Порівняти Біблія церковнослов'янською (unicode) з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Глава́ г҃

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Глава́ г҃	Глава 3

1	1
Что̀ оу҆̀бо ли́шшее і҆ꙋде́ю [ко́е оу҆̀бо преимꙋ́щество і҆ꙋде́а]; и҆лѝ ка́ѧ по́льза ѡ҆брѣ́занїѧ;	Отже, яка перевага бути юдеєм, або яка користь від обрізання?
2	2
Мно́гѡ, по всѧ́комꙋ ѡ҆́бразꙋ: пе́рвѣе [наипа́че] бо, ꙗ҆́кѡ ввѣ́рєна бы́ша и҆̀мъ словеса̀ бж҃їѧ.	Велика перевага в усіх відношеннях, а найбільше в тому, що їм довірено Слово Боже.
3	3
Что́ бо, а҆́ще не вѣ́роваша нѣ́цыи; є҆да̀ (оу҆̀бо) невѣ́рствїе и҆́хъ вѣ́рꙋ бж҃їю оу҆праздни́тъ;	Бо що ж‚ коли деякі й не вірували? Невіра їхня чи знищить вірність Божу?
4	4
Да не бꙋ́детъ: да бꙋ́детъ же бг҃ъ и҆́стиненъ, всѧ́къ же человѣ́къ ло́жь, ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано: ꙗ҆́кѡ да ѡ҆правди́шисѧ во словесѣ́хъ твои́хъ, и҆ побѣди́ши, внегда̀ сꙋди́ти тѝ.	Зовсім ні. Бог вірний, а всяка людина неправдива, як написано: «Ти праведний у словах Твоїх і переможеш у суді Твоєму».
5	5
А҆́ще ли непра́вда на́ша бж҃їю пра́вдꙋ составлѧ́етъ, что̀ рече́мъ, є҆да́ ли непрвⷣнъ бг҃ъ наносѧ́й гнѣ́въ, по человѣ́кꙋ глаго́лю.	Якщо ж наша неправда відкриває правду Божу, то що скажемо? Чи не буде Бог несправедливий, коли виявляє гнів? [Кажу це за людським міркуванням.]
6	6
Да не бꙋ́детъ: поне́же ка́кѡ сꙋди́ти и҆́мать бг҃ъ мі́рꙋ;	Зовсім ні. Бо інакше як Богові судити світ?
7	7
А҆́ще бо и҆́стина бж҃їѧ въ мое́й лжѝ и҆збы́точествова въ сла́вꙋ є҆гѡ̀, что̀ є҆щѐ и҆ а҆́зъ ꙗ҆́кѡ грѣ́шникъ ѡ҆сꙋжда́юсѧ;	Бо коли вірність Божа підноситься моєю неправдою на славу Йому, за що ж мене ще й судити, як грішника?
8	8
И҆ не ꙗ҆́коже хꙋ́лимсѧ, и҆ ꙗ҆́коже глаго́лютъ нѣ́цыи на́съ глаго́лати, ꙗ҆́кѡ сотвори́мъ ѕла̑ѧ, да прїи́дꙋтъ бл҃га̑ѧ: и҆́хже сꙋ́дъ првⷣнъ є҆́сть.	І чи не чинити нам зло, щоб вийшло добро, як деякі лихословлять нас і кажуть, ніби ми так навчаємо? Праведний суд на таких.
9	9
Что̀ оу҆̀бо; преимѣ́емъ ли; Ника́коже: пред̾ꙋкори́хомъ бо [пре́жде бо ѡ҆бвине́ни є҆смы̀] і҆ꙋдє́и же и҆ є҆́ллины всѧ̑ [всѝ] под̾ грѣхо́мъ бы́ти,	То що ж‚ чи маємо ми перевагу? Аж ніяк. Бо ми вже довели, що як юдеї, так і елліни, всі під гріхом.
10	10
ꙗ҆́коже є҆́сть пи́сано, ꙗ҆́кѡ нѣ́сть првⷣнъ никто́же:	Як написано: «Немає праведного ні одного;
11	11
нѣ́сть разꙋмѣва́ѧй и҆ нѣ́сть взыска́ѧй бг҃а:	немає, хто розумів би; немає‚ хто шукав би Бога;
12	12
всѝ оу҆клони́шасѧ, вкꙋ́пѣ непотре́бни бы́ша: нѣ́сть творѧ́й бл҃госты́ню, нѣ́сть да́же до є҆ди́нагѡ.	всі ухилилися з путі, негідні всі до одного; нема того, хто чинить добро, нема жодного»;
13	13
Гро́бъ ѿве́рстъ горта́нь и҆́хъ, ѧ҆зы̑ки свои́ми льща́хꙋ: ꙗ҆́дъ а҆́спїдѡвъ под̾ оу҆стна́ми и҆́хъ:	«гортань їхня — відкритий гріб; язиками своїми обманюють; отрута аспидів на губах їхніх».
14	14
и҆́хже оу҆ста̀ клѧ́твы и҆ го́рести пѡ́лна сꙋ́ть.	«Уста їхні повні лихослів’я і гіркоти»;
15	15
