|
Глава 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
|
Что ізли́шше челові́ку, я́ко кто вість, что бла́го челові́ку в животі́ (єго́) число́ дній живота́ су́єтства єго́? І сотвори́ я в сі́ні. Я́ко кто возвісти́ть челові́ку, что бу́деть по нем под со́лнцем?
|
Добре ім’я краще за дорогу масть, і день смерти — за день народження.
|
|
2
|
2
|
|
Бла́го і́м'я па́че єле́я бла́га, і день сме́ртний па́че дня рожде́нія єго́.
|
Краще ходити у дім плачу за мертвим, ніж ходити у дім бенкету; бо такий кінець усякої людини, і живий прикладе це до свого серця.
|
|
3
|
3
|
|
Бла́го ходи́ти в дом пла́ча, не́жели ходи́ти в дом пи́ра, поне́же сіє́ коне́ць вся́кому челові́ку, і живи́й дасть бла́го в се́рдці єго́.
|
Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим.
|
|
4
|
4
|
|
Бла́га я́рость па́че смі́ха, я́ко во зло́бі лиця́ ублажи́ться се́рдце.
|
Серце мудрих — у домі плачу, а серце нерозумних — у домі веселощів.
|
|
5
|
5
|
|
Се́рдце му́дрих в дому́ пла́ча, а се́рдце безу́мних в дому́ весе́лія.
|
Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних;
|
|
6
|
6
|
|
Бла́го є́же сли́шати преще́ніє прему́дра, па́че му́жа сли́шащаго піснь безу́мних.
|
тому що сміх нерозумних те саме, що тріскотіння тернового хмизу під казаном. І це — суєта!
|
|
7
|
7
|
|
Я́коже глас те́рнія под котло́м, та́ко сміх безу́мних. І сіє́ суєта́.
|
Утискуючи інших, мудрий стає дурним, і подарунки псують серце.
|
|
8
|
8
|
|
Я́ко клевета́ льстить му́драго і погубля́єть се́рдце благоро́дствія єго́.
|
Кінець справи краще за початок її; терплячий краще зарозумілого.
|
|
9
|
9
|
|
Бла́га послі́дняя слове́с па́че нача́ла єго́, благ терпіли́вий па́че висо́каго ду́хом.
|
Не будь духом твоїм поспішним на гнів, тому що гнів гніздиться у серці нерозумних.
|
|
10
|
10
|
|
Не тщи́ся в ду́сі своє́м яри́тися, я́ко я́рость в ні́дрі безу́мних почи́єть.
|
Не говори: «чому це минулі дні були кращими за нинішні?», тому що не від мудрости ти запитуєш про це.
|
|
11
|
11
|
|
Да не рече́ши: что бисть, я́ко дні́є пре́жднії бі́ша бла́зі па́че сих? Я́ко не в му́дрості вопроси́л єси́ о сем.
|
Гарна мудрість зі спадщиною, і особливо для тих, які бачать сонце:
|
|
12
|
12
|
|
Бла́га му́дрость с наслі́дієм, па́че же ви́дящим со́лнце.
|
тому що під сінню її те саме, що під сінню срібла; але перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто володіє нею.
|
|
13
|
13
|
|
Я́ко в сі́ні єго́ му́дрость, я́коже сінь сребра́, і ізоби́ліє ра́зума прему́дрости оживля́єть, і́же от нея́.
|
Дивися на дію Божу: бо хто може випрямити те, що Він зробив кривим?
|
|
14
|
14
|
|
Виждь творе́нія Бо́жія: я́ко кто мо́жеть украси́ти, єго́же а́ще Бог преврати́ть?
|
У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати проти Нього.
|
|
15
|
15
|
|
В день благости́ні (Єго́) живи́ во бла́зі і виждь в день зла. Виждь, і с ним согла́сно сіє́ сотвори́ Бог, о глаго́ланії, да не обря́щеть челові́к за Ним нічто́же.
|
Усього надивився я у суєтні дні мої: праведник гине в праведності своїй; нечестивий живе довго у нечесті своєму.
|
|
16
|
16
|
|
Вся́чеськая ви́діх во днех су́єтствія моєго́. Єсть пра́ведний погиба́яй во своє́й пра́вді, і єсть нечести́вий пребива́яй во своє́й зло́бі.
|
Не будь занадто суворим, і не виставляй себе занадто мудрим; навіщо тобі губити себе?
|
|
17
|
17
|
|
Не бу́ди правди́в вельми́, ні мудри́ся ізли́шше, да не когда́ ізуми́шися.
|
Не віддавайся гріху, і не будь безумним: навіщо тобі помирати не у свій час?
|
|
18
|
18
|
|
Не нече́ствуй мно́го і не бу́ди же́сток, да не у́мреши не во вре́м'я своє́.
|
Добре, якщо ти будеш триматися одного і не віднімати руки від іншого; тому що хто боїться Бога, той уникне всього того.
|
|
19
|
19
|
|
Бла́го ті єсть держа́тися сего́, і от сего́ не оскверни́ руки́ твоєя́, я́ко боя́щимся Бо́га поспіша́ться вся.
|
Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, які у місті.
|
|
20
|
20
|
|
Прему́дрость помо́жеть му́дрому па́че десяти́ облада́ющих во гра́ді.
|
Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б;
|
|
21
|
21
|
|
Я́ко ність челові́к пра́веден на землі́, і́же сотвори́ть благо́є і не согріши́ть.
|
тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе;
|
|
22
|
22
|
|
І во вся словеса́, я́же возглаго́лють нечести́вії, не вложи́ се́рдця своєго́, да не усли́шиши раба́ своєго́ клену́ща тебе́,
|
бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших.
|
|
23
|
23
|
|
я́ко мно́гажди возлука́внуєть на тя, і обхожде́нії мно́гими озло́бить се́рдце твоє́, я́коже і ти клял єси́ іни́я (мно́гія).
|
Усе це випробував я мудрістю; я сказав: «буду я мудрим»; але мудрість далека від мене.
|
|
24
|
24
|
|
Вся сія́ іскуси́х в му́дрості. Ріх: умудрю́ся, і сія́ удали́ся от мене́
|
Далеко те, що було, і глибоке — глибоко: хто осягне його?
|
|
25
|
25
|
|
дале́че па́че не́же біх, і бе́здни глубина́, кто обря́щеть ю?
|
Звернувся я серцем моїм до того, щоб пізнати, дослідити і знайти мудрість і розум, і пізнати нечестя глупоти, неуцтва і безумства,
|
|
26
|
26
|
|
Обидо́х аз, і се́рдце моє́, є́же разумі́ти, є́же разсмотри́ти, і є́же взиска́ти му́дрость і ра́зум, і є́же разумі́ти нечести́ваго безу́міє і ожесточе́ніє і лесть.
|
і знайшов я, що гіркіша за смерть жінка, тому що вона — сіть, і серце її — тенета, руки її — окови; добрий перед Богом спасеться від неї, а грішник буде впійманий нею.
|
|
27
|
27
|
|
І обріто́х аз ю, і реку́ горча́йшу па́че сме́рти жену́, я́же єсть лови́тва, і сі́ті се́рдце єя́, у́зи в руку́ єя́. Благи́й пред лице́м Бо́жиїм ізи́меться от нея́, а согріша́яй ят бу́деть от нея́.
|
Ось це знайшов я, сказав Екклезіаст, випробовуючи одне за іншим.
|
|
28
|
28
|
|
Се, сіє́ обріто́х, рече́ Екклесіа́ст, єди́ну єди́ною є́же обрісти́ по́мисл, є́же взиска́ душа́ моя́, і не обріто́х.
|
Чого ще шукала душа моя, і я не знайшов? — Чоловіка одного з тисячі я знайшов, а жінки між усіма ними не знайшов.
|
|
29
|
29
|
|
І челові́ка єди́наго от ти́сящ обріто́х, а жени́ во всіх сих не обріто́х.
|
Тільки це я знайшов, що Бог створив людину правою, а люди пустилися у безліч помислів.
|
|
30
|
|
|
Оба́че се, сіє́ обріто́х, є́же сотвори́ Бог челові́ка пра́ваго, і сі́ї взиска́ша помисло́в мно́гих. Кто уві́ді му́дрость? І кто вість разріше́ніє глаго́ла?
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
