|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 70) І мину́вшей субо́ті, Марі́я Магдали́на і Марі́я Іа́ковля і Саломі́я купи́ша арома́ти, да прише́дша пома́жуть Ісу́са.
|
И минѫвъши сѫботэ мария магдалыни и мария иаковля и саломи купишz ароматы да пришьдъшz помажѫть исуса.
|
|
2
|
2
|
|
І зіло́ зау́тра во єди́ну от субо́т прийдо́ша на гроб, возсія́вшу со́лнцю,
|
и зэло заутра въ ѥдиныи сѫботы придошz на гробъ въсиявъшу слъньцу.
|
|
3
|
3
|
|
і глаго́лаху к себі́: кто отвали́ть нам ка́мень от две́рій гро́ба?
|
и глаголаахѫ къ себэ: къто отьвалить намъ камень оть двьрии гробу;
|
|
4
|
4
|
|
І воззрі́вша ви́діша, я́ко отвале́н бі ка́мень: бі бо ве́лій зіло́.
|
и възьрэвъшz видэшz яко отъвалѥнъ бэ камень. бэ бо великъ зэло.
|
|
5
|
5
|
|
І вше́дша во гроб, ви́діша ю́ношу сідя́ща в десни́х, оді́яна во оде́жду білу́; і ужасо́шася.
|
и вълэзъшz въ гробъ видэшz юношѫ сэдzщь о деснѫѭ одэнъ въ одеждѫ бэлѫ. и ужасошz сz.
|
|
6
|
6
|
|
Он же глаго́ла їм: не ужаса́йтеся. Ісу́са і́щете Назаряни́на расп'я́таго; воста́, ність зді; се мі́сто, іді́же положи́ша Єго́;
|
онъ же глагола имъ: не ужасаите сz исуса ищете назарянина распzтааго. въста. нэсть сьде. се мэсто идеже положишz и.
|
|
7
|
7
|
|
но іді́те, рці́те ученико́м Єго́ і Петро́ві, я́ко варя́єть ви в Галиле́ї; та́мо Єго́ ви́діте, я́коже рече́ вам.
|
нъ идэте и рьцэте ученикомъ ѥго и петрови яко варяѥтъ вы въ галилеи. и ту и видите якоже рече вамъ.
|
|
8
|
8
|
|
І ізше́дша біжа́ша от гро́ба; ім'я́ше [одержа́ше] же їх тре́пет і у́жас; і ні кому́же нічто́же рі́ша, боя́хубося.
|
и отъшьдъшz бэжашz отъ гроба. имэаше же ѩ трьпьть и ужасъ. и нн кому же ни чесо же не рэшz бояахѫ бо сz. Въ оно вреұ.
|
|
9
|
9
|
|
(Зач 71) Воскре́с же (Ісу́с) зау́тра в пе́рвую субо́ту, яви́ся пре́жде Марі́ї Магдали́ні, із нея́же ізгна́ седьм бісо́в.
|
въскрьсъ iс7ъ заUтра въ пьрвUю сUботU. zвисz прэжде марии магдалыни. из неz же изгъна семь бэсъ.
|
|
10
|
10
|
|
Она́ (же) ше́дши возвісти́ с Ним би́вшим, пла́чущимся і рида́ющим;
|
она же шьдъши възвэсТи бывъшимъ съ нимь. плачющемъсz и рыдающемъ.
|
|
11
|
11
|
|
і они́ сли́шавше, я́ко жив єсть і ви́дін бисть от нея́, не я́ша ві́ри.
|
они же слышавъше zко живъ ѥсть. и видэнъ бысть ѥю. не яша вэры.
|
|
12
|
12
|
|
По сих же двіма́ от них гряду́щема яви́ся іні́м о́бразом, іду́щема на село́.
|
по сихъ же дъвэма t нихъ идUщема zвисz инэмь образомь идущемъ на село.
|
|
13
|
13
|
|
І та ше́дша возвісти́ста про́чим; і ні ті́ма ві́ри я́ша.
|
и та шьдъша възвэстиша къ прочҊмъ. ни тэма вэры zша.
|
|
14
|
14
|
|
Посліди́ (же) возлежа́щим їм єдиномуна́десяте яви́ся, і поноси́ неві́рствію їх і жестосе́рдію, я́ко ви́дівшим Єго́ воста́вша не я́ша ві́ри.
|
послэдь же възлежащемъ имъ. ѥдиномU на десzте zвисz. и поноси невэрьствию ихъ и жестосьрдию. zко видэвъшемъ ѥго въсТавъша из мьртвыихъ не zша вэры.
|
|
15
|
15
|
|
І рече́ їм: ше́дше в мир весь, пропові́діте Єва́нгеліє всей тва́рі.
|
и рече имъ. шедъше въ вьсь миръ. проповэдаите еvаgлиѥ вьсеи твари.
|
|
16
|
16
|
|
І́же ві́ру і́меть і крести́ться, спасе́н бу́деть, а і́же не і́меть ві́ри, осужде́н бу́деть.
|
иже вэрU иметь и кrттьсz сп7сенъ бUдеть. а иже не иметь вэры осUженъ бUдеть.
|
|
17
|
17
|
|
Зна́мєнія же ві́ровавшим сія́ послі́дують: і́менем Мої́м бі́си іждену́ть; язи́ки возглаго́лють но́ви;
|
знамена ни zже вэровавъше имъ. си послэдьствUють. именемь моимь бэсы иженUть. zз7кы възгlють новы.
|
|
18
|
18
|
|
змія́ во́зьмуть; а́ще і что сме́ртно іспію́ть, не вреди́ть їх; на неду́жия ру́ки возложа́ть, і здра́ві бу́дуть.
|
и въ рUкахъ змиz възьмUть. аще и смр7тьно чьто испьють ничьто же ихъ не врэдить на недUжьныz рUкы възложать и съдрави бUдUть.
|
|
19
|
19
|
|
Госпо́дь же у́бо, по глаго́ланії (Єго́) к ним, вознесе́ся на не́бо і сі́де о десну́ю Бо́га.
|
Gь же по гlании ѥго къ нимъ. възнесесz на нб7о. и сэде одеснUю б7а.
|
|
20
|
20
|
|
Они́ же ізше́дше пропові́даша всю́ду, Го́споду поспі́шствующу і сло́во утвержда́ющу послі́дствующими зна́меньми. Амі́нь.
|
они же шедъше проповэдаша вьсьдэ GU поспэшьствUющю. и слово Uтверждающю послэдьствUющиимъ знамении. аминь.
|