Глава 3
|
Глава 3
|
1
|
1
|
(Зач. 8) Бі же челові́к от фарисе́й, Нікоди́м і́м'я єму́, князь жидо́вський; | Бэ же чловэкъ ѥтеръ отъ фарисеи. имz ѥму никодимъ. кънzзь иудеискъ. |
2
|
2
|
сей при́йде ко Ісу́су но́щію, і рече́ Єму́: Равві́, вім, я́ко от Бо́га прише́л єси́ Учи́тель; нікто́же бо мо́жеть зна́меній сих твори́ти, я́же Ти твори́ши, а́ще не бу́деть Бог с ним. | сь приде къ исусъви нощиѭ и рече ѥму: равви вэмь яко отъ бога ѥси пришьлъ учитель. ни къто же бо не можеть знамении сихъ творити яже ты твориши аще не бѫдеть богъ съ нимъ. |
3
|
3
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́; амі́нь, амі́нь глаго́лю Тебі́: а́ще кто не роди́ться сви́ше, не мо́жеть ви́діти Ца́рствія Бо́жия. | отъвэщавъ исусъ рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ аще къто не родить сz съвыше не можеть вэдэти царьствия божия. |
4
|
4
|
Глаго́ла к Нему́ Нікоди́м: ка́ко мо́жеть челові́к роди́тися стар сий? Єда́ мо́жеть второ́є вни́ти во утро́бу ма́тере своєя́ і роди́тися? | глагола къ нѥму никодимъ: како можеть чловэкъ родити сz старъ сы; еда можеть въторицеѭ въ ѫтробѫ вълэзти матере своѥѩ и родити сz; |
5
|
5
|
Отвіща́ Ісу́с: амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́: а́ще кто не роди́ться водо́ю і Ду́хом, не мо́жеть вни́ти во Ца́рствіє Бо́жиє; | отъвэща исусъ и рече ѥму: аминь аминь глаголѭ тебэ: аще къто не родить сz водоѭ и духъмь не можеть вънити въ царьство божиѥ. |
6
|
6
|
рожде́нноє от пло́ті плоть єсть, і рожде́нноє от Ду́ха дух єсть. | рожденоѥ бо отъ плъти плъть ѥсть и рожденоѥ отъ духа духъ ѥсть. |
7
|
7
|
Не диви́ся, я́ко ріх Ті; подоба́єть вам роди́тися сви́ше. | не диви сz яко рэхъ ти подобаѥть вамъ родити сz съвыше. |
8
|
8
|
Дух, іді́же хо́щеть, ди́шеть, і глас єго́ сли́шиши, но не ві́си, отку́ду прихо́дить і ка́мо і́деть; та́ко єсть всяк (челові́к) рожде́нний от Ду́ха. | духъ идеже хощеть дышеть и гласъ ѥго слышиши нъ не вэси отъкѫду приходить и камо идеть. такъ ѥсть вьсякъ рожденыи отъ духа. |
9
|
9
|
Отвіща́ Нікоди́м і рече́ Єму́: ка́ко мо́гуть сія́ би́ти? | отъвэща никодимъ и рече ѥму: како могѫть си быти; |
10
|
10
|
Отвіща́ Ісу́с і рече́ єму́: Ти єси́ учи́тель Ізра́їлев, і сих ли не ві́си? | отъвэща исусъ и рече ѥму: ты ѥси учитель израилевъ и сихъ ли не вэси; |
11
|
11
|
Амі́нь, амі́нь глаго́лю тебі́, я́ко, є́же ві́ми, глаго́лем, і, є́же ви́діхом, свиді́тельствуєм, і свиді́тельства на́шего не приє́млете; | аминь аминь глаголѭ тебэ яко яже вэмь глаголемъ и ѥже видэхомъ съвэдэтельствуѥмъ и съвэдэтельства нашего не приѥмлѥте. |
12
|
12
|
а́ще земна́я реко́х вам, і не ві́руєте, ка́ко, а́ще реку́ вам небе́сная, уві́руєте? | аще земьная рэхъ вамъ и не вэруете. како аще рекѫ вамъ небесьная вэруѥте; |
13
|
13
|
(Зач. 9) І нікто́же взи́де на не́бо, то́кмо сше́дий с небесе́ Син Челові́чеський, Сий на небесі́; | никто же възиде на небо. тъкмо съшьдыи съ нб7се. сн7ъ члbвчь сыи на нб7се. |
14
|
14
|
і я́коже Моїсе́й вознесе́ змію́ в пусти́ні, та́ко подоба́єть вознести́ся Си́ну Челові́чеському, | и яко же моиси възнесе. змию въ пUстыни. тако подобаѥть възнестисz сн7U члbвчскUмU. |
15
|
15
|
да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. | да всzкъ вэрUя въ нь не погыбьнеть. нъ имать животъ вэчьныи. |
16
|
16
|
(Зач. 10) Та́ко бо возлюби́ Бог мир, я́ко і Си́на Своєго́ Єдиноро́днаго дал єсть, да всяк ві́руяй в Онь не поги́бнеть, но і́мать живо́т ві́чний. | тако бо възлюби мира. яко и сн7а своего иночадааго. далъ ѥсть въ миръ. да всzкъ вэрUяи въ нь не погыбнеть. нъ имать животъ вэчьныи. |
17
|
17
|
Не посла́ бо Бог Си́на Своєго́ в мир, да су́дить ми́рові, но да спасе́ться Ім мир. | не посла бо бGъ сн7а своего въ миръ. да сUдить мирU нъ да сп7сть миръ. |
18
|
18
|
Ві́руяй в Онь не бу́деть [ність] осужде́н; а не ві́руяй уже́ осужде́н єсть, я́ко не ві́рова во і́м'я Єдиноро́днаго Си́на Бо́жия. | вэруѩи въ нь не бѫдеть осѫжденъ а не вэруѩи уже осѫжденъ ѥсть яко не вэрова въ имz ѥдиночzдааго сына божия. |
19
|
19
|
Се́й же єсть суд, я́ко світ при́йде в мир, і возлюби́ша челові́ци па́че тьму, не́же світ; бі́ша бо їх діла́ зла. | се же ѥсть сѫдъ яко свэтъ приде въ миръ. и възлюбишz чловэци паче тьмѫ неже свэтъ бэшz бо ихъ дэла зъла. |