|
Глава́ л҃є
|
Κεφάλαιο 35
|
|
1
|
1
|
| И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: | ΚΑΙ ἐγένετο λόγος Κυρίου πρός με λέγων· |
|
2
|
2
|
| сы́не человѣ́чь, ѡ҆братѝ лицѐ твоѐ къ горѣ̀ сеі́ръ и҆ прорцы̀ на ню̀ и҆ рцы̀ є҆́й: | υἱὲ ἀνθρώπου, ἐπίστρεψον τὸ πρόσωπόν σου ἐπ' ὄρος Σηεὶρ καὶ προφήτευσον εἰς αὐτὸ |
|
3
|
3
|
| сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ на тѧ̀, горо̀ сеі́ръ, и҆ прострꙋ̀ рꙋ́кꙋ мою̀ на тѧ̀ и҆ поста́влю тѧ̀ пꙋ́стꙋ, и҆ ѡ҆пꙋстѣ́еши, | καὶ εἰπόν· τάδε λέγει Κύριος Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ ἐπὶ σέ, ὄρος Σηείρ, καὶ ἐκτενῶ τὴν χεῖρά μου ἐπὶ σέ καὶ δώσω σε εἰς ἔρημον καὶ ἐρημωθήσῃ, |
|
4
|
4
|
| и҆ во градѣ́хъ твои́хъ пꙋсты́ню сотворю̀, и҆ ты̀ въ пꙋсты́ню бꙋ́деши, и҆ оу҆разꙋмѣ́еши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь. | καὶ ταῖς πόλεσί σου ἐρημίαν ποιήσω, καὶ σὺ ἔρημος ἔσῃ· καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι Κύριος, |
|
5
|
5
|
| Поне́же бы́сть въ тебѣ̀ вражда̀ вѣ́чнаѧ, и҆ присѣдѣ́ла є҆сѝ до́мꙋ і҆и҃левꙋ лꙋка́вствомъ, рꙋко́ю врагѡ́въ съ мече́мъ во вре́мѧ печа́ли и҆́хъ и҆ во вре́мѧ непра́вды, на послѣ́докъ: | ἀντὶ τοῦ γενέσθαι σε ἐχθρὰν αἰωνίαν καὶ ἐνεκάθισας τῷ οἴκῳ ᾿Ισραὴλ δόλῳ, ἐν χειρὶ ἐχθρῶν μαχαίρᾳ ἐν καιρῷ ἀδικίας ἐπ' ἐσχάτῳ, |
|
6
|
6
|
| сегѡ̀ ра́ди живꙋ̀ а҆́зъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь, поне́же въ кро́ви согрѣши́ла є҆сѝ, и҆ кро́вь пожене́тъ тѧ̀, кро́вь возненави́дѣла є҆сѝ, и҆ кро́вь и҆ждене́тъ тѧ̀. | διὰ τοῦτο, ζῶ ἐγώ, λέγει Κύριος Κύριος, εἰ μήν, εἰς αἷμα ἥμαρτες, καὶ αἷμα διώξεταί σε. |
|
7
|
7
|
| И҆ поста́влю го́рꙋ сеі́ръ пꙋ́стꙋ и҆ ѡ҆пꙋстѣ́вшꙋ, и҆ погꙋблю̀ ѿ неѧ̀ человѣ́ки и҆ скоты̀, (и҆ приходѧ́ша и҆ ѿходѧ́ща:) | καὶ δώσω τὸ ὄρος Σηεὶρ εἰς ἔρημον καὶ ἠρημωμένον καὶ ἀπολῶ ἀπ' αὐτοῦ ἀνθρώπους καὶ κτήνη |
|
8
|
8
|
| и҆ напо́лню ꙗ҆́звеными твои́ми хо́лмы твоѧ̑ и҆ дє́бри твоѧ̑, и҆ на всѣ́хъ по́лехъ твои́хъ ꙗ҆́звенїи мече́мъ падꙋ́тъ въ тебѣ̀: | καὶ ἐμπλήσω τῶν τραυματιῶν τοὺς βουνούς σου καὶ τὰς φάραγγάς σου, καὶ ἐν πᾶσι τοῖς πεδίοις σου τετραυματισμένοι μαχαίρᾳ πεσοῦνται ἐν σοί. |
|
9
|
9
|
| и҆ пꙋ́стꙋ во вѣ́къ поста́влю тѧ̀, и҆ гра́ди твоѝ не населѧ́тсѧ ктомꙋ̀, и҆ оу҆разꙋмѣ́еши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь. | ἐρημίαν αἰώνιον θήσομαί σε, καὶ αἱ πόλεις σου οὐ μὴ κατοικηθῶσιν ἔτι· καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι Κύριος. |
|
10
|
10
|
| Поне́же рекла̀ є҆сѝ: ѻ҆́ба ꙗ҆зы̑ка и҆ ѻ҆́бѣ странѣ̑ моѝ бꙋ́дꙋтъ, и҆ возмꙋ̀ и҆̀хъ въ наслѣ́дїе, а҆ гдⷭ҇ь та́мѡ є҆́сть: | διὰ τὸ εἶπεῖν σε· τὰ δύο ἔθνη καὶ αἱ δύο χῶραι ἐμαὶ ἔσονται καὶ κληρονομήσω αὐτάς, καὶ Κύριος ἐκεῖ ἐστι, |
|
11
|
11
|
| сегѡ̀ ра́ди живꙋ̀ а҆́зъ, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь, и҆ сотворю̀ тебѣ̀ по враждѣ̀ твое́й и҆ по ре́вности твое́й, ю҆́же сотвори́ла є҆сѝ ѿ ненавидѣ́нїѧ къ ни̑мъ, и҆ позна́нъ бꙋ́дꙋ тобо́ю, є҆гда̀ и҆́мамъ тебѐ сꙋди́ти, и҆ оу҆разꙋмѣ́еши, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь. | διὰ τοῦτο, ζῶ ἐγώ, λέγει Κύριος, καὶ ποιήσω σοι κατὰ τὴν ἔχθραν σου καὶ γνωσθήσομαί σοι, ἡνίκα ἂν κρινῶ σε, |
|
12
|
12
|
| Слы́шахъ гла́съ всѣ́хъ хꙋле́нїй твои́хъ, ꙗ҆̀же глаго́лала є҆сѝ: го́ры і҆и҃лєвы пꙋ̑сты даны̀ на́мъ во снѣ́дь: | καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι Κύριος. ἤκουσα τῆς φωνῆς τῶν βλασφημιῶν σου, ὅτι εἶπας· τὰ ὄρη ᾿Ισραὴλ ἔρημα, ἡμῖν δέδοται εἰς κατάβρωμα· |
|
13
|
13
|
| и҆ велерѣ́чила є҆сѝ на мѧ̀ оу҆сты̀ твои́ми и҆ оу҆мно́жила на мѧ̀ словеса̀, а҆́зъ же оу҆слы́шахъ. | καὶ ἐμεγαλορρημόνησας ἐπ' ἐμὲ τῷ στόματί σου· ἐγὼ ἤκουσα. |
|
14
|
14
|
| Сегѡ̀ ра́ди та́кѡ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: во весе́лїи всеѧ̀ землѝ пꙋ́стꙋ тѧ̀ сотворю̀: | τάδε λέγει Κύριος· ἐν τῇ εὐφροσύνῃ πάσης τῆς γῆς ἔρημον ποιήσω σε, |
|
15
|
15
|
| ꙗ҆́коже пора́доваласѧ є҆сѝ ѡ҆ наслѣ́дїй до́мꙋ і҆и҃лева, ꙗ҆́кѡ поги́бе, та́кѡ сотворю̀ тебѣ̀: пꙋста̀ бꙋ́деши, горо̀ сеі́ръ, и҆ всѧ̀ і҆дꙋме́а потреби́тсѧ, и҆ оу҆вѣ́дѧтъ, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь бг҃ъ и҆́хъ. | ἔρημον ἔσῃ, ὄρος Σηείρ, καὶ πᾶσα ἡ ᾿Ιδουμαία ἐξαναλωθήσεται· καὶ γνώσῃ ὅτι ἐγώ εἰμι Κύριος ὁ Θεὸς αὐτῶν. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.