Молитви світильничні

Го́споди ще́дрий і ми́лостивий, долготерпіли́ве і многоми́лостиве, внуши́ моли́тву на́шу і воньми́ гла́су моле́нія на́шего: сотвори́ с на́ми зна́меніє во бла́го, наста́ви нас на путь Твой, є́же ходи́ти во і́стині Твоє́й, возвесели́ сердця́ на́ша, во є́же боя́тися і́мене Твоєго́ свята́го. Зане́ ве́лій єси́ Ти, і творя́й чудеса́, Ти єси́ Бог Єди́н, і ність подо́бен Тебі́ в бо́зіх, Го́споди; си́лен в ми́лості, і Благ в крі́пості, во є́же помога́ти, і утіша́ти, і спаса́ти вся упова́ющия во і́м'я свято́є Твоє́.

Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Го́споди, да не я́ростію Твоє́ю обличи́ши нас, ніже́ гні́вом Твої́м нака́жеши нас; но сотвори́ с на́ми по ми́лості Твоє́й, врачу́ і ісціли́телю душ на́ших. Наста́ви нас ко приста́нищу хоті́нія Твоєго́, просвіти́ о́чі серде́ць на́ших в позна́ніє Твоєя́ і́стини, і да́руй нам про́чеє настоя́щаго дне ми́рноє і безгрі́шноє, і все вре́м'я живота́ на́шего моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х.

Я́ко Твоя́ держа́ва, і Твоє́ єсть Ца́рство, і си́ла, і сла́ва, Отця́, і Си́на, і Свята́го Ду́ха, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в. Амі́нь.

Го́споди Бо́же наш, пом'яни́ нас, грі́шних і непотре́бних раб Твої́х, внегда́ призива́ти нам свято́є і́м'я Твоє́, і не посрами́ нас от ча́янія ми́лости Твоєя́; но да́руй нам, Го́споди, вся я́же ко спасе́нію проше́нія, і сподо́би нас люби́ти, і боя́тися Тебе́ от всего́ се́рдця на́шего, і твори́ти во всіх во́лю Твою́.

Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Немо́лчними пі́сньми і непреста́нними славословле́ньми от святи́х сил воспіва́ємий, іспо́лни уста́ на́ша хвале́нія Твоєго́, є́же пода́ти вели́чествіє і́мені Твоєму́ свято́му; і даждь нам уча́стіє і наслі́діє со всі́ми боя́щимися Тебе́ і́стиною, і храня́щими за́повіді Твоя́, моли́твами святи́я Богоро́диці і всіх святи́х Твої́х.

Я́ко подоба́єть Тебі́ вся́кая сла́ва, честь і поклоне́ніє, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Го́споди, Го́споди, пречи́стою Твоє́ю дла́нію содержа́й вся́чеськая, долготерп'я́й на всіх нас і ка́яйся о зло́бах на́ших, пом'яни́ щедро́ти Твоя́ і ми́лость Твою́; посіти́ ни Твоє́ю бла́гостію і даждь нам ізбіжа́ти і про́чеє настоя́щаго дне, Твоє́ю благода́тію, от разли́чних ко́зней лука́ваго, і ненаві́тну жизнь на́шу соблюди́ благода́тію Всесвята́го Твоєго́ Ду́ха.

Ми́лостію і человіколю́бієм Єдиноро́днаго Твоєго́ Си́на, с Ни́мже благослове́н єси́, со Всесвяти́м, і Благи́м, і Животворя́щим Твої́м Ду́хом, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Бо́же вели́кий і ди́вний, неісповіди́мою бла́гостію і бога́тим про́мислом управля́яй вся́чеськая, і мирська́я нам блага́я дарова́вий, і поручи́вий нам обіща́нноє Ца́рство, обіща́нними благи́ми путесотвори́вий нам і дне преше́дшую часть от вся́каго уклони́тися зла; да́руй нам і про́чеє непоро́чно соверши́ти, пред свято́ю сла́вою Твоє́ю, пі́ти Тя єди́наго Блага́го і Человіколюби́ваго Бо́га на́шего.

Я́ко Ти єси́ Бог наш, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Бо́же вели́кий і ви́шній, єди́н імі́яй безсме́ртіє, во сві́ті живи́й непристу́пнім, всю твар прему́дростію созда́вий, разділи́вий между́ сві́том і между́ тьмо́ю, і со́лнце положи́вий во о́бласть дне, луну́ же і зві́зди во о́бласть но́щі, сподо́бивий нас грі́шних і в настоя́щий час предвари́ти лице́ Твоє́ іспові́данієм, і вече́рнеє Тебі́ славосло́віє принести́; Сам, Человіколю́бче, іспра́ви моли́тву на́шу, я́ко кади́ло пред Тобо́ю, і прийми́ ю в воню́ благоуха́нія, пода́ждь же нам настоя́щий ве́чер і приходя́щую нощ ми́рну; облеци́ ни во ору́жіє сві́та, ізба́ви ни от стра́ха нощна́го і вся́кия ве́щі, во тьмі преходя́щия, і даждь сон, єго́же во упокоє́ніє не́мощі на́шей дарова́л єси́, вся́каго мечта́нія дия́воля отчужде́нний. Єй, Влади́ко, благи́х Пода́телю, да і на ло́жах на́ших умиля́ющеся, помина́єм в нощі́ і́м'я Твоє́, і поуче́нієм Твої́х за́повідей просвіща́ємі, в ра́дості душе́вній воста́нем к славосло́вію Твоєя́ бла́гости, моле́нія і моли́тви Твоєму́ благоутро́бію принося́ще, о свої́х согріше́ніїх і всіх люде́й Твої́х, я́же моли́твами святи́я Богоро́диці, ми́лостію посіти́.

Я́ко Благ і Человіколю́бець Бог єси́, і Тебі́ сла́ву возсила́єм, Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́ху, ни́ні, і при́сно, і во ві́ки віко́в, амі́нь.

Коли ж закінчиться предначинательний псалом, священник або диякон, якщо є, вийшовши північними дверима і ставши на амвоні перед Царськими вратами, промовляє цю єктенію: