Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Baruch*

Порівняти:

⇄

Baruch*	Книга пророка Варуха*
	* Перекладена з грецької.
Chapter 1	Глава 1

1	1
And these are the words of the book, which Baruch the son of Nerias, the son of Maasias, the son of Sedecias, the son of Asadias, the son of Chelcias, wrote in Babylon,	Слова книги, які написав Варух, син Нирії, сина Маасея, сина Седекії, сина Асадія, сина Хелкії, у Вавилоні,
2	2
in the fifth year, and in the seventh day of the month, what time as the Chaldeans took Jerusalem, and burnt it with fire.	у п’ятий рік, у сьомий день місяця, у той час, коли халдеї взяли Єрусалим і спалили його вогнем.
3	3
And Baruch did read the words of this book in the hearing of Jechonias the son of Joachim king of Juda, and in the ears of all the people that came to hear the book,	І прочитав Варух слова цієї книги вголос Ієхонії, сину Іоакимовому, царю Юдейському, і вголос усьому народу, який прийшов на слухання книги,
4	4
and in the hearing of the nobles, and of the king's sons, and in the hearing of the elders, and of all the people, from the lowest unto the highest, even of all them that dwelt at Babylon by the river Sud.	і вголос вельможам і синам царським, і вголос старійшинам, і вголос усьому народу, від малого до великого, усім, що жили у Вавилоні біля ріки Суд.
5	5
Whereupon they wept, fasted, and prayed before the Lord.	І вони плакали, і постились, і молилися Господу,
6	6
They made also a collection of money according to every man's power:	і зібрали срібла, скільки було під силу кожному,
7	7
and they sent it to Jerusalem unto Joachim the high priest, the son of Chelcias, son of Salom, and to the priests, and to all the people which were found with him at Jerusalem,	і послали в Єрусалим до Іоакима, сина Хелкії, сина Саломового, до первосвященика, і до священиків і до всього народу, який знаходився з ним у Єрусалимі,
8	8
at the same time when he received the vessels of the house of the Lord, that were carried out of the temple, to return them into the land of Juda, the tenth day of the month Sivan, namely, silver vessels, which Sedecias the son of Josias king of Juda had made,	коли Варух прийняв узяті з храму сосуди дому Господнього для повернення їх у землю Юдейську, в десятий день місяця Сиуала, сосуди срібні, які зробив Седекія, син Іосії, цар Юдейський,
9	9
after that Nabuchodonosor king of Babylon had carried away Jechonias, and the princes, and the captives, and the mighty men, and the people of the land, from Jerusalem, and brought them unto Babylon.	після того, як Навуходоносор, цар Вавилонський, переселив з Єрусалима Ієхонію і князів, і в’язнів і вельмож, і народ землі, і привів його у Вавилон.
10	10
And they said, Behold, we have sent you money to buy you burnt offerings, and sin offerings, and incense, and prepare ye manna, and offer upon the altar of the Lord our God;	І говорили вони: ось, ми посилаємо вам срібло, і купіть на це срібло всепалення і жертву за гріх і ладан, і приготуйте дар, і піднесіть на жертовник Господа Бога нашого,
11	11
and pray for the life of Nabuchodonosor king of Babylon, and for the life of Balthasar his son, that their days may be upon earth as the days of heaven:	і моліться за життя Навуходоносора, царя Вавилонського, і за життя Валтасара, сина його, щоб дні їхні були, як дні неба, на землі.
12	12
and the Lord will give us strength, and lighten our eyes, and we shall live under the shadow of Nabuchodonosor king of Babylon, and under the shadow of Balthasar his son, and we shall serve them many days, and find favour in their sight.	І дасть нам Господь силу і просвітить очі наші, і ми будемо жити під покровом Навуходоносора, царя Вавилонського, і під покровом Валтасара, сина його, і будемо служити їм багато днів, і знайдемо милість у них.
13	13
Pray for us also unto the Lord our God, for we have sinned against the Lord our God; and unto this day the fury of the Lord and his wrath is not turned from us.	Моліться і за нас Господу Богу нашому, тому що ми згрішили перед Господом, Богом нашим, і не відвернулася від нас лють Господа і гнів Його до цього дня;
14	14
And ye shall read this book which we have sent unto you, to make confession in the house of the Lord, upon the feasts and solemn days.	і прочитайте цю книгу, яку ми посилаємо вам, щоб обнародувати у домі Господньому в день святковий і в дні урочисті;
15	15
And ye shall say, To the Lord our God belongeth righteousness, but unto us the confusion of faces, as it is come to pass this day, unto them of Juda, and to the inhabitants of Jerusalem,	і скажіть: у Господа Бога нашого — правда, а у нас — сором на обличчях, як сьогодні, у всякого юдея й у тих, що живуть у Єрусалимі,
16	16
and to our kings, and to our princes, and to our priests, and to our prophets, and to our fathers:	і у царів наших, і в князів наших, і у священиків наших, і у пророків наших, і у батьків наших,
17	17
for we have sinned before the Lord,	від того, що ми згрішили перед Господом,
18	18
and disobeyed him, and have not hearkened unto the voice of the Lord our God, to walk in the commandments that he gave us openly:	і не скорялися Йому, і не слухали гласу Господа Бога нашого, щоб ходити у повеліннях Господа, які Він дав перед лицем нашим.
19	19
since the day that the Lord brought our forefathers out of the land of Egypt, unto this present day, we have been disobedient unto the Lord our God, and we have been negligent in not hearing his voice.	З того дня, в який Господь вивів батьків наших із землі Єгипетської, і до цього дня ми були непокірливі перед Господом Богом нашим і не зважали на те, що не слухали гласу Його.
20	20
Wherefore the evils cleaved unto us, and the curse, which the Lord appointed by Moses his servant at the time that he brought our fathers out of the land of Egypt, to give us a land that floweth with milk and honey, like as it is to see this day.	Тому й осягли нас біди і клятва, — як сьогодні, — яку визначив Господь перед рабом Своїм Мойсеєм у той день, в який вивів батьків наших із землі Єгипетської, щоб дати нам землю, що тече молоком і медом.
21	21
Nevertheless we have not hearkened unto the voice of the Lord our God, according unto all the words of the prophets, whom he sent unto us:	І не слухали ми гласу Господа Бога нашого в усіх словах пророків, яких Він посилав до нас,
22	22
but every man followed the imagination of his own wicked heart, to serve strange gods, and to do evil in the sight of the Lord our God.	і ходили кожен за думками злого серця свого, і служили іншим богам, звершуючі злі справи перед очима Господа Бога нашого.
Chapter 2	Глава 2

1	1
Therefore the Lord hath made good his word, which he pronounced against us, and against our judges that judged Israel, and against our kings, and against our princes, and against the men of Israel and Juda,	І виконав Господь слово Своє, яке Він вирік проти нас і проти суддів наших, які судили Ізраїля, і проти царів наших, і проти князів наших, і проти всякого ізраїльтянина та юдея,
2	2
to bring upon us great plagues, such as never happened under the whole heaven, as it came to pass in Jerusalem, according to the things that were written in the law of Moses;	що Він наведе на нас великі біди, яких не бувало під усім небом, як зробив Він у Єрусалимі, за написаним у законі Мойсеєвому,
3	3
that a man should eat the flesh of his own son, and the flesh of his own daughter.	що ми будемо їсти — один плоть сина свого, а інший — плоть дочки своєї.
4	4
Moreover he hath delivered them to be in subjection to all the kingdoms that are round about us, to be as a reproach and desolation among all the people round about, where the Lord hath scattered them.	І Він віддав їх у підданство усім царствам, які навколо нас, на наругу і спустошення усім навколишнім народам, між якими розсіяв їх Господь.
5	5
Thus we were cast down, and not exalted, because we have sinned against the Lord our God, and have not been obedient unto his voice.	І ми виявилися внизу, а не нагорі, тому що ми згрішили перед Господом Богом нашим, не слухаючи гласу Його.
6	6
To the Lord our God appertaineth righteousness: but unto us and to our fathers open shame, as appeareth this day.	У Господа Бога нашого — правда, а в нас і батьків наших — сором на лицях, як сьогодні.
7	7
For all these plagues are come upon us, which the Lord hath pronounced against us.	Усі ті біди, які Господь вирік на нас, осягли нас.
8	8
Yet have we not prayed before the Lord, that we might turn every one from the imaginations of his wicked heart.	Ми не молилися перед лицем Господа, щоб Він відвернув кожного від думок злого серця його.
9	9
Wherefore the Lord watched over us for evil, and the Lord hath brought it upon us: for the Lord is righteous in all his works which he hath commanded us.	І Господь спостерігав за цими бідами, і навів їх Господь на нас, тому що Господь праведний в усьому, що заповів нам.
10	10
Yet we have not hearkened unto his voice, to walk in the commandments of the Lord, that he hath set before us.	Але ми не слухали гласу Його, щоб ходити у повеліннях Господніх, які Він дав перед лицем нашим.
11	11
And now, O Lord God of Israel, that hast brought thy people out of the land of Egypt with a mighty hand, and high arm, and with signs, and with wonders, and with great power, and hast gotten thyself a name, as appeareth this day:	І нині, Господи, Боже Ізраїлів, Ти, Який вивів народ Твій із землі Єгипетської рукою сильною, і знаменнями, і чудесами, і силою великою і м’язами високими, і створив Собі ім’я, як сьогодні:
12	12
O Lord our God, we have sinned, we have done ungodly, we have dealt unrighteously in all thine ordinances.	згрішили ми, чинили нечестиво, неправедно проти всіх уставів Твоїх, Господи Боже наш!
13	13
Let thy wrath turn from us: for we are but a few left among the heathen, where thou hast scattered us.	Нехай відвернеться від нас лють Твоя, бо мало залишилося нас серед народів, між якими Ти розсіяв нас.
14	14
Hear our prayers, O Lord, and our petitions, and deliver us for thine own sake, and give us favour in the sight of them which have led us away:	Почуй, Господи, молитву нашу і прохання наше, і визволи нас заради Тебе, і дай нам милість перед лицем тих, які переселили нас,
15	15
that all the earth may know that thou art the Lord our God, because Israel and his posterity is called by thy name.	щоб уся земля пізнала, що Ти — Господь Бог наш, оскільки ім’я Твоє наречене на Ізраїлі і на роді його.
16	16
O Lord, look down from thine holy house, and consider us: bow down thine ear, O Lord, to hear us.	Споглянь, Господи, від святого дому Твого і згадай про нас, і прихили, Господи, вухо Твоє, і почуй.
17	17
Open thine eyes, and behold; for the dead that are in the graves, whose souls are taken from their bodies, will give unto the Lord neither praise nor righteousness:	Відкрий очі Твої, подивися, тому що не мертві у пеклі, яких дух узятий з нутрощів їх, воздадуть славу і хвалу Господу;
18	18
but the soul that is greatly vexed, which goeth stooping and feeble, and the eyes that fail, and the hungry soul, will give thee praise and righteousness, O Lord.	але людина, яка у скорботі через великі біди, яка ходить поникнувши й сумно, і очі потусклі і душа, яка прагне, воздадуть славу і правду Тобі, Господи.
19	19
Therefore we do not make our humble supplication before thee, O Lord our God, for the righteousness of our fathers, and of our kings,	Не за правдами батьків наших і царів наших ми приносимо це благання перед лицем Твоїм, Господи Боже наш;
20	20
for thou hast sent out thy wrath and indignation upon us, as thou hast spoken by thy servants the prophets, saying,	бо на нас Ти послав лють Твою і гнів Твій, як говорив Ти через рабів Твоїх, пророків.
21	21
Thus saith the Lord, Bow down your shoulders to serve the king of Babylon: so shall ye remain in the land that I gave unto your fathers.	Так сказав Господь: «схиліть плечі ваші, щоб працювати на царя Вавилонського, і будете жити на землі, яку Я дав батькам вашим;
22	22
But if ye will not hear the voice of the Lord, to serve the king of Babylon,	а якщо не послухаєте гласу Господа, щоб служити цареві Вавилонському,
23	23
I will cause to cease out of the cities of Juda, and from without Jerusalem, the voice of mirth, and the voice of joy, the voice of the bridegroom, and the voice of the bride: and the whole land shall be desolate of inhabitants.	Я зроблю те, що зникне у містах юдейських і околицях Єрусалима голос веселощів і голос радости, голос нареченого і голос нареченої, і не буде на всій цій землі сліду жителів».
24	24
But we would not hearken unto thy voice, to serve the king of Babylon: therefore hast thou made good the words that thou spakest by thy servants the prophets, namely, that the bones of our kings, and the bones of our fathers, should be taken out of their places.	Але ми не послухали гласу Твого, щоб служити цареві Вавилонському, і Ти виконав слова Твої, які говорив через рабів Твоїх, пророків, що винесені будуть кістки царів наших і кістки батьків наших із місця свого.
25	25
And lo, they are cast out to the heat of the day, and to the frost of the night, and they died in great miseries by famine, by sword, and by pestilence.	І ось, вони викинуті на денну спеку і нічний холод, а померли вони від злих хвороб, від голоду, від меча і вигнання.
26	26
And the house which is called by thy name hast thou laid waste, as it is to be seen this day, for the wickedness of the house of Israel and the house of Juda.	Ти залишив дім, на якому наречене ім’я Твоє, як сьогодні, за нечестя дому Ізраїлевого і дому Іудиного.
27	27
O Lord our God, thou hast dealt with us after all thy goodness, and according to all that great mercy of thine,	І Ти, Господи Боже наш, учинив з нами з усієї милости Твоєї і з усього великого милосердя Твого,
28	28
as thou spakest by thy servant Moses in the day when thou didst command him to write thy law before the children of Israel, saying,	як сказав Ти через раба Твого Мойсея у той день, у який повелів йому написати закон Твій перед синами Ізраїля, говорячи:
29	29
If ye will not hear my voice, surely this very great multitude shall be turned into a small number among the nations, where I will scatter them.	«якщо ви не послухаєте гласу Мого, то ця велика і численна сила народу перетвориться на мале серед народів, між якими Я розсію їх.
30	30
For I knew that they would not hear me, because it is a stiffnecked people: but in the land of their captivities they shall remember themselves,	Я знаю, що вони не послухають Мене, тому що вони — народ упертий; але вони звернуться до серця свого у землі переселення свого,
31	31
and shall know that I am the Lord their God: for I will give them an heart, and ears to hear:	і пізнають, що Я — Господь Бог їх. І Я дам їм серце — і зрозуміють, і вуха — і почують.
32	32
and they shall praise me in the land of their captivity, and think upon my name,	І будуть прославляти Мене на землі переселення свого і згадувати ім’я Моє,
33	33
and return from their stiff neck, and from their wicked deeds: for they shall remember the way of their fathers, which sinned before the Lord.	і відвернуться від упертости своєї і від злих діл своїх; тому що згадають путь батьків своїх, які згрішили перед Господом.
34	34
And I will bring them again into the land which I promised with an oath unto their fathers, Abraham, Isaac, and Jacob, and they shall be lords of it: and I will increase them, and they shall not be diminished.	І Я поверну їх у землю, яку з клятвою обіцяв батькам їхнім, Аврааму й Ісааку та Якову, і вони будуть володіти нею; і примножу їх, і не зменшаться.
35	35
And I will make an everlasting covenant with them to be their God, and they shall be my people: and I will no more drive my people of Israel out of the land that I have given them.	Й укладу з ними вічний завіт у тім, що Я буду їхнім Богом, а вони будуть Моїм народом, і більше не вижену народу Мого Ізраїля з землі, яку дав їм».
Chapter 3	Глава 3

1	1
O Lord Almighty, God of Israel, the soul in anguish, the troubled spirit, crieth unto thee.	Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! пригнічена душа і сумний дух взиває до Тебе:
2	2
Hear, O Lord, and have mercy; for thou art merciful: and have pity upon us, because we have sinned before thee.	почуй, Господи, і помилуй, бо Ти Бог милосердий: помилуй, бо ми згрішили перед Тобою;
3	3
For thou endurest for ever, and we perish utterly.	Ти — вічно перебуваєш, а ми — вічно гинемо.
4	4
O Lord Almighty, thou God of Israel, hear now the prayers of the dead Israelites, and of their children, which have sinned before thee, and not hearkened unto the voice of thee their God: for the which cause these plagues cleave unto us.	Господи Вседержителю, Боже Ізраїля! почуй молитву померлого Ізраїля і синів їх, що згрішили перед Тобою, які не послухали гласу Господа Бога свого, за те й осягли нас біди.
5	5
Remember not the iniquities of our forefathers: but think upon thy power and thy name now at this time.	Не поминай неправд батьків наших, але пом’яни руку Твою й ім’я Твоє у цей час,
6	6
For thou art the Lord our God, and thee, O Lord, will we praise.	бо Ти — Господь Бог наш, і ми прославимо Тебе, Господи.
7	7
And for this cause thou hast put thy fear in our hearts, to the intent that we should call upon thy name, and praise thee in our captivity: for we have called to mind all the iniquity of our forefathers, that sinned before thee.	Ти для того вселив страх Твій у серце наше, щоб ми призивали ім’я Твоє; і ми будемо прославляти Тебе у переселенні нашому, бо ми відкинули від серця нашого всяку неправду батьків наших, які згрішили перед Тобою.
8	8
Behold, we are yet this day in our captivity, where thou hast scattered us, for a reproach and a curse, and to be subject to payments, according to all the iniquities of our fathers, which departed from the Lord our God.	Ось, ми тепер у переселенні нашому, куди Ти розсіяв нас для ганьби й прокляття і відплати за всі неправди батьків наших, які відступили від Господа Бога нашого.
9	9
Hear, Israel, the commandments of life: give ear to understand wisdom.	Слухай, Ізраїлю, заповіді життя, дослухайтеся, щоб зрозуміти мудрість.
10	10
How happeneth it, Israel, that thou art in thine enemies' land, that thou art waxen old in a strange country, that thou art defiled with the dead,	Що це значить, Ізраїлю, що ти перебуваєш у землі ворогів? Постарів ти у чужій землі, осквернився разом з мертвими,
11	11
that thou art counted with them that go down into the grave?	залічений до тих, хто знаходиться в пеклі,
12	12
Thou hast forsaken the fountain of wisdom.	залишив джерело премудрости.
13	13
For if thou hadst walked in the way of God, thou shouldest have dwelled in peace for ever.	Якби ти ходив путями Божими, то жив би у мирі повіки.
14	14
Learn where is wisdom, where is strength, where is understanding; that thou mayest know also where is length of days, and life, where is the light of the eyes, and peace.	Пізнай, де знаходиться мудрість, де сила, де знання, щоб разом з тим дізнатися, де знаходиться довголіття і життя, де знаходиться світло очей і мир.
15	15
Who hath found out her place? or who hath come into her treasures?	Хто знайшов місце її, і хто зійшов у скарбниці її?
16	16
Where are the princes of the heathen, and such as ruled the beasts upon the earth;	Де князі народів і володарі звірів земних, які забавлялися птахами небесними,
17	17
they that had their pastime with the fowls of the air, and they that hoarded up silver and gold, wherein men trust, and made no end of their getting?	і збирали срібло і золото, на які сподіваються люди, і надбанням яких немає кінця?
