|
2 Ezra*
|
Друга книга Ездри*
|
| * Перекладена з грецької. | |
|
Chapter 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
| And Josias held the feast of the passover in Jerusalem unto his Lord, and offered the passover the fourteenth day of the first month; | І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця, |
|
2
|
2
|
| having set the priests according to their daily courses, being arrayed in long garments, in the temple of the Lord. | поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому. |
|
3
|
3
|
| And he spake unto the Levites, the holy ministers of Israel, that they should hallow themselves unto the Lord, to set the holy ark of the Lord in the house that king Solomon the son of David had built: | І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів. |
|
4
|
4
|
| and said, Ye shall no more bear the ark upon your shoulders: now therefore serve the Lord your God, and minister unto his people Israel, and prepare you after your families and kindreds, | Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його, |
|
5
|
5
|
| according as David the king of Israel prescribed, and according to the magnificence of Solomon his son: and standing in the temple according to the several dignity of the families of you the Levites, who minister in the presence of your brethren the children of Israel, | і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля, |
|
6
|
6
|
| offer the passover in order, and make ready the sacrifices for your brethren, and keep the passover according to the commandment of the Lord, which was given unto Moses. | заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві. |
|
7
|
7
|
| And unto the people that was found there Josias gave thirty thousand lambs and kids, and three thousand calves: these things were given of the king's allowance, according as he promised, to the people, to the priests and to the Levites. | І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам. |
|
8
|
8
|
| And Helkias, Zacharias, and Syelus, the governors of the temple, gave to the priests for the passover two thousand and six hundred sheep, and three hundred calves. | І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів. |
|
9
|
9
|
| And Jeconias, and Samaias, and Nathanael his brother, and Assabias, and Ochiel, and Joram, captains over thousands, gave to the Levites for the passover five thousand sheep, and seven hundred calves. | І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів. |
|
10
|
10
|
| And when these things were done, the priests and Levites, having the unleavened bread, stood in very comely order according to the kindreds, | І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом, |
|
11
|
11
|
| and according to the several dignities of the fathers, before the people, to offer to the Lord, as it is written in the book of Moses: and thus did they in the morning. | щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час. |
|
12
|
12
|
| And they roasted the passover with fire, as appertaineth: as for the sacrifices, they sod them in brass pots and pans with a good savour, | І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові. |
|
13
|
13
|
| and set them before all the people: and afterward they prepared for themselves, and for the priests their brethren, the sons of Aaron. | А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. |
|
14
|
14
|
| For the priests offered the fat until night: and the Levites prepared for themselves, and the priests their brethren, the sons of Aaron. | Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона. |
|
15
|
15
|
| The holy singers also, the sons of Asaph, were in their order, according to the appointment of David, to wit, Asaph, Zacharias, and Jeduthun, who was of the king's retinue. | Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя. |
|
16
|
16
|
| Moreover the porters were at every gate; it was not lawful for any to go from his ordinary service: for their brethren the Levites prepared for them. | І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити. |
|
17
|
17
|
| Thus were the things that belonged to the sacrifices of the Lord accomplished in that day, that they might hold the passover, | І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи, |
|
18
|
18
|
| and offer sacrifices upon the altar of the Lord, according to the commandment of king Josias. | і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії. |
|
19
|
19
|
| So the children of Israel which were present held the passover at that time, and the feast of sweet bread seven days. | І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів. |
|
20
|
20
|
| And such a passover was not kept in Israel since the time of the prophet Samuel. | І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка. |
|
21
|
21
|
| Yea, all the kings of Israel held not such a passover as Josias, and the priests, and the Levites, and the Jews, held with all Israel that were found dwelling at Jerusalem. | І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі. |
|
22
|
22
|
| In the eighteenth year of the reign of Josias was this passover kept. | У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха. |
|
23
|
23
|
| And the works of Josias were upright before his Lord with an heart full of godliness. | І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя. |
|
24
|
24
|
| As for the things that came to pass in his time, they were written in former times, concerning those that sinned, and did wickedly against the Lord above all people and kingdoms, and how they grieved him exceedingly, so that the words of the Lord rose up against Israel. | Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля. |
|
25
|
25
|
| Now after all these acts of Josias it came to pass that Pharaoh the king of Egypt came to raise war at Carcamys upon Euphrates: and Josias went out against him. | І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому. |
|
26
|
26
|
| But the king of Egypt sent to him, saying, What have I to do with thee, O king of Judea? | Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський? |
|
27
|
27
|
| I am not sent out from the Lord God against thee; for my war is upon Euphrates: and now the Lord is with me, yea the Lord is with me hasting me forward: depart from me, and be not against the Lord. | Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу. |
|
28
|
28
|
| Howbeit Josias did not turn back his chariot from him, but undertook to fight with him, not regarding the words of the prophet Jeremy spoken by the mouth of the Lord: | Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа. |
|
29
|
29
|
| but joined battle with him in the plain of Mageddo, and the princes came against king Josias. | І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії. |
|
30
|
30
|
| Then said the king unto his servants, Carry me away out of the battle; for I am very weak. And immediately his servants took him away out of the battle. | І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю. |
|
31
|
31
|
| Then gat he up upon his second chariot; and being brought back to Jerusalem died, and was buried in his father's sepulchre. | І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх. |
|
32
|
32
|
| And in all Jewry they mourned for Josias, yea, Jeremy the prophet lamented for Josias, and the chief men with the women made lamentation for him unto this day: and this was given out for an ordinance to be done continually in all the nation of Israel. | І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому. |
|
33
|
33
|
| These things are written in the book of the stories of the kings of Judah, and every one of the acts that Josias did, and his glory, and his understanding in the law of the Lord; and the things that he had done before, and the things now recited, are reported in the book of the kings of Israel and Judea. | Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських. |
|
34
|
34
|
| And the people took Joachaz the son of Josias, and made him king instead of Josias his father when he was twenty and three years old. | І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки. |
|
35
|
35
|
| And he reigned in Judea and in Jerusalem three months: and then the king of Egypt deposed him from reigning in Jerusalem. | І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі. |
|
36
|
36
|
| And he set a tax upon the land of an hundred talents of silver and one talent of gold. | І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота. |
|
37
|
37
|
| The king of Egypt also made king Joacim his brother king of Judea and Jerusalem. | І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима. |
|
38
|
38
|
| And he bound Joacim and the nobles: but Zaraces his brother he apprehended, and brought him out of Egypt. | І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет. |
|
39
|
39
|
| Five and twenty years old was Joacim when he was made king in the land of Judea and Jerusalem; and he did evil before the Lord. | Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом. |
|
40
|
40
|
| Wherefore against him Nabuchodonosor the king of Babylon came up, and bound him with a chain of brass, and carried him into Babylon. | Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон. |
|
41
|
41
|
| Nabuchodonosor also took of the holy vessels of the Lord, and carried them away, and set them in his own temple at Babylon. | І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні. |
|
42
|
42
|
| But those things that are recorded of him, and of his uncleanness and impiety, are written in the chronicles of the kings. | Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських. |
|
43
|
43
|
| And Joacim his son reigned in his stead: he was made king being eighteen years old; | І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем. |
|
44
|
44
|
| and reigned but three months and ten days in Jerusalem; and did evil before the Lord. | Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом. |
|
45
|
45
|
| So after a year Nabuchodonosor sent and caused him to be brought into Babylon with the holy vessels of the Lord. | І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа, |
|
46
|
46
|
| And made Sedecias king of Judea and Jerusalem, when he was one and twenty years old; and he reigned eleven years: | і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років. |
|
47
|
47
|
| and he did evil also in the sight of the Lord, and cared not for the words that were spoken unto him by the prophet Jeremy from the mouth of the Lord. | І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа. |
|
48
|
48
|
| And after that king Nabuchodonosor had made him to swear by the name of the Lord, he forswore himself, and rebelled; and hardening his neck, and his heart, he transgressed the laws of the Lord God of Israel. | І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого. |
|
49
|
49
|
| The governors also of the people and of the priests did many things against the laws, and passed all the pollutions of all nations, and defiled the temple of the Lord, which was sanctified in Jerusalem. | Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній. |
|
50
|
50
|
| Nevertheless the God of their fathers sent by his messenger to call them back, because he spared them and his tabernacle also. | Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою; |
|
51
|
51
|
| But they had his messengers in derision; and, in the day that the Lord spake unto them, they made a sport of his prophets: | але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його, |
|
52
|
52
|
| so far forth, that he, being wroth with his people for their great ungodliness, commanded the kings of the Chaldees to come up against them; | доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським. |
|
53
|
53
|
| who slew their young men with the sword, yea, even within the compass of their holy temple, and spared neither young man nor maid, old man nor child, among them; for he delivered all into their hands. | Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні. |
|
54
|
54
|
| And they took all the holy vessels of the Lord, both great and small, with the vessels of the ark of God, and the king's treasures, and carried them away into Babylon. | І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон. |
|
55
|
55
|
| As for the house of the Lord, they burnt it, and brake down the walls of Jerusalem, and set fire upon her towers: | І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем, |
|
56
|
56
|
| and as for her glorious things, they never ceased till they had consumed and brought them all to nought; and the people that were not slain with the sword he carried into Babylon: | і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон. |
|
57
|
57
|
| who became servants to him and his children, till the Persians reigned, to fulfil the word of the Lord spoken by the mouth of Jeremy: | І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії: |
|
58
|
58
|
| until the land had enjoyed her sabbaths, the whole time of her desolation shall she rest, until the full term of seventy years. | доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати. |
|
Chapter 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| In the first year of Cyrus king of the Persians, that the word of the Lord might be accomplished, that he had promised by the mouth of Jeremy; | У перший рік царювання Кира Перського, на сповнення слова Господа з уст Єремії, |
|
2
|
2
|
| the Lord raised up the spirit of Cyrus the king of the Persians, and he made proclamation through all his kingdom, and also by writing, | Господь подвигнув дух Кира, царя Перського, і він оголосив по всьому царству своєму усно і письмово: |
|
3
|
3
|
| saying, Thus saith Cyrus king of the Persians; The Lord of Israel, the most high Lord, hath made me king of the whole world, | так говорить Кир, цар Перський: Господь Ізраїля, Господь Всевишній поставив мене царем вселенної |
|
4
|
4
|
| and commanded me to build him an house at Jerusalem in Jewry. | і повелів мені побудувати йому дім у Єрусалимі, який в Юдеї. |
|
5
|
5
|
| If therefore there be any of you that are of his people, let his Lord be with him, and let him go up to Jerusalem that is in Judea, and build the house of the Lord of Israel: for he is the Lord that dwelleth in Jerusalem. | Отже, хто є з вас, із народу Його, нехай буде Господь його з ним, і нехай він, вирушивши в Єрусалим, який в Юдеї, будує дім Господа Ізраїлевого: Він є Господь, Який живе в Єрусалимі. |
|
6
|
6
|
| Whosoever then dwell in the places about, let them help him, those, I say, that are his neighbours, with gold, and with silver, | Тому скільки їх живе по місцях, жителі місця того нехай допоможуть їм золотом і сріблом, |
|
7
|
7
|
| with gifts, with horses, and with cattle, and other things, which have been set forth by vow, for the temple of the Lord at Jerusalem. | дарунками коней і худоби й іншими приношеннями за обітницею на храм Господа в Єрусалимі. |
|
8
|
8
|
| Then the chief of the families of Judea and of the tribe of Benjamin stood up; the priests also, and the Levites, and all they whose mind the Lord had moved to go up, and to build an house for the Lord at Jerusalem, | І піднялися старійшини племен коліна Іудиного і Веніамінового і священики і левити й усі, дух яких подвигнув Господь іти і будувати дім Господу в Єрусалимі; |
|
9
|
9
|
| and they that dwelt round about them, and helped them in all things with silver and gold, with horses and cattle, and with very many free gifts of a great number whose minds were stirred up thereto. | а всі, що жили в сусідстві з ними, допомагали їм: сріблом і золотом, і конями і худобою і дуже багатьма приношеннями за обітницею багатьох, яких надихнув дух. |
|
10
|
10
|
| King Cyrus also brought forth the holy vessels which Nabuchodonosor had carried away from Jerusalem, and had set up in his temple of idols. | І цар Кир виніс священні сосуди Господа, які Навуходоносор переніс з Єрусалима і поставив у своєму капищі. |
|
11
|
11
|
| Now when Cyrus king of the Persians had brought them forth, he delivered them to Mithridates his treasurer: | Винісши ж їх, Кир, цар Перський, передав їх Мифридату, своєму хранителю скарбів, |
|
12
|
12
|
| and by him they were delivered to Sanabassar the governor of Judea. | а через нього вони були передані Саманассару, князеві Юдеї. |
|
13
|
13
|
| And this was the number of them; A thousand golden cups, and a thousand of silver, censers of silver twenty-nine, vials of gold thirty, and of silver two thousand four hundred and ten, and a thousand other vessels. | Число ж їх було: узливальниць золотих тисяча, узливальниць срібних тисяча, срібних курильниць двадцять дев’ять, чаш золотих тридцять, срібних дві тисячі чотириста десять, й інших сосудів тисяча. |
|
14
|
14
|
| So all the vessels of gold and of silver, which were carried away, were five thousand four hundred threescore and nine. | Усіх сосудів золотих і срібних принесено п’ять тисяч чотириста шістдесят дев’ять. |
|
15
|
15
|
| These were brought back by Sanabassar, together with them of the captivity, from Babylon to Jerusalem. | І принесені вони Саманассаром і тими, що повернулися з ним з полону Вавилонського, у Єрусалим. |
|
16
|
16
|
| But in the time of Artaxerxes king of the Persians Belemus, and Mithridates, and Tabellius, and Rathumus, and Beeltethmus, and Samellius the secretary, with the rest that were in commission with them, dwelling in Samaria and other places, wrote unto him against them that dwelt in Judea and Jerusalem this letter following; | Під час же царювання Артаксеркса, царя Перського, Вилем і Мифридат, і Тавеллій і Рафим, і Веєлтефм і Самеллій писар та інші, які змовилися з ними, що жили в Самарії й інших місцях, написали йому такий лист: |
|
17
|
17
|
| To king Artaxerxes our lord, Thy servants, Rathumus the storywriter, and Samellius the scribe, and the rest of their council, and the judges that are in Celosyria and Phenice. | Цареві Артаксерксу, господарю, раби твої Рафим, описувач подій, і Самеллій писар, та інші з ради їх, і судді, які знаходяться у Келе-Сирії і Фінікії. |
|
18
|
18
|
| Be it now known to the lord the king, that the Jews that are come up from you to us, being come into Jerusalem, that rebellious and wicked city, do build the marketplaces, and repair the walls of it, and do lay the foundation of the temple. | Нехай буде нині відомо господарю царю, що юдеї, які вийшли від вас до нас, прийшовши у Єрусалим, у це відступницьке і підступне місто, влаштовують площі його, відновлюють стіни і закладають підвалини храму. |
|
19
|
19
|
| Now if this city and the walls thereof be made up again, they will not only refuse to give tribute, but also rebel against kings. | Отже, якщо це місто буде відбудоване і стіни його закінчені, то вони не тільки не погодяться платити податі, але і повстануть проти царів. |
|
20
|
20
|
| And forasmuch as the things pertaining to the temple are now in hand, we think it meet not to neglect such a matter, | І оскільки уже почата побудова храму, то ми за благо визнали не нехтувати цим, |
|
21
|
21
|
| but to speak unto our lord the king, to the intent that, if it be thy pleasure, it may be sought out in the books of thy fathers: | але сповістити господаря царя, чи не благоугодно тобі подивитися в книгах батьків твоїх. |
|
22
|
22
|
| and thou shalt find in the chronicles what is written concerning these things, and shalt understand that that city was rebellious, troubling both kings and cities: | Ти знайдеш запис про те у пам’ятних книгах, і довідаєшся, що це місто було зрадником і бентежило царів і міста, |
|
23
|
23
|
| and that the Jews were rebellious, and raised always wars therein; for the which cause even this city was made desolate. | а юдеї — відступники, які вічно робили в ньому змови, з якої причини і було спустошене це місто. |
|
24
|
24
|
| Wherefore now we do declare unto thee, O lord the king, that if this city be built again, and the walls thereof set up anew, thou shalt from henceforth have no passage into Celosyria and Phenice. | Отже, тепер сповіщаємо тебе, господарю царю, що коли побудується це місто і відновляться стіни його, то не буде для тебе проходу в Келе-Сирію і Фінікію. |
|
25
|
25
|
| Then the king wrote back again to Rathumus the storywriter, to Beeltethmus, to Semellius the scribe, and to the rest that were in commission, and dwellers in Samaria and Syria and Phenice, after this manner; | Тоді цар написав у відповідь Рафиму, описувачу подій, і Веєлтефму і Самеллію писарю й іншим, які згодилися з ними, і жили в Самарії і Сирії і Фінікії, таке: |
|
26
|
26
|
| I have read the epistle which ye have sent unto me: therefore I commanded to make diligent search, and it hath been found that that city was from the beginning practising against kings; | прочитав я лист, який ви надіслали мені, і наказав розглянути; і знайдено, що це місто здавна повстає проти царів, |
|
27
|
27
|
| and the men therein were given to rebellion and war: and that mighty kings and fierce were in Jerusalem, who reigned and exacted tributes in Celosyria and Phenice. | і люди ці піднімають у ньому заколоти і війни, і були царі в Єрусалимі сильні і могутні, які володіли і збирали данину з Келе-Сирії і Фінікії. |
|
28
|
28
|
| Now therefore I have commanded to hinder those men from building the city, and heed to be taken that there be no more done in it; | Отже, тепер я наказав заборонити цим людям будувати це місто, і стежити, щоб нічого більш не робилося |
|
29
|
29
|
| and that those wicked workers proceed no further to the annoyance of kings. | і щоб не мали подальшого успіху зловмисні дійства до занепокоєння царів. |
|
30
|
30
|
| Then king Artaxerxes his letters being read, Rathumus, and Semellius the scribe, and the rest that were in commission with them, removing in haste toward Jerusalem with a troop of horsemen and a multitude of people in battle array, began to hinder the builders; and the building of the temple in Jerusalem ceased until the second year of the reign of Darius king of the Persians. | Після прочитання написаного від царя Артаксеркса, Рафим і Самеллій писар і ті, що змовилися з ними, поспішно вирушили в Єрусалим з кіннотою й ополченням народу |
|
Chapter 3
|
Глава 3
|
|
1
|
1
|
| Now when Darius reigned, he made a great feast unto all his subjects, and unto all his household, and unto all the princes of Media and Persia, | І зробив цар Дарій великий бенкет своїм підданим і домашнім своїм і усім вельможам Мідії і Персії, |
|
2
|
2
|
| and to all the governors and captains and lieutenants that were under him, from India unto Ethiopia, in the hundred twenty and seven provinces. | і всім сатрапам і воєначальникам, і начальникам підвладних йому країн від Індії і до Ефіопії у ста двадцяти семи сатрапіях. |
|
3
|
3
|
| And when they had eaten and drunken, and being satisfied were gone home, then Darius the king went into his bedchamber, and slept, and soon after awaked. | І їли і пили і, наситившись, розійшлися; цар же Дарій пішов у спальню свою і спав, і потім прокинувся. |
|
4
|
4
|
| Then three young men, that were of the guard that kept the king's body, spake one to another; | Тим часом троє юнаків охоронців, які охороняли тіло царя, сказали один одному: |
|
5
|
5
|
| Let every one of us speak a sentence: he that shall overcome, and whose sentence shall seem wiser than the others, unto him shall the king Darius give great gifts, and great things in token of victory: | нехай кожен з нас скаже одне слово про те, що сильніше за все? І чиє слово виявиться розумнішим за інше, тому цар Дарій дасть великі дарунки і велику нагороду. |
|
6
|
6
|
| as to be clothed in purple, to drink in gold, and to sleep upon gold, and a chariot with bridles of gold, and an headtire of fine linen, and a chain about his neck: | І буде той одягатися в багряницю і пити з золотих сосудів, і спати на золоті, і їздити на колісниці з конями в золотих вуздах, носити на голові пов’язку з висону і намисто на шиї, |
|
7
|
7
|
| and he shall sit next to Darius because of his wisdom, and shall be called Darius's cousin. | і сяде він другим після Дарія за мудрість свою, і буде називатися родичем Дарія. |
|
8
|
8
|
| And then every one wrote his sentence, sealed it, and laid it under the pillow of king Darius; | І негайно, написавши кожен своє слово, запечатали і поклали під узголів’я царя Дарія і сказали: |
|
9
|
9
|
| and said that, when the king is risen, some will give him the writing; and of whose side the king and the three princes of Persia shall judge that his sentence is the wisest, to him shall the victory be given, as was appointed. | коли цар встане, подадуть йому це писання, і за ким визнає цар і троє вельмож перських, що слово його мудріше, тому дасться перевага, як написано. |
|
10
|
10
|
| The first wrote, Wine is the strongest. | Один написав: сильніше за все вино. |
|
11
|
11
|
| The second wrote, The king is strongest. | Інший написав: сильніший цар. |
|
12
|
12
|
| The third wrote, Women are strongest: but above all things Truth beareth away the victory. | Третій написав: сильніші жінки, а над усім здобуває перемогу істина. |
|
13
|
13
|
| Now when the king was risen up, they took their writings, and delivered them unto him, and so he read them: | І ось, коли цар встав, подали йому це писання, і він прочитав. |
|
14
|
14
|
| and sending forth he called all the princes of Persia and Media, and the governors, and the captains, and the lieutenants, and the chief officers; | І, пославши, покликав усіх вельмож Персії і Мідії, і сатрапів і воєначальників, і начальників областей і радників, |
|
15
|
15
|
| and sat him down in the royal seat of judgment; and the writing was read before them. | і сів у дорадчій палаті, і прочитано було перед ними писання. |
|
16
|
16
|
| And he said, Call the young men, and they shall declare their own sentences. So they were called, and came in. | І сказав: покличте цих юнаків, нехай вони пояснять слова свої. І були покликані і ввійшли. |
|
17
|
17
|
| And he said unto them, Declare unto us your mind concerning the writings. Then began the first, who had spoken of the strength of wine; | І сказав їм: поясніть нам написане. І почав перший, який сказав про силу вина, і говорив так: |
|
18
|
18
|
| and he said thus, O ye men, how exceeding strong is wine! it causeth all men to err that drink it: | О, мужі! Яке сильне вино! Воно приводить у затьмарення розум усіх людей, які п’ють його; |
|
19
|
19
|
| it maketh the mind of the king and of the fatherless child to be all one; of the bondman and of the freeman, of the poor man and of the rich: | воно робить розум царя і сироти, раба і вільного, бідного і багатого одним розумом; |
|
20
|
20
|
| it turneth also every thought into jollity and mirth, so that a man remembereth neither sorrow nor debt: | і всякий розум перетворює на веселість і радість, так що людина не пам’ятає ніякої печалі і ніякого боргу, |
|
21
|
21
|
| and it maketh every heart rich, so that a man remembereth neither king nor governor; and it maketh to speak all things by talents: | і всі серця робить воно багатими, так що ніхто не думає ні про царя, ні про сатрапа, і всякого змушує воно говорити про свої таланти. |
|
22
|
22
|
| and when they are in their cups, they forget their love both to friends and brethren, and a little after draw out swords: | І коли сп’яніють, не пам’ятають про приязнь до друзів і братів і швидко оголюють мечі, |
|
23
|
23
|
| but when they are from the wine, they remember not what they have done. | а коли протверезяться від вина, не пам’ятають, що робили. |
|
24
|
24
|
| O ye men, is not wine the strongest, that enforceth to do thus? And when he had so spoken, he held his peace. | О, мужі! Чи не сильніше за все вино, коли змушує так чинити? І, сказавши це, замовк. |
|
Chapter 4
|
Глава 4
|
|
1
|
1
|
| Then the second, that had spoken of the strength of the king, began to say, | І почав говорити другий, який сказав про силу царя. |
|
2
|
2
|
| O ye men, do not men excel in strength, that bear rule over sea and land, and all things in them? | О, мужі! Чи не сильні люди, які володіють землею і морем і всім, що знаходиться в них? |
|
3
|
3
|
| But yet the king is more mighty: for he is lord of all these things, and hath dominion over them; and whatsoever he commandeth them they do. | Але цар перемагає і панує над ними і повеліває ними, і в усьому, що б не сказав їм, вони підкорюються. |
|
4
|
4
|
| If he bid them make war the one against the other, they do it: if he send them out against the enemies, they go, and break down mountains, walls, and towers. | Якщо скаже, щоб вони ополчалися один проти одного, вони виконують; якщо пошле їх проти ворогів, вони йдуть і руйнують гори і стіни і вежі, |
|
5
|
5
|
| They slay and are slain, and transgress not the king's commandment: if they get the victory, they bring all to the king, as well the spoil, as all things else. | й убивають і бувають вбитими, але не переступають слова царського; якщо ж переможуть, усе приносять царю, що одержать у здобич, і все інше. |
|
6
|
6
|
| Likewise for those that are no soldiers, and have not to do with wars, but use husbandry, when they have reaped again that which they had sown, they bring it to the king, and compel one another to pay tribute unto the king. | І ті, які не ходять на війну і не воюють, але обробляють землю, після посіву, зібравши жниво, також приносять цареві |
|
7
|
7
|
| And yet he is but one man: if he command to kill, they kill; if he command to spare, they spare; | і, примушуючи один одного, приносять цареві данину. |
|
8
|
8
|
| if he command to smite, they smite; if he command to make desolate, they make desolate; if he command to build, they build; | І він один, якщо скаже убити — убивають; якщо скаже відпустити — відпускають; сказав бити — б’ють; |
|
9
|
9
|
| if he command to cut down, they cut down; if he command to plant, they plant. | сказав спустошити — спустошують; сказав будувати — будують; сказав зрубати — зрубують; сказав насадити — насаджують; |
|
10
|
10
|
| So all his people and his armies obey him: furthermore he lieth down, he eateth and drinketh, and taketh his rest: | і весь народ його і військо його підкорюються йому. Крім того, він лежить, їсть і п’є і спить, |
|
11
|
11
|
| and these keep watch round about him, neither may any one depart, and do his own business, neither disobey they him in any thing. | а вони стережуть довкола нього і не може ніхто відійти і робити справи свої, і не може не послухатися його. |
|
12
|
12
|
| O ye men, how should not the king be mightiest, when in such sort he is obeyed? And he held his tongue. | О, мужі! Чи не сильніший за всіх цар, коли так підкорюються йому? — І замовк. |
|
13
|
13
|
| Then the third, who had spoken of women, and of the truth, (this was Zorobabel) began to speak. | Третій же, який сказав про жінок і про істину, — це був Зоровавель, — почав говорити: |
|
14
|
14
|
| O ye men, it is not the great king, nor the multitude of men, neither is it wine, that excelleth: who is it then that ruleth them, or hath the lordship over them? are they not women? | О, мужі! Чи не великий цар, і багато хто з людей, і чи не сильне вино? Але хто панує над ними і володіє ними? чи не жінки? |
|
15
|
15
|
| Women have borne the king and all the people that bear rule by sea and land. | Жінки народили царя і весь народ, який володіє морем і землею; |
|
16
|
16
|
| Even of them came they: and they nourished them up that planted the vineyards, from whence the wine cometh. | і ними народжені і ними вигодувані ті, які насаджують виноград, з якого робиться вино; |
|
17
|
17
|
| These also make garments for men; these bring glory unto men; and without women cannot men be. | вони роблять одяг для людей і доставляють прикраси людям, і люди не можуть бути без дружин. |
|
18
|
18
|
| Yea, and if men have gathered together gold and silver, or any other goodly thing, do they not love a woman which is comely in favour and beauty? | Якщо зберуть золото і срібло і всякі коштовності, а потім побачать одну жінку, гарну лицем і красиву, |
|
19
|
19
|
| And letting all those things go, do they not gape, and even with open mouth fix their eyes fast on her; and have not all men more desire unto her than unto silver or gold, or any goodly thing whatsoever? | залишивши все, спрямовуються до неї і, розкривши рот, дивляться на неї, і всі приліплюються до неї більше, ніж до золота і срібла і до всякої коштовної речі. |
|
20
|
20
|
| A man leaveth his own father that brought him up, and his own country, and cleaveth unto his wife. | Чоловік залишає свого батька, який виховав, і країну свою і приліпляється до дружини своєї; |
|
21
|
21
|
| He sticketh not to spend his life with his wife, and remembereth neither father, nor mother, nor country. | і з дружиною залишає душу, і не пам’ятає ні батька, ні матері, ні країни своєї. |
|
22
|
22
|
| By this also ye must know that women have dominion over you: do ye not labour and toil, and give and bring all to the woman? | І з цього слід вам пізнати, що жінки панують над вами. Чи не піднімаєте ви трудів і чи не напружуєте зусиль, і чи не віддаєте і чи не приносите всього дружинам? |
|
23
|
23
|
| Yea, a man taketh his sword, and goeth his way to rob and to steal, to sail upon the sea and upon rivers; | Бере чоловік меч свій і вирушає, щоб виходити на дороги і грабувати і красти, і готовий плавати по морю і ріках, |
|
24
|
24
|
| and looketh upon a lion, and goeth in the darkness; and when he hath stolen, spoiled, and robbed, he bringeth it to his love. | лева зустрічає, і в темряві блукає; але як тільки украде, забере й ограбує, відносить те до коханої. |
|
25
|
25
|
| Wherefore a man loveth his wife better than father or mother. | І більше любить чоловік дружину свою, ніж батька і матір. |
|
26
|
26
|
| Yea, many there be that have run out of their wits for women, and become servants for their sakes. | Багато збожеволіли через жінок і зробилися рабами через них. |
|
27
|
27
|
| Many also have perished, have erred, and sinned, for women. | Багато загинули і збилися зі шляху і згрішили через жінок. |
|
28
|
28
|
| And now do ye not believe me? is not the king great in his power? do not all regions fear to touch him? | Невже тепер не повірите мені? Чи не великий цар владою своєю? Чи не бояться всі країни доторкнутися до нього? |
|
29
|
29
|
| Yet did I see him and Apame the king's concubine, the daughter of the admirable Bartacus, sitting at the right hand of the king, | Я бачив його й Апамину, дочку славного Вартака, царську наложницю, яка сидить праворуч царя; |
|
30
|
30
|
| and taking the crown from the king's head, and setting it upon her own head; she also struck the king with her left hand. | вона знімала вінець з голови царя і покладала на себе, а лівою рукою вдаряла царя по щоці. |
|
31
|
31
|
| And yet for all this the king gaped and gazed upon her with open mouth: if she laughed upon him, he laughed also: but if she took any displeasure at him, the king was fain to flatter, that she might be reconciled to him again. | І, попри все те, цар дивився на неї, розкривши рот: якщо вона усміхнеться йому, усміхається і він; якщо ж вона розсердиться на нього, він пестить її, щоб помирилася з ним. |
|
32
|
32
|
| O ye men, how can it be but women should be strong, seeing they do thus? | О, мужі! Як же не сильні жінки, коли так чинять вони? |
|
33
|
33
|
| Then the king and the princes looked one upon another: so he began to speak of the truth. | Тоді цар і вельможі глянули один на одного, а він почав говорити про істину. |
|
34
|
34
|
| O ye men, are not women strong? great is the earth, high is the heaven, swift is the sun in his course, for he compasseth the heavens round about, and fetcheth his course again to his own place in one day. | О, мужі! Чи не сильні жінки? Велика земля і високе небо, і швидке у своєму плині сонце, тому що воно в один день обходить коло неба і знову повертається на своє місце. |
|
35
|
35
|
| Is he not great that maketh these things? therefore great is the truth, and stronger than all things. | Чи не великий Той, Хто звершує це? І істина велика і сильніша за все. |
|
36
|
36
|
| All the earth calleth upon the truth, and the heaven blesseth it: all works shake and tremble at it, and with it is no unrighteous thing. | Вся земля взиває до істини, і небо благословляє її, і всі діла трясуться і тремтять перед нею. І немає в ній неправди. |
|
37
|
37
|
| Wine is wicked, the king is wicked, women are wicked, all the children of men are wicked; and such are all their wicked works, and there is no truth in them; in their unrighteousness also they shall perish. | Неправедне вино, неправедний цар, неправедні жінки, несправедливі всі сини людські і всі діла їхні такі, і немає в них істини, і вони загинуть у неправді своїй; |
|
38
|
38
|
| As for the truth, it endureth, and is always strong; it liveth and conquereth for evermore. | а істина перебуває і залишається сильною у віках, і живе і володарює повік віку. |
|
39
|
39
|
| With her there is no accepting of persons or rewards: but she doeth the things that are just, and refraineth from all unjust and wicked things; and all men do well like of her works. | І немає в ній упереджености і розрізнення, але робить вона справедливе, віддаляючись від усього несправедливого і злого, і всі схвалюють діла її. |
|
40
|
40
|
| Neither in her judgment is any unrighteousness; and she is the strength, kingdom, power, and majesty of all ages. Blessed be the God of truth. | І немає в суді її нічого неправого; вона є сила і царство і влада і велич усіх віків: благословенний Бог істини! |
|
41
|
41
|
| And with that he held his peace. And all the people then shouted, and said, Great is Truth, and mighty above all things. | І перестав він говорити. І всі виголосили тоді і сказали: велика істина і сильніша за все. |
|
42
|
42
|
| Then said the king unto him, Ask what thou wilt more than is appointed in the writings, and we will give it thee, because thou art found wisest; and thou shalt sit next me, and shalt be called my cousin. | Тоді цар сказав йому: проси, чого хочеш, більше написаного, і дамо тобі, тому що ти виявився наймудрішим, і будеш сидіти поруч зі мною і будеш називатися родичем моїм. |
|
43
|
43
|
| Then said he unto the king, Remember thy vow, which thou hast vowed to build Jerusalem, in the day when thou camest to thy kingdom, | Тоді сказав він царю: згадай обіцянку, дану тобою в той день, в який ти прийняв царство твоє, що ти побудуєш Єрусалим |
|
44
|
44
|
| and to send away all the vessels that were taken away out of Jerusalem, which Cyrus set apart, when he vowed to destroy Babylon, and to send them again thither. | і повернеш усі сосуди, взяті з Єрусалима, які відібрав Кир, коли дав обітниці зруйнувати Вавилон, і обіцяв вислати їх туди. |
|
45
|
45
|
| Thou also hast vowed to build up the temple, which the Edomites burned when Judea was made desolate by the Chaldees. | А ти обіцяв побудувати храм, який спалили ідумеї, коли Юдея була спустошена халдеями. |
|
46
|
46
|
| And now, O lord the king, this is that which I require, and which I desire of thee, and this is the princely liberality proceeding from thyself: I desire therefore that thou make good the vow, the performance whereof with thine own mouth thou hast vowed to the King of heaven. | І про це саме тепер я прошу тебе, господарю царю, і благаю тебе, і в цьому велич твоя: прошу тебе виконати обіцяне, що ти вустами твоїми обіцяв Цареві Небесному виконати. |
|
47
|
47
|
| Then Darius the king stood up, and kissed him, and wrote letters for him unto all the treasurers and lieutenants and captains and governors, that they should safely convey on their way both him, and all those that go up with him to build Jerusalem. | Тоді цар Дарій встав і поцілував його, і написав йому лист до всіх правителів і начальників областей і воєначальників і сатрапів, щоб вони пропустили його і з ним усіх, що йдуть будувати Єрусалим. |
|
48
|
48
|
| He wrote letters also unto the lieutenants that were in Celosyria and Phenice, and unto them in Libanus, that they should bring cedar wood from Libanus unto Jerusalem, and that they should build the city with him. | Також написав лист до всіх місцевих начальників у Келе-Сирії і Фінікії і тим, що знаходяться на Ливані, щоб привозили з Ливану в Єрусалим кедрові дерева і допомагали йому будувати місто. |
|
49
|
49
|
| Moreover he wrote for all the Jews that went out of his realm up into Jewry, concerning their freedom, that no officer, no ruler, no lieutenant, nor treasurer, should forcibly enter into their doors; | Писав про свободу і для всіх юдеїв, які вирушають із царства в Юдею, щоб ніхто з тих, хто має владу, обласний начальник і сатрап і правитель, не приходив до дверей їхніх, |
|
50
|
50
|
| and that all the country which they hold should be free without tribute; and that the Edomites should give over the villages of the Jews which then they held: | але щоб уся країна, якою вони володіють, вилучена була від данини, і щоб ідумеї залишили селища юдеїв, якими вони володіють; |
|
51
|
51
|
| yea, that there should be yearly given twenty talents to the building of the temple, until the time that it were built; | також щоб давали на побудову храму щорічно по двадцять талантів, доки не буде побудований; |
|
52
|
52
|
| and other ten talents yearly, to maintain the burnt offerings upon the altar every day, as they had a commandment to offer seventeen: | і для приношення на жертовник щоденних всепалень, зверх сімнадцяти приписаних, давали ще по десять талантів на рік; |
|
53
|
53
|
| and that all they that went from Babylon to build the city should have free liberty, as well they as their posterity, and all the priests that went away. | і щоб усім, хто вирушає з Вавилона, була воля будувати місто, як самим, так і нащадкам їхнім і всім священикам, які підуть. |
|
54
|
54
|
| He wrote also concerning the charges, and the priests' vestments wherein they minister; | Писав також і про утримання і про священичий одяг, у якому служать. |
|
55
|
55
|
| and likewise for the charges of the Levites, to be given them until the day that the house were finished, and Jerusalem builded up. | Написав давати утримання і левитам до того дня, коли завершиться храм і буде побудований Єрусалим; |
|
56
|
56
|
| And he commanded to give to all that kept the city pensions and wages. | і всім, хто стереже місто, наказав давати платню і продовольство. |
|
57
|
57
|
| He sent away also all the vessels from Babylon, that Cyrus had set apart; and all that Cyrus had given in commandment, the same charged he also to be done, and sent unto Jerusalem. | Відпустив і всі сосуди, які виділив Кир із Вавилона; і все, що повелів зробити Кир, і він повелів виконати і послати у Єрусалим. |
|
58
|
58
|
| Now when this young man was gone forth, he lifted up his face to heaven toward Jerusalem, and praised the King of heaven, | І коли вийшов юнак, то підняв лице своє до неба навпроти Єрусалима, дякуючи Царю Небесному, і сказав: |
|
59
|
59
|
| and said, From thee cometh victory, from thee cometh wisdom, and thine is the glory, and I am thy servant. | від Тебе перемога і від Тебе мудрість, і Твоя слава, а я Твій раб. |
|
60
|
60
|
| Blessed art thou, who hast given me wisdom: and to thee I give thanks, O Lord of our fathers. | Благословенний Ти, що дарував мені мудрість, і дякую Тобі, Господи, Боже батьків наших. |
|
61
|
61
|
| And so he took the letters, and went out, and came unto Babylon, and told it all his brethren. | І, взявши листи, вирушив і прийшов у Вавилон і оголосив усім братам своїм. |
|
62
|
62
|
| And they praised the God of their fathers, because he had given them freedom and liberty | І вони дякували Богу батьків своїх за те, що дарував їм волю і дозвіл |
|
63
|
63
|
| to go up, and to build Jerusalem, and the temple which is called by his name: and they feasted with instruments of musick and gladness seven days. | іти і будувати Єрусалим і храм, на якому наречене ім’я Його. І раділи з музикою і веселістю сім днів. |
|
Chapter 5
|
Глава 5
|
|
1
|
1
|
| After this were the principal men of the families chosen according to their tribes, to go up with their wives and sons and daughters, with their menservants and maidservants, and their cattle. | Після цього були обрані до вирушення родоначальники за колінами їхніми, і дружини їхні і сини їхні і дочки їхні і раби їхні і рабині їхні з худобою їхньою. |
|
2
|
2
|
| And Darius sent with them a thousand horsemen, till they had brought them back to Jerusalem safely, and with musical instruments, tabrets and flutes. | Дарій послав з ними тисячу вершників, доки вони не введуть їх у Єрусалим з миром, з музикою, з тимпанами і трубами. |
|
3
|
3
|
| And all their brethren played, and he made them go up together with them. | І всі брати їхні веселилися, і цар дозволив їм іти разом. |
|
4
|
4
|
| And these are the names of the men which went up, according to their families, among their tribes, after their several heads. | І ось імена мужів, які йшли за племенами їхніми у колінах за старшинством їх: |
|
5
|
5
|
| The priests, the sons of Phinees, the sons of Aaron: Jesus the son of Josedec, the son of Saraias, and Joacim the son of Zorobabel, the son of Salathiel, of the house of David, out of the kindred of Phares, of the tribe of Judah; | священики, сини Финеєса, сини Аарона, Ісус, син Іоседека, сина Сареєвого, та Іоаким, син Зоровавеля, сина Салафиїля з дому Давидового, з роду Фареса, коліна ж Іудового, |
|
6
|
6
|
| who spake wise sentences before Darius the king of Persia in the second year of his reign, in the month Nisan, which is the first month. | який говорив перед Дарієм, царем Перським, мудрі слова на другому році царювання його, в місяці Нисані, місяці першому. |
|
7
|
7
|
| And these are they of Jewry that came up from the captivity, where they dwelt as strangers, whom Nabuchodonosor the king of Babylon had carried away unto Babylon. | Ось юдеї, які вийшли з полону переселення, яких переселив у Вавилон Навуходоносор, цар Вавилонський, |
|
8
|
8
|
| And they returned unto Jerusalem, and to the other parts of Jewry, every man to his own city, who came with Zorobabel, and Jesus, Nehemias, Zaraias, Reesaias, Enenius, Mardocheus, Beelsarus, Aspharasus, Reelius, Roimus, and Baana, their guides. | і які повернулися в Єрусалим і в інші місця Юдеї, кожен у своє місто, — вийшли з Зоровавелем та Ісусом, Неємією, Зареєм, Рисеєм, Енинеєм, Мардохеєм, Веельсаром, Асфарасом, Реєлієм, Роїмом, Вааною, начальниками їхніми. |
|
9
|
9
|
| The number of them of the nation, and their governors: the sons of Phoros, two thousand an hundred seventy and two: the sons of Saphat, four hundred seventy and two: | Число народу з начальниками їх: синів Фороса дві тисячі сто сімдесят два; синів Сафата чотириста сімдесят два; |
|
10
|
10
|
| The sons of Ares, seven hundred fifty and six: | синів Ареса сімсот п’ятдесят шість; |
|
11
|
11
|
| The sons of Phaath Moab, among the sons of Jesus and Joab, two thousand eight hundred and twelve: | синів Фааф-Моава із синами Ісуса та Іоава дві тисячі вісімсот дванадцять; |
|
12
|
12
|
| The sons of Elam, a thousand two hundred fifty and four: the sons of Zathui, nine hundred seventy and five: the sons of Corbe, seven hundred and five: the sons of Bani, six hundred forty and eight: | синів Ілама тисяча двісті п’ятдесят чотири; синів Зафуї дев’ятсот сімдесят п’ять; синів Хорве сімсот п’ять; синів Ваннія шістсот сорок вісім; |
|
13
|
13
|
| The sons of Bebai, six hundred thirty and three: the sons of Argai, one thousand three hundred twenty and two: | синів Вивая шістсот тридцять три; синів Арге тисяча триста двадцять два; |
|
14
|
14
|
| The sons of Adonikan, six hundred thirty and seven: the sons of Bagoi, two thousand six hundred and six: the sons of Adin, four hundred fifty and four: | синів Адоникама шістсот тридцять сім; синів Вагоя дві тисячі шістсот шість; синів Адина чотириста п’ятдесят чотири; |
|
15
|
15
|
| The sons of Ater, son of Ezekias, ninety and two: the sons of Cilan and Azenan, threescore and seven: the sons of Azarus, four hundred thirty and two: | синів Атира від Єзекії дев’яносто два; синів Килана й Азинана шістдесят сім; синів Азара чотириста тридцять два; |
|
16
|
16
|
| The sons of Annis, an hundred and one: the sons of Arom, thirty-two: the sons of Bassai, three hundred twenty and three: the sons of Arsiphurith, an hundred and two: | синів Анниса сто один; синів Арома тридцять два; синів Вассая триста двадцять три; синів Арсифурифа сто два; |
|
17
|
17
|
| The sons of Beterus, three thousand and five: the sons of Bethlomon, an hundred twenty and three: | синів Ветируса три тисячі п’ять; синів Вефломонських сто двадцять три; |
|
18
|
18
|
| They of Netophah, fifty and five: they of Anathoth, an hundred fifty and eight: they of Bethsamos, forty and two: | з Нетофаса п’ятдесят п’ять; з Анафофа сто п’ятдесят вісім; з Вефасмона сорок два; |
|
19
|
19
|
| They of Kiriathiarius, twenty and five: they of Caphira and Beroth, seven hundred forty and three. | з Кариафири двадцять п’ять; з Кафира і Вирога сімсот сорок три; |
|
20
|
20
|
| They of Chadias and Ammidoi, four hundred twenty and two: they of Cirama and Gabbes, six hundred twenty and one: | хадиасеїв і аммидеїв чотириста двадцять два; з Кирама і Гаввиса шістсот двадцять один; |
|
21
|
21
|
| They of Macalon, an hundred twenty and two: they of Betolius, fifty and two: the sons of Nephis, an hundred fifty and six: | з Макалона сто двадцять два; з Ветолія п’ятдесят два; синів Нифиса сто п’ятдесят шість; |
|
22
|
22
|
| The sons of Calamolalus and Onus, seven hundred twenty and five: the sons of Jerechus, two hundred forty and five: | синів Каламолала й Онуса сімсот двадцять п’ять; синів Ієреха двісті сорок п’ять; |
|
23
|
23
|
| The sons of Sanaas, three thousand three hundred and one. | синів Санааса три тисячі триста один. |
|
24
|
24
|
| The priests: the sons of Jeddu, the son of Jesus, among the sons of Sanasib, eight hundred seventy and two: the sons of Emmeruth, two hundred fifty and two: | Священиків, синів Ієдду, сина Ісусового, з синами Санасива, дев’ятсот сімдесят два; синів Еммируфа тисяча п’ятдесят два; |
|
25
|
25
|
| The sons of Phassaron, a thousand forty and seven: the sons of Carme, two hundred and seventeen. | синів Фассура тисяча сорок сім; синів Харми тисяча сімнадцять. |
|
26
|
26
|
| The Levites: the sons of Jessue, and Cadmiel, and Banuas, and Sudias, seventy and four. | Левитів, синів Ісуса і Кадмиїла і Ванни і Судія, сімдесят чотири. |
|
27
|
27
|
| The holy singers: the sons of Asaph, an hundred twenty and eight. | Священноспівців, синів Асафа, сто сорок. |
|
28
|
28
|
| The porters: the sons of Salum, the sons of Atar, the sons of Tolman, the sons of Dacobi, the sons of Ateta, the sons of Tobis, in all an hundred thirty and nine. | Воротарів, синів Салума, синів Атара, синів Толмана, синів Дакува, синів Атита, синів Товиса, усіх сто тридцять дев’ять. |
|
29
|
29
|
| The servants of the temple: the sons of Esau, the sons of Asipha, the sons of Tabaoth, the sons of Ceras, the sons of Sud, the sons of Phaleas, the sons of Labana, the sons of Agraba, | Служителів при храмі, синів Ісава, синів Асифа, синів Таваофа, синів Кираса, синів Суда, синів Фалея, синів Лавана, синів Аграва, |
|
30
|
30
|
| The sons of Acud, the sons of Uta, the sons of Cetab, the sons of Agaba, the sons of Subai, the sons of Anan, the sons of Cathua, the sons of Geddur, | синів Акуда, синів Ута, синів Китава, синів Аккава, синів Сивая, синів Анана, синів Кафуа, синів Геддура, |
|
31
|
31
|
| The sons of Jairus, the sons of Daisan, the sons of Noeba, the sons of Chaseba, the sons of Cazera, the sons of Ozia, the sons of Phinees, the sons of Azara, the sons of Bastai, the sons of Assana, the sons of Mani, the sons of Naphisi, the sons of Acuph, the sons of Achiba, the sons of Asub, the sons of Pharacim, the sons of Basalem, | синів Іаїра, синів Десана, синів Ноєва, синів Хасева, синів Казира, синів Озії, синів Финоє, синів Асара, синів Васфая, синів Ассана, синів Мані, синів Нафисі, синів Акуфа, синів Ахива, синів Асува, синів Фаракема, синів Васалема, |
|
32
|
32
|
| The sons of Meedda, the sons of Coutha, the sons of Charea, the sons of Barcue, the sons of Serar, the sons of Thomoi, the sons of Nasith, the sons of Atipha. | синів Меєдда, синів Куфа, синів Хареа, синів Вархуе, синів Серара, синів Фомоя, синів Насі, синів Атефа, |
|
33
|
33
|
| The sons of the servants of Solomon: the sons of Azaphioth, the sons of Pharira, the sons of Jeieli, the sons of Lozon, the sons of Isdael, the sons of Saphui, | синів рабів Соломонових, синів Ассапфиофа, синів Фарира, синів Ієілі, синів Лозона, синів Ісдаїла, синів Сафії, |
|
34
|
34
|
| The sons of Hagia, the sons of Phacareth, the sons of Sabi, the sons of Sarothi, the sons of Misaias, the sons of Gas, the sons of Addus, the sons of Suba, the sons of Apherra, the sons of Barodis, the sons of Saphag, the sons of Allom. | синів Агія, синів Фахарефа, синів Савії, синів Сарофи, синів Мисея, синів Гаса, синів Аддуса, синів Сува, синів Аферра, синів Вародиса, синів Сафага, синів Аллома: |
|
35
|
35
|
| All the ministers of the temple, and the sons of the servants of Solomon, were three hundred seventy and two. | усіх служителів при храмі і синів рабів Соломонових триста сімдесят два. |
|
36
|
36
|
| These came up from Thermeleth and Thelersas, Charaathalan leading them, and Aalar; | Ось ті, що вийшли з Фермелефа і Фелерса: начальники їхні Хараафалан і Аалар. |
|
37
|
37
|
| they could not shew their families or their stock, how they were of Israel: the sons of Dalan, the son of Baenan, the sons of Necodan, six hundred fifty and two. | Але вони не могли показати батьківщин своїх і родів, що вони від Ізраїля: синів Далана, сина Ваєнанового, синів Некодана, шістсот п’ятдесят два. |
|
38
|
38
|
| And of the priests that usurped the office of the priesthood, and were not found: the sons of Obdia, the sons of Acbos, the sons of Jaddus, who married Augia one of the daughters of Phaezeldæus, and was named after his name. | І з священиків були такі, які відправляли священнослужіння, але не знайдені у списку: сини Овдія, сини Аквоса, сини Іадду, який узяв за дружину Авгію, з дочок Верзеллія, і називався його ім’ям. |
|
39
|
39
|
| And when the description of the kindred of these men was sought in the register, and was not found, they were removed from executing the office of the priesthood: | І оскільки родовий запис їх після дослідження не знайдений у списку, то вони відлучені від священства. |
|
40
|
40
|
| for unto them said Nehemias and Attharias, that they should not be partakers of the holy things, till there arose up an high priest clothed with doctrine and truth. | І сказав їм Неємія й Атфарія, щоб вони не брали участі у святинях, доки не постане первосвященик, облачений в урим і тумим. |
|
41
|
41
|
| So of Israel, from them of twelve years old and upward, beside menservants and womenservants, they were all in number forty thousand, two thousand three hundred and sixty. | Усіх же ізраїльтян від дванадцяти років і вище, крім рабів і рабинь, було сорок дві тисячі триста шістдесят; рабів їхніх і рабинь сім тисяч триста сорок сім; співців і псалмоспівців двісті сорок п’ять. |
|
42
|
42
|
| Their menservants and handmaids were seven thousand three hundred thirty and seven: the singing men and singing women, two hundred forty and five: | Верблюдів чотириста тридцять п’ять, коней сім тисяч тридцять шість, мулів двісті сорок п’ять, під’яремної худоби п’ять тисяч п’ятсот двадцять п’ять. |
|
43
|
43
|
| four hundred thirty and five camels, seven thousand thirty and six horses, two hundred forty and five mules, five thousand five hundred twenty and five beasts used to the yoke: | Деякі з родоначальників, коли прийшли вони до храму Бога у Єрусалимі, дали обітницю спорудити цей дім на місці його за своїми силами |
|
44
|
44
|
| And certain of the chief of their families, when they came to the temple of God that is in Jerusalem, vowed to set up the house again in his own place according to their ability, | і дати в скарбницю храму на побудову тисячу мин золота і п’ять тисяч мин срібла і сто священичих одеж. |
|
45
|
45
|
| and to give into the holy treasury of the works a thousand pounds of gold, five thousand of silver, and an hundred priestly vestments. | І оселилися священики і левити і деякі з народу в Єрусалимі й області його, а священноспівці й воротарі і весь Ізраїль у селищах своїх. |
|
46
|
46
|
| And so dwelt the priests and the Levites and the people in Jerusalem, and in the country, the singers also and the porters; and all Israel in their villages. | Коли ж настав сьомий місяць, і сини Ізраїля були вже кожен у своєму володінні, зібралися всі одностайно на відкритому місці біля перших воріт на схід. |
|
47
|
47
|
| But when the seventh month was at hand, and when the children of Israel were every man in his own place, they came altogether with one consent into the open place of the first gate which is toward the east. | І встав Ісус, син Іоседека, і брати його священики, і Зоровавель, син Салафиїля, і брати його, і спорудили жертовник Богу Ізраїлевому, |
|
48
|
48
|
| Then stood up Jesus the son of Josedec, and his brethren the priests, and Zorobabel the son of Salathiel, and his brethren, and made ready the altar of the God of Israel, | щоб возносити на ньому всепалення, як написано в книзі Мойсея, чоловіка Божого. |
|
49
|
49
|
| to offer burnt sacrifices upon it, according as it is expressly commanded in the book of Moses the man of God. | І зібралися до них з інших народів, які були в тій землі, і влаштували жертовник на своєму місці, тому що ворогували з ними, і долали їх усі народи, які були в тій землі; і вони возносили жертви у свій час і всепалення Господу, ранкове і вечірнє. |
|
50
|
50
|
| And there were gathered unto them out of the other nations of the land, and they erected the altar upon his own place, because all the nations of the land were at enmity with them, and oppressed them; and they offered sacrifices according to the time, and burnt offerings to the Lord both morning and evening. | І звершили свято кущів, як приписано законом, приносячи щоденні жертви, як належало, |
|
51
|
51
|
| Also they held the feast of tabernacles, as it is commanded in the law, and offered sacrifices daily, as was meet: | і потім безперестанні приношення і жертви субот і новомісяч і усіх святих свят. |
|
52
|
52
|
| and after that, the continual oblations, and the sacrifice of the sabbaths, and of the new moons, and of all holy feasts. | І всі ті, які дали обітниці Богу, з новомісяччя сьомого місяця почали приносити жертви Богу, хоч храм не був ще побудований. |
|
53
|
53
|
| And all they that had made any vow to God began to offer sacrifices to God from the first day of the seventh month, although the temple of the Lord was not yet built. | І давали срібло каменотесам і теслярам і питво і їжу, і візки сидонянам і тирянам, щоб вони привозили з Ливану кедрові дерева, доставляючи їх плотами в Іоппійську пристань, за наказом, даним від Кира, царя Перського. |
|
54
|
54
|
| And they gave unto the masons and carpenters money, meat, and drink, with cheerfulness. | І на другий рік у другому місяці, після прибуття до храму Божого у Єрусалим, Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і брати їхні і священики, левити і всі, що прийшли у Єрусалим з полону, |
|
55
|
55
|
| Unto them of Zidon also and Tyre they gave carrs, that they should bring cedar trees from Libanus, which should be brought by floats to the haven of Joppe, according as it was commanded them by Cyrus king of the Persians. | поклали підвалини храму Божого в новомісяччя другого місяця другого року після прибуття їх в Юдею і Єрусалим |
