|
Глава 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
|
І обрати́хся аз і ви́діх вся оклевета́нія бива́ющая под со́лнцем. І се сле́зи оклевета́нних, і ність їм утіша́ющаго, і от руки́ клеве́щущих на ня крі́пость, і ність їм утіша́ющаго.
|
І обернувся я і побачив усякі утиски, які чиняться під сонцем: і ось сльози пригноблених, а утішителя у них немає; і в руках гнобителів їхніх — сила, а утішителя у них немає.
|
|
2
|
2
|
|
І похвали́х аз всіх уме́рших, і́же умро́ша уже́, па́че живи́х, єли́ці жи́ви суть досе́лі.
|
І ублажив я мертвих, які давно померли, більше за живих, які живуть досі;
|
|
3
|
3
|
|
І благ па́че обої́х сих, і́же єще́ не бисть, і́же не ви́ді вся́каго сотворе́нія лука́ваго сотворе́ннаго под со́лнцем.
|
а блаженніший за них обох той, хто ще не існував, хто не бачив злих діл, які чиняться під сонцем.
|
|
4
|
4
|
|
І ви́діх аз весь труд і вся́ко му́жество сотворе́нія, я́ко сіє́ ре́вность му́жа от по́друга своєго́. І сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха.
|
Бачив я також, що всякий труд і всякий успіх у ділах викликають між людьми взаємну заздрість. І це — суєта і томління духу!
|
|
5
|
5
|
|
Безу́мний об'я́т ру́ці свої́ і сніде́ пло́ті своя́.
|
Нерозумний сидить, склавши свої руки, і з’їдає плоть свою.
|
|
6
|
6
|
|
Бла́го єсть ісполне́ніє го́рсти поко́я, па́че ісполне́нія двою́ го́рстію труда́ і произволе́нія ду́ха.
|
Краще жменя зі спокоєм, ніж пригорщі з трудом і томління духу.
|
|
7
|
7
|
|
І обрати́хся аз і ви́діх су́єтство под со́лнцем.
|
І обернувся я і побачив ще суєту під сонцем;
|
|
8
|
8
|
|
Єсть єди́н, і ність втора́го, ні си́на, ніже́ бра́та ність єму́, і ність конця́ всему́ труду́ єго́, ніже́ о́ко єго́ насища́ється бога́тства. І кому́ аз тружда́юся і лиша́ю ду́шу мою́ от благости́ні? І сіє́ суєта́ і попече́ніє лука́вно єсть.
|
чоловік самотній, і іншого немає; ні сина, ні брата немає у нього; а всім трудам його немає кінця, і око його не насичується багатством. «Для кого ж я працюю і позбавляю душу мою блага?» І це — суєта і недобра справа!
|
|
9
|
9
|
|
Бла́зі два па́че єди́наго, ї́мже єсть мзда бла́га в труді́ їх.
|
Двом краще, ніж одному; тому що у них є добра винагорода у праці їх:
|
|
10
|
10
|
|
Я́ко а́ще паде́ться єди́н от них, воздви́гнеть други́й прича́стника своєго́, і го́ре тому́ єди́ному, єгда́ паде́ть і не бу́деть втора́го воздви́гнути єго́.
|
тому що коли впаде один, то іншій підніме товариша свого. Але горе одному, коли впаде, а іншого немає, який підняв би його.
|
|
11
|
11
|
|
І а́ще у́снета два, тепло́ ї́ма бу́деть, а єди́н ка́ко согрі́ється?
|
Також якщо лежать двоє, то тепло їм; а одному як зігрітися?
|
|
12
|
12
|
|
І а́ще укріпи́ться єди́н, два ста́нета проти́ву єму́, і вервь треплете́на не ско́ро расто́ргнеться.
|
І якщо стане переборювати хто-небудь одного, то двоє встоять проти нього: і нитка, утроє скручена, не скоро порветься.
|
|
13
|
13
|
|
Благ о́трок нищ і мудр, па́че ста́ра царя́ і безу́мна, і́же не разумі́ внима́ти єще́.
|
Краще бідний, але розумний юнак, ніж старий, але нерозумний цар, який не вміє приймати поради;
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко із до́му ю́зников ізи́деть ца́рствовати, поне́же і в ца́рстві своє́м роди́ся нищ.
|
бо той з в’язниці вийде на царство, хоча народився у царстві своєму бідним.
|
|
15
|
15
|
|
Ви́діх всіх живу́щих, ходя́щих под со́лнцем, с ю́ним втори́м, і́же воста́неть вмі́сто єго́.
|
Бачив я всіх, хто живе, які ходять під сонцем, з цим іншим юнаком, який займе місце того.
|
|
16
|
16
|
|
Ність конця́ всім лю́дем, всім, і́же пред ни́ми би́ша, і́бо послі́днії не возвеселя́ться о нем, я́ко і сіє́ суєта́ і проізволе́ніє ду́ха.
|
Не було числа всьому народу, що був перед ним, хоч пізніші не радітимуть ним. І це — суєта і томління духу!
|
|
17
|
17
|
|
Сохрани́ но́гу твою́, єгда́ а́ще і́деши в дом Бо́жий, і близ (бу́ди) є́же слу́шати. Па́че дая́нія безу́мних же́ртва твоя́, поне́же не ві́дять, я́ко творя́ть зло.
|
Спостерігай за ногою твоєю, коли йдеш у дім Божий, і будь готовий більше до слухання, ніж до жертвоприношення; бо вони не думають, що зле чинять.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
