Порівняти Brenton–Byzantine English Bible з Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) - Chapter 14

Brenton–Byzantine English Bible > Judith :

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16

Chapter 14	Глава 14

1	1
Then said Judith unto them, Hear me now, my brethren, and take this head, and hang it upon the highest place of your walls.	Юдиф сказала їм: послухайте ж мене, брати, візьміть цю голову і повісьте на зубцях вашої стіни.
2	2
And so soon as the morning shall appear, and the sun shall come forth upon the earth, take ye every one his weapons, and go forth every valiant man out of the city, and set ye a captain over them, as though ye would go down into the field toward the watch of the Assyrians; but go not down.	Коли ж настане ранок і сонце зійде над землею, візьміть кожен бойову свою зброю, йдіть усі сильні за місто і дайте їм вождя, начебто намірюючись зійти на рівнину проти передової сторожі синів Ассура, але не сходьте.
3	3
Then they shall take their armour, and shall go into their camp, and raise up the captains of the army of Assur, and they shall run to the tent of Holofernes, but shall not find him: then fear shall fall upon them, and they shall flee before your face.	Тоді вони, взявши усю свою зброю, підуть у свій стан, розбудять вождів війська ассирійського, і збіжаться до намету Олоферна, але не знайдуть його; від того нападе на них страх, і вони побіжать від вас.
4	4
So ye, and all that inherit the coast of Israel, shall pursue them, and overthrow them as they go.	А ви і всі, хто живе в усякому краю Ізраїльському, переслідуючи їх, уражайте їх на шляху.
5	5
But before ye do these things, call me Achior the Ammonite, that he may see and know him that despised the house of Israel, and that sent him to us, as it were to his death.	Але перш ніж зробите це, запросіть до мене Ахиора аммонитянина: нехай побачить і впізнає він того, хто принижував дім Ізраїля і прислав його до нас начебто на смерть.
6	6
Then they called Achior out of the house of Ozias; and when he was come, and saw the head of Holofernes in a man's hand in the assembly of the people, he fell down on his face, and his spirit failed.	І прикликали Ахиора з дому Озії. Коли він прийшов і побачив голову Олоферна в руці одного чоловіка серед зібрання народу, то упав на лице своє й ослаб духом.
7	7
But when they had recovered him, he fell at Judith's feet, and reverenced her, and said, Blessed art thou in all the tabernacle of Juda, and in all nations, which hearing thy name shall be astonished.	Коли ж підняли його, він припав до ніг Юдифі, поклонився їй і сказав: благословенна ти в усякому селищі Іуди й в усякому народі, які, почувши про ім’я твоє, здивуються.
8	8
Now therefore tell me all the things that thou hast done in these days. Then Judith declared unto him in the midst of the people all that she had done, from the day that she went forth until that hour she spake unto them.	Розкажи ж мені тепер, що ти робила у ці дні? І Юдиф серед народу розповіла йому все, що вона зробила з того дня, як вийшла, до того дня, в який говорила з ними.
9	9
And when she had left off speaking, the people shouted with a loud voice, and made a joyful noise in their city.	Коли вона перестала говорити, народ голосно викликнув, і радісний крик його пролунав у місті.
10	10
And when Achior had seen all that the God of Israel had done, he believed in God greatly, and circumcised the flesh of his foreskin, and was joined unto the house of Israel unto this day.	Ахиор же, бачачи все, що зробив Бог Ізраїлів, щиро увірував у Бога, обрізав крайню плоть свою і приєднався до дому Ізраїлевого, навіть до цього дня.
11	11
And as soon as the morning arose, they hanged the head of Holofernes upon the wall, and every man took his weapons, and they went forth by bands unto the straits of the mountain.	Коли настав ранок, повісили голову Олоферна на стіну; кожен чоловік узяв свою зброю, і вийшли загонами на схили гори.
12	12
But when the Assyrians saw them, they sent to their leaders, which came to their captains and tribunes, and to every one of their rulers.	Сини Ассура, побачивши їх, послали до своїх начальників, а вони пішли до вождів, до тисячоначальників і до всякого проводиря свого.
13	13
So they came to Holofernes' tent, and said to him that had the charge of all his things, Waken now our lord: for the slaves have been bold to come down upon us to battle, that they may be utterly destroyed.	Прийшовши до намету Олоферна, вони сказали тому, хто управляв усім майном його: розбуди нашого господаря, тому що ці раби насмілилися вийти на битву з нами, щоб бути зовсім знищеними.
14	14
Then went in Bagoas, and knocked at the door of the tent; for he thought that he had slept with Judith.	Вагой увійшов і постукав у двері намету, бо думав, що він спить з Юдиф’ю.
15	15
But because none answered, he opened it, and went into the bedchamber, and found him cast upon the floor dead, and his head was taken from him.	Коли ж ніхто не відгукнувся йому, то, відчинивши, ввійшов у спальню і знайшов, що Олоферн мертвий лежить біля порогу і голова його знята з нього.
16	16
Therefore he cried with a loud voice, with weeping, and sighing, and a mighty cry, and rent his garments.	І він голосно викликнув із плачем, стогоном і сильним воланням, і розірвав свій одяг.
17	17
After he went into the tent where Judith lodged: and when he found her not, he leaped out to the people, and cried,	Потім увійшов у намет, у якому перебувала Юдиф, і не знайшов її. Тоді він вискочив до народу і закричав:
18	18
These slaves have dealt treacherously; one woman of the Hebrews hath brought shame upon the house of king Nabuchodonosor: for, behold, Holofernes lieth upon the ground without a head.	раби вчинили віроломно; одна єврейська жінка зганьбила дім царя Навуходоносора, бо ось Олоферн на підлозі, і голови немає на ньому.
19	19
When the captains of the Assyrians' army heard these words, they rent their coats, and their minds were wonderfully troubled, and there was a cry and a very great noise throughout the camp.	Коли почули ці слова начальники війська ассирійського, то розірвали одяг свій, і душа їх дуже збентежилася, і пролунав у них крик і дуже велике волання серед стану.