|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| (Зач. 70) І мину́вшей субо́ті, Марі́я магдали́на і Марі́я Іа́ковля і Саломі́я купи́ша арома́ти, да прише́дша пома́жуть Ісу́са. | И минѫвъши сѫботэ мария магдалыни и мария иаковля и саломи купишz ароматы да пришьдъшz помажѫть исуса. |
|
2
|
2
|
| І зіло́ зау́тра во єди́ну от субо́т прийдо́ша на гроб, возсія́вшу со́лнцю, | и зэло заутра въ ѥдиныи сѫботы придошz на гробъ въсиявъшу слъньцу. |
|
3
|
3
|
| і глаго́лаху к себі́: кто отвали́ть нам ка́мень от две́рій гро́ба? | и глаголаахѫ къ себэ: къто отьвалить намъ камень оть двьрии гробу; |
|
4
|
4
|
| І воззрі́вша ви́діша, я́ко отвале́н бі ка́мень: бі бо ве́лій зіло́. | и възьрэвъшz видэшz яко отъвалѥнъ бэ камень. бэ бо великъ зэло. |
|
5
|
5
|
| І вше́дша во гроб, ви́діша ю́ношу сідя́ща в десни́х, оді́яна во оде́жду білу́; і ужасо́шася. | и вълэзъшz въ гробъ видэшz юношѫ сэдzщь о деснѫѭ одэнъ въ одеждѫ бэлѫ. и ужасошz сz. |
|
6
|
6
|
| Он же глаго́ла їм: не ужаса́йтеся. Ісу́са і́щете Назаряни́на расп'я́таго; воста́, ність зді; се мі́сто, іді́же положи́ша Єго́; | онъ же глагола имъ: не ужасаите сz исуса ищете назарянина распzтааго. въста. нэсть сьде. се мэсто идеже положишz и. |
|
7
|
7
|
| но іді́те, рці́те ученико́м Єго́ і Петро́ві, я́ко варя́єть ви в Галиле́ї; та́мо Єго́ ви́діте, я́коже рече́ вам. | нъ идэте и рьцэте ученикомъ ѥго и петрови яко варяѥтъ вы въ галилеи. и ту и видите якоже рече вамъ. |
|
8
|
8
|
| І ізше́дша біжа́ша от гро́ба; ім'я́ше [одержа́ше] же їх тре́пет і у́жас; і ні кому́же нічто́же рі́ша, боя́хубося. | и отъшьдъшz бэжашz отъ гроба. имэаше же ѩ трьпьть и ужасъ. и нн кому же ни чесо же не рэшz бояахѫ бо сz. Въ оно вреұ. |
|
9
|
9
|
| (Зач 71) Воскре́с же (Ісу́с) зау́тра в пе́рвую субо́ту, яви́ся пре́жде Марі́ї Магдали́ні, із нея́же ізгна́ седьм бісо́в. | въскрьсъ iс7ъ заUтра въ пьрвUю сUботU. zвисz прэжде марии магдалыни. из неz же изгъна семь бэсъ. |
|
10
|
10
|
| Она́ (же) ше́дши возвісти́ с Ним би́вшим, пла́чущимся і рида́ющим; | она же шьдъши възвэсТи бывъшимъ съ нимь. плачющемъсz и рыдающемъ. |
|
11
|
11
|
| і они́ сли́шавше, я́ко жив єсть і ви́дін бисть от нея́, не я́ша ві́ри. | они же слышавъше zко живъ ѥсть. и видэнъ бысть ѥю. не яша вэры. |
|
12
|
12
|
| По сих же двіма́ от них гряду́щема яви́ся іні́м о́бразом, іду́щема на село́. | по сихъ же дъвэма t нихъ идUщема zвисz инэмь образомь идущемъ на село. |
|
13
|
13
|
| І та ше́дша возвісти́ста про́чим; і ні ті́ма ві́ри я́ша. | и та шьдъша възвэстиша къ прочҊмъ. ни тэма вэры zша. |
|
14
|
14
|
| Посліди́ (же) возлежа́щим їм єдиномуна́десяте яви́ся, і поноси́ неві́рствію їх і жестосе́рдію, я́ко ви́дівшим Єго́ воста́вша не я́ша ві́ри. | послэдь же възлежащемъ имъ. ѥдиномU на десzте zвисz. и поноси невэрьствию ихъ и жестосьрдию. zко видэвъшемъ ѥго въсТавъша из мьртвыихъ не zша вэры. |
|
15
|
15
|
| І рече́ їм: ше́дше в мир весь, пропові́діте Єва́нгеліє всей тва́рі. | и рече имъ. шедъше въ вьсь миръ. проповэдаите еvаgлиѥ вьсеи твари. |
|
16
|
16
|
| І́же ві́ру і́меть і крести́ться, спасе́н бу́деть, а і́же не і́меть ві́ри, осужде́н бу́деть. | иже вэрU иметь и кrттьсz сп7сенъ бUдеть. а иже не иметь вэры осUженъ бUдеть. |
|
17
|
17
|
| Зна́мєнія же ві́ровавшим сія́ послі́дують: і́менем Мої́м бі́си іждену́ть; язи́ки возглаго́лють но́ви; | знамена ни zже вэровавъше имъ. си послэдьствUють. именемь моимь бэсы иженUть. zз7кы възгlють новы. |
|
18
|
18
|
| змія́ во́зьмуть; а́ще і что сме́ртно іспію́ть, не вреди́ть їх; на неду́жия ру́ки возложа́ть, і здра́ві бу́дуть. | и въ рUкахъ змиz възьмUть. аще и смр7тьно чьто испьють ничьто же ихъ не врэдить на недUжьныz рUкы възложать и съдрави бUдUть. |
|
19
|
19
|
| Госпо́дь же у́бо, по глаго́ланії (Єго́) к ним, вознесе́ся на не́бо і сі́де о десну́ю Бо́га. | Gь же по гlании ѥго къ нимъ. възнесесz на нб7о. и сэде одеснUю б7а. |
|
20
|
20
|
| Они́ же ізше́дше пропові́даша всю́ду, Го́споду поспі́шствующу і сло́во утвержда́ющу послі́дствующими зна́меньми. Амі́нь. | они же шедъше проповэдаша вьсьдэ GU поспэшьствUющю. и слово Uтверждающю послэдьствUющиимъ знамении. аминь. |