Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ г҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Глава́ г҃	Глава 3

1	1
И҆ і҆ѡра́мъ сы́нъ а҆хаа́вовъ воцари́сѧ над̾ і҆и҃лемъ въ самарі́и, въ лѣ́то ѻ҆смоена́десѧть і҆ѡсафа́та царѧ̀ і҆ꙋ́дина, и҆ ца́рствова лѣ́тъ двана́десѧть,	Іорам, син Ахава, став царем над Ізраїлем у Самарії у вісімнадцятий рік Іосафата, царя Юдейського, і царював дванадцять років,
2	2
и҆ сотворѝ лꙋка́вое пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима: ѻ҆ба́че не ꙗ҆́коже ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀ и҆ не ꙗ҆́коже ма́ти є҆гѡ̀: и҆ разрꙋшѝ ка̑пища ваа́лѡва, ꙗ҆̀же сотворѝ ѻ҆те́цъ є҆гѡ̀:	і робив невгодне в очах Господніх, хоча не так, як батько його і мати його: він зняв статую Ваала, яку зробив батько його;
3	3
ѻ҆ба́че ко грѣхꙋ̀ і҆еровоа́ма сы́на нава́това, и҆́же введѐ во грѣ́хъ і҆и҃лѧ, прилѣпи́сѧ и҆ не ѿстꙋпѝ ѿ негѡ̀.	однак же гріхів Ієровоама, сина Наватового, що ввів у гріх Ізраїля, він тримався, не відступав від них.
4	4
И҆ мѡса̀ ца́рь мѡа́вль бѣ̀ нѡки́дъ и҆ даѧ́ше да́нь царю̀ і҆и҃левꙋ, сто̀ ты́сѧщъ а҆́гнцєвъ и҆ сто̀ ты́сѧщъ ѻ҆внѡ́въ съ рꙋна́ми.	Меса, цар Моавитський, був багатий на худобу і посилав цареві Ізраїльському по сто тисяч овець і по сто тисяч необстрижених баранів.
5	5
И҆ бы́сть по оу҆ме́ртвїи а҆хаа́вли и҆ ѿве́ржесѧ ца́рь мѡа́вль царѧ̀ і҆и҃лева.	Але коли помер Ахав, цар Моавитський відділився від царя Ізраїльського.
6	6
И҆ и҆зы́де ца́рь і҆ѡра́мъ во дни̑ ѡ҆́ны ѿ самарі́и и҆ соглѧ́да і҆и҃лѧ,	І виступив цар Іорам у той час із Самарії і зробив огляд всім ізраїльтянам;
7	7
и҆ и҆́де, и҆ посла̀ ко і҆ѡсафа́тꙋ царю̀ і҆ꙋ́динꙋ, глаго́лѧ: ца́рь мѡа́вль ѿве́ржесѧ менє̀: и҆́деши ли со мно́ю на бра́нь на мѡа́ва; И҆ речѐ: взы́дꙋ: си́це мнѣ̀, ꙗ҆́коже и҆ тебѣ̀: ꙗ҆́коже лю́дїе моѝ, лю́дїе твоѝ: ꙗ҆́коже ко́ни моѝ, ко́ни твоѝ.	і пішов і послав до Іосафата, царя Юдейського, сказати: цар Моавитський відділився від мене, чи підеш зі мною на війну проти Моава? Він сказав: піду; як ти, так і я, як твій народ, так і мій народ; як твої коні, так і мої коні.
8	8
И҆ речѐ: кі́имъ пꙋте́мъ взы́демъ; И҆ речѐ: пꙋте́мъ пꙋсты́ни є҆дѡ́мскїѧ.	І сказав: якою дорогою йти нам? Він сказав: дорогою пустелі Едомської.
9	9
И҆ и҆́де ца́рь і҆и҃левъ и҆ ца́рь і҆ꙋ́динъ и҆ ца́рь є҆дѡ́мль, и҆ и҆до́ша пꙋте́мъ се́дмь дні́й: и҆ не бѣ̀ полкꙋ̀ воды̀ и҆ скотѡ́мъ сꙋ́щымъ съ ни́ми.	І пішов цар Ізраїльський, і цар Юдейський, і цар Едомський, і йшли вони обходом сім днів, і не було води для війська і для худоби, що йшла за ними.
10	10
И҆ речѐ ѻ҆трокѡ́мъ свои̑мъ ца́рь і҆и҃левъ: Ѽ, ꙗ҆́кѡ созва̀ гдⷭ҇ь трѝ сїѧ̑ цари̑ и҆дꙋ́щыѧ преда́ти и҆̀хъ въ рꙋ́цѣ мѡа́вли.	І сказав цар Ізраїльський: ох! скликав Господь трьох царів цих, щоб віддати їх у руку Моава.
