Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Главa }
Глава 8
1
1
Ни є3ди1но u5бо нн7э њсуждeніе сyщымъ њ хrтЁ ї}сэ, не по пл0ти ходsщымъ, но по дyху: Отже, немає нині ніякого осуду тим, котрі у Христі Ісусі живуть не за плоттю, але за духом.
2
2
(За? §ѕ7.) зак0нъ бо дyха жи1зни њ хrтЁ ї}сэ свободи1лъ мS є4сть t зак0на грэх0внагw и3 смeрти. Бо закон духу життя в Христі Ісусі звільнив мене від закону гріха і смерти.
3
3
Немощн0е бо зак0на, въ нeмже немоществовaше пл0тію, бGъ сн7а своего2 послA въ под0біи пл0ти грэхA, и3 њ грэсЁ њсуди2 грёхъ во пл0ти, А як закон, ослаблений плоттю, був безсилий, то Бог послав Сина Свого в подобі плоті гріховної в жертву за гріх і осудив гріх у плоті,
4
4
да њправдaніе зак0на и3сп0лнитсz въ нaсъ, не по пл0ти ходsщихъ, но по дyху. щоб виправдання закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом.
5
5
Сyщіи бо по пл0ти плотск†z мyдрствуютъ: ґ и5же по дyху, духHвнаz. Бо ті, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що живуть за духом, — про духовне.
6
6
Мудровaніе бо плотск0е смeрть є4сть, ґ мудровaніе дух0вное жив0тъ и3 ми1ръ, Помисли плотські є смерть, а помисли духовні — життя і мир,
7
7
занE мудровaніе плотск0е враждA на бGа: зак0ну бо б9ію не покарsетсz, нижe бо м0жетъ. тому що помисли плотські є ворожнеча проти Бога; бо законові Божому не підкоряються, та й не можуть.
8
8
(За?.) Сyщіи же во пл0ти бGу ўгоди1ти не м0гутъ. Тому ті, що живуть за плоттю, Богові догодити не можуть.
9
9
Вh же нёсте во пл0ти, но въ дyсэ, понeже д¦ъ б9ій живeтъ въ вaсъ. Ѓще же кто2 д¦а хrт0ва не и3мaть, сeй нёсть є3гHвъ. Але ви не за плоттю живете, а за духом, якщо тільки Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духа Христового не має, той і не Його.
10
10
Ѓще же хrт0съ въ вaсъ, пл0ть ќбw мертвA грэхA рaди, дyхъ же живeтъ прaвды рaди. А коли Христос у вас, то тіло мертве для гріха, але дух живий для праведности.
11
11
Ѓще ли же д¦ъ воскRси1вшагw ї}са t мeртвыхъ живeтъ въ вaсъ, воздви1гій хrтA и3з8 мeртвыхъ њживотвори1тъ и3 мeртвєннаz тэлесA вaша, живyщимъ д¦омъ є3гw2 въ вaсъ. Якщо ж Дух Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, який живе в вас.
12
12
Тёмже u5бо, брaтіе, должни2 є4смы не пл0ти, є4же по пл0ти жи1ти. Отже, браття, ми не боржники плоті, щоб жити за плоттю;
13
13
Ѓще бо по пл0ти живeте, и4мате ўмрeти, ѓще ли дyхомъ дэsніz пл0тскаz ўмерщвлsете, жи1ви бyдете: бо коли живете за плоттю, то помрете, а коли духом умертвляєте діла плотські, то живі будете.
14
14
(За? §з7.) є3ли1цы бо д¦омъ б9іимъ в0дzтсz, сjи сyть сн7ове б9іи: Бо всі, кого Дух Божий водить, є Божі сини.
15
15
не пріsсте бо дyха раб0ты пaки въ боsзнь, но пріsсте д¦а сн7оположeніz, њ нeмже вопіeмъ: ѓвва џ§е. Тому що ви не прийняли духа рабства знову на страх, але прийняли Духа усиновлення, Яким кличемо: «Авва, Отче!»
16
16
Сaмый д¦ъ спослушествyетъ дyхови нaшему, ћкw є4смы ч†да б9іz. Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми — діти Божі.
17
17
Ѓще же чaда, и3 наслBдницы: наслBдницы ќбw бGу, снаслBдницы же хrтY, понeже съ ни1мъ стрaждемъ, да и3 съ ни1мъ прослaвимсz. А якщо діти, то і спадкоємці, спадкоємці Божі, співспадкоємці ж Христу, коли тільки з Hим страждаємо, щоб з Hим і прославитися.
18
18
Непщyю бо, ћкw недостHйны стрaсти нн7эшнzгw врeмене къ хотsщей слaвэ kви1тисz въ нaсъ. Бо гадаю, що нинішні тимчасові страждання нічого не варті порівняно з тією славою, яка відкриється в нас.
19
19
Чazніе бо твaри, tкровeніz сн7Hвъ б9іихъ чaетъ: Бо створіння з надією чекає з’явлення синів Божих,
20
20
суетё бо твaрь повинyсz не в0лею, но за повинyвшаго ю5, на ўповaніи, тому що створіння підкорилося суєті не добровільно, а з волі того, хто його підкорив, у надії,
21
21
ћкw и3 самA твaрь свободи1тсz t раб0ты и3стлёніz въ своб0ду слaвы чaдъ б9іихъ. що й саме створіння буде визволене від рабства зотління на свободу слави дітей Божих.
22
22
(За? §}.) Вёмы бо, ћкw всS твaрь съ нaми совоздыхaетъ и3 сболёзнуетъ дaже донн7э: Бо знаємо, що всі істоти разом стогнуть і мучаться донинi;
23
23
не т0чію же, но и3 сaми начaтокъ д¦а и3мyще, и3 мы2 сaми въ себЁ воздыхaемъ, всн7овлeніz чaюще, и3збавлeніz тёлу нaшему. і не тільки вони, але й ми самі, маючи початок Духа, і ми самі в собі стогнемо, чекаючи усиновлення, відкуплення тіла нашого.
24
24
Ўповaніемъ бо спас0хомсz. Ўповaніе же ви1димое, нёсть ўповaніе: є4же бо ви1дитъ кто2, что2 и3 ўповaетъ; Бо ми спаслися в надії. Hадія ж, коли бачить, не є надією; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися?
25
25
Ѓще ли, є3гHже не ви1димъ, надёемсz, терпёніемъ ждeмъ. Але, коли надіємось на те, чого не бачимо, тоді чекаємо в терпінні.
26
26
Си1це же и3 д¦ъ спос0бствуетъ нaмъ въ нeмощехъ нaшихъ: њ чeсомъ бо пом0лимсz, ћкоже подобaетъ, не вёмы, но сaмъ д¦ъ ходaтайствуетъ њ нaсъ воздых†ніи неизглаг0ланными. Також і Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо‚ про що молитися‚ як належить, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними.
27
27
И#спытazй же сердцA вёсть, что2 є4сть мудровaніе д¦а, ћкw по бGу приповёдуетъ [ходaтайствуетъ] њ с™hхъ. А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він заступається за святих із волі Божої.
28
28
(За? §f7.) Вёмы же, ћкw лю1бzщымъ бGа вс‰ поспэшествyютъ во бlг0е, сyщымъ по пред8увёдэнію звaннымъ: До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для добра.
29
29
и5хже бо пред8увёдэ, (тёхъ) и3 пред8устaви соwбрaзныхъ бhти w4бразу сн7а своегw2, ћкw бhти є3мY первор0дну во мн0гихъ брaтіzхъ: Бо кого Він передбачив, тим і наперед визначив бути подібними до образу Сина Свого, щоб Він був первородним між багатьма браттями.
30
30
ґ и5хже пред8устaви, тёхъ и3 призвA: ґ и5хже призвA, си1хъ и3 њправдA: ґ и5хже њправдA, си1хъ и3 прослaви. А кого Він наперед визначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.
31
31
Что2 u5бо речeмъ къ си1мъ, ѓще бGъ по нaсъ, кто2 на ны2; Що ж сказати про це? Якщо Бог за нас, то хто проти нас?
32
32
И$же ќбw своегw2 сн7а не пощадЁ, но за нaсъ всёхъ предaлъ є4сть є3го2, кaкw u5бо не и3 съ ни1мъ вс‰ нaмъ дaрствуетъ; Той, Який Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Hим не дарує і нам всього?
33
33
Кто2 поeмлетъ на и3збр†нныz б9іz, бGъ њправдazй. Хто буде звинувачувати обраних Божих? Бог виправдовує їх.
34
34
Кто2 њсуждazй; Хrт0съ ї}съ ўмeрый, пaче же и3 воскрeсый, и4же и3 є4сть њ деснyю бGа, и4же и3 ходaтайствуетъ њ нaсъ. Хто осуджує? Христос Ісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і піклується за нас.
35
35
Кто2 ны2 разлучи1тъ t любвE б9іz, ск0рбь ли, и3ли2 тэснотA, и3ли2 гонeніе, и3ли2 глaдъ, и3ли2 наготA, и3ли2 бэдA, и3ли2 мeчь; ћкоже є4сть пи1сано: Хто відлучить нас від любови Божої: скорбота, чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? Як написано:
36
36
ћкw тебє2 рaди ўмерщвлsеми є4смы вeсь дeнь: вмэни1хомсz ћкоже џвцы заколeніz. «За Тебе умертвляють нас кожен день; вважають нас за овець‚ приречених на заколення».
37
37
Но во всёхъ си1хъ препобэждaемъ за возлю1бльшаго ны2. Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас.
38
38
И#звэсти1хсz бо, ћкw ни смeрть, ни жив0тъ, ни ѓгGли, ни нач†ла, нижE си1лы, ни насто‰щаz, ни грzд{щаz, Бо я певний, що ні смерть, ні життя, ні ангели, ні початки, ні сили, ні теперішнє, ні майбутнє,
39
39
ни высотA, ни глубинA, ни и4на твaрь кaz возм0жетъ нaсъ разлучи1ти t любвE б9іz, ћже њ хrтЁ ї}сэ гDэ нaшемъ. ні висота, ні глибина, ані інше яке створіння не зможе відлучити нас від любови Божої, що в Христі Ісусі, Господі нашому.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.