Глава 9
1
Я́ко пра́веднії і му́дрії і ді́ланія їх в руці́ Бо́жієй, і любве́ же і не́нависті ність ві́дяй челові́к. Вся пред лице́м їх, суєта́ во всіх.
2
Слу́чай єди́н пра́ведному і нечести́вому, благо́му і зло́му, і чи́стому і нечи́стому, і жру́щему і не жру́щему. Я́коже благи́й, та́ко согріша́яй. Я́коже клени́йся, та́ко боя́йся кля́тви.
3
Сіє́ лука́во во вся́цім сотворе́нім под со́лнцем, я́ко слу́чай єди́н всім. І се́рдце сино́в челові́чеських іспо́лнися лука́вствія, і пре́лесть в сердця́х їх і в животі́ їх, і по сих к ме́ртвим.
4
Поне́же кто єсть, і́же приобща́ється ко всім живи́м? Єсть наде́жда, я́ко пес живи́й, той благ па́че льва ме́ртва.
5
Поне́же живі́ї разумі́ють, я́ко у́мрут, ме́ртвії же не суть ві́дущії нічто́же. І ктому́ ність їм мзди, я́ко забве́нна єсть па́м'ять їх,
6
і любо́в їх і не́нависть їх і рве́ніє їх уже́ поги́бе, і ча́сти ність їм ктому́ во ві́ки во вся́цім творе́нії под со́лнцем.
7
Прийди́, яждь в весе́лії хліб твой і пий во бла́зі се́рдці вино́ твоє́, я́ко уже́ уго́дна Бо́гу творе́нія Твоя́.
8
Во вся́ко вре́м'я да бу́дуть ри́зи твоя́ бі́ли, і єле́й на главі́ твоє́й да не оскуді́єть.
9
І виждь житіє́ с жено́ю, ю́же возлюби́л єси́, во вся дні живота́ ю́ности твоєя́, да́нния ті под со́лнцем, вся дні су́єтствія твоєго́, я́ко сіє́ часть твоя́ в животі́ твоє́м і в труді́ твоє́м, і́мже ти труди́шися под со́лнцем.
10
Вся, єли́ка а́ще обря́щеть рука́ твоя́ сотвори́ти, я́коже си́ла твоя́, сотвори́, зане́ ність сотворе́ніє і помишле́ніє і ра́зум і му́дрость во а́ді, а́може ти і́деши та́мо.
11
Обрати́хся і ви́діх под со́лнцем, я́ко ні ле́гким тече́ніє, ніже́ си́льним брань, ніже́ самому́ му́дрому хліб, ніже́ разу́мним бога́тство, ніже́ ві́дущим благода́ть, я́ко вре́м'я і слу́чай случи́ться всім сим.
12
Я́ко у́бо не разумі́ челові́к вре́мене своєго́. Я́коже ри́би уловля́єми во мре́жі злі, і а́ки пти́ці уловля́єми в сі́ті, я́коже сія́, уловля́ються си́нове челові́честії во вре́м'я лука́во, єгда́ нападе́ть на ня внеза́пу.
13
І сіє́ ви́діх, му́дрость под со́лнцем, і вели́ка єсть во мні.
14
Град мал, і муже́й в нем ма́ло, і при́йдеть нань цар вели́к і о́крест обля́жет єго́, і соді́лаєть на него́ остро́ги ве́лія,
15
і обря́щеть в нем му́жа ни́щаго му́дра, і сей спасе́ть град му́дростію своє́ю, і челові́к не воспом'яну́ му́жа ни́щаго о́наго.
16
І ріх аз: блага́ му́дрость па́че си́ли, і му́дрость ни́щаго унічиже́на, і словеса́ єго́ не суть послу́шаєма.
17
Словеса́ му́дрих в поко́ї сли́шаться, па́че кли́ча облада́ющих в безу́мії.
18
Блага́ му́дрость па́че ору́дій ра́тних, і согріша́яй єди́н погуби́ть благости́ню мно́гу.