11	11
И҆ речѐ і҆ѡсафа́тъ къ немꙋ̀ ца́рь і҆ꙋ́динъ: є҆́сть ли здѣ̀ прⷪ҇ро́къ гдⷭ҇ень, и҆ вопро́симъ гдⷭ҇а и҆́мъ; и҆ ѿвѣща̀ є҆ди́нъ ѻ҆́трокъ царѧ̀ і҆и҃лева и҆ речѐ: здѣ̀ є҆́сть є҆лїссе́й сы́нъ сафа́товъ, и҆́же возлива́ше во́дꙋ на рꙋ́цѣ и҆лїинѣ̑.	І сказав Іосафат: чи немає тут пророка Господнього, щоб нам запитати Господа через нього? І відповів один із слуг царя Ізраїльського і сказав: тут Єлисей, син Сафатів, який подавав воду на руки Іллі.
12	12
И҆ речѐ і҆ѡсафа́тъ: є҆́сть съ ни́мъ гл҃ъ гдⷭ҇ень. И҆ сни́де къ немꙋ̀ ца́рь і҆и҃левъ и҆ і҆ѡсафа́тъ ца́рь і҆ꙋ́динъ и҆ ца́рь є҆дѡ́мль.	І сказав Іосафат: є в нього слово Господнє. І пішли до нього цар Ізраїльський, і Іосафат, і цар Едомський.
13	13
И҆ речѐ є҆лїссе́й ко царю̀ і҆и҃левꙋ: что̀ мнѣ̀ и҆ тебѣ̀; и҆дѝ ко проро́кѡмъ ѻ҆тца̀ твоегѡ̀ и҆ ко проро́кѡмъ ма́тере твоеѧ̀. И҆ речѐ є҆мꙋ̀ ца́рь і҆и҃левъ: є҆да̀ созва̀ гдⷭ҇ь трѝ цари̑, є҆́же преда́ти ѧ҆̀ въ рꙋ́цѣ мѡа̑вли;	І сказав Єлисей цареві Ізраїльському: що мені і тобі? піди до пророків батька твого і до пророків матері твоєї. І сказав йому цар Ізраїльський: ні, бо Господь скликав сюди трьох царів цих, щоб віддати їх у руки Моава.
14	14
И҆ речѐ є҆лїссе́й: жи́въ гдⷭ҇ь си́лъ є҆мꙋ́же предстою̀ пред̾ ни́мъ, ꙗ҆́кѡ а҆́ще бы́хъ не лицѐ і҆ѡсафа́та царѧ̀ і҆ꙋ́дина а҆́зъ прїѧ́лъ, то̀ воззрѣ́лъ ли бы́хъ на тѧ̀, и҆ ви́дѣлъ ли бы́хъ тѧ̀;	І сказав Єлисей: живий Господь Саваоф, перед Яким я стою! Якби я не шанував Іосафата, царя Юдейського, то не глянув би на тебе і не бачив би тебе;
15	15
и҆ нн҃ѣ приведи́ ми пѣвца̀. И҆ бы́сть є҆гда̀ воспѣва́ше пѣве́цъ, и҆ бы́сть на не́мъ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ,	тепер покличте мені гусляра. І коли гусляр грав на гуслях, тоді рука Господня торкнулася Єлисея,
16	16
и҆ речѐ: та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: сотвори́те пото́къ се́й рва́ми рва́ми,	і він сказав: так говорить Господь: робіть на цій долині рови за ровами,
17	17
ꙗ҆́кѡ та́кѡ гл҃етъ гдⷭ҇ь: не оу҆́зрите дꙋ́ха, и҆ нижѐ оу҆ви́дите дождѧ̀: и҆ пото́къ се́й напо́лнитсѧ воды̀, и҆ пїе́те вы̀ и҆ стѧжа̑нїѧ ва̑ша и҆ ско́ти ва́ши:	бо так говорить Господь: не побачите вітру і не побачите дощу, а долина ця наповниться водою, яку будете пити ви і дрібна і велика худоба ваша;
18	18
и҆ ле́гко сїѐ пред̾ ѻ҆чи́ма гдⷭ҇нима, и҆ преда́мъ мѡа́ва въ рꙋ́ки ва́шѧ,	але цього мало перед очима Господа; Він і Моава віддасть у руки ваші,
19	19
и҆ порази́те всѧ́къ гра́дъ тве́рдъ, и҆ всѧ́ко дре́во бла́го низложитѐ, и҆ всѧ́къ и҆сто́чникъ воды̀ заградитѐ, и҆ всѧ́кꙋ ча́сть бла́гꙋ разбїетѐ ка́менїемъ.	і ви уразите всі міста укріплені і всі міста головні, і всі кращі дерева зрубаєте, і всі джерела водні загатите, і всі кращі ділянки польові зіпсуєте камінням.
20	20
И҆ бы́сть заꙋ́тра восходѧ́щей же́ртвѣ, и҆ сѐ, во́ды и҆дѧ́хꙋ пꙋте́мъ є҆дѡ́мскимъ, и҆ и҆спо́лнисѧ воды̀ землѧ̀.	Зранку, коли підносять хлібне приношення, раптом полилася вода по дорозі від Едома, і наповнилася земля водою.
21	21
И҆ всѝ мѡави́тѧне оу҆слы́шаша, ꙗ҆́кѡ взыдо́ша три́десѧти царѧ̑ бра́тисѧ съ ни́ми. И҆ возопи́ша ѿвсю́дꙋ препоѧ́саннїи ѻ҆рꙋ́жїемъ и҆ рѣ́ша: ѻ҆́хъ: и҆ ста́ша оу҆ предѣ́ла.	Коли моавитяни почули, що йдуть царі воювати з ними, тоді зібрані були всі, починаючи від тих, хто носить пояс, і старші, і стали на кордоні.
22	22
И҆ оу҆ра́ниша заꙋ́тра, и҆ со́лнце возсїѧ̀ на во́ды: и҆ ви́дѣ мѡа́въ сопроти́въ во́ды чє́рмны ꙗ҆́кѡ кро́вь,	Зранку встали вони рано, і коли сонце засяяло над водою, моавитянам здаля здалася ця вода червоною, як кров.
23	23
и҆ речѐ: кро́вь сїѧ̀ є҆́сть ѿ ѻ҆рꙋ́жїѧ: и҆ би́шасѧ ца́рїе, и҆ оу҆бѝ мꙋ́жъ и҆́скреннѧгѡ своего̀: и҆ нн҃ѣ (грѧдѝ) на коры̑сти, мѡа́ве.	І сказали вони: це кров; побилися царі між собою і знищили один одного; тепер на здобич, Моав!
24	24
И҆ внидо́ша въ по́лкъ і҆и҃левъ, і҆и҃лтѧне же воста́ша. и҆ и҆зби́ша мѡа́влѧнъ: и҆ побѣго́ша ѿ лица̀ и҆́хъ: и҆ внидо́ша входѧ́ще и҆ бїю́ще мѡа́ва,	І прийшли вони до стану ізраїльського. І встали ізраїльтяни і почали бити моавитян, і ті побігли від них, а вони продовжували йти на них і бити моавитян.
25	25
и҆ гра́ды разби́ша, и҆ всѧ́кꙋ ча́сть бла́гꙋ наверго́ша мꙋ́жїе ка́менїемъ, и҆ напо́лниша ю҆̀, и҆ всѧ́къ и҆сто́чникъ загради́ша, и҆ всѧ́ко дре́во бла́го и҆зсѣко́ша, доне́лѣже ѡ҆ста́виша ка́менїе стѣ́нъ разбїе́но: и҆ ѡ҆бстꙋпи́ша пра́щницы и҆ разби́ша є҆го̀.	І міста зруйнували, і на кожну кращу ділянку в полі кинули кожен по каменю і закидали його; і всі протоки вод загатили й усі дерева кращі зрубали, так що залишалися тільки камені в Кир-Харешеті. І обступили його пращники і зруйнували його.
26	26
И҆ ви́дѣ ца́рь мѡа́вль, ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́сѧ над̾ ни́мъ бра́нь, и҆ взѧ̀ съ собо́ю се́дмь сѡ́тъ мꙋже́й со ѡ҆бнаже́ннымъ ѻ҆рꙋ́жїемъ, є҆́же просѣщи́сѧ ко царю̀ є҆дѡ́мскꙋ: и҆ не возмого́ша.	І побачив цар Моавитський, що битва долає його, і взяв із собою сімсот чоловік, які володіють мечем, щоб пробитися до царя Едомського; але не могли.
27	27
И҆ поѧ́тъ сы́на своего̀ пе́рвенца, є҆го́же воцарѝ вмѣ́стѡ себє̀, и҆ вознесѐ є҆го̀ во всесожже́нїе на стѣнѣ̀: и҆ бы́сть раска́ѧнїе вели́кое во і҆и҃ли: и҆ ѿстꙋпи́ша ѿ негѡ̀ и҆ возврати́шасѧ въ зе́млю свою̀.	І взяв він сина свого первістка, якому належало царювати замість нього, і підніс його у всепалення на стіні. Це спричинило велике обурення серед ізраїльтян, і вони відступили від нього і повернулися у свою землю.

← Глава́ в҃

Глава́ д҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт