Глава 30
1
Слова Агура, сина Іакеєвого. Натхненні слова, які сказав цей чоловік Іфиїлу, Іфиїлу й Укалу:
2
справді, я більший невіглас, ніж будь-хто з людей, і розуму людського немає у мене,
3
і не навчився я мудрости, і пізнання святих не маю.
4
Хто піднімався на небо і сходив? хто зібрав вітер у пригорщі свої? хто зав’язав воду в одяг? хто поставив усі межі землі? яке ім’я йому? і яке ім’я синові його? чи знаєш?
5
Усяке слово Бога чисте; Він — щит тим, хто уповає на Нього.
6
Не додавай до слів Його, щоб Він не викрив тебе, і ти не виявився неправдомовцем.
7
Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру:
8
суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом,
9
щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: «хто Господь?» і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно.
10
Не лихослов раба перед господарем його, щоб він не прокляв тебе, і ти не залишився винним.
11
Є рід, який проклинає батька свого і не благословляє матері своєї.
12
Є рід, який чистий в очах своїх, тоді як не омитий від нечистот своїх.
13
Є рід — о, які зарозумілі очі його, і як підняті вії його!
14
Є рід, у якого зуби — мечі, і щелепи — ножі, щоб пожирати бідних на землі й убогих між людьми.
15
У ненаситності дві дочки: «давай, давай!» Ось три невситимих, і чотири, які не скажуть: «достатньо!»
16
Пекло й утроба безплідна, земля, що не насичується водою, і вогонь, що не говорить: «досить!»
17
Око, що насміхається з батька і нехтує покірністю до матері, виклюють ворони дольні, і пожеруть пташенята орлині!
18
Три речі незбагненні для мене, і чотирьох я не розумію:
19
путі орла на небі, путі змія на скелі, путі корабля серед моря і путі чоловіка до дівчини.
20
Така путь і дружини перелюбної; поїла й обтерла рот свій, і говорить: «я нічого поганого не зробила».
21
Від трьох трясеться земля, чотирьох вона не може носити:
22
раба, коли він стає царем; нерозумного, коли він досита їсть хліб;
23
ганебну жінку, коли вона виходить заміж, і служницю, коли вона займає місце пані своєї.
24
Ось чотири малих на землі, але вони мудріші за мудрих:
25
мурахи — народ несильний, але влітку заготовляють їжу свою;
26
гірські миші — народ слабкий, але ставлять доми свої на скелі;
27
у сарани немає царя, але виступає уся вона струнко;
28
павук лапками чіпляється, але буває у царських чертогах.
29
Ось троє мають струнку ходу, і четверо струнко виступають:
30
лев, силач між звірами, не посторониться ні перед ким;
31
кінь і козел, [проводир стада,] і цар серед народу свого.
32
Якщо ти у зарозумілості своїй зробив дурість і помислив зле, то поклади руку на вуста;
33
тому що, як збивання молока робить масло, поштовх у ніс викликає кров, так і пробудження гніву чинить сварку.
