|
Глава́ є҃
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| (Заⷱ҇ р҃о҃и҃.) Вѣ́мы бо, ꙗ҆́кѡ а҆́ще земна́ѧ на́ша хра́мина тѣ́ла разори́тсѧ, созда́нїе ѿ бг҃а и҆́мамы, хра́минꙋ нерꙋкотворе́нꙋ, вѣ́чнꙋ на нб҃сѣ́хъ. | Бо знаємо, що‚ коли земний наш дім, ця хатина, розвалиться, ми маємо від Бога житло на небесах, дім нерукотворний, вічний. |
|
2
|
2
|
| И҆́бо ѡ҆ се́мъ воздыха́емъ, въ жили́ще на́ше нбⷭ҇ное ѡ҆блещи́сѧ жела́юще: | Від того ми і зітхаємо, бажаючи облачитися в небесне наше житло; |
|
3
|
3
|
| а҆́ще то́чїю и҆ ѡ҆бле́кшесѧ, не на́зи ѡ҆брѧ́щемсѧ. | тільки б нам і вдягненим не виявитися нагими. |
|
4
|
4
|
| И҆́бо сꙋ́щїи въ тѣ́лѣ се́мъ воздыха́емъ ѡ҆тѧгча́еми, поне́же не хо́щемъ совлещи́сѧ, но поѡблещи́сѧ, да поже́рто бꙋ́детъ ме́ртвенное живото́мъ. | Бо ми, знаходячись у цій хатині, зітхаємо під тягарем, бо не хочемо роздягнутися, але вдягнутися, щоб смертне поглинуте було життям. |
|
5
|
5
|
| Сотвори́вый же на́съ въ сїѐ и҆́стое бг҃ъ, и҆́же и҆ дадѐ на́мъ ѡ҆брꙋче́нїе дх҃а. | Hа це саме і створив нас Бог і дав нам запоруку Духа. |
|
6
|
6
|
| Дерза́юще оу҆̀бо всегда̀ и҆ вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ живꙋ́ще въ тѣ́лѣ ѿхо́димъ ѿ гдⷭ҇а: | Отже, ми завжди маємо сміливість: і, як знаємо, що, поки живемо в тілі, ми відсторонені від Господа, — |
|
7
|
7
|
| вѣ́рою бо хо́димъ, а҆ не видѣ́нїемъ: | бо ми ходимо вірою, а не видінням, — |
|
8
|
8
|
| дерза́емъ же и҆ благоволи́мъ па́че ѿитѝ ѿ тѣ́ла и҆ вни́ти ко гдⷭ҇ꙋ: | сміливість же маємо і бажаємо краще вийти з тіла і оселитися в Господа. |
|
9
|
9
|
| тѣ́мже и҆ тщи́мсѧ, а҆́ще входѧ́ще, а҆́ще ѿходѧ́ще, бл҃гоꙋго́дни є҆мꙋ̀ бы́ти: | І тому ревно стараємось, чи то входячи, чи виходячи, бути Йому угодними; |
|
10
|
10
|
| (Заⷱ҇ р҃о҃ѳ҃.) всѣ̑мъ бо ꙗ҆ви́тисѧ на́мъ подоба́етъ пред̾ сꙋди́щемъ хрⷭ҇то́вымъ, да прїи́метъ кі́йждо, ꙗ҆̀же съ тѣ́ломъ содѣ́ла, и҆лѝ бла̑га, и҆лѝ ѕла̑. | бо всім нам належить стати перед судом Христовим, щоб кожному одержати згідно з тим‚ що він робив, живучи в тілі, добре або лихе. |
|
11
|
11
|
| Вѣ́дꙋще оу҆̀бо стра́хъ гдⷭ҇ень, человѣ́ки оу҆вѣщава́емъ, бг҃ови же ꙗ҆вле́ни є҆смы̀: оу҆пова́емъ же, ꙗ҆́кѡ и҆ въ со́вѣстехъ ва́шихъ ꙗ҆вле́ни є҆смы̀. | Отже, знаючи страх Господній, ми наставляємо людей, Богові ж ми відкритi; маю надію, що відкриті і вашій совісті. |
|
12
|
12
|
| Не па́ки бо себѐ хва́лимъ пред̾ ва́ми, но винꙋ̀ дае́мъ ва́мъ похвале́нїю ѡ҆ на́съ, да и҆́мате къ хвалѧ́щымсѧ въ лицы̀, а҆ не въ се́рдцы. | Hе знову представляємо себе вам, але даємо вам привід хвалитись нами, щоб ви мали що сказати тим, котрі хваляться обличчям, а не серцем. |
|
13
|
13
|
| А҆́ще бо и҆зꙋми́хомсѧ, бг҃ови: а҆́ще ли цѣломꙋ́дрствꙋемъ, ва́мъ. | Якщо ми втрачаємо самовладання, то для Бога; коли ж скромні, то для вас. |
|
14
|
14
|
| И҆́бо любы̀ бж҃їѧ ѡ҆бдержи́тъ на́съ сꙋ́ждшихъ сїѐ: ꙗ҆́кѡ а҆́ще є҆ди́нъ за всѣ́хъ оу҆́мре, то̀ оу҆́бѡ всѝ оу҆мро́ша. | Бо любов Христова обіймає нас, що міркуємо так: якщо один помер за всіх, то всі померли. |
|
15
|
15
|
| (Заⷱ҇ р҃п҃.) Хрⷭ҇то́съ же за всѣ́хъ оу҆́мре, да живꙋ́щїи не ктомꙋ̀ себѣ̀ живꙋ́тъ, но оу҆ме́ршемꙋ за ни́хъ и҆ воскрⷭ҇шемꙋ. | А Христос помер за всіх, щоб ті‚ хто живе‚ вже не для себе жили, але для померлого за них і воскреслого. |
|
16
|
16
|
| Тѣ́мже и҆ мы̀ ѿнн҃ѣ ни є҆ди́нагѡ вѣ́мы по пло́ти: а҆́ще же и҆ разꙋмѣ́хомъ по пло́ти хрⷭ҇та̀, но нн҃ѣ ктомꙋ̀ не разꙋмѣ́емъ. | Тому ми віднині нікого не знаємо за плоттю; а коли й знали Христа за плоттю, то тепер уже не знаємо. |
|
17
|
17
|
| Тѣ́мже а҆́ще кто̀ во хрⷭ҇тѣ̀, нова̀ тва́рь: дрє́внѧѧ мимоидо́ша, сѐ бы́ша всѧ̑ нѡва̀: | Отже, хто в Христі, той нове створіння; давнє минуло, тепер усе нове. |
|
18
|
18
|
| всѧ́чєскаѧ же ѿ бг҃а, примири́вшагѡ на́съ себѣ̀ і҆и҃съ хрⷭ҇то́мъ и҆ да́вшагѡ на́мъ слꙋже́нїе примире́нїѧ: | Усе ж від Бога, Який Ісусом Христом примирив нас із Собою і дав нам служіння примирення, |
|
19
|
19
|
| занѐ бг҃ъ бѣ̀ во хрⷭ҇тѣ̀ мі́ръ примирѧ́ѧ себѣ̀, не вмѣнѧ́ѧ и҆̀мъ согрѣше́нїй и҆́хъ и҆ положи́въ въ на́съ сло́во примире́нїѧ. | бо в Христі Ісусі Бог примирив із Собою світ, не ставлячи в провину людям злочинів їхніх, і дав нам слово примирення. |
|
20
|
20
|
| По хрⷭ҇тѣ̀ оу҆̀бо мо́лимъ [посо́лствꙋемъ], ꙗ҆́кѡ бг҃ꙋ молѧ́щꙋ на́ми, мо́лимъ по хрⷭ҇тѣ̀: примири́тесѧ съ бг҃омъ. | Отже, ми — посланці від імені Христового і мовби сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом. |
|
21
|
21
|
| Не вѣ́дѣвшаго бо грѣха̀ по на́съ грѣ́хъ сотворѝ, да мы̀ бꙋ́демъ пра́вда бж҃їѧ ѡ҆ не́мъ. | Бо Того, Хто не знав гріха, Він зробив жертвою за гріх, щоб ми в Hьому стали праведними перед Богом. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.