Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ ѳ҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Глава́ ѳ҃	Глава 9

1	1
є҆лїссе́й прⷪ҇ро́къ призва̀ є҆ди́наго ѿ сынѡ́въ проро́чихъ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: препоѧ́ши чре́сла своѧ̑, и҆ возмѝ сосꙋ́дъ є҆ле́а сегѡ̀ въ рꙋ́кꙋ твою̀, и҆ и҆дѝ въ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй:	Єлисей пророк покликав одного із синів пророчих і сказав йому: опережи стегна твої, і візьми цю посудину з єлеєм у руку твою, і піди в Рамоф галаадський.
2	2
и҆ вни́деши та́мѡ, и҆ оу҆́зриши та́мѡ і҆иꙋ́а сы́на і҆ѡсафа́та сы́на намессі́ева, и҆ вни́деши, и҆ и҆зведе́ши є҆го̀ ѿ среды̀ бра́тїи є҆гѡ̀, и҆ введе́ши є҆го̀ во внꙋ́треннюю клѣ́ть:	Прийшовши туди, знайди там Іиуя, сина Іосафата, сина Намессієвого, і підійди, і повели йому виступити із середовища братів своїх, і введи його у внутрішню кімнату;
3	3
и҆ во́змеши сосꙋ́дъ є҆ле́а, и҆ возлїе́ши на главꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ рцы̀: си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь: пома́захъ тѧ̀ въ царѧ̀ над̾ і҆и҃лемъ: и҆ ѿве́рзеши двє́ри, и҆ да бѣжи́ши, и҆ да не пребꙋ́деши та́мѡ.	і візьми посудину з єлеєм, і вилий на голову його, і скажи: «так говорить Господь: помазую тебе на царя над Ізраїлем». Потім відчини двері, і біжи, і не чекай.
4	4
И҆ и҆́де ѻ҆́трочищь проро́къ въ рамѡ́ѳъ галаа́дскїй:	І пішов отрок, слуга пророка, у Рамоф галаадський,
5	5
и҆ вни́де, и҆ сѐ, кнѧ̑зи си́лы сѣдѧ́хꙋ, и҆ речѐ: сло́во мѝ є҆́сть къ тебѣ̀, ѽ, кнѧ́же. И҆ речѐ і҆иꙋ́й: къ комꙋ̀ ѿ всѣ́хъ на́съ; И҆ речѐ: къ тебѣ̀, кнѧ́же.	і прийшов, і ось сидять воєначальники. І сказав: у мене слово до тебе, воєначальнику. І сказав Іиуй: до кого з усіх нас? І сказав він: до тебе, воєначальнику.
6	6
И҆ воста̀ и҆ вни́де въ до́мъ: и҆ возлїѧ̀ є҆ле́й на главꙋ̀ є҆гѡ̀ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь бг҃ъ і҆и҃левъ: пома́захъ тѧ̀ въ царѧ̀ над̾ людьмѝ гдⷭ҇ними, над̾ і҆и҃лемъ.	І встав він, і ввійшов у дім. І отрок вилив єлей на голову його, і сказав йому: так говорить Господь Бог Ізраїлів: «помазую тебе на царя над народом Господнім, над Ізраїлем,
7	7
и҆ да потреби́ши до́мъ а҆хаа́ва господи́на твоегѡ̀ ѿ лица̀ моегѡ̀, и҆ ѿмсти́ши кро́вь рабѡ́въ мои́хъ проро́кѡвъ и҆ кро́вь всѣ́хъ рабѡ́въ гдⷭ҇нихъ ѿ рꙋкѝ і҆езаве́лины.	і ти знищиш дім Ахава, господаря твого, щоб Мені помститися за кров рабів Моїх пророків і за кров усіх рабів Господніх, які впали від руки Ієзавелі;
8	8
и҆ ѿ рꙋкѝ всегѡ̀ до́мꙋ а҆хаа́влѧ, и҆ потреби́ши ѿ до́мꙋ а҆хаа́влѧ моча́щагосѧ къ стѣнѣ̀, и҆ содержа́щагосѧ, и҆ ѡ҆ста́вльшагосѧ во і҆и҃ли:	і загине весь дім Ахава, і знищу в Ахава, хто мочиться до стіни, й ув’язненого і хто залишився в Ізраїлі,
9	9
и҆ преда́мъ до́мъ а҆хаа́вль, ꙗ҆́коже до́мъ і҆еровоа́ма сы́на нава́това и҆ ꙗ҆́коже до́мъ ваа́сы сы́на а҆хі́ина:	і зроблю дім Ахава, як дім Ієровоама, сина Наватового, і як дім Вааси, сина Ахиїного;
10	10
и҆ і҆езаве́ль снѣдѧ́тъ псѝ въ ча́сти і҆езрае́лѧ, и҆ не бꙋ́детъ погреба́ющагѡ ю҆̀. И҆ ѿве́рзе двє́ри и҆ оу҆бѣжа̀.	Ієзавель же з’їдять пси на полі Ізреельському, і ніхто не поховає її». І відчинив двері, і втік.
