Перед святою Твоєю іконою, Владичице, ті, що моляться, зцілень сподобляються, віри істинної пізнання приймають і агарянські нашестя відбивають. Тому ж і нам, що до Тебе припадаємо, гріхів прощення випроси, помислами благочестя серця наші просвіти і до Сина Твого молитву нашу вознеси за спасіння душ наших.

Пред свято́ю Твоє́ю іко́ною, Влади́чице, моля́щіїся ісціле́ній сподобля́ються, ві́ри і́стинния позна́ніє приє́млють і ага́рянськая наше́ствія отража́ють. Ті́мже і нам, к Тебі́ припа́дающим, гріхо́в оставле́ніє іспроси́, по́мисли благоче́стія сердця́ на́ша просвіти́ і к Си́ну Твоєму́ моли́тву вознеси́ о спасе́нії душ на́ших.

Джерелом зцілень і віри православної утвердженням явилася Почаївська Твоя ікона, Богородице; тому і нас, що до неї прибігаємо, від бід і спокус визволи, лавру Твою непошкодженою збережи, православ’я в навколишніх країнах утверди і гріхи відпусти тим, хто молиться Тобі, бо Ти все можеш, що хочеш.

Істо́чник ісціле́ній і ві́ри Правосла́вния утвержде́ніє Поча́євськая Твоя́ іко́на, Богоро́дице, яви́ся; ті́мже і нас, к ней притека́ющих, от бід і іскуше́ній свободи́, Ла́вру Твою́ невріди́му сохрани́, Правосла́віє во о́крест стоя́щих страна́х утверди́ і гріхи́ разріши́ моли́твенник Твої́х; єли́ка бо хо́щеши, мо́жеши.