|
Глава 1
|
Глава 1
|
|
1
|
1
|
|
|
Петро, апостол Ісуса Христа, пришельцям, розсіяним у Понті, Галатії, Каппадокії, Асії й Вифинії,
|
|
2
|
2
|
|
по прозрѣ́нію Бо́га Отца́, во святы́ни Ду́ха, въ послуша́ніє и кропле́ніє кро́ве Іису́съ Христо́вы: благода́ть ва́мъ и ми́ръ да умно́жится.
|
обраним, за передбаченням Бога Отця і освяченням Духа, на послушання і окроплення Кров’ю Ісуса Христа: благодать вам і мир нехай примножаться.
|
|
3
|
3
|
|
Благослове́нъ Бо́гъ и Оте́цъ Го́спода на́шего Іису́са Христа́, И́же по мно́зей Своє́й ми́лости порожде́й на́съ во упова́ніє жи́во воскресе́ніємъ Іису́съ Христо́вымъ от ме́ртвыхъ,
|
Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Який з великої Своєї милости відродив нас воскресінням Ісуса Христа з мертвих для живого уповання‚
|
|
4
|
4
|
|
въ наслѣ́діє нетлѣ́нно и нескве́рно и неувяда́ємо, соблюде́но на небесѣ́хъ ва́съ ра́ди,
|
для спадщини нетлінної, чистої, нев’янучої, яка зберігається на небесах для вас,
|
|
5
|
5
|
|
и́же си́лою Бо́жією соблюда́єми єсте́ чрезъ вѣ́ру, во спасе́ніє гото́воє яви́тися во вре́мя послѣ́днеє.
|
яких сила Божа через віру охороняє для спасіння, що готове відкритися в останній час.
|
|
6
|
6
|
|
О не́мже ра́дуйтеся, ма́ло ны́нѣ, а́ще лѣ́по є́сть, приско́рбни бы́вше въ разли́чныхъ напа́стѣхъ:
|
Цьому радійте, посумувавши тепер трохи, якщо треба, від різних спокус,
|
|
7
|
7
|
|
да искуше́ніє ва́шея вѣ́ры многочестнѣ́йше зла́та ги́бнуща, огне́мъ же искуше́на, обря́щется въ похвалу́ и че́сть и сла́ву, во открове́ніи Іису́съ Христо́вѣ,
|
щоб випробувана віра ваша виявилася коштовнішою за золото, що гине, хоч і очищається вогнем, на похвалу і честь і славу під час об’явлення Ісуса Христа,
|
|
8
|
8
|
|
Єго́же не ви́дѣвше лю́бите, (и) на Него́же ны́нѣ не зря́ще, вѣ́рующе же, ра́дуєтеся ра́достію неизглаго́ланною и просла́вленною,
|
Якого, не бачивши, любите, і в Якого віруєте, хоч донині не бачили, і радієте радістю невимовною і преславною,
|
|
9
|
9
|
|
пріє́млюще кончи́ну вѣ́рѣ ва́шей, спасе́ніє душа́мъ:
|
досягаючи, нарешті, вірою вашою спасіння душ.
|
|
10
|
10
|
|
о не́мже спасе́ніи взыска́ша и испыта́ша проро́цы, и́же о ва́шей благода́ти прореко́ша,
|
Цього-то спасіння стосувалися шукання і дослідження пророків, які провіщали про визначену вам благодать,
|
|
11
|
11
|
|
испыта́юще, въ каково́ или́ въ ко́є вре́мя явля́ше въ ни́хъ Ду́хъ Христо́въ, пре́жде свидѣ́телствуя о Христо́выхъ страсте́хъ, и о сла́вахъ, я́же по си́хъ:
|
досліджуючи, на котрий чи на який час указував сущий в них Дух Христа, провіщаючи спочатку Христові страждання і наступну за ними славу.
|
|
12
|
12
|
|
и́мже откры́ся, я́ко не и́мъ самѣ́мъ, но на́мъ служа́ху сія́, я́же ны́нѣ возвѣсти́шася ва́мъ благовѣствова́вшими ва́мъ Ду́хомъ Святы́мъ по́сланнымъ съ небесе́, въ ня́же жела́ютъ а́нгели прини́кнути.
|
Їм же було відкрито, що не їм самим, а нам служило те, що нині проповідане вам Духом Святим через благовісників, посланих із неба, у що бажають проникнути ангели.
