|
Главa f7
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Ћкw првdніи и3 мyдріи и3 дBланіz и4хъ въ руцЁ б9іей, и3 любвe же и3 нeнависти нёсть вёдzй человёкъ: вс‰ пред8 лицeмъ и4хъ, суетA во всёхъ. | На все це я звернув серце моє для дослідження, що праведні й мудрі і діяння їхні — у руці Божій, і що людина ні любови, ні ненависти не знає у всьому тому, що перед нею. |
|
2
|
2
|
| Слyчай є3ди1нъ првdному и3 нечести1вому, бlг0му и3 ѕл0му, и3 чи1стому и3 нечи1стому, и3 жрyщему и3 не жрyщему: ћкоже бlгjй, тaкw согрэшazй, ћкоже кленhйсz, тaкw боsйсz клsтвы. | Усьому й усім — одне: одна доля праведнику і нечестивому, доброму і [злому], чистому і нечистому, тому, хто приносить жертву і хто не приносить жертви; як доброчесному, так і грішнику; як тому, хто клянеться, так і тому, хто боїться клятви. |
|
3
|
3
|
| СіE лукaво во всsцэмъ сотворeнэмъ под8 с0лнцемъ, ћкw слyчай є3ди1нъ всBмъ: и3 сeрдце сынHвъ человёческихъ и3сп0лнисz лукaвствіz, и3 прeлесть въ сердцaхъ и4хъ и3 въ животЁ и4хъ, и3 по си1хъ къ мє1ртвымъ. | Це ж бо і погано в усьому, що чиниться під сонцем, що одна доля всім, і серце синів людських сповнене зла, і безумство в серці їх, у житті їх; а після того вони відходять до померлих. |
|
4
|
4
|
| Понeже кто2 є4сть, и4же приwбщaетсz ко всBмъ живы6мъ; Е$сть надeжда, ћкw пeсъ живhй, т0й блaгъ пaче львA мeртва. | Хто знаходиться між живими, тому є ще надія, оскільки і псу живому краще, ніж мертвому леву. |
|
5
|
5
|
| Понeже живjи разумёютъ, ћкw ќмрутъ, мeртвіи же не сyть вёдущіи ничт0же: и3 ктомY нёсть и5мъ мзды2, ћкw забвeна є4сть пaмzть и4хъ, | Живі знають, що помруть, а мертві нічого не знають, і вже нема їм відплати, тому що і пам’ять про них піддана забуттю, |
|
6
|
6
|
| и3 люб0вь и4хъ и3 нeнависть и4хъ и3 рвeніе и4хъ ўжE поги1бе, и3 чaсти нёсть и5мъ ктомY во вёки во всsцэмъ творeніи под8 с0лнцемъ. | і любов їх і ненависть їх і ревнощі їх уже зникли, і нема їм більше частки повіки ні в чому, що відбувається під сонцем. |
|
7
|
7
|
| Пріиди2, ћждь въ весeліи хлёбъ тв0й и3 пjй во блaзэ сeрдцы віно2 твоE, ћкw ўжE ўгHдна бGу творє1ніz тво‰. | Отже, йди, їж з веселощами хліб твій, і пий у радості серця вино твоє, коли Бог благоволить до справ твоїх. |
|
8
|
8
|
| Во всsко врeмz да бyдутъ ри6зы тво‰ бBлы, и3 є3лeй на главЁ твоeй да не њскудёетъ. | Нехай буде повсякчас одяг твій світлим, і нехай не зменшується єлей на голові твоїй. |
|
9
|
9
|
| И# ви1ждь житіE съ жен0ю, ю4же возлюби1лъ є3си2, во вс‰ дни6 животA ю4ности твоеS, д†нныz ти2 под8 с0лнцемъ, вс‰ дни6 сyетствіz твоегw2: ћкw сіE чaсть твоS въ животЁ твоeмъ и3 въ трудЁ твоeмъ, и4мже ты2 труди1шисz под8 с0лнцемъ. | Насолоджуйся життям із дружиною, яку любиш, у всі дні суєтного життя твого, і яку дав тобі Бог під сонцем на всі суєтні дні твої; тому що це — доля твоя у житті й у трудах твоїх, якими ти трудишся під сонцем. |
|
10
|
10
|
| Вс‰, є3ли6ка ѓще њбрsщетъ рукA твоS сотвори1ти, ћкоже си1ла твоS, сотвори2: занE нёсть сотворeніе и3 помышлeніе и3 рaзумъ и3 мyдрость во ѓдэ, ѓможе ты2 и4деши тaмw. | Усе, що може рука твоя робити, за силами роби; тому що у могилі, куди ти підеш, немає ні праці, ні роздумів, ні знання, ні мудрости. |
|
11
|
11
|
| Њбрати1хсz и3 ви1дэхъ под8 с0лнцемъ, ћкw ни лє1гкимъ течeніе, нижE си6льнымъ брaнь, нижE самомY мyдрому хлёбъ, нижE раз{мнымъ богaтство, нижE вёдущымъ благодaть: ћкw врeмz и3 слyчай случи1тсz всBмъ си6мъ. | І обернувся я, і бачив під сонцем, що не прудким дістається успішний біг, не хоробрим — перемога, не мудрим — хліб, і не розумним — багатство, і не майстерним — прихильність, але час і випадок для всіх них. |
|
12
|
12
|
| Ћкw ќбw не разумЁ человёкъ врeмене своегw2: ћкоже ры6бы ўловлsємы во мрeжи ѕлЁ, и3 ѓки пти6цы ўловлsємы въ сёти: ћкоже сі‰, ўловлsютсz сhнове человёчестіи во врeмz лукaво, є3гдA нападeтъ на нS внезaпу. | Бо людина не знає свого часу. Як риби попадаються у пагубну сіть, і як птахи заплутуються у тенетах, так сини людські уловлюються в час біди, коли вона несподівано находить на них. |
|
13
|
13
|
| И# сіE ви1дэхъ, мyдрость под8 с0лнцемъ, и3 вели1ка є4сть во мнЁ: | Ось ще яку мудрість бачив я під сонцем, і вона здалася мені важливою: |
|
14
|
14
|
| грaдъ мaлъ, и3 мужeй въ нeмъ мaлw, и3 пріи1детъ нaнь цaрь вели1къ и3 w4крестъ њблsжетъ є3го2, и3 содёлаетъ на него2 nстр0ги вє1ліz, | місто невелике, і людей у ньому небагато; до нього підступив великий цар і обложив його і зробив проти нього великі облогові роботи; |
|
15
|
15
|
| и3 њбрsщетъ въ нeмъ мyжа ни1щаго мyдра, и3 сeй спасeтъ грaдъ мyдростію своeю, и3 человёкъ не воспомzнY мyжа ни1щагw џнагw. | але в ньому знайшовся мудрий бідняк, і він урятував своєю мудрістю це місто; й однак же ніхто не згадував про цю бідну людину. |
|
16
|
16
|
| И# рёхъ ѓзъ: благA мyдрость пaче си1лы, и3 мyдрость ни1щагw ўничижeна, и3 словесA є3гw2 не сyть послyшаєма. | І сказав я: мудрість краща за силу, й однак же, мудрість бідняка зневажається, і слів його не слухають. |
|
17
|
17
|
| СловесA мyдрыхъ въ пок0и слhшатсz, пaче кли1ча њбладaющихъ въ безyміи. | Слова мудрих, вимовлені спокійно, вислуховуються краще, ніж крик володаря між нерозумними. |
|
18
|
18
|
| БлагA мyдрость пaче nрyдій рaтныхъ: и3 согрэшazй є3ди1нъ погуби1тъ благостhню мн0гу. | Мудрість краща за військову зброю; але один, що згрішив, погубить багато доброго. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