18	18
For they that wrought in silver, and were so careful, and whose works are unsearchable,	Де ті, які займалися срібними виробами, і виробам яких немає числа?
19	19
they are vanished and gone down to the grave, and others are come up in their stead.	Вони зникли і зійшли у пекло, і замість них постали інші.
20	20
Young men have seen light, and dwelt upon the earth; but the way of knowledge have they not known,	Пізніші бачили світло і жили на землі, але шляхів мудрости не пізнали;
21	21
nor understood the paths thereof, nor laid hold of it: their children were far off from that way.	не зрозуміли стежок її, і не досягли її сини їхні: вони були далеко від путі її.
22	22
It hath not been heard of in Chanaan, neither hath it been seen in Theman.	Не було чутно про неї у Ханаані, і не було видно її у Фемані.
23	23
The Agarenes that seek wisdom upon earth, the merchants of Meran and of Theman, the authors of fables, and searchers out of understanding; none of these have known the way of wisdom, or remembered her paths.	Сини Агарі шукали земного знання, рівно і купці Мерри і Фемана, і байкослови і дослідники знання; але путі премудрости не пізнали і не помітили стежок її.
24	24
O Israel, how great is the house of God! and how large is the place of his possession!	О, Ізраїлю! який великий дім Божий, і яке просторе місце володіння його!
25	25
Great, and hath none end; high, and unmeasurable.	Великий він і не має кінця, високий і невимірний.
26	26
There were the giants famous from the beginning, that were of so great stature, and so expert in war.	Там були від початку славні велетні, дуже великі, хоробрі на війні.
27	27
Those did not the Lord choose, neither gave he the way of knowledge unto them:	Але не їх обрав Бог, і не їм відкрив путі премудрости;
28	28
but they were destroyed, because they had no wisdom, and perished through their own foolishness.	і вони загинули від того, що не мали мудрости, загинули від нерозуму свого.
29	29
Who hath gone up into heaven, and taken her, and brought her down from the clouds?	Хто зійшов на небо, і взяв її, і зніс із хмар?
30	30
Who hath gone over the sea, and found her, and will bring her for pure gold?	Хто перейшов моря і знайшов її, і хто принесе її, кращу за чисте золото?
31	31
No man knoweth her way, nor thinketh of her path.	Немає нікого, хто знає путь її, ні того, хто помишляє про стежки її.
32	32
But he that knoweth all things knoweth her, and hath found her out with his understanding: he that prepared the earth for evermore hath filled it with fourfooted beasts:	Але Той, Хто знає все, знає її; Він відкрив її Своїм розумом, Той, Який створив землю на вічні часи і наповнив її чотириногими тваринами,
33	33
he that sendeth forth light, and it goeth, calleth it again, and it obeyeth him with fear.	Який посилає світло, і воно йде, прикликав його, і воно послухалося Його з трепетом;
34	34
The stars shined in their watches, and rejoiced: when he calleth them, they say, Here we be; and so with cheerfulness they shewed light unto him that made them.	і зірки засяяли на сторожі своїй, і звеселилися.
35	35
This is our God, and there shall none other be accounted of in comparison of him.	Він покликав їх, і вони сказали: «ось ми», і засяяли радістю перед Творцем своїм.
36	36
He hath found out all the way of knowledge, and hath given it unto Jacob his servant, and to Israel his beloved.	Цей є Бог наш, і ніхто інший не зрівняється з Ним.
37	37
Afterward did he shew himself upon earth, and conversed with men.	Він знайшов усі путі премудрости і дарував її рабові Своєму Якову й улюбленому Своєму Ізраїлю.
Chapter 4	Глава 4

