Молитви світильничні

Господи Щедрий і Милостивий, Довготерпеливий і Многомилостивий, вислухай молитву нашу і уваж на голос моління нашого, вчини нам знамення на благо; настав нас на путь Твою, щоб ходити в істині Твоїй; звесели серця наші, щоб боятися імени Твого святого, бо Ти Великий єси і твориш чудеса, Ти єси Бог Єдиний, і нема Тобі подібного між богами, Господи. Ти Сильний у милості і Благий в кріпості, щоб помагати, і втішати, і спасати всіх, що надіються на святе ім’я Твоє.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Господи, не суди нас в суворості Твоїй і не карай нас у гніві Твоїм, але вчини з нами, Лікарю і Зцілителю душ наших, з милости Твоєї; веди нас до пристановища волі Твоєї; просвіти очі сердець наших на пізнання істини Твоєї; і даруй нам останок цього дня і ввесь час життя нашого мирний і безгрішний, молитвами Святої Богородиці і всіх святих.

Бо Твоя держава і Твоє є Царство, і сила, і слава, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Господи Боже наш, пом’яни нас, грішних і негідних рабів Твоїх, коли ми призиваємо святе ім’я Твоє, і не осором нас, що надіємось на милість Твою, але дай нам, Господи, все, чого просимо для спасіння, і сподоби нас любити й боятися Тебе від усього серця нашого та чинити у всьому волю Твою.

Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Ти, в невмовкних піснях і безупинних славословленнях святими Силами оспівуваний, наповни й наші уста хвалою Твоєю, щоб звеличати ім’я святеє Твоє; і дай нам участь і насліддя зо всіма тими, що воістину бояться Тебе і додержують заповідей Твоїх, молитвами Святої Богородиці і всіх святих Твоїх.

Бо Тобі належить усяка слава, честь і поклоніння, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Господи, Господи, Ти держиш усе пречистою рукою Твоєю, довготерпиш усім нам і вболіваєш над злими вчинками нашими. Пом’яни милосердя Твоє й милість Твою, вияви на нас благість Твою, і дай нам благодаттю Твоєю і в останку дня цього уникнути різних підступів лукавого, і життя наше благодаттю Пресвятого Твого Духа збережи безпечним від спокус.

Милістю й чоловіколюбством Єдинородного Сина Твого, що з Ним благословен єси з Пресвятим і Благим і Животворчим Твоїм Духом нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Боже Великий і Дивний, що невимовною добротою і багатим промислом правиш усім! Ти дарував нам і земні блага, і дав нам запоруку обіцяного Царства вже дарованими нам благами; Ти допоміг нам і за минулий час цього дня уникнути всякого зла, — дай нам і останок прожити безпорочно перед святою славою Твоєю, оспівуючи Тебе, Єдиного Благого й Чоловіколюбного Бога нашого.

Бо Ти єси Бог наш, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Боже Великий і Вишній, Єдиний Безсмертний, що в світі неприступнім перебуваєш, — Ти все творіння премудро сотворив, світло від темряви відділив, поставив сонце володіти днем, а місяць і зорі — ніччю; Ти сподобив нас, грішних, і в цю годину стати перед Тобою з хвалою і вечірнє славослів’я Тобі принести. Сам, Чоловіколюбний Господи, вчини молитву нашу наче кадило перед Тобою і як пахощі прийми її. Пошли ж нам вечір цей і ніч, що надходить, спокійні. Одягни нас у броню світла. Визволи нас від страху нічного і від усього, що приходить у темряві; і сон, що його Ти дав на відпочинок немочі нашій, пошли нам вільний від усяких диявольських мрій. Так, Владико всього, всіх благ Подателю, нехай ми і вночі, на ложах наших каючись, споминаємо ім’я Твоє і, просвіщаючись повчаннями Твоїх заповідей, встанемо в радості душевній на хвалу Твоєї благости, приносячи молитви і благання Твоєму милосердю за гріхи власні й усіх людей Твоїх, на яких милостиво зглянься молитвами Святої Богородиці.

Бо Ти Благий і Чоловіколюбний Бог єси, і Тобі славу возсилаємо, Отцю, і Сину, і Святому Духові, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Після ж 103 псалма диякон виходить північними дверима і на середині амвона виголошує велику єктенію. Священнослужителі завжди виходять із вівтаря північними дверима і входять у вівтар південними. Якщо ж диякона немає, священник після прочитання молитов у вівтар не заходить, а залишається на солії для виголошення цієї єктенії. Так само на початку ранньої.