Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава́ л҃з
Κεφάλαιο 37
1
1
И҆ бы́сть на мнѣ̀ рꙋка̀ гдⷭ҇нѧ, и҆ и҆зведе́ мѧ въ д©ѣ гдⷭ҇ни и҆ поста́ви мѧ̀ средѣ̀ по́лѧ: се́ же бѧ́ше по́лно косте́й человѣ́ческихъ: ΚΑΙ ἐγένετο ἐπ' ἐμὲ χεὶρ Κυρίου, καὶ ἐξήγαγέ με ἐν πνεύματι Κύριος καὶ ἔθηκέ με ἐν μέσῳ τοῦ πεδίου, καὶ τοῦτο ἦν μεστὸν ὀστέων ἀνθρωπίνων·
2
2
и҆ ѡ҆бведе́ мѧ ѡ҆́крестъ и҆́хъ ѡ҆́колѡ, и҆ сѐ, мнѡ́ги ѕѣлѡ̀ на лицы̀ по́лѧ, и҆ сѐ, сꙋ̑хи ѕѣлѡ̀. καὶ περιήγαγέ με ἐπ' αὐτὰ κυκλόθεν κύκλῳ, καὶ ἰδοὺ πολλὰ σφόδρα ἐπὶ προσώπου τοῦ πεδίου, ξηρὰ σφόδρα.
3
3
И҆ речѐ ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, ѡ҆живꙋ́тъ ли кѡ́сти сїѧ̑; И҆ реко́хъ: гдⷭ҇и бж҃е, ты̀ вѣ́си сїѧ̑. καὶ εἶπε πρός με· υἱὲ ἀνθρώπου, εἰ ζήσεται τὰ ὀστέα ταῦτα; καὶ εἶπα· Κύριε Κύριε, σὺ ἐπίστῃ ταῦτα.
4
4
И҆ речѐ ко мнѣ̀: сы́не человѣ́чь, прорцы̀ на кѡ́сти сїѧ̑ и҆ рече́ши и҆̀мъ: кѡ́сти сꙋхі̑ѧ, слы́шите сло́во гдⷭ҇не: καὶ εἶπε πρός με· προφήτευσον ἐπὶ τὰ ὀστᾶ ταῦτα καὶ ἐρεῖς αὐτοῖς· τὰ ὀστᾶ τὰ ξηρά, ἀκούσατε λόγον Κυρίου.
5
5
сѐ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь косте́мъ си̑мъ: сѐ, а҆́зъ введꙋ̀ въ ва́съ дꙋ́хъ живо́тенъ τάδε λέγει Κύριος τοῖς ὀστέοις τούτοις· ἰδοὺ ἐγὼ φέρω ἐφ' ὑμᾶς πνεῦμα ζωῆς
6
6
и҆ да́мъ на ва́съ жи̑лы, и҆ возведꙋ̀ на ва́съ пло́ть и҆ прострꙋ̀ по ва́мъ ко́жꙋ, и҆ да́мъ дх҃ъ мо́й въ ва́съ, и҆ ѡ҆живетѐ и҆ оу҆вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь. καὶ δώσω ἐφ' ὑμᾶς νεῦρα καὶ ἀνάξω ἐφ' ὑμᾶς σάρκας, καὶ ἐκτενῶ ἐφ' ὑμᾶς δέρμα καὶ δώσω πνεῦμά μου εἰς ὑμᾶς, καὶ ζήσεσθε· καὶ γνώσεσθε ὅτι ἐγώ εἰμι Κύριος.
7
7
И҆ прореко́хъ, ꙗ҆́коже заповѣ́да мѝ гдⷭ҇ь. И҆ бы́сть гла́съ внегда̀ мѝ прⷪ҇ро́чествовати, и҆ сѐ, трꙋ́съ, и҆ совокꙋплѧ́хꙋсѧ кѡ́сти, ко́сть къ ко́сти, ка́ѧждо ко соста́вꙋ своемꙋ̀. καὶ ἐπροφήτευσα καθὼς ἐνετείλατό μοι. καὶ ἐγένετο ἐν τῷ ἐμὲ προφητεῦσαι καὶ ἰδοὺ σεισμός, καὶ προσήγαγε τὰ ὀστᾶ ἑκάτερον πρὸς τὴν ἁρμονίαν αὐτοῦ.
8
8
И҆ ви́дѣхъ, и҆ сѐ, бы́ша и҆̀мъ жи̑лы, и҆ пло́ть растѧ́ше, и҆ восхожда́ше (и҆ протѧже́сѧ) и҆̀мъ ко́жа верхꙋ̀, дꙋ́ха же не бѧ́ше въ ни́хъ. καὶ εἶδον καὶ ἰδοὺ ἐπ' αὐτὰ νεῦρα καὶ σάρκες ἐφύοντο, καὶ ἀνέβαινεν ἐπ' αὐτὰ δέρμα ἐπάνω, καὶ πνεῦμα οὐκ ἦν ἐπ' αὐτοῖς.
9
9
И҆ речѐ ко мнѣ̀: прорцы̀ ѡ҆ дꙋ́сѣ, прорцы̀, сы́не человѣ́чь, и҆ рцы̀ дꙋ́хови: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: ѿ четы́рехъ вѣ́трѡвъ прїидѝ, дꙋ́ше, и҆ вдꙋ́ни на мє́ртвыѧ сїѧ̑, и҆ да ѡ҆живꙋ́тъ. καὶ εἶπε πρός με· προφήτευσον ἐπὶ τὸ πνεῦμα, προφήτευσον, υἱὲ ἀνθρώπου, καὶ εἰπὸν τῷ πνεύματι· τάδε λέγει Κύριος· ἐκ τῶν τεσσάρων πνευμάτων ἐλθὲ καὶ ἐμφύσησον εἰς τοὺς νεκροὺς τούτους, καὶ ζησάτωσαν.
10
10
И҆ прореко́хъ, ꙗ҆́коже повелѣ̀ мѝ, и҆ вни́де въ нѧ̀ дꙋ́хъ жи́зни, и҆ ѡ҆жи́ша и҆ ста́ша на нога́хъ свои́хъ, собо́ръ мно́гъ ѕѣлѡ̀. καὶ ἐπροφήτευσα καθότι ἐνετείλατό μοι· καὶ εἰσῆλθεν εἰς αὐτοὺς τὸ πνεῦμα, καὶ ἔζησαν καὶ ἔστησαν ἐπὶ τῶν ποδῶν αὐτῶν, συναγωγὴ πολλὴ σφόδρα.
11
11
И҆ речѐ гдⷭ҇ь ко мнѣ̀ гл҃ѧ: сы́не человѣ́чь, сїѧ̑ кѡ́сти ве́сь до́мъ і҆и҃левъ є҆́сть, ті́и бо глаго́лютъ: сꙋ̑хи бы́ша кѡ́сти на́шѧ, поги́бе наде́жда на́ша, оу҆бїе́ни бы́хомъ. καὶ ἐλάλησε Κύριος πρός με λέγων· υἱὲ ἀνθρώπου, τὰ ὀστᾶ ταῦτα πᾶς οἶκος ᾿Ισραήλ ἐστι, καὶ αὐτοὶ λέγουσι· ξηρὰ γέγονε τὰ ὀστᾶ ἡμῶν, ἀπόλωλεν ἡ ἐλπὶς ἡμῶν, διαπεφωνήκαμεν.
12
12
Тогѡ̀ ра́ди прорцы̀ (сы́не человѣ́чь) и҆ рцы̀ къ ни̑мъ: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ ѿве́рзꙋ гро́бы ва́шѧ и҆ и҆зведꙋ̀ ва́съ ѿ грѡ́бъ ва́шихъ, лю́дїе моѝ, и҆ введꙋ̀ вы̀ въ зе́млю і҆и҃левꙋ: διὰ τοῦτο προφήτευσον καὶ εἰπὸν πρὸς αὐτούς· τάδε λέγει Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ ἀνοίγω τὰ μνήματα ὑμῶν καὶ ἀνάξω ὑμᾶς ἐκ τῶν μνημάτων ὑμῶν καὶ εἰσάξω ὑμᾶς εἰς τὴν γῆν τοῦ ᾿Ισραήλ,
13
13
и҆ оу҆вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь, внегда̀ ѿве́рсти мѝ гро́бы ва́шѧ, є҆́же возвести́ ми ва́съ ѿ гробѡ́въ ва́шихъ, лю́дїе моѝ: и҆ да́мъ дх҃ъ мо́й въ ва́съ, и҆ жи́ви бꙋ́дете, καὶ γνώσεσθε ὅτι ἐγώ εἰμι Κύριος ἐν τῷ ἀνοῖξαί με τοὺς τάφους ὑμῶν τοῦ ἀναγαγεῖν με ἐκ τῶν τάφων τὸν λαόν μου.
14
14
и҆ поста́влю вы̀ на землѝ ва́шей, и҆ оу҆вѣ́сте, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ гдⷭ҇ь: гл҃ахъ и҆ сотворю̀, гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь. καὶ δώσω πνεῦμά μου εἰς ὑμᾶς, καὶ ζήσεσθε, καὶ θήσομαι ὑμᾶς ἐπὶ τὴν γῆν ὑμῶν, καὶ γνώσεσθε ὅτι ἐγὼ Κύριος· λελάληκα καὶ ποιήσω, λέγει Κύριος.
15
15
И҆ бы́сть сло́во гдⷭ҇не ко мнѣ̀ гл҃ѧ: Καὶ ἐγένετο λόγος Κυρίου πρός με λέγων·
16
16
сы́не человѣ́чь, возмѝ себѣ̀ же́злъ є҆ди́нъ и҆ напишѝ на не́мъ і҆ꙋ́дꙋ и҆ сы́ны і҆и҃лєвы прилежа́щыѧ къ немꙋ̀: и҆ же́злъ вторы́й возмѝ себѣ̀ и҆ напишѝ на не́мъ і҆ѡ́сифа, же́злъ є҆фре́мовъ, и҆ всѧ̑ сы́ны і҆и҃лєвы приложи́вшыѧсѧ къ немꙋ̀: υἱὲ ἀνθρώπου, λαβὲ σεαυτῷ ράβδον καὶ γράψον ἐπ' αὐτὴν τὸν ᾿Ιούδαν καὶ τοὺς υἱοὺς ᾿Ισραὴλ τοὺς προσκειμένους ἐπ' αὐτόν· καὶ ράβδον δευτέραν λήψῃ σεαυτῷ καὶ γράψεις αὐτὴν τῷ ᾿Ιωσήφ, ράβδον ᾿Εφραὶμ καὶ πάντας τοὺς υἰοὺς ᾿Ισραὴλ τοὺς προστεθέντας πρὸς αὐτόν.
17
17
и҆ совокꙋпѝ ѧ҆̀ дрꙋ́гъ ко дрꙋ́гꙋ себѣ̀ въ же́злъ є҆ди́нъ, є҆́же свѧза́ти ѧ҆̀, и҆ бꙋ́дꙋтъ (вкꙋ́пѣ) въ рꙋцѣ̀ твое́й: καὶ συνάψεις αὐτὰς πρὸς ἀλλήλας σαυτῷ εἰς ράβδον μίαν τοῦ δῆσαι αὐτάς, καὶ ἔσονται ἐν τῇ χειρί σου.
18
18
и҆ бꙋ́детъ, є҆гда̀ рекꙋ́тъ къ тебѣ̀ сы́нове люді́й твои́хъ, вопроша́юще: не возвѣсти́ши ли на́мъ ты̀, что̀ сꙋ́ть сїѧ̑ тебѣ̀; καὶ ἔσται ὅταν λέγωσι πρὸς σὲ οἱ υἱοὶ τοῦ λαοῦ σου· οὐκ ἀναγγέλλεις ἡμῖν τί ἐστι ταῦτά σοι;
19
19
и҆ рече́ши къ ни̑мъ: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ поимꙋ̀ пле́мѧ і҆ѡ́сифово, є҆́же є҆́сть въ рꙋцѣ̀ є҆фре́мовѣ, и҆ племена̀ і҆и҃лєва прилежа̑щаѧ къ немꙋ̀, и҆ да́мъ ѧ҆̀ въ пле́мѧ і҆ꙋ́дино, и҆ бꙋ́дꙋтъ въ же́злъ є҆ди́нъ въ рꙋцѣ̀ і҆ꙋ́динѣ. καὶ ἐρεῖς πρὸς αὐτούς· τάδε λέγει Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ λήψομαι τὴν φυλὴν ᾿Ιωσήφ, τὴν διὰ χειρὸς ᾿Εφραίμ, καὶ τὰς φυλὰς ᾿Ισραὴλ τὰς προσκειμένας πρὸς αὐτὸν καὶ δώσω αὐτοὺς ἐπὶ τὴν φυλὴν ᾿Ιούδα, καὶ ἔσονται εἰς ράβδον μίαν τῇ χειρὶ ᾿Ιούδα.
20
20
И҆ бꙋ́дꙋтъ жезлѝ, на ни́хже писа́ти бꙋ́деши, въ рꙋцѣ̀ твое́й пред̾ ѻ҆чи́ма и҆́хъ, καὶ ἔσονται αἱ ράβδοι, ἐφ' αἷς σὺ ἔγραψας ἐπ' αὐταῖς, ἐν τῇ χειρί σου ἐνώπιον αὐτῶν,
21
21
и҆ рече́ши къ ни̑мъ: сїѧ̑ гл҃етъ а҆дѡнаі̀ гдⷭ҇ь: сѐ, а҆́зъ пое́млю ве́сь до́мъ і҆и҃левъ ѿ среды̀ ꙗ҆зы́кѡвъ, а҆́може внидо́ша, и҆ соберꙋ̀ ѧ҆̀ ѿ всѣ́хъ сꙋ́щихъ ѡ҆́крестъ и҆́хъ и҆ введꙋ̀ и҆̀хъ въ зе́млю і҆и҃левꙋ, καὶ ἐρεῖς αὐτοῖς· τάδε λέγει Κύριος Κύριος· ἰδοὺ ἐγὼ λαμβάνω πάντα οἶκον ᾿Ισραὴλ ἐκ μέσου τῶν ἐθνῶν, οὗ εἰσήλθοσαν ἐκεῖ, καὶ συνάξω αὐτοὺς ἀπὸ πάντων τῶν περικύκλῳ αὐτῶν καὶ εἰσάξω αὐτοὺς εἰς τὴν γῆν τοῦ ᾿Ισραήλ·
22
22
и҆ да́мъ ѧ҆̀ во ꙗ҆зы́къ на землѝ мое́й и҆ въ гора́хъ і҆и҃левыхъ: и҆ кнѧ́зь є҆ди́нъ бꙋ́детъ во всѣ́хъ си́хъ царе́мъ, и҆ не бꙋ́дꙋтъ ктомꙋ̀ въ два̀ ꙗ҆зы̑ка, ни раздѣлѧ́тсѧ ктомꙋ̀ на два̀ ца̑рства, καὶ δώσω αὐτοὺς εἰς ἔθνος ἓν ἐν τῇ γῇ μου καὶ ἐν τοῖς ὄρεσιν ᾿Ισραήλ, καὶ ἄρχων εἷς ἔσται αὐτῶν, καὶ οὐκ ἔσονται ἔτι εἰς δύο ἔθνη, οὐδὲ μὴ διαιρεθῶσιν οὐκέτι εἰς δύο βασιλείας,
23
23
да не ѡ҆сквернѧ́ютсѧ ктомꙋ̀ въ кꙋмі́рѣхъ свои́хъ и҆ въ ме́рзостехъ свои́хъ и҆ во всѣ́хъ нече́стїихъ свои́хъ: и҆ и҆зба́влю ѧ҆̀ ѿ всѣ́хъ беззако́нїй и҆́хъ, и҆́миже согрѣши́ша, и҆ ѡ҆чи́щꙋ ѧ҆̀, и҆ бꙋ́дꙋтъ мѝ въ лю́ди, и҆ а҆́зъ бꙋ́дꙋ и҆̀мъ въ бг҃а. ἵνα μὴ μιαίνωνται ἔτι ἐν τοῖς εἰδώλοις αὐτῶν. καὶ ρύσομαι αὐτοὺς ἀπὸ πασῶν τῶν ἀνομιῶν αὐτῶν, ὧν ἡμάρτοσαν ἐν αὐταῖς, καὶ καθαριῶ αὐτούς, καὶ ἔσονταί μοι εἰς λαόν, καὶ ἐγὼ Κύριος ἔσομαι αὐτοῖς εἰς Θεόν.
