Завантаження...
Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр. • Мф.

Порівняти:

Глава 3
Глава 3
1
1
І вни́де па́ки в со́нмище; і бі та́мо челові́к, су́ху іми́й ру́ку. И въниде пакы въ съньмище. и бэ члbвкъ тU и рUкл ѥго бэ сUха.
2
2
І назира́ху Єго́, а́ще в субо́ти ісціли́ть єго́, да Нань возглаго́лють. и назираахU ѥго. аще въ сUботU ицэлить ѥго. да възгlють на нь.
3
3
І глаго́ла челові́ку су́ху іму́щему ру́ку: ста́ни посреді́. и гlа члв7кU имUщюUмU сUхU рUкU. стани посредэ ихъ.
4
4
І глаго́ла їм: досто́їть ли в субо́ти добро́ твори́ти, іли́ зло твори́ти? Ду́шу спасти́, іли́ погуби́ти? Они́ же молча́ху. и гlа имъ. что достоить въ сUботU. добро ли сътворити. или зло сътворити. дш7ю съпасти ли погUбити. wни же мълчахU.
5
5
І воззрі́в на них со гні́вом, скорб'я́ о окамене́нії серде́ць їх, глаго́ла челові́ку: простри́ ру́ку твою́. І простре́; і утверди́ся рука́ єго́ ціла́, я́ко друга́я. и възрэвъ на нz съ гнэвъмь. скьрбz о окаменѥнии с®ць ихъ. и гlа члв7кU. простьри рUкU свою. и простре. и Uтвьрдисz рUка ѥго цэла. акы дрUгая.
6
6
(Зач. 11) І ізше́дше фарисе́є, а́біє со іродіа́ни сові́т творя́ху Нань, ка́ко Єго́ погуб'я́ть. И абиѥ ишьдъше фарисеи съ иродианы съвэтъ творэахѭ на нь како и бышz погубили.
7
7
Ісу́с же оти́де со ученики́ Свої́ми к мо́рю; і мног наро́д от Галиле́ї по Нем і́де, і от Іуде́ї, исусъ же отиде съ ученикы своими къ морю. и многъ народъ отъ галилеѩ по нѥмь иде. и отъ иудеѩ
8
8
і от Ієрусали́ма, і от Ідуме́ї, і со о́наго по́лу Іорда́на. І от Ти́ра і Сидо́на мно́жество мно́гоє, сли́шавше, єли́ка творя́ше, [і] прийдо́ша к Нему́. и отъ иерусалима и отъ идумеѩ и съ оного полу иордана и сѫщеи о тµрэ и сидонэ. много мъножьство слышавше ѥлико творэаше придоша къ нѥму.
9
9
І рече́ ученико́м Свої́м, да кора́бль бу́деть у Него́ наро́да ра́ди, да не стужа́ють Єму́. и рече ученикомъ своимъ: да ѥсть при нѥмь ладиица народа ради да не сътѫжають ѥму.
10
10
Мно́гі бо ісціли́, я́коже напада́ти на Него́, да Єму́ прико́снуться, єли́ці імія́ху ра́ни. многы бо исцэли яко нападаахѫ ѥмь хотzще прикоснѫти сz ѥмь ѥлико имэахѫ раны.
11
11
І ду́сі нечи́стії, єгда́ ви́дяху Єго́, припада́ху к Нему́ і зва́ху, глаго́люще, я́ко Ти єси́ Син Бо́жий. и ѥгда видэахѫ и дуси нечистии припадаахѫ къ нѥму и въпияхѫ глаголѭще яко ты ѥси христосъ сынъ божии.
12
12
І мно́го преща́ше їм, да не явле́на Єго́ сотворя́ть. и много прэщааше имъ да не явэ творzть ѥго.
13
13
(Зач. 12) І взи́де на гору́ і призва́, ї́хже хотя́ше Сам; і прийдо́ша к Нему́. и възиде на горѫ и призъва ѩже самъ хотэ и идошz къ нѥму.
14
14
І сотвори́ двана́десяте, да бу́дуть с Ним, і да посила́єть їх пропові́дати, и сътвори дъва на десzте да бѫдѫть съ нимь и да посылаѥть ѩ проповэдати.
15
15
і імі́ти власть ціли́ти неду́ги і ізгони́ти бі́си; и имэти область цэлити недѫгы и изгонити бэсы.
16
16
і нарече́ Си́мону і́м'я Петр, и нарече имz симону петръ.
17
17
і Іа́кова Зеведе́йова, і Іоа́нна, бра́та Іа́ковля: і нарече́ ї́ма імена́ Воанерге́с, є́же єсть си́на гро́мова, и иакова зеведеова и иоана брата иаковля. и нарече има именэ воанергесъ ѥже ѥсть сына громова.
18
18
і Андре́я, і Фили́ппа, і Варфоломе́я, і Матфе́я, і Фому́, і Іа́кова Алфе́йова, і Фадде́я, і Си́мона Канані́та, и андреа и филипа и варfоломеа и матъfеа и fомѫ и иакова алфеова и fадеа и симона кананеа
19
19
і Іу́ду Іскаріо́тськаго, і́же і предаде́ Єго́. и иудѫ искариотьскааго иже и прэдасть и.
20
20
(Зач. 13) І прийдо́ша в дом; і собра́ся па́ки наро́д, я́ко не мощи́ їм ні хлі́ба я́сти. и придоша въ домъ и събьрашz сz пакы народи яко не мощи имъ ни хлэба сънэсти.
21
21
І сли́шавше і́же бя́ху у Него́, ізидо́ша, да і́муть Єго́, глаго́лаху бо, я́ко неі́стов єсть. и слышавъше иже бэахѫ у нѥго изидоша ѩти и. глаголаахѫ бо яко неистовъ ѥсть.
22
22
І кни́жници, і́же от Ієрусали́ма низше́дшії, глаго́лаху, я́ко Веєльзеву́ла і́мать і я́ко о кня́зі бісо́встім ізго́нить бі́си. и кънижьници низъшьдъшеи отъ иерусалима глаголахѫ яко веельзевулъ имать и яко о кънzзи бэсъ изгонить бэсы.
23
23
І призва́в їх, в при́тчах глаго́лаше їм: ка́ко мо́жеть сатана́ сатану́ ізгони́ти? и призъвавъ ѩ въ притъчахъ глаголааше къ нимъ: како можеть сотона сотонѫ изгонити;
24
24
І а́ще ца́рство на ся разділи́ться, не мо́жеть ста́ти ца́рство то; и аще царьство на сz раздэлить сz не можеть стати царьство то.
25
25
і а́ще дом на ся разділи́ться, не мо́жеть ста́ти дом той; и аще домъ на сz раздэлить сz не можеть стати домъ тъ.
26
26
і а́ще сата́на воста́ на ся сам і разділи́ся, не мо́жеть ста́ти, но коне́ць і́мать. и аще сотона въста самъ на сz и раздэли сz не можеть стати нъ коньчинѫ имать.
27
27
Нікто́же мо́жеть сосу́ди крі́пкаго, вшед в дом єго́, расхи́тити, а́ще не пе́рвіє крі́пкаго св'я́жеть, і тогда́ дом єго́ расхи́тить. ни къто же не можеть съсѫдъ крэпъкааго въшьдъ въ домъ ѥго расхытити аще не прэжде крэпъкааго съвzжеть и тъгда домъ ѥго расхытить.
28
28
(Зач. 14) Амі́нь глаго́лю вам, я́ко вся отпу́стяться согріше́нія сино́м челові́чеським, і хуле́нія, єли́ка а́ще восхуля́ть; аминь глаголѭ вамъ яко вься отъпустzть сz сыномъ чловэческомъ съгрэшения и власфимиѩ ѥлико аще власфимисаѭть.
29
29
а і́же восху́лить на Ду́ха Свята́го, не і́мать отпуще́нія во ві́ки, но пови́нен єсть ві́чному суду́. а иже власфимисаѥть на свzтыи духъ не имать отъпущения въ вэкъ нъ повиньнъ ѥсть вэчьнуу му сѫду.
30
30
Зане́ глаго́лаху: ду́ха нечи́стаго і́мать. занѥ глаголахѫ яко духъ нечистъ имать.
31
31
Прийдо́ша у́бо Ма́ти і бра́тія Єго́, і вні стоя́ще посла́ша к Нему́, зову́ще Єго́. Приде же мати ѥго и братия и вънэ стоѩще посълашz къ нѥму глашаѭще и.
32
32
І сідя́ше наро́д о́крест Єго́. Рі́ша же Єму́: се Ма́ти Твоя́ і бра́тія Твоя́ [і сестри́ Твоя́] вні і́щуть Тебе́. и сэдэаше о нѥмь народъ. рэшz же ѥму: се мати твоя и братия твоя и сестры твоѩ вънэ ищѫть тебе.
33
33
І отвіща́ ім, глаго́ля: кто єсть ма́ти Моя́, іли́ бра́тія Моя́? и отъвэща имъ глаголѩ: къто ѥсть мати моя ли братия моя;
34
34
І согля́дав о́крест Себе́ сідя́щия, глаго́ла: се, ма́ти Моя́ і бра́тія Моя́; и съглzдавъокрьстъ ѥго глагола: се мати моя и братия моя.
35
35
і́же бо а́ще сотвори́ть во́лю Бо́жию, сей брат Мой і сестра́ Моя́ і ма́ти (Мі) єсть. иже бо аще сътворить волѭ божиѭ сь братъ мои и сестра моя и мати ѥсть.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр. • Мф.