|
Глава́ ѕ҃
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| Что̀ оу҆̀бо рече́мъ; пребꙋ́демъ ли во грѣсѣ̀, да блгⷣть преꙋмно́житсѧ; Да не бꙋ́детъ. | Що ж скажемо? Чи залишатися нам у гріху, щоб примножилася благодать? Зовсім ні. |
|
2
|
2
|
| И҆̀же бо оу҆мро́хомъ грѣхꙋ̀, ка́кѡ па́ки ѡ҆живе́мъ ѡ҆ не́мъ [ка́кѡ є҆щѐ жи́ти бꙋ́демъ въ не́мъ]; | Ми померли для гріха: як же нам жити в ньому? |
|
3
|
3
|
| (Заⷱ҇ ч҃а҃.) И҆лѝ не разꙋмѣ́ете, ꙗ҆́кѡ є҆ли́цы во хрⷭ҇та̀ і҆и҃са крести́хомсѧ, въ см҃рть є҆гѡ̀ крести́хомсѧ; | Hевже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися? |
|
4
|
4
|
| Спогребо́хомсѧ оу҆̀бо є҆мꙋ̀ кр҃ще́нїемъ въ сме́рть, да ꙗ҆́коже воста̀ хрⷭ҇то́съ ѿ ме́ртвыхъ сла́вою ѻ҆́ч҃ею, та́кѡ и҆ мы̀ во ѡ҆бновле́нїи жи́зни ходи́ти на́чнемъ [да хо́димъ]. | Отже, ми поховані з Hим хрещенням у смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, так і ми в оновленому житті ходити почали. |
|
5
|
5
|
| А҆́ще бо соѡбра́зни [снасажде́ни] бы́хомъ подо́бїю см҃рти є҆гѡ̀, то̀ и҆ воскрⷭ҇нїѧ бꙋ́демъ, | Бо якщо ми з’єднані з Hим подобою смерти Його, то повинні бути з’єднані і подобою воскресіння, |
|
6
|
6
|
| сїѐ вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ ве́тхїи на́шъ человѣ́къ съ ни́мъ распѧ́тсѧ, да оу҆праздни́тсѧ тѣ́ло грѣхо́вное, ꙗ҆́кѡ ктомꙋ̀ не рабо́тати на́мъ грѣхꙋ̀: | знаючи те, що давній наш чоловік був розп’ятий з Hим, щоб знищене було тіло гріховне, щоб нам не бути вже рабами гріха; |
|
7
|
7
|
| оу҆ме́рый бо свободи́сѧ ѿ грѣха̀. | бо померлий звільнився від гріха. |
|
8
|
8
|
| А҆́ще же оу҆мро́хомъ со хрⷭ҇то́мъ, вѣ́рꙋемъ, ꙗ҆́кѡ и҆ жи́ви бꙋ́демъ съ ни́мъ, | Коли ж ми померли з Христом, то віруємо, що й житимемо з Hим, |
|
9
|
9
|
| вѣ́дѧще, ꙗ҆́кѡ хрⷭ҇то́съ воста̀ ѿ ме́ртвыхъ, ктомꙋ̀ оу҆жѐ не оу҆мира́етъ: сме́рть и҆́мъ ктомꙋ̀ не ѡ҆блада́етъ. | знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, вже не вмирає: смерть уже Hим не володіє. |
|
10
|
10
|
| Є҆́же бо оу҆́мре, грѣхꙋ̀ оу҆́мре є҆ди́ною: а҆ є҆́же живе́тъ, бг҃ови живе́тъ. | Бо що Він помер, то помер один раз для гріха, а що живе, то живе для Бога. |
|
11
|
11
|
| (Заⷱ҇ ч҃в҃.) Та́кожде и҆ вы̀ помышлѧ́йте себѐ ме́ртвыхъ оу҆́бѡ бы́ти грѣхꙋ̀, живы́хъ же бг҃ови, ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ гдⷭ҇ѣ на́шемъ. | Так і ви вважайте себе мертвими для гріха, живими ж для Бога у Христі Ісусі, Господі нашому. |
|
12
|
12
|
| Да не ца́рствꙋетъ оу҆̀бо грѣ́хъ въ ме́ртвеннѣмъ ва́шемъ тѣ́лѣ, во є҆́же послꙋ́шати є҆гѡ̀ въ по́хотехъ є҆гѡ̀: | Тож нехай не панує гріх у смертному вашому тілі, щоб вам коритися йому в похотях його; |
|
13
|
13
|
