Ірмос: Помічник і Покровитель / був мені на спасіння. / Він Бог мій, і прославлю Його; / Бог отця мого, / і возвеличу Його, / славно бо прославився.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Агнче Божий, що взяв гріхи всіх! Здійми з мене важкий тягар гріхів і як Милосердний дай мені сльози умиленности.

До Тебе припадаю, Ісусе; согрішив я перед Тобою, очисти мене; здійми з мене важкий тягар гріхів і, як Милосердний, дай мені сльози умиленности.

Не входь зі мною в суд, несучи мої вчинки, досліджуючи слова та виявляючи прагнення; а заради щедрот Твоїх, не вважаючи на мої злочинства, спаси мене, Всесильний.

Час каяття: до Тебе приходжу — Творця мого; здійми з мене важкий тягар гріхів і, як Милосердний, дай мені сльози умиленности.

Змарнувавши багатство моє в розпусті, Спасе, я не маю плодів побожности, а голодуючи взиваю: Отче Милосердний, поспіши і змилуйся наді мною.

Приспів: Преподобна мати Маріє, моли Бога за нас.

Марії: Подай мені світосяйну благодать від божественного промислу з неба, щоб уникнути темряви пристрастей і усердно оспівувати прекрасні подвиги життя твого, Маріє.

Слава, Троїчний: Тройце Надвічна, Якій як Єдиній поклоняємось. Здійми з мене важкий тягар гріхів і як Милосердна дай мені сльози умиленности.

І нині, Богородичний: Богородице, надіє і заступнице тих, що оспівують Тебе. Здійми з мене важкий тягар гріхів і як Владичиця Чиста прийми мене, що каюся.

Ірмо́с: Помо́щник і покрови́тель бисть мні во спасе́ніє, сей мой Бог і просла́влю Єго́, Бог отця́ моєго́, і вознесу́ Єго́: сла́вно бо просла́вися.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

А́гнче Бо́жий, взе́мляй гріхи́ всіх, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія.

Тебі́ припа́даю Ісу́се, согріши́х Ті, очи́сти м'я, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія.

Не вни́ди со мно́ю в суд нося́ моя́ дія́нія, словеса́ ізиску́я, і ісправля́я стремле́нія; но в щедро́тах Твої́х презира́я моя́ лю́тая, спаси́ м'я, Всеси́льне.

Покая́нія вре́м'я, прихожду́ Ті, Созда́телю моєму́, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Благоутро́бен, даждь мі сле́зи умиле́нія.

Бога́тство душе́вноє іжди́в гріхо́м, пуст єсьм доброді́телей благочести́вих, гла́дствуя же зову́: ми́лости Пода́телю, Го́споди, спаси́ м'я.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Прикло́ньшися Христо́вим Бо́же́ственним зако́ном, к Сему́ приступи́ла єси́, сла́достей неудержи́мая стремле́нія оста́вивши, і вся́кую доброді́тель всеблагогові́йно, я́ко єди́ну іспра́вила єси́.

Сла́ва, Тро́їчен: Пресу́щная Тро́йце, во єди́ниці покланя́ємая, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко благоутро́бна, даждь мі сле́зи умиле́нія.

І ни́ні, Богоро́дичен: Богоро́дице, наде́жде і предста́тельство Тебе́ пою́щих, возьми́ бре́м'я от мене́ тя́жкоє гріхо́вноє, і я́ко Влади́чиця Чи́стая, ка́ющася прийми́ м'я.

Ірмос: Дивіться, дивіться: Я — Бог, / що манну, як дощ, послав / і воду із каменя виточив / давно в пустелі людям Моїм / правицею єдиною/ і силою Моєю.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

«Чоловіка вбив я на рану собі а юнака — на біду», взивав ридаючи Ламе́х, а ти, душе моя, не тремтиш, забруднивши тіло і осквернивши розум.

Ти наважилася б, душе, збудувати своїм пристрастям башту і спорудити укріплення, якби не зупинив Творець наміри твої й до землі не кинув вигадки твої.

О, як же я став подібним до стародавнього вбивці Ламеха, вбивши душу, як чоловіка, розум, як юнака, і тіло моє як брата, наче Каїн-убивця, пристрасними пориваннями.

Пролив Господь від Господа вогонь колись і попалив несамовите беззаконня содомлян: ти ж полум’я розпалила геєнське, душе, і в ньому згориш дощенту.

Покалічено, зранено мене: ось ворожі стріли, що пробили мою душу й тіло; ось рани, струпи й болячки, що є слідами моїх свавільних пристрастей.

Марії: Потопаючи в безодні зла, простягла ти, Маріє, свої руки до Милосердного Бога, і Він, усіляко шукаючи твого навернення, як Петрові, простягнув тобі божественну руку.

Слава, Троїчний: Безпочаткова, несотворена Тройце, нероздільна Одинице! Прийми мене, що каюся, спаси мене, що согрішив: Твоє я творіння, не покинь, а помилуй і визволи мене від осуду вогне́нного.

І нині, Богородичний: Пречиста Владичице Богородителько, надіє тих, що звертаються до Тебе, і пристановище тих, що серед бурі. Милостивого Творця і Сина Твого умилостив і до мене молитвами Твоїми.

Ірмос: Ви́діте, ви́діте, я́ко Аз єсьм Бог, ма́нну одожди́вий, і во́ду із ка́мене істочи́вий дре́вле в пусти́ні лю́дем Мої́м, десни́цею єди́ною, і крі́постію Моє́ю.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Му́жа уби́х, глаго́леть, в я́зву мні, і ю́ношу в струп, Ламе́х рида́я вопія́ше; ти же не трепе́щеши, о душе́ моя́, окаля́вши плоть і ум оскверни́вши.

Столп умудри́ла єси́ созда́ти, о душе́, і утвержде́ніє водрузи́ти твої́ми похотьми́, а́ще не би Зижди́тель удержа́л сові́ти твоя́, і низве́ргл на зе́млю ухищре́нія твоя́.

О ка́ко поревнова́х Ламе́ху, пе́рвому уби́йці, ду́шу я́ко му́жа, ум я́ко ю́ношу, я́ко бра́та же моєго́ ті́ло уби́в, я́ко Ка́їн уби́йця, любосла́стними стремле́ньми.

Одожди́ Госпо́дь от Го́спода огнь іногда́, на беззако́ніє гні́вающеє соже́г содо́мляни; ти же огнь вжегла́ єси́ геє́нський, в не́мже і́маши, о душе́, сожещи́ся.

Уязви́хся, ура́нихся, се стрі́ли вра́жія уязви́вшия мою́ ду́шу і ті́ло; се стру́пи, гноє́нія, омраче́нія, вопію́ть ра́ни самово́льних мої́х страсте́й.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Просте́рла єси́ ру́ці твої́ к ще́дрому Бо́гу, Марі́є, в бе́здні зол погружа́ємая, і я́коже Петру́ человіколю́бно ру́ку Бо́же́ственную простре́, твоє́ обраще́ніє вся́чеськи іскі́й.

Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льная, Несозда́нная Тро́йце, Неразді́льная Єди́нице, ка́ющася м'я прийми́, согріши́вша спаси́; Твоє́ єсьм созда́ніє, не пре́зри, но пощади́, і ізба́ви м'я о́гненнаго осужде́нія.

І ни́ні, Богоро́дичен: Пречи́стая Влади́чице Богороди́тельнице, наде́ждо к Тебі́ притека́ющих, і приста́нище су́щих в бу́рі, Ми́лостиваго і Созда́теля, і Си́на Твоєго́, уми́лостиви і мні моли́твами Твої́ми.

Ірмос: Утверди, Господи, на камені / заповідей Твоїх / захитане серце моє, / бо Ти Єдин Свят єси і Господь.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Ти знала, душе моя, про показану Якову драбину від землі до неба, чому ж ти не обрала безпечного сходження — благочестя?

Наслідуй священика Божого й самотнього царя [Мелхиседе́ка] — подобу життя Христового у світі серед людей.

Навернися і плач у стогонах, окаянная душе, доки не добіжить кінця життя веселість, доки Господь не зачинив двері світлиці.

Не зробися стовпом соляним, душе, повернувшись назад, нехай настрашить тебе приклад содомлян; на висоті, де Сігор, спасайся.

Не відкинь, Владико, моління тих, що оспівують Тебе, а змилосердься, Чоловіколюбче, і подай відпущення тим, що з вірою просять.

Слава, Троїчний: Тройце проста, несотворена, Істото безпочаткова, у трьох Особах оспівана. Спаси нас, що з вірою поклоняємось владі Твоїй.

І нині, Богородичний: Від Отця надвічно народженого Сина Ти, Богородителько, не знавши мужа, в часі породила, і дивне чудо, — годуючи, залишилась Дівою.

Ірмос: Утверди́ Го́споди на ка́мені за́повідей Твої́х подви́гшеєся се́рдце моє́, я́ко Єди́н Свят єси́ і Госпо́дь.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Ага́рі дре́влі, душе́, єги́птянині уподо́билася єси́, порабо́тившися проізволе́нієм, і ро́ждши но́ваго Ісма́їла, презо́рство.

Іа́ковлю лі́ствицю разумі́ла єси́, душе́ моя́, явля́ємую от землі́ к небесе́м, почто́ не імі́ла єси́ восхо́да тве́рда, благоче́стія;

Свяще́нника Бо́жия і Царя́ уєдине́на, Христо́во подо́біє, в ми́рі житія́, в челові́ціх подража́й.

Обрати́ся, постени́, душе́ окая́нная, пре́жде да́же не при́йметь коне́ць житія́ торжество́; пре́жде да́же двер не заключи́ть черто́га Госпо́дь.

Не бу́ди столп сла́ний, душе́, возврати́вшися всп'ять; о́браз да устраши́ть тя содо́мський, горі́ в Сиго́р спаса́йся.

Моле́нія, Влади́ко, Тебе́ пою́щих не отве́ржи; но уще́дри, Человіколю́бче, і пода́ждь ві́рою прося́щим оставле́ніє.

Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Несозда́нная, Безнача́льноє Єстество́, в Тро́йці піва́ємая Іпоста́сей, спаси́ ни ві́рою покланя́ющияся держа́ві Твоє́й.

І ни́ні, Богоро́дичен: От Отця́ безлі́тна Си́на, в лі́то Богороди́тельнице, неіскусому́жно родила́ єси́, стра́нноє чу́до, преби́вши Ді́ва доя́щи.

Ірмос: Почув пророк про Твоє пришестя, Господи, /і убоявся, / що Ти хочеш від Діви родитися / і людям явитися,/ і промовив: «Почув я вістку про Тебе і убоявся. / Слава силі Твоїй, Господи».

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Час життя мого короткий і переповнений хворобами та лукавством, але в покаянні мене прийми та до розуміння приклич, щоб не став я здобиччю й поживою для ворога; Сам, Спасе, змилуйся наді мною.

Царським достоїнством, у вінець і багряницю вбраний, заможний чоловік і праведний, багатством і стадами наділений, несподівано втратив багатство, славу царства та зубожів.

Хоч праведним і непорочним він був понад усіх, але не уник облесливої пастки й тенет, ти ж, будучи гріхолюбною, окаянна душе, що вдієш, коли щось несподіване тебе спіткає?

Велемовний нині я і черствий серцем без причини й даремно; не осуди мене з фарисеєм, але подай мені смирення митареве і до нього мене причисли, єдиний Милосердний і Правосудний.

Знаю, Милосердний, що согрішив я, осквернивши посудину тіла мого, але в покаянні мене прийми та до розуміння приклич, щоб не став я здобиччю й поживою для ворога; Сам, Спасе, змилуйся наді мною.

Ідолом зробив я сам себе, понівечивши душу пристрастями, Милосердний; але в покаянні мене прийми та до розуміння приклич, щоб не став я здобиччю й поживою для ворога; Сам, Спасе, змилуйся наді мною.

Не послухав я голосу Твого, не послухався Писання Твого, Законодавче; але в покаянні прийми мене та до розуміння приклич, щоб не став я здобиччю й поживою для ворога; Сам, Спасе, змилуйся наді мною.

Слава,Троїчний: Нероздільне істотою, незлите в особах визнаю Тебе, Троїчне Єдине Божество, єдиноцарственне та співпрестольне: виголошую Тобі пісню велику, що на небі по тричі співається.

І нині, Богородичнй: І народжуєш, і дівствуєш, і весь час по природі Дівою пробуваєш; Народжений оновлює закони природи: утроба дівственна народжує; коли хоче Бог, перемагаються закони природи: Він бо творить як хоче.

Ірмос: Усли́ша проро́к прише́ствіє Твоє́, Го́споди, і убоя́ся, я́ко хо́щеши от Ді́ви роди́тися і челові́ком яви́тися, і глаго́лаше: усли́шах слух Твой і убоя́хся; сла́ва си́лі Твоє́й, Го́споди.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Вре́м'я живота́ моєго́ ма́ло, і іспо́лнено болі́зней і лука́вства; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри.

Ца́рським досто́їнством, вінце́м і багряни́цею оді́ян, многоімі́нний челові́к і пра́ведний, бога́тством кип'я́ і ста́ди, внеза́пу бога́тства, сла́ви ца́рства обнища́в лиши́ся.

А́ще пра́веден б'я́ше он, і непоро́чен па́че всіх, і не убіже́ ловле́нія льсти́ваго і сі́ті; ти же гріхолюби́ва су́щи, окая́нная душе́, что сотвори́ши, а́ще чесо́му о недові́домих случи́ться найти́ тебі́?

Високоглаго́лив ни́ні єсьм, жесто́к же і се́рдцем, вотще́ і всу́є, да не с фарисе́єм осу́диши м'я, па́че же митаре́во смире́ніє пода́ждь мі, єди́не Ще́дре, Правосу́де, і сему́ м'я сочисли́.

Согріши́х, досади́в сосу́ду пло́ті моєя́, вім, Ще́дре; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри.

Самоістука́н бих страстьми́, ду́шу мою́ вредя́, Ще́дре, но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри.

Не послу́шах гла́са Твоєго́, преслу́шах Писа́ніє Твоє́, Законополо́жника; но в покая́нії м'я прийми́, і в ра́зум призови́, да не бу́ду стяжа́ніє, ні бра́шно чужде́му, Спа́се, Сам м'я уще́дри.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Вели́ких безмі́стій во глубину́ низве́дшися, неодержи́ма била́ єси́, но востекла́ єси́ по́мислом лу́чшим, ко кра́йній дія́ньми я́ві доброді́телі пресла́вно, а́нгельськоє єстество́, Марі́є, удиви́вши.

Сла́ва, Тро́їчен: Неразді́льноє Существо́м, несли́тноє Ли́ці, Богосло́влю Тя, Тро́їчеськоє Єди́но Бо́жество́, я́ко Єдиноца́рственноє і Сопресто́льноє, вопію́ Ті піснь вели́кую, во ви́шніх трегу́бо пісносло́вимую.

І ни́ні, Богоро́дичен: І ражда́єши, і ді́вствуєши, і пребива́єши обою́ду єстество́м Ді́ва: Рожде́йся обновля́єть зако́ни єстества́, утро́ба же ражда́єть, не ражда́ющая. Бог іді́же хо́щеть, побіжда́ється єстества́ чин: твори́ть бо єли́ка хо́щеть.

Ірмос: Від ночі пильнуючи, / Чоловіколюбче, / просвіти, молюся, / і настав мене на повеління Твої, / і навчи мене, Спасе, / творити волю Твою.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Скорчену жінку наслідуй, душе, прийди і припади до ніг Ісусових, щоб Він випростав тебе і щоб ходила ти прямо стежками Господніми.

Якщо Ти й глибока Криниця, Владико, то виточи мені воду з пречистих жил Твоїх, щоб і я, як самарянка, випивши, не відчував більше спраги, бо Ти струмки життя виточуєш.

Силоамом нехай будуть для мене сльози мої, Владико Господи, щоб і я омив очі серця й духовно побачив Тебе, Світло Предвічне.

Марії: 3 безмірною любов’ю захотівши вклонитися Животворчому Древу, всехвальна, ти сподобилась бажаного; сподоби ж і мене досягти небесної слави.

Слава, Троїчний: Славимо Тебе, Тройце, Єдиного Бога: свят, свят, свят єси, Отче, Сине і Ду́ше, проста істото, Одинице, якій вічно поклоняємось.

І нині, Богородичний: Від Тебе, нетлінна й безмужня Мати Діво, зодягнувся в мій склад Господь, що віки сотворив, і з Собою з’єднав людську природу.

Ірмос: От нощі́ у́тренююща, Человіколю́бче, просвіти́, молю́ся, і наста́ви і мене́ на повелі́нія Твоя́; і научи́ м'я, Спа́се, твори́ти во́лю Твою́.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Ни́зу снича́щую подража́й, о душе́, прийди́, припади́ к нога́ма Ісу́совима, да тя іспра́вить, і да хо́диши пра́во стезі́ Госпо́дні.

А́ще і кла́дязь єси́ глубо́кий, Влади́ко, істочи́ мі во́ду із пречи́стих Твої́х жил, да я́ко самаряни́ня, не ктому́ пія́й жа́жду: жи́зні бо струї́ істоча́єши.

Силоа́м да бу́дуть мі сле́зи моя́, Влади́ко Го́споди, да уми́ю і аз зі́ниці се́рдця, і ви́жду Тя у́мно, Сві́та Преві́чна.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Несравне́нним жела́нієм всебога́тая, Дре́ву возжелі́вши поклони́тися Живо́тному, сподо́билася єси́ жела́нія, сподо́би у́бо і мене́ улучи́ти ви́шнія сла́ви.

Сла́ва, Тро́їчен: Тя, Тро́йце, сла́вим, Єди́наго Бо́га: Свят, Свят, Свят єси́, О́тче, Си́не і Ду́ше, про́стоє Существо́, Єди́нице при́сно покланя́ємая.

І ни́ні, Богоро́дичен: Із Тебе́ облече́ся в моє́ сміше́ніє, нетлі́нная, безму́жная Ма́ти Ді́во, Бог созда́вий ві́ки, і соєдини́ Себі́ челові́чеськоє єстество́.

Ірмос: Взивав я всім серцем моїм із пекла найглибшого / до щедрого Бога, / і почув Він мене, / і вивів із тліну життя моє.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Я — та царська драхма, що її давно загубив Ти, Спасе, але, запаливши світильник — Предтечу Свого, Слово, відшукай і знайди образ Твій.

Устань і подолай, як Ісус Амали́ка, тілесні пристрасті, завжди перемагаючи гаваонитян — спокусливі помисли.

Марії: Щоб загасити полум’я пристрастей, ти, Маріє, палаючи душею, повсякчас проливала сльози; благодать їх подай і мені — слузі твоєму.

Марії: Високим життям на землі здобула ти, мати, безпристрасність небесну; тому молися, щоб ті, хто оспівують тебе, від пристрастей визволилися молитвами твоїми.

Слава, Троїчний: Я — Тройця проста, нероздільна; розподілена в Особах і Одиниця, з’єднана природою, — промовляє Отець, Син і Дух Божественний.

І нині, Богородичний: Утроба Твоя породила нам Бога, що взяв на Себе нашу подобу; Його як Творця всього моли, Богородице, щоб нам оправдатися молитвами Твоїми.

Кондак, глас 6: Душе моя, душе моя, устань — чого спиш? Кінець наближається і ти стривожишся. Пробудися, щоб помилував тебе Христос Бог, що всюди є і все наповняє.

Ірмос: Возопи́х всім се́рдцем мої́м к ще́дрому Бо́гу, і усли́ша м'я от а́да преіспо́дняго, і возведе́ от тлі живо́т мой.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Аз єсьм, Спа́се, ю́же погуби́л єси́ дре́вле ца́рськую дра́хму, но вжег світи́льник, Предте́чу Твоєго́, Сло́ве, взищи́ і обря́щи Твой о́браз.

Воста́ни і побори́, я́ко Ісу́с Амали́ка, плотські́я стра́сті, і гаваоні́ти, ле́стния по́мисли, при́сно побіжда́ющи.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Да страсте́й пла́мень угаси́ши, слез ка́плі істочи́ла єси́ при́сно, Марі́є, душе́ю распаля́єма, ї́хже благода́ть пода́ждь і мні, твоєму́ рабу́.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Безстра́стіє Небе́сноє стяжа́ла єси́, кра́йнім на землі́ житіє́м, ма́ти. Ті́мже тебе́ пою́щим, от страсте́й ізба́витися моли́твами твої́ми, моли́ся.

Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йця єсьм Про́ста, Неразді́льна, разді́льна Ли́чні, і Єди́ниця єсьм Єстество́м соєдине́на, Оте́ць глаго́леть, і Син, і Бо́же́ственний Дух.

І ни́ні, Богоро́дичен: Утро́ба Твоя́ Бо́га нам роди́, воображе́на по нам: Єго́же я́ко Созда́теля всіх, моли́ Богоро́дице, да моли́твами Твої́ми оправди́мся.

Кондак, глас 6: Душе́ моя́, душе́ моя́, воста́ни, что спи́ши? Коне́ць приближа́ється, і і́маши смути́тися; воспряни́ у́бо, да пощади́ть тя Христо́с Бог, везді́ сий і вся ісполня́яй.

Ірмос: Согрішили, беззаконствували, / неправду чинили перед Тобою, / ані виконали, ані сотворили того, / що Ти заповідав єси нам; / та не покинь нас до кінця, / отців Боже.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Зникають дні мої, як сон у того, що прокидається; тому, як Єзекíя, плачу я на постелі моїй, щоб продовжити мені роки життя; але який Ісая стане перед тобою, душе, як не Бог усіх?

Припадаю до Тебе й приношу, як сльози, слова мої: я согрішив, як не согрішила блудниця і беззаконня чинив як ніхто інший на землі; але змилуйся, Владико, над створінням Твоїм та віднови мене.

Поховав я образ Твій і порушив заповідь Твою, зів’яла вся краса і світильник погас від пристрастей; змилуйся, Спасе, і поверни мені радість, як співає Давид.

Навернися, покайся, відкрий потаємне, скажи Всезнавцеві Богові: «Ти знаєш мої таємниці, Спасе Єдиний, але Сам помилуй мене, як співає Давид, з милости Твоєї».

Марії: Увізвавши до Пречистої Богоматері, ти найперше вгамувала несамовитість пристрастей, що жорстоко лютували, і посоромила ворога-облесника; але дай нині поміч у скорботі й мені, слузі твоєму.

Марії: Того, Кого ти возлюбила, преподобна, Кого понад усе забажала, задля Кого виснажила тіло своє — Христа — нині моли за рабів Його, щоб з милости Своєї до всіх нас дарував Він мирний стан тим, що шанують Його.

Слава, Троїчний: Тройце проста, нероздільна, єдиносущна і природа єдина; Світла і Світло, Троє святі і Єдине святе, Бог Тройця піснями прославляється; оспівуй же й ти, душе, принось славу Життю і Життям — Богу всіх.

І нині, Богородичний: Оспівуємо Тебе, благословимо́ Тебе, поклоняємось Тобі, Богородителько, бо Ти єдиного з нероздільної Тройці Христа Бога породила і Сама нам, сущим на землі, відкрила небесне.

Ірмос: Согріши́хом, беззако́нновахом, непра́вдовахом пред Тобо́ю, ніже́ соблюдо́хом, ніже́ сотвори́хом, я́коже запові́дал єси́ нам; но не преда́ждь нас до конця́, отце́в Бо́же.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Ісчезо́ша дні́ї мої́, я́ко со́ніє востаю́щаго, ті́мже я́ко Єзекі́я слезю́ на ло́жі моє́м, приложи́тися мні лі́том живота́. Но кий Іса́я предста́неть тебі́, душе́, а́ще не всіх Бог;

Припа́даю Ті, і приношу́ Тебі́, я́коже сле́зи глаго́ли моя́: согріши́х, я́ко не согріши́ блудни́ця, і беззако́нновах, я́ко і́ний нікто́же на землі́; но уще́дри, Влади́ко, творе́ніє Твоє́, і воззови́ м'я.

Погребо́х о́браз Твой, і растли́х за́повідь Твою́, вся помрачи́ся добро́та, і страстьми́ угаси́ся, Спа́се, свіща́; но уще́дрив возда́ждь мі, я́коже поє́ть Дави́д, ра́дованіє.

Обрати́ся, пока́йся, откри́й сокрове́нная, глаго́ли Бо́гу вся ві́дущему: Ти ві́си моя́ та́йная, єди́не Спа́се; но Сам м'я поми́луй, я́коже поє́ть Дави́д, по ми́лості Твоє́й.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Возопи́вши к Пречи́стій Богома́тері, пе́рвіє отри́нула єси́ неі́стовство страсте́й, ну́жно стужа́ющих, і посрами́ла єси́ врага́ запе́ншаго; но даждь ни́ні по́мощ от ско́рби і мні рабу́ твоєму́.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Єго́же возлюби́ла єси́, Єго́же возжелі́ла єси́, Єго́же ра́ди плоть ізнури́ла єси́ преподо́бная, моли́ ни́ні Христа́ о рабі́х: я́ко да ми́лостив бив всім нам, ми́рноє состоя́ніє да́руєть почита́ющим Єго́.

Сла́ва, Тро́їчен: Тро́йце Про́стая, Неразді́льная, Єдиносу́щная, і Єстество́ Єди́но, Сві́тове, і Світ, і Свя́та три, і Єди́но свя́то поє́ться Бог Тро́йця, но воспо́й, просла́ви, Живо́т і Животи́, душе́, всіх Бо́га.

І ни́ні, Богоро́дичен: Поє́м Тя, благослови́м Тя, покланя́ємся Ті, Богороди́тельнице, я́ко неразді́льния Тро́йці породила́ єси́ Єди́наго Христа́ Бо́га і Сама́ отве́рзла єси́ нам, су́щим на землі́, Небе́сная.

Ірмос: Його і воїнства небесні славлять,/ і трепещуть херувими і серафими,/ все, що дише і твар, славте,/ благословляйте і вихваляйте по всі віки.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Виливаючи сльози, як миро на голову Твою, Спасе, взиваю до Тебе, як та блудниця, що милости шукає, приношу моління й благаю, щоб одержати прощення.

Хоч ніхто, як я, не согрішив перед Тобою, але прийми й мене, Милосердний Спасе, бо каюся зі страхом і кличу з любов’ю: согрішив я перед Тобою єдиним, помилуй мене, Милостивий.

Помилуй, Спасе, творіння Своє і, як Пастир, відшукай загублене, поспіши до мене, що заблудився, вихопи від вовка і зроби мене ягням на пасовищі овець Твоїх.

Коли, Судде, сядеш, як Милосердний, і покажеш страшну славу Твою, Спасе, о, який страх настане тоді; піч горітиме і всіх охопить трепет перед невблаганним судом Твоїм.

Марії: Мати незаходимого Світла, тебе просвітивши, визволила із темряви пристрастей; тим, одержавши благодать Духа, просвіти, Маріє, тих, що з вірою хвалить тебе.

Марії: Божественний Зоси́ма здивувався, коли побачив у тобі, мати, справді нове чудо; побачив бо він ангела в тілі й увесь був охоплений подивом, оспівуючи Христа повіки.

Слава, Троїчний: Безпочатковий Отче, Співбезпочатковий Сину, Утішителю Милосердний, Ду́ше правди; Божого Слова Родителю, Слово Отця Безпочаткового, Ду́ше живий і творчий — Тройце-Одинице — помилуй нас.

І нині, Богородичний: Мов із пурпуру, Пречиста, в утробі Твоїй виткано духовну багряницю — тіло Емануїла; тому ми, як Богородицю істинну, Тебе величаємо.

Ірмос: Єго́же во́їнства небе́сная сла́в'ять, і трепе́щуть Херуви́ми і Серафи́ми, вся́ко диха́ніє і твар, по́йте, благослові́те, і превозносі́те во вся ві́ки.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Сле́зную, Спа́се, сткля́ницю, я́ко ми́ро істощава́я на главу́, зову́ Ті я́коже блудни́ця, ми́лости і́щущая, мольбу́ приношу́, і оставле́ніє прошу́ прия́ти.

А́ще і нікто́же, я́коже аз согріши́ Тебі́, но оба́че прийми́ і мене́, Благоутро́бне Спа́се, стра́хом ка́ющася, і любо́вію зову́ща: согріши́х Тебі́ єди́ному, поми́луй м'я, Ми́лостиве.

Пощади́, Спа́се, Твоє́ созда́ніє, і взищи́ я́ко па́стир поги́бшеє, предвари́ заблу́ждшаго, восхи́ти от во́лка, сотвори́ м'я овча́ на па́стві Твої́х ове́ць.

Єгда́, Судіє́, ся́деши я́ко Благоутро́бен і пока́жеши стра́шную сла́ву Твою́, Спа́се: о какови́й страх тогда́! Пе́щі горя́щей, всім боя́щимся нестерпи́маго суди́ща Твоєго́.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Сві́та незаходи́маго Ма́ти тя просвіти́вши, от омраче́нія страсте́й разріши́. Ті́мже вше́дши в духо́вную благода́ть, просвіти́, Марі́є, тя ві́рно восхваля́ющия.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Чу́до но́во ви́дів, ужаса́шеся бо́же́ственний в тебі́ воі́стинну, ма́ти, Зоси́ма; а́нгела бо зря́ше во пло́ті і у́жасом весь ісполня́шеся, Христа́ поя́ во ві́ки.

Сла́ва, Тро́їчен: Безнача́льне О́тче, Си́не Собезнача́льне, Уті́шителю Благи́й, Ду́ше Пра́вий: Сло́ва Бо́жия Роди́телю, Отця́ Безнача́льна Сло́ве, Ду́ше Живи́й і Зи́ждай, Тро́йце Єди́нице, поми́луй м'я.

І ни́ні, Богоро́дичен: Я́ко от оброще́нія червлени́ці, Пречи́стая, у́мная багряни́ця Еммануї́лева, внутр во чре́ві Твоє́м плоть істка́ся; ті́мже Богоро́дицю воі́стинну Тя почита́єм.

Ірмос: Безсíменного зачаття /рождество несказанне,/ Матері безмужньої нетлінний плід,/ Боже бо народження обновляє єство./ Тому Тебе, всі роди, як Богоневісну Матір/ православно величаємо.

Приспів: Помилуй мене, Боже, помилуй мене.

Змилосердися, спаси мене, помилуй, Сину Давидів, що словом зціляв біснуватих, промов і мені, як розбійникові, слово милосердне: «Істинно кажу тобі — зі Мною будеш у раю, коли прийду Я у славі Моїй».

Розбійник га́нив Тебе і розбійник Богом визнав Тебе, обидва бо разом висіли на хресті; але, Многомилостивий, як вірному розбійникові, що пізнав у Тобі Бога, відчини й мені двері славного Царства Твого.

Створіння здригалося, бачачи, як Тебе розпинають, гори й каміння зі страхом розпадалися, і земля тряслася, і пекло оголилося, і світло серед дня затьмарилось, побачивши Тебе, Ісусе, тілом прибитого до хреста.

Не вимагай від мене достойних плодів покаяння: сила бо моя ослабла в мені; даруй мені завжди впокорене серце і вбогість духовну, щоб їх, як жертву приємну, приніс я Тобі, Єдиний Спасе.

Судде мій і Знавче мій! Бажаючи знову прийти з ангелами для суду над усім світом, змилуйся тоді, поглянувши милостивим оком Твоїм, і змилосердься наді мною, Ісусе, бо я согрішив більше за всяку людину.

Марії: Незвичайним життям своїм ти здивувала всіх: і чини ангельські й зібрання людей, духовно поживши та перемігши природу; тому, як безплотна, Маріє, ти перейшла Йордан своїми ногами.

Марії: Умилостив Творця до тих, що оспівують тебе, преподобна мати, щоб визволитись нам від скорбот і журби, що звідусіль находять на нас; щоб, визволившись від спокус, ми невпинно величали Господа, що прославив тебе.

Слава, Троїчний: Прославмо Отця, звеличмо Сина, вірно поклонімось Божественному Духові, Тройці нероздільній, Одиниці істотою як Світлу і Світлам, Життю і Життям, що оживляє і просвітлює кінці.

І нині, Богородичний: Борони місто Своє, Пречиста Богородителько, бо Твоїм заступництвом воно у вірі царствує, в Тобі й стверджується. Тобою перемагаючи, воно долає всяке випробування, полонить ворогів, і тримає їх у по́слусі.

Андрію: Знаючи тебе, Андрію, як пастиря Критського, і заступника, й молитовника всього світу, припадаю до тебе і взиваю: визволи мене, отче, з глибини гріха.

І знов ірмос: Безсíменного зачаття…

Ірмос: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм.

Приспів: Поми́луй м'я, Бо́же, поми́луй м'я.

Умилосе́рдися, спаси́ м'я, Си́не Дави́дов поми́луй, бісну́ющияся сло́вом ісціли́вий, глас же благоутро́бний, я́ко разбо́йнику, мні рци: амі́нь глаго́лю тебі́, со Мно́ю бу́деши в раї́, єгда́ прийду́ во сла́ві Моє́й.

Разбо́йник оглаго́ловаше Тя, разбо́йник Богосло́в'яше Тя, о́ба бо на Кресті́ сви́сяста; но, о Благоутро́бне, я́ко ві́рному разбо́йнику Твоєму́, позна́вшему Тя, Бо́га, і мні отве́рзи двер сла́внаго Ца́рствія Твоєго́.

Твар содрога́шеся, распина́єма Тя ви́дящи, го́ри і ка́менія стра́хом распада́хуся, і земля́ сотряса́шеся, і ад обнажа́шеся, і соомрача́шеся світ во дні зря Тебе́, Ісу́се, пригвожде́на ко Кресту́.

Досто́йних покая́нія плодо́в не істяжи́ от мене́, і́бо крі́пость моя́ во мні оскуді́, се́рдце мні да́руй при́сно сокруше́нноє, нищету́ же духо́вную, да сія́ Тебі́ принесу́, я́ко прия́тную же́ртву, єди́не Спа́се.

Судіє́ мой, і Ві́дче мой, хотя́й па́ки прийти́ со а́нгели, суди́ти ми́ру всему, ми́лостивним Твої́м о́ком тогда́ ви́дів м'я, пощади́ і уще́дри м'я, Ісу́се, па́че вся́каго єстества́ челові́ча согріши́вша.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Удиви́ла єси́ всіх стра́нним житіє́м твої́м, а́нгелов чи́ни, і челові́ков собо́ри, невеще́ственно пожи́вши, і єстество́ преше́дши: і́мже, я́ко невеще́ственнима нога́ма вше́дши, Марі́є, Іорда́н прешла́ єси́.

Приспів: Преподо́бная ма́ти Марі́є, моли́ Бо́га о нас.

Уми́лостиви Созда́теля о хва́лящих тя, преподо́бная ма́ти, ізба́витися озлобле́ній і скорбе́й о́крест напа́дающих; да ізба́вившеся от напа́стей, возвели́чим непреста́нно просла́вльшаго тя Го́спода.

Сла́ва, Тро́їчен: Отця́ просла́вим, Си́на превознесе́м, Бо́жественному Ду́ху ві́рно поклоні́мся, Тро́йці неразді́льній, Єди́ниці по существу́, я́ко Сві́ту і Сві́том, і Животу́ і Живото́м, животворя́щему і просвіща́ющему конці́.

І ни́ні, Богоро́дичен: Град Твой сохраня́й, Богороди́тельнице Пречи́стая, в Тебі́ бо сей ві́рно ца́рствуяй, в Тебі́ і утвержда́ється, і Тобо́ю побіжда́яй, побіжда́єть вся́коє іскуше́ніє, і пліня́єть ра́тники, і прохо́дить послуша́ніє.

Андрію: Преподо́бне о́тче Андре́є, моли́ Бо́га о нас.

Андре́є честни́й, і о́тче треблаже́ннійший, па́стирю Кри́тський, не преста́й моля́ся о воспіва́ющих тя, да ізба́вимся всі гні́ва і ско́рби, і тлі́нія, і прегріше́ній безмі́рних, чту́щії твою́ па́м'ять ві́рно.

Катавасія: Безсі́меннаго зача́тія Рождество́ несказа́нноє, Ма́тере безму́жния нетлі́нен Плод, Бо́жиє бо рожде́ніє обновля́єть єстества́. Ті́мже Тя всі ро́ди, я́ко Богоневі́стную Ма́тер, правосла́вно велича́єм.