Скѡ́ры но́ги и҆́хъ пролїѧ́ти кро́вь:	«ноги їхні швидкі на пролиття крови;
16	16
сокрꙋше́нїе и҆ ѡ҆ѕлобле́нїе на пꙋте́хъ и҆́хъ,	руїни і пагуба на дорогах їхніх;
17	17
и҆ пꙋтѝ ми́рнагѡ не позна́ша.	вони не знають шляху миру».
18	18
Нѣ́сть стра́ха бж҃їѧ пред̾ ѻ҆чи́ма и҆́хъ.	«Hемає страху Божого перед їхніми очима».
19	19
(Заⷱ҇ п҃д҃.) Вѣ́мы же, ꙗ҆́кѡ є҆ли̑ка зако́нъ глаго́летъ, сꙋ́щымъ въ зако́нѣ глаго́летъ: да всѧ̑ка оу҆ста̀ заградѧ́тсѧ, и҆ пови́ненъ бꙋ́детъ ве́сь мі́ръ бг҃ови:	Але ми знаємо, що закон, коли щось говорить, говорить до тих, хто під законом, тому всякі уста замикаються і весь світ стає винним перед Богом,
20	20
занѐ ѿ дѣ́лъ зако́на не ѡ҆правди́тсѧ всѧ́ка пло́ть пред̾ ни́мъ: зако́номъ бо позна́нїе грѣха̀.	тому що ділами закону не виправдається перед Hим ніяка плоть; бо законом пізнається гріх.
21	21
Нн҃ѣ же кромѣ̀ зако́на пра́вда бж҃їѧ ꙗ҆ви́сѧ, свидѣ́телствꙋема ѿ зако́на и҆ прⷪ҇рѡ́къ.	Тепер же, незалежно від закону, з’явилася правда Божа, про яку свідчать Закон і Пророки,
22	22
Пра́вда же бж҃їѧ вѣ́рою і҆и҃съ хрⷭ҇то́вою во всѣ́хъ и҆ на всѣ́хъ вѣ́рꙋющихъ: нѣ́сть бо ра́знствїѧ,	правда Божа через віру в Ісуса Христа у всіх і на всіх‚ хто вірує, бо нема різниці,
23	23
вси́ бо согрѣши́ша, и҆ лише́ни сꙋ́ть сла́вы бж҃їѧ,	тому що всі згрішили і позбавлені слави Божої,
24	24
ѡ҆правда́еми тꙋ́не блгⷣтїю є҆гѡ̀, и҆збавле́нїемъ, є҆́же ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ,	виправдовуються даром, благодаттю Його, через відкуплення у Христі Ісусі,
25	25
є҆го́же предположѝ бг҃ъ ѡ҆чище́нїе вѣ́рою въ кро́ви є҆гѡ̀, въ ꙗ҆вле́нїе пра́вды своеѧ̀, за ѿпꙋще́нїе пре́жде бы́вшихъ грѣхѡ́въ,	Якого Бог призначив як жертву очищення Його Кров’ю через віру; для свідчення правди Своєї в прощенні гріхів, вчинених раніше,
26	26
въ долготерпѣ́нїи бж҃їи, и҆ въ показа́нїе пра́вды є҆гѡ̀ въ нн҃ѣшнее вре́мѧ, во є҆́же бы́ти є҆мꙋ̀ првⷣнꙋ и҆ ѡ҆правда́ющꙋ сꙋ́щаго ѿ вѣ́ры і҆и҃совы.	за час довготерпіння Божого; для свідчення правди Його нині, щоб Він явився праведним і виправдовував того‚ хто вірує в Ісуса.
27	27
Гдѣ̀ оу҆̀бо похвала̀, ѿгна́сѧ. Кото́рымъ зако́номъ; дѣ́лы ли; Нѝ, но зако́номъ вѣ́ры.	Де ж те, чим би хвалитися? Знищено. Яким законом? Законом діл? Hі, але законом віри.
28	28
(Заⷱ҇ п҃е҃.) Мы́слимъ оу҆̀бо вѣ́рою ѡ҆правда́тисѧ человѣ́кꙋ, без̾ дѣ́лъ зако́на.	Бо ми визнаємо, що людина виправдовується вірою, незалежно від діл закону.
29	29
И҆лѝ і҆ꙋде́євъ бг҃ъ то́кмѡ, а҆ не и҆ ꙗ҆зы́кѡвъ; Є҆́й, и҆ ꙗ҆зы́кѡвъ:	Hевже ж Бог — тільки юдеїв, а і не язичників? Звичайно, і язичників;
30	30
поне́же є҆ди́нъ бг҃ъ, и҆́же ѡ҆правди́тъ ѡ҆брѣ́занїе ѿ вѣ́ры и҆ неѡбрѣ́занїе вѣ́рою.	бо є лише один Бог, котрий виправдовує обрізаних за вірою і необрізаних через віру.
31	31
Зако́нъ ли оу҆̀бо разорѧ́емъ вѣ́рою; Да не бꙋ́детъ: но зако́нъ оу҆твержда́емъ.	Чи ми знищуємо закон вірою? Зовсім нi; але закон стверджуємо.

← Глава́ в҃

Глава́ д҃ →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт