Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ і҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Глава́ і҃	Глава 10

1	1
И҆ речѐ гдⷭ҇ь къ мѡѷсе́ю, гл҃ѧ:	І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2	2
сотворѝ себѣ̀ двѣ̀ трꙋбы̑ срє́брѧны: кѡ́ваны сотвори́ши ѧ҆̀, и҆ бꙋ́дꙋтъ тебѣ̀ на созва́нїе со́нма и҆ возставлѧ́ти полкѝ:	зроби собі дві срібні труби, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для зняття станів;
3	3
и҆ да вострꙋ́биши и҆́ми, и҆ да собере́тсѧ къ тебѣ̀ ве́сь со́нмъ пред̾ двє́ри ски́нїи свидѣ́нїѧ:	коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу в скинію зібрання;
4	4
а҆́ще же є҆ди́ною трꙋбо́ю вострꙋ́бѧтъ, да прїи́дꙋтъ къ тебѣ̀ всѝ кнѧ̑зи и҆ тысѧщенача́лники і҆и҃лтестїи:	коли однією трубою засурмлять, зберуться до тебе князі й тисячоначальники Ізраїлеві;
5	5
и҆ вострꙋби́те въ зна́менїе, и҆ воздви́гнꙋтсѧ полцы̀ ѡ҆полча́ющїисѧ на восто́ки:	коли засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до сходу;
6	6
и҆ вострꙋби́те въ зна́менїе второ́е, и҆ воздви́гнꙋтсѧ полцы̀ ѡ҆полча́ющїисѧ ѿ ю҆́га: и҆ вострꙋби́те въ зна́менїе тре́тїе, и҆ да воздви́гнꙋтсѧ полцы̀ ѡ҆полча́ющїисѧ ѿ мо́рѧ: и҆ вострꙋби́те въ зна́менїе четве́ртое, и҆ воздви́гнꙋтсѧ полцы̀ ѡ҆полча́ющїисѧ ѿ сѣ́вера: зна́менїемъ да вострꙋ́бѧтъ въ воздвиже́нїе и҆́хъ.	коли в другий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півдня; [коли засурмите в третій раз тривогу, піднімуться стани, що стають до моря; коли в четвертий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півночі;] тривогу нехай сурмлять при вирушенні їх у путь;
7	7
И҆ є҆гда̀ собере́те со́нмъ, вострꙋби́те, не въ зна́менїе.	а коли потрібно зібрати зібрання, сурміть, але не тривогу;
8	8
И҆ сы́нове а҆арѡ̑ни жерцы̀ да вострꙋ́бѧтъ трꙋба́ми: и҆ да бꙋ́детъ ва́мъ зако́ннѡ вѣ́чнѡ въ ро́ды ва́шѧ.	сини Ааронові, священики, повинні сурмити трубами: це буде вам постановою вічною у роди ваші;
9	9
А҆́ще же и҆зы́дете на бра́нь въ землѝ ва́шей къ сꙋпоста́тѡмъ сꙋпроти́вѧщымсѧ ва́мъ, и҆ вострꙋби́те и҆ назна́менꙋйте трꙋба́ми, и҆ воспомѧне́тесѧ пред̾ гдⷭ҇емъ и҆ и҆зба́витесѧ ѿ вра̑гъ ва́шихъ.	і коли підете на війну в землі вашій проти ворога, що нападає на вас, сурміть тривогу трубами, — і будете пом’януті перед Господом, Богом вашим, і врятовані будете від ворогів ваших;
10	10
И҆ во дне́хъ весе́лїѧ ва́шегѡ и҆ въ пра́здницѣхъ ва́шихъ и҆ въ новомⷭ҇чїихъ ва́шихъ вострꙋби́те трꙋба́ми на всесожжє́нїѧ и҆ на жє́ртвы спасе́нїй ва́шихъ, и҆ бꙋ́детъ ва́мъ воспомина́нїе пред̾ бг҃омъ ва́шимъ: а҆́зъ гдⷭ҇ь бг҃ъ ва́шъ.	і в день радости вашої, і в свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть трубами при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших, — і це буде нагадуванням про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш.
