Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 14
Главa д7i
1
1
І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написане на чолах. И# ви1дэхъ, и3 сE, ѓгнецъ стоsше на горЁ сіHнстэй, и3 съ ни1мъ сто2 и3 четhредесzть и3 четhри тhсzщы, и3мyще и4мz nц7A є3гw2 напи1сано на челёхъ свои1хъ.
2
2
І почув я голос з неба, наче шум багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і почув голос ніби гуслярів, які грають на гуслах своїх. И# слhшахъ глaсъ съ небесE, ћкw глaсъ в0дъ мн0гихъ и3 ћкw глaсъ гр0ма вели1ка: и3 глaсъ слhшахъ гудє1цъ гудyщихъ въ г{сли сво‰
3
3
Вони співають ніби нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися цієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, відкуплених від землі. и3 пою1щихъ ћкw пёснь н0ву пред8 пrт0ломъ и3 пред8 четы6ри жив0тными и3 ст†рцы: и3 никт0же можaше навhкнути пёсни, т0кмw сjи сто2 и3 четhредесzть и3 четhри тhсzщы и3скyплени t земли2.
4
4
Це ті, які не осквернилися з жінками, бо вони дівственики; це ті, які йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони відкуплені з людей, як первістки Богові і Агнцеві, Сjи сyть, и5же съ женaми не њскверни1шасz, занE дёвственницы сyть: сjи послёдуютъ ѓгнцу, ѓможе ѓще п0йдетъ. Сjи сyть кyплени t людjй пeрвенцы бGу и3 ѓгнцу,
5
5
і в устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим. и3 во ўстёхъ и4хъ не њбрётесz лeсть: без8 пор0ка бо сyть пред8 пrт0ломъ б9іимъ.
6
6
І побачив я іншого ангела, що летів посеред неба, який мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі, усякому племені, і коліну, і людям, й народу; И# ви1дэхъ и4наго ѓгGла парsща посредЁ небесE, и3мyщаго є3ђліе вёчно благовэсти1ти живyщымъ на земли2 и3 всsкому плeмени и3 kзhку, и3 колёну и3 лю1демъ,
7
7
і говорив він гучним голосом: бійтеся Бога і воздайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і землю, і море, і джерела вод. глаг0люща глaсомъ вели1кимъ: ўб0йтесz бGа и3 дади1те є3мY слaву, ћкw пріи1де чaсъ судA є3гw2, и3 поклони1тесz сотв0ршему нeбо и3 зeмлю, и3 м0ре и3 и3ст0чники водны6z.
8
8
І другий ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, упав Вавилон, місто велике, тому що він шаленим вином розпусти своєї напоїв усі народи. И# и4нъ ѓгGлъ в8слёдъ и4де, глаг0лz: падE, падE вавmлHнъ грaдъ вели1кій, занE t вінA ћрости любодэsніz своегw2 напои2 вс‰ kзhки.
9
9
І третій ангел ішов за ними слідом, кажучи гучним голосом: хто поклоняється звірові і образу його і приймає начертання на чоло своє або на руку свою, И# трeтій ѓгGлъ в8слёдъ є3гw2 и4де, глаг0лz глaсомъ вели1кимъ: и4же ѓще кто2 покланsетсz ѕвёрю и3 їкHнэ є3гw2 и3 пріeмлетъ начертaніе на челЁ своeмъ и3ли2 на руцЁ своeй,
10
10
той питиме вино гніву Божого, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і буде мучений у вогні і сірці перед святими ангелами і перед Агнцем; и3 т0й и4мать пи1ти t вінA ћрости б9іz, вінA нерастворeна [вліsнна нерастворeна] въ чaши гнёва є3гw2, и3 бyдетъ мyченъ nгнeмъ и3 жyпеломъ пред8 ѓгGлы с™hми и3 пред8 ѓгнцемъ:
11
11
і дим мучення їх здійматиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і образу його, і ті, що приймають начертання імені його. и3 дhмъ мучeніz и4хъ во вёки вэкHвъ восх0дитъ, и3 не и4мутъ пок0z дeнь и3 н0щь покланsющіисz ѕвёрю и3 w4бразу є3гw2 и3 пріeмлющіи начертaніе и4мене є3гw2.
12
12
Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса. ЗдЁ є4сть терпёніе с™hхъ, и5же соблюдaютъ зaповэди б9іz и3 вёру ї}сову.
13
13
І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так, говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними. И# слhшахъ глaсъ съ небесE, гlющь ми2: напиши2: бlжeни мeртвіи, ўмирaющіи њ гDэ tнн7э. Е$й, гlетъ д¦ъ, да почjютъ t трудHвъ свои1хъ: дэлa бо и4хъ х0дzтъ в8слёдъ съ ни1ми.
14
14
І поглянув я, і ось світла хмара, і на хмарі сидить подібний до Сина Людського; на голові Його золотий вінець, і в руці Його гострий серп. И# ви1дэхъ, и3 сE, w4блакъ свётелъ, и3 на w4блацэ сэдsй под0бенъ сн7у чlвёческому, и3мёz на главЁ своeй вэнeцъ злaтъ, и3 въ руцЁ є3гw2 сeрпъ џстръ.
15
15
І вийшов інший ангел з храму і викликнув гучним голосом до Того, Хто сидить на хмарі: пусти серп Твій і пожни, бо настав час жати, тому що жниво на землі вже дозріло. И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде и3з8 хрaма, вопіS вeліимъ глaсомъ сэдsщему на w4блацэ: посли2 сeрпъ тв0й и3 жни2, ћкw пріи1де чaсъ пожaти, занE и4зсше травA [жaтва] земнaz.
16
16
І кинув Той, Хто сидить на хмарі, серп свій на землю, і земля була пожата. И# положи2 [повeрже] сэдsй на w4блацэ сeрпъ св0й на зeмлю, и3 пожaта бhсть землS.
17
17
І інший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі, також з гострим серпом. И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде и3з8 цeркве сyщіz на нб7си2, и3мhй и3 т0й сeрпъ џстръ.
18
18
І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком викликнув до того, що має гострий серп, кажучи: пусти серп твій гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди. И# и4нъ ѓгGлъ и3зhде t nлтарS, и3мhй w4бласть на nгни2, и3 возопи2 кли1чемъ вели1кимъ ко и3мyщему сeрпъ џстрый, глаг0лz: посли2 сeрпъ тв0й џстрый и3 њб8eмли гр0зды віногрaда земнaгw, ћкw созрёша ўжE гр0здіе є3S.
19
19
І кинув ангел серп свій на землю, й обрізав виноград на землі, і кинув у велике точило гніву Божого. И# положи2 [вeрже] ѓгGлъ сeрпъ св0й на земли2 [на зeмлю], и3 њберE віногрaдъ зeмскій и3 вложи2 въ точи1ло вели1кіz ћрости б9іz.
20
20
І потоптано ягоди у точилі за містом, і потекла кров з точила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій. И# и3спрaно бhсть точи1ло внЁ грaда, и3 и3зhде кр0вь t точи1ла дaже до ќздъ к0нскихъ, t стaдій тhсzща и3 шeсть сHтъ.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.