|
Глава 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Був же чоловік з фарисеїв на ім’я Никодим, начальник юдейський. | (Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський; |
|
2
|
2
|
| Він уночі прийшов до Ісуса і сказав Йому: Учителю, ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо ніхто не може таких чудес творити, які Ти твориш, якби Бог не був з ним. | сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним. |
|
3
|
3
|
| Ісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого. | Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́; амі́нь, амі́нь глаго́лю Тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия. |
|
4
|
4
|
| Никодим говорить Йому: як може людина народитися, будучи старою? Хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися? | Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися? |
|
5
|
5
|
| Ісус відповів: істинно, істинно кажу тобі: якщо хто не народиться водою і Духом, не може увійти в Царство Боже. | Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє; |
|
6
|
6
|
| Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух. | рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть. |
|
7
|
7
|
| Не дивуйся тому, що Я сказав тобі; треба вам народитися звище. | Не диви́ся, я́ко ріх Ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше. |
|
8
|
8
|
| Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде: так буває з кожною людиною, народженою від Духа. | Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха. |
|
9
|
9
|
| Никодим сказав Йому у відповідь: як це може бути? | Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти? |
|
10
|
10
|
| Ісус відповів йому і сказав: ти — учитель Ізраїлів, і чи цього не знаєш? | Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: Ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си? |
|
11
|
11
|
| Істинно, істинно кажу тобі: Ми говоримо про те, що знаємо, і свідчимо про те, що бачили, а ви свідчення Нашого не приймаєте. | Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства на́шего не приє́млете; |
|
12
|
12
|
| Якщо Я сказав вам про земне і ви не вірите, то як повірите, коли буду говорити вам про небесне? | а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте? |
|
13
|
13
|
| Ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто зійшов з небес, Син Людський, Сущий на небесах. | (Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́; |
|
14
|
14
|
| І як Мойсей підніс змія в пустелі, так належить піднестися Синові Людському, | і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському, |
|
15
|
15
|
| щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. | да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. |
|
16
|
16
|
| Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне. | (Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. |
|
17
|
17
|
| Бо не послав Бог Сина Свого в світ, щоб судити світ, а щоб світ спасся через Нього. | Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир. |
|
18
|
18
|
| Хто вірує в Нього, не буде осуджений, а хто не вірує, вже осуджений, бо не увірував в ім’я Єдинородного Сина Божого. | Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия. |
|
19
|
19
|
| Суд полягає в тому, що світло прийшло у світ, а люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо діла їхні були лихі; | Се́й же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла. |
|
20
|
|
| бо кожен, хто чинить зло, ненавидить світло і не йде до світла, щоб не викрилися діла його, бо вони злі. | |
|
21
|
|
| А хто чинить правду, йде до світла, щоб відкрилися діла його, бо вони чинилися в Бозі. | |
|
22
|
|
| Після цього прийшов Ісус з учениками Своїми в Юдейську землю, і там жив з ними і хрестив. | |
|
23
|
|
| Іоан же хрестив в Еноні, поблизу Салима, бо там було багато води; і приходили туди, і хрестилися, | |
|
24
|
|
| бо Іоан ще не був посаджений до в’язниці. | |
|
25
|
|
| Тоді виникла суперечка учнів Іоанових з юдеями про очищення. | |
|
26
|
|
| І прийшли до Іоана і сказали йому: учителю! Той, Який був з тобою по той бік Йордану, про Якого ти свідчив, ось Він хрестить, і всі йдуть до Нього. | |
|
27
|
|
| Іоан сказав у відповідь: не може людина приймати на себе нічого, якщо не буде дано їй з неба. | |
|
28
|
|
| Ви самі мені свідчите про те, що я сказав: я не Христос, але я посланий перед Ним. | |
|
29
|
|
| Хто має наречену, той жених, а друг жениха, стоячи і слухаючи його, радістю радіє, чуючи голос жениха. Отже, ця радість моя сповнилася. | |
|
30
|
|
| Йому належить рости, а мені умалятися. | |
|
31
|
|
| Хто приходить згори, Той над усіма є, хто від землі — земний є і по-земному говорить. Хто з неба йде, Той над усіма є. | |
|
32
|
|
| І що Він бачив і чув, про те й свідчить; і свідчення Його ніхто не приймає. | |
|
33
|
|
| Хто прийняв Його свідчення, той ствердив, що Бог є істинний. | |
|
34
|
|
| Бо Той, Кого послав Бог, говорить слова Божі; бо без міри дає Бог Духа. | |
|
35
|
|
| Отець любить Сина і все дав у руки Йому. | |
|
36
|
|
| Хто вірує в Сина, має життя вічне, а хто не вірує в Сина, не побачить життя, але гнів Божий перебуває на ньому. |