1	1
This is the book of the commandments of God, and the law that endureth for ever: all they that keep it shall come to life; but such as leave it shall die.	Ось книга заповідей Божих і закон, який перебуває повік. Усі, хто дотримуються її, будуть жити, а ті, що залишають її, помруть.
2	2
Turn thee, O Jacob, and take hold of it: walk in the presence of the light thereof, that thou mayest be illuminated.	Звернися, Якове, і візьми її, ходи при сяйві світла її.
3	3
Give not thine honour to another, nor the things that are profitable unto thee to a strange nation.	Не віддавай іншому слави твоєї, і корисного для тебе — чужому народові.
4	4
O Israel, happy are we: for things that are pleasing to God are made known unto us.	Щасливі ми, Ізраїлю, що ми знаємо, що благоугодно Богу.
5	5
Be of good cheer, my people, the memorial of Israel.	Дерзай, народе мій, пам’ятник Ізраїлю!
6	6
Ye were sold to the nations, not for your destruction: but because ye moved God to wrath, ye were delivered unto the enemies.	Ви віддані язичникам не на загибель, але за те, що ви прогнівали Бога, ви віддані ворогам;
7	7
For ye provoked him that made you by sacrificing unto devils and not to God.	бо роздратували Того, Хто сотворив вас, приносячи жертви бісам, а не Богу.
8	8
Ye have forgotten the everlasting God, that brought you up; and ye have grieved Jerusalem, that nursed you.	Ви забули вічного Бога, Який годує вас, а також засмутили і Єрусалим, який виховав вас,
9	9
For when she saw the wrath of God coming upon you, she said, Hearken, O ye that dwell about Sion: God hath brought upon me great mourning;	бо він бачив гнів, який прийшов на вас від Бога, і говорив: «слухайте, співмешканці Сиону, Бог навів на мене велику скорботу,
10	10
for I saw the captivity of my sons and daughters, which the Everlasting brought upon them.	бо я бачив полонення синів моїх і дочок, яке навів на них Вічний.
11	11
With joy did I nourish them; but sent them away with weeping and mourning.	Я годував їх з радістю, а відпустив із плачем і гіркотою.
12	12
Let no man rejoice over me, a widow, and forsaken of many, who for the sins of my children am left desolate; because they departed from the law of God.	Ніхто не радуйся за мене, який є вдівцем і залишений багатьма; я спорожнів за гріхи дітей моїх, бо вони ухилилися від закону Божого;
13	13
They knew not his statutes, nor walked in the ways of his commandments, nor trod in the paths of discipline in his righteousness.	не пізнали уставів Його, не ходили путями заповідей Бога, і не вступили на стежки навчання у правді Його.
14	14
Let them that dwell about Sion come, and remember ye the captivity of my sons and daughters, which the Everlasting hath brought upon them.	Прийдіть, співмешканці Сиону, і згадаєте полон синів моїх і дочок, який навів на них Вічний.
15	15
For he hath brought a nation upon them from far, a shameless nation, and of a strange language, who neither reverenced old man, nor pitied child,	Бо Він навів на них народ здалеку, народ нахабний та іншомовний, бо не посоромилися старця, і не зглянулися на дитину,
16	16
and they have carried away the dear beloved children of the widow, and left her that was alone desolate without daughters.	і забрали у вдови синів улюблених і залишили самотню без дочок.
17	17
But what can I help you?	Я ж чим можу допомогти вам?
18	18
For he that brought these plagues upon you will deliver you from the hands of your enemies.	Хто навів на вас ці біди, Той і визволить вас від руки ворогів ваших.
19	19
Go your way, O my children, go your way: for I am left desolate.	Ідіть, діти, йдіть, бо я залишився порожнім.
20	20
I have put off the clothing of peace, and put upon me the sackcloth of my prayer: I will cry unto the Everlasting in my days.	Я зняв із себе одяг світлий й одягся у веретище моління мого; буду волати до Вічного у дні мої.
21	21
Be of good cheer, O my children, cry unto the Lord, and he shall deliver you from the power and hand of the enemies.	Дерзайте, діти, взивайте до Бога, і Він визволить вас від насильства, від руки ворогів.
22	22
For my hope is in the Everlasting, that he will save you: and joy is come unto me from the Holy One, because of the mercy which shall soon come unto you from the Everlasting your Saviour.	Бо від Вічного я очікував спасіння вашого, і мені прийшла від Святого радість про милість, що скоро прийде до вас від Вічного, Спасителя нашого.
23	23
For I sent you out with mourning and weeping: but God will give you to me again with joy and gladness for ever.	Я відпускав вас із сумом і гіркотою, але Бог поверне мені вас з радістю і веселощами навіки.
24	24
Like as now the neighbours of Sion have seen your captivity: so shall they see shortly your salvation from your God, which shall come upon you with great glory, and brightness of the Everlasting.	Тому що, як нині співмешканці Сиону бачили полон ваш, так побачать швидке спасіння ваше від Бога, Який прийде до вас з великою славою і величчю Вічного.
25	25
My children, suffer patiently the wrath that is come upon you from God: for thine enemy hath persecuted thee; but shortly thou shalt see his destruction, and shalt tread upon his neck.	Діти! потерпіть гнів, який прийшов на вас від Бога: переслідував тебе ворог, але ти незабаром побачиш загибель його, і наступиш йому на шию.
26	26
My delicate ones have gone rough ways, and were taken away as a flock caught of the enemies.	Виховані у мене у розкошах пішли жорсткими шляхами, схоплені як стадо, розкрадене ворогами.
27	27
Be of good comfort, O my children, and cry unto God: for ye shall be remembered of him that brought these things upon you.	Дерзайте, діти, і взивайте до Бога, бо про вас згадає Той, Хто навів на вас це.
28	28
For as it was your mind to go astray from God: so, being returned, seek him ten times more.	Яка була рішучість ваша, щоб віддалитися від Бога, збільшіть її у десять разів, щоб навернутися і шукати Його,
29	29
For he that hath brought these plagues upon you shall bring you everlasting joy again with your salvation.	бо Той, Хто навів на вас ці біди, подасть вам вічні веселощі зі спасінням».
30	30
Take a good heart, O Jerusalem: for he that gave thee that name will comfort thee.	Дерзай, Єрусалиме! Той, Хто дарував тобі ім’я, утішить тебе.
31	31
Miserable are they that afflicted thee, and rejoiced at thy fall.	Нещасні ті, які ображали тебе і раділи твоєму падінню.
32	32
Miserable are the cities which thy children served: miserable is she that received thy sons.	Нещасні міста, яким служили діти твої, нещасна земля, яка прийняла синів твоїх,
33	33
For as she rejoiced at thy ruin, and was glad of thy fall: so shall she be grieved for her own desolation.	бо як вона раділа твоєму падінню і веселилася через твою поразку, так буде у скорботі через своє спустошення.
34	34
For I will take away the rejoicing of her great multitude, and her pride shall be turned into mourning.	Я відніму у неї радість за численність її народу, і хвастощі її будуть на сум;
35	35
For fire shall come upon her from the Everlasting, long to endure; and she shall be inhabited of devils for a great time.	бо прийде на неї вогонь від Вічного на довгі дні, і дуже тривалий час вона буде населена бісами.
36	36
O Jerusalem, look about thee toward the east, and behold the joy that cometh unto thee from God.	Оглянься, Єрусалиме, на схід, і подивися на радість, яка прийде до тебе від Бога.
37	37
Lo, thy sons come, whom thou sentest away, they come gathered together from the east to the west by the word of the Holy One, rejoicing in the glory of God.	Ось, ідуть сини твої, яких ти відпустив, ідуть зібрані від сходу до заходу словом Святого, радіючи славі Божій.
Chapter 5	Глава 5