11	11
І҆иꙋ́й же и҆зы́де ко ѻ҆трокѡ́мъ господи́на своегѡ̀. И҆ рѣ́ша є҆мꙋ̀: ми́ръ ли; что̀ ꙗ҆́кѡ вни́де неи́стовый се́й къ тебѣ̀; И҆ речѐ и҆̀мъ: вы̀ вѣ́сте мꙋ́жа и҆ сꙋесло́вїе є҆гѡ̀.	І вийшов Іиуй до слуг господаря свого, і сказали йому: чи з миром? Навіщо приходив цей несамовитий до тебе? І сказав їм: ви знаєте цю людину і що він говорить.
12	12
И҆ рѣ́ша: не пра́вда, (а҆́ще не возвѣсти́ши;) возвѣстѝ оу҆̀бо на́мъ. И҆ речѐ і҆иꙋ́й къ ни̑мъ: та́кѡ и҆ та́кѡ речѐ ко мнѣ̀, глаго́лѧ: си́це гл҃етъ гдⷭ҇ь: пома́захъ тѧ̀ въ царѧ̀ над̾ і҆и҃лемъ.	І сказали: неправда, скажи нам. І сказав він: те і те він сказав мені, говорячи: «так говорить Господь: помазую тебе на царя над Ізраїлем».
13	13
И҆ слы́шавше теко́ша спѣ́шнѡ, и҆ взѧ̀ кі́йждо ри̑зы своѧ̑, и҆ положи́ша под̾ ни́мъ, поне́же на є҆ди́нѣмъ ѿ степе́нїй сѣдѧ́ше, и҆ вострꙋби́ша въ ро́гъ и҆ рѣ́ша: воцари́сѧ і҆иꙋ́й.	І поспішили вони, і взяли кожен одяг свій, і підстелили йому на самих сходинках, і засурмили трубою, і сказали: царем став Іиуй!
14	14
И҆ возврати́сѧ і҆иꙋ́й сы́нъ і҆ѡсафа́та сы́на намессі́ева ко і҆ѡра́мꙋ. І҆ора́мъ же са́мъ стрежа́ше въ рамѡ́ѳѣ галаа́дстѣмъ и҆ ве́сь і҆и҃ль ѿ лица̀ а҆заи́ла царѧ̀ сѷрі́йска.	І повстав Іиуй, син Іосафата, сина Намессієвого, проти Іорама; Іорам же знаходився з усіма ізраїльтянами в Рамофі галаадському на сторожі проти Азаїла, царя Сирійського.
15	15
И҆ возврати́сѧ і҆ѡра́мъ ца́рь цѣли́тисѧ во і҆езрае́ли ѿ ꙗ҆́звъ, и҆́миже оу҆ѧзви́ша є҆го̀ сѵ́рѧне, є҆гда̀ бра́шесѧ со а҆заи́ломъ царе́мъ сѷрі́йскимъ. И҆ речѐ і҆иꙋ́й: а҆́ще є҆́сть дꙋша̀ ва́ша со мно́ю, да не и҆зы́детъ и҆з̾ гра́да бѣгле́цъ, и҆тѝ и҆ возвѣсти́ти во і҆езрае́ли.	Втім, сам цар Іорам повернувся, щоб лікуватися в Ізреелі від ран, які заподіяли йому сиріяни, коли він воював з Азаїлом, царем Сирійським. І сказав Іиуй: якщо ви згодні [зі мною], то нехай ніхто не виходить з міста, щоб іти подати звістку в Ізреелі.
