|
Глава́ а҃і
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| (Заⷱ҇ р҃ч҃а҃.) Ѽ, да бы́сте ма́лѡ потерпѣ́ли безꙋ́мїю моемꙋ̀! Но и҆ потерпи́те мѧ̀. | О, коли б ви були трохи поблажливіші до мого безумства! Але ви і поблажливі до мене. |
|
2
|
2
|
| Ревнꙋ́ю бо по ва́съ бж҃їею ре́вностїю: ѡ҆брꙋчи́хъ бо ва́съ є҆ди́номꙋ мꙋ́жꙋ дѣ́вꙋ чи́стꙋ предста́вити хрⷭ҇то́ви. | Бо я турбуюся про вас ревністю Божою; тому що я заручив вас єдиному мужу, щоб представити Христу вас чистою дівою. |
|
3
|
3
|
| Бою́сѧ же, да не ка́кѡ, ꙗ҆́коже ѕмі́й є҆́ѵꙋ прельстѝ лꙋка́вствомъ свои́мъ, та́кѡ и҆стлѣ́ютъ (и҆) ра́зꙋмы ва́ши ѿ простоты̀, ꙗ҆́же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀. | Але боюсь, щоб, як змій хитрістю обманув Єву, так і ваші уми щоб не пошкодились, ухилившись від простоти у Христі. |
|
4
|
4
|
| А҆́ще бо грѧды́й и҆на́го і҆и҃са проповѣ́даетъ, є҆гѡ́же не проповѣ́дахомъ, и҆лѝ дꙋ́ха и҆на́го прїе́млете, є҆гѡ́же не прїѧ́сте, и҆лѝ благовѣствова́нїе и҆́но, є҆́же не прїѧ́сте, до́брѣ бы́сте потерпѣ́ли. | Бо якби хто, прийшовши, почав проповідувати іншого Ісуса, Якого ми не проповідували, або коли б ви одержали іншого Духа, Якого не одержали, або інше благовістя, якого не приймали, — то ви були б дуже поблажливі до цього. |
|
5
|
5
|
| (Заⷱ҇ р҃ч҃в҃.) Непщꙋ́ю бо ничи́мже лиши́тисѧ пре́днихъ а҆пⷭ҇лъ: | Але я думаю, що я ні в чому не менший від великих апостолів: |
|
6
|
6
|
| а҆́ще бо и҆ невѣ́жда сло́вомъ, но не ра́зꙋмомъ: но вездѣ̀ ꙗ҆́вльшесѧ ѡ҆ все́мъ въ ва́съ [но̀ во все́мъ ꙗ҆вле́нни є҆смы̀ во всѣ́хъ къ ва́мъ]. | хоч я і неук у слові, але не в пізнанні. Втім, ми у всьому цілком відомі вам. |
|
7
|
7
|
| И҆лѝ грѣ́хъ сотвори́хъ себѐ смирѧ́ѧ, да вы̀ вознесе́тесѧ, ꙗ҆́кѡ тꙋ́не бж҃їе бл҃говѣствова́нїе благовѣсти́хъ ва́мъ; | Чи згрішив я тим, що принижував себе, щоб піднести вас; бо безвідплатно проповідував вам Євангеліє Боже? |
|
8
|
8
|
| Ѿ и҆ны́хъ цр҃кве́й оу҆ѧ́хъ, прїи́мъ ѡ҆бро́къ къ ва́шемꙋ слꙋже́нїю: и҆ прише́дъ къ ва́мъ, и҆ въ скꙋ́дости бы́въ, не стꙋжи́хъ ни є҆ди́номꙋ: | Від інших церков я одержував плату для служіння вам; а перебуваючи у вас, хоч і терпів нестаток, нікому не докучав, |
|
9
|
9
|
| скꙋ́дость бо мою̀ и҆спо́лниша бра́тїѧ, прише́дше ѿ македо́нїи: и҆ во все́мъ без̾ стꙋже́нїѧ ва́мъ себѐ соблюдо́хъ и҆ соблюдꙋ̀. | бо нестаток мій поповнили браття, що прийшли з Македонії; та й у всьому я старався і постараюсь не бути для вас тягарем. |
|
10
|
10
|
| Є҆́сть и҆́стина хрⷭ҇то́ва во̀ мнѣ̀, ꙗ҆́кѡ похвале́нїе сїѐ не загради́тсѧ ѡ҆ мнѣ̀ въ страна́хъ а҆ха́йскихъ. | По істині Христовій, що в мені, скажу, що ця похвала не відбереться від мене в країнах Ахайї. |
|
11
|
11
|
| Почто̀; занѐ не люблю́ ли ва́съ; Бг҃ъ вѣ́сть. А҆ є҆́же творю̀, и҆ сотворю̀, | Чому ж я так чиню? Чи тому, що не люблю вас? Богові відомо! Але так роблю і так робитиму, |
|
12
|
12
|
| да ѿсѣкꙋ̀ винꙋ̀ хотѧ́щымъ вины̀, да, ѡ҆ не́мже хва́лѧтсѧ, ѡ҆брѧ́щꙋтсѧ ꙗ҆́коже и҆ мы̀. | щоб не дати приводу тим, хто шукає приводу, щоб вони, чим хваляться, у тому виявились такими ж, як і ми. |
|
13
|
13
|
| Такові́и бо лжи́ви а҆по́столи, дѣ́лателє льсти́вїи, преѡбразꙋ́ющесѧ во а҆пⷭ҇лы хрⷭ҇тѡ́вы. | Бо такі лжеапостоли — лукаві працівники, що набирають вигляду апостолів Христових. |
|
14
|
14
|
| И҆ не ди́вно: са́мъ бо сатана̀ преѡбразꙋ́етсѧ во а҆́гг҃ла свѣ́тла: | І не дивно: адже сам сатана набирає вигляду ангела світла, |
|
15
|
15
|
| не ве́лїе оу҆̀бо, а҆́ще и҆ слꙋжи́телїе є҆гѡ̀ преѡбразꙋ́ютсѧ ꙗ҆́кѡ слꙋжи́тели пра́вды: и҆̀мже кончи́на бꙋ́детъ по дѣлѡ́мъ и҆́хъ. | а тому не велика річ, коли й слуги його набирають вигляду служителів правди; але кінець їх буде по ділах їхніх. |
|
16
|
16
|
| Па́ки глаго́лю: да никто́же мни́тъ мѧ̀ безꙋ́мна бы́ти: а҆́ще ли нѝ, понѐ ꙗ҆́кѡ безꙋ́мна прїими́те мѧ̀, да и҆ а҆́зъ ма́ло что̀ похвалю́сѧ. | Ще скажу: нехай не вважає хто-небудь мене нерозумним, а якщо не так, то прийміть мене хоч як нерозумного, щоб і мені скільки-небудь похвалитися. |
|
17
|
17
|
| А҆ є҆́же глаго́лю, не глаго́лю по гдⷭ҇ѣ, но ꙗ҆́кѡ въ безꙋ́мїи въ се́й ча́сти похвалы̀: | А що кажу, то кажу не в Господі, але ніби в безумстві при такій відвазі на похвалу. |
|
18
|
18
|
| поне́же мно́зи хва́лѧтсѧ по пло́ти, и҆ а҆́зъ похвалю́сѧ. | Як багато хто хвалиться за плоттю, то і я буду хвалитися. |
|
19
|
19
|
| Любе́знѡ бо прїе́млете безꙋ̑мныѧ, мꙋ́дри сꙋ́ще: | Бо ви, люди розумні, охоче терпите нерозумних: |
|
20
|
20
|
| прїе́млете бо, а҆́ще кто̀ ва́съ порабоща́етъ, а҆́ще кто̀ поѧда́етъ, а҆́ще кто̀ (не влѣ́потꙋ) прото́ритъ [ѿе́млетъ], а҆́ще кто̀ по лицꙋ̀ бїе́тъ вы̀, а҆́ще кто̀ велича́етсѧ. | ви терпите, коли хто вас поневолює, коли хто об’їдає, коли хто вас оббирає, коли хто звеличується, коли хто б’є вас в обличчя. |
|
21
|
21
|
| По досажде́нїю глаго́лю, занѐ а҆́ки мы̀ и҆знемого́хомъ. (Заⷱ҇ р҃ч҃г҃.) Ѡ҆ не́мже а҆́ще дерза́етъ кто̀, несмы́сленнѡ глаго́лю, дерза́ю и҆ а҆́зъ. | Hа сором скажу, що на це у нас не вистачало сили. А коли хто сміє хвалитися чим-небудь, то (кажу з нерозуму) смію і я. |
|
22
|
22
|
| Є҆вре́є лѝ сꙋ́ть; и҆ а҆́зъ. І҆и҃лі́те ли сꙋ́ть; и҆ а҆́зъ. Сѣ́мѧ а҆враа́мле ли сꙋ́ть; и҆ а҆́зъ. | Вони євреї? І я. Ізраїльтяни? І я. Сíм’я Авраамове? І я. |
|
23
|
23
|
| Слꙋжи́телїе ли хрⷭ҇тѡ́вы сꙋ́ть; не въ мꙋ́дрости глаго́лю, па́че а҆́зъ. Въ трꙋдѣ́хъ мно́жае, въ ра́нахъ пребо́лѣ, въ темни́цахъ и҆́злиха, въ сме́ртехъ мно́гащи. | Христові служителі? У нерозумі говорю — я більше. Я значно більше був у трудах, безмірно в ранах, більше у в’язницях і багаторазово при смерті. |
|
24
|
24
|
| Ѿ і҆ꙋдє́й пѧ́ть кра́ты четы́редесѧть ра́звѣ є҆ди́ныѧ прїѧ́хъ: | Від юдеїв п’ять разів дано було мені по сорок ударів без одного; |
|
25
|
25
|
| три́щи па́лицами бїе́нъ бы́хъ, є҆ди́ною ка́меньми наме́танъ бы́хъ, трикра́ты кора́бль ѡ҆прове́ржесѧ со мно́ю: но́щь и҆ де́нь во̀ глꙋбинѣ̀ сотвори́хъ: | три рази мене били палицями, один раз побивали камінням; три рази розбивався зі мною корабель, ніч і день пробув я у безодні морській; |
|
26
|
26
|
| въ пꙋ́тныхъ ше́ствїихъ мно́жицею: бѣды̑ въ рѣка́хъ, бѣды̑ ѿ разбѡ́йникъ, бѣды̑ ѿ срѡ́дникъ, бѣды̑ ѿ ꙗ҆зы̑къ, бѣды̑ во градѣ́хъ, бѣды̑ въ пꙋсты́ни, бѣды̑ въ мо́ри, бѣды̑ во лжебра́тїи: | багато разів був я у подорожах, у небезпеках на річках, у небезпеках від розбійників, у небезпеках від єдиноплемінників, у небезпеках від язичників, у небезпеках у місті, у небезпеках в пустелі, у небезпеках на морі, у небезпеках між лжебратами, |
|
27
|
27
|
| въ трꙋдѣ̀ и҆ по́двизѣ, во бдѣ́нїихъ мно́жицею, во а҆́лчбѣ и҆ жа́жди, въ поще́нїихъ мно́гащи, въ зимѣ̀ и҆ наготѣ̀. | в труді й у виснаженні, часто без сну, в голоді і спразі, часто в постах, на холоді і в наготі. |
|
28
|
28
|
| Кромѣ̀ внѣ́шнихъ, нападе́нїе є҆́же по всѧ̑ дни̑, (и҆) попече́нїе всѣ́хъ цр҃кве́й. | Крім зовнішнього‚ налягають на мене щоденні клопоти, турбота про всі церкви. |
|
29
|
29
|
| Кто̀ и҆знемога́етъ, и҆ не и҆знемога́ю; Кто̀ соблазнѧ́етсѧ, и҆ а҆́зъ не разжиза́юсѧ; | Хто знемагає, з ким і я не знемагав би? Хто спокушається, за кого б я не палав би? |
|
30
|
30
|
| А҆́ще хвали́тисѧ (мѝ) подоба́етъ, ѡ҆ не́мощи мое́й похвалю́сѧ. | Якщо треба мені хвалитися, то буду хвалитися неміччю моєю. |
|
31
|
31
|
| (Заⷱ҇ р҃ч҃д҃.) Бг҃ъ и҆ ѻ҆ц҃ъ гдⷭ҇а на́шегѡ і҆и҃са хрⷭ҇та̀ вѣ́сть, сы́й блгⷭ҇ве́нъ во вѣ́ки, ꙗ҆́кѡ не лгꙋ̀. | Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, благословенний повік, знає, що я кажу правду. |
|
32
|
32
|
| Въ дама́сцѣ ꙗ҆зы́ческїй кнѧ́зь а҆ре́ѳы царѧ̀ стрежа́ше дама́скъ гра́дъ, ꙗ҆́ти мѧ̀ хотѧ̀: и҆ ѻ҆ко́нцемъ въ кошни́цѣ свѣ́шенъ бы́хъ по стѣнѣ̀, и҆ и҆збѣго́хъ и҆з̾ рꙋкꙋ̀ є҆гѡ̀. | У Дамаску обласний правитель царя Арети стеріг місто Дамаск, щоб схопити мене, і мене в кошику спустили з вікна по стіні, і я уник його рук. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.