11	11
И҆ бы́сть во второ́е лѣ́то, во вторы́й мцⷭ҇ъ, въ двадесѧ́тый мцⷭ҇а, вознесе́сѧ ѡ҆́блакъ ѿ ски́нїи свидѣ́нїѧ,	У другий рік, у другий місяць, у двадцятий день місяця піднялася хмара від скинії одкровення;
12	12
и҆ воздвиго́шасѧ сы́нове і҆и҃лєвы со и҆мѣ́нїѧми свои́ми ѿ пꙋсты́ни сїна́йскїѧ, и҆ ста̀ ѡ҆́блакъ въ пꙋсты́ни фара́ни.	і вирушили сини Ізраїлеві за станами своїми з пустелі Синайської, і зупинилася хмара в пустелі Фаран.
13	13
И҆ воздвиго́шасѧ пе́рвїи по гла́сꙋ гдⷭ҇ню рꙋко́ю мѡѷсе́овою:	І піднялися вони в перший раз, за велінням Господнім, даним через Мойсея.
14	14
и҆ воздвиго́ша зна́мѧ полка̀ сынѡ́въ і҆ꙋ́диныхъ пе́рвїи съ си́лою свое́ю: и҆ над̾ си́лою и҆́хъ наассѡ́нъ сы́нъ а҆мїнада́вль:	Піднято було по-перше прапор стану синів Іудиних за ополченнями їх; над ополченням їх Наассон, син Аминадава;
15	15
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ і҆ссаха́ровыхъ наѳанаи́лъ сы́нъ сѡга́ровъ:	і над ополченням коліна синів Іссахарових Нафанаїл, син Цуара;
16	16
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ завꙋлѡ́нихъ є҆лїа́въ сы́нъ хелѡ́нь.	і над ополченням коліна синів Завулонових Елиав, син Хелона.
17	17
И҆ сложи́ша ски́нїю, и҆ воздвиго́ша сы́нове гирсѡ̑ни и҆ сы́нове мера̑рїны, носѧ́щїи ски́нїю.	І знята була скинія, і пішли сини Гирсонові і сини Мерарині, що носять скинію.
18	18
И҆ воздвиго́ша зна́мѧ полка̀ рꙋви́млѧ съ си́лою свое́ю: и҆ над̾ си́лою и҆́хъ є҆лїсꙋ́ръ сы́нъ седїꙋ́ровъ:	І піднято було прапор стану Рувимового за ополченнями їх; і над ополченням його Елицур, син Шедеура;
19	19
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ сѷмеѡ́нихъ саламїи́лъ сы́нъ сꙋрїсада́евъ:	і над ополченням коліна синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая;
20	20
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ га́довыхъ є҆лїса́фъ сы́нъ рагꙋи́левъ.	і над ополченням коліна синів Гадових Елиасаф, син Регуїла.
21	21
И҆ воздвиго́шасѧ сы́нове каа́ѳѡвы, воздвиза́ющїи ст҃а̑ѧ: и҆ поста́виша ски́нїю, до́ндеже прїидо́ша.	Потім пішли сини Каафові, що носять святилище; скинія ж була поставлена до приходу їх.
22	22
И҆ воздвиго́ша зна́мѧ полка̀ є҆фре́млѧ съ си́лою свое́ю: и҆ над̾ си́лою и҆́хъ є҆лїсама̀ сы́нъ є҆мїꙋ́довъ:	І піднято було прапор стану синів Єфремових за ополченнями їх; і над ополченнями їх Елишама, син Аммиуда;
23	23
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ манассі́иныхъ гамалїи́лъ сы́нъ фадассꙋ́ровъ:	і над ополченням коліна синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура;
24	24
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ венїамі́нихъ а҆вїда́нъ сы́нъ гадеѡ́нинъ.	і над ополченням коліна синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія.
25	25
И҆ воздвиго́ша зна́мѧ полка̀ сынѡ́въ да́новыхъ, послѣ́днїи всѣ́хъ полкѡ́въ съ си́лою свое́ю: и҆ над̾ си́лою и҆́хъ а҆хїе́зеръ сы́нъ а҆мїсада́евъ:	Останнім із усіх станів піднято було прапор стану синів Данових з ополченнями їх; і над ополченням Ахиєзер, син Аммишаддая;
26	26
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ а҆си́ровыхъ фагаїи́лъ сы́нъ є҆хра́нь:	і над ополченням коліна синів Асирових Пагиїл, син Охрана;
27	27
и҆ над̾ си́лою пле́мене сынѡ́въ нефѳалі́млихъ а҆хїре́й сы́нъ є҆на́нь.	і над ополченням коліна синів Неффалимових Ахира, син Енана.
