|
Софо'нїа пррoкъ
|
Книга пророка Софонiї
|
|
Глvа, а~”
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
Сло'во гн~е е^же бы'сть къ софо'нїи хђсїинђ сн~ђ годолїинђ а^марїинђ е^зекїинђ, вᲆ дн~и і^ѓ^сїя сн~а а^мо'ня цр~я і^ё'дина”
|
Слово Господнє, яке було до Софонії, сина Хусія, сина Годолії, сина Аморії, сина Єзекії, у дні Іосії, сина Амонового, царя Юдейського.
|
|
2
|
2
|
|
ѓ^скђдњ'нїемъ да ѓскђдњетъ вс^я эT лица` ꙁемли`, гл~еT г~ь.
|
Усе знищу з лиця землі, — говорить Господь:
|
|
3
|
3
|
|
да ѓ^скђдњ'етъ чл~къ и^ ско'ти, да ѓ^скђдњ'ютъ пти'ца нбsныа и^ ры'бы мор#скїя. и^ да и^ꙁнемо'гђтъ нечести'вїи, і^ и^змђ безако'нныя эT лица` земли`, гл~етъ г~ь.
|
знищу людей і худобу, знищу птахів небесних і риб морських, і спокуси разом з нечестивими; знищу людей з лиця землі, — говорить Господь.
|
|
4
|
4
|
|
и^ прострђ рђкђ свою на і^ё'дђ, и^ на вся живђщая въ і^ерsлимњ. і^ и^ꙁмђ эT мњ'ста сего и^мена` ваа'лова, і^ и^мена жре'ческа съ жре'чествомъ,
|
І простягну руку Мою на юдеїв і на всіх жителів Єрусалима: знищу з місця цього залишки Ваала, ім’я жерців зі священиками,
|
|
5
|
5
|
|
и^ покланяющаяся на клњтехъ чи'нђ нбsномђ, и^ кленђщаяся гм~ъ, и^ кленђщаяся мелехомъ,
|
і тих, які на покрівлях поклоняються воїнству небесному, і тих, що поклоняються, які клянуться Господом і клянуться царем своїм,
|
|
6
|
6
|
|
ё^клон#шаяся эT г~а, и^ не въꙁыска'вшихъ г~а, и^ не терпя'щаа гв~и”
|
і тих, які відступили від Господа, не шукали Господа і не запитували про Нього.
|
|
7
|
7
|
|
Оу^бо'итеся эT лица` г~а б~а, зане` бли'ꙁъ дн~ь гн~ь. ја%ко ё^готовиl г~ь жрътвђ свою, и^ ѓ^ст~и нареqнныя своя.
|
Замовкни перед лицем Господа Бога! бо близько день Господній: уже приготував Господь жертовне заколення, призначив, кого покликати.
|
|
8
|
8
|
|
и^ бђдеT въ дн~ь жрътвы гн~я, и^ эTмщђ до кн~ѕь и^ до до'мђ цр~я, и^ до всњхъ ѓ^болче'ныхъ въ ѓ^дњя'нїя чю'жда.
|
І буде у день жертви Господньої: Я відвідаю князів і синів царя і всіх, що одягаються в одяг іноплемінників;
|
|
9
|
9
|
|
и^ эTмщђ на вся` ја%вњ преDвраTныа въ дн~ь тои, и^сполня'ющиX хра'мъ г~а б~а свое^го нече'стїя и^ льсти”
|
відвідаю у той день усіх, які перестрибують через поріг, які дім Господа свого наповнюють насильством і обманом.
|
|
10
|
10
|
|
И$ бђ'детъ въ дн~ь ѓ%нъ, гл~етъ г~ь, глаs во'пля эT вра'тъ и^ꙁбада'ющихъ, и^ пла'чь эT вто'рыхъ, и^ сътренїе ве'лїе эT хо'лмъ”
|
І буде у той день, — говорить Господь, — крик біля воріт рибних і ридання біля інших воріт і велике руйнування на пагорбах.
|
|
11
|
11
|
|
Пла'чите живђщїи в пож#же'неи, ја%ко ё^подоби'шася лю'дїе ханаа'нови, и^ потреби'шася вс^и велича'ющеися сребромъ”
|
Ридайте, жителі нижньої частини міста, бо зникне весь торговельний народ і знищені будуть обтяжені сріблом.
|
|
12
|
12
|
|
И$ бђдеT в то'и дн~ь, и^ꙁыщђ і^ерsлима съ свњти'лники. и^ мщђ на мђ'жа нерадя'щая ѓ^ съхране'нїихъ и^мъ, гл~ющаа въ срDцыхъ свои^хъ, не и^мать бл~га сътворити г~ь, ниже и^мать ѓ^ꙁлоби'ти.
|
І буде у той час: Я зі світильником огляну Єрусалим і покараю тих, які сидять на дріжджах своїх і говорять у серці своєму: «не творить Господь ні добра, ні зла».
|
|
13
|
13
|
|
и^ бђ'детъ си'ла и^хъ в расхище'нїе, и^ до'мъ и^хᲆ въ и^счеꙁнове'нїе. и^ съзи'ждђтъ храмы, и^ не и^мђть пожи'ти в ни'хъ. и^ насадя'тъ виногра'ды, и^ не и^мђть пи'ти вина` иX”
|
І перетворяться багатства їхні на здобич і доми їхні — на запустіння; вони побудують доми, а жити у них не будуть, насадять виноградники, а вина з них не будуть пити.
|
|
14
|
14
|
|
ЈА/ко бли'ꙁъ дн~ь гн~ь вели'кїи, бли'зъ и^ ско'ръ ѕњ'ло. глsа дн~е гн~я го'рекъ и^ жесто'къ ё^чини'ся
|
Близький великий день Господа, близький, і дуже поспішає: уже чутний голос дня Господнього; гірко заволає тоді й найхоробріший!
|
|
15
|
15
|
|
си'ленъ, дн~ь гнњ'ва дн~ь то'и, дн~ь ско'рбенъ и^ бњденъ, дн~ь без#го'дїю і^ и^счеꙁе'нїю, дн~ь тмњ` и^ мра'кђ, дн~ь ѓ%блакђ и^ м#глњ.
|
День гніву — день цей, день скорботи і тісноти, день спустошення і руйнування, день пітьми і мороку, день хмари й імли,
|
|
16
|
16
|
|
дн~ь трђбњ и^ кли'чђ на гра'ды тве'рдыя и^ на ё%глы высо'кїя.
|
день труби і військового крику проти укріплених міст і високих веж.
|
|
17
|
17
|
|
и^ ѓ^скор#блю чл~ки, и^ по'идTђ ја%ко слњ'пи, зане` гв~и прегрᲇши'ша. і^ и^ꙁлїю' кро'вь и^хъ ја%ко прьсть, и^ пло'ти и^хъ ја%ко лаи^на.
|
І Я стисну людей, і вони будуть ходити, як сліпі, тому що вони згрішили проти Господа, і розметана буде кров їхня, як порох, і плоть їхня — як послід.
|
|
18
|
18
|
|
и^ сребро и^хъ и^ ꙁла'то и^хъ не и^мать мощи` и^ꙁя'ти и^хъ въ дн~ь гнњ'ва гн~я. и^ ѓ^гне'мъ рве'нїя е^го поја^де'на бђ'детъ вся ꙁемля`. ꙁане` кон#ча'нїе и^ тща'нїе сътво'ритъ на всњхъ живђщихъ на земли`”
|
Ні срібло їхнє, ні золото їхнє не може врятувати їх у день гніву Господа, і вогнем ревности Його пожерта буде вся ця земля, бо знищення, і притім раптове, звершить Він над усіма жителями землі.
|
|
Глvа, в~”
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Съберᲇтеся, и^ съ ни'ми моли'теся ја^ꙁы'къ ненакаꙁа'н#ныи,
|
Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неприборканий,
|
|
2
|
2
|
|
прежде бы'ти вамъ ја%ко цвњтђ ми'моходя'щђ въ дн~ь прежде прїити на' вы гнњ'вђ ја%рости гн~я, прежде прїити на вс^я дн~и гнњ'ва ја%рости гн~я.
|
доки не прийшло визначення — день пролетить, як полова, — доки не прийшов на вас полум’яний гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої.
|
|
3
|
3
|
|
въꙁы'щете г~а вс^и смире'нїи ꙁемля` сђдᲆ съдњ'ите. вꙁы'щете пра'вды, възы'щете кро'тости и^ эTвњща'ите я&, ја%ко да покры'еᲄеся въ дн~ь гнњ'ва гн~я.
|
Шукайте Господа, всі смиренні землі, які виконують закони Його; шукайте правду, шукайте смиренномудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього.
|
|
4
|
4
|
|
ꙁане` га'ꙁа расхище'на бђдетъ, и^ а^скало'нъ въ и^счеꙁнове'нїе бђдетъ, и^ а^зо'тъ на месам#брїю эTвръжеTся, и^ а^к#каро'нъ и^скорени'тся”
|
Бо Газа буде покинута й Аскалон спорожніє, Азот буде вигнаний серед дня й Екрон викоріниться.
|
|
5
|
5
|
|
Го'ре живђщимъ въ схини'ꙁмњ мор#стеи пришел#цы сђдїямъ. сло'во гн~е на васъ хананеи` зе'мле и^ноплемен#никъ, и^ погђблю в^ы эT жили'ща.
|
Горе жителям приморської країни, народу критському! Слово Господнє на вас, хананеї, земле Филистимська! Я знищу тебе, і не буде у тебе жителів, —
|
|
6
|
6
|
|
и^ бђдетъ крљ=тъ жи'ръ па'ствамъ и^ ѓ^гра'дъ ѓ%вцамъ.
|
і буде приморська країна пастушою вівчарнею і загоном для худоби.
|
|
7
|
7
|
|
и^ бђдетъ схини'ꙁма мор#ска про'чимъ до'мђ і^ё'довђ, на ни'хъ пожирђ'ютъ, въ хра'мы а^скалонђ къ вечерђ ѓ^бита'ютъ эT лица` сн~овъ і^ё'довъ. ја%ко присњти и^хъ г~ь б~ъ мои, и^ въꙁврати плњ'нъ ихъ.
|
І дістанеться цей край залишкам дому Іудиного, і будуть пасти там, і в домах Аскалона будуть увечері відпочивати, бо Господь Бог їхній відвідає їх і поверне полон їх.
|
|
8
|
8
|
|
слы'шахъ поноше'нїя моа'въ, и^ претыка'нїя сн~овъ а^ммо'нь ѓ^ни же поноша'хђ лю'демъ мои^мъ, и^ велича'хђся на предњ'лы моя”
|
Чув Я ганьбу Моава й обра́зи синів Аммонових, як вони знущалися з Мого народу і величалися у наділах його.
|
|
9
|
9
|
|
Сего ради живђ а^ꙁъ, гл~етъ г~ь си'лъ б~ъ і^и^л~евъ. ꙁане` моа'въ ја%ко содо'ма, и^ сн~ове а^м#мо'ни ја%ко гомо'ра, и^ дама'ск# ѓ^ста'вленъ ја%ко сто'гъ гђме'нныи, і^ и^щеꙁнетъ въ вњ'къ. и^ про'чїи людїи моиX расхитя'тъ я&, и^ про'чїи ја^ꙁы'ка наслњдя'тъ и^хъ.
|
Тому, живу Я! — говорить Господь Саваоф, Бог Ізраїлів: Моав буде, як Содом, і сини Аммона будуть, як Гоморра, надбанням кропиви, соляним рівчаком, пустелею навіки; залишок народу Мого візьме їх у здобич, і вцілілі з людей Моїх одержать їх у спадщину.
|
|
10
|
10
|
|
с^е и^мъ за досажде'нїе и^хъ, ꙁане` поноси'ша и^ въꙁвели'чишася на люди г~а вседръжи'теля.
|
Це їм за зарозумілість їх, за те, що вони знущалися і величалися над народом Господа Саваофа.
|
|
11
|
11
|
|
свњтелъ бђдетъ г~ь на нихъ, и^ потреби'тъ вся бо'ги ꙁемля и^х#. и^ покло'нятся е^мђ ко'жDо эT мњста свое^го вс^и ѓ^то'цы ја^ꙁы'чнїи.
|
Страшний буде для них Господь, бо знищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися, кожен зі свого місця, всі острови народів.
|
|
12
|
12
|
|
и^ в^ы мђри ја^ꙁвеницы ѓ^рђжїя мое^го бђдете.
|
І ви, ефіопляни, побиті будете мечем Моїм.
|
|
13
|
13
|
|
и^ простретъ рђ'кђ свою на сњверъ, и^ погђ'битъ а^сљ=рїя, и^ поло'житъ нинев#вїю въ и%щезнове'нїе беꙁвоDно ја%ко пђсты'ню.
|
І простягне Він руку Свою на північ, і знищить Ассура, й оберне Ниневію на руїни, на місце сухе, як пустеля,
|
|
14
|
14
|
|
и^ пожирђ'ютъ посредњ е^я` ста'да, и^ вс^и ѕвњ'рїе зеMнїи. и^ хамо'лви и^ е'жи на пя'трехъ е'й въгнњꙁдя'тся, и^ ѕвњ'рїе въꙁвы'ютъ в раскопа'нїе е^я`, и^ вра'ни въ вра'техъ е^я`, зане` ти'сїе въꙁноше'нїе е^и.
|
і спочивати будуть серед неї стада і всякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати у різьблених прикрасах її; голос їх буде лунати у вікнах, руйнування виявиться на дверних стовпах, бо не стане на них кедрової обшивки.
|
|
15
|
15
|
|
сеи граD досади'телникъ живя'и на ё^пова'нїе, гл~яи въ срDцы свое^мъ а^зъ е^смь, и^ нњсть по мнњ` па'ки. ка'ко бы'сть въ и^щеꙁнове'нїе жи'ръ ѕвњреM. вся'къ ми'моходяи скво'ꙁњ ня` поꙁви'жDетъ и^ двигнетъ рђцњ свои`”
|
Ось чим буде місто, яке торжествує, живе безтурботно, яке говорить у серці своєму: «я, і немає іншого, крім мене». Як воно стало руїною, лігвом для звірів! Усякий, проходячи повз нього, посвистить і махне рукою.
|
|
Глvа, г~”
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
|
О свњтлыи і^ и^зба'вленыи граD го'лђбь.
|
Горе місту нечистому й оскверненому, пригноблювачу!
|
|
2
|
2
|
|
не слы'ша гла'са н^и прїятъ накаꙁа'нїя. на г~а не ё^пова`, и^ къ б~ђ свое'мђ не прибли'жися.
|
Не слухає голосу, не приймає настановлення, на Господа не уповає, до Бога свого не наближається.
|
|
3
|
3
|
|
кня'ѕи в неM ја%ко льви` вы'юще, сђдїя е^го ја%ко влᲆци а^равїистїи не ѓ^ставля'хђ с^и на ё'тро.
|
Князі його посеред нього — леви, що рикають, судді його — вечірні вовки, які не залишають до ранку жодної кістки.
|
|
4
|
4
|
|
прoрцы е^го дђхоно'сцы мђжи неради'ви. сщ~еннїи е^го скверня'тъ ст~ая, и^ нечествђ'ютъ в# зако'нъ.
|
Пророки його — люди легковажні, віроломні; священики його осквернюють святиню, зневажають закон.
|
|
5
|
5
|
|
г~ь же пра'веденъ по'средњ е^го и^ не и'маT сътвори'ти непра'вды. наё'тра ё^тро дасть сђдъ свои въ свњтъ, и^ не ё^ кры'ся. и^ не раꙁђмњ непра'вды въ прельще'нїе и^ не в# побњдђ.
|
Господь праведний посеред нього, не робить неправди, щоранку являє суд Свій незмінно; але беззаконник не знає сорому.
|
|
6
|
6
|
|
въ растлњнїе низложи'хъ велича'выя, и^щезнђтъ до'мы и^хъ и^ ѓ^пђщђ пђти` и^хъ эTнђдь не проходи'тися. и^щезнђтъ гра'ди и^хъ ꙁане` не быᲄи ни е^ді'номђ н^и жи'ти.
|
Я знищив народи, зруйнував твердині їх; порожніми зробив вулиці їх, так що ніхто вже не ходить по них; зруйновані міста їх: немає жодної людини, немає жителів.
|
|
7
|
7
|
|
рњхᲆ, ѓ^ба'че ё^бо'итеся мене`, и^ прїимњте наказа'нїе, и^ не и'мате потреби'тися эT ѓ'чїю мое'ю за вся` е^ли'ко м#стиX ѓ^ неM. гото'вися ё^рани`, и^стлњ` вс^е ли'ствїе и^мъ”
|
Я говорив: «бійся тільки Мене, приймай настановлення!» і не буде знищене житло його, і не спіткає його зло, яке Я визначив йому; а вони старанно намагалися псувати всі свої дії.
|
|
8
|
8
|
|
Сего ра'ди потръпи мене`, гл~етъ г~ь, въ дн~ь въскрsнїя мое^го въ свњдњтельсᲄво. ꙁане` сђдъ мои въ сон#мища ја^зы'къ прїяти цр~я. і^ и^ꙁлїати на' ня гнњвъ свои, весь гнњвъ ја%рости моея. ꙁане` ѓ^гнеM рве'нїя моеh пояде'на бђдетъ вс^я ꙁемля`.
|
Отже, чекайте на Мене, — говорить Господь, — до того дня, коли Я повстану для спустошення, бо Мною визначено зібрати народи, скликати царства, щоб вилити на них обурення Моє, всю лють гніву Мого; бо вогнем ревности Моєї пожерта буде вся земля.
|
|
9
|
9
|
|
ја%ко тогда` приѓ^бря'щђ на лю'ди ја^зык# в роD и^хъ, призыва'ти всњмъ и'мя гн~е, работати е^мђ поD и'гоM е^ді'нњмъ.
|
Тоді знову Я дам народам уста чисті, щоб усі закликали ім’я Господа і служили Йому однодушно.
|
|
10
|
10
|
|
эT конець рњкъ е^џиѓ^пїискъ прїимђ` моля'щая м^я, рас#сња'нїи принесTђ жрътвы м^и”
|
Із зарічних країн Ефіопії поклонники Мої, діти розсіяних Моїх, принесуть Мені дари.
|
|
11
|
11
|
|
Въ дн~ь ѓn не и'маши постыди'тися эT всњхъ нача'токъ свои^хъ и'миже нечествова в# м^я. ја%ко тогда` эTи^мђ эT тебе ё^кори'зны досажде'нїя твое^го, и^ ктомђ не и'маши приложи'ти велича'тися ѓ^ горњ` ст~њи мое'и.
|
У той день ти не будеш осоромлювати себе всякими вчинками твоїми, якими ти грішив проти Мене, бо тоді Я видалю із середовища твого тих, що марнославляться твоєю знатністю, і не будеш більше звеличуватися на святій горі Моїй.
|
|
12
|
12
|
|
и^ ѓ^ста'влю в# тебњ` лю'ди кро'тки и^ смире'ны, и^ бђдTђ надњя'тися на и^мя гн~е.
|
Але залишу серед тебе народ смиренний і простий, і вони будуть уповати на ім’я Господнє.
|
|
13
|
13
|
|
ѓ^ста'нцы і^и^л~евы не сътво'ряT непра'вды, и^ не рекTђ сђ'етна, и^ не и'маT ѓ^брњ'стися въ ё^стех# иX ја^зыk льстиv, зане` тїи пожирђюT и ё^гнњздяTся, и^ не бђдеT пострашая'й ихъ”
|
Залишки Ізраїля не будуть чинити неправди, не стануть говорити лжу, і не знайдеться у вустах їх язика підступного, бо самі будуть пастися і спочивати, і ніхто не потривожить їх.
|
|
14
|
14
|
|
Ра'дђися дщ^и сїѓ'нова ѕњло, проповњдаи дщ^и і^ерsлимля, весели'ся и^ преё^крашаися эT всего срDца свое^го дщ^и і^е^рлsимля.
|
Веселися, дочко Сиону! торжествуй, Ізраїлю! веселися і радуйся від усього серця, дочко Єрусалима!
|
|
15
|
15
|
|
эTја%тъ г~ь непра'вды ᲄвоя, і^ и^зба'виl т^я еs и^з рђки` врагъ твоиX. въцр~ится г~ь посредњ тебе, и^ не ё'зриши зл^а ктомђ`.
|
Скасував Господь вирок над тобою, прогнав ворога твого! Господь, цар Ізраїлів, посеред тебе: вже більше не побачиш зла.
|
|
16
|
16
|
|
въ вре'мя ѓ'но реq г~ь і^ерsлимђ, дръза'и сїѓ'не да не ѓ^слабњ'ете рђцњ твои`,
|
У той день скажуть Єрусалиму: «не бійся», і Сиону: «нехай не слабнуть руки твої!»
|
|
17
|
17
|
|
г~ь б~ъ твои в ᲄебњ` си'леn спsти т^я. наведеT на' тя весе'лїе, и^ ѓ^бновиT т^я въ любви` е^мђ. и^ възвесели'тся ѓ^ тебњ въ ё^краше'нїе ја%ко въ дн~ь празDника.
|
Господь Бог твій посеред тебе, Він сильний спасти тебе; звеселиться за тебе радістю, буде милостивий з любови Своєї, буде торжествувати за тебе з радістю.
|
|
18
|
18
|
|
и^ съберђ сътре'ныя, го'ре кт^о прїимеT на' ня поноше'нїе.
|
Тих, що сумують за урочистими святами, Я зберу: твої вони, на них тяжіє ганьба.
|
|
19
|
19
|
|
с^е аZ сътворю` в тебњ мене` ра'ди, гл~ет# г~ь, въ время ѓ'но. и^ сп~сђ ё^тњщеnнђю, и^ эTриновеnнђю прїимђ`. и положђ я& в# похвале'нїе, і^ и^мени'ты въ всю` ꙁе'млю.
|
Ось, Я стисну всіх гнобителів твоїх у той час і спасу кульгаве, і зберу розсіяне, і приведу їх у пошану й іменитість на всій цій землі ганьби їх.
|
|
20
|
20
|
|
и^ постыдяTся въ время ѓ'но е^гда добро` ва'мъ сътворю`, и^ вᲆ вре'мя е^гда прїимђ в^ы, ꙁане` дахᲆ в^ы и^мени'ты въ похвале'нїе въ всXњ лю'дехъ ꙁемля`, въꙁвраща'ти м^и плњн#ники ва'ша преD ва'ми, гл~етъ г~ь”
|
У той час приведу вас і тоді ж зберу вас, бо зроблю вас іменитими і почесними між усіма народами землі, коли поверну полон ваш перед очима вашими, — говорить Господь.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.