|
Главa №i
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Посли2 хлёбъ тв0й на лицE воды2, ћкw во мн0жествэ днjй њбрsщеши є3го2. | Відпускай хліб твій за водою, тому що після багатьох днів знову знайдеш його. |
|
2
|
2
|
| Дaждь чaсть седми1мъ и3 nсми1мъ, ћкw не вёси, что2 бyдетъ лукaво на земли2. | Давай частку семи і навіть восьми, тому що не знаєш, яке лихо буде на землі. |
|
3
|
3
|
| Ѓще и3сп0лнzтсz w4блацы дождS, на зeмлю и3зливaютъ: и3 ѓще падeтъ дрeво на ю4гъ, и3 ѓще на сёверъ, на мёстэ, и3дёже падeтъ дрeво, тaмw бyдетъ. | Коли хмари будуть повні, то вони проллють на землю дощ; і якщо впаде дерево на південь або на північ, то воно там і залишиться, куди впаде. |
|
4
|
4
|
| Блюдhй вётра не сёетъ, и3 сматрszй во w4блацэхъ не п0жнетъ. | Хто спостерігає вітер, тому не сіяти; і хто дивиться на хмари, тому не жати. |
|
5
|
5
|
| Въ ни1хже нёсть вёдый, кjи пyть дyха, ћкоже кHсти во чрeвэ раждaющіz: тaкw не ўразумёеши дёлъ б9іихъ, є3ли6ка сотвори1тъ всsчєскаz. | Як ти не знаєш шляхів вітру і того, як утворюються кістки в утробі вагітної, так не можеш знати діло Бога, Який творить усе. |
|
6
|
6
|
| Въ заyтріи сёй сёмz твоE, и3 въ вeчеръ да не њставлsетъ рукA твоS: ћкw не вёси, к0е произhдетъ сіE и3ли2 џно, и3 ѓще nбоS вкyпэ благ†z. | Ранком сій насіння твоє, і ввечері не давай відпочинку рукам твоїм, тому що ти не знаєш, те або інше буде вдаліше, або те й інше однаково добре буде. |
|
7
|
7
|
| И# слaдко свётъ, и3 блaго nчи1ма зрёти с0лнце: | Солодке світло, і приємно для очей бачити сонце. |
|
8
|
8
|
| ћкw ѓще и3 мнHга лBта поживeтъ человёкъ, и3 њ всёхъ си1хъ возвесели1тсz, и3 помzнeтъ дни6 тмы2, ћкw мн0зи бyдутъ: всE грzдyщее суетA. | Якщо людина проживе і багато років, то нехай веселиться вона упродовж усіх їх, і нехай пам’ятає про дні темні, яких буде багато: усе, що буде, — суєта! |
|
9
|
9
|
| Весели1сz, ю4ноше, во ю4ности твоeй, и3 да ўблажи1тъ тS сeрдце твоE во днeхъ ю4ности твоеS, и3 ходи2 въ путeхъ сeрдца твоегw2 непор0ченъ и3 не въ видёніи џчію твоє1ю: и3 разумёй, ћкw њ всёхъ си1хъ приведeтъ тS бGъ на сyдъ: | Веселись, юначе, у юності твоїй, і нехай споживає серце твоє радість у дні юности твоєї, і ходи шляхами серця твого і за видіннями очей твоїх; тільки знай, що за все це Бог приведе тебе на суд. |
|
10
|
10
|
| и3 tстaви ћрость t сeрдца твоегw2, и3 tри1ни лукaвство t пл0ти твоеS: ћкw ю4ность и3 безyміе суетA. | І віддаляй печаль від серця твого, і відводь зле від тіла твого, тому що дитинство і юність — суєта. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