1	1
Put off, O Jerusalem, the garment of thy mourning and affliction, and put on the comeliness of the glory that cometh from God for ever.	Єрусалиме! зніми із себе одяг плачу й озлоблення твого й одягнися у красу слави від Бога повіки.
2	2
Cast about thee a double garment of the righteousness which cometh from God; and set a diadem on thine head of the glory of the Everlasting.	Одягнися в одяг правди від Бога, поклади на голову твою вінець слави Вічного,
3	3
For God will shew thy brightness unto every country under heaven.	бо Бог покаже всій піднебесній славу твою.
4	4
For thy name shall be called of God for ever The peace of righteousness, and The glory of God's worship.	Навік наречеться від Бога ім’я тобі: «мир правди і слава благочестя».
5	5
Arise, O Jerusalem, and stand on high, and look about toward the east, and behold thy children gathered from the west unto the east by the word of the Holy One, rejoicing in the remembrance of God.	Встань, Єрусалиме, і стань на висоті, і звернися на схід, і подивися на дітей твоїх, зібраних від заходу сонця до сходу словом Святого, які радіють про Боже пам’ятання про них.
6	6
For they departed from thee on foot, and were led away of their enemies: but God bringeth them unto thee exalted with glory, as children of the kingdom.	Вони вийшли від тебе піші, їх вели вороги, а приведе до тебе їх Бог, вознесених зі славою, як царських синів;
7	7
For God hath appointed that every high hill, and banks of long continuance, should be cast down, and vallies filled up, to make even the ground, that Israel may go safely in the glory of God.	бо Бог визначив, щоб усяка висока гора і вічні пагорби понизилися, а долини наповнилися, для зрівняння землі, щоб Ізраїль ішов твердо, зі славою Божою,
8	8
Moreover even the woods and every sweetsmelling tree shall overshadow Israel by the commandment of God.	а ліси і всяке запашне дерево осіняли Ізраїля за велінням Божим.
9	9
For God shall lead Israel with joy in the light of his glory with the mercy and righteousness that cometh from him.	Бог буде з радістю передувати Ізраїлю світлом слави Своєї, з милістю і правдою Своєю.

← Letter of Jeremiah*

Ezekiel →

Категорії

Контакти

Old Testament

New Testament

Вивчаєте англійську?

Old Testament

New Testament

Вивчаєте англійську?