Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ в҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Глава́ в҃	Глава 2

1	1
Сꙋди́хъ же въ себѣ̀ сїѐ, не па́ки ско́рбїю къ ва́мъ прїитѝ.	Отже, я вирішив сам у собі не приходити до вас знову у смутку.
2	2
А҆́ще бо а҆́зъ ско́рбь творю̀ ва́мъ, то̀ кто̀ є҆́сть веселѧ́ѧй мѧ̀, то́чїю прїе́млѧй ско́рбь ѿ менє̀;	Бо коли я засмучую вас, то хто звеселить мене, як не той, хто засмучений мною?
3	3
И҆ писа́хъ ва́мъ сїѐ и҆́стое, да не прише́дъ ско́рбь на ско́рбь прїимꙋ̀, ѡ҆ ни́хже подоба́ше мѝ ра́доватисѧ, надѣ́ѧсѧ на всѧ̑ вы̀, ꙗ҆́кѡ (Заⷱ҇ р҃о҃а҃.) моѧ̀ ра́дость всѣ́хъ ва́съ є҆́сть.	Те саме я і писав до вас, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, за яких мені належало радіти, бо за всіх вас певний, що моя радість є радість і для всіх вас.
4	4
Ѿ печа́ли бо мно́гїѧ и҆ тꙋгѝ се́рдца написа́хъ ва́мъ мно́гими слеза́ми, не ꙗ҆́кѡ да ѡ҆скорби́тесѧ, но любо́вь да позна́ете, ю҆́же и҆́мамъ и҆з̾ѻби́лнѡ къ ва́мъ.	Від великої скорботи і туги серця я писав вам з великими сльозами не для того, щоб засмутити вас, але щоб ви пізнали мою надмірну любов до вас.
5	5
А҆́ще ли кто̀ ѡ҆скорби́лъ (менѐ), не менѐ ѡ҆скорбѝ, но ѿ ча́сти, да не ѡ҆тѧгчꙋ̀, всѣ́хъ ва́съ.	Коли ж хто засмутив, то не мене засмутив, а почасти, — щоб не сказати багато, — і всіх вас.
6	6
Дово́лно (бо) таково́мꙋ запреще́нїе сїѐ, є҆́же ѿ мно́гихъ:	Для такого досить цього покарання від багатьох,
7	7
тѣ́мже сопроти́вное па́че вы̀ да да́рꙋете и҆ оу҆тѣ́шите, да не ка́кѡ мно́гою ско́рбїю поже́ртъ бꙋ́детъ таковы́й:	тож вам краще вже простити його і втішити, щоб його не поглинула надмірна печаль.
8	8
тѣ́мже молю̀ вы̀, оу҆тверди́те къ немꙋ̀ любо́вь.	І тому прошу вас: виявіть до нього любов.
9	9
На сїе́ бо и҆ писа́хъ, да разꙋмѣ́ю и҆скꙋ́сство ва́ше, а҆́ще во все́мъ послꙋшли́ви є҆стѐ.	Бо я для того і писав, щоб дізнатися на досвіді, чи в усьому ви слухняні.
10	10
Є҆мꙋ́же а҆́ще что̀ да́рꙋете, и҆ а҆́зъ: и҆́бо а҆́зъ а҆́ще что̀ дарова́хъ, є҆мꙋ́же дарова́хъ, ва́съ ра́ди, ѡ҆ лицы̀ і҆и҃съ хрⷭ҇то́вѣ,	А кого ви в чому прощаєте, того і я; бо і я, коли простив кого в чому, простив для вас від лиця Христового,
11	11
да не ѡ҆би́дими бꙋ́демъ ѿ сатаны̀: не не разꙋмѣва́емъ бо оу҆мышле́нїй є҆гѡ̀.	щоб не заподіяв шкоди нам сатана, бо нам відомі його наміри.
12	12
Прише́дъ же въ трѡа́дꙋ во бл҃говѣ́стїе хрⷭ҇то́во, и҆ две́ри ѿве́рзенѣ мѝ бы́вшей ѡ҆ гдⷭ҇ѣ,	Прийшовши до Троади благовістити про Христа, хоч Господь і відчинив мені двері,
13	13
не и҆мѣ́хъ поко́ѧ дꙋ́хꙋ моемꙋ̀, не ѡ҆брѣ́тшꙋ мѝ ті́та бра́та моегѡ̀: но ѿре́ксѧ и҆̀мъ [цѣлова́въ и҆̀хъ], и҆зыдо́хъ въ македо́нїю.	я не мав спокою духові моєму, бо не знайшов там брата мого Тита; але‚ попрощавшись із ними, я пішов до Македонії.
14	14
(Заⷱ҇ р҃о҃в҃.) Бг҃ꙋ же бл҃годаре́нїе, всегда̀ побѣди́тєли на́съ творѧ́щемꙋ ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ и҆ воню̀ ра́зꙋма є҆гѡ̀ ꙗ҆влѧ́ющꙋ на́ми во всѧ́цѣмъ мѣ́стѣ.	Але дяка Богові, Який завжди дає нам торжествувати у Христі і пахощі пізнання про Себе розповсюджує через нас у всякому місці.
15	15
Ꙗ҆́кѡ хрⷭ҇то́во бл҃гоꙋха́нїе є҆смы̀ бг҃ови въ спаса́емыхъ и҆ въ погиба́ющихъ.	Бо ми Христові пахощі Богові в тих, що спасаються‚ і в тих‚ що гинуть.
16	16
Ѡ҆́вѣмъ оу҆́бѡ во́нѧ сме́ртнаѧ въ сме́рть, ѡ҆́вѣмъ же во́нѧ живо́тнаѧ въ живо́тъ. И҆ къ си̑мъ кто̀ дово́ленъ;	Для одних запах смертоносний на смерть, а для інших запах животворчий на життя. І хто здатний до цього?
17	17
Нѣ́смы бо, ꙗ҆́коже мно́зи, нечи́стѡ проповѣ́дающїи сло́во бж҃їе, но ꙗ҆́кѡ ѿ чтⷭ҇оты̀, но ꙗ҆́кѡ ѿ бг҃а, пред̾ бг҃омъ, во хрⷭ҇тѣ̀ глаго́лемъ.	Бо ми не спотворюємо слова Божого, як багато хто, але проповідуємо щиро, як від Бога, перед Богом, у Христі.

← Глава́ а҃

Глава́ г҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт