Глава 30
1
Сія́ глаго́леть муж ві́рующим Бо́гові, і почива́ю:
2
безу́мніє бо єсьм от всіх челові́к, і ра́зума челові́чеськаго ність во мні;
3
Бог же научи́ м'я прему́дрости, і ра́зум святи́х уразумі́х.
4
Кто взи́де на не́бо і сни́де? кто собра́ ві́три в ні́дра? кто возврати́ во́ду в ри́зу? кто обдержа́ вся конці́ землі́? ко́є і́м'я єго́? іли́ ко́є і́м'я си́ну єго́, да разумі́єши?
5
Вся бо словеса́ Бо́жія раздеже́на; защища́єть же Сам благогові́ющих Єму́.
6
Не приложи́ ко словесе́м Єго́, да не обличи́ть Тя, і лож бу́деши.
7
Дво́є прошу́ у Тебе́, не отими́ от мене́ благода́ті пре́жде уме́ртвія моєго́:
8
су́єтно сло́во і ло́жно дале́че от мене́ сотвори́, бога́тства же і нищети́ не даждь мі; устро́й же мі потре́бная і самодово́льная,
9
да не наси́щся лож бу́ду і реку́: кто м'я ви́дить? іли́ обнища́в укра́ду і клену́ся і́менем Бо́жиїм.
