|
Утреня
|
Послёдованіе ќтрени
|
|
Псалом 19
|
Pал0мъ f7i.
|
|
Усли́шить тя Госпо́дь в день печа́лі, защити́ть Тя і́м'я Бо́га Іа́ковля. По́слеть ті по́мощ от свята́го, і от Сіо́на засту́пить тя. Пом'яне́ть вся́ку же́ртву твою́, і всесожже́ніє твоє́ ту́чно бу́ди. Дасть ті Госпо́дь по се́рдцю твоєму́, і весь сові́т твой іспо́лнить. Возра́дуємся о спасе́нії Твоє́м, і во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего возвели́чимся; іспо́лнить Госпо́дь вся проше́нія твоя́. Ни́ні позна́х, я́ко спасе́ Госпо́дь христа́ Своєго́. Усли́шить єго́ с небесе́ свята́го Своєго́, в си́лах спасе́ніє десни́ці Єго́. Сі́ї на колесни́цях, і сі́ї на ко́нех; ми же во і́м'я Го́спода Бо́га на́шего призове́м. Ті́ї сп'я́ті би́ша і падо́ша, ми же воста́хом і іспра́вихомся. Го́споди, спаси́ царя́, і усли́ши ни, во́ньже а́ще день призове́м Тя. |
Ўслhшитъ тS гDь въ дeнь печaли, защи1титъ тS и4мz бGа їaкwвлz. п0слетъ ти2 п0мощь t с™aгw, и3 t сіHна застyпитъ тS. Помzнeтъ всsку жeртву твою2, и3 всесожжeніе твоE тyчно бyди. Дaстъ ти2 гDь по сeрдцу твоемY, и3 вeсь совётъ тв0й и3сп0лнитъ. Возрaдуемсz њ сп7сeніи твоeмъ, и3 во и4мz гDа бGа нaшегw возвели1чимсz: и3сп0лнитъ гDь вс‰ прошє1ніz тво‰. Нhнэ познaхъ, ћкw сп7сE гDь хрістA своего2. Ўслhшитъ є3го2 съ нб7сE с™aгw своегw2, въ си1лахъ сп7сeніе десни1цы є3гw2. Сjи на колесни1цахъ, и3 сjи на к0нехъ: мh же во и4мz гDа бGа нaшегw призовeмъ. Тjи спsти бhша и3 пад0ша, мh же востaхомъ и3 и3спрaвихомсz. ГDи, сп7си2 царS, и3 ўслhши ны2, в0ньже ѓще дeнь призовeмъ тS. |
|
Псалом 20
|
Pал0мъ к7.
|
|
Го́споди, си́лою Твоє́ю возвесели́ться цар, і о спасе́нії Твоє́м возра́дується зіло́. Жела́ніє се́рдця єго́ дал єси́ єму́, і хоті́нія устну́ єго́ ні́си лиши́л єго́. Я́ко предвари́л єси́ єго́ благослове́нієм благости́нним, положи́л єси́ на главі́ єго́ віне́ць от ка́мене че́стна. Живота́ проси́л єсть у Тебе́, і дал єси́ єму́ долготу́ дній во вік ві́ка. Ве́лія сла́ва єго́ спасе́нієм Твої́м; сла́ву і велелі́піє возложи́ши на него́. Я́ко да́си єму́ благослове́ніє во вік ві́ка; возвесели́ши єго́ ра́достію с лице́м Твої́м. Я́ко цар упова́єть на Го́спода, і ми́лостію Ви́шняго не подви́житься. Да обря́щеться рука́ Твоя́ всім враго́м Твої́м, десни́ця Твоя́ да обря́щеть вся ненави́дящия Тебе́. Я́ко положи́ши їх, я́ко пещ о́гненную во вре́м'я лиця́ Твоєго́; Госпо́дь гні́вом Свої́м см'яте́ть я, і сність їх огнь. Плод їх от землі́ погуби́ши, і сі́м'я їх от сино́в челові́чеських. Я́ко уклони́ша на Тя зла́я, поми́слиша сові́ти, ї́хже не возмо́гуть соста́вити. Я́ко положи́ши я хребе́т; во ізби́тціх Твої́х угото́виши лице́ їх. Вознеси́ся, Го́споди, си́лою Твоє́ю; воспоє́м і поє́м си́ли Твоя́. |
ГDи, си1лою твоeю возвесели1тсz цaрь, и3 њ спcніи твоeмъ возрaдуетсz ѕэлw2. Желaніе сeрдца є3гw2 дaлъ є3си2 є3мY, и3 хотёніz ўстнY є3гw2 нёси лиши1лъ є3го2. Ћкw предвари1лъ є3си2 є3го2 блгcвeніемъ бlгостhннымъ, положи1лъ є3си2 на главЁ є3гw2 вэнeцъ t кaмене чeстна. ЖивотA проси1лъ є4сть ў тебє2, и3 дaлъ є3си2 є3мY долготY днjй во вёкъ вёка. Вeліz слaва є3гw2 спcніемъ твои1мъ: слaву и3 велелёпіе возложи1ши на него2. Ћкw дaси є3мY блгcвeніе во вёкъ вёка: возвесели1ши є3гw2 рaдостію съ лицeмъ твои1мъ. Ћкw цaрь ўповaетъ на гDа, и3 млcтію вhшнzгw не подви1житсz. Да њбрsщетсz рукA твоS всBмъ врагHмъ твои6мъ, десни1ца твоS да њбрsщетъ вс‰ ненави1дzщыz тебE. Ћкw положи1ши и5хъ ћкw пeщь џгненную во врeмz лицA твоегw2: гDь гнёвомъ свои1мъ смzтeтъ |, и3 снёсть и5хъ џгнь. Пл0дъ и4хъ t земли2 погуби1ши, и3 сёмz и4хъ t сынHвъ человёческихъ. Ћкw ўклони1ша на тS ѕл†z, помhслиша совёты, и5хже не возм0гутъ состaвити. Ћкw положи1ши | хребeтъ: во и3збhтцэхъ твои1хъ ўгот0виши лицE и4хъ. Вознеси1сz, гDи, си1лою твоeю: воспоeмъ и3 поeмъ си6лы тво‰. |
|
І тропарі:
|
И# тропари2 сі‰:
|
|
Спаси́ Го́споди лю́ди Твоя́ / і благослови́ достоя́ніє Твоє́, / побі́ди на сопроти́вния да́руя / і Твоє́ сохраня́я Кресто́м Твої́м жи́тельство. Сла́ва: Вознеси́йся на Крест во́лею, / тезоімени́тому Твоєму́ но́вому жи́тельству / щедро́ти Твоя́ да́руй, Христе́ Бо́же. / Возвесели́ нас си́лою Твоє́ю, / побі́ди дая́ нам на сопоста́ти, / посо́біє іму́щим Твоє́ ору́жіє ми́ра, // непобіди́мую побі́ду. І ни́ні: Предста́тельство стра́шноє і непости́дноє, / не пре́зри, Блага́я, моли́тв на́ших, Всепі́тая Богоро́дице, / утверди́ правосла́вних жи́тельство; / спаси́ ві́рния лю́ди Твоя́ і пода́ждь їм с небесе́ побі́ду, / зане́ родила́ єси́ Бо́га, єди́на Благослове́нная. |
Сп7си2 гDи лю1ди тво‰, / и3 бlгослови2 достоsніе твоE, / побBды на сопроти6вныz дaруz, / и3 твоE сохранsz кrт0мъ твои1мъ жи1тельство. Слaва: Вознесhйсz на кrтъ в0лею / тезоимени1тому твоемY н0вому жи1тельству / щедрHты тво‰ дaруй хrтE б9е: / возвесели2 нaсъ си1лою твоeю, / побBды даS нaмъ на сопостaты, / пос0біе и3мyщымъ твоE nрyжіе ми1ра, / непобэди1мую побёду. И# нhнэ: Предстaтельство стрaшное и3 непостhдное, / не прeзри бlгaz моли1твъ нaшихъ, всепётаz бцdе, / ўтверди2 правослaвныхъ жи1тельство: / сп7си2 вBрныz лю1ди тво‰, и3 подaждь и5мъ съ нб7сE побёду, / занE родилA є3си2 бGа, є3ди1на бlгословeннаz. |
|
Потім промовляє священник:
|
Тaже глаг0летъ їерeй:
|
|
Поми́луй нас, Бо́же, по вели́цій ми́лості Твоє́й, мо́лим Ті ся, усли́ши і поми́луй. Хор: Го́споди, поми́луй. [Тричі] Єще́ мо́лимся о [вели́ком] господи́ні і отці́ на́шем Блаже́ннійшем митрополи́ті [або: Святі́йшем Патріа́рсі] Ки́євськом і всея́ [Руси́-] Украї́ни [ім'я], і о господи́ні на́шем преосвяще́нійшем єпи́скопі [або: архієпи́скопі, або: митрополи́ті] [ім'я]. Єще́ мо́лимся о богохрани́мій страні́ на́шей, власте́х і во́їнстві єя́, да ти́хоє і безмо́лвноє житіє́ поживе́м во вся́ком благоче́стії і чистоті́. Єще́ мо́лимся за всю бра́тію і за вся хрістія́ни. Виголошує священник: Я́ко ми́лостив і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. Іменем Госпо́днім благослови́, о́тче. Предстоятель виголошує: Сла́ва Святі́й, і Єдиносу́щній, і Животворя́щей, і Неразді́льній Тро́йці всегда́, ни́ні, і при́сно і во ві́ки віко́в. Хор: Амі́нь. І починаємо шестопсалм'я, зі всяким мовчаням і умилінням слухаючи; призначений же брат з благоговінням і страхом Божим промовляє: Сла́ва в ви́шніх Бо́гу, і на землі́ мир, в челові́ціх благоволе́ніє. [Тричі] Го́споди, устні́ мої́ отве́рзеши, і уста́ моя́ возвістя́ть хвалу́ Твою́. Двічі. |
Поми1луй нaсъ б9е, по вели1цэй млcти твоeй, м0лимъ ти сz, ўслhши, и3 поми1луй. Ли1къ: ГDи поми1луй. [Три1жды.] Е#щE м0лимсz њ [вели1комъ] господи1нэ и3 nтцЁ нaшемъ бlжeннэйшемъ митрополjтэ [и3ли2: с™ёйшемъ патріaрсэ] кjевскомъ и3 всеS [руси2-] ўкраи1ны [и4м>къ], и3 њ господи1нэ нaшемъ преwсвzщeнэйшемъ є3пcкпэ [и3ли2: ґрхіепcкпэ, и3ли2: митрополjтэ] [и4м>къ]. Е#щE м0лимсz њ богохрани1мэй странЁ нaшей, властeхъ и3 в0инствэ є3S, да ти1хое и3 безм0лвное житіE поживeмъ во всsкомъ бlгочeстіи и3 чистотЁ. Е#щE м0лимсz за всю2 брaтію и3 за вс‰ хрістіaны. Возглашaетъ їерeй: Ћкw ми1лостивъ и3 чlвэколю1бецъ бGъ є3си2, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, nц7Y и3 сн7у и3 с™0му д¦у, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Лю1діе: Ґми1нь. И$менемъ гDнимъ бlгослови2 џтче. Предстоsтель возглашaетъ си1це: Слaва с™ёй, и3 є3диносyщнэй, и3 животворsщей, и3 нераздёльнэй трbцэ всегдA, нhнэ и3 при1снw и3 во вёки вэкHвъ. Ли1къ: Ґми1нь. И# начинaемъ шестоpaлміе, со всsкимъ молчaніемъ и3 ўмилeніемъ слyшающе: ўчинeнный же брaтъ со бlгоговёніемъ и3 стрaхомъ б9іимъ глаг0летъ: Слaва въ вhшнихъ бGу, и3 на земли2 ми1ръ, въ человёцэхъ бlговолeніе. Три1жды. ГDи, ўстнЁ мои2 tвeрзеши, и3 ўстA мо‰ возвэстsтъ хвалY твою2. Двaжды. |
|
Псалом 3
|
Pал0мъ G.
|
|
Го́споди, что ся умно́жиша стужа́ющії мі? Мно́зі востаю́ть на м'я, мно́зі глаго́лють душі́ моє́й: ність спаcе́нія єму́ в Бо́зі єго́. Ти же, Го́споди, засту́пник мой єси́, сла́ва моя́ і вознося́й главу́ мою́. Гла́сом мої́м ко Го́споду воззва́х, і усли́ша м'я от гори́ святи́я Своєя́. Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я. Не убою́ся от тем люде́й, о́крест напа́дающих на м'я. Воскресни́, Го́споди, спаси́ м'я, Бо́же мой: я́ко Ти порази́л єси́ вся вражду́ющия мі всу́є, зу́би грі́шников сокруши́л єси́. Госпо́днє єсть спасе́ніє, і на лю́дех Твої́х благослове́ніє Твоє́. Аз усну́х, і спах, воста́х, я́ко Госпо́дь засту́пить м'я. |
ГDи, чт0 сz ўмн0жиша стужaющіи ми2; мн0зи востаю1тъ на мS, мн0зи глаг0лютъ души2 моeй: нёсть спcніz є3мY въ бз7э є3гw2. тh же, гDи, застyпникъ м0й є3си2, слaва моS, и3 возносsй главY мою2. Глaсомъ мои1мъ ко гDу воззвaхъ, и3 ўслhша мS t горы2 с™hz своеS. Ѓзъ ўснyхъ, и3 спaхъ, востaхъ, ћкw гDь застyпитъ мS. Не ўбою1сz t тє1мъ людeй, w4крестъ напaдающихъ на мS. Воскrни2, гDи, сп7си1 мz, б9е м0й: ћкw ты2 порази1лъ є3си2 вс‰ враждyющыz ми2 всyе, зyбы грёшникwвъ сокруши1лъ є3си2. ГDне є4сть спcніе, и3 на лю1дехъ твои1хъ блгcвeніе твоE. Ѓзъ ўснyхъ и3 спaхъ, востaхъ, ћкw гDь застyпитъ мS. |