|
Глvа, џ~”
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
|
Бг~осмышленїе словесе` гн~я на' землю а^драха и^ дама'ска жрътва е^мђ. зане г~ь приꙁритъ на чл~ки и^ на вс^я колњна і^и^л~ева.
|
Пророче слово Господа на землю Хадрах, і на Дамаску воно зупиниться, — бо око Господа на всіх людей, як і на всі коліна Ізраїлеві, —
|
|
2
|
2
|
|
и^ е^џа'мъ въ предњлы е^го, тљ=ръ, и^ сидо'нъ, ја%ко ё^мђдрњсте ѕњло.
|
і на Емаф, суміжний з ним, на Тир і Сидон, бо він дуже умудрився.
|
|
3
|
3
|
|
и^ съꙁда` тљ=ръ твердь себњ`, и^ пощадњ себњ` сребро` ја%ко пе'рсть, и^ зла'то ја%ко бре'нїе пђтное”
|
І збудував собі Тир фортецю, накопичив срібла, як пилу, і золота, як вуличного бруду.
|
|
4
|
4
|
|
Сего ради г~ь зако'нонаслњдитъ я&, и^ пораꙁитъ въ мо'ре си'лђ е^го, и то'и ѓ^гнемъ поја%сться.
|
Ось, Господь зробить його бідним і уразить силу його у морі, і сам він буде знищений вогнем.
|
|
5
|
5
|
|
и^ ви'дитъ а^скало'нъ, и^ ё^бои'тся. и^ га'за, и^ ѓ^строп#ти'тся ѕњло. и^ а^к#каро'нъ, ја%ко постыдњся ѓ^ прегрњшенїи е^го. и^ поги'бнетъ црsтво эT га'зы, и^ а^скалонъ не и%мать всели'тися”
|
Побачить це Аскалон і жахнеться, і Газа, і затремтить сильно, й Екрон; бо осоромиться надія його: не стане царя у Газі, й Аскалон буде безлюдним.
|
|
6
|
6
|
|
И$ вселя'тся и^ноплеме'нницы вᲆ а^зотъ, и^ разрDђшђ досажде'нїе и^ноплемен#никомъ.
|
Чуже плем’я буде жити в Азоті, і Я знищу зарозумілість филистимлян.
|
|
7
|
7
|
|
і^ и^змђ кро'вь иX эT ё'стъ и^хъ, и^ ме'рзость и^хъ посредњ ꙁђбъ и^хъ. и^ ѓ^ста'вятся и^ сїи б~ђ на'шемђ, и^ бђдђтъ ја%ко ты'сящникъ въ домђ` і^ё'довњ, и^ а^к#каро'нъ ја%ко и^е^в#вђсеи.
|
Вивергну кров з уст його і мерзоти його з зубів його, і він дістанеться Богу нашому, і буде як тисячоначальник в Іуді, й Екрон буде, як Ієвусей.
|
|
8
|
8
|
|
и^ поDставлю храмђ мое^мђ въздвиженїе не ми'моходи'ти ни възврати'ти, и^ ктомђ не и%мать прїити на ня` николи'же выгоня'и, ја%ко нн~њ видњхъ ѓ^чима мои'ма”
|
І Я розташую стан біля дому Мого проти війська, проти тих, що проходять уперед і назад, і не буде більше проходити гнобитель, бо нині Моїми очима Я буду дивитися на це.
|
|
9
|
9
|
|
Радђ'ися ѕњло дщ^и сїѓ'ня, проповњда'и дщ^и і^ерsли'мля. се цр~ь твои грядет# т^и пра'веденъ и^ сп~саа'й. тои кро'токъ, и^ всDњ на ја^ре'мникъ и^ жре'бецъ ю%нъ.
|
Радій від радости, дочко Сиону, торжествуй, дочко Єрусалима: ось Цар твій гряде до тебе, праведний, Який спасає, лагідний, Який сидить на ослиці і на молодому ослі, сині під’яремної.
|
|
10
|
10
|
|
и^ потребиT ѓ^рђжїя эT е^фре'ма, и^ ко'ня эT і^ерsли'ма. и^ потреби'тъ лђкъ бра'нныи, и^ речетъ ми'ръ ја^зы'комᲆ. и^ ѓ^бладае^тъ вода'ми эT мо'ря и^ до мо'ря, и^ эT рњкъ до и^схо'дищъ земли`.
|
Тоді знищу колісниці у Єфрема і коней у Єрусалимі, і знищений буде військовий лук; і Він сповістить мир народам, і володарювання Його буде від моря до моря і від ріки до країв землі.
|
|
11
|
11
|
|
и^ т^ы въ кро'вь завњта свое^го и^спђсти'лъ е^си ё%зники твоа` эT рова не и^мђща воды`.
|
А що стосується тебе, заради крови завіту твого Я звільню в’язнів твоїх із рову, в якому немає води.
|
|
12
|
12
|
|
ся'дете въ твердњ свя'зани сон#мища, и^ за е^ді'нъ дн~ь прише'ствїю т^и сђгђ'бо въꙁвратит# т^и.
|
Повертайтеся на твердиню ви, полонені, що маєте надію! Що тепер звіщаю, воздам тобі подвійно.
|
|
13
|
13
|
|
зане же напряго'хъ т^я себњ` і^ё'до ја%ко лђ'къ, і^ и^спо'лнихъ е^фрњма. и^ въꙁдвигнђ ча'да твоа` сїѓ'не, на ча'да е%ллин#ска, и^ посњщђ т^я ја%ко ѓ^рђжїе хра'бра”
|
Бо, як лук, Я натягну Собі Іуду і наповню лук Єфремом, і підніму синів твоїх, Сионе, проти синів твоїх, Іоніє, і зроблю тебе мечем ратоборця.
|
|
14
|
14
|
|
И$ г~ь на ни'хъ ја%виTся, і^ и^зыдетъ ја^ко молнїя стрњла е^го. и^ г~ь б~ъ вседръжи'тель въ трђбђ вострђ'битъ, і^ и'детъ въ шђмᲇ преще'нїа свое^го.
|
І явиться над ними Господь, і, як блискавка, вилетить стріла Його, і прогримить Господь Бог трубою, і йтиме у бурях полуденних.
|
|
15
|
15
|
|
и^ г~ь вседержи'тель защити'тъ и^хъ, и^ поја^дя'тъ я&, и^ посы'плютъ и^хъ ка'менїемъ пра'щнымъ. і^ и^спїютъ кро'вь и^хъ ја%ко вино, і^ и^сплънь ѓ^кри'нъ е^ле'я, и^ ја%ко ѓ^лта'рь.
|
Господь Саваоф буде захищати їх, і вони будуть знищувати і топтати камені для пращ, і будуть пити і шуміти ніби від вина, і наповняться як жертовні чаші, як кути жертовника.
|
|
16
|
16
|
|
и^ сп~сетъ я& г~ь б~ъ и^хъ въ дн~ь ѓ%нъ ја^ко ѓ%вца лю'ди е^го, зане` ка'менїе ст~о валяеTся на зеMли еh.
|
І спасе їх Господь Бог їхній у той день, як овець, народ Свій; бо, подібно до каменів у вінці, вони засяють на землі Його.
|
|
17
|
17
|
|
ја%ко е^же бл~го томђ`, и^ е^же добро` томђ`. пшени'ца ю%ношамъ, и^ вино` бл~гоё^хан#но въ ю%ноты и^ дв~ы”
|
О, як велика благість його і яка краса його! Хліб одушевить язик юнаків і вино — отроковиць!
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.