|
Глава́ в҃
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| (Заⷱ҇ ѕ҃.) И҆ въ тре́тїй де́нь бра́къ бы́сть въ ка́нѣ галїле́йстѣй: и҆ бѣ̀ мт҃и і҆и҃сова тꙋ̀. | На третій день було весілля в Кані галилейській, і Мати Ісусова була там. |
|
2
|
2
|
| Зва́нъ же бы́сть і҆и҃съ и҆ оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀ на бра́къ. | Був також запрошений на весілля Ісус з учениками Його. |
|
3
|
3
|
| И҆ недоста́вшꙋ вїнꙋ̀, гл҃го́ла мт҃и і҆и҃сова къ немꙋ̀: вїна̀ не и҆́мꙋтъ. | Коли не вистачило вина, Мати Ісуса каже Йому: вина не мають. |
|
4
|
4
|
| Гл҃а є҆́й і҆и҃съ: что̀ (є҆́сть) мнѣ̀ и҆ тебѣ̀, же́но; не оу҆̀ прїи́де ча́съ мо́й. | Ісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? Ще не прийшов час Мій. |
|
5
|
5
|
| Гл҃го́ла мт҃и є҆гѡ̀ слꙋга́мъ: є҆́же а҆́ще гл҃етъ ва́мъ, сотвори́те. | Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть. |
|
6
|
6
|
| Бѣ́хꙋ же тꙋ̀ водоно́си ка́менни ше́сть, лежа́ще по ѡ҆чище́нїю і҆ꙋде́йскꙋ, вмѣстѧ́щїй по двѣма̀ и҆лѝ трїе́мъ мѣ́рамъ. | Було ж тут шість кам’яних водоносів, що стояли за звичаєм для очищення юдейського, кожен вміщав по дві чи по три міри. |
|
7
|
7
|
| Гл҃а и҆̀мъ і҆и҃съ: напо́лните водоно́сы воды̀. И҆ напо́лниша и҆̀хъ до верха̀. | Ісус говорить їм: наповніть посудини водою. І наповнили їх до верху. |
|
8
|
8
|
| И҆ гл҃а и҆̀мъ: почерпи́те нн҃ѣ и҆ принеси́те а҆рхїтриклі́нови. И҆ принесо́ша. | І говорить їм: тепер зачерпніть і несіть до розпорядника весілля. І понесли. |
|
9
|
9
|
| Ꙗ҆́коже вкꙋсѝ а҆рхїтриклі́нъ вїна̀ бы́вшагѡ ѿ воды̀, и҆ не вѣ́даше, ѿкꙋ́дꙋ є҆́сть: слꙋ́ги же вѣ́дѧхꙋ поче́рпшїи во́дꙋ: пригласѝ жениха̀ а҆рхїтриклі́нъ. | Коли ж розпорядник покуштував воду, що стала вином [а він не знав, звідки це вино, знали ж тільки слуги, які набирали воду], тоді розпорядник кличе жениха |
|
10
|
10
|
| И҆ глаго́ла є҆мꙋ̀: всѧ́къ человѣ́къ пре́жде до́брое вїно̀ полагае́тъ, и҆ є҆гда̀ оу҆пїю́тсѧ, тогда̀ хꙋ́ждшее: ты́ (же) соблю́лъ є҆сѝ до́брое вїно̀ досе́лѣ. | і говорить йому: кожна людина спочатку добре вино подає, а коли нап’ються, тоді гірше; а ти добре вино зберіг аж досі. |
|
11
|
11
|
| Сѐ сотворѝ нача́токъ зна́менїємъ і҆и҃съ въ ка́нѣ галїле́йстѣй и҆ ꙗ҆вѝ сла́вꙋ свою̀: и҆ вѣ́роваша въ него̀ оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀. | Так поклав Ісус початок чудесам у Кані галилейській і явив славу Свою; і увірували в Нього ученики Його. |
|
12
|
12
|
| (Заⷱ҇ з҃.) По се́мъ сни́де въ капернаꙋ́мъ са́мъ и҆ мт҃и є҆гѡ̀, и҆ бра́тїѧ є҆гѡ̀: и҆ тꙋ̀ не мнѡ́ги дни̑ пребы́ша. | Після цього прийшов Ісус до Капернаума, Сам і Мати Його, і брати Його, і ученики Його; і пробули там небагато днів. |
|
13
|
13
|
| И҆ бли́з̾ бѣ̀ па́сха і҆ꙋде́йска, и҆ взы́де во і҆ерⷭ҇ли́мъ і҆и҃съ | Наближалася Пасха юдейська, і Ісус прийшов до Єрусалима. |
|
14
|
14
|
| и҆ ѡ҆брѣ́те въ це́ркви продаю́щаѧ ѻ҆́вцы и҆ волы̀ и҆ гѡ́лꙋби, и҆ пѣ́нѧжники сѣдѧ́щыѧ. | І знайшов, що в храмі продавали волів, овець і голубів, і сиділи міняльники грошей. |
|
15
|
15
|
| И҆ сотвори́въ би́чь ѿ ве́рвїй, всѧ̑ и҆згна̀ и҆з̾ це́ркве, ѻ҆́вцы и҆ волы̀: и҆ торжникѡ́мъ разсы́па пѣ̑нѧзи и҆ дски̑ ѡ҆прове́рже: | І, зробивши бич з вірьовок, вигнав з храму всіх, овець і волів; і розсипав гроші міняльників, а столи їхні поперекидав. |
|
16
|
16
|
| и҆ продаю́щымъ гѡ́лꙋби речѐ: возми́те сїѧ̑ ѿсю́дꙋ и҆ не твори́те до́мꙋ ѻ҆ц҃а̀ моегѡ̀ до́мꙋ кꙋ́пленагѡ [кꙋ́пли]. | І сказав продавцям голубів: візьміть це звідси і не робіть дому Отця Мого домом торгівлі. |
|
17
|
17
|
| Помѧнꙋ́ша же оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ пи́сано є҆́сть: жа́лость до́мꙋ твоегѡ̀ снѣ́сть мѧ̀ [ре́вность до́мꙋ твоегѡ̀ снѣде́ мѧ]. | При цьому ученики Його згадали, що написано: ревність до дому Твого з’їдає Мене. |
|
18
|
18
|
| Ѿвѣща́ша же і҆ꙋде́є и҆ рѣ́ша є҆мꙋ̀: ко́е зна́менїє ꙗ҆влѧ́еши на́мъ, ꙗ҆́кѡ сїѧ̑ твори́ши. | На це юдеї сказали Йому: яке знамення покажеш нам, що маєш владу так чинити? |
|
19
|
19
|
| Ѿвѣща̀ і҆и҃съ и҆ речѐ и҆̀мъ: разоритѐ це́рковь сїю̀, и҆ тре́ми де́нми воздви́гнꙋ ю҆̀. | Ісус сказав їм у відповідь: зруйнуйте храм цей, і Я за три дні поставлю його. |
|
20
|
20
|
| Рѣ́ша же і҆ꙋде́є: четы́редесѧть и҆ шестїю̀ лѣ́тъ создана̀ бы́сть це́рковь сїѧ̀, и҆ ты́ ли тре́ми де́нми воздви́гнеши ю҆̀; | На це сказали юдеї: сорок шість років будувався храм цей, а Ти за три дні поставиш його? |
|
21
|
21
|
| Ѻ҆́нъ же гл҃аше ѡ҆ це́ркви тѣ́ла своегѡ̀. | Він же говорив про храм тіла Свого. |
|
22
|
22
|
| Є҆гда̀ оу҆̀бо воста̀ ѿ ме́ртвыхъ, помѧнꙋ́ша оу҆чн҃цы̀ є҆гѡ̀, ꙗ҆́кѡ сѐ гл҃аше, и҆ вѣ́роваша писа́нїю и҆ словесѝ, є҆́же речѐ і҆и҃съ. | Коли ж Він воскрес з мертвих, то згадали ученики Його, що Він казав їм це, і повірили Писанню і слову, яке сказав Ісус. |
|
23
|
23
|
| Є҆гда́ же бѣ̀ въ і҆ерⷭ҇ли́мѣхъ въ пра́здникъ па́ски, мно́зи вѣ́роваша во и҆́мѧ є҆гѡ̀, ви́дѧще зна́мєнїѧ є҆гѡ̀, ꙗ҆̀же творѧ́ше. | І коли Він був у Єрусалимі на святі Пасхи, багато хто увірував в ім’я Його, побачивши чудеса, які Він творив. |
|
24
|
24
|
| Са́мъ же і҆и҃съ не вдаѧ́ше себѐ въ вѣ́рꙋ и҆́хъ, занѐ са́мъ вѣ́дѧше всѧ̑, | Але Сам Ісус не ввіряв Себе їм, бо знав усіх; |
|
25
|
25
|
| и҆ ꙗ҆́кѡ не тре́боваше, да кто̀ свидѣ́телствꙋетъ ѡ҆ человѣ́цехъ: са́мъ бо вѣ́дѧше, что̀ бѣ̀ въ человѣ́цехъ. | і не треба було Йому, щоб хтось засвідчив про людину, бо Сам знав, що було в людині. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.