16	16
И҆ всѣ́де на конѧ̀, и҆ по́йде і҆иꙋ́й, и҆ сни́де во і҆езрае́ль, ꙗ҆́кѡ і҆ѡра́мъ ца́рь і҆и҃левъ цѣлѧ́шесѧ во і҆езрае́ли ѿ стрѣлѧ́нїй, и҆́миже оу҆стрѣли́ша є҆го̀ а҆рамі́ны въ рамѡ́ѳѣ на бра́ни со а҆заи́ломъ царе́мъ сѵ́рскимъ, ꙗ҆́кѡ то́й бѣ̀ си́ленъ и҆ мꙋ́жъ си́лы, и҆ лежа́ше та́мѡ. И҆ ѻ҆хозі́а ца́рь і҆ꙋ́динъ прїи́де ви́дѣти і҆ѡра́ма.	І сів Іиуй на коня, і поїхав у Ізреель, де лежав Іорам [цар Ізраїльський, для лікування ран, які заподіяли йому сиріяни в Рамофі, коли він воював з Азаїлом, царем Сирійським, сильним і могутнім], і куди Охозія, цар Юдейський, прийшов відвідати Іорама.
17	17
И҆ стра́жъ взы́де на сто́лпъ во і҆езрае́ли, и҆ ви́дѣ пра́хъ і҆иꙋ́евъ, є҆гда̀ и҆тѝ є҆мꙋ̀ и҆ речѐ: пра́хъ а҆́зъ ви́жꙋ. И҆ речѐ і҆ѡра́мъ: всадѝ мꙋ́жа на ко́нь и҆ послѝ проти́вꙋ и҆̀мъ, и҆ да рече́тъ: ми́ръ ли;	На вежі в Ізреелі стояв сторож, і побачив він полчище Іиуєве, коли воно йшло, і сказав: полчище бачу я. І сказав Іорам: візьми вершника, і пошли назустріч їм, і нехай скаже: чи з миром?
18	18
И҆ и҆́де вса́дникъ ко́нный на срѣ́тенїе є҆мꙋ̀ и҆ речѐ: та́кѡ глаго́летъ ца́рь: ми́ръ ли; И҆ речѐ і҆иꙋ́й: что̀ тебѣ̀ и҆ ми́рꙋ; ѡ҆брати́сѧ вслѣ́дъ менє̀. И҆ возвѣстѝ стра́жъ, глаго́лѧ: прїи́де по́сланный до ни́хъ и҆ не возврати́сѧ.	І виїхав вершник на коні назустріч йому, і сказав: так говорить цар: чи з миром? І сказав Іиуй: що тобі до миру? Їдь за мною. І доніс сторож, і сказав: доїхав до них, але не повертається.
19	19
И҆ посла̀ вса́дника ко́ннаго втора́го, и҆ прїи́де къ немꙋ̀ и҆ речѐ: та́кѡ речѐ ца́рь: ми́ръ ли; И҆ речѐ і҆иꙋ́й: что̀ тебѣ̀ и҆ ми́рꙋ; возврати́сѧ вслѣ́дъ менє̀.	І послали іншого вершника, і він приїхав до них, і сказав: так говорить цар: чи з миром? І сказав Іиуй: що тобі до миру? Їдь за мною.
20	20
И҆ возвѣстѝ стра́жъ, глаго́лѧ: прїи́де до ни́хъ и҆ не возврати́сѧ: и҆ во́ждь ведѧ́ше і҆иꙋ́а сы́на намессі́ина, ꙗ҆́кѡ въ премѣ́нѣ бы́сть.	І доніс сторож, сказавши: доїхав до них, і не повертається, а хода, начебто Іиуя, сина Намессієвого, тому що він іде стрімко.
21	21
И҆ речѐ і҆ѡра́мъ: впрѧзи́те. И҆ впрѧго́ша колесни́цꙋ: и҆ и҆зы́де і҆ѡра́мъ ца́рь і҆и҃левъ и҆ ѻ҆хозі́а ца́рь і҆ꙋ́динъ, кі́йждо на колесни́цѣ свое́й, и҆ и҆зыдо́ста на срѣ́тенїе і҆иꙋ́а, и҆ ѡ҆брѣто́ста є҆го̀ и҆ ча́сти навꙋѳе́а і҆езраилі́тина.	І сказав Іорам: запрягай. І запрягли колісницю його. І виступив Іорам, цар Ізраїльський, і Охозія, цар Юдейський, кожен на колісниці своїй. І виступили назустріч Іиую, і зустрілися з ним на полі Навуфея ізреелитянина.
22	22
И҆ бы́сть ꙗ҆́кѡ оу҆ви́дѣ і҆ѡра́мъ і҆иꙋ́а, и҆ речѐ ми́ръ ли, і҆иꙋ́е; И҆ речѐ і҆иꙋ́й что̀ тебѣ̀ и҆ ми́рꙋ; є҆щѐ блꙋды̀ і҆езаве́ли ма́тери твоеѧ̀, и҆ ча́рове є҆ѧ̀ мнѡ́гїѧ.	І коли побачив Іорам Іиуя, то сказав: чи з миром Іиуй? І сказав він: який мир при любодійстві Ієзавелі, матері твоєї, і при багатьох волхвуваннях її?
23	23
И҆ ѡ҆братѝ і҆ѡра́мъ рꙋ́ки своѧ̑ и҆ бѣжа̀, и҆ речѐ ко ѻ҆хозі́и: ле́сть, ѻ҆хозі́е.	І повернув Іорам руки свої, і побіг, і сказав Охозії: зрада, Охозіє!
24	24
И҆ налѧчѐ і҆иꙋ́й рꙋко́ю свое́ю лꙋ́къ и҆ оу҆стрѣлѝ і҆ѡра́ма посредѣ̀ плєщꙋ̀ є҆гѡ̀, и҆ и҆зы́де стрѣла̀ сквозѣ̀ се́рдце є҆гѡ̀: и҆ преклони́сѧ на кѡлѣ́на своѧ̑.	А Іиуй натягнув лук рукою своєю, і вразив Іорама між плечима його, і пройшла стріла через серце його, й упав він на колісниці своїй.
25	25
И҆ речѐ і҆иꙋ́й къ вадека́рꙋ трїста́тꙋ своемꙋ̀: возмѝ и҆ ве́рзи є҆го̀ на ча́сти села̀ навꙋѳе́а і҆езраилі́тина, ꙗ҆́кѡ по́мню, а҆́зъ и҆ ты̀ всѣ́дшїи на колєсни́цы и҆до́хомъ вслѣ́дъ а҆хаа́ва ѻ҆тца̀ є҆гѡ̀, и҆ гдⷭ҇ь речѐ ѡ҆ не́мъ прро́чество сїѐ, гл҃ѧ:	І сказав Іиуй Бидекару, сановникові своєму: візьми, кинь його на ділянку поля Навуфея ізреелитянина, бо згадай, як ми з тобою їхали удвох позаду Ахава, батька його, і як Господь прорік на нього таке пророцтво:
26	26
не ви́дѣхъ ли кро́ве навꙋѳе́евы и҆ кро́ве сынѡ́въ є҆гѡ̀ вчера̀, речѐ гдⷭ҇ь; и҆ возда́мъ є҆мꙋ̀ на ча́сти се́й, речѐ гдⷭ҇ь: и҆ нн҃ѣ оу҆̀бо взе́мъ пове́рзи є҆го̀ на ча́сти се́й по гл҃ꙋ гдⷭ҇ню.	істинно, кров Навуфея і кров синів його бачив Я вчора, говорить Господь, і помщуся тобі на цьому полі. Отже, візьми, кинь його на полі, за словом Господнім.
27	27
И҆ ѻ҆хозі́а ца́рь і҆ꙋ́динъ ви́дѣ, и҆ побѣжѐ пꙋте́мъ веѳга́нъ и҆ гна̀ по не́мъ і҆иꙋ́й и҆ речѐ: и҆ сегѡ̀ (не и҆́мамъ ѡ҆ста́вити). И҆ поразѝ є҆го̀ на колесни́цѣ є҆гда̀ и҆дѧ́ше въ га́й, и҆́же є҆́сть і҆евлаа́мъ и҆ оу҆бѣжа̀ въ магеддѡ́нъ, и҆ оу҆́мре та́мѡ.	Охозія, цар Юдейський, побачивши це, побіг по дорозі до дому, що в саду. І погнався за ним Іиуй, і сказав: і його бийте на колісниці. Це було на висоті Гур, що при Івлеамі. І побіг він у Мегиддон, і помер там.
28	28
И҆ возложи́ша є҆го̀ ѻ҆́троцы є҆гѡ̀ на колесни́цꙋ и҆ везо́ша є҆го̀ во і҆ерⷭ҇ли́мъ, и҆ погребо́ша є҆го̀ во гро́бѣ є҆гѡ̀ во гра́дѣ даві́довѣ.	І відвезли його раби його в Єрусалим, і поховали його в гробниці його, з батьками його, у місті Давидовому.
29	29
И҆ въ первоена́десѧть лѣ́то і҆ѡра́ма царѧ̀ і҆и҃лева воцари́сѧ ѻ҆хозі́а над̾ і҆ꙋ́дою.	В одинадцятий рік Іорама, сина Ахавового, став царем Охозія в Юдеї.
30	30
И҆ прїи́де і҆иꙋ́й во і҆езрае́ль (гра́дъ). І҆езаве́ль же оу҆слы́ша, и҆ нама́за лицѐ своѐ и҆ оу҆красѝ главꙋ̀ свою̀, и҆ прини́че ѻ҆кно́мъ.	І прибув Іиуй у Ізреель. Ієзавель же, одержавши звістку, нарум’янила обличчя своє і прикрасила голову свою, і дивилася у вікно.
31	31
И҆ і҆иꙋ́й вхожда́ше во гра́дъ и҆ речѐ: ми́ръ ли замврі́ю, оу҆бі́йцѣ господи́на своегѡ̀;	Коли Іиуй ввійшов у ворота, вона сказала: чи мир Замврію, убивці володаря свого?
32	32
И҆ воззрѣ̀ лице́мъ свои́мъ на ѻ҆кно̀ и҆ ви́дѣ ю҆̀ и҆ речѐ: кто̀ ты̀ є҆сѝ; сни́ди ко мнѣ̀. И҆ преклони́стасѧ къ немꙋ̀ два̀ скѡпца̀.	І підняв він лице своє до вікна і сказав: хто зі мною, хто? І виглянули до нього два, три євнухи.
33	33
И҆ речѐ і҆иꙋ́й: све́рзита ю҆̀. И҆ сверго́ста ю҆̀, и҆ ѡ҆кропи́шасѧ кро́вїю є҆ѧ̀ стѣ́ны и҆ ко́ни, и҆ попра́ша ю҆̀.	І сказав він: викиньте її. І викинули її. І бризнула кров її на стіну і на коней, і розтоптали її.
34	34
И҆ вни́де і҆иꙋ́й, и҆ ꙗ҆дѐ и҆ пѝ, и҆ речѐ: ѡ҆смотри́те нн҃ѣ проклѧ́тꙋю сїю̀, и҆ погреби́те ю҆̀, ꙗ҆́кѡ дще́рь царе́ва є҆́сть.	І прийшов Іиуй, і їв, і пив, і сказав: знайдіть цю прокляту і поховайте її, оскільки царська дочка вона.
35	35
И҆ и҆до́ша погребстѝ ю҆̀, и҆ не ѡ҆брѣто́ша ѿ неѧ̀ ничто̀ и҆́но, то́кмѡ ло́бъ и҆ но́ги и҆ дла̑ни рꙋ́къ.	І пішли ховати її, і не знайшли від неї нічого, крім черепа, і ніг, і кісток рук.
36	36
И҆ возврати́шасѧ и҆ возвѣсти́ша є҆мꙋ̀. И҆ речѐ: сло́во гдⷭ҇не, є҆́же гл҃а рꙋко́ю раба̀ своегѡ̀ и҆лїѝ ѳесві́тѧнина, гл҃ѧ: въ ча́сти і҆езрае́лѧ снѣдѧ́тъ псѝ пло́ть і҆езаве́линꙋ:	І повернулися, і донесли йому. І сказав він: таке було слово Господа, яке Він прорік через раба Свого Іллю фесвитянина, сказавши: на полі ізреельському з’їдять пси тіло Ієзавелі,
37	37
и҆ бꙋ́детъ трꙋ́пъ і҆езаве́линъ а҆́ки гно́й на лицы̀ села̀ въ ча́сти і҆езрае́лѧ, ꙗ҆́кѡ не рещѝ и҆̀мъ: сїѧ̀ є҆́сть і҆езаве́ль.	і буде труп Ієзавелі на ділянці ізреельській, як гній на полі, так що ніхто не скаже: це Ієзавель.

← Глава́ и҃

Глава́ і҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт