|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
Глаго́ли Екклесіа́ста, си́на Дави́дова, царя́ Ізра́їлева во Ієрусали́мі.
|
Слова Екклезіаста, сина Давидового, царя в Єрусалимі.
|
|
2
|
2
|
|
Суєта́ су́єтствій, рече́ Екклесіа́ст, суєта́ су́єтствій, вся́чеськая суєта́.
|
Суєта суєт, сказав Екклезіаст, суєта суєт, — усе суєта!
|
|
3
|
3
|
|
Ко́є ізоби́ліє челові́ку во всем труді́ єго́, і́мже труди́ться под со́лнцем?
|
Що користи людині від усіх трудів її, якими трудиться вона під сонцем?
|
|
4
|
4
|
|
Род прехо́дить і род прихо́дить, а земля́ во вік стої́ть.
|
Рід проходить, і рід приходить, а земля перебуває повіки.
|
|
5
|
5
|
|
І восхо́дить со́лнце і захо́дить со́лнце і в мі́сто своє́ влече́ться, сіє́ возсіява́я та́мо.
|
Сходить сонце, і заходить сонце, і поспішає до місця свого, де воно сходить.
|
|
6
|
6
|
|
І́деть к ю́гу і обхо́дить к сі́веру, обхо́дить о́крест, і́деть дух і на кру́ги своя́ обраща́ється дух.
|
Іде вітер до півдня, і переходить до півночі, кружляє, кружляє на шляху своєму, і повертається вітер на кола свої.
|
|
7
|
7
|
|
Всі пото́ци і́дуть в мо́ре, і мо́ре ність насища́ємо; на мі́сто, а́може пото́ци і́дуть, та́мо ті́ї возвраща́ються іти́.
|
Всі ріки течуть у море, але море не переповнюється: до того місця, звідки ріки течуть, вони повертаються, щоб знову текти.
|
|
8
|
8
|
|
Вся словеса́ тру́дна, не возмо́жеть муж глаго́лати; і не наси́титься о́ко зрі́ти, ні іспо́лниться у́хо сли́шанія.
|
Усі речі — у труді: не може людина переказати всього; не насититься око зором, не наповниться вухо слуханням.
|
|
9
|
9
|
|
Что би́ло, то́жде єсть, є́же бу́деть; і что би́ло сотворе́ноє, то́жде і́мать сотвори́тися;
|
Що було, те і буде; і що робилося, те і буде робитися, і немає нічого нового під сонцем.
|
|
10
|
10
|
|
і нічто́же но́во под со́лнцем. І́же возглаго́леть і рече́ть: се сіє́ но́во єсть; уже́ бисть в ві́ціх би́вших пре́жде нас.
|
Буває щось, про що говорять: «дивись, ось це нове»; але це було вже у віках, які були раніше за нас.
|
|
11
|
11
|
|
Ність па́м'ять пе́рвих, і послі́днім би́вшим не бу́деть їх па́м'ять с бу́дущими на послі́док.
|
Немає пам’яті про минуле; та й про те, що буде, не залишиться пам’яті у тих, які будуть опісля.
|
|
12
|
12
|
|
Аз, Екклесіа́ст, бих цар над Ізра́їлем во Ієрусали́мі
|
Я, Екклезіаст, був царем над Ізраїлем у Єрусалимі;
|
|
13
|
13
|
|
і вдах се́рдце моє́, є́же взиска́ти і разсмотри́ти в му́дрості о всіх бива́ющих под небесе́м; я́ко попече́ніє лука́во даде́ Бог сино́м челові́чеським, є́же упраждня́тися в нем.
|
і віддав я серце моє тому, щоб дослідити і випробувати мудрістю все, що робиться під небом: це важке заняття дав Бог синам людським, щоб вони вправлялися в ньому.
|
|
14
|
14
|
|
Ви́діх вся́чеськая сотворе́нія сотворе́нная под со́лнцем; і се вся су́єтство і проізволе́ніє ду́ха.
|
Бачив я всі діла, які чиняться під сонцем, і ось, усе — суєта і томління духу!
|
|
15
|
15
|
|
Развраще́нноє не мо́жеть іспра́витися, і лише́ніє не мо́жеть ізчи́слитися.
|
Криве не може зробитися прямим, і чого нема, того не можна рахувати.
|
|
16
|
16
|
|
Глаго́лах аз в се́рдці моє́м, є́же рещи́: се аз возвели́чихся і умно́жих му́дрость па́че всіх, і́же би́ша пре́жде мене́ во Ієрусали́мі,
|
Говорив я із серцем моїм так: ось, я звеличився і придбав мудрости більше за всіх, які були раніше мене над Єрусалимом, і серце моє бачило багато мудрости і знання.
|
|
17
|
17
|
|
і се́рдце моє́ вдах, є́же ві́діти прему́дрость і ра́зум; і се́рдце моє́ ви́ді мно́гая, прему́дрость і ра́зум, при́тчі і хи́трость; уразумі́х аз, я́ко і сіє́ єсть проізволе́ніє ду́ха;
|
І віддав я серце моє тому, щоб пізнати мудрість і пізнати безумство і глупоту: дізнався, що і це — томління духу;
|
|
18
|
18
|
|
я́ко во мно́жестві му́дрости мно́жество ра́зума, і приложи́вий ра́зум приложи́ть болі́знь.
|
тому що у великій мудрості багато печалі; і хто примножує пізнання, примножує скорботу.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