|
|
13
|
13
|
|
Тѣ́мже, (возлю́бленніи,) препоя́савше чре́сла помышле́нія ва́шего, трезвя́щеся, соверше́ннѣ упова́йте на приноси́мую ва́мъ благода́ть открове́ніємъ Іису́съ Христо́вымъ.
|
Тому, улюблені, підперезавши стегна розуму вашого, пильнуючи, майте досконалу надію на благодать, що подається вам у явленні Ісуса Христа.
|
|
14
|
14
|
|
Я́ко ча́да послуша́нія, не преобразу́ющеся пе́рвыми невѣ́дѣнія ва́шего похотѣ́ніи,
|
Як слухняні діти, не потурайте похотям, що були в час вашого невідання,
|
|
15
|
15
|
|
но по зва́вшему вы́ свято́му, и са́ми свя́ти во все́мъ житіи́ бу́дите.
|
але, за прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках.
|
|
16
|
16
|
|
Зане́ пи́сано є́сть: свя́ти бу́дите, я́ко А́зъ свя́тъ є́смь.
|
Бо написано: «Будьте святі — Я бо святий».
|
|
17
|
17
|
|
И а́ще Отца́ называ́єте нелицемѣ́рно судя́ща кому́ждо по дѣ́лу, со стра́хомъ житія́ ва́шего вре́мя жи́телствуйте,
|
І якщо ви називаєте Отцем того, Який, не зважаючи на особу, судить кожного по ділах, то зі страхом проводьте час мандрування вашого,
|
|
18
|
18
|
|
вѣ́дяще, я́ко не истлѣ́ннымъ сребро́мъ или́ зла́томъ изба́вистеся от су́єтнаго ва́шего житія́ отцы́ пре́даннаго,
|
знаючи, що не тлінним сріблом або золотом визволені ви від суєтного життя, переданого вам від батьків,
|
|
19
|
19
|
|
но честно́ю кро́вію я́ко а́гнца непоро́чна и пречи́ста Христа́,
|
а дорогоцінною Кров’ю Христа, як непорочного і чистого Агнця,
|
|
20
|
20
|
|
предъувѣ́дѣна у́бо пре́жде сложе́нія мі́ра, я́вльшася же въ послѣ́дняя лѣ́та ва́съ ра́ди,
|
призначеного ще раніше створення світу, але явленого останнім часом для вас,
|
|
21
|
21
|
|
и́же Єго́ ра́ди вѣ́руєте въ Бо́га воздви́гшаго Єго́ изъ ме́ртвыхъ и сла́ву Єму́ да́вша, я́ко да вѣ́ра ва́ша и упова́ніє бу́детъ на Бо́га.
|
що увірували через Нього в Бога, Який воскресив Його з мертвих і дав Йому славу, щоб ви мали віру і уповання на Бога.
|
|
22
|
22
|
|
Ду́шы ва́шя очи́стивше въ послуша́ніи и́стины Ду́хомъ, въ братолю́біє нелицемѣ́рно, от чи́ста се́рдца дру́гъ дру́га люби́те прилѣ́жно,
|
Послухом істині через Духа, очистивши душі ваші для нелицемірного братолюбства, постійно любіть один одного від чистого серця,
|
|
23
|
23
|
|
порожде́ни не от сѣ́мене истлѣ́нна, но неистлѣ́нна, сло́вомъ жива́го Бо́га и пребыва́юща во вѣ́ки.
|
як відроджені не від тлінного насіння, а від нетлінного, від Слова Бога Живого, Який перебуває повік.
|
|
24
|
24
|
|
Зане́ вся́ка пло́ть я́ко трава́, и вся́ка сла́ва человѣ́ча я́ко цвѣ́тъ тра́вный: и́зсше трава́, и цвѣ́тъ єя́ отпаде́:
|
Бо всяка плоть як трава, і всяка слава людська як цвіт на траві; як засохне трава, і цвіт її одпаде;
|
|
25
|
25
|
|
глаго́лъ же Госпо́днь пребыва́єтъ во вѣ́ки. Се́ же є́сть глаго́лъ благовѣствова́нный въ ва́съ.
|
Слово ж Господнє перебуває повік; а це є те Слово, яке проповідане вам.
|
