|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
(Зач. 7) І вни́де па́ки в Капернау́м по днех; і сли́шано бисть, я́ко в дому́ єсть.
|
Въ оно вреұ. въниде I© въ капернаUмъ. и слUхъ быc. яко въ домU ѥсть.
|
|
2
|
2
|
|
І а́біє собра́шася мно́зі, я́коже ктому́ не вмеща́тися ні при две́рех; і глаго́лаше їм сло́во.
|
и абие събирашасz мнози. яко ктомU ни въмэститисz. ни предь двьрми. и гlше имъ слово.
|
|
3
|
3
|
|
І прийдо́ша к Нему́ нося́ще разсла́бленна [жи́лами], носи́ма чети́рми;
|
и придоша къ нѥмU. носzще ослаблѥна. носима четырьми.
|
|
4
|
4
|
|
і не могу́щим прибли́житися к Нему́ наро́да ра́ди, откри́ша покро́в, іді́же бі, і прокопа́вше сві́сиша одр, на не́мже разсла́бленний лежа́ше.
|
и не могUще пристUпити къ нѥмU. за народы. tкрыша покровъ иде же бzше. съвэсиша одръ. на нѥмь же ослаблѥныи лежаше.
|
|
5
|
5
|
|
Ви́дів же Ісу́с ві́ру їх, глаго́ла разсла́бленному: ча́до, отпуща́ються тебі́ грісі́ твої́.
|
видэвъ же I©ъ вэрU ихъ. гlа ослаблѥнUUмU. чадо. tпUщаютьсz тобэ грэси твои.
|
|
6
|
6
|
|
Бя́ху же ні́ції от кни́жник ту сідя́ще і помишля́юще в сердця́х свої́х:
|
бzхU же нэции. t книжьникъ. тU стояще. и помышляюще въ с®цхъ своихъ.
|
|
7
|
7
|
|
что Сей та́ко глаго́леть хули́? Кто мо́жеть оставля́ти гріхи́, то́кмо єди́н Бог?
|
что сь тако гlть хUлU. кто можеть отъпUщати грэхы. тъкмо б7ъ ѥдинъ.
|
|
8
|
8
|
|
І а́біє разумі́в Ісу́с ду́хом Свої́м, я́ко та́ко ті́ї помишля́ють в себі́, рече́ їм: что сія́ помишля́єте в сердця́х ва́ших?
|
и абіѥ разUмэвъ I©ъ. д¦мь своимь. яко тако ти помышляють въ собэ. ре? имъ. что тако помышляѥте. въ с®цхъ вашихъ.
|
|
9
|
9
|
|
Что єсть удо́біє? Рещи́ разсла́бленному: отпуща́ються тебі́ грісі́? Іли́ рещи́: воста́ни, і возьми́ одр твой і ходи́?
|
что ѥсть Uдобиѥ рещи. ослаблѥнUUмU. tпUщають ти сz грэси. или рещи въстани възми одръ свои. и ходи.
|
|
10
|
10
|
|
Но да уві́сте, я́ко власть і́мать Син Челові́чеський на землі́ отпуща́ти гріхи́; глаго́ла разсла́бленному:
|
нъ да Uвэсте. яко власть имать сн7ъ члв7чь. tпUщати на земли грэхы. гlа ослаблѥнUмU.
|
|
11
|
11
|
|
тебі́ глаго́лю: воста́ни, і возьми́ одр твой, і іди́ в дом твой.
|
тобэ гlю въстани. и възьми одръ свои и иди въ домъ свои.
|
|
12
|
12
|
|
І воста́ а́біє, і взем одр, ізи́де пред всі́ми, я́ко диви́тися всім і сла́вити Бо́га, глаго́лющим, я́ко ніколи́же та́ко ви́діхом.
|
и въставъ абиѥ и възьмъ одръ. изиде предъ вьсэми. яко дивитисz всэмъ. и славляхU б7а гlюще. яко николи же тако видэхомъ.
|
|
13
|
13
|
|
(Зач. 8) І ізи́де па́ки к мо́рю; і весь наро́д ідя́ше к Нему́, і уча́ше їх.
|
И изиде пакы къ морю и вьсь народъ идяаше къ нѥму и учааше ѩ.
|
|
14
|
14
|
|
І мимогря́дий ви́ді Леві́ю Алфе́йова, сідя́ща на ми́тниці, і глаго́ла єму́: по Мні гряди́. І воста́в вслід Єго́ і́де.
|
преходz I©ъ видэ левьгиU алfеова. сэдzща на мытьници. и гlа ѥмU. иди по мнэ. и въставъ въ слэдъ ѥго иде.
|
|
15
|
15
|
|
І бисть возлежа́щу Єму́ в дому́ єго́, і мно́зі митарі́ і грі́шници возлежа́ху со Ісу́сом і со ученики́ Єго́; бя́ху бо мно́зі, і по Нем ідо́ша.
|
и быc възлежащю ѥмU. въ домU ѥго. и мнози мытаре и грэшьници. възлежахU съ I©ъмь. и съ Uченикы ѥго. бzхU бо мнози. и по нѥмь идоша.
|
|
16
|
16
|
|
І кни́жници і фарисе́є, ви́дівше Єго́ яду́ща с митарі́ і грі́шники, глаго́лаху ученико́м Єго́: что я́ко с митарі́ і грі́шники ясть і піє́ть?
|
и книжьници. и фарисеи. видэвъше ѥго ядUща. съ мытарьми и грэшьникы. гlахU Uченикомъ ѥго. что яко съ мытарьми и грэшьникы пьѥть и ясть.
|
|
17
|
17
|
|
І сли́шав Ісу́с глаго́ла їм: не тре́бують здра́вії врача́, но боля́щії; не прийдо́х призва́ти пра́ведники, но грі́шники на покая́ніє.
|
слышавъ же I©ъ гlа имъ. не требUють съдравии врача нъ болzщеи. не бо придохъ зъвать правьдьникъ нъ грэшьникы на покаяниѥ.
|
|
18
|
18
|
|
(Зач. 9) І бя́ху ученици́ Іоа́ннови і фарісе́йстії постя́щеся. І прийдо́ша і глаго́лаша Єму́: почто́ ученици́ Іоа́ннови і фарисе́йстії постя́ться, а Твої́ ученици́ не постя́ться?
|
и бэахѫ ученици иоанови и фарисеи постzще сz. и придошz и рекошz ѥму: почьто ученици иоанови и фарисэи постzть сz а твои ученици не постzть сz;
|
|
19
|
19
|
|
І рече́ їм Ісу́с: єда́ мо́гуть си́нове бра́чнії, до́ндеже жени́х с ни́ми єсть, пости́тися? Єли́ко вре́м'я с собо́ю і́муть жениха́, не мо́гуть пости́тися;
|
и рече имъ исусъ: еда могѫть сынове брачьнии постити сz доньдеже съ ними ѥсть женихъ; ѥлико врэмz имѫть съ собоѭ жениха не имѫть постити сz.
|
|
20
|
20
|
|
при́йдуть же дні́є, єгда́ оти́меться от них жени́х, і тогда́ постя́ться в ти́я дні;
|
придѫть же дьниѥ ѥгда отъиметь сz отъ нихъ женихъ и тъгда постzть сz въ ты дьни.
|
|
21
|
21
|
|
і нікто́же приложе́нія пла́та небі́лена пришива́єть к ри́зі ве́тсі: а́ще ли же ні, во́зьметь коне́ць єго́ но́воє от ве́тхаго [отто́ргнеть приставле́ніє єго́ но́воє (ні́что) от ве́тхаго], і го́рша дира́ бу́деть:
|
и ни кто же приставлѥния плата небэлѥна не приставляѥтъ ризэ ветъсэ. аще ли же ни въземеть коньць отъ нѥѩ новоѥ отъ ветъхааго и горьши дира бѫдеть.
|
|
22
|
22
|
|
і нікто́же влива́єть вина́ но́ва в мі́хи ве́тхі: а́ще ли же ні, просади́ть вино́ но́воє мі́хи, і вино́ проліє́ться, і мі́сі поги́бнуть; но вино́ но́воє в мі́хи но́ви влія́ти [подоба́єть].
|
и ни къто же не въливаѥть вина нова въ мэхы ветъхы. аще ли же ни просадить вино новое мэхы и вино пролэѥть сz и мэси погыбнѫть. нъ вино новоѥ въ мэхы новы лияти. Въ оно вреұ.
|
|
23
|
23
|
|
(Зач. 10) І бисть мимоходи́ти Єму́ в субо́ти сквозі́ сі́янія, і нача́ша ученици́ Єго́ путь твори́ти, востерза́юще кла́си.
|
хожаше I©ъ въ сUботU. сквозэ сэяния. и начаша Uченици ѥго пUть творити. въстьргающе класы.
|
|
24
|
24
|
|
І фарисе́є глаго́лаху Єму́: виждь, что творя́ть в субо́ти, єго́же не досто́їть?
|
и фарисеи гlахU ѥмU видиши ли что си творzть. въ сUӣ. ѥго же не достоить.
|
|
25
|
25
|
|
І Той глаго́лаше їм: ні́сте ли ніколи́же чли, что сотвори́ Дави́д, єгда́ тре́бованіє імі́ і взалка́ сам і і́же с ним?
|
и гл7аше имъ. нэсте ли николи же чли. что сътвори дв7д ѥгда требова. и възалкасz самъ. и иже бzхU съ нимь.
|
|
26
|
26
|
|
Ка́ко вни́де в дом Бо́жий при Авіафа́рі архієре́ї, і хлі́би предложе́нія сніде́, ї́хже не достоя́ше я́сти то́кмо ієре́єм, і даде́ і су́щим с ним?
|
како вънидоша въ храмъ б9ии. при авиаfарэ архиереи. и хлэбы предьложения сънэсть. ихъ же не достояаше ясти тъкмо иереtомъ. и дасть и сUщиимъ съ нимь.
|
|
27
|
27
|
|
І глаго́лаше їм: субо́та челові́ка ра́ди бисть, а не челові́к субо́ти ра́ди;
|
и гл7аше имъ. сUбота члbвка ради быc. а не члbвкъ сUботы ради.
|
|
28
|
28
|
|
ті́мже госпо́дь єсть Син Челові́чеський і субо́ті.
|
тэмь г7ь ѥсть сн7ъ члbвчь сUботэ.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
