|
Глава́ з҃і
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| И҆ бы́сть мꙋ́жъ ѿ горы̀ є҆фре́мли, и҆ и҆́мѧ є҆мꙋ̀ мі́ха: | Був хтось на горі Єфремовій, на ім’я Миха. |
|
2
|
2
|
| и҆ речѐ ма́тери свое́й: ты́сѧща и҆ сто̀ сре́бреникѡвъ и҆̀же оу҆кра́дєны оу҆ тебє̀, и҆ заклина́ла мѧ̀ є҆сѝ и҆ глаго́лала є҆сѝ во оу҆́шы моѝ: сѐ, сребро̀ оу҆ менє̀, а҆́зъ взѧ́хъ є҆̀. И҆ речѐ ма́ти є҆гѡ̀: благослове́нъ сы́нъ мо́й гдⷭ҇еви. | Він сказав матері своїй: тисяча сто сиклів срібла, які в тебе взяті і за які ти при мені проголосила прокляття, це срібло в мене, я взяв його. Мати його сказала: благословенний син мій у Господа! |
|
3
|
3
|
| И҆ ѿдадѐ ты́сѧщꙋ и҆ сто̀ сре́бреникѡвъ ма́тери свое́й. И҆ речѐ ма́ти є҆гѡ̀: ѡ҆свѧща́ющи ѡ҆свѧти́хъ сребро̀ гдⷭ҇еви ѿ рꙋкѝ моеѧ̀, тебѣ̀ сы́нови моемꙋ̀ сотвори́ти (кꙋмі́ръ) и҆зва́ѧнъ и҆ слїѧ́нъ, и҆ нн҃ѣ ѿда́мъ є҆̀ тебѣ̀. | І повернув він матері своїй тисячу сто сиклів срібла. І сказала мати його: це срібло я від себе присвятила Господу для [тебе,] сина мого, щоб зробити з нього ідола і відлитого кумира; отже, віддаю це тобі. |
|
4
|
4
|
| И҆ ѿдадѐ сребро̀ ма́тери свое́й. И҆ взѧ̀ ма́ти є҆гѡ̀ двѣ́сти сре́бреникѡвъ и҆ дадѐ и҆̀хъ сребродѣ́лю, и҆ сотворѝ то́е (кꙋмі́ръ) и҆зва́ѧнъ и҆ слїѧ́нъ: и҆ бы́сть въ домꙋ̀ мі́хи. | Але він повернув срібло матері своїй. Мати його взяла двісті сиклів срібла і віддала їх плавильникові. Він зробив з них ідола і відлитого кумира, який і знаходився в домі Михи. |
|
5
|
5
|
| И҆ до́мъ мі́хинъ є҆мꙋ̀ до́мъ бж҃їй. И҆ сотворѝ є҆фꙋ́дъ [Гре́ч.: є҆пѡмі́съ, славе́н.: нара́мникъ.] и҆ ѳерафі́нъ [і҆́дѡли]: и҆ напо́лни рꙋ́кꙋ є҆ди́номꙋ ѿ сынѡ́въ свои́хъ, и҆ бы́сть є҆мꙋ̀ жре́цъ. | І був у Михи дім Божий. І зробив він ефод і терафим і посвятив одного із синів своїх, щоб він був у нього священиком. |
|
6
|
6
|
| Въ ты̑ѧ же дни̑ не бѧ́ше царѧ̀ во і҆и҃ли: кі́йждо мꙋ́жъ, є҆́же пра́во ви́дѧшесѧ пред̾ ѻ҆чи́ма є҆гѡ̀, творѧ́ше. | У ті дні не було царя в Ізраїля; кожен робив те, що йому здавалося справедливим. |
|
7
|
7
|
| И҆ бы́сть ю҆́ноша ѿ виѳлее́ма і҆ꙋ́дина и҆ ѿ ро́да пле́мене і҆ꙋ́дина, и҆ се́й леѵі́тинъ, и҆ ѡ҆бита́ше та́мѡ: | Один юнак з Вифлеєма Юдейського, з коліна Іудиного, левит, тоді жив там; |
|
8
|
8
|
| и҆ по́йде се́й мꙋ́жъ ѿ гра́да виѳлее́ма і҆ꙋ́дина ѡ҆бита́ти, и҆дѣ́же ѡ҆брѧ́щетъ мѣ́сто: и҆ прїи́де до горы̀ є҆фре́мли и҆ да́же до до́мꙋ мі́хина, є҆́же сотвори́ти пꙋ́ть сво́й. | цей чоловік пішов з міста Вифлеєма Юдейського, щоб пожити, де трапиться, і йдучи дорогою, прийшов на гору Єфремову до дому Михи. |
|
9
|
9
|
| И҆ речѐ є҆мꙋ̀ мі́ха: ѿкꙋ́дꙋ и҆́деши; И҆ речѐ є҆мꙋ̀ леѵі́тинъ: а҆́зъ є҆́смь ѿ виѳлее́ма і҆ꙋ́дина, и҆ и҆дꙋ̀ ѡ҆бита́ти, и҆дѣ́же ѡ҆брѧ́щꙋ мѣ́сто. | І сказав йому Миха: звідки ти йдеш? Він сказав йому: я левит з Вифлеєма Юдейського і йду пожити, де трапиться. |
|
10
|
10
|
| И҆ речѐ є҆мꙋ̀ мі́ха: сѣдѝ со мно́ю и҆ бꙋ́ди мѝ ѻ҆те́цъ и҆ жре́цъ, и҆ а҆́зъ да́мъ тебѣ̀ сре́бреникѡвъ де́сѧть въ го́дъ и҆ дво́и ри̑зы, и҆ ꙗ҆̀же на житїѐ тебѣ̀. | І сказав йому Миха: залишся у мене і будь у мене отцем і священиком; я буду давати тобі по десять сиклів срібла на рік, потрібний одяг і їжу. |
|
11
|
11
|
| И҆ по́йде леѵі́тъ, и҆ нача̀ ѡ҆бита́ти оу҆ мꙋ́жа. И҆ бы́сть ю҆́ноша є҆мꙋ̀ ꙗ҆́кѡ є҆ди́нъ ѿ сынѡ́въ є҆гѡ̀. | Левит пішов до нього і погодився левит залишитися у цієї людини, і був юнак у нього, як один із синів його. |
|
12
|
12
|
| И҆ напо́лни мі́ха рꙋ́кꙋ леѵі́тинꙋ, и҆ бы́сть є҆мꙋ̀ ю҆́ноша жре́цъ, и҆ бѧ́ше въ домꙋ̀ мі́хи. | Миха посвятив левита, і цей юнак був у нього священиком і жив у домі Михи. |
|
13
|
13
|
| И҆ речѐ мі́ха: нн҃ѣ оу҆вѣ́дѣхъ, ꙗ҆́кѡ бл҃госотвори́тъ мнѣ̀ гдⷭ҇ь, ꙗ҆́кѡ бы́сть мнѣ̀ леѵі́тинъ жре́цъ. | І сказав Миха: тепер я знаю, що Господь буде мені благодіяти, тому що левит у мене священиком. |
Паперове видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.