|
56
|
56
|
| And in the second year and second month after his coming to the temple of God at Jerusalem began Zorobabel the son of Salathiel, and Jesus the son of Josedec, and their brethren, and the priests, and the Levites, and all they that were come unto Jerusalem out of the captivity: | і приставили левитів від двадцяти років до справ Господніх: і став Ісус і сини його і брати, і Кадмиїл брат і сини Імадавуна і сини Іода, сина Ілиадудового, із синами і братами, всі левити, одностайно спонукуючи до справ у домі Господньому. І побудували будівельники храм Господа. |
|
57
|
57
|
| and they laid the foundation of the house of God in the first day of the second month, in the second year after they were come to Jewry and Jerusalem. | І стали священики в облаченні з музичними інструментами і трубами, і левити, сини Асафа, з кимвалами, оспівуючи Господа і прославляючи Його за уставом Давида, царя Ізраїльського, |
|
58
|
58
|
| And they appointed the Levites from twenty years old over the works of the Lord. Then stood up Jesus, and his sons and brethren, and Cadmiel his brother, and the sons of Emadabun, with the sons of Joda the son of Eliadud, with their sons and brethren, all Levites, with one accord setters forward of the business, labouring to advance the works in the house of the Lord. So the builders built the temple of the Lord. | і виголошували в піснях, прославляючи Господа, що благість Його і слава повіки над усім Ізраїлем. |
|
59
|
59
|
| And the priests stood arrayed in their vestments with musical instruments and trumpets; and the Levites the sons of Asaph had cymbals, | І весь народ сурмив і взивав гучним голосом, прославляючи Господа за відновлення дому Господнього. |
|
60
|
60
|
| singing songs of thanksgiving, and praising the Lord, according as David the king of Israel had ordained. | А найстарші зі священиків і левитів і родоначальників, які бачили колишній храм, прийшли тепер на будіництво з плачем і гучним воланням, |
|
61
|
61
|
| And they sung with loud voices songs to the praise of the Lord, because his mercy and glory is for ever in all Israel. | а багато хто з трубами і радісними голосними вигуками, |
|
62
|
62
|
| And all the people sounded trumpets, and shouted with a loud voice, singing songs of thanksgiving unto the Lord for the rearing up of the house of the Lord. | так що народ не міг чути труб через волання народне; хоча зібрання голосно сурмило, так що було чутно далеко. |
|
63
|
63
|
| Also of the priests and Levites, and of the chief of their families, the ancients who had seen the former house came to the building of this with weeping and great crying. | І почули вороги коліна Іудиного і Веніамінового і прийшли дізнатися, що́ означає цей трубний звук. |
|
64
|
64
|
| But many with trumpets and joy shouted with loud voice, | І дізналися, що ті, які повернулися з полону, будують храм Господу Богу Ізраїлевому. |
|
65
|
65
|
| insomuch that the trumpets might not be heard for the weeping of the people; yet the multitude sounded marvellously, so that it was heard afar off. | І, приступивши до Зоровавеля й Ісуса і до родоначальників, говорять їм: будемо і ми будувати разом з вами; |
|
66
|
66
|
| Wherefore when the enemies of the tribe of Juda and Benjamin heard it, they came to know what the noise of trumpets should mean. | бо і ми подібно до вас слухаємо Господа вашого і приносимо Йому жертви від днів Асвакафаса, царя Ассирійського, який переселив нас сюди. |
|
67
|
67
|
| And they perceived that they that were of the captivity did build the temple unto the Lord God of Israel. | Тоді сказав їм Зоровавель і Ісус і начальники племен ізраїльських: не з вами нам будувати дім Господу Богу нашому; |
|
68
|
68
|
| So they went to Zorobabel and Jesus, and to the chief of the families, and said unto them, We will build together with you. | ми одні будемо будувати його Господу Богу Ізраїля, відповідно до того, як повелів нам Кир, цар Перський. |
|
69
|
69
|
| For we likewise, as ye, do obey your Lord, and do sacrifice unto him from the days of Azbazareth the king of the Assyrians, who brought us hither. | Тоді народи тієї землі, нападаючи на тих, що жили в Юдеї й облягаючи їх, перешкоджали будівництву |
|
70
|
70
|
| Then Zorobabel and Jesus and the chief of the families of Israel said unto them, It is not for us and you to build together an house unto the Lord our God. | і, підступом відволікаючи народ і роблячи заворушення, перешкоджали завершенню будівництва в усі часи життя царя Кира, і зупинили будівництво на два роки до того часу, коли царем став Дарій. |
|
71
|
|
| We ourselves alone will build unto the Lord of Israel, according as Cyrus the king of the Persians hath commanded us. | |
|
72
|
|
| But the heathen of the land lying heavy upon the inhabitants of Judea, and holding them strait, hindered their building; | |
|
73
|
|
| and by their secret plots, and popular persuasions and commotions, they hindered the finishing of the building all the time that king Cyrus lived: so they were hindered from building for the space of two years, until the reign of Darius. | |
|
Chapter 6
|
Глава 6
|
|
1
|
1
|
| Now in the second year of the reign of Darius, Aggeus and Zacharias the son of Addo, the prophets, prophesied unto the Jews in Jewry and Jerusalem in the name of the Lord God of Israel, which was upon them. | У другий рік царювання Дарія Аггей і Захарія, син Аддо, пророки, пророкували юдеям, які були в Юдеї та Єрусалимі, від імені Господа Бога Ізраїлевого. |
|
2
|
2
|
| Then stood up Zorobabel the son of Salathiel, and Jesus the son of Josedec, and began to build the house of the Lord at Jerusalem, the prophets of the Lord being with them, and helping them. | Тоді встав Зоровавель, син Салафиїля, й Ісус, син Іоседека, і почали будувати дім Господа в Єрусалимі, у присутності пророків Господніх, які допомагали їм. |
|
3
|
3
|
| At the same time came unto them Sisinnes the governor of Syria and Phenice, with Sathrabuzanes and his companions, and said unto them, | У цей час з’явився до них Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші їхні і сказали їм: |
|
4
|
4
|
| By whose appointment do ye build this house and this roof, and perform all the other things? and who are the workmen that perform these things? | з чийого дозволу ви будуєте цей дім і цю покрівлю, і все інше робите? І хто будівельники, які роблять це? |
|
5
|
5
|
| Nevertheless the elders of the Jews obtained favour, because the Lord had visited the captivity; | Але старійшини юдейські знайшли милість у Господа, Який споглянув на полонення, |
|
6
|
6
|
| and they were not hindered from building, until such time as signification was given unto Darius concerning them, and an answer received. | і їм не заборонили будувати, поки сповіщено буде про них Дарію. І отримана була відповідь. |
|
7
|
7
|
| The copy of the letters which Sisinnes, governor of Syria and Phenice, and Sathrabuzanes, with their companions, rulers in Syria and Phenice, wrote and sent unto Darius; To king Darius, greeting: | Ось список з листа, який Сисинні писав і який послали Дарію: Сисинні, правитель Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші, начальники в Сирії і Фінікії, царю Дарію радуватися. |
|
8
|
8
|
| Let all things be known unto our lord the king, that being come into the country of Judea, and entered into the city of Jerusalem, we found in the city of Jerusalem the ancients of the Jews that were of the captivity | Нехай буде все відомо господарю нашому царю, що ми, прийшовши в область Юдейську і ввійшовши в місто Єрусалим, знайшли в місті Єрусалимі старійшин юдейських, що повернулися з полону, |
|
9
|
9
|
| building an house unto the Lord, great and new, of hewn and costly stones, and the timber already laid upon the walls. | які будують новий великий дім Господу з дорогих тесаних каменів, кладучи в стіни дерева; |
|
10
|
10
|
| And those works are done with great speed, and the work goeth on prosperously in their hands, and with all glory and diligence is it made. | і роботи ці виконуються з ревністю, і справа успішно йде в руках їхніх і звершується з усією красою і старанністю. |
|
11
|
11
|
| Then asked we these elders, saying, By whose commandment build ye this house, and lay the foundations of these works? | Тоді ми запитали цих старійшин, говорячи: з чийого повеління ви будуєте цей дім і виконуєте ці роботи? |
|
12
|
12
|
| Therefore to the intent that we might give knowledge unto thee by writing, we demanded of them who were the chief doers, and we required of them the names in writing of their principal men. | І так ми запитали їх, щоб сповістити тобі і написати тобі про начальників їхніх, і вимагали ми від них іменний список проводирів їхніх. |
|
13
|
13
|
| So they gave us this answer, We are the servants of the Lord which made heaven and earth. | Вони ж сказали нам у відповідь: ми раби Господа, Який створив небо і землю. |
|
14
|
14
|
| And as for this house, it was builded many years ago by a king of Israel great and strong, and was finished. | І дім цей за багато років перед цим був побудований царем Ізраїльським, великим і сильним, і був закінчений. |
|
15
|
15
|
| But when our fathers provoked God unto wrath, and sinned against the Lord of Israel which is in heaven, he gave them over into the power of Nabuchodonosor king of Babylon, king of the Chaldees; | Але оскільки батьки наші гріхами своїми прогнівили небесного Господа Ізраїлевого, то Він віддав їх у руки Навуходоносора, царя Вавилонського, царя халдеїв. |
|
16
|
16
|
| who pulled down the house, and burned it, and carried away the people captives unto Babylon. | Вони, зруйнувавши дім цей, спалили, а народ відвели в полон у Вавилон. |
|
17
|
17
|
| But in the first year that king Cyrus reigned over the country of Babylon, Cyrus the king wrote to build this house. | Але в першому році, коли царем став Кир над країною Вавилонською, цар Кир наказав побудувати дім цей. |
|
18
|
18
|
| And the holy vessels of gold and of silver, that Nabuchodonosor had carried away out of the house at Jerusalem, and had set them in his own temple, those Cyrus the king brought forth again out of the temple at Babylon, and they were delivered to Zorobabel, that is, to Sanabassarus the ruler, | І священні сосуди, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і поставив у своєму капищі, цар Кир знову виніс з капища Вавилонського і передав їх князеві Саманассару Зоровавелю. |
|
19
|
19
|
| with commandment that he should carry away the same vessels, and put them in the temple at Jerusalem; and that the temple of the Lord should be built in that place. | І повелів йому віднести всі ці сосуди і покласти у Єрусалимському храмі і побудувати храм Господа на його місці. |
|
20
|
20
|
| Then the same Sanabassarus, being come hither, laid the foundations of the house of the Lord at Jerusalem; and from that time to this being still building, it is not yet finished. | Тоді Саманассар, прийшовши, поклав підвалини дому Господа у Єрусалимі, і відтоді донині він будувався і не був завершений. |
|
21
|
21
|
| Now therefore, if it seem good unto the king, let search be made among the records of king Cyrus: | Отже, царю, якщо угодно, нехай пошукають у царських книгосховищах Кира, |
|
22
|
22
|
| and if it be found that the building of the house of the Lord at Jerusalem hath been done with the consent of king Cyrus, and if our lord the king be so minded, let him signify unto us thereof. | і якщо виявиться, що будівництво дому Господнього у Єрусалимі звершується з волі царя Кира, й угодно буде це господарю царю нашому, нехай дано буде нам знати про те. |
|
23
|
23
|
| Then commanded king Darius to seek among the records at Babylon: and so at Ecbatana the palace, which is in the country of Media, there was found a roll wherein these things were recorded. | Тоді цар Дарій наказав шукати в книгосховищах, що знаходяться у Вавилоні, і знайдено в Екбатанах, у місті, що знаходиться в Мідійській області, одне місце в пам’ятному записі, де написано: |
|
24
|
24
|
| In the first year of the reign of Cyrus, king Cyrus commanded that the house of the Lord at Jerusalem should be built again, where they do sacrifice with continual fire: | у перший рік царювання Кира, цар Кир повелів побудувати дім Господа у Єрусалимі, де приносять жертви на вогні невгасимому. |
|
25
|
25
|
| whose height shall be sixty cubits, and the breadth sixty cubits, with three rows of hewn stones, and one row of new wood of that country; and the expences thereof to be given out of the house of king Cyrus: | Висота храму шістдесят ліктів, ширина шістдесят ліктів, із трьома домами із тесаних каменів і з одного нового, з місцевого дерева, а витрати робити з дому царя Кира, |
|
26
|
26
|
| and that the holy vessels of the house of the Lord, both of gold and silver, that Nabuchodonosor took out of the house at Jerusalem, and brought to Babylon, should be restored to the house at Jerusalem, and be set in the place where they were before. | і священні сосуди дому Господнього, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс з дому Єрусалимського і переніс у Вавилон, повернути в дім Єрусалимський, щоб поставити їх там, де вони знаходилися. |
|
27
|
27
|
| And also he commanded that Sisinnes the governor of Syria and Phenice, and Sathrabuzanes, and their companions, and those which were appointed rulers in Syria and Phenice, should be careful not to meddle with the place, but suffer Zorobabel the servant of the Lord, and governor of Judea, and the elders of the Jews, to build the house of the Lord in that place. | Повелів також стежити Сисинні, правителеві Сирії і Фінікії, і Сафравузану і товаришам їхнім і поставленим у Сирії і Фінікії начальникам, щоб вони тримали себе осторонь від цього місця і залишили раба Господа Зоровавеля, князя Юдейського, і старійшин юдейських будувати цей дім Господа на його місці. |
|
28
|
28
|
| I have commanded also to have it built up whole again; and that they look diligently to help those that be of the captivity of the Jews, till the house of the Lord be finished: | Я повелів повністю відбудувати його і стежити, щоб юдеям, які повернулися з полону, сприяли у повному закінченні дому Господнього |
|
29
|
29
|
| and out of the tribute of Celosyria and Phenice, a portion carefully to be given these men for the sacrifices of the Lord, that is, to Zorobabel the governor, for bullocks, and rams, and lambs; | і щоб із податей Келе-Сирії і Фінікії справно давали для цих людей, на жертви Господу, князю Зоровавелю, на тельців, баранів і агнців. |
|
30
|
30
|
| and also corn, salt, wine, and oil, and that continually every year without further question, according as the priests that be in Jerusalem shall signify to be daily spent: | Так само, щоб постійно щороку беззаперечно давали пшеницю, сіль, вино й олію, як скажуть священики, які знаходяться в Єрусалимі, скільки витрачається кожного дня; |
|
31
|
31
|
| that offerings may be made to the most high God for the king and for his children, and that they may pray for their lives. | щоб приносили Всевишньому Богу жертви за царя і за дітей його і молилися за життя їх. |
|
32
|
32
|
| And he commanded that whosoever should transgress, yea, or make light of any thing herein written, out of his own house should a tree be taken, and he thereon be hanged, and all his goods seized for the king. | Притому оголосити, що коли хто переступить або порушить що-небудь з написаного, то нехай буде взяте дерево з його власних, і він буде повішений на ньому, а майно його стане царським. |
|
33
|
33
|
| The Lord therefore, whose name is there called upon, utterly destroy every king and nation, that stretcheth out his hand to hinder or endamage that house of the Lord in Jerusalem. | За це і Господь, Якого ім’я призивається там, нехай погубить усякого царя і народ, який простягне руку свою, щоб перешкодити або зробити яке-небудь зло цьому дому Господа у Єрусалимі. |
|
34
|
34
|
| I Darius the king have ordained that according unto these things it be done with diligence. | Я, цар Дарій, вирішив, щоб у точності було за цим. |
|
Chapter 7
|
Глава 7
|
|
1
|
1
|
| Then Sisinnes the governor of Celosyria and Phenice, and Sathrabuzanes, with their companions, following the commandments of king Darius, | Тоді Сисинні, правитель Келе-Сирії і Фінікії, і Сафравузан і товариші їхні, виконуючи повеління царя Дарія, |
|
2
|
2
|
| did very carefully oversee the holy works, assisting the ancients of the Jews and governors of the temple. | ретельно взялися за святу справу, допомагаючи старійшинам і священноначальникам юдейським. |
|
3
|
3
|
| And so the holy works prospered, when Aggeus and Zacharias the prophets prophesied. | І успішно йшла свята справа, за пророцтвами пророків Аггея і Захарії. |
|
4
|
4
|
| And they finished these things by the commandment of the Lord God of Israel; and with the consent of Cyrus, Darius, and Artaxerxes, kings of Persia, | І звершили все за повелінням Господа Бога Ізраїлевого і з волі Кира, Дарія й Артаксеркса, царів перських. |
|
5
|
5
|
| the holy house was finished in the three and twentieth day of the month Adar, in the sixth year of king Darius. | Закінчений святий дім до двадцять третього дня місяця Адара, на шостому році царя Дарія. |
|
6
|
6
|
| And the children of Israel, the priests, and the Levites, and others that were of the captivity, that were added unto them, did according to the things written in the book of Moses. | І зробили сини Ізраїля, священики і левити та інші, що повернулися з полону, які були приставлені, усе за написаним у книзі Мойсея. |
|
7
|
7
|
| And to the dedication of the temple of the Lord they offered an hundred bullocks, two hundred rams, four hundred lambs; | І принесли в жертву на відновлення храму Господнього сто волів, двісті баранів, чотириста агнців, |
|
8
|
8
|
| and twelve goats for the sin of all Israel, according to the number of the chief of the tribes of Israel. | дванадцять козлів за гріхи усього Ізраїля, за числом дванадцяти колін ізраїльських. |
|
9
|
9
|
| The priests also and the Levites stood arrayed in their vestments, according to their kindreds, in the service of the Lord God of Israel, according to the book of Moses: and the porters at every gate. | І стояли священики і левити за племенами, в облаченні, при ділах Господа Бога Ізраїлевого, згідно з книгою Мойсеєвою, і воротарі біля кожних воріт. |
|
10
|
10
|
| And the children of Israel that were of the captivity held the passover the fourteenth day of the first month, after that the priests and the Levites were sanctified, | І влаштували сини Ізраїлеві, які повернулися з полону, пасху в чотирнадцятий день першого місяця, коли очистилися священики і левити разом, |
|
11
|
11
|
| together with all the children of the captivity; for they were sanctified, because the Levites were all sanctified together. | і всі сини полону, тому що очистилися, бо левити усі разом очистилися. |
|
12
|
12
|
| And so they offered the passover for all them of the captivity, and for their brethren the priests, and for themselves. | І закололи пасхальних агнців для всіх синів полону, для братів своїх, священиків, і для себе самих. |
|
13
|
13
|
| And the children of Israel that came out of the captivity did eat, even all they that had separated themselves from the abominations of the people of the land, and sought the Lord. | І їли сини Ізраїлеві, які повернулися з полону, всі, що відійшли від мерзот народів землі, знайшли Господа. |
|
14
|
14
|
| And they kept the feast of unleavened bread seven days, making merry before the Lord, | І святкували свято опрісноків сім днів, радіючи перед Господом, |
|
15
|
15
|
| for that he had turned the counsel of the king of Assyria toward them, to strengthen their hands in the works of the Lord God of Israel. | що Він навернув до них серце царя Ассирійського, щоб зміцнити руки їхні на діла Господа Бога Ізраїлевого. |
|
Chapter 8
|
Глава 8
|
|
1
|
1
|
| And after these things, when Artaxerxes the king of the Persians reigned, came Esdras the son of Azaraias, the son of Zechrias, the son of Helchias, the son of Salum, | Після цих подій, у царювання Артаксеркса, царя Перського, прийшов Ездра, син Азарії, Зехрія, Хелкія, Салима, |
|
2
|
2
|
| the son of Sadduc, the son of Achitob, the son of Amarias, the son of Ozias, the son of Boccas, the son of Abisai, the son of Phinees, the son of Eleazar, the son of Aaron the chief priest. | Саддука, Ахитова, Амарія, Озії, Мемерофа, Зарея, Сауя, Вокка, Ависая, Финеєса, Єлеазара, Аарона первосвященика. |
|
3
|
3
|
| This Esdras went up from Babylon, as a scribe, being very ready in the law of Moses, that was given by the God of Israel. | Цей Ездра прийшов з Вавилона, як вчений, що знається на законі Мойсеєвому, даному Господом Богом Ізраїлевим, |
|
4
|
4
|
| And the king did him honour: for he found grace in his sight in all his requests. | і зробив йому цар честь, бо він здобув у нього благовоління до всіх своїх прохань. |
|
5
|
5
|
| There went up with him also certain of the children of Israel, of the priests, of the Levites, of the holy singers, porters, and ministers of the temple, unto Jerusalem, | І прийшли з ним у Єрусалим деякі з синів Ізраїля, зі священиків і левитів, священноспівців і воротарів і служителів при храмі, |
|
6
|
6
|
| in the seventh year of the reign of Artaxerxes, in the fifth month, this was the king's seventh year; for they went from Babylon in the first day of the first month, and came to Jerusalem, according to the prosperous journey which the Lord gave to him. | на сьомому році царювання Артаксеркса, у п’ятий місяць того ж сьомого року царювання; бо вони, вийшовши з Вавилона в новомісяччя першого місяця, прийшли у Єрусалим, за даним їм Господом благосприянням на шляху, у новомісяць п’ятий. |
|
7
|
7
|
| For Esdras had very great skill, so that he omitted nothing of the law and commandments of the Lord, but taught all Israel the ordinances and judgments. | Ездра ж докладав великі турботи, щоб нічого не опустити з закону Господнього і заповідей, щоб навчити весь Ізраїль постанов і судів. |
|
8
|
8
|
| Now the copy of the commission, which was written from Artaxerxes the king, and came to Esdras the priest and reader of the law of the Lord, is this that followeth; | Прийшло і письмове повеління, дане від царя Артаксеркса Ездрі священику і читцю закону Господнього, таке: |
|
9
|
9
|
| King Artaxerxes unto Esdras the priest and reader of the law of the Lord sendeth greeting: | Цар Артаксеркс Ездрі священику і читцю закону Господнього радуватися. |
|
10
|
10
|
| Having determined to deal graciously, I have given order, that such of the nation of the Jews, and of the priests and Levites, being within our realm, as are willing and desirous, should go with thee unto Jerusalem. | Розсудивши чоловіколюбно, я повелів, щоб ті, що бажають, з народу юдейського і зі священиків і левитів, які знаходяться в нашому царстві, добровільно йшли разом з тобою у Єрусалим. |
|
11
|
11
|
| As many therefore as have a mind thereunto, let them depart with thee, as it hath seemed good both to me and my seven friends the counsellors; | Отже, хто тільки бажає, нехай зберуться і йдуть, як розсудилося мені і моїм семи найближчим радникам; |
|
12
|
12
|
| that they may look unto the affairs of Judea and Jerusalem, agreeably to that which is in the law of the Lord; | нехай побачать, що робиться в Юдеї та Єрусалимі згідно з законом Господнім, |
|
13
|
13
|
| and carry the gifts unto the Lord of Israel to Jerusalem, which I and my friends have vowed, and all the gold and silver that in the country of Babylon can be found, to the Lord in Jerusalem, | і віднесуть у Єрусалим дари Господу Ізраїля, які обіцяв я і мої наближені, і всяке золото і срібло, яке знайдеться в країні Вавилонській, для Господа в Єрусалим, разом з дарами від народу на храм Господа Бога їхнього, що знаходиться в Єрусалимі; |
|
14
|
14
|
| with that also which is given of the people for the temple of the Lord their God at Jerusalem: and that silver and gold may be collected for bullocks, rams, and lambs, and things thereunto appertaining; | золото ж і срібло — на волів, баранів і агнців та інше, що до цього відноситься, |
|
15
|
15
|
| to the end that they may offer sacrifices unto the Lord upon the altar of the Lord their God, which is in Jerusalem. | щоб возносити жертви Господу на жертовнику Господа Бога їхнього у Єрусалимі. |
|
16
|
16
|
| And whatsoever thou and thy brethren will do with the silver and gold, that do, according to the will of thy God. | І все, чого б не захотів ти з братами твоїми зробити на це золото і срібло, роби з волі Бога твого. |
|
17
|
17
|
| And the holy vessels of the Lord, which are given thee for the use of the temple of thy God, which is in Jerusalem, thou shalt set before thy God in Jerusalem. | І священні сосуди Господні, дані тобі для вживання в храмі Бога твого у Єрусалимі, постав перед Господом, Богом твоїм. |
|
18
|
18
|
| And whatsoever thing else thou shalt remember for the use of the temple of thy God, thou shalt give it out of the king's treasury. | І інше, що буде потрібно тобі для потреб храму Бога твого, давай з царської скарбниці. |
|
19
|
19
|
| And I king Artaxerxes have also commanded the keepers of the treasures in Syria and Phenice, that whatsoever Esdras the priest and the reader of the law of the most high God shall send for, they should give it him with speed, | І ось я, цар Артаксеркс, повелів хранителям скарбниць Сирії і Фінікії, щоб вони всі, чого потребує Ездра священик і читець закону Всевишнього Бога, справно давали йому, навіть до ста талантів срібла, |
|
20
|
20
|
| to the sum of an hundred talents of silver, likewise also of wheat even to an hundred cors, and an hundred pieces of wine, and other things in abundance. | також пшениці до ста ко́рів і вина до ста мір. |
|
21
|
21
|
| Let all things be performed after the law of God diligently unto the most high God, that wrath come not upon the kingdom of the king and his sons. | І все інше за законом Божим ретельно нехай приноситься Всевишньому Богу, щоб не було гніву на царство царя і синів його. |
|
22
|
22
|
| I command you also, that ye require no tax, nor any other imposition, of any of the priests, or Levites, or holy singers, or porters, or ministers of the temple, or of any that have doings in this temple, and that no man have authority to impose any thing upon them. | І ще говорю вам, щоб на всіх священиках і левитах, і священноспівцях і воротарях, і служителях храму і на писарях цього храму не було ніякої данини або іншого податку, і щоб ніхто не мав влади накладати будь-що на них. |
|
23
|
23
|
| And thou, Esdras, according to the wisdom of God ordain judges and justices, that they may judge in all Syria and Phenice all those that know the law of thy God; and those that know it not thou shalt teach. | А ти, Ездро, за мудрістю Божою, постав начальників і суддів, щоб вони судили по всій Сирії і Фінікії всіх, хто знає закон Бога твого, а тих, хто не знає, навчай: |
|
24
|
24
|
| And whosoever shall transgress the law of thy God, and of the king, shall be punished diligently, whether it be by death, or other punishment, by penalty of money, or by imprisonment. | і всі ті, які будуть переступати закон Бога твого, або царський, нехай будуть обов’язково покарані, чи смерти, чи тілесним покаранням, грошовою пенею або вигнанням. |
|
25
|
25
|
| Then said Esdras the scribe, Blessed be the only Lord God of my fathers, who hath put these things into the heart of the king, to glorify his house that is in Jerusalem: | Тоді сказав учений Ездра: благословенний єдиний Господь Бог батьків моїх, що поклав на серце царю прославити дім Його у Єрусалимі |
|
26
|
26
|
| and hath honoured me in the sight of the king, and his counsellors, and all his friends and nobles. | і вшанував мене перед царем і радниками і всіма наближеними і вельможами його. |
|
27
|
27
|
| Therefore was I encouraged by the help of the Lord my God, and gathered together men of Israel to go up with me. | І я підбадьорився допомогою Господа Бога мого, і зібрав мужів ізраїльських, щоб вони йшли зі мною. |
|
28
|
28
|
| And these are the chief according to their families and several dignities, that went up with me from Babylon in the reign of king Artaxerxes: | І ось начальники за племенами їхніми і за старійшинством, які вийшли зі мною з Вавилона в царювання царя Артаксеркса: |
|
29
|
29
|
| of the sons of Phinees, Gerson: of the sons of Ithamar, Gamaliel: of the sons of David, Lettus the son of Sechenias: | із синів Финеєса — Гирсон; із синів Іфамара — Гамалиїл; із синів Давида — Латтус, син Сехенія; |
|
30
|
30
|
| of the sons of Pharez, Zacharias; and with him were counted an hundred and fifty men: | із синів Фороса — Захарія, і з ним записалися сто п’ятдесят людей; |
|
31
|
31
|
| of the sons of Pahath Moab, Eliaonias, the son of Zaraias, and with him two hundred men: | із синів Фаафмоава — Елиаонія, син Зарея, і з ним двісті людей; |
|
32
|
32
|
| of the sons of Zathoe, Sechenias the son of Jezelus, and with him three hundred men: of the sons of Adin, Obeth the son of Jonathan, and with him two hundred and fifty men: | із синів Зафоя — Сехенія, син Ієзила, і з ним триста людей; із синів Адина — Овиф, син Іонафа, і з ним двісті п’ятдесят людей; |
|
33
|
33
|
| of the sons of Elam, Josias son of Gotholias, and with him seventy men: | із синів Ілама — Ієсія, син Гофолія, і з ним сімдесят людей; |
|
34
|
34
|
| of the sons of Saphatias, Zaraias son of Michael, and with him threescore and ten men: | із синів Сафатії — Зараія, син Михаїла, і з ним сімдесят людей; |
|
35
|
35
|
| of the sons of Joab, Abadias son of Jezelus, and with him two hundred and twelve men: | із синів Іоава — Авадія, син Ієзила, і з ним двісті дванадцять людей; |
|
36
|
36
|
| of the sons of Bania, Salimoth son of Josaphias, and with him an hundred and threescore men: | із синів Ванія — Асалимоф, син Іосафія, і з ним сто шістдесят людей; |
|
37
|
37
|
| of the sons of Babi, Zacharias son of Bebai, and with him twenty and eight men: | із синів Вавія — Захарія, син Вивая, і з ним двадцять вісім людей; |
|
38
|
38
|
| of the sons of Astath, Johannes son of Acatan, and with him an hundred and ten men: | із синів Астафа — Іоан, син Акатана, і з ним сто десять людей; |
|
39
|
39
|
| of the sons of Adonikam the last, and these are the names of them, Eliphalet, son of Geuel, and Samaias, and with them seventy men: | із синів Адоникама — останні, і ось імена їхні: Елифала, син Ієуїла, і Самей, і з ними сімдесят людей; |
|
40
|
40
|
| of the sons of Bago, Uthi the son of Istalcurus, and with him seventy men. | із синів Вагоя — Уфий, син Істалкура, і з ним сімдесят людей. |
|
41
|
41
|
| And these I gathered together to the river called Theras, where we pitched our tents three days: and then I surveyed them. | І я зібрав їх біля ріки, яка називається Феран, і ми пробули там три дні, і я оглянув їх. |
|
42
|
42
|
| But when I had found there none of the priests and Levites, | І не знайшовши там нікого зі священиків і левитів, |
|
43
|
43
|
| then sent I unto Eleazar, and Iduel, and Mæa, and Masman, | я послав до Єлеазара й Ідуїла, і Маасмана, й Алнафана, і Мамея, і Самея, й Іоривона, Нафана, Еннатана, Захарії і Мосоллама, які є начальниками і вченими, |
|
44
|
44
|
| and Alnathan, and Samaias, and Joribas, and Nathan, Ennatan, Zacharias, and Mosollamus, principal men and learned. | і сказав їм, щоб вони пішли до Доддея, який начальствує в місцевості Касиф’є, |
|
45
|
45
|
| And I bade them that they should go unto Loddeus the captain, who was in the place of the treasury: | наказавши їм сказати Доддею і братам його і тим, що знаходяться в тій місцевості Касиф’є, щоб вони прислали нам священиків для дому Господа Бога нашого. |
|
46
|
46
|
| and commanded them that they should speak unto Loddeus, and to his brethren, and to the treasurers in that place, to send us such men as might execute the priests' office in the house of the Lord. | І вони привели до нас могутньою рукою Господа Бога нашого мужів-знавців із синів Мооли, сина Левія, сина Ізраїлевого, Асевивея і синів його і братів його, яких було вісімнадцять чоловік; |
|
47
|
47
|
| And by the mighty hand of our Lord they brought unto us skilful men of the sons of Mooli the son of Levi, the son of Israel, Asebebia, and his sons, and his brethren, who were eighteen. | і Асевію й Аннуя й Осея брата із синів Ханунея, і синів їхніх двадцять чоловік; |
|
48
|
48
|
| And Asebia, and Annuus, and Osaias his brother, of the sons of Chanuneus, and their sons, were twenty men. | і зі служителів храму, яких дав Давид і начальники на служіння левитам, двісті двадцять служителів, з поіменним списком усіх. |
|
49
|
49
|
| And of the servants of the temple whom David had ordained, and the principal men for the service of the Levites to wit, the servants of the temple, two hundred and twenty, the catalogue of whose names were shewed. | І оголосив я там піст перед Господом Богом нашим, |
|
50
|
50
|
| And there I vowed a fast unto the young men before our Lord, to desire of him a prosperous journey both for us and them that were with us, for our children, and for the cattle: | щоб виблагати у Бога благополучний шлях нам і супутникам нашим і дітям нашим і худобі, |
|
51
|
51
|
| for I was ashamed to ask the king footmen, and horsemen, and conduct for safeguard against our adversaries. | бо я посоромився просити у царя піших і кінних і провідників для безпеки від супротивників наших; |
|
52
|
52
|
| For we had said unto the king, that the power of the Lord our God should be with them that seek him, to support them in all ways. | тому що ми сказали цареві, що сила Господа нашого буде з тими, хто має Його в усякому доброму починанні. |
|
53
|
53
|
| And again we besought our Lord as touching these things, and found him favourable unto us. | Отже, ми знову помолилися Господу Богу нашому про все це й одержали від Нього велику милість. |
|
54
|
54
|
| Then I separated twelve of the chief of the priests, Esebrias, and Samias, and ten men of their brethren with them: | І відокремив я з родоначальників і священиків дванадцять чоловік, Есеревію і Самію, і з ними братів їхніх десять чоловік. |
|
55
|
55
|
| and I weighed them the gold, and the silver, and the holy vessels of the house of our Lord, which the king, and his council, and the princes, and all Israel, had given. | І зважив при них срібло і золото і священні сосуди дому Господа нашого, які дав у дарунок цар і радники його, і вельможі і всі ізраїльтяни. |
|
56
|
56
|
| And when I had weighed it, I delivered unto them six hundred and sixty talents of silver, and silver vessels of an hundred talents, and an hundred talents of gold, | І, зваживши, передав їм срібла шістсот п’ятдесят талантів і сосудів срібних сто талантів, і золота сто талантів, сосудів золотих двадцять і сосудів мідних з відмінної міді, що блищать, як золото, дванадцять. |
|
57
|
57
|
| and twenty golden vessels, and twelve vessels of brass, even of fine brass, glittering like gold. | І сказав їм: і ви святі Господу, і сосуди ці святі, так само, як і золото і срібло, дане за обітницею Господу, Богу батьків наших. |
|
58
|
58
|
| And I said unto them, Both ye are holy unto the Lord, and the vessels are holy, and the gold and the silver is a vow unto the Lord, the Lord of our fathers. | Пильнуйте і бережіть їх, доки не здасте старшим священикам і левитам і родоначальникам ізраїльським у Єрусалимі, у сосудосховище дому Бога нашого. |
|
59
|
59
|
| Watch ye, and keep them till ye deliver them to the chief of the priests and Levites, and to the principal men of the families of Israel, in Jerusalem, into the chambers of the house of our God. | І священики і левити, прийнявши срібло і золото і сосуди для Єрусалима, внесли їх у храм Господа. |
|
60
|
60
|
| So the priests and the Levites, who had received the silver and the gold and the vessels that were in Jerusalem, brought them into the temple of the Lord. | І, піднявшись від ріки Феран у дванадцятий день першого місяця, ми йшли у Єрусалим під могутньою рукою Господа над нами, і Він визволяв нас від початку путі від усякого ворога, і ми прийшли у Єрусалим. |
|
61
|
61
|
| And from the river Theras we departed the twelfth day of the first month, and came to Jerusalem by the mighty hand of our Lord, which was with us: and from the beginning of our journey the Lord delivered us from every enemy, and so we came to Jerusalem. | І тут, після трьох днів, у день четвертий зважене срібло і золото було передане в дім Господа нашого Мармофі, синові Урії, священику. |
|
62
|
62
|
| And when we had been there three days, the gold and silver that was weighed was delivered in the house of our Lord on the fourth day unto Marmothi the priest the son of Uria. | І був з ним Єлеазар, син Финеєса; також були з ним Іосавдос, син Ісуса, і Моеф, син Саванна, левити; і здали все за кількістю і вагою; і вся вага їх записана в той же час. |
|
63
|
63
|
| And with him was Eleazar the son of Phinees, and with them were Josabad the son of Jesu and Moeth the son of Sabban, Levites: all was delivered them by number and weight. | Тоді ті, що прийшли з полону, принесли жертви Богу Ізраїля, дванадцять волів за всіх ізраїльтян, дев’яносто шість баранів, сімдесят два агнці, дванадцять козлів за спасіння: все це — у жертву Господу, — |
|
64
|
64
|
| And all the weight of them was written up the same hour. | і передали царські повеління царським правителям і начальникам Келе-Сирії і Фінікії, і вони вшанували народ і храм Господа. |
|
65
|
65
|
| Moreover they that were come out of the captivity offered sacrifice unto the Lord God of Israel, even twelve bullocks for all Israel, fourscore and sixteen rams, | І коли це було закінчено, приступили до мене начальники і сказали: |
|
66
|
66
|
| threescore and twelve lambs, goats for a peace-offering, twelve; all of them a sacrifice to the Lord. | не відокремився народ ізраїльський і начальники і священики і левити від іноплемінних народів землі і від нечистот їх, від народів хананейських, і хеттейських, і ферезейських, і євусейських, і моавитських, і єгипетських, і ідумейських; |
|
67
|
67
|
| And they delivered the king's commandments unto the king's stewards, and to the governors of Celosyria and Phenice; and they honoured the people and the temple of God. | бо вступили у шлюб з дочками їх, як самі, так і сини їхні, і змішалося сíм’я святе з іноплемінними народами землі, і проводирі їхні і вельможі зробилися учасниками цього беззаконня із самого початку. |
|
68
|
68
|
| Now when these things were done, the rulers came unto me, and said, | Як тільки почув я про це, роздер на собі одяг і священне облачення, і рвав волосся на голові і бороді, і сидів заклопотаний і сумний. |
|
69
|
69
|
| The nation of Israel, the princes, the priests and the Levites, have not put away from them the strange people of the land, nor their pollutions from the Gentiles, to wit, the Canaanites, Hittites, Pheresites, Jebusites, and the Moabites, Egyptians, and Edomites. | І коли я жалкував про це беззаконня, зібралися до мене всі, хто був натхненний словом Господа Бога Ізраїлевого, і я сидів сумний до вечірньої жертви. |
|
70
|
70
|
| For both they and their sons have married with their daughters, and the holy seed is mixed with the strange people of the land; and from the beginning of this matter the rulers and the great men have been partakers of this iniquity. | Тоді, вставши від посту мого, у розідраному одязі й розідраному священному облаченні упав на коліна і, простягнувши руки до Господа, я сказав: |
|
71
|
71
|
| And as soon as I had heard these things, I rent my clothes, and the holy garment, and pulled off the hair from off my head and beard, and sat me down sad and very heavy. | Господи! я соромлюсь і знічуюся перед лицем Твоїм, |
|
72
|
72
|
| So all they that were then moved at the word of the Lord God of Israel assembled unto me, whilst I mourned for the iniquity: but I sat still full of heaviness until the evening sacrifice. | бо гріхи наші піднялися вище голів наших, і безумство наше піднялося до неба; |
|
73
|
73
|
| Then rising up from the fast with my clothes and the holy garment rent, and bowing my knees, and stretching forth my hands unto the Lord, | ще від часів батьків наших і до цього дня ми знаходимося у великому гріху; |
|
74
|
74
|
| I said, O Lord, I am confounded and ashamed before thy face; | і за гріхи наші і батьків наших ми з братами нашими і царями нашими і священиками нашими були віддані царям іноземним під меч, у полон і на розграбування з осоромленням до цього дня. |
|
75
|
75
|
| for our sins are multiplied above our heads, and our ignorances have reached up unto heaven. | Але тепер була зроблена нам така велика милість від Тебе, Господи Боже, що Ти залишив наш корінь і ім’я на місці святині Твоєї, |
|
76
|
76
|
| For ever since the time of our fathers we have been and are in great sin, even unto this day. | що відкрив нам світильник у домі Господа, Бога нашого, дав нам споживу під час поневолення нашого! І, коли ми знаходилися в поневоленні, не були залишені Господом, Богом нашим; |
|
77
|
77
|
| And for our sins and our fathers' we with our brethren and our kings and our priests were given up unto the kings of the earth, to the sword, and to captivity, and for a prey with shame, unto this day. | але Він схилив до нас благовоління царів перських, щоб вони дали нам споживу |
|
78
|
78
|
| And now in some measure hath mercy been shewed unto us from thee, O Lord, that there should be left us a root and a name in the place of thy sanctuary; | і прославили храм Господа нашого, і щоб відбудований був спустошений Сион, і нам дано було утвердження в Юдеї та Єрусалимі. |
|
79
|
79
|
| and to discover unto us a light in the house of the Lord our God, and to give us food in the time of our servitude. | І нині що́ скажемо ми, Господи, маючи все це? Ми переступили повеління Твої, які Ти дав рукою рабів Твоїх, пророків, говорячи: |
|
80
|
80
|
| Yea, when we were in bondage, we were not forsaken of our Lord; but he made us favoured before the kings of Persia, so that they gave us food; | земля, в яку ви входите, щоб успадкувати її, осквернена сквернами іноплемінних землі, і вони наповнили її нечистотами своїми. |
|
81
|
81
|
| yea, and honoured the temple of our Lord, and raised up the desolate Sion, so that they have given us a sure abiding in Jewry and Jerusalem. | І тепер не віддавайте дочок ваших заміж за синів їхніх, і їхніх дочок не беріть за синів ваших, |
|
82
|
82
|
| And now, O Lord, what shall we say, having these things? for we have transgressed thy commandments, which thou gavest by the hand of thy servants the prophets, saying, | і не шукайте миру з ними в усі часи, щоб укріпитися вам і споживати блага цієї землі і залишити її у спадщину дітям вашим повіки. |
|
83
|
83
|
| That the land, which ye enter into to possess as an heritage, is a land polluted with the pollutions of the strangers of the land, and they have filled it with their uncleanness. | І все, що стається з нами, буває за злі діла наші і за великі гріхи наші. Ти, Господи, полегшив гріхи наші |
|
84
|
84
|
| Therefore now shall ye not join your daughters unto their sons, neither shall ye take their daughters unto your sons. | і дав нам такий корінь; але ми знову повернулися до порушення закону Твого через змішання з нечистотами народів землі. |
|
85
|
85
|
| Moreover ye shall never seek to have peace with them, that ye may be strong, and eat the good things of the land, and that ye may leave the inheritance of the land unto your children for evermore. | Чи не прогнівався Ти на нас так, щоб погубити нас і не залишити ні кореня, ні сімені, ні імені нашого? |
|
86
|
86
|
| And all that is befallen is done unto us for our wicked works and great sins: for thou, O Lord, didst make our sins light, | Ти істинний, Господи, Боже Ізраїлів! бо ми залишилися коренем до цього дня. |
|
87
|
87
|
| and didst give unto us such a root: but we have turned back again to transgress thy law, and to mingle ourselves with the uncleanness of the nations of the land. | Але ось нині перед Тобою ми в беззаконнях наших; і в них не належало б стояти перед Тобою. |
|
88
|
88
|
| Mightest not thou be angry with us to destroy us, till thou hadst left us neither root, seed, nor name? | І коли Ездра молився і сповідувався і плакав, простягнувшись на землі перед храмом, зібралося до нього з Єрусалима дуже багато народу: чоловіки, жінки і діти; і був великий плач у народі. |
|
89
|
89
|
| O Lord of Israel, thou art true: for we are left a root this day. | І, вигукнувши, Ієхонія, син Іоїля, із синів Ізраїля, сказав: Ездро! ми згрішили перед Господом, ми взяли іноплемінних дружин з народів землі; і ось тепер тут весь Ізраїль: |
|
90
|
90
|
| Behold, now are we before thee in our iniquities, for we cannot stand any longer by reason of these things before thee. | нехай буде звершена нами клятва перед Господом у тому, щоб відкинути всіх іноплемінних дружин наших з дітьми їхніми, як розсудилося тобі і всім, які підкорюються закону Господа. |
|
91
|
91
|
| And as Esdras in his prayer made his confession, weeping, and lying flat upon the ground before the temple, there gathered unto him from Jerusalem a very great multitude of men and women and children: for there was great weeping among the multitude. | Вставши, зроби це! бо це твоя справа, і ми з тобою в силі будемо зробити її. |
|
92
|
92
|
| Then Jechonias the son of Jeelus, one of the children of Israel, called out and said, O Esdras, we have sinned against the Lord; we have married strange women of the nations of the land, and now is all Israel aloft. | І, вставши, Ездра закляв старших священиків і левитів усього Ізраїля вчинити так, і вони поклялися. |
|
93
|
|
| Let us make an oath to the Lord, that we will put away all our wives, which we have taken of the heathen, with their children, | |
|
94
|
|
| like as thou hast decreed, and as many as do obey the law of the Lord. | |
|
95
|
|
| Arise, and put into execution: for to thee doth this matter appertain, and we will be with thee: do valiantly. | |
|
96
|
|
| So Esdras arose, and took an oath of the chief of the priests and Levites of all Israel to do after these things; and so they sware. | |
|
Chapter 9
|
Глава 9
|
|
1
|
1
|
| Then Esdras rising from the court of the temple went to the chamber of Joanan the son of Eliasib, | І, вставши, Ездра пішов від притвору храму в житло Іонана, сина Єлиасивового, |
|
2
|
2
|
| and remained there, and did eat no meat nor drink water, mourning for the great iniquities of the multitude. | і перебуваючи там, не їв хліба і не пив води, уболіваючи через великі беззаконня народу. |
|
3
|
3
|
| And there was a proclamation in all Jewry and Jerusalem to all them that were of the captivity, that they should be gathered together at Jerusalem: | І було звернення по всій Юдеї та Єрусалиму до всіх, хто повернувся з полону, щоб зібралися в Єрусалимі; |
|
4
|
4
|
| and that whosoever met not there within two or three days, according as the elders that bare rule appointed, their cattle should be seized to the use of the temple, and himself cast out from them that were of the captivity. | а ті, які не з’являться протягом двох або трьох днів, у тих за судом головуючих старійшин буде відібране майно, і самі вони будуть відчужені від громади тих, що були у полоні. |
|
5
|
5
|
| And in three days were all they of the tribe of Juda and Benjamin gathered together at Jerusalem the twentieth day of the ninth month. | І за три дні зібралися в Єрусалим усі, що були від коліна Іудиного й Веніамінового, — це було в дев’ятий місяць, у двадцятий день цього місяця. |
|
6
|
6
|
| And all the multitude sat in the broad court of the temple, trembling because of the present foul weather. | І сидів весь народ у дворі храму, тремтячи від зими, що настала. |
|
7
|
7
|
| So Esdras arose up, and said unto them, Ye have transgressed the law in marrying strange wives, thereby to increase the sins of Israel. | Ездра, вставши, сказав їм: ви зробили беззаконня і живете з іноплемінними дружинами, примножуючи гріхи Ізраїля. |
|
8
|
8
|
| And now by confessing give glory unto the Lord God of our fathers, | Отже, воздайте тепер сповідання і славу Господу Богу батьків наших |
|
9
|
9
|
| and do his will, and separate yourselves from the heathen of the land, and from the strange women. | і сотворіть волю Його, і відокремтеся від народів землі і від дружин іноплемінних! |
|
10
|
10
|
| Then cried the whole multitude, and said with a loud voice, Like as thou hast spoken, so will we do. | І виголосила вся громада, і сказали гучним голосом: як ти сказав, так ми і зробимо. |
|
11
|
11
|
| But forasmuch as the people are many, and it is foul weather, so that we cannot stand without, and this is not a work of a day or two, seeing our sin in these things is spread far: | Але громада численна і час зимовий, і ми не в силі стояти під відкритим небом, а справа ця для нас не одного дня і не двох днів, бо дуже багато ми згрішили в цьому: |
|
12
|
12
|
| therefore let the rulers of the multitude stay, and let all them of our habitations that have strange wives come at the time appointed, | тому нехай будуть поставлені начальники над громадою, і всі ті, які в селищах наших мають іноплемінних дружин, нехай у свій час приходять до них |
|
13
|
13
|
| and with them the rulers and judges of every place, till we turn away the wrath of the Lord from us for this matter. | зі старійшинами і суддями кожного місця, доки не відвернеться від нас гнів Божий за цю справу. |
|
14
|
14
|
| Then Jonathan the son of Azael and Ezechias the son of Theocanus accordingly took this matter upon them: and Mosollam and Levis and Sabbatheus helped them. | І взяли на себе це Іонафан, син Асаїла, і Єзекія, син Феокани, а Месуллам і Левис і Савватей сприяли їм. |
|
15
|
15
|
| And they that were of the captivity did according to all these things. | І виконали все це ті, що повернулися з полону. |
|
16
|
16
|
| And Esdras the priest chose unto him the principal men of their families, all by name: and in the first day of the tenth month they sat together to examine the matter. | І обрав собі Ездра священик головних родоначальників усіх поіменно, і зійшлися вони в новомісяччя десятого місяця для дослідження справи. |
|
17
|
17
|
| So their cause that held strange wives was brought to an end in the first day of the first month. | І проведено було до кінця дослідження про чоловіків, які тримали в себе іноплемінних дружин, до новомісяччя першого місяця. |
|
18
|
18
|
| And of the priests that were come together, and had strange wives, there were found; | І знайшлися серед зібраних священиків такі, що мали іноплемінних дружин: |
|
19
|
19
|
| of the sons of Jesus the son of Josedec, and his brethren; Matthelas, and Eleazar, and Joribus, and Joadanus. | із синів Ісуса, сина Іоседекового, і з братів його — Мафилас і Єлеазар і Іорив і Іоадан, |
|
20
|
20
|
| And they gave their hands to put away their wives, and to offer rams to make reconcilement for their errors. | які дали руки відкинути дружин своїх і принесли баранів в умилостивлення за гріх свій; |
|
21
|
21
|
| And of the sons of Emmer: Ananias, and Zabdeus, and Manes, and Samæus, and Hiereel, and Azarias. | і з синів Еммира — Ананія і Завдей, і Манис і Самей, і Ієреїл і Азарія; |
|
22
|
22
|
| And of the sons of Phaisur; Elionais, Massias, Ismael, and Nathanael, and Ocodelus, and Saloas. | і з синів Фесура — Елионаїс, Массія, Ісмаїл і Нафанаїл, і Окодил і Салоя; |
|
23
|
23
|
| And of the Levites; Jozabad, and Semis, and Coïus, who was called Calitas, and Patheus, and Judas, and Jonas. | і з левитів — Іозавад і Семеїс і Колій, він же Калита, і Пафей та Іуда й Іона; |
|
24
|
24
|
| Of the holy singers: Eleasabus, Bacchurus. | зі священноспівців — Єлиасав, Вакхур; |
|
25
|
25
|
| Of the porters; Salumus, and Tolbanes. | з воротарів — Салум і Толван; |
|
26
|
26
|
| Of them of Israel, of the sons of Phoros; Hiermas, and Jezias, and Melchias, and Maelus, and Eleazar, and Asebias, and Banæas. | із народу ізраїльського, із синів Фороса — Ієрма та Ієзія, і Мелхія і Маїл, і Єлеазар і Асевія і Ванея; |
|
27
|
27
|
| Of the sons of Ela; Matthanias, Zacharias, and Jezrielus, and Joabdius, and Hieremoth, and Aïdias. | із синів Ила — Матфанія, Захарія та Ієзриїл, і Іоавдій і Ієремоф і Аїдія; |
|
28
|
28
|
| And of the sons of Zamoth; Eliadas, Eliasimus, Othonias, Jarimoth, and Sabatus, and Zeralias. | із синів Замофа — Елиада, Елеасим, Офонія, Іаримоф і Сават і Зералія; |
|
29
|
29
|
| Of the sons of Bebai; Joannes, and Ananias, and Josabad, and Amatheis. | і з синів Виваія — Іоан і Ананія й Іозавад і Амафія; |
|
30
|
30
|
| Of the sons of Mani; Olamus, Mamuchus, Jedeus, Jasubus, Jasael, and Hieremoth. | із синів Мані — Олам, Мамух, Ієдей, Іасув й Іасаїл та Ієремоф; |
|
31
|
31
|
| And of the sons of Addi; Naathus, and Moosias, Lacunus, and Naidus, Matthanias, and Sesthel, Balnuus, and Manasseas. | і з синів Адди — Нааф і Моосія, Лаккун і Наїд, Матфанія і Сесфил, і Валнуй і Манассія; |
|
32
|
32
|
| And of the sons of Annas; Elionas, and Asaias, and Melchias, and Sabbeus, and Simon Chosameus. | і з синів Анана — Елиона й Асаія, і Мелхія і Саввей, і Симон Хосамей; |
|
33
|
33
|
| And of the sons of Asom; Altaneus, and Mattathias, and Sabanneus, Eliphalat, and Manasses, and Semei. | і з синів Асома — Алтаней і Маттафія, і Саванней і Елифалат, і Манассія і Семей; |
|
34
|
34
|
| And of the sons of Baani: Jeremias, Momdis, Ismaerus, Juel, Mabdai, and Pedias, and Anos, Rabasion, and Enasibus, and Mamnitanaimus, Eliasis, Bannus, Eliali, Samis, Selemias, Nathanias: and of the sons of Ezora; Sesis, Esril, Azaelus, Samatus, Zambri, Josephus. | і з синів Ваанія — Єремія, Момдій, Ісмаїр, Іуїл, Мафдай і Педія й Анос, Равасіон і Енасив і Мамнитанем, Елиасис, Ваннус, Елиалі, Сомей, Селемія, Нафанія; і з синів Езора — Сесис, Езрил, Азаїл, Самат, Замрі, Йосиф; |
|
35
|
35
|
| And of the sons of Ethma; Mazitias, Zabadaias, Edaïs, Juel, Banaias. | і з синів Ефма — Мазитія, Завадей, Ідей, Іуїл, Ванея. |
|
36
|
36
|
| All these had taken strange wives, and they put them away with their children. | Всі ці жили з дружинами іноплемінними і відпустили їх з дітьми. |
|
37
|
37
|
| And the priests and Levites, and they that were of Israel, dwelt in Jerusalem, and in the country, in the first day of the seventh month: so the children of Israel were in their habitations. | І оселилися в новомісяччя сьомого місяця священики і левити й ізраїльтяни, які були у Єрусалимі й в області його, і сини Ізраїля в місцях своїх. |
|
38
|
38
|
| And the whole multitude came together with one accord into the broad place of the holy porch toward the east: | І зібрався одностайно увесь народ на просторі перед східними воротами храму, |
|
39
|
39
|
| and they spake unto Esdras the priest and reader, that he would bring the law of Moses, that was given of the Lord God of Israel. | і сказали Ездрі, священику і читцю, щоб він приніс закон Мойсея, даний від Господа Бога Ізраїлевого. |
|
40
|
40
|
| So Esdras the chief priest brought the law to the whole multitude from man to woman, and to all the priests, to hear the law in the first day of the seventh month. | І виніс первосвященик Ездра закон до всього народу — від чоловіка до жінки, і до усіх священиків, щоб слухали закон, у новомісяччя сьомого місяця, |
|
41
|
41
|
| And he read in the broad court before the holy porch from morning unto midday, before both men and women; and all the multitude gave heed unto the law. | і читав їм його на просторі перед воротами храму з ранку до полудня перед чоловіками і жінками, і весь народ слухав закон. |
|
42
|
42
|
| And Esdras the priest and reader of the law stood up upon a pulpit of wood which was made for that purpose. | І став Ездра, священик і читець, на приготованому дерев’яному узвишші; |
|
43
|
43
|
| And there stood up by him Mattathias, Sammus, Ananias, Azarias, Urias, Ezecias, Baalsamus, upon the right hand: | і перед ним стояли з правого боку Маттафія, Саммус, Ананія, Азарія, Урія, Єзекія і Ваалсам, |
|
44
|
44
|
| and upon his left hand Phaldaius, and Misael, Melchias, Lothasubus, Nabarias, Zacharias. | а з лівого — Фалдей і Мисаїл, Мелхія, Аофасув, Наварія, Захарія. |
|
45
|
45
|
| Then took Esdras the book of the law before the multitude: for he sat honourably in the first place in the sight of them all. | І, взявши книгу закону перед народом, Ездра зі славою сів перед усіма; |
|
46
|
46
|
| And when he opened the law, they stood all straight up. So Esdras blessed the Lord God most High, the God of hosts, Almighty. | і коли він пояснював закон, усі стояли прямо; і благословив Ездра Господа Бога Всевишнього, Бога Саваофа, Вседержителя. |
|
47
|
47
|
| And all the people answered, Amen; and lifting up their hands they fell to the ground, and worshipped the Lord. | І весь народ виголосив: амінь! і, піднявши догори руки і припавши до землі, поклонилися Господу. |
|
48
|
48
|
| Also Jesus, Anniuth, Sarabias, Adinus, Jacubus, Sabateas, Auteas, Maiannas, and Calitas, Azarias, and Joazabdus, and Ananias, Phalias, the Levites, taught the law of the Lord, and read the law of the Lord to the multitude, making them withal to understand it. | Також Ісус і Анниуф, і Саравія й Іадин та Іакув, Саватія, Автея, Меанна і Калита, Азарія й Іозавд, і Ананія і Фалія, левити, повчали закону Господа і читали перед народом закон Господа, пояснюючи при тім читання. |
|
49
|
49
|
| Then spake Attharates unto Esdras the chief priest and reader, and to the Levites that taught the multitude, even to all, saying, | І сказав Атфарат Ездрі, первосвященику і читцю, і левитам, що повчали народ, усім: |
|
50
|
50
|
| This day is holy unto the Lord; (for they all wept when they heard the law:) | день цей святий Господу, й усі плакали під час слухання закону; |
|
51
|
51
|
| go then, and eat the fat, and drink the sweet, and send part to them that have nothing: | йдіть і їжте жирне, і пийте солодке, і пошліть милостині незаможним, |
|
52
|
52
|
| for this day is holy unto the Lord: and be not sorrowful; for the Lord will bring you to honour. | бо день цей святий Господу, і тому не сумуйте, бо Господь прославить вас. |
|
53
|
53
|
| So the Levites published all things to the people, saying, This day is holy to the Lord; be not sorrowful. | Також і левити тлумачили всьому народу і говорили: день цей святий, не сумуйте. |
|
54
|
54
|
| Then went they their way, every one to eat and drink and make merry, and to give part to them that had nothing, and to make great cheer; | І пішли всі їсти і пити і веселитися, і подавати милостині незаможним, і веселилися багато, |
|
55
|
55
|
| because they understood the words wherein they were instructed, and for the which they had been assembled. | тому що вони перейняті були словами, якими повчали зібрання. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
Вивчаєте англійську?
Встановіть розширення Notelang, щоб зручно перекладати незнайомі слова під час читання та зберігати їх у свій словник.
Old Testament
• Gen. • Exod. • Lev. • Num. • Deut.
• Josh. • Judg. • Ruth • 1 Sam. • 2 Sam. • 1 Kgs. • 2 Kgs. • 1 Chr. • 2 Chr. • Ezra • 2 Ezra • 3 Ezra • Neh. • Tob. • Jud. • Esth. • 1 Mac. • 2 Mac. • 3 Mac.
• Job • Ps. • Prov. • Eccl. • Song • Wisd. • Sir.
• Isa. • Jer. • Lam. • Let. Jer. • Bar. • Ezek. • Dan.
• Hos. • Joel • Amos • Obad. • Jonah • Mic. • Nah. • Hab. • Zeph. • Hag. • Zech. • Mal.
Вивчаєте англійську?
Встановіть розширення Notelang, щоб зручно перекладати незнайомі слова під час читання та зберігати їх у свій словник.