28	28
Сі́и полцы̀ сынѡ́въ і҆и҃левыхъ, и҆ воздвиго́шасѧ съ си́лою свое́ю.	Ось порядок ходу синів Ізраїлевих за ополченнями їх. І вирушили вони.
29	29
И҆ речѐ мѡѷсе́й і҆ѡва́вꙋ сы́нꙋ рагꙋи́левꙋ мадїані́тинꙋ, те́стю мѡѷсе́овꙋ: воздвиза́емсѧ мы̀ на мѣ́сто, ѡ҆ не́мже гдⷭ҇ь речѐ: сїѐ да́мъ ва́мъ: пойдѝ съ на́ми, и҆ сотвори́мъ тебѣ̀ добро̀, ꙗ҆́кѡ гдⷭ҇ь дѡ́браѧ гл҃а ѡ҆ і҆и҃ли.	І сказав Мойсей Ховаву, сину Рагуїловому, мадианитянину, родичеві Мойсея: ми вирушаємо в те місце, про яке Господь сказав: вам віддам його; йди з нами, ми зробимо тобі добро, тому що Господь добре прорік про Ізраїль.
30	30
И҆ ѿвѣща̀ къ немꙋ̀: не пойдꙋ̀, но въ зе́млю мою̀ и҆ въ ро́дъ мо́й и҆дꙋ̀.	Але він сказав йому: не піду; я піду у свою землю і на свою батьківщину.
31	31
И҆ речѐ: не ѡ҆ста́ви на́съ, поне́же бы́лъ є҆сѝ съ на́ми въ пꙋсты́ни, и҆ бꙋ́деши въ на́съ старѣ́йшина:	Мойсей же сказав: не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і будеш для нас оком;
32	32
и҆ бꙋ́детъ а҆́ще по́йдеши съ на́ми, и҆ бꙋ́дꙋтъ блага̑ѧ ѡ҆́наѧ, є҆ли̑ка бл҃госотвори́тъ гдⷭ҇ь на́мъ, благосотвори́мъ и҆ тебѣ̀.	якщо підеш з нами, то добро, яке Господь зробить нам, ми зробимо тобі.
33	33
И҆ ѿидо́ша ѿ горы̀ гдⷭ҇ни въ пꙋ́ть тре́хъ дні́й: и҆ кївѡ́тъ завѣ́та гдⷭ҇нѧ пред̾идѧ́ше пред̾ ни́ми въ пꙋ́ть тре́хъ дні́й, соглѧ́дати и҆̀мъ ста́на.	І вирушили вони від гори Господньої на три дні путі, і ковчег завіту Господнього йшов перед ними три дні путі, щоб знайти їм місце, де зупинитися.
34	34
И҆ бы́сть є҆гда̀ воздвиза́хꙋ кївѡ́тъ, и҆ речѐ мѡѷсе́й: воста́ни, гдⷭ҇и, и҆ да разсы́плютсѧ вразѝ твоѝ, и҆ да бѣжа́тъ всѝ ненави́дѧщїи тебѐ.	І хмара Господня осіняла їх вдень, коли вони вирушали зі стану.
35	35
И҆ въ поставле́нїи (кївѡ́та) речѐ: возвраща́й, гдⷭ҇и, ты́сѧщы тє́мъ во і҆и҃ли.	Коли піднімався ковчег у путь, Мойсей говорив: встань, Господи, і розвіються вороги Твої, і побіжать від лиця Твого ненависники Твої!
36	36
И҆ ѡ҆́блакъ гдⷭ҇нь бы́сть ѡ҆сѣнѧ́ющь над̾ ни́ми въ де́нь, є҆гда̀ воздвиза́хꙋсѧ и҆з̾ полка̀.	А коли зупинявся ковчег, він говорив: повернись, Господи, до тисяч і десятків тисяч Ізраїля!

← Глава́ ѳ҃

Глава́ а҃і →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт