|
Глава́ г҃і
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
(Заⷱ҇ м҃д҃.) Пре́жде же пра́здника па́схи, вѣ́дый і҆и҃съ, ꙗ҆́кѡ прїи́де є҆мꙋ̀ ча́съ, да пре́йдетъ ѿ мі́ра сегѡ̀ ко ѻ҆ц҃ꙋ̀, возлю́бль своѧ̑ сꙋ́щыѧ въ мі́рѣ, до конца̀ возлюбѝ и҆̀хъ.
|
Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх.
|
|
2
|
2
|
|
И҆ ве́чери бы́вшей, дїа́волꙋ оу҆жѐ вложи́вшꙋ въ се́рдце і҆ꙋ́дѣ сі́мѡновꙋ і҆скарїѡ́тскомꙋ, да є҆го̀ преда́стъ,
|
І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його,
|
|
3
|
3
|
|
вѣ́дый і҆и҃съ, ꙗ҆́кѡ всѧ̑ дадѐ є҆мꙋ̀ ѻ҆ц҃ъ въ рꙋ́цѣ, и҆ ꙗ҆́кѡ ѿ бг҃а и҆зы́де и҆ къ бг҃ꙋ грѧде́тъ:
|
Ісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить,
|
|
4
|
4
|
|
воста̀ ѿ ве́чери, и҆ положѝ ри̑зы, и҆ прїе́мъ ле́нтїонъ, препоѧ́сасѧ:
|
встав від вечері, зняв з Себе верхній одяг і, взявши рушник, підперезався.
|
|
5
|
5
|
|
пото́мъ влїѧ̀ во́дꙋ во оу҆мыва́лницꙋ, и҆ нача́тъ оу҆мыва́ти но́ги оу҆чн҃кѡ́мъ и҆ ѡ҆тира́ти ле́нтїемъ, и҆́мже бѣ̀ препоѧ́санъ.
|
Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги ученикам, і обтирати рушником, яким був підперезаний.
|
|
6
|
6
|
|
Прїи́де же къ сі́мѡнꙋ петрꙋ̀, и҆ глаго́ла є҆мꙋ̀ то́й: гдⷭ҇и, ты́ ли моѝ оу҆мы́еши но́зѣ;
|
Підходить і до Симона-Петра, а той говорить Йому: Господи! Чи Тобі умивати мої ноги?
|
|
7
|
7
|
|
Ѿвѣща̀ і҆и҃съ и҆ речѐ є҆мꙋ̀: є҆́же а҆́зъ творю̀, ты̀ не вѣ́си нн҃ѣ, оу҆разꙋмѣ́еши же по си́хъ.
|
Ісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім.
|
|
8
|
8
|
|
Глаго́ла є҆мꙋ̀ пе́тръ: не оу҆мы́еши нѡ́гꙋ моє́ю во вѣ́ки. Ѿвѣща̀ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: а҆́ще не оу҆мы́ю тебѐ, не и҆́маши ча́сти со мно́ю.
|
Петро каже Йому: не вмиєш ніг моїх повік. Ісус відповів йому: якщо не вмию тебе, не матимеш частини зі Мною.
|
|
9
|
9
|
|
Глаго́ла є҆мꙋ̀ сі́мѡнъ пе́тръ: гдⷭ҇и, не но́зѣ моѝ то́кмѡ, но и҆ рꙋ́цѣ и҆ главꙋ̀.
|
Симон-Петро каже Йому: Господи, не тільки ноги мої, але й руки і голову.
|
|
10
|
10
|
|
Гл҃а є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: и҆змове́нный не тре́бꙋетъ, то́кмѡ но́зѣ оу҆мы́ти, є҆́сть бо ве́сь чи́стъ: и҆ вы̀ чи́сти є҆стѐ, но не всѝ.
|
Ісус говорить йому: вмитому треба тільки ноги обмити, бо увесь чистий; і ви чисті, але не всі.
|
|
11
|
11
|
|
Вѣ́дѧше бо предаю́щаго є҆го̀: се́гѡ ра́ди речѐ, ꙗ҆́кѡ не всѝ чи́сти є҆стѐ.
|
Бо знав Він зрадника Свого, тому і сказав, що не всі вони чисті.
|
|
12
|
12
|
|
(Заⷱ҇ м҃е҃.) Є҆гда́ же оу҆мы̀ но́ги и҆́хъ, прїѧ́тъ ри̑зы своѧ̑, возле́гъ па́ки, речѐ и҆̀мъ: вѣ́сте ли, что̀ сотвори́хъ ва́мъ;
|
Коли ж умив їм ноги і надів одяг Свій, то знову возліг і сказав їм: чи знаєте, що Я зробив вам?
|
|
13
|
13
|
|
Вы̀ глаша́ете мѧ̀ оу҆чт҃лѧ и҆ гдⷭ҇а: и҆ до́брѣ глаго́лете, є҆́смь бо.
|
Ви називаєте Мене Учителем і Господом, і добре кажете, бо Я Той і є.
|
|
14
|
14
|
|
А҆́ще оу҆̀бо а҆́зъ оу҆мы́хъ ва́ши но́зѣ, гдⷭ҇ь и҆ оу҆чт҃ль, и҆ вы̀ до́лжни є҆стѐ дрꙋ́гъ дрꙋ́гꙋ оу҆мыва́ти но́зѣ:
|
Отже, якщо Я, Господь і Учитель, умив вам ноги, то і ви повинні вмивати ноги один одному.
|
|
15
|
15
|
|
ѡ҆́бразъ бо да́хъ ва́мъ, да, ꙗ҆́коже а҆́зъ сотвори́хъ ва́мъ, и҆ вы̀ твори́те.
|
Бо Я дав вам приклад, щоб і ви робили так само, як Я зробив вам.
|
|
16
|
16
|
|
А҆ми́нь, а҆ми́нь гл҃ю ва́мъ: нѣ́сть ра́бъ бо́лїй го́спода своегѡ̀, ни посла́нникъ бо́лїй посла́вшагѡ є҆го̀.
|
Істинно, істинно кажу вам: раб не більший за господаря свого, і посланець не більший за того, хто послав його.
|
|
17
|
17
|
|
А҆́ще сїѧ̑ вѣ́сте, бл҃же́ни є҆стѐ, а҆́ще творитѐ ѧ҆̀.
|
Якщо це знаєте, блаженні ви, коли виконуєте.
|
|
18
|
18
|
|
Не ѡ҆ всѣ́хъ ва́съ гл҃ю: а҆́зъ (бо) вѣ́мъ, и҆̀хже и҆збра́хъ: но да писа́нїе сбꙋ́детсѧ: ꙗ҆ды́й со мно́ю хлѣ́бъ воздви́же на мѧ̀ пѧ́тꙋ свою̀.
|
Не про всіх вас кажу; Я знаю тих, кого обрав. Але нехай здійсниться Писання: той, хто їсть зі Мною хліб, підняв на Мене п’яту свою.
|
|
19
|
19
|
|
Ѿсе́лѣ гл҃ю ва́мъ, пре́жде да́же не бꙋ́детъ, да, є҆гда̀ бꙋ́детъ, вѣ́рꙋ и҆́мете, ꙗ҆́кѡ а҆́зъ є҆́смь.
|
Тепер кажу вам, перш ніж те збудеться, щоб, як станеться, ви повірили, що це Я.
|
|
20
|
20
|
|
А҆ми́нь, а҆ми́нь гл҃ю ва́мъ: прїе́млѧй, а҆́ще кого̀ послю̀, менѐ прїе́млетъ: а҆ прїе́млѧй менѐ прїе́млетъ посла́вшаго мѧ̀.
|
Істинно, істинно кажу вам: хто приймає того, кого Я пошлю, Мене приймає; а хто Мене приймає, приймає Того, Хто послав Мене.
|
|
21
|
21
|
|
Сїѧ̑ ре́къ і҆и҃съ возмꙋти́сѧ дх҃омъ и҆ свидѣ́телствова и҆ речѐ: а҆ми́нь, а҆ми́нь гл҃ю ва́мъ, ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ ва́съ преда́стъ мѧ̀.
|
Сказавши це, Ісус стривожився духом, і засвідчив, і сказав: істинно, істинно кажу вам, що один з вас видасть Мене.
|
|
22
|
22
|
|
Сзира́хꙋсѧ оу҆̀бо междꙋ̀ собо́ю оу҆чн҃цы̀, недоꙋмѣ́ющесѧ, ѡ҆ ко́мъ гл҃етъ.
|
Тоді ученики озирались один на одного, не розуміючи, про кого Він говорить.
|
|
23
|
23
|
|
Бѣ́ же є҆ди́нъ ѿ оу҆чн҃къ є҆гѡ̀ возлежѧ̀ на ло́нѣ і҆и҃совѣ, є҆го́же люблѧ́ше і҆и҃съ:
|
Один же з учеників Його, якого любив Ісус, возлежав при лоні Ісусовому.
|
|
24
|
24
|
|
поманꙋ́ же семꙋ̀ сі́мѡнъ пе́тръ вопроси́ти, кто́ бы бы́лъ, ѡ҆ не́мже гл҃етъ.
|
Йому Симон-Петро зробив знак, щоб запитав, хто це, про кого Він говорить.
|
|
25
|
25
|
|
Напа́дъ же то́й на пє́рси і҆и҃сѡвы, глаго́ла є҆мꙋ̀: гдⷭ҇и, кто̀ є҆́сть;
|
Той, припавши до грудей Ісуса, сказав Йому: Господи, хто це?
|
|
26
|
26
|
|
Ѿвѣща̀ і҆и҃съ: то́й є҆́сть, є҆мꙋ́же а҆́зъ ѡ҆мочи́въ хлѣ́бъ пода́мъ. И҆ ѡ҆мо́чь хлѣ́бъ, дадѐ і҆ꙋ́дѣ сі́мѡновꙋ і҆скарїѡ́тскомꙋ.
|
Ісус відповів: той, кому Я, вмочивши, подам хліб. І, вмочивши хліб, подав Іуді Симоновому Іскаріоту.
|
|
27
|
27
|
|
И҆ по хлѣ́бѣ тогда̀ вни́де въ ѻ҆́нь сатана̀. Гл҃а оу҆̀бо є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: є҆́же твори́ши, сотворѝ ско́рѡ.
|
І з цим хлібом увійшов у нього сатана. І сказав йому Ісус: що робиш, роби швидше.
|
|
28
|
28
|
|
Се́гѡ же никто́же разꙋмѣ̀ ѿ возлежа́щихъ, къ чесомꙋ̀ речѐ є҆мꙋ̀.
|
Але ніхто з тих, що возлежали, не зрозумів, до чого Він це сказав йому.
|
|
29
|
29
|
|
Нѣ́цыи же мнѧ́хꙋ, поне́же ковче́жецъ и҆мѧ́ше і҆ꙋ́да, ꙗ҆́кѡ гл҃етъ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: кꙋпѝ, є҆́же тре́бꙋемъ на пра́здникъ: и҆лѝ ни́щымъ да нѣ́что да́стъ.
|
Оскільки в Іуди була грошова скринька, то деякі гадали, що Ісус звелів йому купити те, що треба було до свята, або щоб дав що-небудь убогим.
|
|
30
|
30
|
|
Прїи́мъ же ѻ҆́нъ хлѣ́бъ, а҆́бїе и҆зы́де: бѣ́ же но́щь. Є҆гда̀ и҆зы́де,
|
Він, взявши той хліб, одразу ж вийшов; а була ніч.
|
|
31
|
31
|
|
гл҃а і҆и҃съ: (Заⷱ҇ м҃ѕ҃.) нн҃ѣ просла́висѧ сн҃ъ чл҃вѣ́ческїй, и҆ бг҃ъ просла́висѧ ѡ҆ не́мъ:
|
Коли він вийшов, Ісус промовив: нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
|
|
32
|
32
|
|
а҆́ще бг҃ъ просла́висѧ ѡ҆ не́мъ, и҆ бг҃ъ просла́витъ є҆го̀ въ себѣ̀, и҆ а҆́бїе просла́витъ є҆го̀.
|
Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, і скоро прославить Його.
|
|
33
|
33
|
|
Ча̑дца, є҆щѐ съ ва́ми ма́лѡ є҆́смь: взы́щете менѐ, и҆ ꙗ҆́коже рѣ́хъ і҆ꙋде́ѡмъ, ꙗ҆́кѡ а҆́може а҆́зъ и҆дꙋ̀, вы̀ не мо́жете прїитѝ: и҆ ва́мъ гл҃ю нн҃ѣ.
|
Діти! Недовго вже бути Мені з вами. Будете шукати Мене і, як Я сказав юдеям, — куди Я йду, ви не можете прийти, так і вам кажу тепер.
|
|
34
|
34
|
|
За́повѣдь но́вꙋю даю̀ ва́мъ, да лю́бите дрꙋ́гъ дрꙋ́га: ꙗ҆́коже возлюби́хъ вы̀, да и҆ вы̀ лю́бите себѐ:
|
Заповідь нову даю вам: щоб ви любили один одного; як Я полюбив вас, так і ви любіть один одного.
|
|
35
|
35
|
|
ѡ҆ се́мъ разꙋмѣ́ютъ всѝ, ꙗ҆́кѡ моѝ оу҆чн҃цы̀ є҆стѐ, а҆́ще любо́вь и҆́мате междꙋ̀ собо́ю.
|
З того знатимуть усі, що ви Мої ученики, якщо будете мати любов між собою.
|
|
36
|
36
|
|
Глаго́ла є҆мꙋ̀ сі́мѡнъ пе́тръ: гдⷭ҇и, ка́мѡ и҆́деши; Ѿвѣща̀ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: а҆́може (а҆́зъ) и҆дꙋ̀, не мо́жеши нн҃ѣ по мнѣ̀ и҆тѝ: послѣди́ же по мнѣ̀ и҆́деши.
|
Симон-Петро сказав Йому: Господи, куди Ти йдеш? Ісус відповів йому: куди Я йду, ти не можеш тепер іти за Мною, а згодом підеш за Мною.
|
|
37
|
37
|
|
Глаго́ла є҆мꙋ̀ пе́тръ: гдⷭ҇и, почто̀ не могꙋ̀ нн҃ѣ по тебѣ̀ и҆тѝ; нн҃ѣ дꙋ́шꙋ мою̀ за тѧ̀ положꙋ̀.
|
Петро сказав Йому: Господи! Чому я не можу йти за Тобою тепер? Я душу мою покладу за Тебе.
|
|
38
|
38
|
|
Ѿвѣща̀ є҆мꙋ̀ і҆и҃съ: дꙋ́шꙋ ли твою̀ за мѧ̀ положи́ши; а҆ми́нь, а҆ми́нь гл҃ю тебѣ̀: не возгласи́тъ а҆ле́ктѡръ, до́ндеже ѿве́ржешисѧ менє̀ три́щи.
|
Ісус відповів йому: душу твою за Мене покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як тричі зречешся Мене.
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.