| нижѐ представлѧ́йте оу҆́ды ва́шѧ ѻ҆рꙋ̑жїѧ непра́вды грѣхꙋ̀: но представлѧ́йте себѐ бг҃ови ꙗ҆́кѡ ѿ ме́ртвыхъ живы́хъ, и҆ оу҆́ды ва́шѧ ѻ҆рꙋ̑жїѧ пра́вды бг҃ови. | і не віддавайте членів ваших гріхові як знаряддя неправди, але представте себе Богові як таких, що ожили з мертвих, і члени ваші — Богові як знаряддя праведности. |
|
14
|
14
|
| Грѣ́хъ бо ва́ми да не ѡ҆блада́етъ: нѣ́сте бо под̾ зако́номъ, но под̾ блгⷣтїю. | Гріх не повинен над вами панувати, бо ви не під законом, а під благодаттю. |
|
15
|
15
|
| Что̀ оу҆̀бо; согрѣши́мъ ли, занѐ нѣ́смы под̾ зако́номъ, но под̾ блгⷣтїю, да не бꙋ́детъ. | Що ж? Чи станемо грішити, тому що ми не під законом, а під благодаттю? Зовсім ні. |
|
16
|
16
|
| Не вѣ́сте ли, ꙗ҆́кѡ є҆мꙋ́же представлѧ́ете себѐ рабы̑ въ послꙋша́нїе, рабѝ є҆стѐ, є҆гѡ́же послꙋ́шаете, и҆лѝ грѣха̀ въ сме́рть, и҆лѝ послꙋша́нїѧ въ пра́вдꙋ; | Hевже ви не знаєте, що кому ви віддаєте себе в раби на послух, того ви і раби, кому підкоряєтесь: чи то раби гріха — на смерть, чи то послуху — на праведність? |
|
17
|
17
|
| Благодари́мъ оу҆̀бо бг҃а, ꙗ҆́кѡ бѣ́сте рабѝ грѣхꙋ̀, послꙋ́шасте же ѿ се́рдца, въ ѻ҆́ньже и҆ преда́стесѧ ѡ҆́бразъ оу҆че́нїѧ. | Дякувати Богові, що ви, бувши раніше рабами гріха, від серця стали слухняні тому родові вчення, якому віддали себе. |
|
18
|
18
|
| (Заⷱ҇ ч҃г҃.) Свобо́ждшесѧ же ѿ грѣха̀, порабо́тистесѧ пра́вдѣ. | Звільнившись же від гріха, ви стали рабами праведности. |
|
19
|
19
|
| Человѣ́ческо глаго́лю, за не́мощь пло́ти ва́шеѧ. Ꙗ҆́коже бо предста́висте оу҆́ды ва́шѧ рабы̑ нечистотѣ̀ и҆ беззако́нїю въ беззако́нїе, та́кѡ нн҃ѣ предста́вите оу҆́ды ва́шѧ рабы̑ пра́вдѣ во ст҃ы́ню. | Кажу за людським міркуванням задля немочі плоті вашої. Як віддавали ви члени ваші в раби нечистоті і беззаконню на беззаконня, так нині представте члени ваші в раби праведності на освячення. |
|
20
|
20
|
| Є҆гда́ бо рабѝ бѣ́сте грѣха̀, свобо́дни бѣ́сте ѿ пра́вды. | Бо, коли ви були рабами гріха, тоді були вільні від праведности. |
|
21
|
21
|
| Кі́й оу҆̀бо тогда̀ и҆мѣ́сте пло́дъ; Ѡ҆ ни́хже нн҃ѣ стыдите́сѧ, кончи́на бо ѻ҆́нѣхъ, сме́рть. | Які ж плоди ви мали тоді? Такі, яких тепер самі соромитесь, бо кінець їхній — смерть. |
|
22
|
22
|
| Нн҃ѣ же свобо́ждшесѧ ѿ грѣха̀, порабо́щшесѧ же бг҃ови, и҆́мате пло́дъ ва́шъ во ст҃ы́ню, кончи́нꙋ же жи́знь вѣ́чнꙋю. | А нині, коли ви звільнилися від гріха і стали рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне. |
|
23
|
23
|
| Ѡ҆бро́цы бо грѣха̀, сме́рть: дарова́нїе же бж҃їе живо́тъ вѣ́чный ѡ҆ хрⷭ҇тѣ̀ і҆и҃сѣ гдⷭ҇ѣ на́шемъ. | Бо відплата за гріх — смерть, а дар Божий — життя вічне у Христі Ісусі, Господі нашому. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.