24
24
И҆ ра́бъ мо́й даві́дъ кнѧ́зь средѣ̀ и҆́хъ и҆ па́стырь є҆ди́нъ бꙋ́детъ всѣ́хъ, ꙗ҆́кѡ въ за́повѣдехъ мои́хъ ходи́ти бꙋ́дꙋтъ и҆ сꙋды̀ моѧ̑ сохранѧ́тъ и҆ сотворѧ́тъ ѧ҆̀, καὶ ὁ δοῦλός μου Δαυὶδ ἄρχων ἐν μέσῳ αὐτῶν ἔσται ποιμὴν εἷς πάντων· ὅτι ἐν τοῖς προστάγμασί μου πορεύσονται καὶ τὰ κρίματά μου φυλάξονται καὶ ποιήσουσιν αὐτά.
25
25
и҆ вселѧ́тсѧ на землѝ свое́й, ю҆́же да́хъ рабꙋ̀ моемꙋ̀ і҆а́кѡвꙋ, на не́йже жи́ша та́мѡ ѻ҆тцы̀ и҆́хъ, и҆ вселѧ́тсѧ на не́й ті́и и҆ сы́нове и҆́хъ и҆ сы́нове сынѡ́въ и҆́хъ да́же до вѣ́ка: и҆ даві́дъ ра́бъ мо́й кнѧ́зь и҆́хъ бꙋ́детъ во вѣ́къ. καὶ κατοικήσουσιν ἐπὶ τῆς γῆς αὐτῶν, ἣν ἐγὼ δέδωκα τῷ δούλῳ μου ᾿Ιακώβ, οὗ κατῴκησαν ἐκεῖ οἱ πατέρες αὐτῶν· καὶ κατοικήσουσιν ἐπ' αὐτῆς αὐτοί, καὶ Δαυὶδ ὁ δοῦλός μου ἄρχων αὐτῶν ἔσται εἰς τὸν αἰῶνα.
26
26
И҆ оу҆твержꙋ̀ и҆̀мъ завѣ́тъ ми́ренъ, и҆ завѣ́тъ вѣ́ченъ бꙋ́детъ съ ни́ми, и҆ оу҆кореню̀ ѧ҆̀ и҆ оу҆мно́жꙋ, καὶ διαθήσομαι αὐτοῖς διαθήκην εἰρήνης, διαθήκη αἰωνία ἔσται μετ' αὐτῶν· καὶ θήσω τὰ ἅγιά μου ἐν μέσῳ αὐτῶν εἰς τὸν αἰῶνα.
27
27
и҆ да́мъ ѡ҆сщ҃е́нїе моѐ посредѣ̀ и҆́хъ во вѣ́къ, и҆ бꙋ́детъ вселе́нїе моѐ въ ни́хъ, и҆ бꙋ́дꙋ и҆̀мъ бг҃ъ, а҆ ѻ҆нѝ бꙋ́дꙋтъ мѝ лю́дїе: καὶ ἔσται ἡ κατασκήνωσίς μου ἐν αὐτοῖς, καὶ ἔσομαι αὐτοῖς Θεός, καὶ αὐτοί μου ἔσονται λαός.
28
28
и҆ оу҆вѣ́дѧтъ ꙗ҆зы́цы, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь гдⷭ҇ь ѡ҆сщ҃а́ѧй ѧ҆̀, внегда̀ бꙋ́дꙋтъ ст҃а̑ѧ моѧ̑ средѣ̀ и҆́хъ во вѣ́къ. καὶ γνώσονται τὰ ἔθνη ὅτι ἐγώ εἰμι Κύριος ὁ ἁγιάζων αὐτοὺς ἐν τῷ εἶναι τὰ ἅγιά μου ἐν μέσῳ αὐτῶν εἰς τὸν αἰῶνα.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.