|
Не е^ди'нъ дн~ь да ја^сте н^и два`, н^и е~, дн~їи, н^и і~ дн~їи, н^и к~ дн~ь”
|
не один день будете їсти, не два дні, не п’ять днів, не десять днів і не двадцять днів,
|
|
20
|
20
|
|
Но^ ве'сь мцsь ја%сте, до'ндеже и^ꙁы'детъ и^ꙁ но'ꙁдрїи ва'шихъ, и^ бђ'детъ ваM в ме'рꙁость, ја%ко не покори'стеся г~ђ, и^же е^сть въ ваs. и^ пла'кастеся преD ниM гл~юще, въскђ'ю б^њ на'мъ и^ꙁы'ити и^ꙁ# е^гљ=пта”
|
але цілий місяць [будете їсти], поки не піде воно з ніздрів ваших і не зробиться для вас огидним, за те, що ви знехтували Господа, Який серед вас, і плакали перед Ним, говорячи: для чого було нам виходити з Єгипту?
|
|
21
|
21
|
|
Рече же мољ=сїи, х~, ты'сящъ людїи сихъ, в ни'х же а%зъ е^смь, ты же рече мя'съ и^мъ да'мᲆ, да ја^дяT мцsъ дн~їи”
|
І сказав Мойсей: шістсот тисяч піших у народі цьому, серед якого я знаходжуся; а Ти говориш: Я дам їм м’ясо, і будуть їсти цілий місяць!
|
|
22
|
22
|
|
Є$да` ѓ^вча'та, и^ли воло'ве, и^ско'лются и^мъ, да иM доста'нет#. и^л^и вс^я ры'бы морскїа, съберђтся и^мъ и^ доста'нетъ и^м#”
|
чи заколоти всіх овець і волів, щоб їм вистачило? або вся риба морська збереться, щоб задовольнити їх?
|
|
23
|
23
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю. е^да рђка гн~я не постигнетъ с^е, нн~њ же въраꙁђмњеши а^ще пости'гнетъ сло'во мое и^ли` н^и”
|
І сказав Господь Мойсею: хіба рука Господня коротка? нині ти побачиш, чи збудеться слово Моє до тебе, чи ні?
|
|
24
|
24
|
|
І$ и^зы'иде мољ=сїи, и^ гл~а лю'деM словеса` гн~я. и^ събра`, о~, мQђ эT ста'рецъ люDскихъ. и^ поста'ви я& ѓ%крsтъ хра'ма”
|
Мойсей вийшов і сказав народу слова Господні, і зібрав сімдесят мужів зі старійшин народу і поставив їх біля скинії.
|
|
25
|
25
|
|
И$ сни'де г~ь въ ѓ%блацњ и^ гл~а к немђ`. и^ ёя` эT' дх~а и^же на не'мъ, и^ въꙁложи` на о~ старецъ, ја%коже препочи` дх~ъ на ниX и^ пррoковаша, и^ посеM не преста'ша”
|
І зійшов Господь у хмарі, і говорив з ним, і взяв від Духа, Який на ньому, і дав сімдесятьом мужам старійшинам. І коли спочив на них Дух, вони стали пророкувати, але потім перестали.
|
|
26
|
26
|
|
И$ ѓста'ста дв^а мђжа в по'лцњ, и%мя е^ди'номђ е^лда'дъ и%мя второ'мђ мода'дъ, и^ препочи` на ниX дх~ъ, и^ сїа же бњ'ста эT в#пи'саныX, н^о не прїидо'ста къ хра'мђ, и^ пррoковаша въ по'лцњ”
|
Двоє з мужів залишилися в стані, одному ім’я Елдад, а другому ім’я Модад; але і на них спочив Дух [вони були з числа записаних, тільки не входили до скинії], і вони пророкували в стані.
|
|
27
|
27
|
|
И прибњж'е ю%ноша и^сповњ'да мољ=сїю, и^ рече. гл~я е^лдаD и^ мода'дъ пррoкђютъ въ по'лцњхъ”
|
І прибіг отрок, і доніс Мойсеєві, і сказав: Елдад і Модад пророкують у стані.
|
|
28
|
28
|
|
И$ эTвњща` и^сђ'съ на'винъ преDстоя'й мољ=сїю и^ꙁбра'нныи е^мђ`, и^ реq г~и мо'и мољ=сїю ꙁапрети` и^мᲆ”
|
У відповідь на це Ісус, син Навина, служитель Мойсея, один із обраних його, сказав: господарю мій Мойсею! заборони їм.
|
|
29
|
29
|
|
Рече же е^мђ мољ=сїи. е^да` ревнђ'еши ли т^ы мене` ра'ди, т^о кто` б^ы да'лъ всњмъ лю'деM пррoкы, е^да` да'сᲄъ г~ь дх~ъ сво'и на' ня”
|
Але Мойсей сказав йому: чи не ревнуєш ти за мене? о, якби усі в народі Господньому були пророками, коли б Господь послав Духа Свого на них!
|
|
30
|
30
|
|
І$ иде мољ=сїи са'мъ въ по'лкъ, и^ ста'рцы і^и~льтестїи,
|
І повернувся Мойсей у стан, він і старійшини Ізраїлеві.
|
|
31
|
31
|
|
и^ дх~ъ и^ꙁы'иде эT г~а і^ и^ꙁведе` красте'ли и^ꙁ мо'ря, и^ наведе` на по'лкᲆ дн~ь хо'дђ эTсю'дђ, и^ дн~ь хо'дђ эT ѓ^вђ'дђ ѓ%крsтъ полка`, ја%ко два ла'кти эT ꙁемля`”
|
І піднявся вітер від Господа, і приніс від моря перепелів, і накидав їх біля стану, на день шляху по одну сторону і на день шляху по другу сторону біля стану, майже на два лікті від землі.
|
|
32
|
32
|
|
И$ въста'вше лю'дїе ве'сь дн~ь и^ всю` но'щъ, и^ ве'сь дн~ь наё'трїя, и^ събра'ша кра'стели, и^же ма'ло събра` кт^о і~, спђ'ды, і^ и^с#сђши'ша себњ` сђшани'ца ѓ%крстъ поlка`”
|
І встав народ, і весь той день, і всю ніч, і весь наступний день збирали перепелів; і хто мало збирав, той зібрав десять хомерів; і розклали їх для себе навколо стану.
|
|
33
|
33
|
|
И$ мя'са бя'хђ и^мъ е^ще` въ ꙁђбXњ и^х#, прежде ѓ^скђдњ'нїа, и^ г~ь раꙁгнњ'вася ѕњло на' люди, и^ пораꙁи` г~ь лю'ди вре'домъ вели'кимъ ѕњло.
|
М’ясо ще було в зубах їхніх і не було ще з’їдене, як гнів Господній запалав на народ, і вразив Господь народ дуже великою пошестю.
|
|
34
|
34
|
|
и^ проꙁва'ся мњ'стот^о гро'бъ похотњ'нїя, ја%кот^ђ погребо'ша лю'ди похотњ'вшая”
|
І нарекли ім’я місцю цьому: Киброт-Гаттаава*, тому що там поховали примхливий народ.
|
|
35
|
35
|
|
И въꙁдвиго'шася лю'ди эT гро'бъ похотњ'нїя въ а^сиро'џъ, и^ бы'ша лю'дїе въ а^сиро'џњ”
|
Від Киброт-Гаттаави рушив народ в Асироф, і зупинився в Асирофі.
|
|
Глvа, в~і”
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
|
И$ въꙁгл~аста марїаM і^ а^а^ро'нᲆ. на мољ=сїа жены` ради мђряниня ю%же поя` мољ=сїи, ꙁане б^о женђ` поя мђр'ининю,
|
І дорікали Маріам і Аарон Мойсею за дружину ефіоплянку, яку він узяв, — тому що він узяв за себе ефіоплянку, —
|
|
2
|
2
|
|
и^ реко'ста, е^да` л^и мољ=сїю е^ді'номђ гл~а г~ь” О$у'бо и^ намᲆ гл~алъ е^сть, и^ ё^слы'ша г~ь”
|
і сказали: чи одному Мойсеєві говорив Господь? чи не говорив Він і нам? І почув це Господь.
|
|
3
|
3
|
|
Чл~къ же мољ=сїи кро'токъ е^сть ѕњло, паче всњх# чл~къ сђщихъ на ꙁемли`”
|
Мойсей же був чоловік найлагідніший з усіх людей на землі.
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече г~ь внеза'пђ къ мољ=сїѓ^ви і^ аа^ро'нђ, и^ къ марїа'ми и^ꙁы'дите в^ы трїе въ хра'м# свњдњнїя,
|
І сказав Господь раптово Мойсею й Аарону і Маріамі: вийдіть ви троє до скинії зібрання. І вийшли всі троє.
|
|
5
|
5
|
|
и^ и^ꙁы'идоша трїе в# храM свњдњнїя” И$ сни'де г~ь въ столпњ` ѓ%блачнњ, и^ сᲄа ё^ две'рїи хра'ма свᲇдњнїя, и^ възва` а^а^рона и^ марїа'мъ, і^ и^зыдо'ста ѓ%ба”
|
І зійшов Господь у хмарному стовпі, і став біля входу в скинію, і покликав Аарона і Маріам, і вийшли вони обоє.
|
|
6
|
6
|
|
И$ рече и^мъ послђшаите слове'съ мои^хъ, а^ще бђдет# въ ваs пррoкъ гн~ь въ видњнїи е^мђ позна'юся, и^ въ снњ` возгл~ю е^мђ”
|
І сказав: слухайте слова Мої: якщо буває у вас пророк Господній, то Я відкриваюся йому у видінні, уві сні говорю з ним;
|
|
7
|
7
|
|
А$ не та'ко ја%ко рабђ` мое^мђ мољ=сїю. въ все'мъ домђ` мое^мъ вњ'ренъ е^сᲄь”
|
але не так з рабом Моїм Мойсеєм, — він вірний у всьому домі Моїм:
|
|
8
|
8
|
|
И$ ё^сты` къ ё^сто'мъ гл~ю е^мђ. въ видњнїи, а^ не гада'нїемъ, и^ сла'вђ гн~ю ви'дњ. и^ почто'же не ё^боа'стеся гл~ати на раба` мое^го мољ=сїа,
|
вустами до вуст говорю Я з ним, і явно, а не в гаданнях, і образ Господа він бачить; як же ви не убоялися дорікати рабу Моєму, Мойсеєві?
|
|
9
|
9
|
|
и^ гнњв# ја%рости гн~я бысть на ниX и^ эTи'де”
|
І запалав гнів Господа на них, і Він відійшов.
|
|
10
|
10
|
|
И$ ѓ^блаk эTстђпи' эT хра'ма. се' же марїаM прокаже'на бяше ја^ко снњ'гъ, и^ възрњ а^а^ро'нъ на марїа'мъ. и^ с^е прокаже'на”
|
І хмара відійшла від скинії, і ось, Маріам вкрилася проказою, як снігом. Аарон глянув на Маріам, і ось, вона у проказі.
|
|
11
|
11
|
|
И$ рече а^а^ро'нъ къ мољ=сїю, молю' тя г~и, не въꙁлага'и на' ны грњха`, поне'же невњ'дяхомъ съгрњши'хомъ.
|
І сказав Аарон Мойсеєві: господарю мій! не постав нам за гріх, що ми вчинили нерозумно і згрішили;
|
|
12
|
12
|
|
да не бђ'детᲆ сїя ја^ко мр~тва ја%ко и^ꙁвръгъ е^же и^зве'рженъ и^ꙁ ложе'снъ мт~рнь, с^е ё%же поја^де` полъ пло'ти е^я`”
|
не попусти, щоб вона була, як мертвонароджена дитина, в якої, коли вона виходить із утроби матері своєї, зотліла уже половина тіла.
|
|
13
|
13
|
|
И$ въꙁопи` мољ=сїи къ г~ђ гл~я. б~е молю' ти ся и^сцњли` ю&”
|
І звернувся Мойсей до Господа, говорячи: Боже, зціли її!
|
|
14
|
14
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, а^ще эTц~ъ е^я` плю'я заплю'етъ въ лице` е^я`, и^ не срами'тся з~ дн~ь да эTлђчи'тся вн^њ полка`, и^ по си'хъ да вни'детъ”
|
І сказав Господь Мойсеєві: якби батько її плюнув їй у лице, то чи не повинна була б вона соромитися сім днів? отже, нехай буде вона у проказі сім днів поза станом, а після знову повернеться.
|
|
15
|
15
|
|
И$ эTлђчи'ся марїамъ вн^њ полка' з~ дн~їи” Лю'дїе же не въꙁдвиго'шася до'ндеже ѓ^чи'стися марїа'мъ”
|
І пробула Маріам у проказі поза станом сім днів, і народ не вирушав у путь, доки не повернулася Маріам.
|
|
Глvа, г~і”
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
И$ по семъ въздвиго'шася лю'дїе эT а^сљ=ро'џа. и^ въполчи'шася въ пђсты'ни џара'нњ”
|
Після цього народ рушив із Асирофа, і зупинився в пустелі Фаран.
|
|
2
|
2
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
3
|
3
|
|
посли` эT себе мђ'жи, да съгляда'ют# зе'млю ханаа'ньскђ, ю%же а^ꙁъ даю` сн~омъ і^и~лвомъ въ дрᲆжа'вђ, мђж'а е^ді'наго эT племе'ни, по соньмоM эTч~ьсᲄва иX. да послеши эT иX вс^я сᲄарњи^шины иX”
|
пошли від себе людей, щоб вони видивилися землю Ханаанську, яку Я даю синам Ізраїлевим; по одній людині від коліна батьків їх пошліть, головних з них.
|
|
4
|
4
|
|
И$ посла` я& мољ=сїи. эT пђсты'ня џара'ня, гл~омъ гн~иM. вс^и мђж'и старᲇи'шины сн~овъ і^и~леv сїи” И$ сїя и^мена` иX.
|
І послав їх Мойсей з пустелі Фаран, за велінням Господнім, і усі вони мужі головні серед синів Ізраїлевих.
|
|
5
|
5
|
|
эT племе'ни рђви'мля самїи'лъ сн~ъ ꙁакхђсовъ”
|
Ось імена їхні: з коліна Рувимового Саммуа, син Закхурів,
|
|
6
|
6
|
|
эT племе'ни сїмеѓ'ня, сафатъ сн~ъ сђ'ринь”
|
з коліна Симеонового Сафат, син Хориїв,
|
|
7
|
7
|
|
эT племе'ни і^ю'дина, халеv, сн~ъ и^е^фо'нинъ”
|
з коліна Іудиного Халев, син Ієфонніїн,
|
|
8
|
8
|
|
эT племе'ни и^саха'ря и^гаD сн~ъ і^ѓ'сифль”
|
з коліна Іссахарового Ігал, син Йосифів,
|
|
9
|
9
|
|
эT племе'ни е^фрњмля а^вси'съ сн~ъ на'винъ”
|
з коліна Єфремового Осія, син Навина,
|
|
10
|
10
|
|
эT племе'ни веньа'миня фалтїи сн~ъ рафђи'левъ”
|
з коліна Веніамінового Фалтій, син Рафуїв,
|
|
11
|
11
|
|
эT племе'ни ꙁаё^ло'ня, гђдїиль сн~ъ сђдїи”
|
з коліна Завулонового Гаддиїл, син Содиїв,
|
|
12
|
12
|
|
эT племе'ни і^ѓ'сифля сн~овъ манасїи^нъ, гаDди сн~ъ сђси'нъ”
|
з коліна Йосифового від Манассії Гаддій, син Сусіїв,
|
|
13
|
13
|
|
эT племе'ни да'нова а^мїиль сн~ъ гама'ли”
|
з коліна Данового Аммиїл, син Гемалліїв,
|
|
14
|
14
|
|
эT племе'ни а^сирова, саџђ'ръ, сн~ъ миха'иль”
|
з коліна Асирового Сефур, син Михаїлів,
|
|
15
|
15
|
|
эT племе'ни нефџали'мля. наа^вїи, сн~ъ са'ви.
|
з коліна Неффалимового Нахбій, син Вофсіїв,
|
|
16
|
16
|
|
эT племе'ни га'дова гђдїи'ль, сн~ъ махїиль”
|
з коліна Гадового Геуїл, син Махіїв.
|
|
17
|
17
|
|
Сїя же и^мена` мђжъ, ја^же посла` мољ=сїи, съгляда'ти ꙁемля` ханаа'ньски” И$ проꙁва` мољ=сїи а^всїа сн~а на'вина і^сђ'съ”
|
Ось імена мужів, яких посилав Мойсей оглянути землю. І назвав Мойсей Осію, сина Навина, Ісусом.
|
|
18
|
18
|
|
И$ посла` я& мољ=сїи эT пђсты'ни а^а^ро'на съгляда'ти ꙁемля` ханаа'ньскїя” И$ рече к ни'мъ вꙁы'дите пђсты'нею се'ю, и^ да вᲆꙁы'дите на горђ`”
|
І послав їх Мойсей [з пустелі Фаран] оглянути землю Ханаанську і сказав їм: підіть у цю південну країну, і зійдіть на гору,
|
|
19
|
19
|
|
И$ съгляда'ите ꙁе'млю. какова` е^сть, и^ лю'ди сњдя'щая на не'и, си'лни ли сђть, и^л^и не'мощни. ма'ло ли и^хъ е^сть, и^л^и много”
|
і огляньте землю, яка вона, і народ, який живе на ній, сильний він чи слабкий, нечисленний він чи численний?
|
|
20
|
20
|
|
И$л^и какова е^сть ꙁемля`, на не'иже сїи сњдя'тъ, добра` л^и е^сᲄь и^л^и зла. и^ какови гра'ди в нихъ же живђтъ сїи, ѓ^гражде'ни ли сђть и^л^и неѓ^гражде'ни”
|
і яка земля, на якій він живе, добра вона чи погана? і які міста, в яких він живе, у наметах він живе чи в укріпленнях?
|
|
21
|
21
|
|
И$ какова земля` и^ꙁоѓ^би'лна ли, и^л^и неи^ꙁоѓ^би'лна, сђть ли на не'и саже'ни садо'вїе, и^л^и не сђть, и^ ё^крњпи'вшеся, въꙁмњте эT плода` ꙁемли`, дн~и же дн~еи лTњнихъ преD спева'ющимъ ја%годамъ”
|
і яка земля, жирна вона чи пісна? чи є на ній дерева? будьте сміливими, і візьміть від плодів землі. Було ж це в час дозрівання винограду.
|
|
22
|
22
|
|
И$ шед#ше съгляда'ша ꙁемля`, эT пђсты'ня си'нь, да'же до ѓ^ровъ, до и^схо'дищъ е^ма'џъ”
|
Вони пішли і оглянули землю від пустелі Син навіть до Рехова, поблизу Емафа;
|
|
23
|
23
|
|
и^ въꙁы'доша вᲆ пђсты'ня, и^ прїидо'ша до хевро'на, и^ та'мо живя'ше а^хима'нъ и^ сесїи, и^ џела'ми, рожде'нїа е^накова, хевро'н# же. вселися сеDмь лњтъ прежде тани'немъ градомъ е^гљ=петьскиM”
|
і пішли в південну країну, і дійшли до Хеврона, де жили Ахиман, Сесай і Фалмай, діти Енакові: Хеврон же був побудований на сім років раніше Цоана, [міста] єгипетського;
|
|
24
|
24
|
|
и прїидо'ша до де'бри гро'ꙁдныя, и^ съгляда'ша ю&, и^ ё^рњꙁаша эTтђдђ ви'ничинђ съ греꙁнове'нїемъ е^ді'нђ эT ни'хъ, и^ въꙁдвиго'ша ю& на же'рдь, и^ эT ши'покъ и^ эT смо'ковъ”
|
і прийшли до долини Есхол, [і оглянули її,] і зрізали там виноградну гілку з одним гроном ягід, і понесли її на жердині двоє; взяли також гранатових яблук і смокв;
|
|
25
|
25
|
|
и^ наꙁва'ша и& мњсто ѓ%но де'бръ греꙁно'вная греꙁна` дњля и^же ё^рњꙁ'аша эTтђ'дњ сн~ове і^и~льтестїи”
|
місце це назвали долиною Есхол*, через виноградне гроно, яке зрізали там сини Ізраїлеві.
|
|
26
|
26
|
|
и^ въꙁврати'шася эTтђ'дњ. сᲆглядаvше ꙁемлю, въ м~ дн~їи”
|
І оглянувши землю, повернулися вони через сорок днів.
|
|
27
|
27
|
|
И$ ходи'вше прїидо'ша къ мољ=сїю и^ къ а^а^ро'нђ, и^ къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~лвъ, въ пђсты'ню џара'ню въ кади'съ. и^ эTповњ'даша и^мᲆ сло'во и^ всемђ` со'нмђ, и^ покаꙁа'ша и^м# пло'дъ ꙁе'мныи”
|
І пішли і прийшли до Мойсея й Аарона і до всієї громади синів Ізраїлевих у пустелю Фаран, у Кадес, і принесли їм і всій громаді відповідь, і показали їм плоди землі;
|
|
28
|
28
|
|
И$ повњ'даша и^м#, и^ реко'ша. ходи'хоM на' ꙁемлю на ню'же н^ы посыла'сте, ꙁемля' же т^а кипя'щи мле'комъ и^ ме'дом#, и^ с^е плоD е^я`”
|
і розповідали їм і говорили: ми ходили в землю, в яку ти посилав нас; у ній справді тече молоко і мед, і ось плоди її;
|
|
29
|
29
|
|
Но^ си'лни лю'ди и^же на не'и живTђ, и^ гра'ди ё^тверже'ни гражде'нїемъ, и^ вели'цы ѕњ'ло. и^ роже'нїе а^на'ково, ви'дњхомъ та'мо”
|
але народ, що живе на землі тій, сильний, і міста укріплені, дуже великі, і синів Енакових ми бачили там;
|
|
30
|
30
|
|
И$ а^мали'къ та'мо живе'тъ въ земли` эT ю'га. и^ хет#џе'и, и^ е^ве'и, и^ е^вђсе'и, и^ а^морњ'и живђтъ въ гора'хъ, а^ ханане'и живђт# эT мо'ря подо'лгъ рњки` і^ѓ^рда'на”
|
Амалик живе на південній частині землі, хеттеї, [евеї,] ієвусеї й аморреї живуть на горі, хананеї ж живуть біля моря і на березі Йордану.
|
|
31
|
31
|
|
И$ поста'ви хале'въ лю'ди преD мољ=сїѓ^мъ и^ реко'ша е^мђ, н^ика'коже н^о въсᲄа'виши да и'дем#, и^ прїимемъ ю&. ја%ко си'лни м^ы съпроти'витися и^мъ”
|
Але Халев заспокоював народ перед Мойсеєм, говорячи: підемо і заволодіємо нею, тому що ми можемо подолати її.
|
|
32
|
32
|
|
И$ чл~цы ходи'вшїи с ни'мъ реко'ша. не идем#, ја%ко не мо'жемъ и^ꙁы'ти проти'вђ иM, ја%ко крњ'пцы сђть паче насъ ѕњло”
|
А ті, які ходили з ним, говорили: не можемо ми йти проти народу цього, тому що він сильніший за нас.
|
|
33
|
33
|
|
І$ и^ꙁнесо'ша ё^жасова'нїе на' ꙁемлю, и^же съгляда'ша ю&, къ сн~омъ і^и~лвыM гл~юще. ꙁе'млю ю^же проидо'хомъ съгляда'юще, земля` е^сть поја%дђщи живђщїя на не'и, и^ вс^и лю'ди и^хже ви'дњхоM на не'и, мђж'и высо'цы сђщїи”
|
І розпускали недобрі чутки про землю, яку вони оглядали, між синами Ізраїлевими, говорячи: земля, яку проходили ми для огляду, є земля, що поїдає тих, що живуть на ній, і весь народ, який ми бачили на ній, люди високі на зріст;
|
|
34
|
34
|
|
И$ та'мо ви'дњхомъ щђ'ды. сн~ы е^на'ковы, и^ бњ'хоM преD ни'ми ја%ко прђ'ꙁи, и^ та'ко преидо'хомъ преD ни'ми”
|
там бачили ми і велетнів, синів Енакових, від велетенського роду; і ми були в очах наших перед ними, як сарана, такими ж були ми й в очах їхніх.
|
|
Глvа, д~і”
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
И$ пои'мъ ве'сь со'нмъ да'стъ гла'съ, и^ пла'кахђся лю'дїе вс^ю но'щь т^ђ”
|
І підняла вся громада крик, і плакав народ в [усю] ту ніч;
|
|
2
|
2
|
|
И$ ропта'хђ на мољ=сїа, и^ а^а^ро'на, вси сн~ове і^и~льᲄестїи, и^ реко'ша к ниM ве'сь со'нмъ.
|
і нарікали на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві, і вся громада сказала їм: о, якби ми померли в землі Єгипетській, або померли б у пустелі цій!
|
|
3
|
3
|
|
ё%нее б^њ ё%мрњти намъ въ ꙁемли` е^гљ=пеTстњи, не'жели въ пђсты'ни се'и” Въскђ'ю въведе` наs г~ь въ ꙁе'млю т^ђ, па'сти мечеM, же'ны же на'ша и^ дњти на'ша бђ'дђтᲆ въ раꙁграбле'нїе. и^ нн~њ ё^бо ё%нее еs на'мъ въꙁврати'тися въ е^гљ=пеT”
|
і для чого Господь веде нас у землю цю, щоб ми впали від меча? дружини наші і діти наші дістануться у здобич ворогам; чи не краще нам повернутися в Єгипет?
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече дрђ'гъ къ дрђ'гђ. поста'вимъ себњ старїишинђ, да ся ѓ^братимъ въ е^гљ=петъ”
|
І сказали одне одному: поставимо собі начальника і повернемося в Єгипет.
|
|
5
|
5
|
|
И$ падо'ста мољ=сїи и^ а^а^ро'нъ ниць преD всᲇмъ со'нмомъ сн~въ і^и~левъ”
|
І впали Мойсей й Аарон на обличчя свої перед всім зібранням громади синів Ізраїлевих.
|
|
6
|
6
|
|
И$сђсъ же сн~ъ на'вљ=нъ, и^ хале'въ сн~ъ и^е^фо'нинъ, эT съглядавшихъ зе'млю, растерза'ста ри'ꙁы своя`”
|
І Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, з тих, які оглядали землю, роздерли одяг свій
|
|
7
|
7
|
|
И$ реко'ста къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~лвъ, гл~юще. зе'млю ю%же съгляда'хоM, бл~га е^сть ѕњло ѕњло”
|
і сказали всій громаді синів Ізраїлевих: земля, яку ми проходили для огляду, дуже, дуже добра;
|
|
8
|
8
|
|
А$ще лю'битъ наs г~ь, въведе'тъ наs въ ꙁе'млю т^ђ, и^ да'стъ ю& на'мъ. ꙁе'мля же е^сть кипя'щи ме'доM и^ мле'ком#”
|
якщо Господь милостивий до нас, то введе нас у землю цю і дасть нам її — цю землю, в якій тече молоко і мед;
|
|
9
|
9
|
|
Раꙁвњ эT г~а не бђ'дите эTстђпницы, вы' же не ё^бо'истеся люде'и земля` тоя`, поне'же ја%ко въ пи'щђ наM е^сть, эTстђпи'ло бо вре'мя эT ниX, г~ь же с на'ми, не бо'итеся и^хъ”
|
тільки проти Господа не повставайте і не бійтеся народу землі цієї; бо він дістанеться нам на поживу: захисту в них не стало, а з нами Господь; не бійтесь їх.
|
|
10
|
10
|
|
И$ реq ве'сь со'нмъ да побїемъ иX ка'менїемᲆ” Сла'ва же гн~я ја%ви'ся въ ѓ%блацњ въ хра'мњ свњдњ'нїя, въ всњ'хъ сн~њхъ і^и~лвыхъ”
|
І сказала вся громада: побити їх камінням! Але слава Господня явилася [у хмарі] у скинії зібрання всім синам Ізраїлевим.
|
|
11
|
11
|
|
І$ рече г~ь къ мољ=сїю, доко'лњ раꙁгнњ'ваютъ м^я лю'дїе сїи, и^ доко'лњ не вњ'рђютъ мн^њ, въ всњх# чюдесњ'хъ, ја%же сътвори'хъ в ниX”
|
І сказав Господь Мойсеєві: доки буде дратувати Мене народ цей? і доки буде він не вірити Мені при всіх знаменнях, які Я робив серед нього?
|
|
12
|
12
|
|
Поражю` и^хъ смертїю и^ погђблю` иX, и^ сътворю` т^я и^ до'мъ эTц~а твое^го вᲆ лю'ди вели'ки и^ мно'ги паq не'жели сїа”
|
вражу його пошестю і знищу його і породжу від тебе [і від дому батька твого] народ численніший і сильніший за нього.
|
|
13
|
13
|
|
И$ рече мољ=сїи къ г~ђ, ё^слы'шатъ е^гљ=птяне, ја%ко вᲆꙁведе` крњ'постїю свое'ю лю'ди твоя` сїя эT нихъ”
|
Але Мойсей сказав Господу: почують єгиптяни, з середовища яких Ти вивів силою Твоєю народ цей,
|
|
14
|
14
|
|
І$ вс^и живђщїи на ꙁемли` се'и. слы'шаша ја%кот^ы е^си г~ь въ млsти сы'и. и^же ѓ^чи'ма преD ѓ^чи'ма ја^вля'ешися г~и, и^ ѓ%блакъ твои ста` наD ни'ми, и^ столпоM ѓ%блачнымъ и%деши т^ы преD ни'ми въ дн~ь. и^ столпо'мъ ѓ%гненоM в но'щи” Є$гда
|
і скажуть жителям землі цієї, які чули, що Ти, Господь, знаходишся серед народу цього, і що Ти, Господь, даєш їм бачити Себе лицем до лиця, і хмара Твоя стоїть над ними, і Ти йдеш перед ними вдень у стовпі хмарному, а вночі в стовпі вогненному;
|
|
15
|
15
|
|
же и^ потреби'ши лю'ди сїа, а%ки е^ди'наго чл~ка. и^ рекTђ вс^и стра'ны, и^же слы'шаша и%мя твое гл~юще”
|
і якщо Ти знищиш народ цей, як одну людину, то народи, які чули славу Твою, скажуть:
|
|
16
|
16
|
|
Зане` не мо'же г~ь людїи своиX въвести` въ ꙁе'млю, ѓ^ не'иже кля'тся и^мъ. и^ погђби` и^хъ въ пђсты'ни”
|
Господь не міг ввести народ цей у землю, яку Він із клятвою обіцяв йому, а тому й знищив його в пустелі.
|
|
17
|
17
|
|
І$ нн~њ да ся въꙁнесе'тъ рђка твоя` г~и, ја%коже гл~алъ е^си рекїи”
|
Отже, нехай звеличиться сила Господня, як Ти сказав, говорячи:
|
|
18
|
18
|
|
Гь~ терпᲇлиv, и^ многомлsтивъ, и%стинеn. эTм#ща` беꙁако'нїе, и^ грњхи`, и^ непра'вды, и^ ѓ^чище'нїемъ не ѓ^чи'ститъ пови'н#наго. эTдая` грњхи` эTч~а на ча'да, дотре'тїяго и^ четве'ртаго ро'да”
|
Господь довготерпеливий і многомилостивий [і істинний], Який прощає беззаконня і провини [і гріхи], і Який не залишає без покарання, але карає беззаконня батьків на дітях до третього і четвертого роду.
|
|
19
|
19
|
|
ѓ^ста'ви грњхи` лю'демъ симъ, по вели'цеи млsти твое'и, ја%ко млsтивъ б^њ и^мъ въ е^гљ=птњ и^ досе'лњ”
|
Прости гріх народу цьому з великої милости Твоєї, як Ти прощав народ цей від Єгипту до цього.
|
|
20
|
20
|
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю. млsтивъ и^мъ е^смь, по словеси` твое^мђ”
|
І сказав Господь [Мойсеєві]: прощаю за словом твоїм;
|
|
21
|
21
|
|
Н$о живђ` а'ꙁъ и^ прsно живе'тъ и%мя мое`. и^ напо'лнит# сла'ва гн~я вс^ю ꙁе'млю”
|
але живий Я, [і завжди живе ім’я Моє,] і славою Господньою повна вся земля:
|
|
22
|
22
|
|
ЈА/ко вс^и мђжи ви'дящїи сла'вђ мою, и^ чюдеса` ја%же сътвори'хъ въ е^гљ=птњ, и^ въ пђсты'ни сеи, и^скђси'ша мя с^е деся'тое, и^ не послђш'аша гл~ъ мои^хъ”
|
усі, які бачили славу Мою і знамення Мої, зроблені Мною в Єгипті й у пустелі, і спокушали Мене вже десять разів і не слухали голосу Мого,
|
|
23
|
23
|
|
И$ да не ё%зрятъ ꙁемля` е^ю'же кляXся эTц~емъ и^хᲆ. н^о ча'домъ и^хъ, ја^же сђть съ мно'ю ꙁд^њ, и^же не вњ'дятъ добра` и^ ѕла`” Всяk ю%ноша невњ'дыи си'мъ да'мъ ꙁе'млю, вси' же раꙁгнњвавшїи м^я не ё%зряT е^я`”
|
не побачать землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їх; [тільки дітям їх, що тут зі Мною, що не знають, що добро, що зло, усім малолітнім, хто нічого не розуміє, їм дам землю, а] усі, що дратували Мене, не побачать її;
|
|
24
|
24
|
|
Ра'бъ же мои хале'въ. ја%ко бы'сть дх~ъ и%нъ при не'мъ, и^ въслњ'дова мн^њ” Въведђ и& вᲆ ꙁе'млю в ню'же вхо'диT та'мо, и^ племя` е^го прїиметᲆ ю&,
|
але раба Мого, Халева, за те, що в ньому був інший дух, і він повністю підкорювався Мені, введу в землю, в яку він ходив, і сім’я його успадкує її;
|
|
25
|
25
|
|
и^ а^мали'ка и^ ханане'я живђ'щихъ въ ё^до'лїи” ё%трњ въꙁвратитеся и^ подви'гнетеся въ пђсты'ню пђте'мъ мо'ря чрьмна'го”
|
амаликитяни і хананеї живуть у долині; завтра поверніться і йдіть у пустелю до Червоного моря.
|
|
26
|
26
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю и^ а^а^ро'нђ гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
|
27
|
27
|
|
доко'лњ со'нмъ сїи ѕлы'и, ро'пщђтъ проти'вђ мн^њ, ропта'нїе б^о сн~овъ і^и~лвъ и^мже вᲆꙁропта'ша ѓ^ ваs слы'шахъ”
|
доки злій громаді цій нарікати на Мене? ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на Мене, Я чую.
|
|
28
|
28
|
|
Рцы` и^мъ, живђ` а%ꙁъ гл~етъ г~ь, ја%коже гл~асте въ ё%ши мои`, та'ко сътворю` ва'мъ”
|
Скажи їм: живу Я, говорить Господь: як говорили ви вголос Мені, так і зроблю вам;
|
|
29
|
29
|
|
Въ пђсты'ни се'и падђтъ телеса` ва'ша, и^ вс^и съгляда'нїи ва'ши, и^ сᲆчте'ныи ва'ши, эT к~, лњᲄъ и^ выjше, вс^и и^же ропта'ша до мене`”
|
у пустелі цій упадуть тіла ваші, й усі ви пораховані, скільки вас за кількістю, від двадцяти років і вище, які нарікали на Мене,
|
|
30
|
30
|
|
А$ще вни'дете въ ꙁе'млю. на ню'же простро'хъ рђ'кђ мою, всели'ти васъ на не'и, ра'ꙁвњ хале'въ сн~ъ е^фџинњ и^нъ, и^сђсъ сн~ъ на'вљ=нъ”
|
не ввійдете в землю, на якій Я, піднявши руку Мою, клявся оселити вас, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина;
|
|
31
|
31
|
|
Ча'да же ваши и^хже рњ'сте въ раꙁгра'бленїи бы'ти, въведђ я& въ ꙁе'млю и^ прїимђтъ ꙁе'млю, эT нея'же в^ы н~нњ эTверго'стеся”
|
дітей ваших, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, Я введу туди, і вони пізнають землю, яку ви знехтували,
|
|
32
|
32
|
|
Телеса' же ваша падђтъ въ пђсты'ни се'и”
|
а ваші трупи упадуть у пустелі цій;
|
|
33
|
33
|
|
Сн~ове же ва'ши бђ'дђтъ пасђщеся вᲆ пђсты'ни се'и, м~ лњтъ, и^ эTи'мђT блђже'нїе ваше, до'ндеже потребяTся телеса` ва'ша въ пђсты'ни”
|
а сини ваші будуть кочувати в пустелі сорок років, і будуть нести покарання за блудодійство ваше, доки не загинуть усі тіла ваші в пустелі;
|
|
34
|
34
|
|
По числђ` дн~їи в ниXже съгляда'сте ꙁемлю м~ дн~їи, дн~и лᲇта е^ді'наго понесе'те грњхи` ва'ша м~, лњтъ, и^ ё^вњ'сте ја%рость гнњ'ва мое^го”
|
за числом сорока днів, в які ви оглядали землю, ви понесете покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви пізнали, що означає бути залишеним Мною.
|
|
35
|
35
|
|
А/ꙁъ г~ь гл~ах# вамъ, та'ко сътворю` со'нмђ семђ` ѕло'мђ, въста'вшемђ на' мя, въ пђсты'ни б^о се'и, потребяTся, и^ т^ђ и^ꙁъмрђтᲆ”
|
Я, Господь, говорю, і так і зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і перемруть.
|
|
36
|
36
|
|
Мђж'а же ја%же посыла` мољ=сїи съгляда'ти ꙁемля`, и^ ходи'вшеи, сропта'ша ѓ^ не'и къ со'нмђ. и^ гл~аша словеса` ѕла` ѓ^ не'и”
|
І ті, яких посилав Мойсей для огляду землі, і які, повернувшись, підбурили проти нього всю цю громаду, розпускаючи злі чутки про землю,
|
|
37
|
37
|
|
І$ и^ꙁомро'ша мђж'и гл~авшїи ѓ^ ꙁемли` ѕло` вре'доM преD гм~ъ”
|
ці, що розпустили злі чутки про землю, померли, будучи ураженими перед Господом;
|
|
38
|
38
|
|
І$сђсъ же сн~ъ на'вљ=нъ, и^ хале'въ сн~ъ и^е^фџо'нинᲆ, жи'ва бысᲄа эT мђжъ тњ'хъ ходи'вшиX сᲆгляда'ти ꙁемля`”
|
тільки Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, залишилися живими з тих мужів, які ходили оглядати землю.
|
|
39
|
39
|
|
И$ гл~а мољ=сїи словеса` с^и, къ всњмъ сн~омъ і^и~левымъ, и^ въскорбњша лю'дїе ѕњло”
|
І сказав Мойсей слова ці перед усіма синами Ізраїлевими, і народ дуже засмутився.
|
|
40
|
40
|
|
И$ въстаvше ꙁаё%тра. въꙁыдо'ша на ве'рхъ горы` гл~юще. с^е мы` да вᲆꙁы'идемъ на мᲇсто, е^же реq г~ь, јако съгрњши'хоM”
|
І, вставши рано-вранці, пішли на вершину гори, говорячи: ось, ми підемо на те місце, про яке сказав Господь, бо ми згрішили.
|
|
41
|
41
|
|
И$ реq мољ=сїи въскђ'ю в^ы престђпа'ете сло'во гн~е, не ё^годи'тся вамъ”
|
Мойсей сказав: для чого ви переступаєте повеління Господні? це буде безуспішно;
|
|
42
|
42
|
|
Не въсходи'те, нњсть б^о г~ь с ва'ми, и^ паде'те преD лицемъ врагъ ва'шиX”
|
не ходіть, бо немає серед вас Господа, щоб не уразили вас вороги ваші;
|
|
43
|
43
|
|
Зане` а^мали'къ и^ ханане'и та'мо преD ва'ми, и^ паде'те мече'мъ. и^же ё^бо ѓ^братиᲄе'ся, непокаря'ющїися г~ђ, сего ради нњ'сть г~ь с ва'ми”
|
бо амаликитяни і хананеї там перед вами, і ви впадете від меча, тому що ви відступили від Господа, і не буде з вами Господа.
|
|
44
|
44
|
|
И$ эTходя'щїи въꙁыидо'ша на верхъ горы`, ковче'гъ же ꙁавњта гн~я, и^ мољ=сїи не пристђпа'ше эT среды` полка`”
|
Але вони наважилися піднятися на вершину гори; ковчег же завіту Господнього і Мойсей не залишали стану.
|
|
45
|
45
|
|
И$ сни'де а^мали'къ и^ ханане'и, сњдя'и в горᲇ то'и, і^ и^с#стро'ша и^хᲆ, і^ и^с#сњко'ша иX да'же до е^рма`, и^ въꙁврати'шася въ по'лкъ”
|
І зійшли амаликитяни і хананеї, що живуть на горі тій, і розбили їх, і гнали їх до Хорми, [і повернулися в стан.]
|
|
Глvа, е~і”
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
гл~и сн~омъ і^и^лвымъ, рекїи къ ни'мъ. е^гда` въни'дете въ зе'млю вселе'нїя ва'шего, ю%же а'ꙁъ даю` ва'мъ”
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви ввійдете в землю вашого поселення, яку Я даю вам,
|
|
3
|
3
|
|
И$ да сътвори'те прино'съ г~ђ, въ вс^есъж#же'нїе, и^л^и тре'бђ, и^л^и вели'кђ мольбђ`, и^л^и бл~гово'льнђ, и^л^и въ пра'зDники ва'ша вᲆ воню` бл~гово'нїа г~ђ” А/ще ё^бо эT воло'въ, и^л^и эT ѓ^ве'цъ,
|
і будете приносити жертву Господу, всепалення, або жертву, для якої заколюються воли і вівці, на виконання обітниці, або з ревности, або у свята ваші, щоб зробити приємні пахощі Господу, —
|
|
4
|
4
|
|
и^ да принесе'тъ принося'и да'ръ свои г~ђ. да принесе'тъ и^ тре'бђ мђки` пшени'чны деся'тђю часть е^фи, мњ'ры, вмњшены въ е^ле'ю четве'ртые ча'сти и%ны мњ'ры”
|
тоді той, хто приносить жертву свою Господу, повинен принести у приношення від хліба десяту частину [ефи] пшеничного борошна, змішаного с четвертою частиною гина єлею;
|
|
5
|
5
|
|
Вина' же на въꙁлїя'нїя четве'ртђю ча'сть и%ны мњ'ры, да сътвори'те въ вс^есъж#же'нїе, и^л^и въ тре'бђ а%гньцђ е^ди'номђ да сᲆтвори'те толи'ко, приноs вони` бл~гово'нїя г~ђ”
|
і вина для узливання принось четверту частину гина при всепаленні, або при жертві, що заколюється, на кожного агнця [у приємні пахощі Господу].
|
|
6
|
6
|
|
и^ ѓ^вна е^гда` твориᲄе е^го вᲆ вс^есоQже'нїе и^л^и въ тре'бђ” да сътвори'те тре'бђ мђки` пшени'чны, к~, ча'стїи вмᲇшаныхъ въ е^ле'ю тре'тїю ча'сть и%ны мњ'ры”
|
А приносячи барана, принось у приношення хлібне дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з третьою частиною гина єлею;
|
|
7
|
7
|
|
Вина' же на въꙁлїа'нїе, тре'тїю ча'сть и%ны мњ'ры да принесе'те въ воню` бл~гово'нїя г~ђ”
|
і вина для узливання принось третю частину гина в приємні пахощі Господу.
|
|
8
|
8
|
|
А/ще ли твори'те эT воло'въ въ вс^есъж#женїе, и^л^и въ тре'бђ, и^л^и вᲆꙁвеличе'нїе молбы`, и^л^и въ сп~се'нђю г~ђ”
|
Якщо молодого вола приносиш у всепалення, або жертву, що заколюється, на виконання обітниці, або в мирну жертву Господу,
|
|
9
|
9
|
|
И$ да принесе'те съ телце'мъ приноs мђки` пшени'чны а~, части вмᲇша'ны въ е^ле'и, поl и%ны мњ'ры”
|
то разом з волом слід принести приношення хлібного три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з половиною гина єлею;
|
|
10
|
10
|
|
Вина' же на възлїа'нїе, поl и%ны мњ'ры прино'съ въ воню` бл~гово'нїа г~ђ”
|
і вина для узливання принось півгина в жертву, у приємні пахощі Господу.
|
|
11
|
11
|
|
Та'ко да сътвори'те, телцђ` е^ди'номђ. и^л^и ѓ^внђ` е^ди'номђ, и^л^и а%гньцђ е^ді'номђ, и^л^и ѓ^вцњ и^л^и козњ”
|
Так роби при кожному приношенні вола і барана й агнця із овець, або кіз;
|
|
12
|
12
|
|
По числђ` и^х#же сътвори'сте. та'коже да сътвори'те е^ді'номђ по числђ` и^хъ”
|
за числом жертв, які ви приносите, так робіть при кожній, за числом їх.
|
|
13
|
13
|
|
И$ всякъ т^озе'мецъ да сътворитъ та'ко. сицева` принести` приноше'нїя, вᲆ воню` бл~гово'нїа г~ђ”
|
Всякий тубілець так повинен робити це, приносячи жертву у приємні пахощі Господу;
|
|
14
|
14
|
|
А/ще ли прише'лецъ въ ва'съ пребђ'дет# вᲆ ꙁемли` ва'шеи, и^л^и а'ще пребђ'дет# въ ва'съ в роже'нїи ва'шихъ, и^ да сътвори'тъ прино'съ въ во'ню` бл~гово'нїа г~ђ, ја%коже твори'те в^ы та'коже да сътвори'тъ
|
і якщо буде між вами жити прибулець, або хто б не був серед вас у роди ваші, і принесе жертву в приємні пахощі Господу, то і він повинен робити так, як ви робите;
|
|
15
|
15
|
|
и^ се'и г~ђ” Зако'нъ е^ді'н# вамъ, и^ прише'лцемъ прилежа'щим# въ ва'съ, ꙁако'нъ вњ'чныи, въ роже'нїа ваша, ја%коже в^ы та'ко и^ прише'леw да бђ'детъ преD гм~ъ”
|
для вас, громада [Господня], і для прибульця, що живе [у вас], устав один, устав вічний у роди ваші: що ви, те і прибулець нехай буде перед Господом;
|
|
16
|
16
|
|
Зако'нъ е^ді'н# да бђ'детъ, и^ ѓ^правле'нїе е^ді'но да бђдетъ ва'мъ, и^ прише'лцђ прилежа'щемђ въ ва'съ”
|
закон один і одні права нехай будуть для вас і для прибульця, що живе у вас.
|
|
17
|
17
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
18
|
18
|
|
гл~и сн~омъ і^и~левымъ, і^ и^ рцы` к ниM, вънегда` вни'дете въ ꙁе'млю, в ню'же в^ы а'ꙁъ въведђ` та'мо”
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви увійдете в землю, в яку Я веду вас,
|
|
19
|
19
|
|
И$ да бђ'детъ е^гда` ја%сте эT хлњ'бовᲆ ꙁемли` тоя`, да эTложи'те ё^ча'стїе г~ђ” Ве'рхъ тњ'ста вашего,
|
і будете їсти хліб тієї землі, то приносьте приношення Господу;
|
|
20
|
20
|
|
хлњ'бъ да эTлђчи'те. и^ ё^ча'стїе е^го, ја^коже ё^ча'стїе эT гђмна`,
|
від початків тіста вашого корж приносьте у приношення; приносьте його так, як приношення з току;
|
|
21
|
21
|
|
та'коже да эTлђчи'те е^мђ хлњ'бъ” эT верха` тњ'ста ва'шего, и^ да'сте г~ђ ё^ча'стїе в роже'нїя ваша”
|
від початків тіста вашого віддавайте в приношення Господу в роди ваші.
|
|
22
|
22
|
|
Є$гда' же съгрњши'те, и^ не сътвори'те ꙁа'повњдеи всXњ сих#, и^хже гл~а г~ь мољ=сїю”
|
Якщо ж переступите з невідання і не виконаєте всіх цих заповідей, які проголосив Господь Мойсеєві,
|
|
23
|
23
|
|
ЈА/коже повелњ г~ь б~ъ к ва'мъ. рђко'ю мољ=сїе^вою, эT дн~и эT него'же повелњ г~ь к ва'мъ, и^ пото'мъ в роже'нїя ваша”
|
всього, що заповів вам Господь [Бог] через Мойсея, від того дня, в який Господь заповів вам, і надалі в роди ваші, —
|
|
24
|
24
|
|
Є$да` л^и а'ще преD ѓ^чи'ма со'нмъ бђ'детъ не хотя'щеи съгрњшиT, и^ да сътворитъ ве'сь со'нмъ теле'цъ е^ди'нъ, непоро'чеn эT воло'въ въ вс^есъж#же'нїе, въ воню` бл~гово'нїа г~ђ. и^ тре'бђ е^го и^ воꙁлїа'нїе е^го, по повелњ'нїю е^го. и^ коꙁе'лъ е^діn эT ко'ꙁъ грњха` ра'ди”
|
то, коли з недогляду громади зроблена помилка, нехай уся громада принесе одного молодого вола [без вад] у всепалення, у приємні пахощі Господу, з хлібним приношенням й узливанням його, за уставом, і одного козла в жертву за гріх;
|
|
25
|
25
|
|
И$ да помо'лиTся жре'цъ ѓ^ все'мъ со'нмњ сн~овъ і^ил~евъ. и^ да ѓ^ста'вится и^мъ, ја%ко нехотњнїе е^сть” Сїи же принесо'ша да'ръ свои принесе'нїе г~ђ, грњхъ ра'ди своиX преD г~ь, нехотњ'нїи ради и^хъ”
|
і очистить священик усю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, тому що це була помилка, і вони принесли приношення своє в жертву Господу, і жертву за гріх свій перед Господом, за свою помилку;
|
|
26
|
26
|
|
И$ ѓ^ста'вится всемђ` со'нмђ, сн~овъ і^и~левъ, и^ пришелцђ прилежа'вшемђ въ ва'съ, ја^коже всњ'хъ людїи нехотњ'нїю”
|
і буде прощено всій громаді синів Ізраїлевих і прибульцеві, який живе між ними, тому що весь народ зробив це помилково.
|
|
27
|
27
|
|
А/ще л^и дш~а е^ді'на нехотя'ще съгрњши'т#. да приведе'тъ коꙁђ` е^ди'нолњтнђ грњха` ра'ди”
|
Якщо ж один хто згрішить з невідання, то нехай принесе козу однолітню в жертву за гріх;
|
|
28
|
28
|
|
И$ да помо'лится жре'цъ, ѓ^ дш~и нехотњв#шеи, и^ съгрњш#шеи нехотњ'нїемъ преD гм~ъ, и^ да помо'лится ѓ^ не'и, и^ ѓ^ста'вится е'й”
|
і очистить священик душу, що зробила помилково гріх перед Господом, і очищена буде, і прощено буде їй;
|
|
29
|
29
|
|
И$ насе'лникђ ꙁеMля` сн~овъ і^и~левъ, и^ прише'лцђ прилежа'вшемђ въ ва'съ, ꙁако'нъ е^ді'нъ да бђдетъ въ ва'съ, и^же а'ще сътвори'т# нехотя'щи”
|
один закон нехай буде для вас, як для природного жителя з синів Ізраїлевих, так і для прибульця, який живе у вас, якщо хто зробить що помилково.
|
|
30
|
30
|
|
И$ дш~а ја^же а'ще съᲄвори'тъ рђко'ю го'рдости эT т^оꙁе'мецъ, и^л^и эT прише'лец#, б~а сїа раꙁгнњ'ваеT, и^ да поᲄребиTся дш~а т^а эT людїи своиX”
|
Якщо ж хто з тубільців, або з прибульців, зробить що зухвалою рукою, то він хулить Господа: знищиться душа та з народу свого,
|
|
31
|
31
|
|
ЈА/ко сло'во гн~е ѓ^болга`, и^ ꙁа'повњди е^го раZсы'па, сътре'нїемъ да сътре'тся дш~а т^а, и^ грXњ е^я` на не'и”
|
бо слово Господнє він знехтував і заповідь Його порушив; знищиться душа та; гріх її на ній.
|
|
32
|
32
|
|
И$ бњя'хђ сн~ове і^и~леви въ пђсты'ни, и^ ѓ^брњто'ша мђжа събира'юща дрова`, въ дн~ь сђбо'тныи”
|
Коли сини Ізраїлеві були в пустелі, знайшли чоловіка, який збирав дрова в день суботи;
|
|
33
|
33
|
|
И$ приведо'ша е^го и^же ѓ^брњто'ста берђщ'а дрова` къ мољ=сїю, и^ а^а^ро'нђ, и^ къ всемђ` со'нмђ сн~овъ і^и~левъ,
|
і привели його ті, які знайшли його, що збирав дрова [в день суботи] до Мойсея та Аарона і до всієї громади [синів Ізраїлевих];
|
|
34
|
34
|
|
и^ въверго'ша и& въ темни'цђ. не съвњща'ша б^о что` сътворя'тъ е^мђ”
|
і посадили його під варту, тому що не було ще визначено, що слід з ним зробити.
|
|
35
|
35
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я смертїю да ё%мретъ чл~къ се'и, да побїе'тъ и& ка'менїемᲆ ве'сь со'нмᲆ вн^њ полка`”
|
І сказав Господь Мойсеєві: повинен умерти чоловік цей; нехай поб’є його камінням уся громада поза станом.
|
|
36
|
36
|
|
И$ вы'ведоша е^го ве'сь со'нмъ вн^њ поlчища и^ поби'ша е^го ка'менїемᲆ ве'сь со'нмъ вн^њ полчища, ја^коже гл~а г~ь мољ=сїю”
|
І вивела його вся громада геть зі стану, і побили його камінням, і він помер, як повелів Господь Мойсею.
|
|
37
|
37
|
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
38
|
38
|
|
гл~и сн~омъ і^и~левымъ и^ рцы` и^мъ, да сътворя'тъ себњ повразки на ё%глехъ ри'зъ своиX в роже'нїиX свои^хъ. и^ да въꙁложаT на кра'я ё%глеX риZ своиX, пря'денїе си'нее”
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм, щоб вони робили собі китиці на краях одягу свого в роди їх, і в китиці, що на краях, вставляли нитки з блакитної вовни;
|
|
39
|
39
|
|
И$ да бђ'детъ вамᲆ на кра'ехъ, и^ е^гда` ё%ꙁрите и^хъ, и^ въспомяне'те вс^я за'повњди гн~я, и^ сътвори'те я&” И$ не въслњ'дђите въ слњ'дъ срDцъ свои^хъ, и^ въ слњ'дъ ѓ%чїю ва'шею, и%мже в^ы съблђди'сте въ слњ'дъ и^хъ”
|
і будуть вони в китицях у вас для того, щоб ви, дивлячись на них, згадували всі заповіді Господні, і виконували їх, і не ходили услід серця вашого й очей ваших, які тягнуть вас до блудодійства,
|
|
40
|
40
|
|
ЈА/ко да помяне'те и^ сътвори'те вс^я ꙁа'повњди моя`, и^ бђ'дите ст~и б~ђ ва'шемђ”
|
щоб ви пам’ятали і виконували всі заповіді Мої і були святі перед Богом вашим.
|
|
41
|
41
|
|
А/ꙁъ г~ь б~ъ вашъ. и^ꙁведы'и в^ы и^ꙁ# земля` е^гљ=петъски быти вамъ б~ъ а%ꙁъ г~ь б~ъ ва'шъ”
|
Я Господь, Бог ваш, Який вивів вас із землі Єгипетської, щоб бути вашим Богом: Я Господь, Бог ваш.
|
|
Глvа, ѕ~і”
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
И$ гл~а коре'и сн~ъ а^саха'ровъ, сн~ъ каа'џовᲆ, сн~ъ левїинъ и^ дафа'нъ, і^ а^виро'нъ сн~ове е^ли'амли і^ а^в#на'нь сн~ъ фале'ховъ, сн~овъ рђві'мль”
|
Корей, син Іцгара, син Каафів, син Левія, і Дафан і Авирон, сини Елиава, й Авнан, син Фалефа, сини Рувимові,
|
|
2
|
2
|
|
И$ въста'ша преD мољ=сїемъ. и^ мђжи сн~овᲆ і^и~левъ с~, и^ н~, сᲄарњ'ишины со'нмђ, прича'стницы совњтђ, и^ мђжи и^менити”
|
повстали проти Мойсея, і з ними із синів Ізраїлевих двісті п’ятдесят мужів, начальники громади, яких закликали на зібрання, люди вельможні.
|
|
3
|
3
|
|
И$ въста'ша на мољ=сїа и^ а^а^ро'на и^ реко'ста к ни'ма, ё^ста'вися въ ваs ја%коже вс^и со'нми вс^и ст~и и^ в нихᲆ г~ь, то` чт^о ради въста'ете на со'нмъ гн~ь”
|
І зібралися проти Мойсея й Аарона і сказали їм: досить вам; уся громада, усі святі, і серед них Господь! чому ж ви ставите себе вище народу Господнього?
|
|
4
|
4
|
|
И$ слы'шаv мољ=сїи паде` ни'цъ.
|
Мойсей, почувши це, упав на лице своє
|
|
5
|
5
|
|
и^ гл~а коре'ю, и^ къ всемђ` со'ньмђ е^го рекїи, съгляда` и^ позна` г~ь сђщиX е^го, и^ ст~ыхъ и^хже приведе` к себњ`. і^ и^хже не и^збра` себᲇ си'хъ и^ не приведе` къ себњ”
|
і сказав Корею і всім спільникам його, говорячи: завтра покаже Господь, хто Його, і хто святий, щоб наблизити його до Себе; і кого Він обере, того і наблизить до Себе;
|
|
6
|
6
|
|
сїе съᲄвори'те, възмњте себњ сами кади'л#никы. коре'и и^ ве'сь со'ньмъ тв'ои.
|
ось що зробіть: Корей і всі спільники його візьміть собі кадильниці
|
|
7
|
7
|
|
и^ вложи'те ѓ^гнь в н^я, и^ вложи'те в н^я џїмия'мъ преD гм~ъ о^у^трњ” И$ бђдетъ мђжь е^гоже а%ще и^збереᲄъ г~ь, сїи ст~ъ, да довлњ'ютъ вамъ сн~ове левїи'ны”
|
і завтра покладіть у них вогонь і всипите в них куріння перед Господом; і кого обере Господь, той і буде святий. Годі вам, сини Левіїни!
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече мољ=сїи до коре'я, послђш'аите мене` сн~ове левїи'ны.
|
І сказав Мойсей Корею: послухайте, сини Левія!
|
|
9
|
9
|
|
е^да` с^е мало вамъ е^сть, ја%ко эTлђчи` васъ б~ъ эT со'ньма і^и~лева, и^ приведе` васъ к себњ` слђжи'ти слQђбы въ хра'мњ свњдњнїа, и^ стоя'ти преD со'нмомъ гн~имᲆ, и^ слђжи'ти е^мђ”
|
невже мало вам того, що Бог Ізраїлів відокремив вас від суспільства Ізраїльського і наблизив вас до Себе, щоб ви виконували служби при скинії Господній і стояли перед громадою [Господньою], щоб служити їй?
|
|
10
|
10
|
|
И$ приведе т^я и^ вс^ю бра'тїю твою`, сн~ы левїи'ны с тобо'ю, и^ проси'те жрᲇти сице”
|
Він наблизив тебе і з тобою всіх братів твоїх, синів Левія, і ви домагаєтеся ще й священства.
|
|
11
|
11
|
|
Сего ра'ди т^ы и^ весь со'ньм# ᲄво'и собраныи совᲇщасᲄе кᲆ б~ђ, а^а^ро'нᲆ же кт^о е^сᲄь, ја%ко поропта'сте на'нь”
|
Отже, ти й уся твоя громада зібралися проти Господа. Що Аарон, що ви нарікаєте на нього?
|
|
12
|
12
|
|
И$ посла` мољ=сїи приꙁва'ти дафа'на, и^ а^виро'на, сн~ы е^лиа'вля, и^ реко'ста не възы'идем#”
|
І послав Мойсей покликати Дафана й Авирона, синів Елиава. Але вони сказали: не підемо!
|
|
13
|
13
|
|
Не ма'ло и^ сего`, ја%ко и^зведе` н^ы, эT ꙁемля` кипя'щђю млекомъ и^ медомъ, е^же погђби'ти наs въ пђсты'ни, и^ ја%ко владњ'еши нами кня'ѕь е^си”
|
хіба мало того, що ти вивів нас із землі, в якій тече молоко і мед, щоб погубити нас у пустелі? і ти ще хочеш панувати над нами!
|
|
14
|
14
|
|
И$ ты` л^и в зе'млю кипя'щђю ме'домъ и^ мле'комъ въведе` н^ы. и^ да'лъ е^си намъ ча'сть села` и^ виногра'да, и^ ѓ^чи чл~къ тXњ и^зъткнђлᲆ е^си, не и^ꙁы'идем#”
|
чи привів ти нас у землю, де тече молоко і мед, і чи дав нам у володіння поля і виноградники? очі людей цих ти хочеш засліпити? не підемо!
|
|
15
|
15
|
|
И$ ѓ^тяжа` мољ=сїи гнњвомъ ѕњло, и^ рече къ г~ђ. не прїими тре'бъ и^хъ, ни е^ді'наго б^о похотњнїа эT нихъ прїя'хъ, и^ ниже зазли'хъ ни е^ді'номђ же и^хъ”
|
Мойсей дуже засмутився і сказав Господу: не звертай погляду Твого на приношення їхні; я не взяв у жодного з них осла і не зробив зла жодному з них.
|
|
16
|
16
|
|
И$ реq мољ=сїи къ корњ'ю. ѓ^ст~и сонмъ тво'и и^ бђ'дете гото'ви преD гм~ъ, т^ы и^ а^а^роn и^ ѓ^ни` ё%тро”
|
І сказав Мойсей Корею: завтра ти й уся громада твоя будьте перед лицем Господа, ти, вони й Аарон;
|
|
17
|
17
|
|
И$ въꙁмњте ко'ждо кади'лники своя` и^ възложи'те наn џимиа'м#, и^ принеси'те преD г~ь, ко'ждо ваs кади'лникᲆ свои, с~, и^ н~, кади'лникъ. т^ы и^ а^а^роn сво'и кождо ва'ю кади'лниk”
|
і візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть у них куріння, і принесіть перед лице Господнє кожен свою кадильницю, двісті п’ятдесят кадильниць; ти й Аарон, кожен свою кадильницю.
|
|
18
|
18
|
|
и^ взя'ша ко'ждо свои кади'лникᲆ и^ вложи'ша на' ня ѓ^гнь, и^ вложи'ша на' ня џимїя'м#, и^ поста'виша преD две'рми хра'ма свᲇдњ'нїя, мољ=сїи и^ а^а^ро'нъ”
|
І взяв кожен свою кадильницю, і поклали в них вогню, і всипали в них куріння, і стали при вході у скинію зібрання; також і Мойсей і Аарон.
|
|
19
|
19
|
|
И$ вᲆста'ша на' ня коре'и и^ весь со'ньмᲆ е^го, преD две'рми хра'ма свᲇдњнїа, и^ ја%ви'ся слава гн~я всемђ` со'ньмђ”
|
І зібрав проти них Корей усю громаду до входу в скинію зібрання. І з’явилася слава Господня всій громаді.
|
|
20
|
20
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю и^ а^а^ро'нђ гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
|
21
|
21
|
|
эTстђпи'та ко'ждо ваs эT среды` со'нма того, и^ потреблю я& е^ді'ницею”
|
відокремтеся від громади цієї, і Я знищу їх умить.
|
|
22
|
22
|
|
И$ припадо'ста ни'цъ и^ реко'ста, б~е б~е эTц~ъ, и^ вся'коя плоти” А/ще чл~къ е^ді'нъ съгрњши`, и^ на ве'сь л^и со'нмъ гнњвᲆ гн~ь”
|
Вони ж упали на лиця свої і сказали: Боже, Боже духів усякої плоті! одна людина згрішила, і Ти гніваєшся на всю громаду?
|
|
23
|
23
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
і сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
24
|
24
|
|
рцы` со'нмђ гл~я, эTстђпи'те ѓ%крsтъ эT соnма коре'ева, и^ дафа'ня, и^ а^виро'ня”
|
скажи громаді: відступіть з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона.
|
|
25
|
25
|
|
И$ въста'въ мољ=сїи и^де къ дафа'нђ и^ а^ви'ронђ, і^ и^до'ша с ни'мъ вс^и старцы і^и~льтестїи”
|
І встав Мойсей, і пішов до Дафана й Авирона, і за ним пішли старійшини Ізраїлеві.
|
|
26
|
26
|
|
И$ гл~а къ со'нмђ рекїи, эTстђпи'те эT кђщ'ъ чл~къ непокори'выхъ си'хъ, и^ не прикоснетеся къ всемђ` е^ликоже е^сть и^хъ да не поги'бнете въ все'мъ грњси` и^хъ”
|
І сказав громаді: відійдіть від наметів нечестивих людей цих, і не доторкайтеся ні до чого, що належить їм, щоб не загинути вам [разом] у всіх гріхах їхніх.
|
|
27
|
27
|
|
И$ эTстђпи'ша ѓ%крsтъ кђщъ коре'а, и^ дафа'на, и^ а^виро'на ѓ%крsтъ” дафа'нъ же, и^ а^ви'ронъ, и^злњꙁо'ста и^ ста'ста преD две'рїи хра'ма кђщ'ъ свои^хъ. и^ жены и^хъ и^ дњти иX, і^ и^мњнїе иX”
|
І відійшли вони з усіх боків від житла Корея, Дафана й Авирона; а Дафан і Авирон вийшли і стояли біля дверей наметів своїх з дружинами своїми і синами своїми і з малими дітьми своїми.
|
|
28
|
28
|
|
И$ рече мољ=сїи, ѓ^ семъ да ё^вњсте ја%ко г~ь посла` м^я сътвори'ти вс^я дњлеса` сїя ја%ко не ѓ^ себњ а^ꙁъ творю` сїя.
|
І сказав Мойсей: з цього довідаєтеся, що Господь послав мене робити всі діла ці, не за своєю волею [я роблю це]:
|
|
29
|
29
|
|
а^ще смр~тїю всњхᲆ людїи ё%мрђть сїи” И$ а'ще по присњще'нїю всњхъ чл~къ, присњщенїе бђдетъ иX, т^о нњсть г~ь посла` мене`”
|
якщо вони помруть, як помирають усі люди, і спостигне таке покарання, яке спостигає всіх людей, то не Господь послав мене;
|
|
30
|
30
|
|
Но^ а%ще въ ја^вле'нїи пока'жетъ г~ь. и^ эTвр'ъзши ꙁе'мля ё^ста` своа и^ пожретъ я&, и^ до'мы иX и^ кђща и^хъ, и^ вс^я е^лика сђть и^хъ и' съни'дђтъ жи'ви въ а^дъ. и^ да ё^вњ'дятъ ја^ко раꙁгнњ'ваша чл~цы сїи г~а”
|
а якщо Господь сотворить надзвичайне, і земля розверзне вуста свої і поглине їх [і доми їх і намети їх] і усе, що в них, і вони живими зійдуть у пекло, то знайте, що люди ці знехтували Господа.
|
|
31
|
31
|
|
И$ бысть ја^ко преста` гл~я словеса` с^и, и^ разсњ'деся земля` поD нога'ми и^хъ
|
Лиш тільки він сказав слова ці, розсілася земля під ними;
|
|
32
|
32
|
|
и^ эTвр'ъзеся ꙁемля` и^ пожре я&, и^ до'мы иX, вс^я люди сђщ'ая съ кореѓ^мъ, и^ скоты и^хъ,
|
і розверзла земля вуста свої, і поглинула їх і доми їх, і всіх людей Кореєвих і все майно;
|
|
33
|
33
|
|
снидо'ша и^ сїи и^ вс^я е^ли'ко бяше и^хъ, жи'ви во аD, и^ покры` и^хъ ꙁемля`, и^ погибо'ша эT среды` полка”
|
і зійшли вони з усім, що належало їм, живими в пекло, і покрила їх земля, і загинули вони із середовища громади.
|
|
34
|
34
|
|
И$ весь і^и~ль і^ и^же о^крsтᲆ и^хъ эTбњго'ша эT во'пля и^хъ, ꙁане` реко'ша гл~юще, да не жретъ на'съ земля`”
|
І всі ізраїльтяни, які були навколо них, побігли волаючи, щоб, говорили вони, і нас не поглинула земля.
|
|
35
|
35
|
|
ѓ%гнь же и^зы'де эT г~а, і^ и^ждеже`, с~, и^ н~, мђж'ъ, прине'съшая џимїя'м#”
|
І вийшов вогонь від Господа і пожер тих двісті п’ятдесят мужів, що принесли куріння.
|
|
36
|
36
|
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
37
|
37
|
|
рцы` е^лїаза'рђ, сн~ђ а^а^ро'новђ жерцђ`. да соберетъ кади'лники мњ'деныя эT среды` и^згорњвшихᲆ, и^ ѓ'гнь чю'ждїи сїи рас#сы'плите тамо” ЈА/ко ѓ^ст~ишася кади'лницы грњшныхъ сиX въ дђша'хъ и^хъ.
|
скажи Єлеазару, сину Аарона, священикові, нехай він збере [мідні] кадильниці спалених і вогонь викине геть; бо освятилися
|
|
38
|
38
|
|
и^ сътвори'те я& на па'мяᲄь ѓ^кова'ны, ѓ^бложе'нїе ё^ ѓ^лᲄа'ря ја%ко принесо'шаs преD г~ь и^ ѓ^ст~ишася, и^ бысть въ зна'менїе сн~омъ і^и~лвыM”
|
кадильниці грішників цих смертю їх, і нехай розіб’ють їх на листи для покриття жертовника, бо вони принесли їх перед лице Господа, і вони зробилися освяченими; і будуть вони знаменням для синів Ізраїлевих.
|
|
39
|
39
|
|
И$ вꙁя` е^лїаза'ръ сн~ъ а^а^ро'на жерца` кади'лники мњ'деныа, е^ли'ко принесо'ша и^згорњ'вшеи, и^ ѓ^бложи'ша въ ѓ^бложе'нїе ѓ^лтаря`”
|
І взяв Єлеазар священик мідні кадильниці, які принесли спалені, і розбили їх на листи для покриття жертовника,
|
|
40
|
40
|
|
Въ па'мятъ сн~оM і^и~левымъ, ја^ко да не прїидеT никтоy и^ноплеме'нникᲆ, и^же нњсть эT плода` а^а^ро'на, е^же възложи'ти џимїя'м# преD гм~ъ. и^ да не бђдетᲆ ја%ко и^ коре'и, и^ совњтницы е^го, ја%коже гл~а е^мђ г~ь мољ=сїѓ^мъ”
|
у пам’ять синам Ізраїлевим, щоб ніхто сторонній, який не від сімені Аарона, не приступав приносити кадіння перед лице Господнє, і не було з ним того, що з Кореєм і спільниками його, як говорив йому Господь через Мойсея.
|
|
41
|
41
|
|
И$ възропта'ша сн~ове і^и~льтестїи, наё^трїе на мољ=сїа и^ а^а^ро'на гл~юще, в^ы и^зби'ста люди гн~я”
|
На другий день уся громада синів Ізраїлевих нарікала на Мойсея й Аарона і говорила: ви умертвили народ Господній.
|
|
42
|
42
|
|
И$ бысть е^гда` възврати'ся по'лкъ на мољ=сїа и^ а^а^ро'на и^ въѓ^рђжи'шася къ хра'мђ свњдњнїа.
|
І коли зібралася громада проти Мойсея й Аарона, вони обернулися до скинії зібрання, і ось, хмара покрила її, і з’явилася слава Господня.
|
|
43
|
43
|
|
храмᲆ же покры` ѓ%блакъ, и^ ја%ви'ся слава гн~я. и^ вниде мољ=сїи і^ а^аро'нъ съпреди` хра'ма свњдњнїа”
|
І прийшов Мойсей і Аарон до скинії зібрання.
|
|
44
|
44
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^аро'нђ гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві [й Аарону], говорячи:
|
|
45
|
45
|
|
ё^стђпи'те эT среды` со'ньма сего` и^ потреблю` я& е^ді'ницею и^ па'доста ница”
|
відстороніться від громади цієї, і Я знищу їх умить. Але вони впали на лиця свої.
|
|
46
|
46
|
|
И$ рече мољ=сїи къ а^а^ро'нђ възми` кади'лникᲆ и^ вложи' же вонь ѓ%гнь эT ѓ^лта'ря, и^ възложи` на'нь џимїа'м#, и^ неси` ско'ро въ полкᲆ и^ помоли'ся ѓ^ ни'хъ, съшелъ б^о е^сть гнњвъ эT лица` гн~я, и^ нача` гђби'ти люди”
|
І сказав Мойсей Аарону: візьми кадильницю і поклади в неї вогню з жертовника і всип куріння, і неси швидше до громади і заступи їх, тому що вийшов гнів від Господа, [і] почалось ураження.
|
|
47
|
47
|
|
И$ вꙁя` а^а^ро'нъ ја%коже гл~а е^мђ мољ=сїи, и^ тече` въ со'ньмъ. ё^же б^о пришла` бя'ше па'гђба на' люди. и^ вᲆзложи` џимїа'м# и^ помоли'ся ѓ% людеX”
|
І взяв Аарон, як сказав Мойсей, і побіг у середовище громади, і ось, уже почалось ураження в народі. І він поклав куріння і заступив народ;
|
|
48
|
48
|
|
И$ ста` междђ мр~твыми и^ живы'ми, и^ преста` па'гђба”
|
став він між мертвими й живими, й ураження припинилося.
|
|
49
|
49
|
|
И$ бы'сть ё^ме'рᲆшихᲆ вᲆ па'гђбе Wд~і и^ з~ соT, кромњ` ё^ме'ршихъ корея ради”
|
І померло від ураження чотирнадцять тисяч сімсот чоловік, крім померлих у справі Кореєвій.
|
|
50
|
50
|
|
И$ възврати'ся а^а^ро'нъ къ мољ=сїю, къ две'рем# хра'ма свњдњ'нїа, и^ ё^ста` па'гђба”
|
І повернувся Аарон до Мойсея, до входу в скинію зібрання, після того, як ураження припинилося.
|
|
Глvа, з~і”
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь кᲆ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
гл~и сн~омъ і^и~левымъ, и^ возми` эT нихъ по е^ді'номђ жеꙁлђ` же'злъ, же'ꙁлъ эT всњхъ кн~ѕь и^хᲆ, по домо'мъ эTч~ьства и^хъ в~і жеꙁла`, и%мя же кое^гождо напиши на жезлњ` е^го”
|
скажи синам Ізраїлевим і візьми в них по жезлу від коліна, від усіх начальників їхніх за колінами, дванадцять жезлів, і кожного ім’я напиши на жезлі його;
|
|
3
|
3
|
|
И/мя же а^а^ро'не напиши' на жезлњ левљ=инњ, е^сть б^о же'ꙁлъ е^ді'нъ по племе'ни и^хᲆ до'мђ эTч~ьства и^хъ”
|
ім’я Аарона напиши на жезлі Левія, бо один жезл від начальника коліна їхнього [повинні вони дати];
|
|
4
|
4
|
|
И$ да положи'ши и& въ хра'мњ свњдњнїя пря'мо свњдњнїю, в ниX же ја%влю'ся тебњ т^ђ”
|
і поклади їх у скинії зібрання, перед ковчегом одкровення, де явлюся Я вам;
|
|
5
|
5
|
|
И$ да бђдетᲆ чл~къ е^гоже а%ще и^ꙁберђ` же'злъ е^го проѕя'бнетъ, и^ эTвр'ьгђ эT тебе` ропта'нїе сн~овъ і^и~левыхъ, е^ли'ко сїи ро'пщђтъ на' вы”
|
і кого Я оберу, того жезл розцвіте; і так Я заспокою ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на вас.
|
|
6
|
6
|
|
И$ гл~а мољ=сїи сн~омъ і^и~левыM. и^ даша е^мђ вс^и кн~ѕи и^хъ же'злъ, кн~ѕю е^ді'номђ же'злъ, кн~ѕя по до'мђ эTч~ьства и^хъ. в~і, жезло'въ, и^ жеꙁлъ а^а^ро'нь посредᲇ же'злъ иX”
|
І сказав Мойсей синам Ізраїлевим, і дали йому всі начальники їхні, від кожного начальника по жезлу, за колінами їхніми дванадцять жезлів, і жезл Ааронів був серед жезлів їхніх.
|
|
7
|
7
|
|
И$ положи` мољ=сїи жеꙁлы` преD гм~ъ, въ хра'мњ свњдњнїа”
|
І поклав Мойсей жезли перед лицем Господа в скинії одкровення.
|
|
8
|
8
|
|
И$ бы'сᲄь наё%трїе и^ вни'де мољ=сїи і^ а^аро'нъ, въ хра'мъ свњдњ'нїа, и^ с^е проѕябе` же'ꙁлъ а^аро'нь, въ домђ` левљ=инњ, и^зрасти вњтвїю, и процвњте цвњтеw, і^ и^зрасти ѓ^рњх'и”
|
На другий день увійшов Мойсей [і Аарон] у скинію одкровення, і ось, жезл Ааронів, від дому Левіїного, розцвів, пустив бруньки, дав цвіт і приніс мигдалини.
|
|
9
|
9
|
|
І$ и^знесе` мољ=сїи вс^я жезлы` эT лица` гн~я къ всњм'ъ сн~омъ і^и~левымъ, и^ видњша, и^ вз^я ко'ждо же'злъ сво'и”
|
І виніс Мойсей усі жезли від лиця Господнього до всіх синів Ізраїлевих. І побачили вони це і взяли кожен свій жезл.
|
|
10
|
10
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, положи` же'злъ а^аро'нь преD свњдњнїеM, въ сохране'нїе, и^ въ зна'менїе, сн~въ ѓ^слђшли'выX, и^ да ѓ^ста'неT ропта'нїе иX эT мене`, и^ не змрTђ”
|
І сказав Господь Мойсеєві: поклади знову жезл Ааронів перед ковчегом одкровення для збереження, на знамення для непокірливих, щоб припинилося ремство їх на Мене, і вони не вмирали.
|
|
11
|
11
|
|
И$ сътвори` мољ=сїи і^ а^ароn, е^ли'ко повелњ г~ь мољ=сїю та'ко сътвори'ша”
|
Мойсей зробив це; як повелів йому Господь, так він і зробив.
|
|
12
|
12
|
|
И$ рекоша сн~ове і^и~леви кᲆ мољ=сїю гл~юще, с^е потреби'хомся, и^ погибо'хоM і^ и^счеꙁо'хоM”
|
І сказали сини Ізраїлеві Мойсеєві: ось, ми вмираємо, гинемо, усі гинемо!
|
|
13
|
13
|
|
Всяk присеꙁаяй къ хра'мђ свњдњнїа гн~я ё%мретᲆ и^ до конца л^и ё%мира'юще поги'бнеM”
|
усякий, хто наближається до скинії Господньої, помирає: чи не доведеться всім нам померти?
|
|
Глvа, и~і”
|
Глава 18
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ а^аро'нђ гл~я, т^ы и^ сн~ове твои` и^ доM эTц~а твое^го с тобо'ю, да во'ꙁмете пеrвеньства` грњхъ ст~ыхъ. ты же и^ сн~ове твои` да прїимете грњхи` жречества ва'шего”
|
І сказав Господь Аарону: ти і сини твої і дім батька твого з тобою понесете на собі гріх за недбалість у святилищі; і ти і сини твої з тобою понесете на собі гріх за несправність у священстві вашому.
|
|
2
|
2
|
|
И$ бра'тїю твою` племя` левљ=ино со'ньма эTц~а свое^го, и^ приведи` къ себњ, и^ да преDста'нђтъ тебњ, и^ да послђжатъ тебњ, и^ тебњ и^ сн~омъ твоиM с тобо'ю преD хра'момъ свњдњнїа”
|
Також і братів твоїх, коліно Левіїне, плем’я батька твого, візьми собі: нехай вони будуть при тобі і служать тобі, а ти і сини твої з тобою будете при скинії одкровення;
|
|
3
|
3
|
|
И$ да блю'дђтъ страж#бы` твоа, и^ страQбы` хра'ма. ра'ꙁвњ къ сосђдомъ ст~ымᲆ и^ ко ѓ^лᲄарю да не пристђпаюT, да не и^ꙁмрђтъ, и^ сїи, и^ в^ы”
|
нехай вони відправляють службу тобі і службу в усій скинії; тільки щоб не приступали до речей святилища і до жертовника, щоб не померти і їм і вам.
|
|
4
|
4
|
|
И$ прило'жатся к тебњ, и^ да блюдђтᲆ стражбы` хра'ма свњдњнїа, и^ вся` слђж'бы храма. а^ и^ноплеме'нникъ да не пристђпа'етъ къ ва'мъ,
|
Нехай вони будуть при тобі і відправляють службу в скинії зібрання, усі роботи по скинії; а сторонній не повинен наближатися до вас.
|
|
5
|
5
|
|
и^ да съблюде'те стражбы` ст~ыхъ, и^ страQбы` ѓ^лтаря`, и^ не бђдетъ ктомђ` гнњ'ва на сн~њхъ і^и~левыX”
|
Так відправляйте службу у святилищі і при жертовнику, щоб не було надалі гніву на синів Ізраїлевих;
|
|
6
|
6
|
|
А/зъ б^о взя'хъ братїю ва'шђ левљ=ты, эT среды сн~овъ і^и~левъ, ва'мъ в да'рᲆ вда'ныи, г~ђ слђжи'ти слђжбы хра'ма свњдњ'нїа”
|
бо братів ваших, левитів, Я взяв від синів Ізраїлевих і дав їх вам, у дар Господу, для відправляння служби при скинії зібрання;
|
|
7
|
7
|
|
Ты' же и^ сн~ове твои` с тобо'ю, съхрани'те жречество ва'ше, по всемђ` дњ'лђ ѓ^лтаря`, и^ внђтрьняа ꙁавњ'сы. и^ да слђ'жите слQђбы в данїа дахъ ваM жречество ва'ше, и^ноплеме'нникъ же пристђпа'я да ё^мретъ”
|
і ти і сини твої з тобою пильнуйте священство ваше в усьому, що належить жертовнику і що всередині за завісою, і служіть; вам даю Я в дар службу священства, а сторонній, який приступить, відданий буде на смерть.
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече г~ь къ а^аро'нђ, с^е а%ꙁъ даX вамъ снабдњнїе приносъ мои^хъ, и^ эT всњхъ сщ~енныхъ мн^њ, эT сн~овъ і^и~левъ, тебњ дахъ я& въ старњишин#ство, и^ сн~омъ твои^мᲆ потебњ зако'нъ вњ'чныи”
|
І сказав Господь Аарону: ось, Я доручаю тобі спостерігати за приношеннями Мені; від усього, що посвячується синами Ізраїлевими, Я дав тобі і синам твоїм, заради священства вашого, уставом вічним;
|
|
9
|
9
|
|
И$ сїе да бђ'детъ ваM, эT вся'каго сщ~еннаh ст~ыхъ. эT всњ'хъ даро'въ и^хъ, и^ эT всXњ требъ иX, и^ эT вся'каго престђпленїя иX, и^ эT всXњ грᲇхъ иX, е^ли'ка эTдаюT мн^њ эT всњхъ ст~ыхъ. тебњ да бђдђтъ и^ сн~омъ твоиM”
|
ось, що належить тобі зі святинь великих, від того, що спалюється: усяке приношення їхнє хлібне, і всяка жертва їхня за гріх, і всяка жертва їхня за провину, що вони принесуть Мені; це велика святиня тобі і синам твоїм.
|
|
10
|
10
|
|
Въ ст~омъ ст~ыхъ да ја%сте я&. ве'сь мђжескъ полъ да ја%сте я&, т^ы и^ сн~ове твои` ст~а да бђ'дђтᲆ тебњ”
|
На найсвятішому місці їжте це; усі чоловічої статі можуть їсти, [ти і сини твої]; це нехай буде святинею для тебе.
|
|
11
|
11
|
|
Се' же да бђдетъ вамъ эT начаTка данїа и^хъ, эT всњхъ возложе'нїи сн~овъ і^и~левъ, тебњ да'хъ я& и^ сн~омъ твоиM, и^ дще'ремъ твоиM с тобо'ю, закоnно вњчно. вся'къ чи'стыи въ домђ твое^мъ да ја%сте я&”
|
І ось, що тобі з приношень дарів їхніх: усі приношення синів Ізраїлевих Я дав тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, уставом вічним; усякий чистий у домі твоєму може їсти це.
|
|
12
|
12
|
|
Ве'сь нача'токъ е^леи'ныи, и^ вся'къ нача'токъ ви'нныи, и^ пшени'чныи, нача'тки и^хъ, е^ли'ко а%ще эTдадяT г~ђ тебњ дахъ я&” ПервороDная е^ли'ка въ земли` и^хᲆ, е^лика а%ще принесђтъ г~ђ тебњ да бђ'деT,
|
Усе краще з єлею і все краще з винограду і хліба, початки їх, що вони дають Господу, Я віддав тобі;
|
|
13
|
13
|
|
вся'к# чи'стъ в домђ твое^мъ да ја%стъ я&”
|
усі перші плоди землі їх, що вони принесуть Господу, нехай будуть твоїми; усякий чистий у домі твоєму може їсти це.
|
|
14
|
14
|
|
Вся'ко наро'чное въ сн~њхъ і^и~левыX, тебњ да бђ'детъ”
|
Усе закляте в землі Ізраїлевій нехай буде твоїм.
|
|
15
|
15
|
|
И$ вся'къ эTвръза'яи^ вся'ка ложесна` эT всея` плоти, е^ли'ко прино'сятъ г~ђ, эT чл~ка до скота`, тебњ` да бђ'детъ. н^о и^скђпленїемъ и^скђ'пятся, сн~ове чл~чїи, и^ прьвенцы` скота` нечи'стаго да и^скђпяᲄся”
|
Усе, що розкриває утробу в усякій плоті, що приносять Господу, з людей і з худоби, нехай буде твоїм; тільки первісток з людей повинен бути викупленим, і первородне з худоби нечистої повинне бути викупленим;
|
|
16
|
16
|
|
И$скђ'пъ же и^хъ эT е^ди'наго мцsа, и^же съцᲇне'нїе, е~, си'кль, по си'клю ст~омђ, к~, мњ'дниць е^сть”
|
а викуп за них: починаючи від одного місяця, за оцінкою твоєю, бери викуп п’ять сиклів срібла, за сиклем священним, який у двадцять гер;
|
|
17
|
17
|
|
ра'звњ первене'цъ те'лчїи, и^ первене'цъ ѓ%вчїихъ, и^ первене'цъ, козьи^хъ да не и^скђ'пятся, ст~и б^о сђть, и^ кро'вь и^хъ пролїеши ё^ ѓ^лтаря`, и^ ло'и принесе'ши приносъ въ воню` бл~гово'нїя г~ђ”
|
але за первородне з волів, і за первородне з овець, і за первородне з кіз, не бери викупу: вони святиня; кров’ю їх окроплюй жертовник, і жир їх спалюй у жертву, у приємні пахощі Господу;
|
|
18
|
18
|
|
А$ мяса тебњ да бђдTђ, ја^коже и^ грђ'ди възложенїа, и^ ра'мо десно'е тебњ да бђ'дђтᲆ”
|
м’ясо ж їх тобі належить, так само як груди приношення і праве плече тобі належать.
|
|
19
|
19
|
|
Вся'ко ё^ча'стїе ст~ыхъ, е^ли'коже а%ще эTлђчаT сн~ове і^и~льтестїи г~ђ, тебᲇ далъ е^смь, и^ сн~омъ твои'мъ с тобо'ю, и^ дщеремᲆ твои^мъ. зако'нъ вњчныи, завњт# соли люDскъ вњчныи преD гм~ъ тебњ е^сть, и^ племе'ни твое^мђ потебњ”
|
Усі принесені святині, які приносять сини Ізраїлеві Господу, віддаю тобі і синам твоїм і дочкам твоїм з тобою, уставом вічним; це завіт соли вічний перед Господом, даний тобі і нащадкам твоїм з тобою.
|
|
20
|
20
|
|
И$ рече г~ь къ а^а^ро'нђ въ земли` и^хъ, да не причасти'ши, ча'сти тебњ да не бђдетъ в ни'хъ” ЈА/ко а%ꙁъ часть е^смь твоа`, и^ прича'стїе твое, среди` сн~овъ і^и~левъ,
|
І сказав Господь Аарону: в землі їхній не будеш мати наділу і частки не буде тобі між ними; Я частка твоя і наділ твій серед синів Ізраїлевих;
|
|
21
|
21
|
|
сн~ом же левљ=иномъ, с^е да'лъ е^смь вс^ю десяти'нђ въ і^и~ли вᲆ прича'стїе въ слQђбы мњсто и^хъ. е^ли'ко слђжаT сїи слђже'нїе, въ хра'мњ свњдњ'нїа”
|
а синам Левія, ось, Я дав у наділ десятину з усього, що в Ізраїля, за службу їх, за те, що вони відправляють служби в скинії зібрання;
|
|
22
|
22
|
|
И$ да не пристђпаютъ по се'мъ, сн~ове і^и~льтестїи къ хра'мђ свњдњ'нїа, прїя'ти грњха` смр~тнаго”
|
і сини Ізраїлеві не повинні надалі приступати до скинії зібрання, щоб не понести гріха і не померти:
|
|
23
|
23
|
|
Но^ да слђжаT левљ=ти сами слђжбђ хра'ма свњдњнїа, и^ сїи возмђтъ грњхъ и^хъ, въ зако'нъ вњчныи в роже'нїа и^хъ, и^ среди` сн~овъ і^и~левъ да не причастяT прича'стїя”
|
нехай левити відправляють служби в скинії зібрання і несуть на собі гріх їхній. Це устав вічний у роди ваші; серед же синів Ізраїлевих вони не одержать наділу;
|
|
24
|
24
|
|
ЈА/ко десяти'нђ сн~овъ і^и~левъ, е^лико а%ще эTлђча'тъ г~ђ, ё^частїе далъ е^смь левљ=тоM въ прича'стїе, сего ради рекох# иM среди` сн~оv і^и~лев#, да не причастяT прича'стїя”
|
тому що десятину синів Ізраїлевих, яку вони приносять у приношення Господу, Я віддаю левитам у наділ, тому і сказав Я їм: між синами Ізраїлевими вони не одержать наділу.
|
|
25
|
25
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
26
|
26
|
|
левљ=томъ да гл~еши рекїи к ниM, а%ще во'змете десяти'нђ, эT сн~овъ і^и~левъ, ја%же дахъ ваM эT нихᲆ въ прича'стїе, да ё^и^мете в^ы эT нея` ё^ча'стїе г~ђ десяти'нђ, эT десяти'ны ея`.
|
оголоси левитам і скажи їм: коли ви будете брати від синів Ізраїлевих десятину, яку Я дав вам від них у наділ, то підносьте з неї приношення Господу, десятину із десятини, —
|
|
27
|
27
|
|
да ё^мниTся вамъ ё^ча'стїе ваше. ја%ко пшени'ца эT гђмна`, и^ ја^ко ё^частїе эT точи'ла”
|
і буде враховане вам це приношення ваше, як хліб з току і як взяте від точила;
|
|
28
|
28
|
|
Та'ко да ё^имᲇте и^ в^ы эT всXњ ё^частїи г~ђ, эT вся'кїа десяти'ны свое^я е^лико а^ще во'змете эT сн~овъ і^и~левъ, и^ дади'те эT нихъ ё^ча^стїе г~ђ а^а^ро'нђ жерцђ`”
|
так і ви будете підносити приношення Господу з усіх десятин ваших, які будете брати від синів Ізраїлевих, і будете давати з них приношення Господнє Ааронові священику;
|
|
29
|
29
|
|
эT всњхъ да'нїи вашихъ, и^ да ё^имњте ё^ча'стїе г~ђ, эT всњхъ начаTковъ ѓ^сщ~е'ныхъ эT него”
|
з усього, що дарується вам, приносьте приношення Господу, з усього кращого, що освячується.
|
|
30
|
30
|
|
И$ рцы` к ниM е^да` ё^и^мете приноs эT ниX, и^ премениTся левљ=тоM, а^ки жи'то эT гђмна`, и^ ја^ко ё^ча'стїе эT точи'ла”
|
І скажи їм: коли ви принесете із цього краще, то це враховане буде левитам, як одержане з току і одержане від точила;
|
|
31
|
31
|
|
И$ да ја%сте т^а въ всеM мњстᲇ, в^ы и^ сн~ове ва'ши, и^ домове ваши ја%ко мзда` с^и ваша еs въ слђж'ебъ мᲇсто ва'шиX, ја%же въ хра'мњ свњдњнїа”
|
ви можете їсти це на всякому місці, ви і [сини ваші і] сімейства ваші, тому що це вам плата за працю вашу в скинії зібрання;
|
|
32
|
32
|
|
И$ не прїимете иX ради грњха`, ја%ко эTлђчи'те тђкъ е^я эT нихъ. но ст~ыX сн~овъ і^и~леv да не ѓ^сквернавите, и^ да не ё%мрете”
|
і не понесете за це гріха, коли принесете краще з цього; і посвяченого синами Ізраїлевими не оскверните, і не помрете.
|
|
Глvа, џ~і”
|
Глава 19
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^а^ро'нђ гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
с^е раꙁлђче'нїе зако'на е^лико заповњ'да г~ь гл~я, гл~и сн~омъ і^и~левымᲆ, и^ да приведђтъ к тебњ ю^ницђ ры'жђ непоро'чнђ, ја^же не и%мать на себњ порока, и^ на не'иже нњсть было и%го”
|
ось устав закону, який заповів Господь, говорячи: скажи синам Ізраїлевим, нехай приведуть тобі руду телицю без вад, у якої нема недоліків, [і] на якій не було ярма;
|
|
3
|
3
|
|
И$ даси ю& къ е^лиа^за'рђ жерцђ` и^ да възведTђ ю& вн^њ поlчища на мᲇсто чи'сто, и^ да ꙁаколюᲄъ ю& преD нимъ”
|
і віддайте її Єлеазару священику, і виведе її геть зі стану [на місце чисте], і заколють її при ньому;
|
|
4
|
4
|
|
И$ да во'ꙁмеT е^лїаꙁа'рᲆ эT кро'ви ея`, и^ да въскропи'тъ съпреди` хра'ма свњдњнїа эT крови ея` сеDмижды”
|
і нехай візьме Єлеазар священик перстом своїм крови її й кров’ю покропить передню сторону скинії зібрання сім разів;
|
|
5
|
5
|
|
И$ да сожᲆгђтъ ю& преD нимᲆ, и^ ко'жђ ея`, и^ мя'са ея`, и^ кровь ея` с моты'лы ея` да соyгђтъ”
|
і спалять телицю на його очах: шкуру її і м’ясо її й кров її з нечистотою її нехай спалять;
|
|
6
|
6
|
|
И$ да во'зметᲆ жре'цъ древо ке'дрово і^ и'ссопъ. и^ соска'нїе червле'ное и^ да сложиT среди` сож#женыа ю%ница”
|
і нехай візьме священик кедрового дерева й ісопу і нитку з червленої вовни і кине на спалювану телицю;
|
|
7
|
7
|
|
И$ да и^спереT ри'зы своа` жре'цъ, и^ да ѓ^мы'етъ тњ'ло свое водо'ю, и^ потоM да вни'детъ въ по'лкъ, и^ нечи'стъ бђ'детъ жре'цъ до' вечера”
|
і нехай вимиє священик одяг свій, і обмиє тіло своє водою, і потім увійде в стан, і нечистим буде священик до вечора.
|
|
8
|
8
|
|
А$ и'же сожига'етъ ея` да и'сперетᲆ ри'ꙁы е^го. и^ да ѓ^мы'етъ тњ'ло е^го водо'ю, и^ нечи'стъ бђдетъ до' вечера,
|
І той, хто спалював її, нехай вимиє одяг свій водою, і обмиє тіло своє водою, і нечистим буде до вечора;
|
|
9
|
9
|
|
и^ да собереT члкъ по'пелъ чи'стъ ю%ница, и^ да и^знесетъ вн^њ по'лчища, на мњсто чи'сто. и^ да бђ'детъ со'ньмђ сн~овъ і^и~левъ въ снабдњнїе, вода` ѓ^кропле'нїа ѓ^цыще'нїе е^сть”
|
і хто-небудь чистий нехай збере попіл телиці і покладе поза станом на чистому місці, і буде він зберігатися для громади синів Ізраїлевих, для води очищувальної: це жертва за гріх;
|
|
10
|
10
|
|
И$ собира'яй по'пелъ ю^ница, да и^спереT ри'ꙁы е^го, и^ нечи'стъ бђ'детъ до' вечера. и^ да бђ'детъ сн~омъ і^и~левымъ, и^ пришеlцемъ прилежа'щиM посредњ васъ, ꙁако'нно вᲇчно”
|
і той, хто збирав попіл телиці, нехай вимиє одяг свій, і нечистий буде до вечора. Це для синів Ізраїлевих і для прибульців, які живуть у них, нехай буде уставом вічним.
|
|
11
|
11
|
|
И$ присязаяи к# мр~твомђ всякїя дш~и чл~чи, нечи'стъ бђдетъ з~ дн~їи”
|
Хто доторкнеться до мертвого тіла якої-небудь людини, нечистим буде сім днів:
|
|
12
|
12
|
|
Сїи да ѓ^чи'стится се'ю водо'ю вᲆ дн~ь г~, и^ вᲆ дн~ь, з~, чи'сᲄъ бђ'детъ” А/ще ли не ѓ^чи'стиTся ею` въ дн~ь г~, и^ въ дн~ь з~, нечи'стъ бђдетъ”
|
він повинен очистити себе цією [водою] у третій день і в сьомий день, і буде чистим; якщо ж він не очистить себе в третій і сьомий день, то не буде чистим;
|
|
13
|
13
|
|
Вся'къ прикаса'ася мр~твомђ эT вся'кїа дш~и чл~чи” А/ще ё%мретъ, не ѓ^чи'стяся сїи храM гн~ь ѓ^скверна'вилъ, и^ потреби'тся дш~а т^а эT і^и~ля, ја^ко вода` ѓ^кропле'нїа не въскропи'ся на'нь нечи'стъ е^сᲄь, ја^ко и^ на потомъ нечистота` е^го на не'мъ бђ'детъ”
|
усякий, хто доторкнеться до мертвого тіла якої-небудь людини померлої і не очистить себе, осквернить оселю Господа: знищиться людина та із середовища Ізраїля, бо вона не покроплена очищувальною водою, вона нечиста, ще нечистота її на ній.
|
|
14
|
14
|
|
Сїи зако'нъ, чл~къ а%ще ё%мретᲆ въ хра'мњ, вся'къ входя'и въ хра'мъ. и е^лико е^сть въ храмњ, нечиста бђ'детъ з~ дн~їи”
|
Ось закон: якщо людина помре в наметі, то всякий, хто ввійде в намет, і усе, що в наметі, нечистим буде сім днів;
|
|
15
|
15
|
|
И$ ве'сь сосDђ непокрове'нъ, е^ли'ко а%ще покрыва'ла не и%мать на себᲇ, нечистъ еs”
|
усяка відкрита посудина, що не обв’язана і не покрита, нечиста.
|
|
16
|
16
|
|
И$ вся'къ и^же а%ще присяжеT къ лицђ` ѓ^троча'ти стрђпи'ва и^л^и мр~тва, и^л^и ко'сти чл~чи, и^л^и гро'бђ з~ дн~їи, нечи'стъ бђ'детъ”
|
Усякий, хто доторкнеться на полі до убитого мечем, або до померлого, або до кістки людської, або до гробу, нечистим буде сім днів.
|
|
17
|
17
|
|
И$ да во'змђтъ нечи'стомђ эT по'пела съж#женїа, и^ ѓ^цыще'нїа, и^ да возлїюT на'нь во'дђ живђ въ сосDђ”
|
Для нечистого нехай візьмуть попелу тієї спаленої жертви за гріх і наллють на нього живої води в посудину;
|
|
18
|
18
|
|
И$ да во'змеT и^с#сопъ, и^ ѓ^мо'читъ и& въ во'дђ мђж'ᲆ чи'стъ, и^ да кропи'тъ на храM, и^ на сосђды, и^ на дш~а и^же а%ще сђть т^ђ. и^ прися'гшиX ко'сти чл~чїи, и^л^и стрђп#ливђ и^л^и мр~твечи'нњ, и^л^и гро'бђ.
|
і нехай хто-небудь чистий візьме ісоп, і вмочить його у воду, і покропить намет і весь посуд і людей, які знаходяться в ньому, і того, хто доторкнувся до кістки [людської], або до вбитого, або до померлого, або до гробу;
|
|
19
|
19
|
|
да вᲆскропиT чи'стыи на нечи'стаго, вᲆ дн~ь г~. и^ вᲆ дн~ь з~, и^ ѓ^чи'стится сеDма'го дн~я, и^ да и^спереT ри'зы своа`, и^ да ѓ^мы'етъ тњло е^го водо'ю, и^ нечи'стъ бђдетъ до' вечера, и^ въ ве'черъ чисᲄъ бђдетъ”
|
і нехай покропить чистий нечистого в третій і сьомий день, і очистить його в сьомий день; і вимиє він одежу свою, і обмиє [тіло своє] водою, і на вечір буде чистим.
|
|
20
|
20
|
|
И$ чл~къ и^же а%ще ѓ^сквръниTся. и^ не ѓ^чи'стиT себе` потребиTся дш~а т^а эT среды` со'ньма, ја%ко ст~ая гн~я ѓ^скверна'ви, ја%ко вода` ѓ^кропле'нїа не въскропи'ся на'нь, нечи'стъ еs”
|
Якщо ж хто буде нечистим і не очистить себе, то знищиться людина та із середовища народу, бо вона осквернила святилище Господа; очищувальною водою вона не покроплена, вона нечиста.
|
|
21
|
21
|
|
И$ да бђдетъ вамъ зако'нъ вњ'чныи” И$ ѓ^кропля'а водо'ю ѓ^кропленїа. да и^спереT ри'зы своа, и^ присяжа'я водњ` ѓ^кропленїа, нечи'стъ бђ'детъ до' вечера”
|
І нехай буде це для них уставом вічним. І той, хто кропив очищувальною водою, нехай вимиє одяг свій; і той, хто доторкнувся до очищувальної води, нечистим буде до вечора.
|
|
22
|
22
|
|
И$ вся'комђ е^мђже ся прикоснеT нечистыи нечи'сто бђдетᲆ, и^ дш~а прикаса'ющаася нечи'ста еs до веqра”
|
І все, до чого доторкнеться нечистий, буде нечистим; і людина, яка доторкнулася, буде нечистою до вечора.
|
|
Глvа, к~”
|
Глава 20
|
|
1
|
1
|
|
И$ прїидо'ша сн~ове і^и^л~ьтестїи весь со'ньмъ, въ пђсты'ню си'нъ, въ мцsъ, а~, и^ прибыва'хђ лю'дїе въ кади'сњ, и^ сконча'ся т^ђ марїа'мъ и^ погребе'ся т^ђ”
|
І прийшли сини Ізраїлеві, уся громада, в пустелю Син у перший місяць, і зупинився народ в Кадесі, і померла там Маріам і похована там.
|
|
2
|
2
|
|
И$ не бя'ше воды` со'н#мђ. и^ събра'шася на мољ=сїя, і^ а^а^ро'на”
|
І не було води для громади, і зібралися вони проти Мойсея й Аарона;
|
|
3
|
3
|
|
И$ хђля'хђ лю'ди на мољ=сїя гл~юще, ё%нее б^ы было` намъ да бы'хом# изме'рли въ поги'бели браᲄїя на'шея преD гм~ъ,
|
і нарікав народ на Мойсея і сказав: о, якби і ми померли тоді, коли померли брати наші перед Господом!
|
|
4
|
4
|
|
въскђю въведо'сте со'ньмъ гн~ь въ пђсты'ню сїю, погђби'ти н^ы и^ ско'ты наша”
|
навіщо ви привели громаду Господню в цю пустелю, щоб померти тут нам і худобі нашій?
|
|
5
|
5
|
|
Въскђ'южъ н^ы и^ꙁведо'сте и^ꙁъ е^гљ=пта, и^ прїидо'сте въ мњсто с^е зло'е, мњсто в немже не сњ'ется ни смо'кви. н^и виногра'да, ниже ши'покъ, ниже воды` е^сть пи'ти”
|
і для чого вивели ви нас з Єгипту, щоб привести нас на це негідне місце, де не можна сіяти, немає ні смоковниць, ні винограду, ні гранатових яблук, ні навіть води для пиття?
|
|
6
|
6
|
|
И$ пришеD мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ эT лица` со'ньмђ. преD две'ри хра'мђ свњдњнїя, и^ падо'ша ниC, и^ ја%ви'ся сла'ва гн~я на нею`”
|
І пішов Мойсей і Аарон від народу до входу в скинію зібрання, і впали на лиця свої, і явилася їм слава Господня.
|
|
7
|
7
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
8
|
8
|
|
възми` жезлъ свой и^ сᲆꙁови` со'ньмъ т^ы, і^ а^а^ро'нъ братъ твои, и^ гл~ета къ ка'меню преD ни'ми, и^ даs во'ды своя. і^ и^ꙁведе'ши и^мъ во'ды и^с ка'мени, и^ напои'та со'нмъ, и^ ско'ты и^хъ”
|
візьми жезл і збери громаду, ти й Аарон, брат твій, і скажіть на очах їхніх скелі, і вона дасть із себе воду: і так ти виточиш їм воду зі скелі, і напоїш громаду і худобу її.
|
|
9
|
9
|
|
И$ взя` мољ=сїи жезлъ е^же преD гм~ъ, ја%коже повелњ` г~ь”
|
І взяв Мойсей жезл від лиця Господа, як Він повелів йому.
|
|
10
|
10
|
|
И$ съзва` мољ=сїи і^ а^а^ро'нъ со'нмъ преD ка'мень. и^ рече к ни'мъ, послђш'аите мене, непокори'вїи, е^да` л^и эT ка'мени сего, и^ꙁведе'мъ ваM во'дђ”
|
І зібрали Мойсей і Аарон народ до скелі, і сказав він їм: послухайте, непокірливі, хіба що нам з цієї скелі виточити для вас воду?
|
|
11
|
11
|
|
И$ въꙁдви'гъ мољсїи рђкђ свою. и^ ё^да'ри въ ка'мень жезломъ два'жды, і^ и^ꙁы'де вода` мно'га и^ напи'ся со'нмъ весь, и^ ско'ты и^хъ”
|
І підняв Мойсей руку свою і вдарив у скелю жезлом своїм двічі, і потекло багато води, і пила громада і худоба її.
|
|
12
|
12
|
|
И$ рече г~ь къ мољсїю і^ а^а^ро'нђ гл~я. ја%ко не вњ'роваста ѓ^ст~ити мя преD сн~ьми і^и'л~ьтескими, сего` ради не вᲆведе'та в^ы соньма` сего` в# зе'млю ю%же да'хъ и^мъ”
|
І сказав Господь Мойсеєві й Аарону: за те, що ви не повірили Мені, щоб виявити святість Мою перед очима синів Ізраїлевих, не введете ви народ цей у землю, яку Я даю йому.
|
|
13
|
13
|
|
Си вода` сопе'рная. ја^ко похђли'ша сн~ове і^и^л~ьтестїи преD гм~ъ, и^ ѓ^ст~ися в ниX”
|
Це вода Мериви, біля якої ввійшли в суперечку сини Ізраїлеві з Господом, і Він явив їм святість Свою.
|
|
14
|
14
|
|
И$ посла` мољ=сїи послы` эT кади'съ къ ц~рю е^до'мъскомђ гл~я, та'ко рече бра'тъ ᲄвои і^и^л~ь, т^ы вᲇси ве'сь трђдъ дошеDшїи насъ”
|
І послав Мойсей з Кадеса послів до царя Едомського [сказати]: так говорить брат твій Ізраїль: ти знаєш усі труднощі, що осягли нас;
|
|
15
|
15
|
|
И$ снидо'ша эTц~ы наши въ е^гљ=пет#. и^ жи'хомъ въ е^гљ=птᲇ дн~и мно'ги, и^ съзли'ша намъ е^гљ=птяне, и^ эTц~емъ нашиM”
|
батьки наші перейшли в Єгипет, і ми жили в Єгипті багато часу, і зле чинили єгиптяни з нами і батьками нашими;
|
|
16
|
16
|
|
И$ вᲆꙁопи'хоM кᲆ г~ђ. и^ ё^слы'ша г~ь гла'съ нашъ, и^ посла'въ а%гг~ла і^ и^зведе` н^ы и^ꙁъ е^гљ=пта, и^ нн~њ е^смы` въ кади'сњ гра'дњ, на конец# предњлъ твои^хъ.
|
і воззвали ми до Господа, і почув Він голос наш, і послав ангела, і вивів нас з Єгипту; і ось, ми в Кадесі, місті біля самої межі твоєї;
|
|
17
|
17
|
|
да пре'идем# сквозњ ꙁе'млю твою`, не про'идемъ сквозњ се'ла, н^и сквоꙁњ виногра'ды, н^и пїеM воды`, въ пото'цњхъ твои^хъ” Но^ пђте'мъ ц~рьскимъ про'идемъ, не съврати'мся, н^и на' десно, н^и на' лњво, до'ндеже про'идемъ предњлы твоя”
|
дозволь нам пройти землею твоєю: ми не підемо по полях і по виноградниках і не будемо пити води з колодязів [твоїх]; але підемо дорогою царською, не звернемо ні праворуч ні ліворуч, доки не перейдемо кордони твої.
|
|
18
|
18
|
|
И$ рече къ ни'мᲆ е^до'м# не про'идеши сквоꙁњ м^я, а^ще л^и ни` т^о ра'тїю и^зы'демъ проти'вђ тебе`”
|
Але Едом сказав йому: не проходь через мене, інакше я з мечем виступлю проти тебе.
|
|
19
|
19
|
|
Реко'ша же к ни'мъ сн~ове і^и^л~еви, поD горо'ю мине'мъ, и^ а'ще эT воды` твое'я пїе'мъ м^ы и^ ско'ты на'ша да'мы цњнђ` тебњ, и^но'го нњсть никое^го'же дњла, поD горо'ю да мине'мъ”
|
І сказали йому сини Ізраїлеві: ми підемо великою дорогою, і якщо будемо пити твою воду, я і худоба моя, то буду платити за неї; тільки ногами моїми пройду, що нічого не коштує.
|
|
20
|
20
|
|
Се'и же рече, не мине'ши сквоꙁњ м^я. і^ и^ꙁы'де проти'вђ и^мъ е^до'мъ с наро'домъ тя'жкым#, и^ рђко'ю крњ'пкою”
|
Але він сказав: не проходь [через мене]. І виступив проти нього Едом з численним народом і з сильною рукою.
|
|
21
|
21
|
|
И$ не въсхотњ е^до'мъ минђти і^и^л~ю посредњ предњлъ свои^хᲆ, и^ ё^клони'ся і^и^л~ь эT него”
|
Отже, не погодився Едом дозволити Ізраїлю пройти через його край, і Ізраїль пішов убік від нього.
|
|
22
|
22
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT кади'съ, и^ прїидо'ша сн~ове і^и^л~ьтесᲄїи весь со'нмъ, въ ѓ%ръ го'рђ”
|
І рушили сини Ізраїлеві з Кадеса, і прийшла вся громада до гори Ор.
|
|
23
|
23
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю і^ а^аро'нђ вᲆ ѓ%ръ горњ` ё^ предњлъ земля` е^до'мля гл~я”
|
І сказав Господь Мойсеєві та Аарону на горі Ор, біля кордону землі Едомської, говорячи:
|
|
24
|
24
|
|
да ся приложиT а^аро'нъ къ людеM своиM, ја%ко не вни'дете въ зе'млю ю%же даX сн~омъ і^и^л~евымъ въ наслњдїе. понеже раз#гнњ'васте м^я ё^ воды` похђле'нїа”
|
нехай прилучиться Аарон до народу свого; бо він не ввійде в землю, яку Я даю синам Ізраїлевим, за те, що ви непокірними були велінню Моєму біля вод Мериви;
|
|
25
|
25
|
|
Возми` а^а^ро'на брата твое^го, и^ е^лиа^ꙁара сн~а е^го, и^ възведи` я& на ѓ%ръ горђ преD всњмъ со'ньмоM”
|
і візьми Аарона [брата твого] і Єлеазара, сина його, і зведи їх на гору Ор [перед усією громадою];
|
|
26
|
26
|
|
И$ съвлечи` а^аро'нђ ри'ꙁы еh, и^ ѓ^блечи` е^лиа^за'ра сн~а е^го, а^аро'н же приближи'в#ся да ё%мреT т^ђ”
|
і зніми з Аарона одяг його, і зодягни в нього Єлеазара, сина його, і нехай Аарон відійде і помре там.
|
|
27
|
27
|
|
И$ сътвори` мољ=сїи ја^коже повелњ е^мђ г~ь. и^ вᲆꙁведе` я& на ѓ%ръ го'рђ, преD всњмъ со'ньмомъ”
|
І зробив Мойсей так, як повелів Господь. Пішли вони на гору Ор на очах усієї громади,
|
|
28
|
28
|
|
И$ съвлече` а^а^ро'нђ ри'ꙁы е^го, и^ ѓ^блече` в н^я е^лиа^за'ра, сн~а е^го” И$ ё%мре а^а^ро'нъ та'мо на вр'ъсᲇ горы`. и^ сни'де мољ=сїи и^ е^лиа^ꙁа'ръ, съ горы`”
|
і зняв Мойсей з Аарона одяг його, і зодягнув у нього Єлеазара, сина його; і вмер там Аарон на вершині гори. А Мойсей і Єлеазар зійшли з гори.
|
|
29
|
29
|
|
И$ ви'дњ ве'сь соньмъ ја^ко ё%мре а^аро'нъ, и^ пла'кашася лю'дїе наD а^а^ро'номъ л~ дн~їи, и^ весь до'мъ і^и~левъ”
|
І побачила вся громада, що Аарон умер, і оплакував Аарона весь дім Ізраїлів тридцять днів.
|
|
Глvа, к~а”
|
Глава 21
|
|
1
|
1
|
|
Оуслы'шав же ханаа'нь цр~ь. а^ра'довъ, живы'и при пђстыни къ сњ'верђ ја%ко прише'лъ е^сть і^и~ль, пђтемъ а^џариMскимъ, и^ бися съ і^и~леM, и^ плњниша эT ниX плњнникы”
|
Ханаанський цар Арада, який жив на південь, почувши, що Ізраїль іде дорогою від Афарима, вступив у бій з ізраїльтянами і декого з них взяв у полон.
|
|
2
|
2
|
|
И$ ѓ^бᲇщася і^и~ль ѓ^бњтомъ г~ђ. и^ рече, а%ще мн^њ предаси лю'ди сїя, поDрђчницы нарекђ и^хъ и^ грады и^хᲆ”
|
І дав Ізраїль обітницю Господу, і сказав: якщо віддаси народ цей в руки мої, то накладу закляття [на них і] на міста їхні.
|
|
3
|
3
|
|
И$ ё^слыша г~ь молбђ` і^и~левђ, и^ преда ханаа^на поDрђ'чницы е^мђ, и^ ѓ^пђстоши` е^го, и^ гра'ды е^го. и^ проꙁва` и'мя мњстђ томђ пђсто'шъ”
|
Господь почув голос Ізраїля і віддав хананеїв у руки його, і він наклав закляття на них і на міста їхні і нарік ім’я місцю тому: Хорма*.
|
|
4
|
4
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT ѓ'ра горы` пђте'мъ и^же къ мо'рю чермно'мђ. и^ ѓ^быидо'ша ꙁемлю е^до'млю, і^ и^ꙁнемого'ша лю'дїе эT пђти`”
|
Від гори Ор вирушили вони шляхом до Червоного моря, щоб обійти землю Едома. І став слабкодухим народ на шляху,
|
|
5
|
5
|
|
І$ ропта'хђ лю'дїе на' б~а и^ на мољ=сїя рекђще, въскђ'ю и^ꙁведе` н^ы и^ꙁъ е^гљ=пта, ё^би'ти наs въ пђсты'ни, ја%ко нњ'сть хлњ'ба н^и воды`, и^ дш~а наша недђ'гђетъ ѓ^ хлњ'бњ семᲆ тщеM”
|
і говорив народ проти Бога і проти Мойсея: навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа.
|
|
6
|
6
|
|
І$ пђсᲄи` г~ь на' люди ѕмїа ё^моря'юща, и^ ё^ја%да'хђ людїи. и^ ё^моря'хђ мно'ги эT сн~овъ і^и~левъ”
|
І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з [синів] Ізраїлевих.
|
|
7
|
7
|
|
И$ пришеDше лю'дїе къ мољ=сїѓ%ви и^ гл~аша. съгрњши'хомъ ја%ко ропта'хомъ на' г~а и^ на' тя, моли'ся ё^бо къ г~ђ, да эTжене'тъ эT наs ѕмїя`, и^ моли` мољ=сїи ѓ% людеX”
|
І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей [Господу] за народ.
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю. сътвори` себњ ѕмїю` мњ'дянђ, и^ положи` ю& въ ꙁна'менїе, и^ бђ'детъ а^ще ё^ја%стᲆ ѕмїа` чл~ка, и^ вся'къ ё^ја'де'ныи ви'дњвъ ю& ѓ^живе'тᲆ”
|
І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі [мідного] змія і вистав його на прапорі, і [якщо вжалить змій кого-небудь], ужалений, глянувши на нього, залишиться живим.
|
|
9
|
9
|
|
И$ сътвори` мољ=сїи ѕмїю` мњ'дянђ, и^ поста'ви ю& на ꙁна'менїи” И$ бысть е^гда` ё^ја%дя'ше ѕмїя` чл~ка и^ въꙁира'ше на ѕмїю` мњдянђ и^ ѓ^живя'ше”
|
І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою.
|
|
10
|
10
|
|
И$ въꙁдви'гнђвшеся сн~ове і^и~леви, ѓ^полчи'шася въ е'џи”
|
І рушили сини Ізраїлеві і зупинилися в Овофі;
|
|
11
|
11
|
|
И$ въꙁдви'гшеся эT е'џа. въполчи'шася въ а^хелъе^и ѓ^бъ ѓ^но'я сᲄраны` пђсты'ня, ја%же е^сть преD лицемъ моа^ви'тᲆскимᲆ, на въсто'къ сл~нца”
|
й рушили з Овофа і зупинилися в Ійє-Аваримі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця;
|
|
12
|
12
|
|
И$ эTтђдђ въꙁдви'гшеся и^ въполчи'шася вᲆ де'бри ꙁаре'дъ”
|
звідти рушили, і зупинилися в долині Заред;
|
|
13
|
13
|
|
И$ эTтђ'дђ въꙁдви'г#шеся въполчи'шася ѓ^б о'нђ странђ` а^рно'на въ пђсты'ни, ја^же и^схо'дитᲆ эT предњ'лъ а^море'искихъ, е%сть б^о а^рно'нъ предњ'лъ моа'вль, междђ моа'вомъ, и^ междђ а^море'ѓ^м#”
|
вирушивши звідси, зупинилися в тій частині Арнона в пустелі, що лежить поза межами Аморрея, бо Арнон кордон Моава, між Моавом і Аморреєм.
|
|
14
|
14
|
|
Сего` ра'ди гл~ется въ кни'ꙁњ ра'ти гн~я, ја%ко сътвори` въ мори чермноM, тако сътвори`, и^ водоте'чи а^рнони,
|
Тому і сказано в книзі воєн Господніх:
|
|
15
|
15
|
|
ѓ^ста` насели'ти и%ръ, и^ прилежитъ же предњ'лњхъ моа'влихъ”
|
Вагеб у Суфі і потоки Арнона, і верхів’я потоків, що схиляється до Шебет-Ару і прилягає до меж Моава.
|
|
16
|
16
|
|
И$ эTтђ'дђ же вᲆꙁдвигошася къ кладяѕю. Сїи же е^сть кладяꙁь и^же рече г~ь къ мољ=сїю. събери` люди и^ да'и и^мъ пити водђ”
|
Звідси [рушили] до Беер*; це той колодязь, про який Господь сказав Мойсею: збери народ, і дам їм води.
|
|
17
|
17
|
|
Тогда` въспњ` і^и~ль пњснь сїю ё^ кладяꙁя. начина'ите е^мђ
|
Тоді заспівав Ізраїль пісню цю: наповнюйся, колодязь, оспівуйте його;
|
|
18
|
18
|
|
кладяꙁь, копаша б^о и& кня'ѕи, и^ пределиша и& цр~їе ја%ꙁыческїи въ црsтвїихъ, вънегда` ѓ^бладати и%ми” І$ эT кладяꙁяy въꙁдвиго'шася въ манъџанаилъ”
|
колодязь, який викопали князі, вирили вожді народу з законодавцем жезлами своїми. З пустелі [рушили] в Матанну,
|
|
19
|
19
|
|
І$ эT манџана'ила въ наа^дїилъ, и^ эT наа^дїила въ вамо'џъ”
|
з Матанни в Нагалиїл, з Нагалиїла у Вамоф,
|
|
20
|
20
|
|
І$ эT вамоџа въ на'пинъ. е^же е^сть на' поли моа'вли, эT ве'рха просњче'наго ꙁря'щаго преD лице` пђстыня”
|
з Вамофа у Гай, що в землі Моава, на вершині гори Фасги, зверненої лицем до пустелі.
|
|
21
|
21
|
|
И$ посла` мољ=сїи послы`, къ сїѓ'нђ цр~ю а^море'искђ. словеса` ми'рны гл~я”
|
І послав Ізраїль послів до Сигона, царя Аморрейського, [з пропозицією мирною,] щоб сказати:
|
|
22
|
22
|
|
да про'идемъ сквоѕњ` ꙁемлю твою пђтемъ про'идемᲆ. не ё^клониMся н^и на села, н^и на виногра'ды, ниже пїемъ воды` эT кладязь твоиX. пђтемъ цр~ьскимъ поидемᲆ дондеже проидеM предњлы твоя`”
|
дозволь мені пройти землею твоєю; [ми підемо дорогою,] не будемо заходити на поля і виноградники, не будемо пити води з колодязів [твоїх], а підемо шляхом царським, поки не перейдемо меж твоїх.
|
|
23
|
23
|
|
И$ не дастъ сиѓ%нъ і^и~лю минђти сквоꙁњ предњлы своя`, и^ събра` сїѓ'нъ вс^я лю'ди е^го, і^ и^зы'иде сњщися съ і^и~лемᲆ вᲆ пђсты'ню, и^ прїи^де въ и^а^са'нъ и^ въполчи'шася къ і^и~лю”
|
Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свій край; і зібрав Сигон весь народ свій і виступив проти Ізраїля в пустелі, і дійшов до Іааци, і воював з Ізраїлем.
|
|
24
|
24
|
|
И$ꙁби` я& і^и~ль сњ'ченїеM ме'чныM, и съвладњша земле'ю е^го, эT а^рно'на до а^во'ка, до сн~овᲆ а^м#мо'нь, ја%ко а^ꙁи'ръ предњли` сн~овъ а^мъмо'нь сђть”
|
І вразив його Ізраїль мечем і взяв у володіння землю його від Арнона до Іавока, до меж аммонитських, бо міцними були межі аммонитян;
|
|
25
|
25
|
|
И$ прїя` і^и~ль вс^я тїи гра'ды с^и. и^ всели'ся і^и~ль въ всњ'хъ гра'дњх# а^море'искихъ, въ е^сево'нњ, и^ въ всXњ вла'стехъ сђщихъ в ниX”
|
і взяв Ізраїль всі міста ці, і жив Ізраїль у всіх містах аморрейських, в Есевоні й у всіх залежних від нього;
|
|
26
|
26
|
|
Є$сть б^о е^сево'нъ гра'дᲆ сїѓ'на цр~я а^море'иска, и^ си'це повое^ва'ша пр'ьвое ц~ря моа'вля, и^ взя` вс^ю зе'млю е^го эT а^рои'ра, и^ до а^рно'на”
|
тому що Есевон було місто Сигона, царя Аморрейського, і він воював з попереднім царем Моавитським і взяв з руки його всю землю його до Арнона.
|
|
27
|
27
|
|
Сего` ра'ди рекђ'тъ при'точницы прїидите въ е^сево'нъ. да съгради'тся и^ сътвори'тся граD сїѓ'н#”
|
Тому говорять при?точники: йдіть у Есевон, нехай влаштують і утвердять місто Сигона;
|
|
28
|
28
|
|
ЈА/ко ѓ%гнь и^зы'иде эT е^сево'на и^ пла'мень эT гра'да сїѓ'ня. и^ попали` до моа'ва, и^ пожре` столпы`, а^рно'ня”
|
бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і тих, що володіють висотами Арнона.
|
|
29
|
29
|
|
Лю'тњ тебњ моа'ве, поги'бните лю'дїе хамо'совы. эTда'шася сн~ове е^го снабдњнїа ра'ди и^ дще'ри е^го, плњ'нница цр~ю а^море'искђ сїѓ'нђ”
|
Горе тобі, Моав! загинув ти, народ Хамоса! Розбіглися сини його, і дочки його зробилися полонянками Аморрейського царя Сигона;
|
|
30
|
30
|
|
И$ сњмя и^хъ. погиба'етъ е^сево'нъ даже до дево'на, и^ же'ны и^хъ е^ще` разожго'ша ѓ%гнь на моа'ва”
|
ми вразили їх стрілами; загинув Есевон до Дивона, ми спустошили їх до Нофи, яка поблизу Медеви.
|
|
31
|
31
|
|
И$ всели' же ся і^и~ль въ вс^я гра'ды а^море'иски”
|
І жив Ізраїль у землі Аморрейській.
|
|
32
|
32
|
|
И$ посла` мољ=сїи съгляда'ти и^а^ꙁи'ра, и^ вꙁяша и&, и^ се'ла е^го, і^ и^ꙁгна'ша а^море'а сђщагот^ђ”
|
І послав Мойсей видивитися Іазер, і взяли [його і] селища, що залежать від нього, і прогнали аморреїв, що були в них.
|
|
33
|
33
|
|
И$ въꙁврати'шася прїидо'ша пђте'мъ въ васа'нь, і^ и^зы'иде и^ѓ'гъ ц~рь васа'ньскїи проти'вђ и^мъ, и^ вс^и лю'дїе е^го на' брань въ е^драи'нъ”
|
І повернули і пішли до Васана. І виступив проти них Ог, цар Васанський, сам і весь народ його, на битву біля Едреї.
|
|
34
|
34
|
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю не бо'ися е^го ја%ко в рђцњ` твои` преда'хъ и&, и^ вс^и лю'дїе е^го, и^ вс^ю ꙁе'млю е^го, и^ сътвори'ши е^мђ, ја%коже съᲄвори` сїѓ'нђ цр~ю а^море'искђ, и^же жи'лъ во е^сево'нњ”
|
І сказав Господь Мойсеєві: не бійся його, бо Я віддам його і весь народ його і всю землю його в руки твої, і вчиниш з ним, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, що жив у Есевоні.
|
|
35
|
35
|
|
И$ ё^би'ша е^го, и^ сн~ы е^го и^ вс^я лю'ди е^го. да'ждь не ѓ^ста` в ни'хъ живы'и. и^ прїя'ша ꙁемлю и^хъ”
|
І вразили вони його і синів його і весь народ його, так що жодного не залишилося [живим], і оволоділи землею його.
|
|
Глvа, к~в”
|
Глава 22
|
|
1
|
1
|
|
И$ въꙁдви'гнђшася сн~ве і^и~льᲄестїи, и^ въполчи'шася на за'паде, моа'ва ё% і^ѓ^рда'на, къ е^рихо'нђ”
|
І вирушили сини Ізраїлеві, і зупинилися на рівнинах Моава, при Йордані, навпроти Єрихона.
|
|
2
|
2
|
|
И$ видњвъ вала'къ сн~ъ е^фо'ровъ вс^е е^лико сътвори` і^и~ль а^море'ю”
|
І бачив Валак, син Сепфорів, усе, що зробив Ізраїль аморреям;
|
|
3
|
3
|
|
И$ ё^боа'ся моа'въ эT людїи ѕњ'ло ја%ко мно'ѕи бя'хђ, и^ ѓ^скорбњ моа'въ эT лица` сн~овъ і^и~левᲆ”
|
і дуже боялися моавитяни народу цього, тому що він був численний; і злякалися моавитяни синів Ізраїлевих.
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече моа'въ ста'рцеM мадїаMлиM нн~њ съᲄребяT со'нм# сїи вс^я и^же ѓ^крsтᲆ наs, ја^коже сътребляеT телецъ злакъ на' поли” Вала'къ же сн~ъ сепфо'ровъ, бя'ше цр~ь моа'вль въ то вре'мя”
|
І сказали моавитяни старійшинам мадіамським: цей народ поїдає тепер усе навколо нас, як віл поїдає траву польову. Валак же, син Сепфорів, був царем моавитян у той час.
|
|
5
|
5
|
|
И$ посла' къ валаа'мђ сн~ђ воѓ'ровђ фаџђ'ра и^же е^сть ё^ реки` земля` люді'и е^го, въꙁва'ти е^го гл~я” Се^ людїе и^зы'доша и^зъ е^гљ=пта. и^ с^е покрыша лице` земли`, и^ сїи сњдяT при ѓ^деръжанїи мое^мъ”
|
І послав він послів до Валаама, сина Веорового, у Пефор, що на ріці Євфраті, в землі синів народу його, щоб покликати його і сказати: ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, і живе він поряд зі мною;
|
|
6
|
6
|
|
Нн~њ ё^бо прїиди и^ проклени` мн^њ люди сїя, ја%ко крњплњйшїи сђть паче наs, а%ще възможеM сихъ и^ꙁбити, и^ да и^ꙁженђ` иX и^з# земля`” ЈА/ко вњдњ. и^хже а%ще блsви'ши блsвяTся, і^ и^хже а%ще прокленеши т^о прокленђтся”
|
отже, прийди, прокляни мені народ цей, тому що він сильніший за мене: можливо, тоді я зможу вразити його і вигнати його з землі; я знаю, що кого ти благословиш, той благословенний, і кого ти проклянеш, той проклятий.
|
|
7
|
7
|
|
І$ идо'ша старцы моа'вли и^ старцы мадїамли, и^ влъхвова'нїа въ рђкаX и^хъ, и^ прїидоша къ валаа'мђ, и^ гл~аша е^мђ словеса` вала'кова”
|
І пішли старійшини моавитські і старійшини мадіамські, з подарунками в руках за волхвування, і прийшли до Валаама, і переказали йому слова Валакові.
|
|
8
|
8
|
|
И$ рече к ниM прилежи'те т^ђ нощь сїю, и эTвњща'ю вам# дња'нїа, ја%же а%ще гл~етъ г~ь ко мнњ, и^ прилежаша кн~ѕи моа'вли ё^ валаа'ма”
|
І сказав він їм: переночуйте тут ніч, і дам вам відповідь, як скаже мені Господь. І залишилися старійшини моавитські у Валаама.
|
|
9
|
9
|
|
И$ прїиде г~ь къ валаа'мђ, и^ рече е^мђ. чт^о сђть чл~цы сїи ё^ тебе`”
|
І прийшов Бог до Валаама і сказав: які це люди в тебе?
|
|
10
|
10
|
|
Рече y валаа'мъ къ б~ђ. вала'къ сн~ъ сепфоровъ, цр~ь моа'вль, послалъ я& е^сть ко мнњ` рекїи”
|
Валаам сказав Богу: Валак, син Сепфорів, цар Моавитський, прислав [їх] до мене [сказати]:
|
|
11
|
11
|
|
Се^ лю'дїе и^ꙁъшли` сђть и^ꙁъ е^гљ=пта, и^ покры'ша лице` земли`, и^ с^е сњдя'тъ при ѓ^держа'нїи мое^мъ” Нн~њ же прїиди и^ проклени' и^хъ. а%ще кля'твою возмогђ и^з#би'ти и^хъ, и^ эTгна'ти я& эT ꙁемля`”
|
ось, народ вийшов з Єгипту і покрив лице землі, [і живе поряд зі мною]; отже, прийди, прокляни мені його; можливо, тоді я буду в стані воювати з ним і вигнати його [із землі].
|
|
12
|
12
|
|
И$ рече г~ь къ валаа'мђ да не и^деши с ни'ми, ниже кленеши людїи. сђть б^о блsвены”
|
І сказав Бог Валааму: не ходи з ними, не проклинай народу цього, бо він благословенний.
|
|
13
|
13
|
|
И$ въста'въ валаа'мъ заё%тра, рече кн~ѕемъ вала'ковыM. вᲆꙁвратиᲄеся кᲆ гнsђ свое^мђ, не ѓ^сᲄа'ви ми б~ъ и^ти` с вами”
|
І встав Валаам зранку і сказав князям Валаковим: ідіть у землю вашу, бо не хоче Господь дозволити мені йти з вами.
|
|
14
|
14
|
|
И$ въста'вше кн~ѕи моа'вли прїидоша къ вала'кђ” и^ рекоша е^мђ, не хощетъ валаа'мъ прїити` с нами”
|
І встали князі моавитські, і прийшли до Валака, і сказали [йому]: не погодився Валаам іти з нами.
|
|
15
|
15
|
|
И$ приложи` вала'къ посла'ти кн~ѕи множа'иша и^ чsтнњиша сиX”
|
Валак послав ще князів, більших і славніших за тих.
|
|
16
|
16
|
|
И$ прїидоша къ валаа'мђ, и^ гл~аша е^мђ с^е гл~етъ вала'къ сн~ъ сепфо'ровъ, молю' ти ся не ѓ^бленися прїити ко мнњ`”
|
І прийшли вони до Валаама і сказали йому: так говорить Валак, син Сепфорів: не відмовся прийти до мене;
|
|
17
|
17
|
|
Чтsнњ` б^отя` почтђ` по всемђ е^лика а%ще рече'ши ми съᲄворю т^и, н^о прїиди` и^ проклени м^и лю'ди сїя”
|
я виявлю до тебе велику шану і зроблю [тобі] все, що скажеш мені; прийди ж, прокляни мені народ цей.
|
|
18
|
18
|
|
И$ эTвњща валаа'мъ и^ рече кн~ѕемъ вала'ковымᲆ, а%ще м^и дастᲆ вала'къ по'лнъ храмъ е^го ꙁла'та и^ сребра`, не могђ` престђпи'ти сло'ва г~а б~а, и^ съᲄвори'ти ѓ^ ниX мало и^ли вели'ко в разђмᲇ своеM”
|
І відповів Валаам і сказав рабам Валаковим: хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла і золота, не можу переступити повеління Господа, Бога мого, і зробити що-небудь мале або велике [за своєю волею];
|
|
19
|
19
|
|
И$ нн~њ в^ы потрьпи'те но'щъ сїю, да ё^вњде чт^о приложи'тᲆ г~ь гл~ати ко мнњ`”
|
втім, залишіться тут і ви на ніч, і я дізнаюся, що ще скаже мені Господь.
|
|
20
|
20
|
|
И$ прїиде б~ъ кᲆ валаа'мђ во снᲇ` но'щїю и^ рече е^мђ. а%ще ꙁовђще т^я пришли сђть чл~ци сїи въста'въ и^ди` въ слDњ и^хъ, н^о слово и^же а%ще гл~ю тебњ, т^о да сътвори`”
|
І прийшов Бог до Валаама вночі і сказав йому: якщо люди ці прийшли кликати тебе, встань, піди з ними; але тільки роби те, що Я буду говорити тобі.
|
|
21
|
21
|
|
И$ въставъ валааM ꙁаё%тра, ѓ^сњдла` ѓ^сля` свое, і^ и'де съ кн~ѕи моа'вли”
|
Валаам встав уранці, осідлав ослицю свою і пішов із князями моавитськими.
|
|
22
|
22
|
|
И$ раZгнњвася ја%ростїю б~ъ ја^ко и%де сїи к немђ`. и' въсᲄаv а%гг~лъ бж~їи на сопротивле'нїе е^мђ на пђти`. сїи же сњдя'ше на ѓ^сля'ти свое^мђ, и^ дв^а раба` е^го с ниM”
|
І запалав гнів Божий за те, що він пішов, і став ангел Господній на дорозі, щоб перешкодити йому. Він їхав на ослиці своїй і з ним двоє слуг його.
|
|
23
|
23
|
|
И$ ё^ꙁрњ ѓ^сля` а%гг~ла бж~їя сђпроти'въ стоа'ща на пђти`, и^ мечъ и^звлечен# в рђцњ` е^мђ, и^ съвратися ѓ^се'лъ с пђти` и^дяше на' поле, и^ би'въ валаа'мᲆ ѓ^сля` жезло'мъ, е^же напра'витї е& на пђть”
|
І побачила ослиця ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і звернула ослиця з дороги, і пішла на поле; а Валаам став бити ослицю, щоб повернути її на дорогу.
|
|
24
|
24
|
|
И$ стоя а%гг~лъ бж~їи, на стеѕяX винограDныхъ, ѓ^гражденїе эTсю'дњ, гражDенїе и^ ѓ^вђдњ”
|
І став ангел Господній на вузькій дорозі, між виноградниками, де з одного боку стіна і з другого боку стіна.
|
|
25
|
25
|
|
И ёZрњ ѓ^сля` а%гг~ла бж~їа, приложи себе` къ ѓ^гра'де и^ съкрђши` но'гђ валаа'мђ ѓ^ ѓ^градђ, и^ приложи е^ще` множа'е би'ти е&”
|
Ослиця, побачивши ангела Господнього, притулилася до стіни і притиснула ногу Валаама до стіни; і він знову став бити її.
|
|
26
|
26
|
|
И$ пришеl а%гг~лъ бж~їи, и^ шеD преDста` въ мњстњ ё%ѕ#цњ, в не'мже не бя'ше ё^клони'тися н^и на' десно н^и на' лево”
|
Ангел Господній знову перейшов і став у вузькому місці, де нікуди звернути, ні праворуч, ні ліворуч.
|
|
27
|
27
|
|
И$ ё^зрᲇ ѓ^сля` а%гг~ла бж~їа, и^ ля'же поD валаа'момъ, и^ разгнњ'вася валаа'мъ и^ бїя'ше ѓ^сля` жеꙁло'мъ”
|
Ослиця, побачивши ангела Господнього, лягла під Валаамом. І запалав гнів Валаама, і став він бити ослицю палицею.
|
|
28
|
28
|
|
И$ эTверзе б~ъ ё^ста` ѓ^сля`ти. и^ рече валаа'мђ, что` т^и е^смь сътвори'лъ ја%ко с^е третїе бїе'ши м^я”
|
І відкрив Господь уста ослиці, і вона сказала Валааму: що я тобі зробила, що ти б’єш мене ось уже третій раз?
|
|
29
|
29
|
|
И$ рече валааM ѓ^сля'ти. ја%ко нарђгаl ми ся е^си, да а'ще быX ме'чъ и^мњлъ в рђ'кђ мое^ю пробо'лъ т^я бы'хъ”
|
Валаам сказав ослиці: за те, що ти наглумилася з мене; якби у мене був у руці меч, то я зараз же убив би тебе.
|
|
30
|
30
|
|
И$ рече ѓ^сля` валаа'мђ. не се л^и а%ꙁъ ѓ^сля` твое, на неMже т^ы е^здеши, эT ю'ности свое^я, до дн~ешняго дн~я, е^смь л^и преꙁо'ром# преꙁрњлъ сътвори'ти тебњ сїе, се'й же рече н^и.
|
Ослиця ж сказала Валааму: чи не я твоя ослиця, на якій ти їздив спочатку до цього дня чи мала я звичку так поводитися з тобою? Він сказав: ні.
|
|
31
|
31
|
|
эTвр'ьз# же б~ъ ѓ^чи валаа'мђ, и^ ё^зрњ а%гг~ла бж~їа преDсᲄоа'ща на пђти`, и^ ме'чъ и^ꙁвлече'нᲆ в рђцњ е^го, и^ приклони'въ поклони'ся е^мђ лицеM”
|
І відкрив Господь очі Валааму, і побачив він ангела Господнього, що стоїть на дорозі з оголеним мечем у руці, і схилився, і впав на лице своє.
|
|
32
|
32
|
|
Рече е^мђ а^гг~лъ бж~їи. почто` бїе'ши ѓ^сля` свое сїе третїе, се' же а%ꙁъ прїидоX на погђбленїе твое ја%ко не прїа'тенъ пђть твои предо мно'ю” И$ ё^ꙁрњв м^я ѓ^сля` съвратися с^е тре'тїе.
|
І сказав йому ангел Господній: за що ти бив ослицю твою ось уже три рази? Я вийшов, щоб перешкодити [тобі], тому що шлях [твій] неправий переді Мною;
|
|
33
|
33
|
|
а%ще б^ы не ё^кониlся эT мене`, нн~њ т^я ё^бо ё^биl быX, а^ сїю ѓ^живи'лъ быхъ”
|
і ослиця, побачивши Мене, звернула від Мене ось уже тричі; якби вона не звернула від Мене, то Я убив би тебе, а її залишив би живою.
|
|
34
|
34
|
|
И$ рече валааM къ а^гг~лђ гн~ю, съгрњшиX не ё^вњдXњ б^о, ја%кот^ы мнњ` преDста'еши проти'вђ мн^њ на пђти, и^ нн~њ а^ще т^и нsњ го'дњ ѓ^бращђся”
|
І сказав Валаам ангелові Господньому: згрішив я, тому що не знав, що Ти стоїш проти мене на дорозі; отже, якщо це неприємно в очах Твоїх, то я повернусь.
|
|
35
|
35
|
|
И$ рече а^гг~лъ бж~їи къ валаа'мђ. и^ди` т^ы съ чл~ки ѓ^ба'чеy слово, е^же а^ще рекђ тебњ`, сїе снабди` гл~ати, і^ и'де валаа'мъ съ кн~ѕи вала'ковы”
|
І сказав ангел Господній Валааму: піди з людьми цими, тільки говори те, що Я буду говорити тобі. І пішов Валаам із князями Валаковими.
|
|
36
|
36
|
|
И$ ё^слы'шавъ вала'къ ја%ко приходиT валаа'мъ, і^ и^ꙁы'де проти'вђ е^мђ во' граD моа'вль. и^же е^сть въ предњ'лехъ а^рно'нњхъ, и^же е^сть на кра'и предњ'лъ”
|
Валак, почувши, що йде Валаам, вийшов назустріч йому в місто моавитське, яке на кордоні біля Арнона, що біля самої межі.
|
|
37
|
37
|
|
Рече же вала'къ къ валаа'мђ, не посла'хъ л^и пре'жде ꙁва'ти тебе`. почто^ не прїиде къ мнњ`, и^л^и не въꙁмого'хъ почти'ти тебе`”
|
І сказав Валак Валааму: чи не посилав я до тебе, кликати тебе? чому ти не йшов до мене? невже я насправді не можу вшанувати тебе?
|
|
38
|
38
|
|
И$ рече валаа'мъ къ вала'кђ. с^е прихожђ` къ тебњ, и^ нн~њ мо'щенъ бђ'дђ гл~ати нњ'кое сло'во, е^же а%ще вложи'тъ г~ь въ ё^ста` моя` сїе рекђ`”
|
І сказав Валаам Валаку: ось, я й прийшов до тебе, але чи можу я що від себе сказати? що вкладе Бог в уста мої, те і буду говорити.
|
|
39
|
39
|
|
І$ и'де валаа'мъ съ вала'комъ, и^ внидо'ша въ' градъ се'лныи”
|
І пішов Валаам з Валаком і прийшли в Кириаф-Хуцоф.
|
|
40
|
40
|
|
И$ събра` вала'к# тельца`, и^ ѓ^вца`, и^ посла` валаа'мђ и^ кн~ѕемъ, и^же с ни'мъ”
|
І заколов Валак волів і овець, і послав до Валаама і князів, що були з ним.
|
|
41
|
41
|
|
И$ бы'сть ꙁаё%тра, и^ поя` вала'къ валаа'ма и^ въꙁведе` е^го на сто'лпъ ваа'ловᲆ, и^ покаꙁа` е^мђ эTтђ'дђ чsа нњ'кђю людїи”
|
На другий день ранком Валак узяв Валаама і звів його на висоти Ваалові, щоб він побачив звідти частину народу.
|
|
Глvа, к~г”
|
Глава 23
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече валаа'мъ къ вала'кђ. съгради` м^и зд^њ, ꙁ~, тре'бищъ, и^ ё^гоᲄо'ваи м^и здњ` з~, теле'цъ, и^ ꙁ~ ѓ^ве'нᲆ”
|
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені сім тельців і сім баранів.
|
|
2
|
2
|
|
И$ съᲄвори` вала'къ ја^коже повелњ` е^мђ валаа'мъ, и^ въꙁложи` теле'цъ и^ ѓ^венъ на требище”
|
Валак зробив так, як говорив Валаам, і принесли Валак і Валаам по тельцю і барану на кожному жертовнику.
|
|
3
|
3
|
|
И$ рече валаамъ къ валакђ стани ё^ требы свое^я`, и^ да и^дђ` а%ще ми ся ја%витъ б~ъ въ срњтенїе, и^ слово е^же м^и ё^кажеT и^сповњмᲆ т^и” И$ ста` вала'къ ё^ тре'бы свое^я.
|
І сказав Валаам Валаку: постій біля всепалення твого, а я піду; може, Господь вийде мені назустріч, і що Він відкриє мені, я оголошу тобі. І [залишився Валак біля всепалення свого, а Валаам] пішов на підвищене місце [запитати Бога].
|
|
4
|
4
|
|
валаамъ же и'де въпроси'ти б~а, и%де же пря'мо” И ја%ви'ся б~ъ валаа'мђ. и^ рече к немђ валаа'мъ. ꙁ~, тре'бищъ съгото'виX, и^ въꙁложиX теле'цъ, и^ ѓ^ве'нъ на тре'бища”
|
І зустрівся Бог з Валаамом, і сказав йому [Валаам]: сім жертовників влаштував я і приніс тельця і барана на кожному жертовнику.
|
|
5
|
5
|
|
И$ вложи` б~ъ сло'во, вᲆ ё^ста` валаа'мђ и^ реq, въꙁврати'ся къ вала'кђ и^ та'ко гл~и”
|
І вклав Господь слово в уста Валаамові і сказав: повернися до Валака і так говори.
|
|
6
|
6
|
|
И$ въꙁврати'в#ся к немђ`, сеже стоя'ше ё^ вс^есъж#же'нїи свои^хъ, и^ вс^и кн~ѕи моа'вли с ни'мъ” И$ бы'сть дх~ъ бж~їи на не'мᲆ.
|
І повернувся до нього, і ось він стоїть біля всепалення свого, він і всі князі моавитські. [І був на ньому Дух Божий.]
|
|
7
|
7
|
|
и^ въспрїиM притча е^го и^ рече и^мъ, эT межђрњ'чїя приведе` м^я, валакъ цр~ь моавль, эT горъ въсточныхъ гл~я, ходи` да м^и прокленеши і^акова, и^ ходи` да м^и прокленеши і^и~ля”
|
І промовив притчу свою і сказав: з Месопотамії привів мене Валак, цар Моава, від гір східних: прийди, прокляни мені Якова, прийди, проголоси зло на Ізраїля!
|
|
8
|
8
|
|
Чт^о прокленђ` е^гоже не клене'тъ б~ъ. и^ чт^о ꙁлоблю е^гоже не ѓ^злоби б~ъ”
|
Як прокляну я? Бог не проклинає його. Як проголошу зло? Господь не проголошує [на нього] зла.
|
|
9
|
9
|
|
ЈА/ко эT верхъ горъ вижю е^го, и^ эT хо'лмъ проꙁираю е^го. а^ с^е люди е^дины вополча'ются, и^ къ ја^ꙁыкомъ не примњша'ются”
|
З вершини скель бачу я його, і з пагорбів дивлюся на нього: ось, народ живе окремо і між народами не числиться.
|
|
10
|
10
|
|
Кт^о и^считаl е^сть племя` і^а'ковле, и^л^и кт^о и^ꙁочте'тъ со'нмы і^и^л~я, да ё%мретъ дш~а моя въ дш~ах# пра'ведныхъ, и^ бђди племя` мое ја%коже племя` и^хъ”
|
Хто перелічить пісок Якова і число четвертої частини Ізраїлю? Нехай помре душа моя смертю праведників, і нехай буде кончина моя, як їх!
|
|
11
|
11
|
|
И$ рече вала'къ къ валаа'мђ чт^о сътвори` м^и, на кля'тїе вра'гъ моиX възва'х т^я, и^ с^е блsви я& блsве'нїемъ”
|
І сказав Валак Валааму: що ти зі мною робиш? я взяв тебе, щоб проклясти ворогів моїх, а ти, ось, благословляєш?
|
|
12
|
12
|
|
И$ рече валаа'мъ къ вала'кђ. с^е е^ли'ко вложи` б~ъ сло'во, въ ё^ста` моя` снабжђ` гл~ати”
|
І відповів він і сказав: чи не повинен я достеменно сказати те, що вкладає Господь в уста мої?
|
|
13
|
13
|
|
И$ рече к немђ` вала'къ, пои^ди` е^ще` со мно'ю на мњсᲄо и%но, эTнюдђже ё%зриши иX эTтђ'дђ, н^о ча'сть и^хъ ё%зриши, а^ всњхᲆ не ё%зриши, и^ прокле'неши иX мн^њ та'мо”
|
І сказав йому Валак: піди зі мною на інше місце, з якого ти побачиш його, але тільки частину його побачиш, а всього його не побачиш; і прокляни мені його звідти.
|
|
14
|
14
|
|
И$ поя` е^го на стра'жбы се'лныя. на ве'рхђ и^сте'санъ и^ съграd т^ђ, з~. тре'бищь, и^ въꙁложи` телца` и^ ѓ'вна на тре'бище”
|
І взяв його на місце сторожі, на вершину гори Фасги, і побудував сім жертовників, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику.
|
|
15
|
15
|
|
И$ рече валаа'мъ къ вала'кђ. ста'ни ё^ тре'бы своея, а%з же и^дђ` въпраша'ти б~а”
|
І сказав [Валаам] Валаку: постій тут біля всепалення твого, а я [піду] туди назустріч [Богу].
|
|
16
|
16
|
|
И$ срњте б~ъ валаа'ма. и^ вложи` сло'во въ ё^ста` е^мђ, и^ рече възврати'ся къ вала'кђ и^ да гл~еши сїя
|
І зустрівся Господь з Валаамом, і вклав слово в уста його, і сказав: повернися до Валака і так говори.
|
|
17
|
17
|
|
же” И$ въз#врати'ся к немђ`, се'и же стоя'ше ё^ вс^есъж#же'нїи свои^хъ. и^ вс^и кн~ѕи моа'вли с нимъ, И$ рече е^мђ вала'къ чт^о гл~а г~ь”
|
І прийшов до нього, і ось, він стоїть біля всепалення свого, і з ним [усі] князі моавитські. І сказав йому Валак: що говорив Господь?
|
|
18
|
18
|
|
И$ възпрїимᲆ при'тчи е^го и^ рече, въста'ни вала'че и^ послђшай, и^ вънђши` с^и свњдњтельство сн~ђ сепъфо'ровъ”
|
Він промовив притчу свою і сказав: встань, Валаку, і послухай, мене, сину Сепфорів.
|
|
19
|
19
|
|
Не ја%ко чл~къ преставля'етᲆ б~ъ. ниже ја^ко сн~ъ чл~чьскїи и^зменя'етъ. е^гда` гл~аше н^о не сътвориT л^и и^ ѓ^беща'вый не да'сᲄь л^и
|
Бог не людина, щоб Йому говорити неправду, і не син людський, щоб Йому змінюватися. Чи Він скаже і не зробить? буде говорити і не виконає?
|
|
20
|
20
|
|
с^е блsвити я& поча'хъ блsвлю и^ не възᲆвращђ`ся”
|
Ось, почав я благословляти, бо Він благословив, і я не можу змінити цього.
|
|
21
|
21
|
|
Не бђдетъ трђда` въ і^а'ковњ ниже ё%зри'тся болњꙁнь въ і^и^л~и, г~ь б^о б~ъ и^хъ с ни'мъ, и^ сла'ва цр~ьская на ни'хъ”
|
Не видно біди в Якові, і не помітно нещастя в Ізраїлі; Господь, Бог його, з ним, і трубний царський звук у нього;
|
|
22
|
22
|
|
б~ъ и^ꙁведы'и и^х# и^ꙁъ е^гљ=пта. ја%ко си'ла е^ді'норога в нихъ”
|
Бог вивів їх з Єгипту, швидкість єдинорога у нього;
|
|
23
|
23
|
|
Нњсть б^о вражбы` въ і^а'ковњ, ниже въл#хвова'нїя, въ і^и^л~и, въ' время нарече'тся і^а'ковъ і^и^л~ю чт^о съвръши` б~ъ”
|
нема чаклунства в Якові і нема ворожіння в Ізраїлі. У свій час скажуть про Якова і про Ізраїль: ось що творить Бог!
|
|
24
|
24
|
|
с^е лю'ди ја%ко льви'чищи въста'нђтъ. ја%ко ле'въ въꙁнесе'тся, не ля'жетъ до'ндеже ја%сть пи'щђ и^ кро'вь сњ'ченыхъ, и^ꙁъпїе'тъ”
|
Ось, народ як левиця встає і як лев піднімається; не ляже, поки не з’їсть здобичі і не нап’ється крови убитих.
|
|
25
|
25
|
|
И$ рече' вала'къ к# валаа'мђ. н^и кля'твами мн^њ клени` и^хъ, ниже блsвенїемъ бл~сви` и^хъ”
|
І сказав Валак Валааму: ні клясти не кляни його, ні благословляти не благословляй його.
|
|
26
|
26
|
|
эTвњща' же валаа'мъ рече къ вала'кђ, не гл~ахъ л^и т^и рекїи, сло'во е^же а%ще гл~етъ б~ъ т^о сътворю`”
|
І відповів Валаам і сказав Валаку: чи не говорив я тобі, що я буду робити все те, що скаже мені Господь?
|
|
27
|
27
|
|
И$ рече вала'къ къ валаа'мђ и^ди` пои^мђ т^я на мњсто и%но. а%ще го'дњ бђдетъ б~ђ, и^ проклене'ши м^и и^х# эTтђдњ”
|
І сказав Валак Валааму: піди, я візьму тебе на інше місце; можливо, угодно буде Богу, і звідти проклянеш мені його.
|
|
28
|
28
|
|
и^ поя` вала'къ валаа'ма. на врь'хъ фоѓ^го'ра приходя'щего въ пђсты'ню.
|
І взяв Валак Валаама на вершину Фегора, поверненого до пустелі.
|
|
29
|
29
|
|
И$ рече валаа'мъ къ вала'кђ, съграd ми здњ`, з~. тре'бищъ, и^ ё^гото'ваи м^и здњ`, з~, теле'цъ, и^ з~, ѓ^ве'нъ”
|
І сказав Валаам Валаку: побудуй мені тут сім жертовників і приготуй мені тут сім тельців і сім баранів.
|
|
30
|
30
|
|
И$ сътвори` вала'къ ја%коже рече е^мђ валаа'мъ. и^ възложи` теле'цъ, и^ ѓ^ве'нъ на ѓ^лтарь”
|
І зробив Валак, як сказав Валаам, і приніс по тельцю і барану на кожному жертовнику.
|
|
Глvа, к~д”
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
И$ ви'дњвъ валаа'м# ја%ко добро` е^сть предъ гм~ъ. блsвити і^и^л~я, не и'де по ꙁако'нђ е^го и^ вᲆ срњте'нїе влъхвова'нїеM, и^ възврати` лице` свое` въ пђсты'ню”
|
Валаам побачив, що Господу вгодно благословляти Ізраїля, і не пішов, як раніше, для волхвування, але обернувся лицем своїм до пустелі.
|
|
2
|
2
|
|
И$ възведе` валаа'мъ ѓ%чи свои` и^ ё^зрњ і^и^л~я въполча'ющася съ племенемъ, и^ бы'сть дх~ъ бж~їи на немъ”
|
І глянув Валаам і побачив Ізраїля, що стояв за колінами своїми, і був на ньому Дух Божий.
|
|
3
|
3
|
|
И$ въспрїимъ при'тча е^го и^ рече. гл~етъ валаа'мъ сн~ъ воѓ%роv гл~етъ чл~къ и%стинны,
|
І промовив він притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
|
|
4
|
4
|
|
гл~етᲆ слђхаи` словеса крњпкихъ ви'дяи е^ли'ко ви'дњ, видњ'нїе бж~їе въ снњ` эTкрове'нњ ѓ%чи е^го”
|
говорить той, хто чує слова Божі, який бачить видіння Всемогутнього; падає, але відкриті очі його:
|
|
5
|
5
|
|
Ко'ль добрњ до'мове твои і^а'кове. и^ кђща твоя і^и^л~ю”
|
які прекрасні намети твої, Якове, оселі твої, Ізраїлю!
|
|
6
|
6
|
|
ЈА/ко раздо'лы ѓ^сњня'ющеся. и^ ја^ко са'ди при рњка'хъ, и^ ја%ко кђща ја%же поткнђ` г~ь, а^ки ке'дръ подлъ'гъ воды`”
|
розстилаються вони, як долини, як сади біля річки, як дерева алое, насаджені Господом, як кедри біля вод;
|
|
7
|
7
|
|
И$зы'детъ чл~къ и^с племе'ни твое^го. и^ съвладњ'етъ страна'ми мно'гими, и^ вᲆꙁнесеTся го'гъ цр~ьство е^го, и^ възрасте'тъ”
|
поллється вода з відер його, і сі?м’я його буде, як великі води, перевершить Агага цар його і піднесеться царство його.
|
|
8
|
8
|
|
б~ъ и^зведы'и и^хъ и^ꙁъ е^гљ=пта. а^ки сла'вђ е^дїнорога е^го, и^зъја%стъ странђ` врагъ свои^хъ. и^ тол#стотђ и^хъ и^ꙁможди'тъ, и^ стрела'ми свои^ми застрњ'литъ вра'га”
|
Бог вивів його з Єгипту, швидкість єдинорога в нього, пожирає народи, ворожі йому, роздроблює кістки їх і стрілами своїми уражає [ворога].
|
|
9
|
9
|
|
И$ възлегᲆ почи` а^ки левъ и^ а^ки лви'щъ, кт^о вᲆста'витъ и&. блsвя'щїи т^я блsвени, а^ кленђщ'їи т^я прокля'ти”
|
Схилився, лежить як лев і як левиця, хто підніме його? Той, хто благословляє тебе, благословенний, і хто проклинає тебе, проклятий!
|
|
10
|
10
|
|
И$ раZгнњвася вала'къ на валаа'ма, и^ пле'снђв# рђка'ма свои^ма. И$ рече вала'къ къ валаа'мђ, кля'ти т^я вра'га мое^го призва'хъ, се' же бл~вя'я блsвиши иX тре'тїе”
|
І запалав гнів Валака на Валаама, і сплеснув він руками своїми, і сказав Валак Валааму: я покликав тебе проклясти ворогів моїх, а ти благословляєш їх ось уже втретє;
|
|
11
|
11
|
|
Нн~њ ё^бо бњжи` на мњ'сто свое. реко'хъ чsтїю тебе` почsтвова'ти, и^ нн~њ эTня'лᲆ г~ь эT тебе чsть”
|
отже, тікай у своє місце; я хотів ушанувати тебе, але ось, Господь позбавляє тебе чести.
|
|
12
|
12
|
|
И$ рече валаа'м# къ вала'кђ, не послоM л^и твои^мъ, и^хже посла` къ мн^њ гл~ах# рекїи”
|
І сказав Валаам Валаку: чи не говорив я послам твоїм, яких ти посилав до мене:
|
|
13
|
13
|
|
А$ще м^и да'сть вала'къ храM е^го по'лнъ сребра` и^ зла'та. не могђ` престђпи'ти сло'ва бж~їя, не сътвори'ти е^мђ ѕл^о и^л^и добро ѓ^ себњ`, е^ли'ко а'ще рече м^и б~ъ т^о гл~ю”
|
«хоча б давав мені Валак повний свій будинок срібла і золота, не можу переступити повеління Господнього, щоб зробити що-небудь добре чи зле за своєю волею: що скаже Господь, те й буду говорити»?
|
|
14
|
14
|
|
И$ нн~њ и^дђ до мњ'ста свое^го. ходи` да т^и съвњща'ю чт^о сътворя'тъ лю'дїе сїи, лю'демъ твои^м#, въ послDњняа дн~и”
|
Отже, ось, я йду до народу свого; піди, я провіщу тобі, що зробить народ цей з народом твоїм з часом.
|
|
15
|
15
|
|
И$ въспрїим# при'тча своа рече. гл~етъ валаа'м#, сн~ъ веѓ%ровᲆ гл~етъ чл~къ и%стинны” Ви'дяи
|
І промовив притчу свою і сказав: говорить Валаам, син Веорів, говорить муж з відкритими очима,
|
|
16
|
16
|
|
и^ слы'шаи словеса` бж~їя. ё^мњя ё^мњнїе вы'шняго, и^ видњ'нїе бж~їе ви'дњ въ снњ` эTкрове'ни ѓ%чи е^го”
|
говорить той, хто чує слова Божі, хто має видіння від Всевишнього, хто бачить видіння Всемогутнього, падає, але відкриті очі його.
|
|
17
|
17
|
|
Покажђ` е^мђ и^ не нн~њ ё^блажђ`, и^ не приближђ'ся, въсїа'етъ б^о ѕвњзда` эT і^а'кова, и^ въста'нетъ чл~къ эT і^и^л~я и^ погђби'тъ кня'ѕя моа'вля, и^ плени'тъ вс^я сн~ы си'џовы”
|
Бачу Його, але нині ще немає; бачу Його, але не близько. Сходить зірка від Якова і постає жезл від Ізраїля, і вражає князів Моава і розтрощує всіх синів Сифових.
|
|
18
|
18
|
|
И$ бђ'детъ е^до'мъ наслњ'дїе, и^ бђдетъ наслњдїе и^са'въ вра'гъ е^го, і^и^л~я сътвори'лъ е^сть крњ'постїю”
|
Едом буде під володінням, Сеїр буде під володінням ворогів своїх, а Ізраїль явить силу свою.
|
|
19
|
19
|
|
И$ въста'неT эT і^а'кова, и^ погђ'битъ сп~са'емыхъ эT гра'да”
|
Той, хто вийде від Якова, заволодіє і знищить те, що залишилося від міста.
|
|
20
|
20
|
|
И$ ви'дњвᲆ а^мали'къ. и^ пои^мъ при'тча своя и^ рече. нача'ло ја%зы'ковъ а^мали'къ и^ сњмя и^хъ поги'бнетъ”
|
І побачив він Амалика, і промовив притчу свою і сказав: перший з народів Амалик, але кінець його — загибель.
|
|
21
|
21
|
|
И$ ви'дњ кенеѓ%на, и^ поиM при'тча е^го рече, си'лно ё^си'лїе ᲄвое, и^ а'ще положи'ши на ка'мени кђщ'ђ твою`”
|
І побачив він кенеїв, і промовив притчу свою, і сказав: міцне житло твоє, і на скелі покладене гніздо твоє;
|
|
22
|
22
|
|
І$ а'ще бђ'детъ веѓ%рђ кђща кова'ръства. а^сљ=рїи пленя'т# т^я”
|
але зруйнований буде Каїн, і недовго до того, що Ассур поведе тебе в полон.
|
|
23
|
23
|
|
И$ ви'дњ ѓ%гъ и^ въспрїимъ при'тча еh и^ рече го'ре го'ре и^ кт^о жи'въ бђдетъ е^гда` положи'тъ б~ъ сїя”
|
І [побачивши Ога,] промовив притчу свою і сказав: горе, [горе,] хто уціліє, коли наведе це Бог!
|
|
24
|
24
|
|
І$ и^зы'дет# и^з рђкъ ките'искихъ. и^ съзля'тъ а^са'рђ, и^ съзля'тъ е^вре'ѓ^мъ, и^ т^їи въкђпњ поги'бнђтъ”
|
прийдуть кораблі від Киттима, й упокорять Ассура, й упокорять Евера; але і їм загибель!
|
|
25
|
25
|
|
И$ въста'въ валаа'мъ эTи'де, въꙁврати'ся на мњсто свое`, и^ валаk эTи'де к немђ`”
|
І встав Валаам і пішов назад у своє місце, а Валак також пішов своєю дорогою.
|
|
Глvа, к~е”
|
Глава 25
|
|
1
|
1
|
|
И$ жи'лъ і^и^л~ь въ сатъги'ме, и^ ѓ^скверни'шася лю'дїе блђже'нїемъ, съ дще'рми моа'вли”
|
І жив Ізраїль у Ситтимі, і почав народ блудодіяти з дочками Моава,
|
|
2
|
2
|
|
И$ възваша я& въ ᲄребы кђми'ръ свои^хᲆ, і^ ја%ша лю'дїе тре'бы и^хъ. и^ поклони'шася кђми'ромъ и^хъ”
|
і запрошували вони народ до жертв богам своїм, і їв народ [жертви їх] і кланявся богам їхнім.
|
|
3
|
3
|
|
И$ послђжи` і^и^л~ь вее^льфего'рђ, и^ разгнᲇ'вася ја%росᲄїю г~ь на і^и^л~я”
|
І приліпився Ізраїль до Ваал-Фегора. І запалав гнів Господній на Ізраїля.
|
|
4
|
4
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю, пои^ми` княѕи людски и^ ѓ^бличи` я& г~ђ пря'мо слн~цђ, и^ эTврати'ся гнњвъ ја%рости гн~я эT і^и^л~я”
|
І сказав Господь Мойсеєві: візьми всіх начальників народу і повісь їх Господу перед сонцем, і відвернеться від Ізраїля лютість гніву Господнього.
|
|
5
|
5
|
|
И$ рече мољ=сїи къ племе'немъ і^и^л~ьскымъ и^збїйте ко'ждо ё'жика свое^го слђжи'вшаго вее^льфего'рђ”
|
І сказав Мойсей суддям Ізраїлевим: убийте кожен людей своїх, що приліпилися до Ваал-Фегора.
|
|
6
|
6
|
|
И$ с^е чл~къ эT сн~овъ і^и^л~евъ пришDе приведе` бра'та свое^го съ мадїа^ни'тынею преD мољ=сїя. и^ прDе весь со'нмъ сн~овъ і^и^л~евъ, сїи же пла'кахђся преD две'рми хра'ма свњдњнїя”
|
І ось, хтось із синів Ізраїлевих прийшов і привів до братів своїх мадіанитянку, на очах Мойсея й на очах усієї громади синів Ізраїлевих, коли вони плакали при вході у скинію зібрання.
|
|
7
|
7
|
|
И ви'дњ финее'съ, сн~ъ е^ліа^ꙁа'ровъ внђ'къ а^а^ро'на жерца`, въста` и^ꙁъ среды` со'нма, и^ взе'мъ сђли'цђ свою в рђцњ”
|
Финеєс, син Єлеазара, сина Аарона священика, побачивши це, встав із середовища громади і взяв у руку свою спис,
|
|
8
|
8
|
|
И$ вни'де въ слњд# чл~ка і^и^л~ьтяни'на въ пеще'рђ, и^ прободе` ѓ%ба чл~ка і^и^л~ьтяни'на, и^ женђ` мадїа^ни'тыню сквоѕњ ложесна` е^я, и^ ё^ста` вре'дъ эT сн~овъ і^и^лв~ъ”
|
і ввійшов слідом за ізраїльтянином у спальню і проколов їх обох, ізраїльтянина і жінку в утробу її: і припинилось ураження синів Ізраїлевих.
|
|
9
|
9
|
|
И$ бы'ша же ё^мро'ша вре'домᲆ тMњ, Wк~. и^ Wд~”
|
Померлих же від ураження було двадцять чотири тисячі.
|
|
10
|
10
|
|
И рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
11
|
11
|
|
финее^съ сн~ъ е^лїа^зароv. внђ'къ а^а^ро'на жеръца` ё^ста'ви гнњвъ мой эT сн~овъ і^и^лв~ъ, е^гда` вᲆзревнова` възревнова'нїе мое` в нихъ, и^ не потреби'хъ сн~овъ і^и^л~въ, въ рве'нїи свое^мᲆ”
|
Финеєс, син Єлеазара, сина Аарона священика, відвернув гнів Мій від синів Ізраїлевих, возревнувавши за Мене серед них, і Я не знищив синів Ізраїлевих у ревності Моїй;
|
|
12
|
12
|
|
Та'ко рњхъ, с^е а%ꙁъ даю` е^мђ ꙁавTњ мой ми'рныи”
|
тому скажи: ось, Я даю йому Мій завіт миру,
|
|
13
|
13
|
|
И$ бђдетъ е^мђ и^ племе'ни е^го по немъ, ꙁавњтъ жре'чества вњчныи. понеже въꙁревнова` по' бѕ~њ свое^мъ, и^ ё^млsрдова ѓ^ сн~њх# і^и^лв~ыX”
|
і буде він йому і нащадкам його після нього завітом священства вічного, за те, що він показав ревність за Бога свого і заступив синів Ізраїлевих.
|
|
14
|
14
|
|
И$мя же чл~кђ і^и^л~ьᲄяни'нђ, е^гоже ё^би` сᲆ мадїа^ни'тынею, ꙁаMмврїи сн~ъ са'лонь кн~ѕь до'мђ эTч~есᲄва сн~овъ симеѓ'нь”
|
Ім’я вбитого ізраїльтянина, який був убитий з мадіанитянкою, було Зимри, син Салу, начальник покоління Симеонового;
|
|
15
|
15
|
|
И$мя женњ` мадиа^ни'тыни, прободе'нои. ха'ꙁви, дщи` сљ=рова кн~ѕя страны` сомо'џовыX до'мђ эTч~ества е^сть мадїа'мля”
|
а ім’я вбитої мадіанитянки Хазва; вона була дочкою Цура, начальника Оммофа, племені мадіамського.
|
|
16
|
16
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я. гл~и сн~омъ і^и^лв~ымъ рекїи,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
17
|
17
|
|
съвраждђ'ите мадїа^ни'томъ, и^ бїите я&.
|
ворогуйте з мадіанитянами, й уражайте їх,
|
|
18
|
18
|
|
Зане` съвраждова'ша ва'мъ сїи лђка'въствы е^ли'ко лђка'вствђ'ютъ вами фего'роM, и^ хаꙁе'вᲆю дще'рїю кн~ѕя мадїа'мля, сестро'ю и^хъ прободе'ною, въ дн~ь ја%ꙁве'ныи фого'ра ра'ди”
|
тому що вони вороже вчинили з вами в підступництві своєму, спокусивши вас Фегором і Хазвою, дочкою начальника мадіамського, сестрою своєю, вбитою в день ураження за Фегора.
|
|
Глvа, к~ѕ”
|
Глава 26
|
|
1
|
1
|
|
И$ бы'сть по ё^би'тїи. и^ рече г~ь къ мољ=сїю и^ е^лїа^ꙁа'рђ жерцђ` гл~я”
|
Після цього ураження сказав Господь Мойсеєві та Єлеазару, сину Аарона, священикові, говорячи;
|
|
2
|
2
|
|
Пои^мњт'е нача'ла всего` со'нма сн~ов# і^и^л~въ эT к~, лњтᲆ и^ выjше, по домо'мъ эTч~ьства и^хъ, ве'сь и^ды'и въѓ^рђжи'тися въ і^и^л~и”
|
порахуйте всю громаду синів Ізраїлевих від двадцяти років і вище, за сімействами їх, усіх придатних для війни у Ізраїля.
|
|
3
|
3
|
|
И$ гл~а мољ=сїи и^ е^лїа^ꙁа'ръ жре'цъ къ ни'мъ въ а^рамо'џᲇ моа'вли, при і^ѓrда'ни ё^ е^ри'ха гл~я
|
І сказав їм Мойсей і Єлеазар священик на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона, говорячи:
|
|
4
|
4
|
|
эT к~, лњтъ. и^ выjше, сочтете, ја%коже повелњ` г~ь мољ=сїю” Сн~ове же і^и^л~ьтестїи и^ꙁшеDшїи и^ꙁъ е^гљ=пта.
|
порахуйте всіх від двадцяти років і вище, як повелів Господь Мойсеєві і синам Ізраїлевим, які вийшли з землі Єгипетської:
|
|
5
|
5
|
|
рђви'мъ прьвене'цъ і^и^лв~ъ и^ сн~ове рђви'мли е^но'хъ. и^ со'ньмъ е^но'ховъ, фа'лђи, и^ со'ньмъ фа'лђевъ
|
Рувим, первісток Ізраїля. Сини Рувима: від Ханоха покоління Ханохове, від Фаллу покоління Фаллуєве,
|
|
6
|
6
|
|
а^съро'нь, и^ со'ньмъ а^сро'новъ ха'рми, и^ со'ньмъ хармїи'нъ”
|
від Хецрона покоління Хецронове, від Харми покоління Хармиєве;
|
|
7
|
7
|
|
Сїи со'ньми рђви'мли, и бы'сть съгляда'нїе и^хъ. Wм~. Wг~. и^ х~. и^ л~”
|
ось покоління Рувимові; і пораховано їх сорок три тисячі сімсот тридцять.
|
|
8
|
8
|
|
Сн~ове же фа'лђ, е^лїавъ
|
І сини Фаллуя: Елиав.
|
|
9
|
9
|
|
и^ сн~ове е^лїа'вли, намђ'илъ, и^ дафа'н# и^ а^виро'нъ, сїи наро'читїи со'нмђ” Сїи сђть въста'вше на мољ=сїя і^ а^а^ро'на. въ со'нмњ коре'инњ въ раZстоянїи преD гм~ъ”
|
Сини Елиава: Немуїл, Дафан і Авирон. Це ті Дафан і Авирон, що були покликані в зібрання, які вчинили підбурення проти Мойсея й Аарона разом зі спільниками Корея, коли ці підбурювали проти Господа;
|
|
10
|
10
|
|
И$ эTве'рꙁᲆши ꙁемля` ё^ста` своя пожре` и^хъ. и^ коре'и въ см~рти со'ньма е^го, е^гда попали` ѓ%гнь. с~ и^ н~, и^ бы'ша в# ꙁна'менїе”
|
і розверзла земля уста свої, і поглинула їх і Корея; разом з ними померли і спільники їхні, коли вогонь пожер двісті п’ятдесят чоловік, і стали вони в знамення;
|
|
11
|
11
|
|
Сн~ове же коре'ини не иZмро'ша”
|
але сини Кореєві не померли.
|
|
12
|
12
|
|
И$ сн~ве симеѓ%ни, со'ньмъ же симеѓ%нь, намђ'иль, и^ со'ньмъ намђ'илевъ. и^а^ми'нь, и^ со'ньмъ и^а^ми'нь. а^хи'нь. и^ со'ньмᲆ а^хїи'нь
|
Сини Симеона за поколіннями їх: від Немуїла покоління Немуїлове, від Ямина покоління Яминове, від Яхина покоління Яхинове,
|
|
13
|
13
|
|
ꙁа'ра, и^ со'ньмъ ꙁара'и^нъ. саё^и'лъ, со'ньмъ саё%иль.
|
від Зари покоління Зарине, від Саула покоління Саулове;
|
|
14
|
14
|
|
сїи со'ньми симеѓ'ни эT согляда'нїя и^хъ. Wк~в, и^ с~”
|
Ось покоління Симеонові [при підрахуванні їх]: двадцять дві тисячі двісті.
|
|
15
|
15
|
|
Сн~ове же і^ё%дини иръ, и^ а^на'нъ, и^ сило'мъ, и^ фаресъ и^ за'ра” И$ ё^мре и%ръ. и^ а^на'нъ, въ земли` ханаа'ни”
|
Сини Гада за поколіннями їх: від Цефона покоління Цефонове, від Хаггія покоління Хаггієве, від Шунія покоління Шунієве,
|
|
16
|
16
|
|
И$ бы'ша сн~ове і^ю^дини. по со'ньмомъ и^хъ. сило'мъ, со'ньмъ сило'мль. фаре'съ, и^ со'ньмъ фаре'совъ. ꙁа'ра, и^ со'ньмъ ꙁа'рин#”
|
від Ознія покоління Ознієве, від Ерія покоління Ерієве,
|
|
17
|
17
|
|
И бы'ша сн~ове фаре'совы а^сро'мъ. и^ со'ньмъ а^сро'мль, и^а^мђ'илъ, и^ со'ньмᲆ и^а^мђ'иль”
|
від Арода покоління Ародове, від Арелія покоління Арелієве;
|
|
18
|
18
|
|
Сїи со'ньми і^ё'дины. по согляда'нїю и^хъ. Wо~. Wѕ~, и^ е~ соT”
|
від покоління синів Гадових, після підрахування їх: сорок тисяч п’ятсот.
|
|
19
|
19
|
|
И$саха'ръ. по со'ньмомъ и^хъ, џо'ла, и^ со'ньмъ џола'и, фђ'а, и^ со'ньмᲆ фђа'и^ль,
|
Сини Іуди: Ір і Онан, [Шела, Фарес і Зара]; але Ір і Онан померли в землі Ханаанській;
|
|
20
|
20
|
|
и^а^сђ'въ, и^ со'ньмъ и^а^сђ'вль, а^мъвра'мль, и^ со'ньмъ а^мъвра'мль”
|
і були сини Іуди за поколіннями їх: від Шели покоління Шелине, від Фареса покоління Фаресове, від Зари покоління Зарине;
|
|
21
|
21
|
|
Сїи со'ньми и^саха'ровы по согляда'нїю и^хъ. Wћ~, и^ Wд~, и^ у~”
|
і були сини Фаресові: від Есрома покоління Есромове, від Хамула покоління Хамулове;
|
|
22
|
22
|
|
И$ сн~ове ꙁаё^лони по со'ньмомъ и^хъ, саре'дъ. и^ со'ньмъ саре'довъ, а^л#ло'нъ, и^ со'ньмъ а^л#ло'нь, а^л#ли'лъ, и^ со'ньм# а^л#ли'ль”
|
ось покоління Іудині, після підрахування їх: сімдесят шість тисяч п’ятсот.
|
|
23
|
23
|
|
Сїи со'ньми. ꙁаё^ло'ни. по сᲆгляда'нїю и^хъ. Wћ~. и^ е~. соT”
|
Сини Іссахарові за поколіннями їх: від Фоли покоління Фолине, від Фуви покоління Фувине,
|
|
24
|
24
|
|
И$ сн~ове же га'дови. по со'нмомъ и^хъ” сафо'нъ и^ со'нмъ сафо'нин#. а^г#ги'нъ, и^ соnмъ а^г#гїи'нъ. сђни`. и^ со'нмъ сђнїи'нъ.
|
від Іашува покоління Іашувове, від Шимрона покоління Шимронове;
|
|
25
|
25
|
|
а^ꙁе'ни. и^ со'нмъ а^ꙁене'инъ. а%д#ди. и^ со'нмъ а^д#дїи'нъ.
|
ось покоління Іссахарові, після підрахування їх: шістдесят чотири тисячі триста.
|
|
26
|
26
|
|
а^роа%ди. и^ со'нмᲆ а^роа^дїи'нъ. а^рїи'лъ. и^ со'нм# а^рїи'ль,
|
Сини Завулонові за поколіннями їх: від Середа покоління Середове, від Елона покоління Елонове, від Іахлеїла покоління Іахлеїлове;
|
|
27
|
27
|
|
сїи со'нми га'довъ” По согляда'нїю и^х#, Wм~. и^ Wд~, и^ е~, соT”
|
ось покоління Завулонові, після підрахування їх: шістдесят тисяч п’ятсот.
|
|
28
|
28
|
|
И$ сн~ове а^си'рови. по со'нмомъ и^хъ, и^а^миn, и^ со'нмъ а^мїи'нь. и^е^сђ'и. и^ со'нмъ, и^е^сђ'инь.
|
Сини Йосифа за поколіннями їх: Манассія і Єфрем.
|
|
29
|
29
|
|
варїя`, и^ со'нмъ варїа'нин# хеве'ръ, и^ со'нмъ хеве'ровъ. мелхи'и^лъ. и^ со'нмᲆ мельхїи'ль”
|
Сини Манассіїні: від Махира покоління Махирове; від Махира народився Галаад, від Галаада покоління Галаадове.
|
|
30
|
30
|
|
И$мя же дще'ри а^си'рови са'ра,
|
Ось сини Галаадові: від Ієзера покоління Ієзерове, від Хелека покоління Хелекове,
|
|
31
|
31
|
|
сїи со'нми а^си'рови по согляда'нїю иX. Wм~. Wг~, и^ у~”
|
від Асриїла покоління Асриїлове, від Шехема покоління Шехемове,
|
|
32
|
32
|
|
И$ сн~ове и^ѓ'сифли. по сонмомъ и^хъ. манасїи и^ е^фрњмъ.
|
від Шемиди покоління Шемидине, від Хефера покоління Хеферове.
|
|
33
|
33
|
|
и^ сн~ове манасии^ни, махи'ръ, и^ со'нм# махи'ринь. и^ махи'ръ роди` галаа'да. и^ галла'дь со'нмъ галадїи.
|
У Салпаада, сина Хеферового, не було синів, а тільки дочки; ім’я дочок Салпаадових: Махла, Ноа, Хогла, Милка і Фирца.
|
|
34
|
34
|
|
и^ сїи сн~ове гала'дїи е^хїе^ꙁе'ръ, и^ со'нмъ е^хие^ꙁе'ровъ, хеле'къ, и^ со'нмъ хеле'ковъ.
|
Ось покоління Манассіїні; а підраховано їх п’ятдесят дві тисячі сімсот.
|
|
35
|
35
|
|
е^срїи'ль и^ со'нмъ е^срїи'ль. сихе'мъ, и^ со'нмъ сихе'мль.
|
Ось сини Єфремові за поколіннями їх: від Шутели покоління Шутелине, від Бехера покоління Бехерове, від Тахана покоління Таханове;
|
|
36
|
36
|
|
симае'ръ и^ со'нм# симае'риn. и^ ѓфе'ръ, и^ со'нмъ и^ѓ^фе'ровъ.
|
і ось сини Шутели: від Арана покоління Аранове;
|
|
37
|
37
|
|
салᲆпа'дђ же сн~ђ ѓ^фе'ровђ. не бы'сть сн~въ н^о дще'ри, се' же и^мена` дще'ремъ, салпа'довымъ. маа'ла, и^ нђ'а, и^ егла`, и^ ме'льха, и^ фе'рса.
|
ось покоління синів Єфремових, після підрахування їх: тридцять дві тисячі п’ятсот. Ось сини Йосифові за поколіннями їх.
|
|
38
|
38
|
|
сїи со'нми манасїи` по согляда'нїю и^хъ, Wн~, и^ Wв~, и^ х~”
|
Сини Веніамінові за поколіннями їх: від Бели покоління Белине, від Ашбела покоління Ашбелове, від Ахирама покоління Ахирамове,
|
|
39
|
39
|
|
И$ сїи сн~ове е^фрњмовы, сђџа'ла, и^ со'нм# сђџала'инъ тана'хъ. И$ со'нмъ танахїинъ,
|
від Шефуфама покоління Шефуфамове, від Хуфама покоління Хуфамове;
|
|
40
|
40
|
|
сїи сн~ове твои` е^де'нъ, со'нмъ е^де'нинъ.
|
і були сини Бели: Ард і Нааман; [від Арда] покоління Ардове, від Наамана покоління Нааманове;
|
|
41
|
41
|
|
сїи со'нми е^фрњмли. по согляда'нїю и^хъ. Wл~, Wв~, е~ соT” И$ сїи со'нми сн~овᲆ і^ѓ'сифль по со'нмђ и^хъ”
|
ось сини Веніамінові за поколіннями їх; а підраховано їх сорок п’ять тисяч шістсот.
|
|
42
|
42
|
|
И$ сн~ове вениа^ми'ни, по соnмђ и^хъ. ва'ле, и^ сонмъ вале'инъ. а^сиви'ръ, и^ сонмъ а^сиви'ровъ. а^хира'нъ, и^ сонмъ а^хира'нинъ. софа'нъ, и^ сонмъ софа'нинъ”
|
Ось сини Данові за поколіннями їх: від Шухама покоління Шухамове; ось сімейства Данові за поколіннями їх.
|
|
43
|
43
|
|
И$ бы'ша сн~ове ва'ле а%деръ, и^ ное^ма'нъ,
|
І всіх поколінь Шухама, після підрахування їх: шістдесят чотири тисячі чотириста.
|
|
44
|
44
|
|
а^дерђ и^ сонмъ а^деа^ринᲆ. и^ ное^манђ и^ сонмᲆ ное^ма'нинъ.
|
Сини Асирові за поколіннями їх: від Імни покоління Імнине, від Ішви покоління Ішвине, від Верії покоління Веріїне;
|
|
45
|
45
|
|
сїи сн~ове венїа^ми'ни. по сонмђ и^хъ и^ по согляда'нїи и^хъ, Wм~, Wе~. и^ х~”
|
від синів Верії, від Хевера покоління Хеверове, від Малхиїла покоління Малхиїлове;
|
|
46
|
46
|
|
И$ сн~ове данови, по сонмђ и^хъ. са'ме, сонмъ саме'инъ. сїи со'нми да'нови. по со'нмоM и^хъ”
|
ім’я дочки Асирової Сара;
|
|
47
|
47
|
|
Вс^и со'нми саме'ини, по согляданїю и^хъ. Wћ~, Wд~, и^ у~.
|
ось покоління синів Асирових, після підрахування їх: п’ятдесят три тисячі чотириста.
|
|
48
|
48
|
|
и^ сн~ове неџали'мли по со'нмђ и^х#. а^сїи'ль. со'ньмъ а^сїи'левъ. го'ини, и^ со'нмъ го'и^нинъ,
|
Сини Неффалима за поколіннями їх: від Іахцеїла покоління Іахцеїлове, від Гунія покоління Гунієве,
|
|
49
|
49
|
|
и^е^сри`, и^ со'нмъ и^е^сри'новᲆ сели'мъ, и^ со'нмᲆ сели'мль,
|
від Ієцера покоління Ієцерове, від Шиллема покоління Шиллемове;
|
|
50
|
50
|
|
сїи соnми неџали'мли по согляда'нїи и^хъ, Wм~, Wе~, и^ у~.
|
ось покоління Неффалимові за поколіннями їх; підраховано ж їх сорок п’ять тисяч чотириста.
|
|
51
|
51
|
|
сїи съгляда'нїя сн~овъ і^и^л~въ. Wх~, и^ Wа~. и^ х~. и^ л~”
|
Ось число синів Ізраїлевих, що ввійшли у підрахунок: шістсот одна тисяча сімсот тридцять.
|
|
52
|
52
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
53
|
53
|
|
си'мъ да ся раз#дњли'тъ земля`. причасти'тися по числђ` и^ме'нъ и^хъ.
|
цим у наділ слід розділити землю за числом імен;
|
|
54
|
54
|
|
Мно'гимъ ё^мно'жиши прича'стїе. и^ ма'лымъ ё^ма'ли прича'стїе и^хъ. Кое^мђжDо ја^коже сђть съглядани да ся да'сть прича'стїе иX,
|
хто численніший, тому дай наділ більший; а хто менш численний, тому дай наділ менший: кожному слід дати наділ відповідно до числа тих, що ввійшли до підрахунку;
|
|
55
|
55
|
|
по жре'бїю. да ся раZдњли'тъ земля` и^хъ. на и^мена` племене'мъ эTч~ествїя иX. да причастяT”
|
за жеребом слід розділити землю, за іменами колін батьків їх повинні вони одержати наділи;
|
|
56
|
56
|
|
эT жре'бїя, да раздњли'ши прича'стїе и^хъ. междђ мно'гими, и^ малы'ми
|
за жеребом слід розділити їм наділи їх, як численним, так і нечисленним.
|
|
57
|
57
|
|
сїи сђть съгляда'нїя левљ=и” И$ сн~ве левљ=и^ни. по со'нмђ и^хъ. герсо'нъ, и^ со'нмъ герсо'новъ. каа'џъ, и^ со'нм# каа'џовъ. мера'ри, и^ со'нмъ мера'риn
|
Ці є левити, що ввійшли до підрахунку, за поколіннями їх: від Гирсона покоління Гирсонове, від Каафа покоління Каафове, від Мерарі покоління Мерарине.
|
|
58
|
58
|
|
сїи со'нми сн~овъ левљ=и^нъ. и^ со'нмъ лове'нинъ, и^ со'нмъ хевро'нинъ. и^ со'нмъ мђси, и^ со'нмъ корїи'нъ. и^ каѓ%џъ же роди`, а^м#вра'ма,
|
Ось покоління Левіїні: покоління Ливнієве, покоління Хевронове, покоління Махлієве, покоління Мушієве, покоління Кореєве. Від Каафа народився Амрам.
|
|
59
|
59
|
|
і^ и'мя женњ` а^м#вра'мли и^ѓ^хаве'џъ дщи` левљ=ина, сїя же роди' ся левљ=е^ви въ е^гљ=пте роди' же а^м#вра'мђ. а^а^ро'на, и^ мољ=сїа и^ марїа'мъ, сестрђ` иX”
|
Ім’я дружини Амрамової Іохаведа, дочка Левіїна, яку народила дружина Левіїна в Єгипті, а вона Амраму народила Аарона, Мойсея і Маріам, сестру їхню.
|
|
60
|
60
|
|
И$ роди' же ся а^а^ро'нђ нада'въ. и^ а^виё%дъ, и^ елеа^за'ръ, и^ џама'ръ”
|
І народилися в Аарона Надав і Авиуд, Єлеазар та Іфамар;
|
|
61
|
61
|
|
И$ ё%мре надаv, и^ авиё%дъ, е^гда принесо'ста ѓ%гнь и%нъ прDе гм~ъ, въ пђсты'ни сина'истњи”
|
але Надав і Авиуд померли, коли принесли чужий вогонь перед Господом [у пустелі Синайській].
|
|
62
|
62
|
|
И$ бы'ша же эT согляда'нїи иX, Wк~, Wг~, ве'сь мђжескᲆ пол# эT е^ді'наго мцsа, и^ вы'ш#ше, не соглядаша б^о ся съ сн~ы і^и^л~евыми, ја%ко не дастъся и^мъ жребїи, эT среды` сн~ов# і^и^л~въ”
|
І було підраховано двадцять три тисячі всіх чоловічої статі, від одного місяця і вище; бо вони не були пораховані разом із синами Ізраїлевими, тому що не дано їм наділу серед синів Ізраїлевих.
|
|
63
|
63
|
|
Сїе съгляда'нїе мољ=сїино, и^ е^лїазарово, жръцово, ја%же съглядаша сн~ы і^и^л~вы, въ а^рвоџњ, моа'вли и^ ё% ѓ^рдана, при е^рихонњ”
|
Ось підраховані Мойсеєм і Єлеазаром священиком, які рахували синів Ізраїлевих на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона;
|
|
64
|
64
|
|
И$ в ни'хъ не бя'ше эT согля'даныхᲆ прежде мољ=сїѓ^мъ и^ а^а^ро'номъ ја%же съглядаша сн~ы і^и^л~вы, в# пђсты'ни синаисᲄњи”
|
у числі їх не було жодної людини з перелічених Мойсеем і Аароном священиком, які рахували синів Ізраїлевих у пустелі Синайській;
|
|
65
|
65
|
|
ЈА/коже рече иM г~ь, смр~тїю и^з#мрTђ, вᲆ пђсты'ни. и^ не ѓ^ста` эT нихъ н^и е^ді'нъ, развњ халека сн~а е^џонина, і^сђса, сн~а нављ=на”
|
бо Господь сказав їм, що помруть вони в пустелі, — і не залишилося з них нікого, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина.
|
|
Глvа, к~з”
|
Глава 27
|
|
1
|
1
|
|
И$ прїидо'ша дще'ри салпаа'довы сн~а ѓ^фо'рова. сн~а галаа'дова, сн~а махи'рова, со'ньма манасїина, сн~овъ і^ѓ'сифль” И$ сїа же и^мена` иX” маа'ла, и^ нђя, и^ е^гла, и^ ме'лха, и^ фе'рса”
|
І прийшли дочки Салпаада, сина Хеферового, сина Галаадового, сина Махирового, сина Манассіїного з покоління Манассії, сина Йосифового, і ось імена дочок його: Махла, Ноа, Хогла, Милка і Фирца;
|
|
2
|
2
|
|
И$ ста'ша преD мољ=сїѓ^мъ, и^ преD е^леа^за'ромъ жерце'мᲆ. и^ преD кня'ѕи, и^ преD всњмъ со'нмом#, ё^ две'рїи хра'ма свњдњ'нїа, въпїю'ща”
|
і стали перед Мойсеєм і перед Єлеазаром священиком, і перед князями і перед усією громадою, біля входу в скинію зібрання, і сказали:
|
|
3
|
3
|
|
эTц~ъ нашъ ё%мре въ пђсты'ни. и^ се'и не б^њ средњ со'нма съста'вльшагося на' г~а. въ со'нмњ корњѓ^вњ, ја%ко грњха` ради свое^го ё%мре, сн~ове же не бы'ша е^мђ”
|
батько наш помер у пустелі, і він не був у числі спільників, які зібралися проти Господа зі збіговиськом Кореєвим, але за свій гріх помер, і синів у нього не було;
|
|
4
|
4
|
|
да не поги'бнетъ и%мя эTц~а на'шего, эT среды` со'нма е^го. ја%ко нњсть сн~овъ е^мђ, дади'те н^ы ча'сть среди` бра'тїя эTц~а на'шего”
|
за що зникати імені батька нашого з племені його, бо немає у нього сина? дай нам наділ серед братів батька нашого.
|
|
5
|
5
|
|
И$ принесе` мољ=сїи раZсђжде'нїе и^хᲆ преD г~ь”
|
І представив Мойсей справу їхню Господу.
|
|
6
|
6
|
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві:
|
|
7
|
7
|
|
пра'вњ гл~аша дще'ри салпа'довы. да'нїе да да'си иM и^ ѓ^держа'нїе прича'стїа среди` братїа эTц~а и^хъ, и^ да въꙁложи'ши жре'бїи эTц~а и^хъ на' ня”
|
правду говорять дочки Салпаадові; дай їм спадкоємний наділ серед братів батька їхнього і передай їм наділ батька їх;
|
|
8
|
8
|
|
І$ сн~омъ же і^и~левыM да рече'ши гл~я. чл~къ а^ще ё%мреT, и^ не бђ'детъ сн~а е^мђ. да въꙁложи'те прича'стїе е^го на дще'рь е^го”
|
і синам Ізраїлевим оголоси і скажи: якщо хто помре, не маючи у себе сина, то передавайте наділ його дочці його;
|
|
9
|
9
|
|
А/ще л^и дще'ри не бђ'детъ е^мђ. да да'сте ча'сть е^го бра'тђ е^го”
|
якщо ж немає у нього дочки, передавайте наділ його братам його;
|
|
10
|
10
|
|
А/ще л^и не бђдетъ бра'та е^мђ, да да'сте ча'сть бра'тђ эTц~а е^го”
|
якщо ж немає у нього братів, віддайте наділ його братам батька його;
|
|
11
|
11
|
|
А/ще л^и не бђ'детᲆ бра'та эTц~а е^го, да да'сте ча'сть ё%жицы е^го. и^л^и бли'жнемђ е^го эT племе'ни е^го причасти'тї я&, и^ да бђдеT с^е сн~омъ і^и^л~евымъ ѓ^правле'нїе сђда`, ја%коже ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю”
|
якщо ж немає братів батька його, віддайте наділ його близькому його родичеві з покоління його, щоб він успадкував його; і нехай буде це для синів Ізраїлевих поставлено в закон, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
12
|
12
|
|
И$ реq г~ь къ мољ=сїю в#ꙁы'ди на горђ`, ја%же ѓ^бонђ` странђ` горы`, нава'ни. и^ ви'ждь зе'млю ханаа'ню, ю%же а^ꙁъ даю` сн~ом# і^и^л~евыM, въ ѓ^держанїе”
|
І сказав Господь Мойсеєві: зійди на цю гору Аварим, [яка по цей бік Йордану, на цю гору Ново,] і подивися на землю [Ханаанську], яку Я даю синам Ізраїлевим [у володіння];
|
|
13
|
13
|
|
И$ ё'ꙁри ю&, и^ приложишися къ людемъ свои^мъ и^ ты`. ја^коже приложися, и^ а^а^ро'нъ братъ твои на горњ` ѓ%ри”
|
і коли подивишся на неї, прилучися до народу свого і ти, як прилучився Аарон, брат твій, [на горі Ор];
|
|
14
|
14
|
|
Понеже престђпи'сте слово мое` въ пђсты'ни си'нњ. вᲆнегда` сђпротивитися соньмђ ѓ^ст~ити м^я, и^ не ѓ^ст~исте мене` ё^ воды` преD ними, с^е е^сть вода` сђпротивная кадисᲆ, въ пђсты'ни синъ”
|
тому що ви не послухалися повеління Мого в пустелі Син, під час розбрату в громаді, щоб явити перед очима їхніми святість Мою при водах. [Це води Мериви при Кадесі в пустелі Син.]
|
|
15
|
15
|
|
И$ рече мољ=сїи къ г~ђ.
|
І сказав Мойсей Господу, говорячи:
|
|
16
|
16
|
|
да и^ꙁберетъ г~ь б~ъ дх~а все'и плоти чл~чи, въ со'нмњ се'мъ.
|
нехай поставить Господь, Бог духів усякої плоті, над цією громадою людину,
|
|
17
|
17
|
|
и^же и^ꙁы'идетъ преD ни'ми, и^ кт^о вни'детъ преD лицемъ и^хъ, и^ кто` я& и^ꙁведетъ и^ кто` я& въве'детъ. и^ да не бђдђтъ сонмъ гн~ь, ја%ко ѓ^вца` не и^мђщи па'стыря”
|
яка виходила б перед ними і яка входила б перед ними, яка виводила б їх і яка приводила б їх, щоб не залишилася громада Господня, як вівці, в яких немає пастиря.
|
|
18
|
18
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я. пои^ми` съ собою и^сђ'са сн~а нављ=на. чл~ка и^же и%мать в себњ` дх~ъ, и^ да вᲆꙁложиши рђцњ свои` на'нь”
|
І сказав Господь Мойсеєві: візьми собі Ісуса, сина Навина, людину, в якій є Дух, і поклади на нього руку твою,
|
|
19
|
19
|
|
И$ да поставиши и& преD е^лїа^ꙁа'ромъ жерце'мъ. и^ да ꙁаповњ'сть е^мђ, преD всњмъ со'нмомъ, и^ да заповњждь ѓ^ немъ преD ними”
|
і постав його перед Єлеазаром священиком і перед усією громадою, і дай йому настанову перед очима їх,
|
|
20
|
20
|
|
И$ д^а да'си сла'вђ свою` нань. ја%ко да послђшаю^тъ е^го вс^и сн~ове і^и^л~еви”
|
і дай йому від слави твоєї, щоб слухала його вся громада синів Ізраїлевих;
|
|
21
|
21
|
|
ПрDе е^лїа^ꙁаромъ жерцеM, да станеT. и^ да въпраша'ютъ е^го сђда`, ја^вленїеM преD гм~ъ, реченїемъ е^го да и^ꙁы'дTђ, и^ рече'нїемъ е^го да вни'дђтъ, самъ и^ сн~ове і^и^л~евы, и^ весь сонмᲆ в#кђпᲇ”
|
і буде він звертатися до Єлеазара священика і запитувати його про рішення, через урим перед Господом; і за його словом повинні виходити, і за його словом повинні входити він і всі сини Ізраїлеві з ним і вся громада.
|
|
22
|
22
|
|
И$ сътвори` мољ=сїи, ја^коже повелњ` е^мђ г~ь б~ъ. и^ пои^мъ и^сђ'са, и^ постави е^го, прDе е^лїа^ꙁа'ромъ жерцемъ, и^ преD всњмъ со'нмомъ”
|
І зробив Мойсей, як повелів йому Господь [Бог], і взяв Ісуса, і поставив його перед Єлеазаром священиком і перед усією громадою;
|
|
23
|
23
|
|
И$ въꙁложи` рђцњ свои` нань. и^ ё^стави и& ја%коже повелњ` г~ь мољ=сїю”
|
і поклав на нього руки свої і дав йому настанову, як говорив Господь через Мойсея.
|
|
Глvа, к~и”
|
Глава 28
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
ꙁаповњж'дь сн~омъ і^и^л~евым#, и^ гл~и к ни'мъ рекїи. дарове мои` и^ данїа моя`, и^ прино'си мои`, въ воню` бл~овонїя, да снабди'те приноси'ти мн^њ навс^я праꙁDники моя`”
|
накажи синам Ізраїлевим і скажи їм: пильнуйте, щоб приношення Моє, хліб Мій у жертву Мені, у приємні пахощі Мені, приносилося Мені у свій час.
|
|
3
|
3
|
|
И$ да рече'ши к ниM, сїа да'ры ја%же прино'сите г~ђ, а%гнецᲆ е^дїнолњтниX непоро'чныX дв^а на дн~ь. въ вс^есъж#женїе вы'нђ”
|
І скажи їм: ось жертва, яку ви повинні приносити Господу: два агнці однолітніх без вад на день, у всепалення постійне;
|
|
4
|
4
|
|
А/гнецъ е^ді'нъ да сътвори'те ра'но. и^ а'гнецᲆ вторы'и да сътвори'ши въ вечеръ”
|
одного агнця принось ранком, а другого агнця принось увечері;
|
|
5
|
5
|
|
И$ да сᲆтвори'те деся'тђю ча'сть е^фи мњ'ры, мђки` пшени'чны на тре'бђ, вмњше'нђ въ е^ле'ю. четве'ртђю ча'сть мњ'ры и'нъ.
|
і в приношення хлібне [принось] десяту частину ефи пшеничного борошна, змішаного з чвертю гина вичавленого єлею;
|
|
6
|
6
|
|
всесъж#же'нїе вы'нђ, ја^коже бы'сть въ горњ` сина'истᲇи. вᲆ воню бл~гово'нїа г~ђ”
|
це — всепалення постійне, яке звершене було біля гори Синай, у приємні пахощі, у жертву Господу;
|
|
7
|
7
|
|
И$ въꙁлїа'нїе е^го четве'ртђю ча'сть мњ'ры и'нъ. а%гньцђ е^ді'номђ, въ ст~омъ. да въꙁлїе'ши въꙁлїя'нїе сике'рђ г~ђ”
|
й узливання при ній чверть гина на одного агнця: на святому місці зливай узливання, вино Господу.
|
|
8
|
8
|
|
І$ а'гньцђ второ'мђ сътвори'ши кᲆ вечерђ потребњ е^го. и^ по въꙁлїя'нїи е^го да сътвори'ши, въ воню` бл~гово'нїа г~ђ”
|
Другого агнця принось увечері, з таким хлібним приношенням, як вранці, і з таким самим узливанням при ньому принось його в жертву, у приємні пахощі Господу.
|
|
9
|
9
|
|
И$ въ дн~ь сђбо'тъ, да приведе'те дв^а а'гньца е^дїнолњтна, непоро'чна, и^ дв^њ десяти'ны мђки` пшени'чны въ вс^есᲆж#же'нїе, вмњшены въ е^ле'ю, и^ въꙁлїа'нїа е^го,
|
А в суботу [приносьте] двох агнців однолітніх без вад, і в приношення хлібне дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, і узливання при ньому:
|
|
10
|
10
|
|
вс^есъж#же'нїя сђбо'ты сђбо'тамᲆ на вс^есᲆж#же'нїе всегда'шнее и^ въꙁлїя'нїа е^го”
|
це — суботнє всепалення в кожну суботу, зверх постійного всепалення й узливання при ньому.
|
|
11
|
11
|
|
И$ въ нача'лехъ мsцемъ да принесе'те въ вс^есᲆж#же'нїе г~ђ, телца` дв^а эT говя`дъ. и^ ѓ^ве'нъ е^ді'нъ, и^ а'гнецъ е^дїнолњтнихъ з~ непоро'чныX”
|
І в новомісяччя ваші приносьте всепалення Господу: із великої худоби двох тельців, одного барана і сім однолітніх агнців без вад,
|
|
12
|
12
|
|
Тр^и десяти'ны мђки` пшени'чны вмњшены въ е^ле'ю, телцђ` е^ді'номђ, и^ дв^њ десяᲄи'ны мђки` пшени'чны вмњшены въ е^ле'ю ѓ^внђ` е^ді'номђ”
|
і три десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у приношення хлібне на одного тельця, і дві десятих частини ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у приношення хлібне на барана,
|
|
13
|
13
|
|
И$ десяти'нђ е^ді'нђ мђки` пшени'чны вмњшены въ е^ле'ю, а%гньцђ е^ді'номђ, на тре'бђ въ воню` бл~гово'нїя” Прино'съ же г~ђ,
|
і по десятій частині ефи пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, у приношення хлібне на кожного агнця; це — всепалення, приємні пахощі, жертва Господу;
|
|
14
|
14
|
|
въꙁлїя'нїе и^хъ по'лъ мњ'ры и'нъ, да бђ'детъ телцђ` е^ді'номђ. а^ тре'тїя ча'сть мњ'ры и'нъ да бђ'деT ѓ^внђ` е^ді'номђ” А$ четве'ртая ча'сть мњ'ры и'нъ, да бђ'детъ а%гньцђ е^ді'номђ, эT вина` с^е въ вс^есъж#же'нїе, эT мцsа до мцsа въ мцsы лњта”
|
й узливання при них повинно бути півгина вина на тельця, третина гина на барана і чверть гина на агнця; це всепалення в кожне новомісяччя в усі місяці року.
|
|
15
|
15
|
|
И$ козе'лъ е^ді'нъ эT ко'з# грњха` ра'ди, г~ђ на вс^есъж#же'нїе при'сное, да соᲄвори'те и^ въꙁлїа'нїе еh”
|
І одного козла приносьте Господу в жертву за гріх; зверх всепалення постійно слід приносити його з узливанням його.
|
|
16
|
16
|
|
Въ мцsъ же а~, въ д~і дн~ь мцsа, па'сха г~ђ”
|
У перший місяць, у чотирнадцятий день місяця — Пасха Господня.
|
|
17
|
17
|
|
И$ въ е~і дн~ь мцsа сего, пра'ꙁдникъ. ꙁ~ дн~їи ѓ^прњ'сноки да ја%сте”
|
І в п’ятнадцятий день цього місяця свято; сім днів слід їсти опрісноки.
|
|
18
|
18
|
|
И$ а~ дн~ь наро'читъ ст~ъ да бђ'детъ вамъ. всего дњ'ла слђж'ня да не сътвори'те”
|
У перший день [нехай буде у вас] священне зібрання; жодної роботи не виконуйте;
|
|
19
|
19
|
|
И$ да принесе'те вс^есъж#же'нїя прино'съ г~ђ. телца` эT воло'въ дв^а, и^ ѓ^ве'нъ е^ді'нъ. и^ а'гнецъ е^дїнолᲇтнихᲆ, ꙁ~, непоро'чны да бђ'дђтъ вамъ”
|
і приносьте жертву, всепалення Господу: з великої худоби двох тельців, одного барана і сім однолітніх агнців; без вад вони повинні бути у вас;
|
|
20
|
20
|
|
И$ тре'бы и^хъ мђки` пшени'чны, вмњшены вᲆ е^лею тр^и десяти'ны телцђ` е^ді'номђ, а^ дв^њ десяти'ны ѓ^внђ` е^ді'номђ, да сътвори'те”
|
і при них у приношення хлібне приносьте пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на кожного тельця, і дві десятих частини ефи на барана,
|
|
21
|
21
|
|
десяти'нђ десяти'ны сътвори'ша а%гньцђ е^ді'номђ, и^ сеDми а%гньцемъ”
|
і по десятій частині ефи принось на кожного з семи агнців,
|
|
22
|
22
|
|
И$ коꙁла` е^ді'наго эT коZ грњха` ра'ди, ѓ^цы'стити ѓ^ ваs”
|
і одного козла в жертву за гріх, для очищення вас;
|
|
23
|
23
|
|
Ра'ꙁвњ вс^есъж#же'нїя. е^же всегда` еs ё%тренего, е^же е^сть тре'ба всегда'шняа, сътвори'те сїа”
|
зверх ранкового всепалення, яке є всепаленням постійним, приносьте це.
|
|
24
|
24
|
|
По семђ` да сътвори'те дн~ю. за з~ дн~їи да'ръ вс^есъж#же'нїа въ воню` бл~гово'нїа г~ђ, на вс^есъж#же'нїе при'сное сътвори'ши въꙁлїя'нїе е^го”
|
Так приносьте і в кожен із семи днів; це хліб, жертва, приємні пахощі Господу; зверх всепалення постійного й узливання його, слід приносити це.
|
|
25
|
25
|
|
И$ дн~ь же сеDмы'и наро'читъ ст~ъ да бђ'детъ вам#. всего` дњ'ла слђ'жня да не сᲆтвори'те во'нь”
|
І в сьомий день нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте.
|
|
26
|
26
|
|
И$ дн~ь новыхъ плоD недњлныхъ е^гда` принесе'те тре'бђ новђ г~ђ, наро'читᲆ и^ ст~ъ да бђ'детъ вамъ, всего` дњ'ла слђ'жня да не сътвори'те”
|
І в день перших плодів, коли приносите Господу нове приношення хлібне в седмиці ваші, нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте;
|
|
27
|
27
|
|
И$ да прино'сите вс^ясъж#же'нїя въ воню` бл~гово'нїя г~ђ. теле'цъ эT воло'въ дв^а, ѓ^ве'нъ е^ді'нъ, а%гнецъ е^дїнолњтниX ꙁ~ непоро'чны”
|
і приносьте всепалення в приємні пахощі Господу: з великої худоби двох тельців, одного барана і сім однолітніх агнців [без вад],
|
|
28
|
28
|
|
Тре'ба иX мђка` пшени'чна вмышена въ е^ле'ю” Тр^и десяти'ны телцђ` е^ді'номђ. а^ дв^њ десяти'ны ѓ^внђ` е^ді'номђ”
|
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на кожного тельця, дві десяті частини ефи на барана,
|
|
29
|
29
|
|
А$ десяти'на десяти'ны а%гньцђ е^ді'номђ, и^ сеDми а%гньцемъ”
|
і по десятій частині ефи на кожного з семи агнців,
|
|
30
|
30
|
|
И$ козла` е^ді'наго эT ко'зъ грњха` ра'ди ѓ^цы'стити ѓ^ ваs”
|
і одного козла [у жертву за гріх], для очищення вас;
|
|
31
|
31
|
|
Ра'ꙁвњ вс^есъж#же'нїа новомњ'сячнаго и^ тре'ба иX и^ вс^есъж#же'нїе всегда'шнее и^ жертвђ и^хъ сътвори'те мн^њ. непоро'чны да бђ'дђтъ вамᲆ, и^ въ и^злїа'нїя и^хъ”
|
зверх постійного всепалення і хлібного приношення при ньому, приносьте [це Мені] з узливанням їх; без вад вони повинні бути у вас.
|
|
Глvа, к~џ”
|
Глава 29
|
|
1
|
1
|
|
И$ сеDмо'мђ мцsђ, а~, дн~ь мцsа наро'читъ, ст~ъ да бђ'дет# вамъ. всего` дњ'ла слђж'ня да не сътвори'те. дн~ь ꙁна'менїю да бђ'детъ вамъ”
|
У сьомий місяць, у перший [день] місяця, нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте; нехай буде це у вас день трубного звуку;
|
|
2
|
2
|
|
И$ да сътвори'те вс^есъж#же'нїя, въ воню` бл~гово'нїя г~ђ” Теле'цъ эT волоv е^ді'нъ, и^ ѓ^ве'нъ е^ді'нъ, и^ а'гнецъ е^дїнолњтнихъ, ꙁ~, непоро'чны”
|
і приносьте всепалення в приємні пахощі Господу: одного тельця, одного барана, сім однолітніх агнців, без вад,
|
|
3
|
3
|
|
И$ тре'бы и^хъ, мђки` пшени'чны вмњшены въ е^ле'ю. тр^и десяти'ны телцђ` е^ді'номђ. а^ дв^њ десяти'ны ѓ^внђ` е^ді'номђ”
|
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на тельця, дві десятих части ефи на барана,
|
|
4
|
4
|
|
А$ десяти'на десяти'ны а%гньцђ е^ді'номђ. и^ сеDми а^гньцем#”
|
й одну десяту частину ефи на кожного з семи агнців,
|
|
5
|
5
|
|
И$ коꙁла` эT ко'зъ е^ді'наго грњха` ра'ди ѓ^цы'стити ѓ^ васъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, для очищення вас,
|
|
6
|
6
|
|
Ра'звњ всего`сᲆж#же'нїа. новомᲇ'сячнаго и^ тре'бы иX и^ въꙁлїя'нїя и^хъ” И$ вс^есъж#же'нїе всегда'шнее. и^ тре'бы иX и^ вᲆз?їа'нїа иX, по раZсђжде'нїю и^хъ въ воню` бл~гово'нїа г~ђ”
|
зверх новомісячного всепалення і хлібного приношення його, і зверх постійного всепалення і хлібного приношення його, й узливань їх, за уставом, у приємні пахощі Господу.
|
|
7
|
7
|
|
И$ деся'тыи дн~ь мцsа сего` наро'чиT ст~ъ да бђ'детъ ваM. и^ да ѓ^ꙁло'бите дш~а ваша, и^ всего` дњ'ла слђж'ня да не сътвори'те”
|
І в десятий [день] цього сьомого місяця нехай буде у вас священне зібрання: смиряйте тоді душі ваші і ніякої справи не робіть;
|
|
8
|
8
|
|
И$ да принесе'те вс^есъж#же'нїе въ воню` бл~гово'нїа г~ђ, прино'съ” Теле'цъ е^ді'нъ эT говя'дъ, и^ ѓ^ве'нъ е^ді'н#, и^ а'гнецъ е^дїнолњтниX з~ непоро'чны, да бђ'детъ вамъ”
|
і приносьте всепалення Господу в приємні пахощі: одного тельця, одного барана, сім однолітніх агнців; без вад нехай будуть вони у вас;
|
|
9
|
9
|
|
И$ тре'ба и^хъ мђки` пшени'чны. вмњшены въ е^ле'ю, тр^и десятины, телцђ` е^ді'номђ, а^ дв^њ десяᲄины ѓ^внђ` е^ді'номђ”
|
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на тельця, дві десятих частини ефи на барана,
|
|
10
|
10
|
|
И$ десятина десятины а%гньцђ е^ді'номђ, и^ з~ ми, ѓ^вномᲆ”
|
і по десятій частині ефи на кожного з семи агнців,
|
|
11
|
11
|
|
И$ коꙁла` е^ді'наго эT коꙁъ грњха` ради ѓцыстити ѓ^ ваs” Раꙁвњ е^же грњха` ради ѓ^цыщенїе, и^ вс^есъж#же'нїе всегдашнее, и^ треба е^я и^ вᲆꙁлїанїе еа`, по раZсђженїю е^а`, въ воню` бл~говонїа, приносъ г~ђ”
|
і одного козла в жертву за гріх, [для очищення вас,] зверх жертви за гріх, що приноситься в день очищення, і зверх всепалення постійного і хлібного приношення його, й узливання їх, [за уставом принесених у приємні пахощі, у жертву Господу].
|
|
12
|
12
|
|
И$ е~і дн~ь, з~ го, мцsа сего` нарочи'тъ ст~ъ да бђдетъ ваM. всего` дњ'ла слђжня да не сᲆтворите, и^ праꙁднђи'те вонь праꙁдникъ гв~и з~ дн~їи”
|
І в п’ятнадцятий день сьомого місяця нехай буде у вас священне зібрання; ніякої роботи не виконуйте і святкуйте свято Господнє сім днів;
|
|
13
|
13
|
|
И$ принесете вс^есъж#женїя приносъ въ воню` бл~говонїя г~ђ” Въ а~, дн~ь, телецъ эT говядъ, г~і, и^ ѓ^вна` дв^а. а%гнецъ е^дїнолњтнихъ. д~і. непорочни да бђдђтъ вамъ”
|
і приносьте всепалення, жертву, приємні пахощі Господу: тринадцять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців; без вад нехай будуть вони;
|
|
14
|
14
|
|
Тре'бы же и^хъ мђки` пшеничны вмњшены въ е^лею. тр^и десятины ᲄелцђ` е^ді'номђ, такоже и^ г~і, телцеM” И$ дв^њ десятины ѓ^внђ` е^ді'номђ такоy и второмђ ѓ^внђ”
|
і при них у приношення хлібне пшеничного борошна, змішаного з єлеєм, три десятих частини ефи на кожного з тринадцяти тельців, дві десятих частини ефи на кожного з двох баранів,
|
|
15
|
15
|
|
И$ десятина десятины а%гньцђ е^ді'номђ такоже и^ д~і а^гньцемъ.
|
і по десятій частині ефи на кожного з чотирнадцяти агнців,
|
|
16
|
16
|
|
И$ коꙁла` е^дїнаго эT коꙁъ грњха` ради. раꙁвњ вс^есъж#женїа всегдашняго. тревы и^хъ, и^ възлїанїа и^хъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення його й узливання його.
|
|
17
|
17
|
|
И$ въ дн~ь вторыи теле'цъ в~і, а^ ѓ^вна` в~, а^гнецъ е^дїнолњтнихъ д~і, непоро'чныX”
|
І в другий день дванадцять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад,
|
|
18
|
18
|
|
Тре'ба и^хъ и^ въꙁлїа'нїа и^хъ, телце'мъ и^ ѓ^вно'мъ, и^ а'гньцемъ по числђ` иX, по разсђжде'нїю и^хъ”
|
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом,
|
|
19
|
19
|
|
И$ козла` е^ді'наго эT ко'ꙁъ грњха ра'ди” Ра'ꙁвњ вс^есъж#же'нїя всегда'шняго, тре'бы иX и^ въꙁлїя'нїа и^хъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання їх.
|
|
20
|
20
|
|
И$ въ дн~ь г~, теле'цъ а~і, и^ ѓ^вна` дв^а. и^ а'гнецъ е^дїнолњтнихъ, д~і, непоро'чныхъ”
|
І в третій день одинадцять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад,
|
|
21
|
21
|
|
Тре'бы и^хъ и^ въꙁлїа'нїа и^хъ, телцеM и^ ѓ^вно'мъ, и^ а'гньцемъ по числђ` и^хъ по раꙁсђжде'нїю и^хъ”
|
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом,
|
|
22
|
22
|
|
И$ коꙁла` эT коZ е^ді'наго грњха` ра'ди, ра'ꙁвњ вс^есъж#же'нїя всегда'шняго. тре'бы и^хъ и^ въꙁлїя'нїя и^хъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його.
|
|
23
|
23
|
|
И$ въ дн~ь д~, теле'цъ і~. ѓ^вна` дв^а. а%гнецъ е^дїнолњтнихъ д~і, непоро'чныX”
|
І в четвертий день десять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад,
|
|
24
|
24
|
|
Тре'бы и^хъ и^ въꙁлїя'нїя и^хъ, телце'мъ и^ ѓ^вно'мъ. и^ а'гньцемъ по числђ` иX. и^ по рас#сђжде'нїю и^хъ”
|
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом,
|
|
25
|
25
|
|
И$ коꙁла` эT коZ е^ді'наго грњха` ради. ра'звњ вс^есъж#же'нїа всегда'шняго. тре'бы и^хᲆ и^ вᲆзлїя'нїя и^хъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його.
|
|
26
|
26
|
|
И$ въ дн~ь е~, теле'цᲆ џ~. ѓ^вна` дв^а, а%гнецъ е^дїнолњтниX д~і, непоро'чныхъ”
|
І в п’ятий день дев’ять тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад,
|
|
27
|
27
|
|
Тре'бы и^хъ и^ вᲆзлїя'нїя и^хъ, телце'мъ и^ ѓвноM. и^ а'гньцемъ по числђ` и^хъ. и^ по рас#сђжде'нїю иX”
|
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом,
|
|
28
|
28
|
|
И$ коꙁла` эT ко'ꙁъ е^ді'наго грњха` ра'ди. ра'ꙁвњ вс^есъж#же'нїа всегда'шняго. тре'бы и^хъ и^ въꙁлїа'нїа и^хъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його.
|
|
29
|
29
|
|
И$ въ дн~ь, ѕ~. телецъ, и~. и^ ѓ^вна` дв^а. а^гнецъ е^дїнолњтниX, д~і. непорочныхъ”
|
І в шостий день вісім тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад,
|
|
30
|
30
|
|
Требы и^хъ и^ вᲆзлїянїя и^хъ. телцемъ и^ ѓ^вноM, и^ а%гньцемъ. по числђ` и^хъ, и^ по рас#сђжде'нїю и^хъ”
|
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом,
|
|
31
|
31
|
|
И$ коꙁла эT коZ е^ді'наго грњха` ради. раꙁвњ вс^есъж#женїа всегда'шняго, требы и^хъ и^ вᲆꙁлїянїа и^хъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його.
|
|
32
|
32
|
|
И$ въ дн~ь з~, телецъ з~. и^ ѓ^вна` дв^а, а%гнецъ е^дїнолњтниX д~і, непорочныX”
|
І в сьомий день сім тельців, двох баранів, чотирнадцять однолітніх агнців, без вад,
|
|
33
|
33
|
|
Требы и^хᲆ и^ въꙁлїанїа и^хъ. телцемъ и^ ѓ^вномᲆ и^ агньцеM, и^ по числђ` и^хъ. и^ по рассђжденїю иX,
|
і при них приношення хлібне й узливання для тельців, баранів і агнців, за числом їх, за уставом,
|
|
34
|
34
|
|
И$ коꙁла` эT коꙁъ е^ді'наго грњха` ради. раꙁвњ вс^есъж#женїя всегдашняго. требы и^хъ и^ въꙁлїянїа и^хъ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і хлібного приношення й узливання його.
|
|
35
|
35
|
|
И$ въ дн~ь и~, и^схо'дныи да бђдетъ вамъ, всего` дњла слђжня да не сътворите вонь.
|
У восьмий день нехай буде у вас віддання свята; ніякої роботи не виконуйте;
|
|
36
|
36
|
|
и^ да принесете въ вс^есъж#женїе въ воню` бл~говонїа г~ђ, телецᲆ е^ді'н#, ѓ^венъ е^ді'нъ, а%гнецъ е^дїнолњтниX з~, непорочныX”
|
і приносьте всепалення, жертву, приємні пахощі Господу: одного тельця, одного барана, сім однолітніх агнців, без вад,
|
|
37
|
37
|
|
Требы и^хъ, и^ възлїянїя и^хъ, телцемъ, и^ ѓ^вноM, и^ а%гньцемъ, по числђ` и^хъ и^ по рас#сђжденїю иX”
|
і при них приношення хлібне й узливання для тельця, барана й агнців за числом їх, за уставом,
|
|
38
|
38
|
|
И$ коꙁла` эT коꙁъ е^ді'наго грњха` ради. раꙁвњ вс^есъж#же'нїа всегда'шняго. тре'бы иX, и^ вᲆꙁлїа'нїа и^хᲆ”
|
і одного козла в жертву за гріх, зверх всепалення постійного і приношення хлібного й узливання його.
|
|
39
|
39
|
|
Сїа да сᲆтвори'те г~ђ, вᲆ пра'ꙁдники ваша” Раꙁвњ ѓ^бњщанїи вашиX, и^ во'лныхᲆ вашихᲆ, и^ вс^есᲆж#женїи ва'шихъ. и^ требъ вашиX, и^ вᲆꙁлїанїи вашиX, и^ сп~сеныX ваших#”
|
Приносьте це Господу у свята ваші, зверх того, що приноситься вами, за обітницею або з ревности, всепалення ваші і хлібні приношення ваші, й узливання ваші і мирні жертви ваші.
|
|
Глvа, л~”
|
Глава 30
|
|
1
|
1
|
|
И$ гл~а мољ=сїи сн~омъ і^и^л~евыM по всемђ` е^ли'ко ꙁаповњ'да г~ь мољ=сїю.
|
І переказав Мойсей синам Ізраїлевим усе, що повелів Господь Мойсеєві.
|
|
2
|
2
|
|
и^ гл~а мољ=сїи кн~ѕеM племенъ сн~овъ і^и^л~евыхъ гл~я, с^е слово е^же повелњ г~ь”
|
І сказав Мойсей начальникам колін синів Ізраїлевих, говорячи: ось що повелів Господь:
|
|
3
|
3
|
|
Чл~къ чл~кᲆ и^же а%ще помо'лиTся ѓ^бᲇщанїеM г~ђ. и^л^и закленеTся кля'твою. и^л^и наречетъ наро'комъ, ѓ^ дш~и свое'и, да не ѓ^скверна'витъ словеси` свое^го, вс^е е^ли'ко и^зрече'тъ и^ꙁъ ё%стъ е^го, да сътвориT”
|
якщо хто дасть обітницю Господу, або поклянеться клятвою, поклавши зарок на душу свою, то він не повинен порушувати слова свого, але повинен виконати все, що вийшло з уст його.
|
|
4
|
4
|
|
А/ще ли помо'лится жена` ѓ^бᲇщанїеM г~ђ. и^ли наречеT наро'къ в домђ` эTц~а свое^го въ ю%ности свое'и”
|
Якщо жінка дасть обітницю Господу і покладе на себе зарок в домі батька свого, в юності своїй,
|
|
5
|
5
|
|
И$ ё^слы'шиT эTц~ъ е^я` ѓ^бњтъ ея` и^ нарече'нїа ея`, ја%же нарекла` е^сть на' дш~ђ свою. и^ помолᲆчи'тъ эTц~ъ е^я`, и^ да бђ'дђтъ вс^я моленїа е^я`. и^ вс^я нареченїа ея`, ја%же нарекла` е^сть на' дш~ђ свою, да пребђ'дђтъ е'й”
|
і почує батько обітницю її і зарок, який вона поклала на душу свою, і промовчить про те батько її, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок її, що вона поклала на душу свою, відбудеться;
|
|
6
|
6
|
|
А/ще възбраненїеM възбрани'тᲆ е'й эTц~ъ е^я`, во'нже дн~ь ё^слы'шитъ вс^я ѓ^бњты ея`, и^ нареченїа е^я`, ја%же нарекла` е^сть на' дш~ђ свою. и^ не ста'нђтъ, и^ г~ь ѓ^цы'ститъ ю& ја%ко вᲆꙁбрани эTц~ъ е^я”
|
якщо ж батько її, почувши, заборонить їй, то всі обітниці її і зароки, які вона поклала на душу свою, не відбудуться, і Господь простить їй, тому що заборонив їй батько її.
|
|
7
|
7
|
|
А/ще ли пося'гнеT за' мђжь, т^о ѓ^бTњ ея` на не'и. по эTлђченїи эT ё%сᲄъ ея`, ја%же нарекла` е^сᲄь на' дш~ђ свою”
|
Якщо вона вийде заміж, а на ній обітниця її, або слово уст її, яким вона зв’язала себе,
|
|
8
|
8
|
|
И$ ё^слы'шиT мђж'ь е^я`, и^ помолчиT е'й. во'ньже дн~ь ё^слы'шиT, та'ко да станTђ вс^и ѓ^бᲇты е^я` и^ нареченїа е^я` ја%же нарекла` еs на' дш~ђ свою да станTђ”
|
і почує чоловік її і, почувши, промовчить: то обітниці її відбудуться, і зароки її, що вона поклала на душу свою, відбудуться;
|
|
9
|
9
|
|
А/ще л^и въꙁбраненїеM възбраниT мђжь ея`. во'ньже дн~ь ё^слы'шит# вс^я ѓ^бњты ея`, и^ нареченїа ея` ја%же нарекла` е^сть на' дш~ђ свою да не пребђ'детъ, ја%ко мђжь е^я` възбрани'тъ эT нея`. и^ г~ь ѓ^цы'ститъ ю&”
|
якщо ж чоловік її, почувши, заборонить їй і відкине обітницю її, яка на ній, і слово уст її, яким вона зв’язала себе, [то вони не відбудуться, тому що заборонив їй чоловік її,] і Господь простить їй.
|
|
10
|
10
|
|
И$ ѓ^бњтᲆ вдови'чь и^ пђщени'ца. е^ли'ко а%ще ѓ^беща'етᲆ на' дш~ђ свою да пребђ'детъ и^мъ”
|
Обітниця ж удови і розведеної, який би вона не поклала зарок на душу свою, відбудеться.
|
|
11
|
11
|
|
А/ще л^и в домђ мђжа свое^го, ѓ^бњтᲆ ея` и^ наро'къ, и^же на' дш~ђ ея` съ клятвою”
|
Якщо дружина в домі чоловіка свого дала обітницю, або поклала зарок на душу свою з клятвою,
|
|
12
|
12
|
|
И$ ё^слы'шитъ мђжь ея`, и^ помолчиT е'й, не възбранитъ е'й. да ста'нђтъ вс^и ѓ^бњты е^я`, и^ вс^я нареченїа ея', ја%же нарекла` е^сть на' дш~ђ свою` да ста'нђтᲆ е'й”
|
і чоловік її чув, і промовчав про те, і не заборонив їй, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок, який вона поклала на душу свою, відбудеться;
|
|
13
|
13
|
|
А/ще ли эTлђча'я эTлђчиT мђжь ея`, во'ньже дн~ь ё^слы'шитᲆ. вс^е е^ли'ко а'ще и^зошло` е^сть, и^ꙁъ ё%стъ ея`, по ѓ^бњтомъ ея`, и^ по нарече'нїемᲆ ея`, е^же на' дш~ђ ея`, не пребђ'детᲆ е'й, мђжь б^о ея` эTлђчилъ е^сть. и^ г~ь ѓ^цы'стиT е^я`”
|
якщо ж чоловік її, почувши, відкинув їх, то всі, обітниці її, що вийшли з уст її, і зароки душі її не відбудуться: чоловік її знищив їх, і Господь простить їй.
|
|
14
|
14
|
|
Всякъ ѓ^бњтъ и^ вся'ка кля'тва соё%за заѕлиT дш~и. и^ мђжь ея` ста'нетъ е'й, и^ мђжь ея` эTлђ'чиT”
|
Всяку обітницю і всякий клятвений зарок, щоб смирити душу, чоловік її може затвердити, і чоловік її може відкинути;
|
|
15
|
15
|
|
А/ще ли молча` помоlчи'тъ е'й, эT дн~е до дн~е да ѓ^ста'нђтъ е'й вс^я ѓ^бњты ея`. и^ вс^я нареченїя ја%же до нея`, ста'нђтъ е'й, ја%ко молча'лъ е'й е^сть сїи дн~ь во'нже слыша”
|
якщо ж чоловік її мовчав про те день за день, то він тим затвердив усі обітниці її і всі зароки її, що на ній, затвердив, тому що він, почувши, мовчав про те;
|
|
16
|
16
|
|
А/ще ли эTлђча эTлђчиT мђжь е^я`, по' дн~и во'ньже слы'шалъ е^сть, и^ прїиметъ себњ грњхъ ея`”
|
а якщо [чоловік] відкинув їх, після того як почув, то він узяв на себе гріх її.
|
|
17
|
17
|
|
Сїи ё^правленїа е^ли'ко заповњ'да г~ь мољ=сїю, междђ мђжеM и^ междђ жено'ю` е^го, и^ междђ эTцеM и^ дще'рїю вᲆ ю%ности е^я` в домђ эTч~и”
|
Ось устави, які Господь заповів Мойсеєві про стосунки між чоловіком і жінкою його, між батьком і дочкою його в юності її, в домі батька її.
|
|
Глvа, л~а”
|
Глава 31
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
мсти` ме'сть эT сн~овъ і^и~леv, эT мадїани'товъ. и^ потом# приложи'ся к лю'демᲆ своиM”
|
помстися мадіанитянам за синів Ізраїлевих, і опісля відійдеш до народу твого.
|
|
3
|
3
|
|
И$ рече мољ=сїи къ лю'деM гл~я. въѓ^рђжитеся на бра'нь, и^ въполчи'теся преD гм~ъ на мадїа'ма, этда'ти эTм#ще'нїе эT г~а мадїа'мђ”
|
І сказав Мойсей народу, говорячи: озбройте із себе людей на війну, щоб вони пішли проти мадіанитян, звершити помсту Господню над мадіанитянами;
|
|
4
|
4
|
|
Ты'сђщђ эT племе'ни. и^ ты'сђща эT племе'ни, эT всњхъ племе'нъ, сн~овъ і^и^л~евъ. послите въполчи'теся
|
по тисячі з коліна, від усіх колін [синів] Ізраїлевих пошліть на війну.
|
|
5
|
5
|
|
и^ сочто'ша эT ты'сђщᲆ і^и^л~евых. тысђщђ эT племе'ни, и^ бысть в~і ты'сђщъ, въѓ^рђженыхᲆ на бра'нь”
|
І виділено з тисяч Ізраїлевих, по тисячі з коліна, дванадцять тисяч озброєних на війну.
|
|
6
|
6
|
|
И$ посла` я& мољ=сїи ты'сђщђ эT племе'ни, и^ ты'сђща эT племени, съ си'лою и^хъ. и^ фїнее^съ сн~ъ е^лїаꙁа'ровъ, сн~а а^а^ро'ня жрецъ и^ сосђ'ды ст~ыа, и^ трђ'бы зна'меnныа, в рђкђ е^го”
|
І послав їх Мойсей на війну, по тисячі з коліна, їх і Финеєса, сина Єлеазара, [сина Аарона,] священика, на війну, і в руці його священні сосуди і труби для тривоги.
|
|
7
|
7
|
|
И$ въполчи'шася на мадїа^ма. ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю, і^ и^зби'ша весь мђжескъ поl”
|
І пішли війною на Мадіама, як повелів Господь Мойсеєві, і вбили всіх чоловічої статі;
|
|
8
|
8
|
|
И$ цр~я мадїа'мля и^ ё^би'ша въкђпњ сᲆ ја%звеными иX. и^ не'вина, и^ рокома и^ сљ=рᲆ. и^ ё^ра, и^ ревока, и^ всњхᲆ цр~еи мадїа'млиX. и^ валаа'ма сн~а воѓ%рова ё^биша ѓ^рђжїем# сᲆ ја%ꙁвеными иX”
|
і разом з убитими їх убили царів мадіамських: Евия, Рекема, Цура, Хура і Реву, п’ятьох царів мадіамських, і Валаама, сина Веорового, убили мечем [разом з убитими їх];
|
|
9
|
9
|
|
И$ плениша жены мадїа'мля, і^ и^мњнїа иX и^ скоты и^хᲆ и^ вс^я притежа'нїа и^хъ и^ си'лђ и^хᲆ плениша”
|
а жінок мадіамських і дітей їхніх сини Ізраїлеві взяли в полон, і всю худобу їхню, і всі отари їхні і все майно їхнє взяли у здобич,
|
|
10
|
10
|
|
И$ вс^я грады и^хᲆ. и^же въ ѓ^бита'нїи и^хᲆ, и^ дворы и^хъ, пож#гоша ѓ^гнеM”
|
і всі міста їхні у володіннях їхніх і всі селища їхні спалили вогнем;
|
|
11
|
11
|
|
И$ поа'ша ве'сь плњнъ и^хъ и^ вс^я притяжа'нїа и^хъ, эT чл~ка до ско'та”
|
і взяли все захоплене і всю здобич, від людини до худоби;
|
|
12
|
12
|
|
И$ приведо'ша до мољ=сїа и^ е^лїаза'ра жерца`, и^ къ всњмъ сн~омъ і^и^л~евыM, плњнъ и^ кори'сти і^ и^мњнїе и^хъ въ по'лчище. вᲆ а^раа^воg моа'вль и^же е^сть ё^ і^ѓ'рдана при е^рихо'нњ”
|
і доставили полонених і здобич і захоплене до Мойсея і до Єлеазара священика і до громади синів Ізраїлевих, до стану, на рівнини моавитські, що біля Йордану, навпроти Єрихона.
|
|
13
|
13
|
|
І$ и^зы'де мољ=сїи і^ е^лїа^за'ръ жрецъ, и^ вс^и кн~ѕи со'нма проти'вђ и^мъ, внњ по'лчища”
|
І вийшли Мойсей і Єлеазар священик і всі князі громади назустріч їм зі стану.
|
|
14
|
14
|
|
И$ раZгнᲇвася мољ=сїи на строи'теля си'лы ты'сђщники и^ сотники, преd по'лка ходяща'я”
|
І прогнівався Мойсей на воєначальників, тисячоначальників і стоначальників, які прийшли з війни,
|
|
15
|
15
|
|
И$ рече иM мољ=сїи въскђ'ю живи'сте же'нескъ полъ
|
і сказав їм Мойсей: [для чого] ви залишили в живих усіх жінок?
|
|
16
|
16
|
|
весь” Тїи б^о бы'ша сн~омъ і^и^л~евымᲆ, по словеси` валаа'млю. эTстђпле'нїе и^ презрњнїе словђ гн~ю. вельфего'ра ради. и^ быs вреD въ со'нмᲇ гн~и”
|
ось вони, за порадою Валаамовою, були для синів Ізраїлевих приводом до відступу від Господа на догоду Фегору, за що й ураження було в громаді Господній;
|
|
17
|
17
|
|
Нн~њ же и^ꙁбі'ите вся'къ мђжескъ по'лъ въ всемᲆ съвеrшенїи. и^ вся'кђ женђ` и^же позна` ло'же мђжеско побїи'те”
|
отже, убийте всіх дітей чоловічої статі, і всіх жінок, що пізнали чоловіка на чоловічій постелі, убийте;
|
|
18
|
18
|
|
Вся'ко раZлђче'нїе же'н#ско. а^ ја%же не зна'ет# мђжеска полђ живи'те ю&”
|
а всіх дітей жіночої статі, що не пізнали чоловічої постелі, залиште в живих для себе;
|
|
19
|
19
|
|
Вы' же ста'ните вн^њ по'лчища з~ дн~їи, вся'къ ё^би'выи дш~ђ и^ прися'гїи ё^бїе'номђ, да ѓ^чистиTся, въ г~ дн~ь, и^ въ дн~ь сеDмыи в^ы и^ плњнъ вашъ”
|
і пробудьте поза станом сім днів; усякий, хто вбив людину і доторкнувся до вбитого, очистіться у третій день і в сьомий день, ви і полонені ваші;
|
|
20
|
20
|
|
И$ вс^я ѓ^дежда, и^ всякъ сосђдъ ко'жанеn, и^ вс^е съдњланое эT коꙁли'чины, и^ всяk сосDђ дре'вянᲆ да ѓ^чи'стите”
|
і весь одяг, і всі шкіряні речі, і все, зроблене із козячої вовни, і всі дерев’яні сосуди очистіть.
|
|
21
|
21
|
|
И$ рече е^лїа^ꙁа'ръ жрецъ, къ мђжеM си'лы, приходя'щимъ съ сᲇча ра'тныя. с^е ѓ^правле'нїе зако'на е^же заповњ'да г~ь мољ=сїю”
|
І сказав Єлеазар священик воїнам, які ходили на війну: ось постанова закону, що заповів Господь Мойсеєві:
|
|
22
|
22
|
|
Развњ сребра` и^ зла'та, и^ мњди и^ желњза, и^ коситера, и^ ѓ'лова.
|
золото, срібло, мідь, залізо, олово і свинець,
|
|
23
|
23
|
|
вся'ка вещь и^же прои'деT сквоѕњ ѓ%гнь ѓ^гнемъ и^скђ'сится, н^о воDныM ѓ^чищенїеM ѓ^цы'сᲄится” И$ вс^е е^же не прои'детъ сквоѕњ ѓ%гнь, да прои'деT сквоѕњ водђ”
|
і все, що проходить через вогонь, проведіть через вогонь, щоб воно очистилося, а крім того, й очищувальною водою треба очистити; усе, що не проходить через вогонь, проведіть через воду;
|
|
24
|
24
|
|
І$ и^спере'те риꙁы вашA въ дн~ь сеDмыи и^ да ѓ^цы'стится, и^ потоM да вни'детъ вᲆ по'лчище”
|
і одяг ваш вимийте в сьомий день, і очистіться, і після того входьте в стан.
|
|
25
|
25
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
26
|
26
|
|
возмњте нача'токъ эT коры'сти плњ'ннаго эT чл~ка до скота`. т^ы і^ е^лїа^ꙁа'ръ жреw, и^ кн~ѕи племе'нъ со'нма”
|
порахуй здобич полону, від людини до худоби, ти і Єлеазар священик і начальники племен громади;
|
|
27
|
27
|
|
И$ да раꙁдњли'те коры'сти междђ во'ины ходи'вшими на сњчь, и^ междђ всњмъ со'нмомъ”
|
і розділи здобич навпіл між тими, що воювали, що ходили на війну, і між усією громадою,
|
|
28
|
28
|
|
И$ да эTлђчи'те да'нь г~ђ, эT людїи воиn ходи'вшихъ на сњчь. е^ді'нђ дш~ђ, эT пять со'тᲆ чл~къ а^ эT скота`, и^ воловъ, эT ѓ^ве'цъ и^ эT ѓ^слятъ”
|
і від воїнів, що ходили на війну, візьми данину Господу, по одній душі з п’ятисот, з людей і з великої худоби, і з ослів і з дрібної худоби;
|
|
29
|
29
|
|
И$ эT полови'ны же и^хъ да во'ꙁмете и^ да дадите е^лїаꙁа'рђ жеръцђ`. да'нь г~ђ”
|
візьми це з половини їхньої і віддай Єлеазару священику у приношення Господу;
|
|
30
|
30
|
|
И$ эT полови'ны сн~овъ і^и^л~еv, да воZмеши е^ді'но эT, н~, чл~къ, и^ эT волоv, и^ ѓ^веw, и^ эT ѓ^сля'тъ, и^ всего скота`, даде я& левљ=томъ, и^же стрегђтᲆ страQбы` въ хра'мᲇ гн~и”
|
і з половини синів Ізраїлевих візьми по одній частці з п’ятдесяти, з людей, з великої худоби, з ослів і з дрібної худоби, і віддай це левитам, що служать при скинії Господній.
|
|
31
|
31
|
|
И$ сътвори` мољ=сїи, і^ е^лїа'ꙁаръ жрецъ, ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю”
|
І зробив Мойсей і Єлеазар священик, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
32
|
32
|
|
И$ бысть мно'жество полонђ`, и^же полони'ша мђжи вои'ньстїи эT ѓ^веw, х~ ѓ~е ты'сящь”
|
І було здобичі, що залишилася від захопленого, що захопили ті, що були на війні: дрібної худоби шістсот сімдесят п’ять тисяч,
|
|
33
|
33
|
|
Воло'в же, о~в ᲄы'сящи.
|
великої худоби сімдесят дві тисячі,
|
|
34
|
34
|
|
ѓ^слоv же ћ~а ты'сяща”
|
ослів шістдесят одна тисяча,
|
|
35
|
35
|
|
дш~ъ же чл~къ эT же'ньска по'лђ яy не бя'ше прилњпна мђжњхъ, всXњ дш~ъ, л~в ты'сящи”
|
людей, жінок, які не знали чоловічої постелі, усіх душ тридцять дві тисячі.
|
|
36
|
36
|
|
И$ бысть половин#ная часть ходи'вшихъ на сњ'чь. эT числа` ѓ%вна, тл~з ты'сящь, и^ пять соT”
|
Половина, частка тих, що ходили на війну, за підрахунком була: дрібної худоби триста тридцять сім тисяч п’ятсот,
|
|
37
|
37
|
|
И$ бы'сть да'нь г~ђ эT ѓ^ве'цъ, х~о~ и^ е~.
|
і данина Господу з дрібної худоби шістсот сімдесят п’ять;
|
|
38
|
38
|
|
и^ воловᲆ, Wл~ и^ Wѕ~, да'нь же г~ђ, о~ и^ в~.
|
великої худоби тридцять шість тисяч, і данина з них Господу сімдесят два;
|
|
39
|
39
|
|
и^ ѓ^словъ, Wл~ пять соT, да'нь же г~ђ ћ~а.
|
ослів тридцять тисяч п’ятсот, і данина з них Господу шістдесят один;
|
|
40
|
40
|
|
дш~ь же чл~чь Wѕ~і, да'нь же эT сиX г~ђ л~в дш~и”
|
людей шістнадцять тисяч, і данина з них Господу тридцять дві душі.
|
|
41
|
41
|
|
И$ даде мољ=сїи да'нь г~ђ ё^частїе б~ђ, е^лїа'зарђ жерцђ, ја%коy повелᲇ г~ђ мољ=сїю”
|
І віддав Мойсей данину, приношення Господу, Єлеазару священику, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
42
|
42
|
|
эT половин# же сн~ов# і^и^л~евᲆ, е^же раздњли мољ=сїи. эT мђжеи вои'скиX”
|
І з половини синів Ізраїлевих, яку відокремив Мойсей у тих, що ходили на війну;
|
|
43
|
43
|
|
И$ бысть половина эT со'нма, ѓ^вецъ, Wт~ и^ Wл~Wз~ и^ пять соT.
|
половина ж була на частку громади: дрібної худоби триста тридцять сім тисяч п’ятсот,
|
|
44
|
44
|
|
и^ волов# же Wл~Wѕ~.
|
великої худоби тридцять шість тисяч,
|
|
45
|
45
|
|
и^ ѓ^селъ Wл~ и^ пять соT.
|
ослів тридцять тисяч п’ятсот,
|
|
46
|
46
|
|
и^ чл~чихᲆ дш~ъ Wѕ~і”
|
людей шістнадцять тисяч.
|
|
47
|
47
|
|
И$ поя` мољ=сїи эT половинъ сн~овъ і^и^л~евъ е^ді'нъ эT н~ эT чл~ка и^ скота. и^ дасть я& левљ=тоM, стрегђщиM стражбы` въ хра'мњ гн~и, ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю”
|
З половини синів Ізраїлевих узяв Мойсей одну п’ятдесяту частину з людей і з худоби і віддав це левитам, які виконують службу при скинії Господній, як повелів Господь Мойсеєві.
|
|
48
|
48
|
|
И$ прїидо'ша къ мољ=сїю вс^и посᲄавле'нїи наD ты'сђщами си'лы. и^ сотницы си'лы”
|
І прийшли до Мойсея начальники над тисячами війська, тисячоначальники і стоначальники,
|
|
49
|
49
|
|
И$ реко'ша кᲆ мољ=сїю ѓ^троцы ᲄвои` взяша сочте'нїе эT мђжь вои'нскиX и^же сђть ё^ наs, и^ никᲄоже не поги'бе эT ниX” Се'
|
і сказали Мойсеєві: раби твої порахували воїнів, які нам доручені, і не вибуло жодного з них;
|
|
50
|
50
|
|
же принесо'хоM даръ г~ђ. е^же кт^о ѓ^брњлъ е^сть сосDђ зла'тъ, ѓ^брђчи и^ гривны, пр'ьстьни и^ ё^серя'зи и^ чᲇпи зла'ты, ѓ^цы'стити ѓ^ наs преD гм~ь”
|
і ось, ми принесли приношення Господу, хто що дістав із золотих речей: ланцюжки, зап’ястя, персні, серги і привіски, для очищення душ наших перед Господом.
|
|
51
|
51
|
|
И$ вꙁя` мољ=сїи і^ е^лїа'ꙁаръ, зла'то эT ни'хъ весь сосђдъ съдњла'нъ”
|
І взяв у них Мойсей і Єлеазар священик золото у всіх цих виробах;
|
|
52
|
52
|
|
И$ быs всего` злата, ё^ча'стїе е^же эTлђчи'ся г~ђ, ѕ~і ты'сящь и^ х~ и^ н~, си'кль, эT тысящникъ и^ эT со'тникъ.
|
і було всього золота, що принесено для приношення Господу, шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят сиклів, від тисячоначальників і стоначальників.
|
|
53
|
53
|
|
мђжиy во'истїи плњни'ша ко'ждо себњ”
|
Воїни грабували кожен для себе.
|
|
54
|
54
|
|
И$ вз^я мољ=сїи і^ е^лїа'заръ жрецъ зла'то, эT ты'сящникъ, и^ со'тникъ. и^ внесо'ша и& въ хра'мъ свњдњ'нїа, па'мять сн~овъ і^и^л~евъ преD гм~ь”
|
І взяв Мойсей і Єлеазар священик золото від тисячоначальників і стоначальників, і принесли його до скинії зібрання, у пам’ять синів Ізраїлевих перед Господом.
|
|
Глvа, л~в”
|
Глава 32
|
|
1
|
1
|
|
И$ скота` мно'жество бяше, сн~омъ рђви'млимᲆ. и^ сн~ом# га'довоM мно'го ѕњ'ло, и^ ви'дњша село`, и^а^ꙁи'рово, и^ село` галаа'дово. и^ бя'ше мњсто мᲇ'сто, ско'тное”
|
У синів Рувимових і у синів Гадових стад було дуже багато; і побачили вони, що земля Іазер і земля Галаад є місцем придатним для стад;
|
|
2
|
2
|
|
И$ прїидо'ша сн~ове рђви'мли. и^ сн~ове гадовы рекоша къ мољ=сїю, и^ къ е^лїа'зарђ жерцђ`. и^ къ кн~ѕемъ со'нма гл~юще”
|
і прийшли сини Гадові і сини Рувимові і сказали Мойсею та Єлеазару священику і князям громади, говорячи:
|
|
3
|
3
|
|
А$таро'џъ, и^ дево'нъ, и^ а^ꙁи'ръ, и^ нам#мра` и^ а^сево'нъ, и^ е^леа'ли, и^ сева'ма, и^ наваv, и^ валїа'нъ”
|
Атароф і Дивон, й Іазер, і Нимра, і Есевон і Елеале, і Севам, і Нево, і Веон,
|
|
4
|
4
|
|
Зе'млю ю%же преда'лъ еs г~ь преD сн~ы і^и^л~евы. земля` же скотопи'щна е^сть, рабо'м же твоиM скот# е^сть”
|
земля, яку Господь уразив перед громадою Ізраїлевою, є земля придатна для стад, а у рабів твоїх є стада.
|
|
5
|
5
|
|
И$ гл~ахђ а%ще е^смы ѓ^брњли блгDть преD тобо'ю. да да'сть намъ зе'млю т^ђ рабо'мъ твоиM, въ ѓ^дрᲆжа'нїе. и^ не преводи` наs чресᲆ і^ѓ^рдаn”
|
І сказали: якщо ми знайшли благовоління в очах твоїх, віддай землю цю рабам твоїм у володіння; не переводь нас через Йордан.
|
|
6
|
6
|
|
И$ рече мољ=сїи сн~омъ га'довомъ и^ сн~оM рђви'млимъ. бра'тїа ва'ша пои'дTђ на сњ'чь, и^ вы` л^и седи'те т^ђ”
|
І сказав Мойсей синам Гадовим і синам Рувимовим: брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут?
|
|
7
|
7
|
|
Въскђю развраща'ете срDце сн~овᲆ і^и^л~ев# не преи^ти` на' землю ю%же дае^ть г~ь иM”
|
для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїлевих від переходу в землю, яку дає їм Господь?
|
|
8
|
8
|
|
Не та'ко л^и сътвори'ша эTц~ы ва'ши. е^гда` послаX я& эT кади'са варни съгляда'ти зе'млю”
|
так вчинили батькі ваші, коли я посилав їх з Кадес-Варні для огляду землі:
|
|
9
|
9
|
|
И$ вᲆзыйдо'ша до де'бри гризновїю, и^ согляда'ша землю, и^ эTврати'ша срDце сн~овъ і^и^л~евъ, ја%ко не внити въ землю` ю%же да'лъ е^сть г~ь и^мъ”
|
вони доходили до долини Есхол, і бачили землю, і відвернули серце синів Ізраїлевих, щоб не йшли вони в землю, яку Господь дає їм;
|
|
10
|
10
|
|
И$ разгнњ'вася ја%ростїю г~ь въ дн~ь ѓ^нъ, и^ кля'тся гл~я.
|
і запалав у той день гнів Господа, і поклявся Він, говорячи:
|
|
11
|
11
|
|
а%ще ё%зрятъ чл~цы сїи. и^ꙁшедъше и^ꙁъ е^гљ=пта, эT к~ лTњ, и^ выjше. вᲇдђщей добро` и^ ѕло`” Земля` е^ю'же кля'хся, а^враа'мђ, і^ и^саа'кђ, і^ и^а'ковђ. не вᲆслњ'доваша б^о въ слDњ мене`.
|
люди ці, що вийшли з Єгипту, від двадцяти років і вище [які знають добро і зло,] не побачать землі, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, тому що вони не підкорялися Мені,
|
|
12
|
12
|
|
ра'звњ хале'въ сн~ъ и^е^џо'нинъ, эTлђче'ныи. і^ и^сђсъ сн~ъ нављ=нъ, ја%ко въслњ'доваша въ слDњ г~а”
|
крім Халева, сина Ієфонніїного, кенезеянина, й Ісуса, сина Навина, тому що вони підкорилися Господеві.
|
|
13
|
13
|
|
И$ раZгнњвася ја%ростїю г~ь на і^и~ля. и^ потоми` я& въ пђсты'ни, м~ лњтъ, до'ндеже потреби'ся вс^е роже'нїе творяще ѕло` преD гм~ъ”
|
І запалав гнів Господа на Ізраїля, і водив Він їх по пустелі сорок років, доки не скінчився весь рід, що зробив зло в очах Господніх.
|
|
14
|
14
|
|
Се^ въста'сте въ мњсто эTц~ъ свои^хъ сᲆгрњше'нїе чл~кᲆ ѕлыX, приложи'ти е^ще`. кᲆ ја%рости гнњ'ва гн~я на і^и^л~я”
|
І ось, замість батьків ваших повстали ви, поріддя грішників, щоб посилити ще лютість гніву Господнього на Ізраїля.
|
|
15
|
15
|
|
ЈА/ко эTврати'те эT неh приложити е^ще`. ѓ^ста'вити е^го въ пђсты'ни, и^ събезако'нђете въ всем# со'нмњ се'мъ”
|
Якщо ви відвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви погубите весь народ цей.
|
|
16
|
16
|
|
И$ пришеDше к немђ` и^ гл~аша, ѓ^гра'ды ѓ^вцаM да соградиM зд^њ скотоM свои^мᲆ. и^ ѓ^гра'ды и^мᲇнїемᲆ на'шиM.
|
І підійшли вони до нього і сказали: ми побудуємо тут овечі двори для отар наших і міста для дітей наших;
|
|
17
|
17
|
|
а^ м^ы вᲆѓ^рђже'ни пои'деM на сᲄраQбђ прьвїи, сн~омъ і^и^л~евымъ. до'ндеже въведе'мᲆ я& в мᲇсто иX. и^ да вселяTся и^мњнїа на'ша въ гра'ды ё^твержены насе'лниk раd земля'”
|
самі ж ми перші озброїмося і підемо перед синами Ізраїлевими, доки не приведемо їх у місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, для безпеки від жителів землі;
|
|
18
|
18
|
|
И$ не ѓ^братиMся въ до'мы наша дондеже раздњляTся сн~ове і^и^л~ьтестїи. кождо въ прича'сᲄїе свое”
|
не повернемося в доми наші, доки не вступлять сини Ізраїлеві кожен у наділ свій;
|
|
19
|
19
|
|
Мы ё^бо да не причатиMся в ни'хъ, ѓ^бонђ стра'нђ і^ѓрда'на. и^ да'леи, ја%ко прїа'хомъ прича'стїе на'ше сїю сᲄранђ` і^ѓ^рда'на на восто'ки”
|
бо ми не візьмемо з ними наділу по той бік Йордану і далі, якщо наділ нам дістанеться по цей бік Йордану, до сходу.
|
|
20
|
20
|
|
И$ рече к нимъ мољ=сїи. а%ще сътвори'те по словеси` семђ`. а%ще въѓ^рђжи'теся преD гм~ъ на' брань”
|
І сказав їм Мойсей: якщо ви це зробите, якщо озброєними підете на війну перед Господом,
|
|
21
|
21
|
|
И$ пре'идеT вся'къ ѓ^рђж'никъ вашъ і^ѓ^рда'нъ, преD гм~ъ, на сᲇчь. до'ндеже потребиTся враh е^го. эT лица` е^го”
|
і піде кожен з вас озброєним за Йордан перед Господом, доки не знищить Він ворогів Своїх перед Собою,
|
|
22
|
22
|
|
И$ сᲆѓ^бладаеT земле'ю преD гм~ъ. и^ по се'мъ ѓ^братите'ся, и^ бђ'дете беꙁъ вины`, предᲆ гм~ъ, и^ эT і^и^л~я. и^ бђ'детъ земля` вся` с^и вамъ, въ ѓ^дръжа'нїе предъ гм~ъ”
|
і підкорена буде земля перед Господом, то опісля повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде земля ця у вас у володінні перед Господом;
|
|
23
|
23
|
|
А/ще ли не сътвори'те тако, съгрњши'те преD гм~ь. и^ ё^вњсте грXњ свои е^гда` в^ы пости'гнетъ ѕл^о,
|
якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і понесете покарання за гріх ваш, яке постигне вас;
|
|
24
|
24
|
|
да съградите в^ы себњ` ѓ^гра'ды и^мњнїю ва'шемђ. и^ ѓ^гра'ды ското'мᲆ вашиM, и^ꙁвњщенїе и^зъ ё%стъ ва'шихъ да сᲆтвори'те”
|
будуйте собі міста для дітей ваших і двори для овець ваших і робіть, що сказано устами вашими.
|
|
25
|
25
|
|
И$ реко'ша сн~ове рђви'мли и^ сн~ове га'довы къ мољ=сїю гл~юще, раби` твои` сътворя'тъ ја%ко г~ь на'шъ повелњлᲆ е^сть”
|
І сказали сини Гадові і сини Рувимові Мойсеєві: раби твої зроблять, як повеліває господар наш;
|
|
26
|
26
|
|
И$мњнїе наше и^ же'ны наша. и^ весь ско'тъ на'шъ, да бђ'дђтᲆ въ гра'дњхъ галаа'довыхъ”
|
діти наші, дружини наші, отари наші і вся худоба наша залишаться тут у містах Галаада,
|
|
27
|
27
|
|
и^ раби' же твои` минђт'ъ вс^и въ ѓ^рђж'їи, и^ ё^гоᲄо'вани преD гм~ь на' браn. ја%коже гл~етъ г~ь”
|
а раби твої, усі, озброївшись, як воїни, підуть перед Господом на війну, як говорить господар наш.
|
|
28
|
28
|
|
И$ приста'ви иM мољ=сїи, е^лїаза'ра жерца`, і^ и^сђ'са нављ=на. и^ кн~ѕя эTч~ьствъ племе'ни сн~ов# і^и^л~евᲆ”
|
І дав Мойсей про них повеління Єлеазару священику й Ісусові, синові Навина, і начальникам племен синів Ізраїлевих,
|
|
29
|
29
|
|
И$ рече к ниM мољ=сїи, а%ще ли пре'идђтъ сн~ове рђви'мли и^ сн~ове га'довы. с ва'ми чресъ і^ѓ^рда'нъ и^ вся'к# въѓ^рђжеn на' брань преD гм~ъ, и^ съѓ^блада'ете земле'ю преD собо'ю. тогда` дадите иM зе'млю галаа'довђ. въ ѓ^дръжа'нїе”
|
і сказав їм Мойсей: якщо сини Гадові і сини Рувимові перейдуть з вами за Йордан, усі озброївшись на війну перед Господом, і підкорена буде перед вами земля, то віддайте їм землю Галаад у володіння;
|
|
30
|
30
|
|
А/ще л^и не преидTђ вᲆѓ^рђже'ни с ва'ми на' брань преD гм~ъ да препђ'стите и^мњнїе и^хъ. и^ же'ны и^хъ, и^ ско'ты и^хъ. прежде васъ на ꙁемлю` ханаа'ню. и^ да причастяTся с вами на земли` ханаа'ни”
|
якщо ж не підуть вони з вами озброєні [на війну перед Господом, то пошліть перед собою майно їхнє, дружин їхніх і худобу їхню у землю Ханаанську], і вони одержать володіння разом з вами в землі Ханаанській.
|
|
31
|
31
|
|
И$ эTвњща'ша же сн~ове рђви'мли и^ сн~ове га'довы гл~ще, е^ли'ко гл~етъ г~ь рабомъ свои^мъ та'ко сътвориM м^ы,
|
І відповіли сини Гадові і сини Рувимові і сказали: як сказав Господь рабам твоїм, так і зробимо;
|
|
32
|
32
|
|
пре'идемъ въѓ^рђжени преD гм~ъ. в ꙁемлю ханаа'ню. и^ дасте` наM въ ѓ^дръжа'нїе странђ сїю і^ѓ^рда'на”
|
ми підемо озброєними перед Господом у землю Ханаанську, а наділ володіння нашого нехай буде по цей бік Йордану.
|
|
33
|
33
|
|
И$ дастъ иM мољ=сїи сн~омᲆ га'довомъ. и^ сн~омъ рђви'млемъ. и^ полђ племе'ни манасїинђ, сн~овᲆ і^ѓ^сифль, црsтво сїѓ'на цр~я а^м#мореи'ска и^ црsтво ѓ^гово, цр~я васа'ня, зеMлю и^ грады. и^ съ предњлы е^я`. и^ гра'ды ѓ^крsтъныя земля`”
|
І віддав Мойсей їм, синам Гадовим і синам Рувимовим, і половині коліна Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморрейського, і царство Ога, царя Васанського, землю з містами її та околицями, — міста землі в усі сторони.
|
|
34
|
34
|
|
И$ съгради'ша сн~ове га'довы, даво'џъ, и^ а^староg, и^ а^ро'иръ,
|
І побудували сини Гадові, Дивон і Атароф, і Ароер,
|
|
35
|
35
|
|
и^ съфа'нъ, и^ а^зи'ръ и^ възнесоша и^хъ,
|
і Атароф-Шофан, й Іазер, й Іогбегу,
|
|
36
|
36
|
|
и^ на а^мъвра'ма, и^ веџара'на грады тве'рды, и^ ѓ^грады ѓ^вцам#”
|
і Беф-Нимру і Беф-Гаран, міста укріплені і двори для овець.
|
|
37
|
37
|
|
Сн~ове же рђви'мли, сᲆгради'ша е^сево'на и^ е^леа'ли, и^ каа^риџе'ма
|
І сини Рувимові побудували Есевон, Елеале, Кириафаїм,
|
|
38
|
38
|
|
и^ наво'на, и^ вее^льмеѓ'на ѓ^градиша ѓ^крsтᲆ, и^ севама” И$ прозваша по и^менемᲆ своиM, и^мена градом# ја%же сᲆградиша”
|
і Нево, і Ваал-Меон, імена яких перемінені, і Сивму, і дали назви містам, які вони побудували.
|
|
39
|
39
|
|
И$ шеD ё%ръ сн~ъ махи'роv, внђкᲆ манасїевᲆ въ галаа'дᲆ, и^ взя` е^го и^ погђби` ам#море'я живђщаго в немᲆ”
|
І пішли сини Махира, сина Манассіїного, у Галаад, і взяли його, і вигнали аморреїв, які були в ньому;
|
|
40
|
40
|
|
И$ дастᲆ мољ=сїи галаа'дᲆ махи'рђ, сн~ђ манасїинђ и^ в#сели'ся т^ђ”
|
і віддав Мойсей Галаад Махиру, синові Манассії, і він оселився в ньому.
|
|
41
|
41
|
|
И$ а^е'ръ сн~ъ манасїевъ, и%де и^ прїя` се'ла и^хᲆ, и^ прозваша я& се'ла и^а^е'рова”
|
І Яїр, син Манассії, пішов і взяв селища їх, і назвав їх: селища Яїрові.
|
|
42
|
42
|
|
И$ нава'нъ шеD прїя` канаџа, и^ се'ла е^го, и^менова` я& наванъ эT и^мени свое^го”
|
І Новах пішов і взяв Кенаф і залежні від нього міста, і назвав його своїм ім’ям: Новах.
|
|
Глvа, л~г”
|
Глава 33
|
|
1
|
1
|
|
Сїи станове сн~овъ і^и^л~въ. ја%же и^ꙁыдо'ша и^з# ꙁемля` е^гљ=пет#скїя, съ си'лою иX. рђко'ю мољ=сїѓ^вою, і^ а^а^ро'нею”
|
Ось стани синів Ізраїлевих, що вийшли з землі Єгипетської за ополченнями своїми, під начальством Мойсея та Аарона.
|
|
2
|
2
|
|
И$ въписа` мољ=сїи въꙁдвиженїя и^хъ. и^ ста'нове и^хъ, по словеси` гн~ю” Сїи же ста'нове ше'ствїя пђти` и^хᲆ”
|
Мойсей, за велінням Господнім, описав подорож їх за станами їх, і ось стани подорожі їх:
|
|
3
|
3
|
|
И$ въздвиго'шася эT раме'с#сы. въ мцsъ, а~. въ е~і. дн~ь, а~. мцsа, наё%трїя па'схи и^ꙁыдо'ша сн~ове і^и^л~ьᲄестїи`, рђко'ю высо'кою преD всњми е^гљ=птяны”
|
із Раамсеса вирушили вони в перший місяць, у п’ятнадцятий день першого місяця; на другий день Пасхи вийшли сини Ізраїлеві під рукою високою на очах усього Єгипту;
|
|
4
|
4
|
|
Є$гљ=птяне же погрњба'хђ ё^ме'ршая эT ни'хъ вс^я, ја%же и^ꙁби` г~ь весь первене'цъ в земли` е^гљ=пет#стњи, и^ въ бо'ѕњхъ и^хъ, сътвори` эTм#ще'нїе г~ь.
|
тим часом єгиптяни ховали всіх первістків, яких уразив у них Господь, і над богами їхніми Господь учинив суд.
|
|
5
|
5
|
|
И$ въꙁдви'гше же ся сн~ове і^и^л~ви эT раме'с#сы, въполчи'шася въ сохо'џњ”
|
Так вирушили сини Ізраїлеві з Раамсеса і розташувалися станом у Сокхофі.
|
|
6
|
6
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT сохо'џа въполчи'шася въ вђџа'нњ, и^же е^сть ча'сть нњ'кая пђсты'ня”
|
І вирушили з Сокхофа і розташувалися станом в Ефамі, що на краю пустелі.
|
|
7
|
7
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT вђџа'на. и^ въполчи'шася вᲆ ё%стїи ро'џи, и^же е^сть пря'мо вее^льсеgфо'нђ” И$ въполчи'шася пря'мо магда'лђ”
|
І вирушили з Ефама і повернули до Пи-Гахирофа, що перед Ваал-Цефоном, і розташувалися станом перед Мигдолом.
|
|
8
|
8
|
|
И$ въздвиго'шася пря'мо хиро'џђ, и^ прои^до'ша среди` моря въ пђсты'ню. і^ и^до'ша пђтеM тр^и дн~и, въ пђсты'ни то'и и^ въполчи'шася вᲆ го'ркостехъ”
|
Вирушивши від Гахирофа, пройшли посеред моря в пустелю, і йшли три дні пустелею Ефам, і розташувалися станом у Меррі.
|
|
9
|
9
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT го'ркости, и^ прїидо'ша въ е^ли'мъ. въ е^ли'мњ же бњ'ста. в~і, и^сто'чника. во'дъ. и^ о~, эTр'асли фи'никъ, и^ въполчи'шася ё^ воды` та'мо”
|
І вирушили з Мерри і прийшли в Елим; в Елимі ж [було] дванадцять джерел води і сімдесят фінікових дерев, і розташувалися там станом.
|
|
10
|
10
|
|
И$ въꙁдви'гшеся эT еле'ма, въполчи'шася ё^ мо'ря чр'ьмнаго”
|
І вирушили з Елима і розташувалися станом біля Червоного моря.
|
|
11
|
11
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT мо'ря чр'ьмнаго. и^ въполчи'шася въ пђсты'ни си'нъ”
|
І вирушили від Червоного моря і розташувалися станом у пустелі Син.
|
|
12
|
12
|
|
И$ воZдвиhшеся эT пђсты'ни си'нъ, и^ въполчи'шася въ рафа'ка”
|
І вирушили з пустелі Син і розташувалися станом у Дофці.
|
|
13
|
13
|
|
И$ въꙁдви'гшеся эT рафа'ка, и^ въполчи'шася въ е^лђ'сњ
|
І вирушили з Дофки і розташувалися станом в Алуші.
|
|
14
|
14
|
|
и^ въꙁдви'гшеся эT е^лђ'са. и^ въполчи'шася въ рафиди'нњ, и^ не бысть таM воды` лю'демъ пи'ти”
|
І вирушили з Алуша і розташувалися станом у Рефидимі, і не було там води, щоб пити народу.
|
|
15
|
15
|
|
И$ въꙁдви'гъшеся эT рафиди'на. и^ въполчи'шася въ пђсты'ни си'нъ”
|
І вирушили з Рефидима і розташувалися станом у пустелі Синайській.
|
|
16
|
16
|
|
И$ въꙁдви'гшеся эT пђсты'ни си'н#, въполчи'шася въ гро'бњхъ похотњ'нїя”
|
І вирушили з пустелі Синайської і розташувалися станом у Киброт-Гаттааві.
|
|
17
|
17
|
|
И$ въз#двиhшеся эT гроb похотњнїя, и^ въпол#чи'шася въ а^сиро'џњ”
|
І вирушили з Киброт-Гаттаави і розташувалися станом в Асирофі.
|
|
18
|
18
|
|
И$ въꙁдвиhшеся эT а^сиро'џа, и^ въполчи'шася въ раџа'мњ”
|
І вирушили з Асирофа і розташувалися станом у Рифмі.
|
|
19
|
19
|
|
И$ въꙁдви'гшеся эT раџа'ма и^ въполчи'шася въ ревонъ фаре'са”
|
І вирушили з Рифми і розташувалися станом у Римнон-Фареці.
|
|
20
|
20
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT ревонъ фаре'са, въполчи'шася в лем#во'нњ”
|
І вирушили із Римнон-Фареца і розташувалися станом у Ливні.
|
|
21
|
21
|
|
И$ въꙁъдви'гшеся эT лем#во'на. въпоlчи'шася въ рес#са'нњ”
|
І вирушили з Ливни і розташувалися станом у Риссі.
|
|
22
|
22
|
|
И$ въꙁдвиго'шася эT рес#са'на. въполчи'шася в макело'џњ”
|
І вирушили з Рисси і розташувалися станом у Кегелафі.
|
|
23
|
23
|
|
И$ въꙁдви'гнђлися эT макело'џа, въполчи'лися въ а^ръсафа'џъ”
|
І вирушили з Кегелафи і розташувалися станом на горі Шафер.
|
|
24
|
24
|
|
И$ въꙁъдвиго'шася эT а^ръсафа'џᲆ горы`, и^ вᲆполчи'шася въ харада'џе”
|
І вирушили від гори Шафер і розташувалися станом у Хараді.
|
|
25
|
25
|
|
И$ въꙁъдви'гнђшася эT харада'џа, и^ въполᲆчи'шася въ македо'џњ”
|
І вирушили з Харади і розташувалися станом у Макелофі.
|
|
26
|
26
|
|
И$ въꙁдви'гнђша эT македо'џа, и^ вᲆполчи'шася въ катаа'џњ”
|
І вирушили з Макелофа і розташувалися станом у Тахафі.
|
|
27
|
27
|
|
И$ вњздви'гшеся эT катаа'џа. и^ въплчи'шася въ џара'џе”
|
І вирушили з Тахафа і розташувалися станом у Тарасі.
|
|
28
|
28
|
|
И$ въꙁдви'гшеся эT ра'џа, и^ въполчи'шася вᲆ маџњ'кђ”
|
І вирушили з Тараха і розташувалися станом у Мифці.
|
|
29
|
29
|
|
И$ въздви'гшеся эT маџе'ка. и^ въполчи'шася въ а^селъмо'нњ”
|
І вирушили із Мифки і розташувалися станом у Хашмоні.
|
|
30
|
30
|
|
И$ въздви'гшеся эT а^селмо'на и^ въполчи'шася въ масђро'џњ”
|
І вирушили з Хашмони і розташувалися станом у Мосерофі.
|
|
31
|
31
|
|
И$ вᲆздви'гошася эT масђро'џа, и^ въполчи'шася въ нака'не”
|
І вирушили з Мосерофа і розташувалися станом у Бене-Яакані.
|
|
32
|
32
|
|
И$ въздви'гошася эT ванака'на, и^ въполчи'шася в горњ` гаDда'дове”
|
І вирушили з Бене-Яакана і розташувалися станом у Хор-Агидгаді.
|
|
33
|
33
|
|
И$ въздви'гшеyся эT горы` гаDда'довы, и^ въполчи'шася въ е^тева'џе”
|
І вирушили із Хор-Агидгада і розташувалися станом в Іотвафі.
|
|
34
|
34
|
|
И$ въздвиго'шася эT е^тева'џа и^ въполчи'шася въ е^м#рво'нњ”
|
І вирушили із Іотвафи і розташувалися станом в Авроні.
|
|
35
|
35
|
|
И$ въздви'гшеся эT е^м#рво'на, и^ въполчи'шася въ геџъсїѓ'нњ гаве'ръ”
|
І вирушили з Аврона і розташувалися станом в Ецион-Гавері.
|
|
36
|
36
|
|
И$ въздви'гше же ся эT геџъсїѓ'нъ гавера, и^ въполчи'шася въ пђсты'ни си'нъ” И$ въздви'гшеся эT пђсты'ни си'нъ, и^ въполчи'шася въ пђсты'ни фаранњ и^же е^сть кадиs”
|
І вирушили з Ецион-Гавера і розташувалися станом у пустелі Син. [Вирушивши з пустелі Син, розташувалися станом у пустелі Фаран,] вона ж Кадес.
|
|
37
|
37
|
|
И$ въздвиго'шася эT кади'са, и^ въполчи'шася въ горњ` ѓ%рњ близђ ꙁемли` е^до'мли”
|
І вирушили з Кадеса і розташувалися станом на горі Ор, біля меж землі Едомської.
|
|
38
|
38
|
|
И$ въꙁы'де а^а^ро'нъ жре'цъ на горђ` ѓ%ръ, повелњнїемъ гн~имъ, и^ ё%мре т^ђ, въ м~, лњтъ, и^зшеDствїя сн~овъ і^и^л~въ, и^з# ꙁемля` е^гљ=пет#ски, мцsа е~ го, въ а~ дн~ь, мцsа”
|
І піднявся Аарон священик на гору Ор за повелінням Господнім і помер там у сороковий рік після виходу синів Ізраїлевих із землі Єгипетської, у п’ятий місяць, у перший день місяця;
|
|
39
|
39
|
|
А$а^роn же бя'ше р~, к~, г~, лњтъ. е^гда` ё%мре въ горњ` ѓ%рњ”
|
Аарон був ста двадцяти трьох років, коли помер на горі Ор.
|
|
40
|
40
|
|
И$ ё^слы'шавъ хананей цр~ь а^родо'въ, сїи же живя'ше в земли` ханаа'нњ. е^гда` вхожда'хђ сн~ове і^и^л~вы”
|
Ханаанський цар Арада, що жив на півдні землі Ханаанської, почув тоді, що йдуть сини Ізраїлеві.
|
|
41
|
41
|
|
И$ въздви'гшеся эT горы` ѓ%ры. и^ въполчи'шася в селмо'нᲇ”
|
І вирушили вони від гори Ор і розташувалися станом у Салмоні.
|
|
42
|
42
|
|
Въздви'гше же ся эT селмо'на, и^ въпоlчи'шася вᲆ фино'нњ”
|
І вирушили із Салмона і розташувалися станом у Пуноні.
|
|
43
|
43
|
|
И$ въздвиhшеyся эT фино'на, и^ въполчи'шася въ ѓ^воџњ”
|
І вирушили з Пунона і розташувалися станом в Овофі.
|
|
44
|
44
|
|
И$ въздви'гше же ся эT воѓ^во'џа. и^ въполчи'шася въ га'и ѓ^б о'нђ странђ` предњ'лъ моа'вль”
|
І вирушили з Овофа і розташувалися станом у Ійм-Аваримі, на кордоні Моава.
|
|
45
|
45
|
|
И$ възъдви'гше же ся эT га'ия, и^ въполчи'шася въ дево'нњ га'дъ”
|
І вирушили із Ійма і розташувалися станом у Дивон-Гаді.
|
|
46
|
46
|
|
И$ въздви'гшеся эT девона га'да. въполчи'шася вᲆ гелмо'нњ девлаџе'мъ”
|
І вирушили з Дивон-Гада і розташувалися станом в Алмон-Дивлафаїмі.
|
|
47
|
47
|
|
И$ въздви'г#шеся эT гелмо'на девлаџе'ма, и въполчишася в гора'хъ а^варимляхъ пря'мо нава'вђ”
|
І вирушили з Алмон-Дивлафаїма і розташувалися станом на горах Аваримських перед Нево.
|
|
48
|
48
|
|
И въздвигшеся эT горы` а^вари'мля. и въполчи'шася на ꙁа'пади моа'вли ё^ і^ѓ^рда'на прї е^рихо'нњ”
|
І вирушили від гір Аваримських і розташувалися станом на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона;
|
|
49
|
49
|
|
И$ воZдвиго'шася эT за'пада моа'вля, и вᲆпоlчишася ё^ і^ѓrда'на межђ симо'фоM до веlсаџи'ма на за'пады моа'ва
|
вони розташувалися станом біля Йордану від Беф-Ієшимофа до Аве-Ситтима на рівнинах моавитських.
|
|
50
|
50
|
|
И$ гл~а г~ь къ мољ=сїю въ ꙁа'падᲇ моа'ва, ё^ і^ѓ^рда'на. при е^рихо'нњ рекїи”
|
І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах моавитських біля Йордану, навпроти Єрихона, говорячи:
|
|
51
|
51
|
|
Гл~и сн~омъ і^и^л~евымъ и^ рече'ши к ни'мъ. в^ы прехо'дите і^ѓ^рда'нъ, въ ꙁе'млю ханаа'ню”
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли перейдете через Йордан у землю Ханаанську,
|
|
52
|
52
|
|
И$ да погђ'бите вс^я живђщая на ꙁемли` эT лица` ва'шего. и^ раздрђши'те стражбы` иX. и^ вс^я и%долы и^ꙁлїа'ныя и^зва'янїя и^х# погђбите я&. и^ вс^я ка'пища иX раꙁрђши'те,
|
то проженіть від себе всіх жителів землі і знищіть усі зображення їхні, і всіх відлитих ідолів їхніх знищіть і всі висоти їхні зруйнуйте;
|
|
53
|
53
|
|
и^ погђби'те вс^я живђщая на земли`” И$ всели'теся в н^ю, ва'мᲆ б^о да'лᲆ е^сми ꙁе'млю и^хъ, ѓ%крsтъ по жре'бїю
|
і візьміть у володіння землю й оселіться на ній, тому що Я вам даю землю цю у володіння;
|
|
54
|
54
|
|
ѓ^быи'мете ꙁе'млю и^хъ въ ѓ^держа'нїе, по племе'немъ вашимъ. мно'гимъ ё^мно'жите ѓ^держа'нїе и^хъ, и^ ма'лыM ё^ма'лите ѓ^держа'нїе ихъ. в не'иже и^ꙁы'детъ жре'бїи е^го, та'мо да бђдетъ е^го, по племе'немъ эTч~ьствїи ва'шихᲆ причасти'те”
|
і розділіть землю за жеребом на наділи племенам вашим: численному дайте наділ більший, а нечисленному дай наділ менший; кому де випаде жереб, там йому і буде наділ; за колінами батьків ваших візьміть собі наділи;
|
|
55
|
55
|
|
А/ще л^и не погђ'бите живђщ'ихъ на ꙁемли` эT лица` ва'шего. и^ бђ'детъ ја%же ѓ^ста'вите ѓ^ нихъ, ѓ^стъни въ ѓ%чїю ва'шею. и^ ја%ꙁвы въ ре'брахъ ва'шихъ. и^ съвраждђ'ютъ вамъ на ꙁемли` на не'и же всели'теся”
|
якщо ж ви не проженете від себе жителів землі, то ті, що залишаться з них, будуть тернами для очей ваших і голками для боків ваших і будуть тіснити вас на землі, в якій ви будете жити,
|
|
56
|
56
|
|
И$ бђ'детъ ја%коже помы'слихъ сътвори'ти ѓ^нњ'мъ, т^о сътворю` ва'мъ”
|
і тоді те, що Я намірився зробити їм, зроблю вам.
|
|
Глvа, л~д”
|
Глава 34
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
заповњж'дь сн~омъ і^и^л~евыM, и^ рече'ши къ ни'мᲆ” Вы^ вхо'дите въ ꙁе'млю ханаа'ню. и^ сїя же бђ'детъ вамъ, въ причаще'нїе ꙁемля` ханаа'ня. съ предњ'лы е^я`”
|
дай наказ синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ввійдете в землю Ханаанську, то ось земля, що дістанеться вам у наділ, земля Ханаанська з її кордонами:
|
|
3
|
3
|
|
И$ да бђ'детъ вамъ ё%го'лъ. ја^же эT лива'на эT пђсты'ни си'нъ даже до е^до'ма. и^ да бђ'дђтᲆ ваM прњдњ'лы да'же до лива'на. эT кра'я мо'ря слн~чнаго эT въсто'къ”
|
південна сторона буде у вас від пустелі Син, біля Едома, і піде у вас південний кордон від кінця Солоного моря зі сходу,
|
|
4
|
4
|
|
И$ да ѓ^бы'идђтъ ваs прњдњ'лы. эT лива'на до въше'ствїя и^кро'виня, и^ да про'идетъ до е^на'къ, и^ да бђ'детъ хо'дъ и^схо'дъ е^го на лива'нъ, кадис# варїи” И$ да и^ꙁы'детъ на село` а^раа'дово. и^ да про'идетъ до селмо'на,
|
і простягнеться кордон на південь до узгір’я Акравима і піде через Син, і будуть виступи її на південь до Кадес-Варні, звідти піде до Гацар-Аддара і пройде через Ацмон;
|
|
5
|
5
|
|
и^ да ѓ^бы'идетъ прњдњ'лы эT селмо'на, водоте'чь е^гљ=петскђ. и^ да бђ'детъ и^схоD мо'ре вели'кое”
|
від Ацмона простягнеться кордон до потоку Єгипетського, і будуть виступи його до моря;
|
|
6
|
6
|
|
И$ предњ'лы мо'рстїи да бђдђтъ ваM. мо'ре вели'кое да ё^лђчиT. с^е да бђ'детъ ваM прњдњ'лъ мо'рскїи”
|
кордоном західним буде у вас велике море: це буде у вас кордон на заході;
|
|
7
|
7
|
|
И$ с^е да бђ'детъ ваM предњ'лъ к сњверђ эT мо'ря вели'каго. и^ꙁмњ'рите сами себњ
|
на півночі ж буде у вас кордон: від великого моря проведіть його до гори Ор,
|
|
8
|
8
|
|
эT горы`, горо'ю” И$змњ'рите са'ми себњ. въходя'щеи въ е^ма'џъ, и^ да бђдђтъ прехо'дъ е^го предњ'лы а^сада'да.
|
від гори Ор проведіть до Емафа, і будуть виступи кордону до Цедада;
|
|
9
|
9
|
|
и^ да и'дђтъ прњдњ'лы зье^фро'на” И$ да бђ'детъ и^схо'дъ е^го а^р#сена'инъ, с^е да бђ'дђтъ предњ'лы эT сњ'вера”
|
звідти піде кордон до Цифрону, і виступи його будуть до Гацар-Енана: це буде у вас кордон північний;
|
|
10
|
10
|
|
И$ꙁмњ'рите же са'ми себњ и^ прњдњ'лы въсто'чныа. эT а^рсенаи'на до сепфа'ма.
|
кордон східний проведіть собі від Гацар-Енана до Шефама,
|
|
11
|
11
|
|
и^ да сни'дђтᲆ прњдњ'лы эT сепфа'м аръвила эT въсто'къ на и^сто'чники. и^ да сни'дђтъ прњдњ'лы ви'лы, и^ да про'идђтъ на' море хенере'џъ, эT въсто'къ”
|
від Шефама піде кордон до Рибле, зі східного боку Аїна, потім піде кордон і торкнеться берегів моря Киннереф зі східного боку;
|
|
12
|
12
|
|
И$ да сни'дђтᲆ предњ'лы на і^ѓ^рда'нъ. и^ да бђ'детъ предњ'лъ е^го море сланое. т^а бђ'дет# земля` ваM. и^ предњ'лы е^я` ѓ%крsтъ”
|
і піде кордон до Йордану, і будуть виступи його до Солоного моря. Це буде земля ваша за кордонами її з усіх боків.
|
|
13
|
13
|
|
И$ заповњ'да мољ=сїи сн~омъ і^и^л~евымᲆ гл~я, с^и ꙁемля` ю%же прїимете съ причаще'нїемъ по жре'бїю. ја%коже повелњ г~ь, да'ти е^я`. девяᲄи` племеn. и^ полђ` племе'ни манасїи'нђ”
|
І дав повеління Мойсей синам Ізраїлевим і сказав: ось земля, яку ви розділите на наділи за жеребом, яку повелів Господь дати дев’яти колінам і половині коліна [Манассіїного];
|
|
14
|
14
|
|
ЈА/коже вꙁя'ша племя` сн~въ рђви'мль, и^ племя` сн~овъ га'довъ. по домоM эTч~ьствᲆ и^хъ. и^ по'лъ племе'ни манасїи'на, вꙁя'ша прича'стїа своя”
|
тому що коліно синів Рувимових за сімействами їх, і коліно синів Гадових за сімействами їх, і половина коліна Манассіїного одержали наділ свій:
|
|
15
|
15
|
|
дв^њ племе'ни и^ по'лъ племе'ни прїя'ша прича'стїя своя ё^ і^ѓ^рда'на, при е^рихо'нњ эT полђ`дн~я на въсто'ки”
|
два коліна і половина коліна одержали наділ свій за Йорданом навпроти Єрихона на схід.
|
|
16
|
16
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я,
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
17
|
17
|
|
с^и и^мена` мђжь и^же раꙁдели'ти вамъ ꙁемлю`. е^лиа^ꙁа'ръ жре'цъ и^сђсъ на'вљнъ”
|
ось імена мужів, які будуть ділити вам землю: Єлеазар священик та Ісус, син Навина;
|
|
18
|
18
|
|
И$ кн~ѕя е^ді'наго эT племе'ни да по'имеᲄе раꙁделиᲄи ва'мъ зе'млю”
|
і по одному князеві від коліна візьміть для розділу землі.
|
|
19
|
19
|
|
Сїи же и^мена` мђже'мъ племе'ни і^ю'дина. хале'въ сн~ъ и^гефџо'нинъ”
|
І ось імена цих мужів: для коліна Іудиного Халев, син Ієфонніїн;
|
|
20
|
20
|
|
И$ племе'ни симеѓ'ня, саламїи'ль сн~ъ семиё%довъ”
|
для коліна синів Симеонових Самуїл, син Аммиуда;
|
|
21
|
21
|
|
И$ племе'ни венїами'ня, е^льда'съ сн~ъ хасъло'новъ”
|
для коліна Веніамінового Елидад, син Кислона;
|
|
22
|
22
|
|
И$ племе'ни да'нова кн~ѕь въкеро'вь, сн~ъ е^кли'нинъ”
|
для коліна синів Данових князь Буккий, син Іоглії;
|
|
23
|
23
|
|
И$ сн~овъ и^ѓ'сифль, племе'ни сн~овъ манасїи'нь. кн~ѕь а^нїи^ль, сн~ъ сђфи'довъ”
|
для синів Йосифових, для коліна синів Манассіїних князь Ханниїл, син Ефода;
|
|
24
|
24
|
|
И$ племе'ни сн~овъ е^фрњ'мль. кн~ѕь камђ'иль, сн~ъ сафта'новъ”
|
для коліна синів Єфремових князь Кемуїл, син Шифтана;
|
|
25
|
25
|
|
И$ племе'ни заё^ло'ня кн~ѕь е^лисафа'нъ сн~ъ харъна'ховъ”
|
для коліна синів Завулонових князь Елицафан, син Фарнака;
|
|
26
|
26
|
|
И$ племе'ни сн~въ и^сахаровъ, кн~ѕь фан#тїи'ль, сн~ъ ѓ^заи^нь”
|
для коліна синів Іссахарових князь Фалтиїл, син Аззана;
|
|
27
|
27
|
|
И$ племе'ни сн~овъ а^сри'вᲆ, кн~ѕь а^хиѓ'ръ сн~ъ селемїи”
|
для коліна синів Асирових князь Ахиуд, син Шеломія;
|
|
28
|
28
|
|
И$ племе'ни сн~овъ неџали'мль. кн~ѕь фадїиl, сн~ъ и^а^миё%довᲆ”
|
для коліна синів Неффалимових князь Педаїл, син Аммиуда;
|
|
29
|
29
|
|
Сїи и^мже ꙁаповњ'да г~ь. пречасти'ти сн~оM и^і^л~евыM. въ ꙁемли` хана'ани”
|
ось ті, яким повелів Господь розділити наділи синам Ізраїлевим у землі Ханаанській.
|
|
Глvа, л~е”
|
Глава 35
|
|
1
|
1
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю на за'пади моа'ва, ё^ і^ѓ^рдана при е^рихо'не гл~я”
|
І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах Моавитських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи:
|
|
2
|
2
|
|
Заповњждь сн~омъ і^и^л~евымъ. и^ дадяT левљ=тоM эT прича'стїа ѓ^дръжа'нїа и^х#. гра'ды всели'теся, и^ хлњвины. града ѓ^крsтъ и^хъ дадя'тъ левљ=томъ”
|
накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам:
|
|
3
|
3
|
|
да бђ'дђтъ гради и^хъ вселя'тися, и^ ё^ча'стїа и^хъ да бђдђтъ ско'томъ иX, и^ всемђ` четвероно'жномђ и^хъ”
|
міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх;
|
|
4
|
4
|
|
И$ ѓ^бдержа'нїе градоv и^хже да'сте левљ=томᲆ эT стены` града вн^њ, дв^њ ты'сящи лакоT ѓ%крsт#”
|
поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися до [двох] тисяч ліктів, в усі боки;
|
|
5
|
5
|
|
И$ да и^змњ'риши странђ вн^њ гра'да, ја%же на восто'къ. двою` ты'сящђ лакот#” И$ страна` и^же къ сњ'верђ двою` ты'сящђ лако'тъ” И$ страна` ја%же кᲆ мо'рю двою` ты'сящђ ла'котъ” И$ страна` ја%же ко за'падђ двою` ты'сящђ ла'котъ” И$ гра'ды же посредњ сего` да бђ'дђтъ вамъ, и^ съдрᲆжа'нїа гра'довъ”
|
і відмірте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля при містах.
|
|
6
|
6
|
|
И$ грады ја^же да'сте левљ=тоM ѕ~, граD да бђ'дђтъ ё^бњжныX. и^же да'сте бњ'гати в н^я ё^би'вшимъ. и^ къ сиM же, м~ и^ в~, грады”
|
З міст, які ви дасте левитам, [буде] шість міст для притулку, в які ви дозволите втікати убивці; і зверх них дайте сорок два міста:
|
|
7
|
7
|
|
Всњ'хъ гра'довъ и^хже да'сте левљ=тоM м~ и^ и~ градоv. и^ хлњви'ны иX”
|
усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них.
|
|
8
|
8
|
|
Сїа же и^ гра'ды иXже да'сᲄе иM, эT ѓ^дрьжа'нїа сн~овᲆ і^и~леv эT многихъ мно'го, эT ма'лыхᲆ ма'ло. ко'ждо по прича'стїю свое^мђ, е^же пречастятъ, да дадя'тъ эT грDа левљ=томъ”
|
І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше; кожне коліно, дивлячись за наділом, який одержить, повинно дати з міст своїх левитам.
|
|
9
|
9
|
|
И$ рече г~ь къ мољ=сїю гл~я.
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
|
|
10
|
10
|
|
гл~и сн~омъ і^и~левымъ рекїи къ ниM. в^ы минђ'ете і^ѓ^рда'нъ въ зе'млю ханаа'ню.
|
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви перейдете через Йордан у землю Ханаанську,
|
|
11
|
11
|
|
и^ разлђчи'те са'ми себњ` грады и^ ё^бњженїа да бђ'дђтᲆ ва'мъ. ё^бᲇжаᲄи в н^я ё^бо'иникђ, всяk ё^би'вый дш~ю не хотя`”
|
оберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти убивця, який убив людину ненавмисне;
|
|
12
|
12
|
|
И$ да бђдђтъ вамъ гра'ди ё^бњжа'нїа, эT сердобо'лныя крови. да не ё%мретъ ё^би'выи. дон#деже ста'нет преD сонмом# на сђдњ.
|
і будуть у вас міста ці притулком від месника [за кров], щоб не був умертвленим той, що вбив, раніше ніж він стане перед громадою на суд.
|
|
13
|
13
|
|
И$ гра'ды ја%же да'сте, ѕ~, граD ё^бњж#ныхъ да бђ'дђтъ ваM.
|
Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість:
|
|
14
|
14
|
|
г~, гра'ды, дасте ѓ^бо'нђ сᲄранђ` і^ѓ^рда'на. И$ тр^и грады да'сте въ земли` ханаа'ни,
|
три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі Ханаанській; містами притулку повинні бути вони;
|
|
15
|
15
|
|
ё^бњ'жище да бђ'деT” Сн~омъ і^и^л~евыM и^ прише'лцђ, и^ ѓ^биᲄа'лникђ, и^же въ ва'съ. да бђ'дђтъ гра'ди сїй въ ё^бᲇжа'нїе ё^бњга'ти та'мо вся'комђ, ё^бива'ющемђ дш~ђ нехотњ'нїемъ,
|
для синів Ізраїлевих і для прибульця і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне.
|
|
16
|
16
|
|
а%ще ли сосђ'домъ желњꙁныM ё^бїет# и& и^ ё%мреT. ё^бі'ица е^сть, смр~тїю да ё%мретъ ё^бі'ица”
|
Якщо хто вдарить кого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
|
|
17
|
17
|
|
А/ще ли ка'менемъ и^з рђки`, ё^бїетᲆ и&, и^ е^же ё%мрети эT него, и^ ё'мретъ, ё'бїица е^сть, смр~тїю да ё%мреT ё^бїйца”
|
і якщо хто вдарить кого з руки каменем, від якого можна померти, так що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
|
|
18
|
18
|
|
А/ще ли сосђ'домъ дре'вянымᲆ, и^ꙁ рђки` е^гоже ради ё%мрети, и^ тᲇмъ ё^бїетъ и& и^ ё%мреT, ё^бі'ица е^сть, смр~тїю да ё%мретъ ё^бі'ица”
|
або якщо дерев’яним знаряддям, від якого можна померти, ударить з руки так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть;
|
|
19
|
19
|
|
О$у'жикъ крови тоя` да ё^бі'етъ ё^би'вшаго, е^гда` ё^сря'щетъ и& тогда` ё^бїетъ и&”
|
месник за кров сам може умертвити убивцю: лиш тільки зустріне його, сам може умертвити його;
|
|
20
|
20
|
|
А/ще вражды` ради вр'ьжетъ на'нь, вся'къ сосђ'дъ с хи'тростїю и^ ё'мретъ”
|
якщо хто штовхне кого з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь так, що той помре,
|
|
21
|
21
|
|
И$л^и съ гнњ'вомᲆ ё^би'лъ и& рђко'ю и^ ё'мретᲆ, смр~тїю да ё%мретъ ё^би'выи, ё^бі'ица б^о е^сᲄь. смр~тїю да ё%мреT ё^би'вая и&” О$у'жикᲆ крови, да ё^бїетъ, ё^бїйцђ, е^гда` стрњтится с ниM”
|
або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре, того, хто ударив, слід віддати на смерть: він убивця; месник за кров може умертвити убивцю, лиш тільки зустріне його.
|
|
22
|
22
|
|
А/ще л^и внеза'пђ и^ не вражды` ради, вр'ьжеT на'нь всякъ сосDђ, и^ не съ вра'ждо'ю”
|
Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру,
|
|
23
|
23
|
|
И$л^и вся'кимъ ка'мыкомъ и^мже вр'ьжетᲆ невњ'дыи и^ па'детᲆ на него и^ ё'мрет#, сїи же врагъ е^го не бњ`, ни'же хотя'и ѕла` е^мђ твори'ти”
|
або який-небудь камінь, від якого можна померти, не бачачи упустить на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла,
|
|
24
|
24
|
|
И$ да сђдиT соньмᲆ междђ` ё^би'вшимъ, и^ межи ё%жикою кро'ви, по раZсђдженїю ѓ%номђ”
|
то громада повинна розсудити між убивцею і месником за кров за цими постановами;
|
|
25
|
25
|
|
да и^ꙁба'витъ со'ньмъ ё^би'вшаго и&, эT ё%жика кро'ви. и^ да ё^ста'виT со'ньм# вᲆ градњ ё^бњжнеM во'ньже ё^бњжиT, да живетъ т^ђ. до'ндеже ё%мретъ жре'цъ вели'кїи” е^гоже пома'заша е^ле'ѓмъ ст~ымъ”
|
і повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерти великого священика, який помазаний священним єлеєм;
|
|
26
|
26
|
|
А/ще л^и и^сходомъ и^зы'идеT ё^би'выи, вн^њ предњлъ гра'да во'ньже ё^вᲇглъ та'мо,
|
якщо ж убивця вийде за межу міста притулку, в який він утік,
|
|
27
|
27
|
|
и^ ѓ^бря'щетъ и& ё%жика кро'ви, вн^њ предњлъ гра'да ё^бњжаvшаго е^мђ, ё^бїетъ ё%жикъ кро'ви. ё^бившаго, нњсть повин`енᲆ”
|
і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є убивцю цього месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття,
|
|
28
|
28
|
|
Въ гра'де б^о ё^бњжа'нїа да живе'тъ, до'ндеже ё%мретъ жре'цъ вели'кїи” По ё^мр~твїи жерца` вели'каго да с^я ѓ^брати'тъ ё^би'выи, въ зе'млю ѓ^дрᲆжа'нїа свое^го”
|
тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерти великого священика, а після смерти великого священика повинен був повернутися убивця в землю володіння свого.
|
|
29
|
29
|
|
И$ да бђ'детъ с^е вамъ вᲆ ѓ^правле'нїе сђда, в роже'нїа ва'ша, въ всXњ селе'нїихъ ва'шиX”
|
Нехай буде це у вас постановою законною в роди ваші, у всіх оселях ваших.
|
|
30
|
30
|
|
Вся'каго ё^би'вшаго дш~ђ, сђдїа по словесе'мᲆ преD по'слђховъ да ё^бїетᲆ ё^би'вшаh. по'слђх же е^ді'нъ да не послђшествђеT на' смр~ть дш~и”
|
Якщо хто уб’є людину, то убивцю слід убити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть.
|
|
31
|
31
|
|
И$ да не во'змете и^скђ'па на дш~и, эT ё^би'вшаго. повиnнђ сђщђ е^мђ ё^бїенїю смр~тїю ё^бо да ё%мретᲆ” И$ да не во'змете и^скђпа, за' дђшђ эT ё^би'вшаго ви'ннаго сђща'го на ё^бїенїе, смр~тїю б^о да ё%мретъ”
|
І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті, але його слід віддати на смерть;
|
|
32
|
32
|
|
И$ да не во'зметᲆ и^скђ'па, на ё^бњже'нїе во' грDа ё^бњженїа, да па'ки живе'тъ на земли`, до'ндеже ё%мретъ жре'цъ вели'кїи”
|
і не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерти [великого] священика.
|
|
33
|
33
|
|
И$ да не поги'бнеT ꙁемля` ё^бїе'нїемᲆ на не'иже в^ы ѓ^бита'ете. кро'вь б^о сїа побїет# зе'млю, и^ не ѓ^чи'стится ꙁемля` эT кро'ви пролїа'нныя на не'и, толи'ко эT кро'ви пролива'ющаго”
|
Не оскверняйте землі, на якій ви [будете жити]; бо кров оскверняє землю, і земля не інакше очищається від пролитої на ній крови, як кров’ю того, хто пролив її.
|
|
34
|
34
|
|
да не ѓ^сквръни'те ꙁемля`, на не'иже живе'те. на не'иже а%зъ вселя'юся посредњ ваs, а%зъ б^о е^смь г~ь, вселя'аися средњ сн~овъ і^и^л~евъ”
|
Не слід оскверняти землю, на якій ви живете, серед якої живу Я; тому що Я Господь перебуваю серед синів Ізраїлевих.
|
|
Глvа, л~ѕ”
|
Глава 36
|
|
1
|
1
|
|
И$ прїидо'ша кн~ѕи эTч~ьствᲆ, сн~ъ галаа'довыX, сн~а махи'рова, сн~а манасі'ина, эT племе'ни сн~овъ і^ѓ'сифль. и^ гл~аша прDе мољ=сїѓ^мъ и^ прDе е^лїа'за'ромъ жерцеM, и^ преD кн~ѕи домо'въ эTч~ьства, сн~овъ і^и^ле выX”
|
Прийшли глави сімейств від племені синів Галаада, сина Махирового, сина Манассіїного з племен синів Йосифових, і говорили перед Мойсеєм [і перед Єлеазаром священиком] і перед князями, главами колін синів Ізраїлевих,
|
|
2
|
2
|
|
И$ реко'ша г~ђ на'шемђ, повелњ` г~ь эTда'ти зе'млю, прича'стїа по жре'бии и^ сн~омъ і^и^л~евымъ. и^ г~ђ на'шемђ ꙁаповњ'да г~ь. да'ти прича'стїе, са'лпаа^да бра'та на'шего дще'ремъ е^го”
|
і сказали: Господь повелів господарю нашому дати землю в наділ синам Ізраїлевим за жеребом, і господареві нашому повелено від Господа дати наділ Салпаада, брата нашого, дочкам його;
|
|
3
|
3
|
|
И$ бђдTђ л^и е^ді'номђ, эT племени сн~овъ і^и^л~ев# и^на'го племе'ни в# же'ны, и^ эTлђчиTся прича'стїе и^хъ, эT ѓ^дрьжа'нїа эTцъ на'шиX. и^ приложи'тся кᲆ прича'стїю племе'ни, и^мже бђдTђ в# жены`, и^ эT жребїа причастїа на'шего эTлђчиTся”
|
якщо ж вони будуть дружинами синів якого-небудь іншого коліна синів Ізраїлевих, то наділ їх відніметься від наділу батьків наших і додасться до наділу того коліна, в якому вони будуть [дружинами], і відніметься від наділу нашого, що дістався за жеребом;
|
|
4
|
4
|
|
А/ще бђ'дђт# ё^ эTја%тїе сн~овᲆ і^и^л~евᲆ, и^ приложиTся прича'стїе иX, къ прича'стїю племе'не. и^мже а%ще бђдђт# в# жены. и^ эT прича'стїа племе'ни эTч~ьства ва'шего, эTлђчаTся прича'стїа и^хъ”
|
і навіть коли буде у синів Ізраїлевих ювілей, тоді наділ їх додасться до наділу того коліна, в якому вони будуть [дружинами], і від наділу коліна батьків наших відніметься наділ їх.
|
|
5
|
5
|
|
И$ заповњ'да мољ=сїи сн~омъ і^и^л~евыM по повелњ'нїю гн~ю гл~я, си'це племе'ни сн~омъ і^ѓ^сифлеM гл~ющи и%сᲄин#но”
|
І дав Мойсей повеління синам Ізраїлевим, за словом Господнім, і сказав: правду говорить коліно синів Йосифових;
|
|
6
|
6
|
|
Се^ слово е^же заповᲇ'да г~ь дще'реM сал#паа'довыM гл~ющи, и^дњже а%ще го'дњ иM да бђдTђ вᲆ жены, ра'ꙁвᲇ эT соnма эTч~ьства свое^го да бђдTђ въ же'ны”
|
ось що заповідає Господь про дочок Салпаадових: вони можуть бути дружинами тих, хто сподобається очам їхнім, тільки повинні бути дружинами в племені коліна батька свого,
|
|
7
|
7
|
|
И$ да не и^зменится прича'стїе сн~овъ і^и^л~евъ, эT племе'не въ племя` и%но” ЈА/ко ко'ждо вᲆ прича'стїи племе'ни эTч~ьсᲄва своеh. да ся же'няT сн~ове і^и^л~еви”
|
щоб наділ синів Ізраїлевих не переходив з коліна в коліно; тому що кожен із синів Ізраїлевих повинен бути прив’язаний до наділу коліна батьків своїх;
|
|
8
|
8
|
|
И$ вся'ка дщи` ё%жика сђщи дрᲆжа'ще прича'стїе эT племе'ни сн~овъ і^и^л~евъ. е^ді'номђ эT со'ньма эTч~есᲄва е^я` да бђдеT жена`, да ё^жичествђю^тъ сн~ове і^и^л~еви, ко'ждо прича'стїе эTц~а своеh”
|
і всяка дочка, що успадковує наділ у колінах синів Ізраїлевих, повинна бути дружиною кого-небудь з племені коліна батька свого, щоб сини Ізраїлеві успадковували кожен наділ батьків своїх,
|
|
9
|
9
|
|
И$ да не и^змениTся прича'стїе эT племе'ни, вᲆ племя` и%но. н^о ко'ждо вᲆ прича'щенїе свое да ся пое^млюT сн~ове і^и^л~еви,
|
і щоб не переходив наділ з коліна в інше коліно; тому що кожне з колін синів Ізраїлевих повинне бути прив’язане до свого наділу.
|
|
10
|
10
|
|
ја%коже повелњ г~ь мољ=сїю, та'ко съᲄвори'ша дще'ри сал#паа'довы”
|
Як повелів Господь Мойсеєві, так і зробили дочки Салпаадові.
|
|
11
|
11
|
|
И$ бы'ша маа^ла, и^ ферса и^ е'гла, и^ меlха, и^ нђя`, дще'ри сал#паа'довы, бра'тииM сн~оM эT со'нма манасїи'на, сн~овъ і^ѓ'сифль быша же'ны,
|
І одружилися дочки Салпаадові Махла, Фирца, Хогла, Милка і Ноа з синами дядьків своїх;
|
|
12
|
12
|
|
и^ бысть прича'сᲄїе и^хъ в# племе'ни со'нма эTц~а иX”
|
у племені синів Манассії, сина Йосифового, вони були дружинами, і залишився наділ їхній у коліні племені батька їхнього.
|
|
13
|
13
|
|
Сїи за'повњди и^ ѓ^правле'нїа и^ сђды`. ја%же заповњ'да г~ь рђко'ю мољ=сїевою, на за'пади моа'ва, на і^ѓ^рда'нњ ё^ е^рихо'на”
|
Це є заповіді і постанови, які дав Господь синам Ізраїлевим через Мойсея на рівнинах моавитських, біля Йордану, навпроти Єрихона.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.