Главa в7
|
Глава 2
|
1
|
1
|
Сегw2 рaди без8tвётенъ є3си2, q, человёче всsкъ судsй: и4мже бо суд0мъ сyдиши дрyга, себE њсуждaеши, т†zжде бо твори1ши судsй. | Отже, нема тобі виправдання, всякий чоловіче, що судиш іншого; бо тим же судом, яким судиш іншого, осуджуєш себе, чиниш бо те саме й ти‚ що судиш. |
2
|
2
|
Вёмы же, ћкw сyдъ б9ій є4сть пои1стиннэ на творsщихъ таковaz. | А ми знаємо, що воістину є суд Божий на тих, хто чинить таке. |
3
|
3
|
Помышлsеши ли же сіE, q, человёче, судsй таковaz творsщымъ и3 творS сaмъ т†zжде, ћкw ты2 и3збэжи1ши ли судA б9іz, | Hевже думаєш ти, чоловіче, що, засуджуючи тих, хто чинить таке‚ і роблячи те саме‚ ти втечеш від суду Божого? |
4
|
4
|
и3ли2 њ богaтствэ бlгости є3гw2 и3 кр0тости и3 долготерпёніи неради1ши, не вёдый, ћкw бlгость б9іz на покаsніе тS ведeтъ; | Або зневажаєш багатство Його милосердя, лагідности і довготерпіння, не розуміючи, що милосердя Боже веде тебе до покаяння? |
5
|
5
|
По жест0кости же твоeй и3 непокazнному сeрдцу, собирaеши себЁ гнёвъ въ дeнь гнёва и3 tкровeніz првdнагw судA б9іz, | Але‚ через жорстокість твою і нерозкаяність серця, ти сам собі збираєш гнів на день гніву і об’явлення праведного суду від Бога, |
6
|
6
|
и4же воздaстъ коемyждо по дэлHмъ є3гw2: | Який воздасть кожному за вчинками його: |
7
|
7
|
w4вымъ ќбw, по терпёнію дёла бlгaгw, слaвы и3 чeсти и3 нетлёніz и4щущымъ, жив0тъ вёчный: | тим, які терпінням у доброму ділі шукають слави, чести й нетління, — життя вічне; |
8
|
8
|
ґ и5же по рвeнію противлsютсz ќбw и4стинэ, повинyютсz же непрaвдэ, ћрость и3 гнёвъ. | а тим, що впираються і не підкоряються істині, але віддаються неправдi‚ — лютість і гнів. |
9
|
9
|
Ск0рбь и3 тэснотA на всsку дyшу человёка творsщагw ѕл0е, їудeа же прeжде и3 є4ллина. | Скорбота і утиск на всяку душу людини, яка чинить зло, спершу юдея, потім і елліна! |
10
|
10
|
(За?.) Слaва же и3 чeсть и3 ми1ръ всsкому дёлающему бlг0е, їудeеви же прeжде и3 є4ллину. | Слава ж і честь і мир усякому, хто робить добро, спершу юдею, потім і елліну! |
11
|
11
|
Нёсть бо на лиц† зрёніz ў бGа. | Бо Бог не дивиться на особу. |
12
|
12
|
Е#ли1цы бо беззак0ннw [без8 зак0на] согрэши1ша, беззак0ннw [без8 зак0на] и3 поги1бнутъ: и3 є3ли1цы въ зак0нэ согрэши1ша, зак0номъ сyдъ пріи1мутъ: | Ті, які, не маючи закону, згрішили, поза законом і загинуть; а ті, які у законі згрішили, за законом будуть засуджені‚ |
13
|
13
|
не слhшателіе бо зак0на прaведни пред8 бGомъ, но творцы2 зак0на, сjи њправдsтсz: | бо не слухачі закону праведні перед Богом, але виконавці закону виправдані будуть, |
14
|
14
|
(За? п7в7.) є3гдa бо kзhцы, не и3мyще зак0на, є3стеств0мъ закHннаz творsтъ, сjи, зак0на не и3мyще, сaми себЁ сyть зак0нъ: | бо коли язичники, що не мають закону, з природи законне чинять, вони, не маючи закону, самі собі закон: |
15
|
15
|
и5же kвлsютъ дёло зак0нное напи1сано въ сердцaхъ свои1хъ, спослyшествующеи и5мъ с0вэсти, и3 междY соб0ю помыслHмъ њсуждaющымъ и3ли2 tвэщaющымъ, | вони показують, що справа закону написана у них в серцях, про що свідчить їхня совість і думки їхні, які то звинувачують, то виправдовують одна одну‚ |
16
|
16
|
въ дeнь, є3гдA сyдитъ бGъ т†йнаz человёкwмъ, по бlговёстію моемY, ї}сомъ хrт0мъ. | у той день, коли, за моїм благовістям, Бог буде судити таємні діла людей через Ісуса Христа. |
17
|
17
|
СE, ты2 їудeй и3менyешисz, и3 почивaеши на зак0нэ, и3 хвaлишисz њ бз7э, | Ось ти звешся юдеєм, і заспокоюєш себе законом, і хвалишся Богом, |
18
|
18
|
и3 разумёеши в0лю, и3 разсуждaеши л{чшаz, научaемь t зак0на, | і знаєш волю Його, і розумієш те, що краще, навчаючись із закону, |
19
|
19
|
ўповaz же себE вождA бhти слэпы6мъ, свёта сyщымъ во тмЁ, | і певний у собі, що ти провідник сліпих, світло для тих, що в темряві, |
20
|
20
|
наказaтелz без{мнымъ, ўчи1телz младeнцємъ, и3мyща w4бразъ рaзума и3 и4стины въ зак0нэ: | наставник нерозумних, учитель дітей, той, що має в законі взірець знання і правди: |
21
|
21
|
научaz u5бо и3нaго, себe ли не ўчи1ши, | як же ти, навчаючи іншого, не навчаєш самого себе? |
22
|
22
|
проповёдаz не крaсти, крaдеши: глаг0лzй не прелюбы2 твори1ти, прелюбы2 твори1ши: гнушazсz јдwлъ, с™†z крaдеши: | Проповідуючи не красти, крадеш? Кажучи: не перелюбствуй, перелюбствуєш, гидуючи ідолами, святотатствуєш? |
23
|
23
|
и4же въ зак0нэ хвaлишисz, преступлeніемъ зак0на бGа безчeствуеши. | Хвалишся законом, а, порушуючи закон, Бога безчестиш? |
24
|
24
|
И$мz бо б9іе вaми хyлитсz во kзhцэхъ, ћкоже є4сть пи1сано. | Бо, як написано, «через вас ім’я Боже ганьблять язичники». |
25
|
25
|
Њбрёзаніе бо п0льзуетъ, ѓще зак0нъ твори1ши: ѓще же зак0на престyпникъ є3си2, њбрёзаніе твоE неwбрёзаніе бhсть. | Обрізання корисне, коли виконуєш закон; а коли ти порушник закону, то обрізання твоє стало необрізанням. |
26
|
26
|
Ѓще u5бо неwбрёзаніе њправдaніе зак0на сохрани1тъ, не неwбрёзаніе ли є3гw2 во њбрёзаніе вмэни1тсz, | Отже, коли необрізаний дотримується постанови закону, то його необрізання чи не зарахується йому за обрізання? |
27
|
27
|
и3 њсyдитъ є4же t є3стествA неwбрёзаніе, зак0нъ совершaющее, тебE, и4же писaніемъ и3 њбрёзаніемъ є3си2 престyпникъ зак0на. | І необрізаний із природи, який виконує закон, чи не осудить тебе, порушника закону з Писанням і обрізанням? |
28
|
28
|
(За? п7G.) Не бо2 и4же ћвэ, їудeй є4сть, ни є4же ћвэ во пл0ти, њбрёзаніе: | Бо не той юдей, хто має такий вигляд, і не те обрізання, що зовні, на тілi; |
29
|
29
|
но и4же въ тaйнэ їудeй, и3 њбрёзаніе сeрдца дyхомъ, (ґ) не писaніемъ: є3мyже похвалA не t человBкъ, но t бGа. | але той юдей, хто в душi такий, і те обрізання, яке в серці, за духом, а не за буквою: йому і похвала не від людей, але від Бога. |