|
Глава 7
|
|
|
1
|
|
| Добре ім’я краще за дорогу масть, і день смерти — за день народження. | |
|
2
|
|
| Краще ходити у дім плачу за мертвим, ніж ходити у дім бенкету; бо такий кінець усякої людини, і живий прикладе це до свого серця. | |
|
3
|
|
| Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим. | |
|
4
|
|
| Серце мудрих — у домі плачу, а серце нерозумних — у домі веселощів. | |
|
5
|
|
| Краще слухати викривання від мудрого, ніж слухати пісні дурних; | |
|
6
|
|
| тому що сміх нерозумних те саме, що тріскотіння тернового хмизу під казаном. І це — суєта! | |
|
7
|
|
| Утискуючи інших, мудрий стає дурним, і подарунки псують серце. | |
|
8
|
|
| Кінець справи краще за початок її; терплячий краще зарозумілого. | |
|
9
|
|
| Не будь духом твоїм поспішним на гнів, тому що гнів гніздиться у серці нерозумних. | |
|
10
|
|
| Не говори: «чому це минулі дні були кращими за нинішні?», тому що не від мудрости ти запитуєш про це. | |
|
11
|
|
| Гарна мудрість зі спадщиною, і особливо для тих, які бачать сонце: | |
|
12
|
|
| тому що під сінню її те саме, що під сінню срібла; але перевага знання в тому, що мудрість дає життя тому, хто володіє нею. | |
|
13
|
|
| Дивися на дію Божу: бо хто може випрямити те, що Він зробив кривим? | |
|
14
|
|
| У дні благополуччя користуйся благом, а у дні нещастя розмірковуй: те й інше створив Бог для того, щоб людина нічого не могла сказати проти Нього. | |
|
15
|
|
| Усього надивився я у суєтні дні мої: праведник гине в праведності своїй; нечестивий живе довго у нечесті своєму. | |
|
16
|
|
| Не будь занадто суворим, і не виставляй себе занадто мудрим; навіщо тобі губити себе? | |
|
17
|
|
| Не віддавайся гріху, і не будь безумним: навіщо тобі помирати не у свій час? | |
|
18
|
|
| Добре, якщо ти будеш триматися одного і не віднімати руки від іншого; тому що хто боїться Бога, той уникне всього того. | |
|
19
|
|
| Мудрість робить мудрого сильнішим за десятьох володарів, які у місті. | |
|
20
|
|
| Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б; | |
|
21
|
|
| тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе; | |
|
22
|
|
| бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших. | |
|
23
|
|
| Усе це випробував я мудрістю; я сказав: «буду я мудрим»; але мудрість далека від мене. | |
|
24
|
|
| Далеко те, що було, і глибоке — глибоко: хто осягне його? | |
|
25
|
|
| Звернувся я серцем моїм до того, щоб пізнати, дослідити і знайти мудрість і розум, і пізнати нечестя глупоти, неуцтва і безумства, | |
|
26
|
|
| і знайшов я, що гіркіша за смерть жінка, тому що вона — сіть, і серце її — тенета, руки її — окови; добрий перед Богом спасеться від неї, а грішник буде впійманий нею. | |
|
27
|
|
| Ось це знайшов я, сказав Екклезіаст, випробовуючи одне за іншим. | |
|
28
|
|
| Чого ще шукала душа моя, і я не знайшов? — Чоловіка одного з тисячі я знайшов, а жінки між усіма ними не знайшов. | |
|
29
|
|
| Тільки це я знайшов, що Бог створив людину правою, а люди пустилися у безліч помислів. |
