1 травня (14 травня)

1 травня (14 травня)

Божественні безкровні звершуючи жертви, кров твою, безбожними агарянами пролиту, в жертву непорочну приніс ти Владиці твоєму, Пастиреначальнику Христу; Його ж моли, молимо тебе, вилити гнів на народи, що бажають воєн; воїнство наше на ворогів укріпи і паству твою від усяких бід збережи, тебе бо як сильного заступника шануємо, новий священномученику, святителю блаженний Макарію.

Боже́cтвенния безкро́вния соверша́я же́ртви, кров твою́ от безбо́жних ага́рян ізлія́нную, в же́ртву непоро́чную прине́сл єси́ Влади́ці Твоєму́, Пастиренача́льнику Христу́, Єго́же моли́, мо́лим тя, проли́ти гнів на язи́ки, хотя́щия бра́ней. Страну́ на́шу на вся враги́ укріпи́ і ста́до твоє́ от вся́ких бід неврежде́нно соблюди́. Тебе́ бо крі́пкаго засту́пника почита́єм, но́вий священному́чениче Ки́євський, святи́телю, блаже́нний Мака́ріє.

До града твого Києва, як пастир добрий, поспішаючи, ворогами віри ще в путі ти був умертвлений, але своє нетлінне тіло, як невмовкне повчання, посеред великої церкви града Києва ти явив; його ж побожно цілуючи, молимо тебе, святителю Христів Макарію, молися, щоб спастися душам нашим.

Ко гра́ду твоєму́, я́ко па́стир до́брий поспіша́я, от враго́в ві́ри єще́ в путі́ сий умерщвле́н бил єси́, но своє́ нетлі́нноє ті́ло я́ко немо́лчноє науче́ніє, посреді́ вели́кия це́ркве гра́да Ки́єва предложи́л єси́, є́же благогові́йно лобиза́юще, мо́лим тя, святи́телю Христо́в Мака́ріє, моли́ спасти́ся душа́м на́шим.

Будучи у світі, ти був не від світу цього, але ще від юности показав себе громадянином небесним, тому святительським саном достойно вшанований був, ще ж і мученицьким вінцем прикрасився ти, отче преподобний; Христа Бога моли, щоб Він дарував нам велику милість.

В ми́рі сий не от ми́ра бил єси́, но небе́сний граждани́н єще́ от мла́дости твоєя́ показа́лся єси́, ті́мже святи́тельським са́ном досто́йно почте́н, єще́ і му́ченичеським вінце́м украси́лся єси́, о́тче преподо́бне, Христа́ Бо́га моли́ дарова́тися нам ве́лієй ми́лости.