Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ і҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Глава́ і҃	Глава 10

1	1
Въ лѣ́то тре́тїе кѵ́ра царѧ̀ пе́рсскагѡ, сло́во ѿкры́сѧ данїи́лꙋ, є҆мꙋ́же прозва́сѧ и҆́мѧ валтаса́ръ: и҆́стинно же сло́во и҆ си́ла вели́ка и҆ ра́зꙋмъ даде́сѧ є҆мꙋ̀ въ видѣ́нїи.	У третій рік Кира, царя Перського, було одкровення Даниїлові, який називався ім’ям Валтасара; й істинне було це одкровення і великої сили. Він зрозумів це одкровення і зрозумів це видіння.
2	2
Въ ты̑ѧ дни̑ а҆́зъ данїи́лъ бѣ́хъ рыда́ѧ трѝ седми̑цы дні́й:	У ці дні я, Даниїл, був у смутку три седмиці днів.
3	3
хлѣ́ба вожделѣ́ннагѡ не ꙗ҆до́хъ, и҆ мѧ́со и҆ вїно̀ не вни́де во оу҆ста̀ моѧ̑, и҆ ма́стїю не пома́захсѧ до и҆сполненїѧ трїе́хъ седми́цъ дні́й.	Смачного хліба я не їв; м’ясо і вино не входили у вуста мої, і мастями я не намащував себе до виконання трьох седмиць днів.
4	4
Въ де́нь два́десѧть четве́ртый пе́рвагѡ мцⷭ҇а а҆́зъ бѣ́хъ бли́з̾ рѣкѝ вели́кїѧ, ꙗ҆́же є҆́сть ті́гръ є҆ддеке́ль,	А в двадцять четвертий день першого місяця був я на березі великої ріки Тигру,
5	5
и҆ воздвиго́хъ ѻ҆́чи моѝ и҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, мꙋ́жъ є҆ди́нъ ѡ҆блече́нъ въ ри́зꙋ льнѧ́нꙋ, и҆ чрє́сла є҆гѡ̀ препоѧ̑сана зла́томъ свѣ́тлымъ:	і звів очі мої, і побачив: ось один муж, одягнений у лляний одяг, і стегна його оперезані золотом з Уфаза.
6	6
тѣ́ло же є҆гѡ̀ а҆́ки ѳарсі́съ, лице́ же є҆гѡ̀ а҆́ки зрѣ́нїе мо́лнїи, ѻ҆́чи же є҆гѡ̀ а҆́ки свѣщы̀ ѻ҆́гнєны, и҆ мы̑шцы є҆гѡ̀ и҆ го́лєни а҆́ки зра́къ мѣ́ди блеща́щїѧсѧ, гла́съ же слове́съ є҆гѡ̀ а҆́ки гла́съ наро́да.	Тіло його — як топаз, лице його — як вигляд блискавки; очі його — як запалені світильники, руки його і ноги його на вигляд — як блискуча мідь, і глас мови його — як голос багатьох людей.
7	7
И҆ ви́дѣхъ а҆́зъ данїи́лъ є҆ди́нъ ꙗ҆вле́нїе, а҆ мꙋ́жїе, и҆̀же со мно́ю, не ви́дѣша ꙗ҆вле́нїѧ, но оу҆́жасъ вели́кїй нападѐ на ни́хъ, и҆ ѿбѣ́гнꙋша во стра́сѣ.	І тільки один я, Даниїл, бачив це видіння, а люди, які були зі мною, не бачили цього видіння; але сильний страх напав на них і вони втекли, щоб сховатися.
8	8
А҆́зъ же ѡ҆ста́хъ є҆ди́нъ и҆ ви́дѣхъ ꙗ҆вле́нїе вели́кое сїѐ, и҆ не ѡ҆ста̀ во мнѣ̀ крѣ́пость, и҆ сла́ва моѧ̀ ѡ҆брати́сѧ въ разсы́панїе, и҆ не оу҆держа́хъ крѣ́пости.	І залишився я один і дивився на це велике видіння, але у мені не залишилося сили, і вигляд лиця мого надзвичайно змінився, не стало в мені бадьорости.
9	9
И҆ слы́шахъ гла́съ слове́съ є҆гѡ̀. И҆ внегда̀ слы́шахъ, бѣ́хъ сокрꙋше́нъ, лице́ же моѐ на землѝ:	І почув я голос слів його; і як тільки почув голос слів його, у заціпенінні упав я на лице моє і лежав лицем на землі.
10	10
и҆ сѐ, рꙋка̀ прикаса́ющисѧ мнѣ̀, и҆ возста́ви мѧ̀ на кѡлѣ́на моѧ̑ и҆ на дла̑ни рꙋ́къ мои́хъ.	Але ось, торкнулася мене рука і поставила мене на коліна мої і на долоні рук моїх.
11	11
И҆ речѐ ко мнѣ̀: данїи́ле, мꙋ́жꙋ жела́нїй, разꙋмѣ́й во словесѣ́хъ си́хъ, ꙗ҆̀же а҆́зъ глаго́лю къ тебѣ̀, и҆ станѝ на стоѧ́нїи свое́мъ, ꙗ҆́кѡ нн҃ѣ по́сланъ є҆́смь къ тебѣ̀. И҆ є҆гда̀ возглаго́ла сло́во сїѐ ко мнѣ̀, воста́хъ тре́петенъ.	І сказав він мені: «Даниїле, муже бажань! вникни у слова, які я скажу тобі, і стань прямо на ноги твої; бо до тебе я посланий нині». Коли він сказав мені ці слова, я встав з трепетом.
12	12
И҆ речѐ ко мнѣ̀: не бо́йсѧ, данїи́ле, ꙗ҆́кѡ ѿ пе́рвагѡ днѐ, въ ѻ҆́ньже по́далъ є҆сѝ се́рдце твоѐ, є҆́же разꙋмѣ́ти и҆ трꙋди́тисѧ пред̾ гдⷭ҇емъ бг҃омъ твои́мъ, оу҆слы̑шана бы́ша словеса̀ твоѧ̑, а҆́зъ же прїидо́хъ во словесѣ́хъ твои́хъ:	Але він сказав мені: «не бійся, Даниїле; з першого дня, як ти приготував серце твоє, щоб досягти розуміння і смирити себе перед Богом твоїм, слова твої почуті, і я прийшов би за словами твоїми.
13	13
кнѧ́зь же ца́рства пе́рсскагѡ стоѧ́ше проти́вꙋ мнѣ̀ два́десѧть и҆ є҆ди́нъ де́нь: и҆ сѐ мїхаи́лъ є҆ди́нъ ѿ старѣ́йшинъ пе́рвыхъ прїи́де помощѝ мнѣ̀, и҆ того̀ ѡ҆ста́вихъ та́мѡ со кнѧ́земъ ца́рства пе́рсскагѡ,	Але князь царства Перського стояв проти мене двадцять один день; але ось, Михаїл, один з перших князів, прийшов допомогти мені, і я залишився там при царях перських.
14	14
и҆ прїидо́хъ сказа́ти тебѣ̀, є҆ли̑ка срѧ́щꙋтъ люді́й твои́хъ въ послѣ̑днїѧ дни̑, ꙗ҆́кѡ є҆щѐ видѣ́нїе на дни̑.	А тепер я прийшов звістити тобі, що буде з народом твоїм в останні часи, тому що видіння стосується до віддалених днів».
15	15
И҆ є҆гда̀ глаго́ла со мно́ю по словесє́мъ си̑мъ, да́хъ лицѐ моѐ на зе́млю и҆ оу҆мили́хсѧ.	Коли він говорив мені такі слова, я припав лицем моїм до землі й онімів.
16	16
И҆ сѐ, а҆́ки подо́бїе сы́на человѣ́ча прикоснꙋ́сѧ оу҆стна́мъ мои̑мъ, и҆ ѿверзо́хъ оу҆ста̀ моѧ̑ и҆ глаго́лахъ, и҆ рѣ́хъ ко стоѧ́щемꙋ предо мно́ю: го́споди, въ видѣ́нїи твое́мъ ѡ҆брати́сѧ оу҆тро́ба моѧ̀ во мнѣ̀, и҆ не и҆мѣ́хъ си́лы:	Але ось, хтось, на вигляд схожий на синів людських, торкнувся вуст моїх, і я відкрив уста мої, став говорити і сказав тому, хто стояв переді мною: «господарю мій! від цього видіння нутрощі мої повернулися у мені, і не стало у мені сили.
17	17
и҆ ка́кѡ возмо́жетъ ра́бъ тво́й го́споди, глаго́лати съ го́сподемъ си́мъ мои́мъ; а҆́зъ бо и҆знемого́хъ, и҆ ѿнн҃ѣ не ста́нетъ во мнѣ̀ крѣ́пость, (си́ла бо) и҆ дыха́нїе не ѡ҆ста̀ во мнѣ̀.	І як може говорити раб такого господаря мого з таким господарем моїм? бо у мені немає сили, і дихання завмерло у мені».
18	18
И҆ приложѝ, и҆ прикоснꙋ́сѧ мнѣ̀ ꙗ҆́кѡ зра́къ человѣ́чь, и҆ оу҆крѣпи́ мѧ,	Тоді знову доторкнулася до мене та людська подоба й укріпила мене
19	19
и҆ рече́ ми: не бо́йсѧ, мꙋ́жꙋ жела́нїй, ми́ръ тебѣ̀: мꙋжа́йсѧ и҆ крѣпи́сѧ И҆ є҆гда̀ глаго́ла со мно́ю, оу҆крѣпи́хсѧ и҆ рѣ́хъ: да глаго́летъ госпо́дь мо́й ꙗ҆́кѡ оу҆крѣпи́лъ мѧ̀ є҆сѝ.	і сказала: «не бійся, муже бажань! мир тобі; мужайся, мужайся!» І коли він говорив зі мною, я укріпився і сказав: «говори, господарю мій; бо ти укріпив мене».
20	20
И҆ речѐ: вѣ́си ли, почто̀ прїидо́хъ къ тебѣ̀; и҆ нн҃ѣ возвращꙋ́сѧ, є҆́же ра́тисѧ со кнѧ́земъ пе́рсскимъ: а҆́зъ же и҆схожда́хъ, кнѧ́зь же є҆́ллинскїй грѧдѧ́ше:	І він сказав: «чи знаєш, для чого я прийшов до тебе? Тепер я повернуся, щоб боротися з князем Перським; а коли я вийду, то ось, прийде князь Греції.
21	21
но да возвѣшꙋ́ ти вчине́ное въ писа́нїи и҆́стины, и҆нѣ́сть ни є҆ди́нагѡ помога́ющагѡ со мно́ю ѡ҆ си́хъ, но то́чїю мїхаи́лъ кнѧ́зь ва́шъ.	Втім, я звіщу тобі, що написано в істинному писанні; і немає нікого, хто підтримував би мене у тім, крім Михаїла, князя вашого.

← Глава́ ѳ҃

Глава́ а҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт